CC BY
3
УДК 342.9. 625.1. 656.2
А. С. Крижановський
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка"
АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВ1 МЕХАН1ЗМИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ
СУСП1ЛЬНУ ДОВ1РУ ПОЛ1ЦП
© Крижановський А. С., 2019
Розкрито теоретичш пщходи щодо адмiнiстративно-правових Mexarn3MiB взаемодн полщн i3 громадськiстю на партнерських засадах, спрямованих на забезпечення сустльноУ довiри та громадськоУ пщтримки полщн. Проаналiзовано вплив адмiнiстративно-правових механiзмiв, що забезпечують суспiльну довiру полщп, на ефективнiсть службовоУ дiяльностi НащональноУ полщн в умовах реформацшних процеав у правоохоронн1й системi держави. Обгрунтовано потребу обов'язкового врахування громадськоТ думки пщ час прийняття нормативно-правових ак^в, що регулюють дiяльнiсть органiв НацюнальноТ полщн.
Ключовi слова: адмiнiстративно-правовий механiзм; громадська думка; оцiнка дiяльностi; дов1ра населення; громадський контроль; Нацiональна полiцiя.
А. С. Крыжановский
АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВЫЕ МЕХАНИЗМЫ, ОБЕСПЕЧИВАЮЩИЕ ОБЩЕСТВЕННОЕ ДОВЕРИЕ К ПОЛИЦИИ
В статье раскрыты теоретические подходы к административно-правовым механизмам взаимодействия полиции с общественностью на партнерских началах, направленные на обеспечение общественного доверия и поддержки гражданами полиции. Проанализировано влияние административно-правовых механизмов, обеспечивающих общественное доверие к полиции, на эффективность служебной деятельности Национальной полиции в условиях реформирования процессов в правоохранительной системе государства. Обосновано необходимость обязательного учета общественного мнения при принятии нормативно-правовых актов, регулирующих деятельность органов Национальной полиции.
Ключевые слова: административно-правовой механизм; общественное мнение; оценка деятельности; доверие населения; общественный контроль; Национальная полиция.
А. S. Kryzhanovskyi
Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure,
Ph. D., Assoc. Prof
ADMINISTRATIVE LEGAL MECHANISMS TO PROVIDE PUBLIC TRUST IN THE POLICE
The article describes theoretical approaches to the administrative and legal mechanisms of police interaction with the public on a partnership basis, aimed at ensuring public trust and support by the police. The influence of administrative and legal mechanisms ensuring public police trust on the effectiveness of the National Police's service activity in the context of reform processes in the state's law enforcement system is analyzed. The necessity of obligatory
consideration of public opinion when adopting normative legal acts regulating the activity of
the National Police bodies is substantiated.
Key words: administrative and legal mechanism; public opinion; evaluation of activity;
public confidence; public control; National police.
Постановка проблеми. Виршення завдань, яю постають перед полщею, потребуе консо-лiдацiï зусиль рiзних суб'екпв, зокрема громадян. Принципово важливо, що полiцiя здiйснюе дiяльнiсть в штересах населення. Необхiдно брати до уваги те, що забезпечення громадського порядку та пyблiчноï безпеки е зоною найвищоï "напруги". Витоки цього криються, щонайменше, у двох факторах. З одного боку, унаслщок вчинення правопорушень страждають громадяни, правам i свободам яких заподiюеться шкода, а з шшого - правопорушники перебувають в станi протидiï полiцiï. У зв'язку з цим дiяльнiсть полщи населення пiдтримае у тiй ситуаци, коли вона буде законною i ефективною. ïï цiннiсть мае значення настшьки, наскiльки будуть захищенi життя, здоров'я, права, свободи громадян, здшснена протидiя злочинностi, забезпеченi громадський порядок i пyблiчна безпека, збереження власносп, наскiльки швидко полiцiя буде здатна приходити на допомогу особам, яю потребують захисту.
Аналiз дослщження проблеми. Питання адмiнiстративно-правових засобiв запобтання корyпцiï, адмiнiстративно-правового механiзмy запобiгання корупцшним та правопорушенням, пов'язаним iз корупщею, зокрема тим, що вчиняють полщейсью, розглядали: О. Г. Боднарчук, В. Д. Гвоздецький, С. Т. Гончарук, Ю. В. Дем'янчук, Ю. М. Дмитрiев, I. А. Дьомiн, Д. Г. Заброда, Д. I. Йосифович, С. М. 1васенко, С. Ф. Константшов, О. В. Кузьменко, О. В. Олшник, О. I. Остапенко, Я. Ю. Пилип, С. Г. Стеценко, О. В. Ткаченко та шшь В умовах реформування Нацюнально1' полщи з наближенням до европейських стандарта функцюнування правоохоронних оргашв особливого значення набувае створення оптимальних адмшстративно-правових механiзмiв взае-модiï населення i полщи, тдвищення рiвня довiри до полiцiï.
Метою статт е дослiдження адмiнiстративно-правових механiзмiв, що забезпечують суспшьну довiрy полiцiï.
Виклад основного мaтерiaлу. У мiжнародних правових документах неодноразово зазна-чалось, що забезпечення правопорядку е справою вшх громадян, суспшьства загалом i його шстшупв [1, с. 172-173].
У зв'язку з цим важливо, щоб взаемодiя полiцiï та громадян була плановою, щоденною. Саме плановiсть, готовнiсть у щоденнш дiяльностi вибудовувати взаемодiю полщи та населення вимагае вщповщного нормативно-правового мехашзму. Джерелом цього механiзмy е принцип взаемоди з населенням на засадах партнерства, який закршлений у статп 11 Закону Украши "Про Нацюнальну полiцiю" [2]. Рiвень довiри населення до полiцiï е основним критерiем оцiнювання ефективностi дiяльностi. Полщя в свош дiяльностi прагне забезпечувати довiрy та пiдтримкy населення. Законодавець у цш нормi визначив, що не повинно бути альтернатив налагодження взаемоди полщи та населення. Поряд з цим полщя широко застосовуе заходи державного примусу, передуем адмшстративний примус, що спричиняе настання правових наслщюв. Треба брати до уваги, що взаемодiя спрямована на тдвищення правово1' активносп населення.
В. А. Бондаренко та С. С. Сшмов зазначили, що у законодавсти повинш бути визначеш чiткi мехашзми, що передбачають незалежний контроль за проведенням мониторингу громадсько1' думки за дiяльнiстю полiцiï [3, с. 43]. У правореалiзацiйнiй дiяльностi та в спещальних заходах з вихо-вання високо1' правово1' активностi громадян завдання полщи - широка ствпраця та координащя заходiв з iншими оргашзащями та установами. Дiï та ршення полiцiï повиннi бути зрозyмiлi для населення, викликати з його боку розумшня та тдтримку. Добитись такого результату можливо тшьки за наявност вiдповiдного механiзмy правового забезпечення.
Закон Украши "Про Нацiональнy полiцiю" дае змогу зробити висновок, що законодавець защкавлений у тому, щоб ди полщейських були обгрунтованими та зрозумшими для громадян. Практично у вшх процесуальних кодексах обгрyнтованiсть поряд iз законнiстю е основними
вимогами до тдсумкового ршення суду. Вимоги обгрунтованосп ставлять до пiдсумкових право-застосовних актiв i до доказiв загалом.
Необхiдно зазначити, що в доктриш адмiнiстративного права придiлено увагу питанню обгрунтованостi, в контекстi об'ективно! характеристики дiяльностi органiв державного управлшня та !х посадових осiб, прийнятих ршень. Обгрунтованiсть е важливою властивютю управ лiнського рiшення. Це означае, що в ршенш необхiдно врахувати вс обставини, що прямо та непрямо стосуються розв'язуваного завдання.
У законодавсти про адмiнiстративнi правопорушення придiлено увагу обгрунтованостi пiд час розгляду скарги на постанову в справi про адмшстративне правопорушення.
Принцип законносп розглядають як самостiйний принцип дiяльностi полщп, який мiститься в ст. 8 Закону Укра!ни "Про Нащональну полщда". Вiн визначае, що полщя здiйснюе дiяльнiсть точно зпдно iз законом. Закономiрнiсть закрiплення продиктована Конститущею Укра!ни, вщпо-вiдно до яко! органи державно! влади та мюцевого самоврядування, посадовi особи, громадяни та !х об'еднання зобов'язанi дотримуватися Конституцп та законiв.
Як вважае Л. I. Калешченко, екстраполюючи сутнють законностi як правового режиму на дiяльнiсть та правовий статус пращвниюв Нащонально! полщп Укра!ни, варто зазначити, що законнють (як режим) передбачае дотримання припишв чинного законодавства учасниками суспiльних вiдносин, що виникають i реалiзуються у сферi дiяльностi Нащонально! полщп Укра!ни. Режим законностi в дiяльностi Нащонально! полщп Укра!ни передбачае встановлення атмосфери практичного втшення ще! верховенства права в життя, поваги до законних штерешв, прав та свобод громадян [4, с. 18].
Для ощнки обгрунтованосп дiй полщейського необхiдно враховувати кiлька важливих факторiв. По-перше, чи дiяв полiцейський у межах наданих повноважень i чи не порушував вимоги чинного законодавства. По-друге, чи дотримав вс внутршш процедури здiйснення дiй та прийняття рiшень. По-трете, чи порушенi, ущемлеш права, свободи громадян, законнi штереси оргашзацп пiд час здiйснення його дш i прийняття рiшень. По-четверте, необхщно обов'язково враховувати обстановку й умови, в яких дiяв полщейський. ДЦ полiцейського повиннi бути ефек-тивними з урахуванням обстановки, що складаеться. Поряд з обгрунтованютю, дп полiцейського повиннi бути зрозумiлi.
Визнаючи важливiсть об'ективностi та зрозумiлостi дш полщн, треба зазначити, що вони суб'ективш. Суб'ективна оцiнка об'ективностi та зрозумшосп дiй полiцil може здшснюватися як з боку органiв Нащонально! полщи, якi визначають для цього критерп, так i з боку громадян, яю повиннi у якийсь спошб сприймати дi! працiвникiв полщп як об'ективш та зрозумiлi. Наприклад, якщо встановить критерi! об'ективностi та зрозумшосп дiй полiцi! самостiйно Нащональна полiцiя без урахування думки громадян, то це навряд чи буде повнютю вщповщати поглядам громадян про об'ективнють i зрозумiлiсть дiй полщейських.
1нша проблема полягае у тому, що громадяни не можуть повною мiрою усвiдомлювати та сприймати дп полiцi! з об'ективних обставин. Дп полiцi! можуть бути таемними, деяю вчиняють, щоб ввести в оману злочинщв.
Сприйняття дiй полiцейських з боку громадян можуть вiдрiзнятися вщ справжнiх цiлей дiй полiцейських, яю реалiзуються вiдповiдно до законодавства. У цьому випадку непорозумшня мiж громадянами та полщею можуть виражатися в тому, що громадяни iнодi вважають дп полiцi! необ'ективними та незрозумшими. Тобто виникае соцiальний конфлiкт мiж органами влади та громадянами, спричинений рiзними цiлями та завданнями правового регулювання, який вирiзняеться статусом суб'екпв адмiнiстративного права.
На наш погляд, юнуе прямий взаемозв'язок мiж мотивами полщейських щодо !хшх дiй i оцiнки !х з боку громадян як об'ективних та зрозумших. Вчеш вiдзначають, що в теорi! адмшстративного права, дослiджуючи процес прийняття управлшських рiшень, зазвичай обмежуються розглядом факторiв, що впливають на роздiльну здатнють наявних альтернатив, тобто адекватнiсть !х ситуацi!, що пiдлягае вирiшенню, залишаючи осторонь вивчення механiзму висування самих альтернатив i вибору тiе!, а не шшо! як остаточного ршення.
Теорiя прийняття управлiнських рiшень покликана виробляти обгрунтоваш рекомендацi! щодо прийняття оптимальних ршень, для пiдвищення !х ефективностi. Це приводить до необ-
хдност аналiзувати всю сукупшсть вiдносин, пов'язаних i3 прийняттям рiшення, зокрема мотивацшних, не залишати без уваги чинники, що яюсно впливають на передумови, умови та критичш моменти прийняття рiшень. Варто погодитися з позищею вчених, якi стверджують, що прийняття рiшення - вольовий процес i, як всякий вольовий процес, повинен бути мотивований. Специфша управлшських ршень в цьому планi полягае у тому, що мотивувальну функщю тд час прийняття виконуе право.
Мотивацiйне забезпечення процесу прийняття управлшських ршень характеризуеться вищим ступенем узагальненосп та перебувае на яюсно шшому рiвнi - не поодинокого, шдивщуального, а колективного спонукача. Звщси необхiдно зробити практичний висновок, що урахування мотивiв прийняття yправлiнських ршень може слугувати додатковим вимiрником ïx правомiрностi.
Наведенi тези необxiдно враховувати тд час оцiнювання дiяльностi полщейських, а саме адекватностi й обгрунтованосп прийняття рiшень в процесi реалiзацiï наданих владних повно-важень.
У Закош Украïни "Про Нацiональнy полщю" визначено порядок iнформyвання про факт застосування спещальних засобiв i збро].'. Треба мати на yвазi, що в закош закршлеш тiльки мшмальш вимоги iнформyвання. Полiцейськi, особливо ri, якi здiйснюють дiяльнiсть зi зв'язюв iз засобами масово'' iнформацiï та шститутами громадянського сyспiльства, повиннi розумгги, що не-достатнiсть iнформyвання, його несвоечаснють негативнi для репyтацiï полщи. Такий стан негативно позначаеться на формуванш громадськоï думки про дiяльнiсть полiцiï загалом та ïï працiвникiв.
У випадках застосування полщею заxодiв державного примусу, зi значним потенщалом обмеження прав, виникае потужний громадський резонанс, який здебшьшого поширюе негативну iнформацiю про дiяльнiсть полщи та який окремi суб'екти використовують з метою вирiшення власних завдань. У зв'язку з цим полщейсью повинш здiйснювати випереджувальний шформа-цшний вплив iз метою роз'яснення вжитих заxодiв, щоб не допустити формування негативного уявлення про дiяльнiсть.
У лiтератyрi закономiрно звертають увагу на те, що низька культура спшкування поль цейських iз громадянами, засобами масовоï iнформацiï негативно позначаеться на формуванш громадськоï думки про 1хню дiяльнiсть. Громадська думка е критерiем оцiнювання рiвня соцiальноï напрyженостi (комфортносп) сyспiльства загалом. У цьому сенс зростае значення соцiальноï безпеки та правовоï заxищеностi людини. Полiцiя зобов'язана охороняти таю сощальш цiнностi, як правопорядок, власшсть, права та законш iнтереси громадян, i дiе в таюй ситyацiï, яка безпосе-редньо пов'язана iз громадською думкою. Необхщно брати до уваги перспективнiсть вибудову-вання ефективних моделей взаемодiï полщи та населення, на що звернено увагу в лггератур^ Довiра населення забезпечуеться за допомогою рiзноманiтниx засобiв [5, с. 164].
Подальша проблема формування полщи iз позицiï нового шституцшного пiдxодy полягае у тому, що полщя постiйно здiйснюе рiзноманiтнy взаемодiю iз сyспiльством загалом i його рiзними елементами окремо. У зв'язку з цим не менш важливу проблему становить сощальна спрямовашсть дiяльностi полiцiï, пов'язана з розробленням стратеги взаемоди полщи з громадсьюстю та вимагае обов'язкового врахування громадських очшувань та штереив особи, широких сощальних верств населення.
Пiд час формування правового мехашзму взаемодiï громадян i полщи до уваги треба брати мiжнароднi нормативно-правовi акти: Кодекс поведшки посадових осiб з пiдтримання правопорядку; Основш принципи застосування сили та вогнепальноï зброï посадовими особами з тдтримання правопорядку, Декларацiю про полщда; Свропейський кодекс полiцейськоï етики [6].
Зарyбiжний досвiд показуе, що ди полiцейськиx визнаються правомiрними та не викликають питань у населення, якщо полщейсью пояснюють i доводять, що застосовували насильство з метою забезпечення безпеки громадян. Обгрунтованють i зрозумшсть дш полiцейськиx означае вщпо-вiднiсть мотивiв вчинення дш у межах наданих повноважень вимогам чинного законодавства та пyблiчне доведення цих мотивiв до конкретного громадянина або громадськосп.
Здiйснення дiяльностi полщи в деяких випадках може призвести до порушення або обмеження полщейським прав i свобод громадян або прав юридичних ошб. У таюй ситуаци вони зобов'язаш вжити заxодiв щодо поновлення порушених прав i свобод. У такому випадку йдеться про застосування заxодiв захисту (правовщновлювальних заxодiв). Призначення цих заxодiв
зумовлене потребою забезпечити належну охорону прав i законних штереив громадян i !х об'ед-нань у сферi дiяльностi полiцi!.
Вiдповiдно до Конституцп державний захист прав i свобод людини та громадянина в Укра!ш гарантуеться. Громадянин може самостшно використовувати не заборонеш законом засоби, вдатися до державного захисту, зокрема iз використанням судочинства. Значення заходiв захисту сьогодш всiляко зростае, що зумовлено потребою забезпечення захисту прав i законних штереив громадян, юридичних ошб, якi вступають у вiдносини з полщею.
З метою формування суспшьно! довiри та пiдтримки громадян громадсьюстю проводиться постiйний монiторинг громадсько! думки про дiяльнiсть полiцi! та мошторинг взаемодi! полiцi! з iнститутами громадянського суспшьства.
О. С. Передерiй, Л. В. Кулачок-Тггова зазначають, що органiзацiйно-правовi форми громадсь-кого контролю, як школи ранiше в сучаснiй юторп державотворення, надiляють iнститути громадянського суспшьства дiевими важелями впливу на дiяльнiсть полiцейських пiдроздiлiв аж до участ у кадровiй полiтицi системи МВС. Така взаемодiя покликана вивести на новий рiвень якiсть партнерських вщносин полiцi! та населення, стати надшною гарантiею забезпечення законностi в дiяльностi полiцейських, пiдвищити громадську активнiсть населення i сприяти зростанню рiвня довiри громадян до владних iнституцiй [7, с. 45-46].
Питання проведення мошторингу громадсько! думки про дiяльнiсть полщн визначеш постановою Кабiнету Мшс^в Укра!ни вiд 7 лютого 2018 року № 58 "Про затвердження Порядку проведення ощнки рiвня довiри населення до Нащонально! полщн". Метою постшного мошторингу громадсько! думки про дiяльнiсть полщн е отримання сощолопчно! шформацп, що вщоб-ражае думку населення про роботу полщп в територiальних органах на регюнальному та районному рiвнях, виявлення та дослщження факторiв, що впливають на його формування.
До форм оргашзацп постшного мошторингу громадсько! думки про дiяльнiсть полщн зараховаш таю: вивчення результата дослщжень думки населення про дiяльнiсть полщн з ураху-ванням ведомостей соцiологiчних органiзацiй, опублiкованих в засобах масово! iнформацi! та мережi 1нтернет; пiдготовка в освiтнiх i наукових органiзацiях системи МВС Укра!ни дисерта-цiйних, дипломних, науково-дослiдних i методичних праць iз проблем оргашзацп постшного мошторингу громадсько! думки про дiяльнiсть полщн та вивчення факторiв, що впливають на !! формування.
Необхщно виршити кiлька проблемних питань: по-перше, отриманi данi повиннi бути об'ективними. У зв'язку з цим необхщно використовувати перспективш методи одержання первин-них даних. До них можна зарахувати використання такого сощолопчного методу, як анкетування; по-друге, результати мошторингу дiяльностi полщн повинш регулярно доводитися до вщома державних i мюцевих органiв, громадян через засоби масово! шформацп, шформацшно-телеко-мунiкацiйну мережу 1нтернет.
Система повинна визначати не тшьки те, як використовувати рiзнi численш результати -соцiологiчних опитувань населення, але i порядок перетворення ощнки дiяльностi полiцi! на вiдповiднi управлшсью рiшення. Пiд час здiйснення мошторингу дiяльностi полiцi! важливо проводити цiльовi види монiторингу за окремими напрямами дiяльностi полiцi!, що дасть змогу отримати рельефшшу характеристику !! дiяльностi та здiйснити адресне коригування.
Треба визнати, що проблематика громадсько! думки завжди тюно узгоджувалася з питаннями полггики, права, законiв управлiння. Як тшьки заговорили про демократда, звернулися до пошуюв кращо! форми правлшня, одночасно почали говорити про громадську думку, здебшьшого розглядаючи опору на не! як основу розумного владарювання.
Необхiдно брати до уваги, що на рiвнi шдзаконного нормативно-правового регулювання передбачено обов'язки щодо здшснення громадського порядку. Вiдповiдно до 1нструкцн з органiзацi! дiяльностi дшьничних офiцерiв полiцi! на начальника полщн покладено обов'язок з вивчення громадсько! думки про роботу дшьничних офiцерiв полщп [8].
Визнаючи факт юридичного закршлення громадсько! думки як одного з основних критерпв дiяльностi полщн, важливо вщзначити, що в свщомосп багатьох людей склалися негативш стереотипи про дiяльнiсть полiцi!. У зв'язку з цим необхщно вжити невщкладних заходiв для полiпшення iмiджу полiцейських в очах громадськостi. Одним iз прiоритетних напрямiв вирiшення
проблеми е формування позитивного досвщу взаемоди громадян з полщею, що в кшцевому тдсумку повинно бути спрмовано на яюсне вирiшення полiцiею поставлених перед нею завдань.
Динамiчний процес реформування i вдосконалення правооxоронноï системи, зумовлений потребами сьогодення, грунтуеться не лише на розробленш та впровадженш концептуальних засад дiяльностi правоохоронних оргашв, а й на глибокому вивченнi та аналiзi досвiдy передових зарyбiжниx краш iз питань правового регулювання дiяльностi правоохоронних оргашв [9, с. 331]. Аналiзyючи проблеми протидп злочинностi в Украш з урахуванням зарyбiжниx концепцiй взаемоди полщи та суспшьства, можна дшти висновку, що доволi складно досягти принципових зрушень iз моменту прийняття Закону Украши "Про Нацюнальну полщда", адже полiцейськi системи европейських держав цей шлях проходили протягом десятилггь. Це не е тдставою для самозаспокоення. Необхщно прямувати до побудови сyчасноï та дiевоï правооxоронноï системи, здатноï захищати права громадян, орiентyватися на потреби особи, сyспiльства та держави.
1стотну увагу законодавець придшив нормативно-правовому регулюванню такоï перспек-тивноï форми пiдвищення довiри населення, як громадсью ради. На рiвнi тдзаконного нормативно-правового регулювання передбачено вщповщну регламентацiю. Важливо органiзyвати дiяльнiсть цих громадських формувань на регюнальному рiвнi.
У xодi дiяльностi зi створення нормативно-правового мехашзму, що забезпечуе довiрy населення та взаемодiю громадян iз полiцiею, необxiдно реалiзyвати консолiдований облш думки громадян i полiцiï. З одного боку, необхщно запобiгати корисливим й шшим антигромадським особистiсним устремлшням громадян, якi заважають вирiшенню завдань, поставлених перед полщею, а, з шшого - мотивувати полiцiю до активного тдтримання дiалогy з населенням у xодi здiйснення професiйноï дiяльностi. Перспективним е продовження практики громадського обговорення проекпв нормативно-правових актiв, що регулюють дiяльнiсть полiцiï. Перший досвщ такого обговорення здобуто пiд час роботи над законопроектом "Про Нацюнальну полщда". Важливе не тшьки залучення громадян до обговорення вщповщних нормативно-правових акпв, а й урахування ïxньоï думки. Переконанi, що таке ршення позитивно позначиться на пiдвищеннi сyспiльноï довiри до дiяльностi полiцiï. Приклади констрyктивноï взаемодiï органiв влади i суспшьства в €С вказують на необхщнють введення дiалоговиx меxанiзмiв у полггико-комyнiкативний процес. За допомогою реалiзацiï iнформацiйно-комyнiкативноï взаемодiï органiв влади та суспшьства можна досягти значного зниження конфлштносп та соцiально-полiтичноï напруженосп [10, с. 181].
Висновки. Пщводячи пiдсyмок викладеного, можна зазначити, що:
- для вироблення правового мехашзму довiри населення до полщи використовують бланкетш конструкций що вимагае прийняття вщповщних пщзаконних нормативно-правових актiв на рiзниx рiвняx регулювання;
- обгрунтованють i зрозyмiлiсть дiй полiцейськиx означае вщповщнють мотивiв вчинення дiй у межах наданих повноважень вимогам чинного законодавства та пyблiчне доведення цих мотивiв до конкретного громадянина або громадськосп;
- нормативно-правове регулювання рiвня довiри до полiцiï багаторiвневе i здшснюеться на центральному та регюнальному рiвняx, на законодавчому рiвнi та рiвнi пiдзаконного нормативно-правового регулювання. Для яюсшшого нормативно-правового регулювання вщносин iз формування довiри населення до полщи необхщно активiзyвати експертну дiяльнiсть громадськостi з пiдготовки проектiв, вщповщних нормативно-правових акпв, задiявши потенцiал сучасних iнформацiйно-комyнiкацiйниx ресyрсiв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Голiна В. В., Колодяжний М. Г. Перспективи використання рекомендацш у плануванш та здшсненш заxодiв запобiгання злочинностi в Украш. Проблеми боротьби 3i злочинмстю. 2010. № 108. С. 168-177. 2. Про Нацюнальну полщда: Закон Украши вщ 02.07.2015 р. № 580-VIII. BidoMoemi Верховноï Ради Украгни. 2015. № 40-41. Ст. 379. 3. Бондаренко В. А., Самов С. С. Громадська думка як критерш оцшки дiяльностi Нацiональноï полщи. Сощально-npaeoei cmydiï. 2019. Вип. 1 (3). С. 39-45. 4. Калешченко Л. I. Юридична вщповщальнють пращвниюв
Нащонально! полщи Укра!ни як спосiб забезпечення законносп в ii дiяльностi. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 2. С. 17-20. 5. Прокоф'ев М. М. Довiра громадян до Нащонально! полщи як юридично! категори. Пор1внялъно-аналтичне право. 2019. № 2. С. 161-165. 6. Рекомендащя Rec (2001) 10 Комiтету Мiнiстрiв державам-учасницям Ради Свропи "Про Свропейський кодекс полщейсько! етики": ухвалена Комiтетом мiнiстрiв 19 вересня 2001 на 765 засщанш заступникiв мiнiстрiв. URL: http://pravo.org.ua/files/Criminal%20justice/rec1.pdf. 7. Пе-редерiй О. С., Кулачок-Тггова Л. В. Органiзацiйно-правовi форми здшснення громадського контролю за дiяльнiстю Нацiональноi полiцii Укра!ни. В1сник Харкгвсъкого нацгоналъного умверситету ¡м. В. Н. Каразта. Сер1я Право. 2016. Вип. 22. С. 43-46. 8. Про затвердження 1нструкци з оргашзацп дiяльностi дшьничних офiцерiв полiцii: Наказ МВС Укра!ни вiд 28.07. 2017 р. № 650. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1041-17. 9. Ковалiв М. В., Gсiмов С. С., Лозинський Ю. Р. Правове регулювання правоохоронно! дiяльностi: навч. пошб. Львiв: ЛьвДУВС, 2018. 356 с. 10. Сшмов С. С. Правове регулювання застосування шформацшних технологiй для формування довiри до органiв державно! влади. Науковий вгсник Лъвгвсъкого державного утверситету внутрштх справ. Сер1я юридична. 2015. Вип. 1. С. 173-184.
REFERENCES
1. Holina V. V., Kolodiazhnyi M. H. Perspektyvy vykorystannia yikh rekomendatsii u planuvanni ta zdiisnenni zakhodiv zapobihannia zlochynnosti v Ukraini [Prospects for the use of their recommendations in the planning and implementation of crime prevention measures in Ukraine]. Problemy borotby zi zlochynnistiu. 2010. No. 108. P. 168-177.2. Pro Natsionalnu politsiiu: Zakon Ukrainy vid 02.07.2015 r. No. 580-УШ [About the National Police: Law of Ukraine dated 02.07.2015 No. 580-VIII]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2015. No. 40-41. P. 379. 3. Bondarenko V. A., Yesimov S. S. Hromadska dumka yak kryterii otsinky diialnosti Natsionalnoi politsii. Sotsialno-pravovi studii. 2019 [Public opinion as a criterion for evaluating the activities of the National Police. Social-law studios. 2019]. Vyp. 1 (3). P. 39-45. 4. Kalienichenko L. I. Yurydychna vidpovidalnist pratsivnykiv Natsionalnoi politsii Ukrainy yak sposib zabezpechennia zakonnosti v yii diialnosti: Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal. 2019 [Legal responsibility of employees of the National police of Ukraine as a way of ensuring legality in its activities. Legal scientific electronic journal. 2019]. No. 2. P. 17-20. 5. Prokofiev M. M. Dovira hromadian do Natsionalnoi politsii yak yurydychnoi katehorii. Porivnialno-analitychne pravo. 2019 [Citizens' trust in the National Police as a legal category. Comparative analytical law. 2019]. No. 2. P. 161-165. 6. Rekomendatsiia Rec (2001) 10 Komitetu Ministriv derzhavam-uchasnytsiam Rady Yevropy "Pro Yevropeiskyi kodeks politseiskoi etyky": Ukhvalena Komitetom ministriv 19 veresnia 2001 na 765 zasidanni zastupnykiv ministriv [Recommendation Rec (2001) 10 of the Committee of Ministers to the Council of Europe member states on the European Code of Police Ethics. Adopted by the Committee of Ministers on 19 September 2001 at the 765 Ministerial Deputies' Meeting] URL. http://pravo.org.ua/files/Criminal%20justice/rec1.pdf. 7. Perederii O. S., Kulachok-Titova L. V. Orha-nizatsiino-pravovi formy zdiisnennia hromadskoho kontroliu za diialnistiu natsionalnoi politsii Ukrainy [Organizational and legal forms of public control over the activity of the national police of Ukraine]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V. N. Karazina. Seriia Pravo. 2016. Vyp. 22. P. 43-46. 8. Pro zatverdzhennia Instruktsii z orhanizatsii diialnosti dilnychnykh ofitseriv politsii [On approval of the Instruction on organization of activity of police officers of the police: Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine dated 28.07.2017 No. 650]. Nakaz MVS Ukrainy vid 28.07.2017 r. No. 650. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1041-17. 9. Kovaliv M. V., Yesimov S. S., Lozynskyi Yu. R. Pravove rehuliuvannia pravookhoronnoi diialnosti: navchalnyi posibnyk [Legal regulation of law enforcement activity: a textbook]. Lviv: LvDUVS, 2018. 356 p. 10. Yesimov S. S. Pravove rehuliuvannia zastosuvannia informatsiinykh tekhnolohii dlia formuvannia doviry do orhaniv derzhavnoi vlady. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriia yurydychna. 2015 [Legal regulation of the use of information technologies for building trust in public authorities. Bulletin of the Lviv State University of Internal Affairs. The series is legal. 2015]. Vyp. 1. P. 173-184.
Дата надходження: 06.09.2019р.
