CC BY
14
Сухоребра Тетяна 1вашвна,
кандидат юридичних наук, завдувач кафедри права,
Внницький торговельно-економ'чний шститут Кшвського нацонального торговельно-економ'чного ун'верситету, Украна, м. Вшниця e-mail: kxenon46@gmail.com
doi: 10.21564/2414-990x.146.165276
УДК 340.136:(349.6:342.922)(477)«1994/2002»
АДМ1Н1СТРАТИВНА В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРИРОДООХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА В КОДИФ1КОВАНИХ АКТАХ УКРА1НИ (1994-2002 рр.)
Розглянуто особливост1 адмтктративног в1дповгдальност1 за правопорушення проти при-роди в Лгсовому кодека Украгни 1994 р., Кодека Украгни про надра 1994 р., Водному кодека 1995 р., Земельному кодека 2002 р. За допомогою методу кшьккних показникю зроблено розра-хунки обсягу текстового матер1алу, присвяченого цим питанням, який коливаеться в1д 0,9 % до 4,4 % в1д загальног кглькост1 знакв. Показано невгдпов1дтсть норм адмтктративног вгдпов1даль-ност1 в КУпАП та положень цих кодифжованих акт1в. Внесено пропозицй стосовно вдосконалення чинного законодавства у дослгджуванш сфер1.
Ключовi слова: адмшстративна ввдповвдальтсть; природоохоронне законодавство; кодифь кований акт; природш об'екти; юльюсш показники.
Сухоребра Т. И., кандидат юридических наук, заведующая кафедрой права, Винницкий торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета, Украина, г. Винница.
e-mail : kxenon46@gmail.com
Административная ответственность за нарушение природоохранного законодательства в кодифицированных актах Украины (1994-2002 гг.)
Рассматриваются особенности административной ответственности за правонарушения против природы в Лесном кодексе Украины 1994 г., Кодексе Украины о недрах 1994 г., Водном кодексе 1995 г., Земельном кодексе 2002 г. С помощью метода количественных показателей выполнены расчеты объема текстового материала, посвященного этим вопросом, которые колеблются от 0,9 % до 4,4 % от общего количества знаков. Показано несоответствие между собой норм административной ответственности в Кодексе Украины об административных правонарушениях и положениями этих кодифицированных актов. Формулируются предложения по совершенствованию действующего законодательства в этой сфере.
Ключевые слова: административная ответственность; природоохранное законодательство; кодифицированный акт; природные объекты; количественные показатели.
Актуальтсть теми дослвдження пов'язана з тим, що забезпечення закон-ност та правопорядку у сферi охорони природних ресурсiв потребуе залучення норм адмшютративно! вщповщальность На и основi здiйснюеться державний вплив, спрямований на ефективне науково обгрунтоване, рацiональне та ефек-тивне використання таких об'екпв. Необхiднiсть дослiдження цiе! категорп пов'язана з тим, що адмшстративне законодавство е дiевим засобом у механiзмi захисту природних об'ектiв, а також забезпечення здоров'я громадян та ство-рення безпечних умов життя населення. Адмшктративна ввдповвдальшсть за правопорушення у сферi використання природних ресурсiв е важливою ланкою в системi заходiв удосконалення управлiння та впливу на поведшку юридичних та фiзичних осiб, якi не повиннi вчиняти дп, що погiршують стан навколиш-нього середовища. У сьогоднiшнiх умовах рiзко зростае значення земельних ресурсiв - основи сшьськогосподарського виробництва Укра!ни, тому шститут адмiнiстративно! вiдповiдальностi е правовою гаранпею !х збереження та недо-пущення правопорушень.
Важливе значення для Укра!ни мае ращональне та безпечне використання мшерально-сировинно! бази, яка мае Грунтуватися на встановлених державою правилах, положеннях, наказах, шструкщях та реалiзуеться спецiально уповно-важеними органами. Особливе мiсце серед природних ресурсiв посiдають воднi ресурси, яы на сьогоднi зазнали надмiрного антропогенного навантаження, забруднення та попршення стану. Тож нинi важливим е значення адмшютра-тивна вiдповiдальнiсть за правопорушення, пов'язаш з використанням та охо-роною вод. Питання, пов'язаш з люовим фондом, е проблемними для Укра!ни через !! незначну люистють та наявнiсть значних територш, якi належать до лiсостепу та степу. Щоб здiйснювати ефективний захист лiсiв вiд правопору-шень, необхщно вдосконалити порядок застосування правил використання лiсiв та накладення адмiнiстративних стягнень.
Аналiз публшацш показуе, що проблемами адмшстративно! вщ-повiдальностi в природоохороннш сферi займалися: В. I. Андрейцев (V. I. Andreytsev), Г. I. Балюк (Н. I. Ва1уик), В. Д. Басай (V. Э. Бавау), О. С. Боголюбова (О. 8. Boho1yubova), М. М. Бринчук (М. М. ВгупеЬик), А. П. Гетьман (А. Р. Ое^ап), О. К. Птчшков (О. К. Ho1ichinkov), О. С. Кол-басов (О. 8. Ko1basov), В. В. Костицький (V. V. Kostyts'kyy), М. В. Краснова (М. V. Krasnova), Н. Р. Малишева (N. Я. Ma1ysheva), В. Л. Мунтян (V. Ь. Muntyan), 6. А. Немiровський (Уе. А. Nemirovs'kyy), В. В. Носик (V. V. Nosyk), Г. М. Полянська (Н. М. Po1yans'ka), Б. Г. Розовський (В. Н. Rozovs'kyy), В. I. Семчик (V. I. Semchyk), Н. I. Титова (№ I. Tytova), Ю. С. Шемшученко (Уи. 8. 8hemshuchenko), М. В. Шульга (М. V. 8hu1'ha) та ш. Проте питання комплексного вивчення кодифжованих природоохоронних актiв, прийнятих у незалежнш Укра!нi, не було дослщжено в повному обсязi.
Метою роботи е дослщження норм адмшктративно1 вщповвдальност за правопорушення в Лiсовому кодекс Украши, Кодексi Украши про надра, Водному кодекс УкраТни, Земельному кодекс УкраТни.
Викладення основних матергал1в дослдження необхщно розпочати з того, що адмшютративна вiдповiдальнiсть е одним з основних елеменпв державного управлшня i не iснуе сфери юриспруденцп, де б вона не застосовувалась. Док-тринальнi погляди на адмшютративну вiдповiдальнiсть пройшли складну юто-рш формування - вiд перших акпв, у яких установлювались штрафнi санкцп, до розгалужено1 системи, в якш значна роль належить посадовим особам, котрi здiйснюють функцп нагляду та контроль. У радянсью часи питаннями адмт-стративно1 вiдповiдальностi займалися А. П. Альохин (A. P. Al'okhyn), Б. Т. Баз^ лев (B. T. Bazilev), I. А. Галаган (I. A. Halahan), О. 6. Лейст (O. Ye. Leyst), А. С. Шголкин (A. S. Piholkyn), С. С. Студенiкин (S. S. Studenikyn), I. Й. Шар-городський (I. Y. Sharhorods'kyy) та ш., якi розробляли юридичну природу та загальш ознаки цього iнституту. У незалежнш Украш поняття адмшстративно1 ввдповвдальност отримало новi пiдходи, розвиток функцш, принципiв, ознак тако1 вiдповiдальностi.
На думку I. Галагана, адмшктративна вщповвдальшсть становить собою застосування в установленому порядку уповноваженими органами i службовими особами адмiнiстративно-правових санкцш [1]. У сферi правово!" охорони при-роди адмiнiстративна вiдповiдальнiсть мае особливосп, пов'язанi з необхiднiстю врахування закошв природи та виконання посадовими особами, громадянами встановлених правил поведшки при ïx використаннi, охоронi та вщновленш.
М. С. Малеш (M. S. Malein) характеризуе юридичну вщповвдальшсть такими ознаками: а) державний примус; б) засудження правопорушення; в) наявшсть негативних насладив для правопорушника [2, с. 130]. Шдсумову-ючи досвщ рiзниx наукових пiдxодiв, ознаками адмшктративно1 вщповщаль-ностi у сферi охорони природи варто назвати таке.
По-перше, адмшктративна вiдповiдальнiсть за правопорушення у сферi навколишнього середовища характеризуеться тим, що е засобом використання та охорони державою природних об'екив. По-друге, е нормативно визначеною з чiтко зафiксованими межами i полягае в застосуванш чи реалiзацiï санкцiй правових норм КУпАПу. По-трете, е наслвдком винного антигромадського, протиправного дiяння та порушуе порядок використання природних ресурсiв, право власностi на них, права i свободи громадян на безпечне використання природного середовища. По-четверте, супроводжуеться державним осудом у формi адмшктративного покарання i громадським осудом правопорушника та вчиненого ним дiяння у сферi охорони природи й ïï використання. По-п'яте, пов'язана з примусом та мае сувору формальну визначешсть, з негативними для правопорушника наслщками морального, матерiального, особистюного, оргашза-цiйного характеру, яких вiн зобов'язаний зазнати i фактично зазнае на пiдставi норм з охорони природи, зафшсованих у змкт КУпАП, у виглядi припинення дiяльностi, введення заборон на виконання дш, пов'язаних з негативними
наслвдками для природи. По-шосте, реалiзуeться у ввдповвдних процесуальних формах, у межах яких здшснюеться послвдовна дiяльнiсть cy6'eKTÏB адмшстра-тивного процесу та дп шших його yчасникiв. О. I. Миколенко (O. I. Mykolenko) до елеменпв змiстy адмiнiстративноï процесуально!" форми ввдносить: 1) порядок ведення адмшютративного процесу; 2) форму зв'язкiв, що виникають мiж суб'ектами й учасниками адмшютративного процесу на його певних стадiях i етапах; 3) форму прояву окремих дш (актiв) суб'екив та yчасникiв адмш-стративного процесу [3].
Слвд нагадати, що Украша отримала у спадок вiд УРСР природоохоронне законодавство, у складi чотирьох коде^в: Земельного 1970 р., Водного 1972 р., Люового 1979 р., та Кодексу Украшсько1 РСР про надра 1976 р.,
У червш 1991 р. був прийнятий Закон «Про охорону навколишнього середовища», в якому регламентувалась правова охорона та ввдповвдальшсть за правопорушення i незаконне використання таких природних об'екив, як земля, надра, вода, лки. З шшого боку, у незалежнiй УкраМ продовжував дiяти КУпАП 1984 р., у який постшно вносились змши щодо адмшктративно!' вiдповiдальностi за правопорушення у сферi охорони природи. Тому виникла необхвдшсть прийняти новi кодифжоваш акти, якi регламентують юридичну ввдповвдальшсть за правопорушення, пов'язанi iз землею, надрами, водними об'ектами та люами.
I. Кодифiкацiя природоохоронного законодавства Украши розпочалась з прийняття 21 сiчня 1994 р. Лiсового кодексу Украши, який складався з 8 роз-дШв, 23 глав, 110 статей. Як об'ект правово!" охорони, лки мають декiлька особливостей: цей об'ект е вiдновлюваним елементом природи, люи зазнають значно!" шкоди вiд незаконних, науково необгрунтованих рубок, забруднення, засмiчення, а також становлять собою об'ект, за допомогою якого добуваеться сировина з метою забезпечення виробництва; лковий фонд становить собою середовище, в якому живуть тварини, птахи, рослини. З ще1 причини зни-щення, пошкодження, погiршення стану цього природного ресурсу становить загрозу для рослинного свггу, а також yсiеï бюти, яка в ньому проживае. На думку Л. В. Мендик (L. V. Mendyk), адмшстративна ввдповвдальшсть за лко-порушення мае такi характерш риси: а) ця категорiя становить собою рiзновид порушень у сферi охорони лiсiв; б) адмiнiстративна ввдповвдальшсть за люо-порушення реалiзyеться в особливш сферi сyспiльних вiдносин щодо охорони, ввдтворення i використання об'екпв лiсового фонду Украши; в) пвдставою та особливiстю адмiнiстративноï вiдповiдальностi за порушення вимог лкового законодавства е лiсовi правопорушення; г) адмiнiстративна ввдповвдальшсть за лiсопорyшення забезпечуеться комплексом рiзних заходiв працiвникiв лiсового господарства та державних службовщв у сферi управлшня лiсами [4, с. 7].
Ввдповвдальтсть за порушення лкового законодавства регламентуеться у гл. 22 розд. VI, до яко1 входять стати 105- 109, обсяг яких складае 4 354 зн., чи 4,4 % ввд загального обсягу Кодексу. Порушеннями згвдно iз ст. 105 е: незаконне вирубування та пошкодження дерев i чагарнишв; знищення
або пошкодження люу внаслвдок пiдпалу або недбалого поводження з вогнем, порушення шших вимог пожежноТ безпеки в лках; знищення або пошкодження лку внаслiдок його забруднення xiмiчними, радюактивними та iншими шкiдливими речовинами, спчними водами; засмiчення лiсiв побутовими i про-мисловими вiдxодами та ш. За ст. 106 до правопорушень належить самовшьне зайняття земельних дшянок лiсогосподарського призначення, якi пiдлягають поверненню без вiдшкодування втрат, зазнаних за час незаконного користу-вання ними. Зпдно зi ст. 107 громадяни зобов'язаш вiдшкодувати збитки, завданi лку, а ст. 108 регламентуе вилучення незаконно добуто1 деревини та шших лiсоматерiалiв. У свою чергу ст. 109 дозволяе органам виконавчо1 влади у сферi лiсового господарства, навколишнього природного середовища, органам мкцевого самоврядування припиняти роботи, небезпечнi для природного стану лiсiв.
Отже, КУпАП установлюе адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за таю порушення права державно!" власност на лiси (ст. 49): незаконне використання земель державного лкового фонду (ст. 63); порушення встановленого порядку використання лкосчного фонду, заготiвлi й вивезення деревини, заготiвлi живицi (ст. 64); незаконну порубку, пошкодження та знищення люових культур i молодняка (ст. 65); знищення або пошкодження полезахисних люових смуг та захисних лкових насаджень (ст. 651); знищення або пошкодження шдросту в люах (ст. 66); здшснення лiсокористування з порушеннями люового квитка (ст. 67); порушення правил ввдновлення i полшшення лiсiв, використання ресурсiв спiлоï деревини, вимог з охорони пралiсiв, квазiпралiсiв та природних лiсiв (ст. 68); пошкодження сiнокосiв i пасовищних упдь на землях державного лiсового фонду (ст. 69); самовшьне сiнокосiння i пасшня худоби, самовiльне збирання дикорослих плодiв, горixiв, грибiв, ягiд (ст. 70); введення в експлу-атащю виробничих об'ектiв без обладнання, що запобтае шкiдливому впливу на люи (ст. 71); тощо.
Порiвняльний аналiз видiв лiсопорушень показуе розбiжностi мiж Лiсовим кодексом УкраТни, в якому вщсутш норми стосовно порушення права державно! власност на лки, знищення або пошкодження полезахисних люових смуг та захисних лiсовиx насаджень, знищення або пошкодження шдросту в лках, порушення правил вщновлення i полшшення лiсiв, використання ресурсiв сш-ло1 деревини, вимог з охорони пралiсiв, квазiпралiсiв та природних лiсiв, якi увiйшли в КУпАП.
Враховуючи складнiсть ведення лiсового господарства, до якого входять головш рубки, лiсiвничий догляд, що спрямований на щльове формування лiсо-вих насаджень, саштарний, протипожежний, реконструктивний догляд, зростае роль шдзаконних нормативно-правових актiв, якi регламентують стадй' цього процесу. Важливе значення в проведенш лiсовоï справи мають заходи з лiсовiд-новлення, що ïx регламентують «Правила вiдновлення лiсiв i лiсорозведення», затвердженi 16 сiчня 1996 р. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв УкраТни. До числа лiсопорушень цей документ уважае належними порушення стосовно ращональ-
ного використання лкового фонду, а саме невжиття заходiв з: а) полшшення яюсного складу лiсiв; б) шдвищення ïx продуктивностi й бiологiчноï стiйкостi; в) шдвищення водоохоронних, Грунтозахисних, санiтарно-гiгieнiчниx, шших корисних властивостей лiсiв i захисних люових насаджень.
Лiсовий фонд е складною природною системою, в якш мае значення пород-ний склад деревини, тому лкопорушення, пов'язанi зi збереженням цього стану, завдають значно'1 шкоди цiй сферi. Правове регулювання цього питання проводиться на пiдставi «Правил полiпшення якiсного складу лiсiв», що ïx затвердив Кабiнет Мiнiстрiв Украши постановою вiд 12 травня 2007 р. Зпдно з цим документом установлюються вимоги до вжиття люогосподарських заxодiв, спрямованих на шдвищення стшкост та продуктивностi деревостанiв, збере-ження бiорiзноманiття лiсiв, ïx оздоровлення i посилення захисних, саштарно-п-пешчних, оздоровчих та iншиx функцiй шляхом проведення рубок формування i оздоровлення лiсiв, за порушення яких винш особи притягуються до адмш-стративно'1 вiдповiдальностi. Важливе значення мае Наказ Державного ком^ету лiсового господарства «Про затвердження Правил рубок головного користу-вання» вiд 23 грудня 2009 р., у яких установлен норми i вимоги до заготiвлi деревини шд час проведення таких робгг. Згiдно з цими Правилами, так рубки мають проводитись з дотриманням принцишв безперервного, невиснажливого i ращонального використання лiсовиx ресурсiв, збереження умов вщтворення високопродуктивних стiйкиx деревостанiв, ïx еколопчних та iншиx корисних властивостей.
II. Кодекс Украши про надра був прийнятий 27 липня 1994 р. Вш скла-дався iз 69 статей, 9 роздШв. Причиною прийняття цього кодифшованого акта стала та обставина, що сучасна економша ставить питання про правовi основи управлшня у сферi надрокористування, що мае забезпечити ефективне використання копалин та шших видiв сировини. Адмшютративна вщповщальшсть виступае своерiдним важелем забезпечення правово'1 охорони у сферi прничих правовiдносин з метою недопущення правопорушень у цiй сферi. Правовi основи надрокористування, зокрема адмшютративно-правов^ спрямованi на ефективне, науково обгрунтоване регулювання ввдносин з приводу ращонального, заощадливого використання природних копалин, ïx охорони з метою задоволення потреб та iнтересiв держави, сусшльства i громадян.
Питання вщповщальност регламентувались у Кодекс Украши про надра в гл. VI, до змкту яко'1 входили статт 65-67, якi мiстили 1 962 зн., чи 2,9 % вщ загально'1 кiлькостi знакiв цього акта. Зпдно зi ст. 65 до числа порушень законодавства про надра належать: самовшьне користування надрами; порушення норм, правил i вимог щодо проведення робгг з геолопчного вивчення надр; вибiркове вироблення багатих дшянок родовищ, що призводить до наднорма-тивних утрат запаяв корисних копалин; наднормативнi втрати i попршення якостi корисних копалин при ïx видобуванш та iн. Як указано у ст. 66, забороня-еться самовшьне користування надрами та забудова площ залягання корисних копалин з порушенням установленого порядку, а зпдно iз ст. 67 шдприемства,
установи, оргашзаци та громадяни зобов'язаш вщшкодувати збитки, яких вони заподiяли внаслщок порушень законодавства про надра.
На думку М. А. Бшицько! (M. A. Bilytska), адмГшстративна вiдповiдальнiсть у сферi надрокористування дае можливiсть реагування на правопорушення в цш складнiй сферi виробництва, запобiгае та сприяе недопущенню завдання шкоди навколишньому середовищу, життю та здоров'ю людей, що пов'язаш з особливою небезпечшстю проведення таких робГт [5, с. 141].
У КУпАП установлюеться ввдповвдальшсть стосовно: порушення права державно! власност на надра (ст. 47); порушення вимог щодо охорони надр (ст. 57); порушення правил i вимог проведення робгг з геолопчного вивчення надр (ст. 58); порушення правил здачi дорогоцшних металiв i дорогощнного камшня (ст. 1623); та iн.
Процес використання надр е дуже складним та передбачае складення геоло-пчно! i маркшейдерсько! документаци, збiр проб корисних копалин, оргашзащю, спостереження режимних свердловин, а також особливого порядку консерваци прничих виробiток. Тому стосовно кожного з цих пунктГв були прийнят шд-законнi акти, яю регламентують дй' посадових осiб при добуванш природних копалин та експлуатаци надр. Важливе мiсце серед цих заxодiв посiдае Указ Президента УкраТни «Положення Про Державну службу геологи та надр УкраТни» вщ 6 квГтня 2011 р., яким внесенш пропозици щодо формування державно! полiтики у сферi геологiчного вивчення i ращонального використання надр та реалiзацiï державно!" полГтики у цш сферi.
1ншим пiдзаконним актом е Положення про Державну службу прничого нагляду та промислово! безпеки Укра'1'ни, затверджене Указом Президента УкраТни вщ 6 квГтня 2011 р. Ця служба оргашзовуе та здiйснюе державний нагляд (контроль) за додержанням закошв та шших нормативно-правових актГв з питань промислово"! безпеки, охорони пращ, безпечного ведення робгг юридичними та фГзичними особами.
Проведення таких робГт та встановлення адмГшстративно! вiдповiдальностi за правопорушення регламентуеться на пiдставi Постанови Кабшету МГнГстрГв Укра!'ни «Порядок надання спещальних дозволГв на користування надрами» вГд 30 травня 2011 р., який регулюе питання надання спещальних дозволГв на користування надрами в межах територи Украши, ïï континентального шельфу та виключно! (морсько!) економГчно! зони, а також визначае процедуру про-довження строку дй", переоформлення, видачу дублжата, зупинення дГ! чи ану-лювання дозволу та внесення до нього змш.
III. Водш об'екти е невГд'емною складовою навколишнього природного середовища, що виконують важливГ еколопчш, культурно-оздоровчГ та еконо-мГчш функцГ!. На сьогоднГ для водноресурсного потенщалу Укра!нсько! держави характерним е значне антропогенне навантаження, а проблема питно! води е одшею з найбгльш гострих. Серед видГв вщповщальностГ у сферГ охорони вод значну роль вщграе адмГнГстративна вГдповГдальнГсть як оперативний та ефективний засГб реагування на правопорушниюв, застосовуеться як в адмГ-
шстративному, так i в судовому порядку. Шдставою для притягнення винних до адмшютративно1 вадповадальносп за порушення водного законодавства е адмшктративне водне правопорушення, змГст якого чинне законодавство чггко не визначило. Квалiфiкуючими ознаками адмшютративно1 вадповадальност е: адмiнiстративне правопорушення (проступок); наявшсть певного набору адмГ-нiстративниx стягнень; вщповщна система органiв адмiнiстративноï юрисдикцп; особливий порядок реалiзацiï адмiнiстративноï ввдповвдальность Як вказуе В. О. Джуган (V. O. Dzhuhan), специфiка адмшктративно1 вiдповiдальностi у сферi охорони вод полягае насамперед у поеднанш вищезгаданих загальних i спецiальниx ознак, на пiдставi яких до не1 можуть бути притягнеш виннi особи [6, с. 88].
Водний кодекс Украши був прийнятий 6 червня 1995 р., складався iз 6 роздШв, 24 глав та 112 статей. Питанням адмшютративно1 вадповадальност при-свячена гл. 23, до яко1 входили статт 110, 111, як мали 2 614 зн., що складало 1,9 % вщ загально1 кiлькостi матерiалу кодифiкованиx актiв. До правопорушень, указаних у ст. 110 Водного кодексу належали: самовгльне захоплення водних об'екпв; забруднення та засмiчення вод; порушення режиму господарсько1 дiяльностi у водоохоронних зонах та на землях водного фонду; руйнування русел рiчок, струмюв та водотокiв або порушення природних умов поверхне-вого стоку шд час будiвництва i експлуатацп автошляxiв, залiзниць та шших шженерних комунiкацiй; введення в експлуатащю пiдприемств, комунальних та iншиx об'екпв без очисних споруд чи пристроТв належно1 потужностi; недо-тримання умов дозволу або порушення правил спещального водокористування; самовгльне проведення гiдротеxнiчниx робгг (будiвництво ставкiв, дамб, кана-лiв, свердловин) та ш. У свою чергу ст. 111 передбачае вщшкодування збитюв, заподiяниx унаслГдок порушень водного законодавства.
Зпдно з КУпАП правопорушення у сферГ охорони вод дощльно роздГлити на три групи: 1) порушення права власносп на водш об'екти, воднГ ресурси -порушення права державно!" власностГ на води (ст. 48); 2) порушення права користування водними ресурсами - порушення правил водокористування (ст. 60); пошкодження водогосподарських споруд i пристро'1'в, порушення правил ïx експлуатацп (ст. 61); невиконання обов'языв з реестрацп в суд-нових документах операцш зГ шкГдливими речовинами i сумшами (ст. 62); порушення правил складування, зберГгання, розмГщення, транспортування, знешкодження, лжввдацп та захоронення пестицидГв i агрохГмГкатГв (ст. 83); перевищення л!мшв та нормативГв використання природних ресурсГв (ст. 912); недодержання еколопчних вимог шд час проектування, розмщення, будГвниц-тва, реконструкцй' та прийняття в експлуатащю об'екпв чи споруд, незабез-печених рибозахисним обладнанням (ст. 861); 3) порушення правил охорони вод - порушення правил охорони водних ресурсГв (ст. 59); порушення вимог щодо охорони територГальних i внутршшх морських вод ввд забруднення i засмГчення (ст. 591); порушення правил охорони та використання територш та об'ектГв природно-заповГдного фонду (ст. 91); невиконання вимог екобезпеки
в процесГ впровадження вадкритав, винаходГв, корисних моделей, промислових зразюв (ст. 911); невиконання законних розпоряджень чи приписГв посадових осГб органГв, якГ здГйснюють державний контроль у цш сферГ (ст. 1885).
Компаративний аналГз ознак цих правопорушень доводить необхщшсть роз-ширення змГсту норм КУпАП, у яких мають бути вщображеш питання стосовно оренди водних об'ектГв, передбачена вщповГдальшсть за погГршення стану чи завдання шкоди водним ресурсам, а також унесеш доповнення стосовно уточ-нення «правил охорони вод», «змши ïx природних властивостей», «виснаження водних об'ектГв».
Важливою особливГстю адмшГстративно'Т вГдповГдальностГ у сферГ охорони вод е необхщшсть використання значно'Т кГлькостГ пГдзаконних актГв. Напри-клад, адмГнГстративну вГдповГдальнГсть регламентуе Постанова Кабшету МшГ-стрГв УкраТни «Про затвердження такс для обчислення розмГру вщшкодування збиткГв, заподГяних внаслщок забруднення Гз суден, кораблГв та шших плавучих засобГв територГальних i внутршшх морських вод УкраТни» вщ 3 липня 1995 р., зпдно з якою в разГ вщмови вГд добровГльного вГдшкодування збиткГв стягнення ïx сум проводиться в судовому порядку за позовами Державно!" еколопчно'Т шспекцп та ïï територГальних органГв. При розглядГ адмшГстративно'Т вГдповГдальностГ, пов'язано'Т з водними об'ектами, необхГдно враховувати такГ обста-вини, як: необхщшсть забезпечення постГйного функцГонування постшно дГючо'Т системи питного постачання; гарантоване забезпечення населення яюсною та безпечною для здоров'я людини водою; створення системи водовщведення, яка не мае завдавати шкоди навколишньому середовищу. З метою вирГшення ще'Т проблеми Мшютерство охорони здоров'я Украши видало наказ «Про затвердження Державних саштарних правил i норм «Вода питна. Ппешчш вимоги до якостГ води централГзованого господарсько-питного водопостачання» вГд 23 грудня 1996 р., який регламентуе гшешчш вимоги до якостГ питно'Т води i поширюеться на воду, що подаеться централГзованими системами господар-сько-питного водопостачання i використовуеться для питних та побутових цглей, виробництва харчових продуктГв.
У цш сферГ порядок прийняття рГшень стосовно притягнення винних осГб до адмшГстративно'Т вГдповГдальностГ регламентуеться наказом Державного комГтету Укра'Тни по водному господарству «Про затвердження 1нструкцп з оформлення органами Держводгоспу УкраТни матерГалГв про адмшГстративш правопорушення водного законодавства УкраТни» вГд 11 грудня 2003 р., зпдно з яким факти порушень вимог водного законодавства виявляють уповноважеш посадовГ особи органГв Держводгоспу УкраТни за результатами перевГрок, якГ проводяться вщповвдно до 1нструкцГТ про порядок здшснення перевГрок суб'ек-тГв, що використовують водш ресурси або виконують господарську дГяльшсть у межах водоохоронних зон.
IV. Питання адмГшстративно'Т вГдповГдальностГ за правопорушення, пов'язанГ Гз земельним фондом, знайшли вГдображення в Земельному кодек« Украши, прийнятому 25 жовтня 2001 р. Цей акт мав значний обсяг текстового матерГ-
алу - складався з 603 159 зн., мав трьохрiвневу структуру «роздш - глава -стаття», тобто до його складу входили 10 роздШв, 37 глав, 212 статей. З Тх числа питання вщповщальност за правопорушення у сферi охорони землi регламен-тував роздiл VIII, до якого входила гл. 37, яка мютила 3 ст. та мала 2 649 зн., чи 0,88 % ввд загально! кшькост знаыв у Земельному кодексi Укра!ни. Отже, ст. 210 регламентуе недiйснiсть угод щодо земельних дiлянок; ст. 211 уважае належними до числа правопорушень самовiльне зайняття земельних дiлянок, невиконання вимог щодо використання земель за щльовим призначенням, зни-ження межових знаюв та iн.; ст. 212 регулюе повернення самовiльно зайнятих земельних дшянок (див.: табл. 1).
Таблиця 1
Види адмшютративних правопорушень зпдно i3 ЗК та КУпАП
Земельний кодекс КУпАП
ст. 210 Недшсшсть угод щодо земельних дшянок ст. 52 Псування i забруднення сшь-ськогосподарських та шших земель
ст. 211 - укладення угод з порушен-ням земельного законодавства - самовшьне зайняття земельних дшянок - псування сшьськогосподар-ських упдь та шших земель, !х забруднення хiмiчними та радюактивними речовинами i стiчними водами, засмiчення промисловими, побутовими та iншими вiдходами - розмщення, проектування, будiвництво, введення в дт об'ектiв, що негативно впли-вають на стан земель - невиконання вимог щодо використання земель за щльовим призначенням - порушення строив повер-нення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язюв щодо приве-дення !х у стан, придат-ний для використання за призначенням ст. 53 Порушення правил використання земель
ст. 531 Самовшьне зайняття земельно! дшянки
ст. 532 Перекручення або прихо-вування даних державного земельного кадастру
ст. 533 Зняття та перенесення Грунтового покриву земельних дшя-нок без спещального дозволу
ст. 534 Незаконне заволодшня Грун-товим покривом (поверхневим шаром) земель
ст. 535 Порушення строку погодження (ввдмови у погодженш) доку-ментацн iз землеустрою
ст. 536 Порушення законодавства про Державний земельний кадастр
ст. 54 Порушення строив повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення !х у стан, при-датний для використання за призначенням
ст. 55 Порушення правил землеустрою
Земельний кодекс КУпАП
- знищення межових знаюв - приховування вщ облжу i реестраци та перекручення даних про стан земель, розмiри та гальгасть земельних дшянок - непроведення рекультивацп порушених земель - знищення або пошкодження протиерозiйних i пдротех-нiчних споруд, захисних насаджень - невиконання умов зшмання, збереження i нанесення родю-чого шару Грунту - ввдхилення ввд затвердже-них в установленому порядку проектiв землеустрою; вико-ристання земельних дшя-нок сiльськогосподарського призначення для ведення товарного сшьськогоспо-дарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проекпв землеустрою, що забезпе-чують еколого-економiчне обГрунтування сiвозмiни та впорядкування угiдь - ухилення ввд державно! реестраци земельних дшянок та подання недостовiрноi шформацп щодо них - порушення строюв розгляду заяв щодо вiдведення земельних дшянок - порушення строку видачi державного акта на право власностi на земельну дшянку ст. 56 Знищення межових знаюв
Ст. 212 Повернення самовiльно зайнятих земельних дшянок
Отже, у КУпАП викладеш таки види порушень, як псування i забруднення (ст. 52), порушення правил використання земель (ст. 53), самовшьне зайняття (ст. 531), перекручення або приховування даних державного земельного кадастру (ст. 532) та ш. (див.: табл. 1).
Розгляд змкту двох кодифжованих акпв показуе невщповвдшсть ïx мiж собою та невключення у змiст КУпАП таких видiв правопорушень, як непро-ведення рекультивацп, знищення або пошкодження протиерозiйниx та пдро-теxнiчниx споруд, ухилення вщ державно!' реестрацп земельних дшянок та iн. При цьому А. Правдюк (A. Pravdiuk) зазначае, що бiльшiсть норм чинного Земельного кодексу, що стосуються юридично! вщповвдальност за земельнi правопорушення, наразi зовсiм не дiють i не можуть застосовуватися у право-застосовнiй дiяльностi [7, с. 217 ]. Одночасно з цим окремi норми шших закошв повторюються в Земельному кодекс Украши, у той час як кожне конкретне правопорушення мусить мати таку кшьюсть ознак, як б видшяли його iз загаль-ного масиву правопорушень шляхом визначення його основних характеристик.
Складшсть визначення змiсту правопорушень у сферi земельних правовщ-носин залежить ввд багатьох умов та обумовлюеться досконалютю правового забезпечення, тобто повнотою земельних адмшктративно-правових приписiв, що тiсно пов'язано з повноваженнями державних оргашв влади, мкцевого самоврядування, Державного агентства земельних ресурсiв та iнспекцiй. На пiдставi Указу Президента вiд 8 квпня 2011 р. було створене Державне агентство земельних ресурсiв Украши, яке входить до системи оргашв виконавчо! влади i забезпечуе реалiзацiю державно! полiтики у сферi земельних ввдносин та топографо-геодезично! i картографiчноï дiяльностi. Основними завданнями Держземагентства Украши е: 1) реалiзацiя державно! полпики у сферi земельних вщносин та топографо-геодезично! i картографiчноï дiяльностi; 2) внесення мiнiстровi пропозицiй щодо формування державно! полмки у сферi земельних вiдносин. Наступним кроком у створенш системи контролю за станом земель став наказ Мшктерства аграрно! полiтики та продовольства Украши «Про затвердження Положень про територiальнi органи Держземагентства» ввд 10 травня 2012 р., зпдно з яким установлюються повноваження керiвникiв цих оргашв: притягувати до адмшютративно! вщповвдальносп осiб, що вчинили правопорушення; шдписувати та перевiряти накази та iншi документи, пов'язанi з державним контролем за використанням та охороною земель. Шдтримуемо думку О. А. Вiвчаренко (O. A. Vivcharenko), що особливу роль в оформлен матерiалiв про адмiнiстративнi правопорушення вiдiграе наказ Мшютерства аграрно! полiтики та продовольства Украши «Про затвердження 1нструкцп з оформлення державними шспекторами у сферi державного контролю за використанням та охороною земель i дотриманням вимог законодавства Украши про охорону земель матерiалiв про адмшктративш правопорушення» ввд 19 сiчня 2017 р. [8]. Документ присвячено порядку виявлення порушень вимог земельного законодавства, !х облжу, розгляду, а також оскарженню та контролю за провадженням у справах про адмшютративш правопорушення. У процес
визначення адмшстративних правопорушень особлива роль належить Поряд-ковi ведения Державного земельного кадастру, затвердженого 17 жовтня 2012 р. постановою Кабшету Мiиiстрiв Укра!ни, який установлюе права власност та права користування земельною дшянкою i мктить сукупиiсть вiдомостей i докумеитiв про мюце розташування та правовий режим цих дшянок. Ступiиь реалiзацГi адмшютративних норм залежить вiд матерiальио-техиiчиоi забезпе-чеиостi оргаиiв державного контролю та спещально уповноважених оргаиiв мiсцевого самоврядування, громадських оргашзацш. Така дiяльиiсть пов'язана з техшчними можливостями спецiальиих лабораторш, якi контролюють стан rруитiв, вмкт гумусу, iиших хiмiчиих елемеитiв, забруднюючих речовин та дозволяють визначити попршення стану якост земельного покрову внаслщок негативного впливу.
Висновки. Розгляд змкту Лiсового кодексу Украши, Водного кодексу Украши, Кодексу Украши про надра, Земельного кодексу Украши показуе наявшсть у них норм адмшютративно! ввдповвдальност за правопорушення у сферi охорони природи, обсяг яких складае вщ 4,4 % (ЛК) до 0,9 % (ЗК) вщ загально! кшькост матерiалу кожного з цих акпв. Дослiдження змiсту норм адмшктративно! вщповвдальносп, зафшсовано! в кодифiкованих актах, показуе !х невiдповiднiсть природоохоронним положенням чинного КУпАП, тому вони потребують упорядкування. Пропонуемо доповнити Земельний кодекс Укра!ни шляхом внесення в нього положень, як знайшли вiдображення у ст. 53 КУпАП, стосовно використання земель не за щльовим призначенням та введення в дш об'екпв, якi негативно впливають на стан земель, а також доповнити ЗК статтею «Злкне ухилення вщ державно! реестраци прав на землю», яка мусить передбачити адмшктративну вщповвдальшсть за таю дп. Що стосуеться Водного кодексу Украши, то роздш, присвячений адмшютра-тивнш вiдповiдальностi, пропонуемо доповнити нормою щодо оренди водних об'екпв, у якш передбачити вiдповiдальнiсть за погiршення стану чи завдання шкоди водним ресурсам, а також уточнити поняття «правила охорони вод», «змша !х природних властивостей», «виснаження водних об'ектiв». Кодекс Украши про надра слвд доповнити в частиш вiдповiдальностi за умисну втрату геолопчно! та маркшейдерсько! документации У Лiсовий кодекс Укра!ни варто внести доповнення щодо уточнення змкту термов «значна шкода», «збитки, заподiянi лiсам» та щодо розмiру такс для обчислення розмiру шкоди, завдано! лiсам.
Список лiтератури
1. Галаган И. А. Административная ответственность в СССР. Воронеж : Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1970. 251 с.
2. Малеин М. С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность. Москва : Юрид. лит., 1985. 192 с.
3. Миколенко О. I. Процесуальна форма в адмшстративному судочинств1 та проблеми законотворчосп в Укра'М. Правова держава. 2018. № 29. С. 50-57.
4. Мендик Л. В. Ввдповвдальтсть за порушення лкового законодавства : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Ки!в, 2009. 20 с.
5. Бшицька М. А. АдмМстративна ввдповвдальтсть як вид юридично! ввдповвдальносп за правопорушення в сферi надрокористування. Науковий вкник Ужгородського нацюнального ут-верситету. 2014. № 25. С. 139-141.
6. Джуган В. О. Правове регулювання використання та охорони вод в Укра'М : дис. ... канд. юрид. наук. Ктв, 2009. 195 с.
7. Правдюк А. Л. До питання систематизацп норм адмМстративно! вщповвдальносп за порушення земельного законодавства. Науковий вгсник Нацюнального ушверситету бюресурав i природокористування Украти. 2014. Вип. 197. Ч. 2. С. 214-219.
8. Вiвчаренко О. А. Окремi аспекти контролю за використанням та охороною земель в Украш. Держава i право. 2011. № 51. С. 447-454.
References
1. Galagan, I.A. (1970). Administrativnaya otvetstvennost v SSSR. Voronezh: Izd-vo Voronezh. gos. un-ta [in Russian].
2. Malein, M.S. (1985). Pravonarushenie: ponyatie, prichinyi, otvetstvennost. Moscow: Yurid. lit [in Russian].
3. Mikolenko, O.I. (2018). Protsesualna forma v admlnlstrativnomu sudochinstvl ta problemi zakonotvorchostI v Ukraini. Pravova derzhava, 29, 50-57 [in Ukrainian].
4. Mendik, L.V. (2009). VIdpovIdalnIst za porushennya lIsovogo zakonodavstva. Extended abstract of candidate's thesis. Kiyv [in Ukrainian].
5. Bilitska, M.A. (2014). Administrativna vidpovidalnist yak vid yuridichnoyi vidpovidalnosti za pravoporushennya v sferi nadrokoristuvannya. Naukoviy visnik Uzhgorodskogo natsionalnogo universitetu, 25, 139-141 [in Ukrainian].
6. Dzhugan, V.O. (2009). Pravove regulyuvannya vikoristannya ta ohoroni vod v Ukrayini. Candidate's thesis. Kiyiv [in Ukrainian].
7. Pravdyuk, A.L. (2014). Do pitannya sistematizatsiyi norm adminIstrativnoyi vidpovidalnosti za porushennya zemelnogo zakonodavstva. Naukoviy visnik Natsionalnogo universitetu bioresurslv i prirodokoristuvannya Ukrayini, issue 197, part 2, 214-219 [in Ukrainian].
8. Vivcharenko, O.A. (2011). Okremi aspekti kontrolyu za vikoristannyam ta ohoronoyu zemel v Ukrayini. Derzhava ipravo. 51, 447-454 [in Ukrainian].
Sukhorebra T. I., PhD in Law, Head of the Department of Law, Vinnitsa Trade and Economic Institute of the Kyiv National University of Trade and Economics, Ukraine, Vinnytsia.
e-mail : kxenon46@gmail.com
Administrative responsibility for offences of environmental legislation in the codified acts of Ukraine (1994-2002)
The article deals with the peculiarities of administrative responsibility for offenses against nature in the Forest Code of Ukraine 1994, the Code of Ukraine on Subsoil 1994, the Water Code of Ukraine 1995, the Land Code of Ukraine 2002.
Administrative responsibility for offenses in the use of natural resources is an important link in the system of measures, improvement of management and influence on the behavior of legal and natural persons who should not commit acts of illegal use and deterioration of the state of the environment.
The codification of environmental legislation began with the adoption the Forest Code of Ukraine in 1994, which established the administrative responsibility for illegal felling and damage of trees and shrubs; destruction or damage of the forest as a result of arson or fire by ignorance, violations of other requirements of fire safety in forests, and their features were established in accordance with laws.
Administrative responsibility serves as a kind of leverage to ensure legal protection in the field of mining law in order to prevent the offenses in this area. Legal bases of subsoil use, in particular, administrative-law are aimed at effective, scientifically grounded regulation of relations with regard to the rational, economical use of natural resources, their protection in order to meet the needs and interests of the state, society and citizens, reflected in the norms of responsibility established in the Code Ukraine on Subsoil.
Among the types of responsibility in the field of water protection, the administrative responsibility plays a significant role in the Water Code of Ukraine because of the fact that this category is an operational and effective means of responding to the offenders and applies, both administratively and in court.
Issues of administrative liability for offenses connected with the land fund were reflected in the Land Code of Ukraine 2001 and include unauthorized occupation of land plots, non-fulfillment of requirements for the use of target destination of land, reduction of boundary marks, etc.
With the help of the method of quantitative indicators the calculations of the volume of text material are devoted to these questions, ranging from 0.9 % to 4.4 % of the total number of characters. It has been shown that there is a discrepancy between the rules of administrative responsibility in the Code of Ukraine on Administrative Offences and the provisions of the codified acts and the suggestions made in relation to the improvement of the current legislation.
Keywords: administrative responsibility; nature protection legislation; codified act; natural objects; quantitative indicators.
Рекомендоване цитування: Сухоребра Т. I. АдмМстративна ввдповвдальшсть за порушення природоохоронного законодавства в кодифжованих актах Украши (1994-2002 рр.). Проблеми законность 2019. Вип. 146. С. 124-133. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.146.165276.
Suggested Citation: Sukhorebra, T.I. (2019). Administratyvna vidpovidalnist za porushennia pryrodookhoronnoho zakonodavstva v kodyfikovanykh aktakh Ukrainy (1994-2002 rr.) [Administrative responsibility for offences of environmental legislation in the codified acts of Ukraine 1994-2002]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 146, 124-133. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.146.165276 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегй 27.04.2019 р.
