CC BY
2
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полгтехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 4 (36), 2022
УДК 342.9 (477)
Олексш Остапенко
Нащональний унiверситет "Львiвська полтехшка", професор кафедри адмiнiстративного та шформацшного права Навчально-наукового iнституту права, психологи та шновацшно! освiти,
доктор юридичних наук, професор Oleksiy.I.Ostapenko@lpnu.ua 0ЯСГО: 0000-0002-9833-3043 Оксана БаТк
Нацiональний унiверситет "Львiвська полiтехнiка", професор кафедри цивiльного права та процесу Навчально-наукового iнституту права, психологи та шновацшно! освiти,
доктор юридичних наук, доцент 0ksana.I.Bayik@lpnu.ua 0ЯСГО: 0000-0003-4819-7722
АДМШ1СТРАТИВНА В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ КУЛЬТУРНО! СПАДЩИНИ В УКРА1Н1
http://doi.org/10.23939/law2022.36.115
© Остапенко О., Багк О., 2022
У статт розглянут питання, пов'язанi з адмшктративно-правовим захистом культурнот спадщини Укратни в сучасних умовах. Зокрема, зазначено про характер адмшкт-ративно-делжтних посягань, що проявляються у протиправних дiях чи бездiяльностi як умисно, так i необережно, завдаючи шкоди визначним м1сцям, якi характеризують кто-рiю розвитку суспiльства та держави, спорудам, комплексам (ансамблям), тх частинам, територп та водним об'ектам, на яких розташоваш, зберiгаються та охороняються об'екти шдводнот культури та археолопчнот спадщини, природнi та створенi людиною об'екти незалежно вiд стану збереженосп, що донесли до нашого часу цшшсть з археоло-гiчного, естетичного, етнолопчного, iсторичного, архiтектурного, мистецького, науково-го чи художнього погляду i зберегли свою автентичнiсть.
Зазначено, що за посягання на суспшьш вщносини у сфер1 охорони природи, вико-ристання природних ресурсiв та охорони культурнот спадщини передбачено засто-сування до порушниюв адмшктративнот та кримшально-правовот вiдповiдальностi. Проведений аналiз адмшктративнот вщповщальносл за порушення законодавства про охорону культурнот спадщини свщчить про 'тт значення як у матерiальному, так i в про-цесуальному аспектах. Посягання на об'екти культурнот спадщини потребуе не лише тхнього визначення, але й комплекснот та всебiчно'т адмшктративно-правовот характеристики протиправних дш чи бездiяльностi, спрямованих на досягнення суспшьно не-безпечного i шкщливого результату.
Зроблено висновок про те, що комплексний пщхщ у застосуванш норм адмшктра-тивного права, як регулюють в1дносини у сферi охорони культурнот спадщини сприя-
тиме: змктовшшому регулюванню вщносин у сфер1 охорони культурно'1 спадщини; за-безпеченню ефективного правозастосування норм органами (посадовими особами), що уповноважеш розглядати справи про адмшктративш правопорушення, вчиненi у сфер1 охорони культурно'1 спадщини; пiдвищенню ролi i значення профiлактичного впливу на можливу делiктну поведiнку осiб у сферi охорони культурно!" спадщини.
Ключовi слова: адмiнiстративна вiдповiдальнiсть, адмiнiстративне правопорушення, законодавство, культурна спадщина, охорона, посягання на об'екти культурно"! спадщини, правовий захист.
Постановка проблеми. Укра!на займае вагоме мiсце серед кра!н, що мають юторико-культурну спадщину. Понад 140 тисяч об'ектiв юторико-культурного значення перебувають на державному облшу в Укра!ш.
Одним iз обов'язюв нашо! держави е охорона нащонально! юторико-культурно! спадщини не лише в штересах сво!х громадян, а й перед свгговою спiльнотою. До перших мiжнародних доку-ментiв з охорони культурно! спадщини належить Договiр про охорону художнiх i наукових закладiв та iсторичних пам'яток вiд 15 кв^ня 1935 р. (так званий Пакт Рерiха) [1]. Прийняття цього Договору сприяло забезпеченню охорони пам'яток культурно! спадщини у випадку вшськових конфлiктiв на мiжнародному рiвнi.
Органiзацiею Об'еднаних Нацiй (далi - ООН) у 1946 р. було створено мiжнародну мiжу-рядову оргашзащю ЮНЕСКО, яка е спецiалiзованою установою ООН з питань охорони культурно! спадщини. Укра!на е членом ЮНЕСКО з 12 травня 1954 р. За цей час вона ратифшувала досить ве-лику кiлькiсть мiжнародних документiв про охорону пам'яток культурно! спадщини. В Укра!ш до об'екпв Всесвiтньо! культурно! спадщини зараховано шють об'ектiв: Ки!вський Софi!вський собор, Киево-Печерську лавру, ансамбль юторичного центру Львова, пункти геодезично! дуги Струве, ре-зиденцiю Буковинських митрополитiв, буковi люи, що тягнуться вiд Укра!нських Карпат через Словацью - до Шмеччини, а також Херсонес Таврiйський [2]. Одним iз прикладiв охорони юторичного середовища Львiвською мюькою радою, 1нститутом архiтектури Нацiонального ушверситету "Львiвська полтехшка" е встановлення шформацшних таблиць на знакових будинках перюду мо-дернiзму та пiдготовка пупвника "Шлях львiвського модершзму" [3].
Водночас, культурна спадщина Укра!ни потребуе ефектившшого захисту та охорони вщ про-типравних посягань. Варто зазначити, що недостатня ефективнiсть адмiнiстративно-делiктно! поль тики держави у сферi охорони культурно! спадщини залежить вiд: послаблення адмшютративно! i кримiнально! полiтики, що впливае на зменшення уваги щодо рiвня суспiльно! небезпеки та шкоди вiд адмiнiстративних правопорушень; вiдсутнiсть едино! державно! пол^ики у сферi протиди адмь нiстративним правопорушенням, що посягають на об'екти культурно! спадщини; наявнють право-вих дефектiв у регулюванш вiдносин, що пов'язанi з охороною культурно! спадщини; неквалiфiко-ване застосування адмiнiстративно-правових норм, що регулюють вщносини у сферi культурно! спадщини.
Аналiз дослщження проблеми. Теоретичнi напрацювання та аналiз чинного законодавства з питань, що пов'язаш з адмiнiстративною вiдповiдальнiстю за порушення законодавства про охоро-ну культурно! спадщини, е актуальними, особливо в ринкових умовах, а також з урахуванням за-кршленого в Конституцi! Укра!ни права приватно! власность Основою для пiдготовки статп стали положення нацiонального законодавства Укра!ни, теоретичнi напрацювання науковцiв i практиюв О. Ба!к, Ю. Битяка, У. Бобко, М. Богуславського, В. Богуцького, В. Гаращука, М. Долинсько!, А. Дутко, В. Зуй, В. Карпова, Т. Коломоець, Н. Павлюк, Г. Юксель, яю з сучасних позицш ощню-ють роль i значення застосування адмшютративно! вщповщальносп за вчинення адмшютративно -делiктних карних правопорушень.
AdMiHicmpamueHa вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про охорону культурноï...
Мeтa статть Пpоaнaлiзyвaти сутшсть i знaчення aдмiнiстpaтивно-пpaвового зaхистy кyльтyp-но" спaдщини в Укpaïнi.
Bиклaд ocнoвнoгo мaтeрiaлу. Cy4aOTa дiяльнiсть оpгaнiв деpжaвноï влгди щодо охоpони кyльтypноï спaдщини Mae 6araTO спiльного з минулими в iстоpичномy aспектi пpaвовими зaсобaми, якi мaли мiсце y piзнi чaсовi пеpiоди pозвиткy людствa i деpжaв.
^4aTOK iстоpiï пpaвового зaхистy об'eктiв, що мaли певну цiннiсть, дуже дaвнiй. Вapто згaдa-ти слaвнозвiсний зaкон вaвилонського цapя Хaммypaпi (1792-1750 pp. до н. е.), y якому йдеться пpо збеpеження стapовинних pечей. Свого чaсy pимський iмпеpaтоp Mapкiaн (450-457 pp. н. е.) нaкaзy-вaв тiлесно кapaти aбо штpaфyвaти осiб, якi pyйнyвaли дaвнi будови, pозкpaдaли вiчне мiсто. М. Богyслaвський, pозглядaючи питaння мiжнapодноï охоpони кyльтypноï спaдщини, aкцентye yвa-гу та тому, що y сеpеднi вши одним i3 пеpших звеpнyв yвaгy нa зaхист iстоpичних споpyд ^anm^-кий юpист А. Джентiлi (1552-1608 pp.), який y npafli "^о пpaво вшни", зaсyджyвaв д^', спpямовaнi нa pyйнyвaння цiнних споpyд [4, с. 83].
Свого чaсy об'ектом aнтичних погpaбyвaнь бyлa Iтaлiя. Тут yпеpше кapдинaл Альдобpaндiнi (1624 p.) видав декpет, яким зобов'язaв мaти дозвiл нa pозкопки, a влaсник земельноï дiлянки в^о-довж 24 годин повинен був повiдомити влaдy пpо знaхiдки [4, с. 83]. У зaхiдноeвpопейських ^aï-нaх одшею з основ пpaвового зaхистy erara Бpюссельськa деклapaцiя пpaвa вiйни (1874 p.), де впе-pше сгавилося питaння пpо необхiднiсть зaстосyвaння вiдповiдaльностi 3a пошкодження, знищення об'eктiв iстоpичноï цiнностi [4, с. 84].
Подaльшi Гaaзькi конвенцiï пpо зaкони i звичaï вiйни нa сyшi (1899 p., 1907 p.) вимaгaли вщ воюючих стоpiн yтpимyвaтися вiд обсфшв об'eктiв кyльтypноï спaдщини [5, с. 264-268].
В Укpaïнi "paдянського пеpiодy" одним з пеpших ноpмaтивно-пpaвових aктiв, y якому пеpед-бaчaвся пpaвовий зaхист кyльтypноï спaдщини, стaло Положення пpо пaм'ятники iстоpiï i ^^оди (1926 p.) [6, с. 27-31]. Пюля пpоголошення незaлежностi в Укpaïнi, y 1992 p. були ^ийм^ Основи зaконодaвствa Укpaïни пpо кyльтypy, сеpед зaвдaнь яких було збеpеження i викоpистaння кyльтyp-них щнностей yкpaïнського нapодy. Тaкож y 1992 p. ^бшетом Miнiстpiв Укpaïни зaтвеpджено Положення пpо Деpжaвний pеeстp тащотального кyльтypного нaдбaння. Водночaс було зaвеpшено склaдaння спискiв неpyхомих об'eктiв для Деpжaвного pеeстpy щодо пaм'яток мiстобyдyвaння i apхiтектypи, iстоpiï, apхеологiï, монyментaльного мистецтвa тa зaповiдникiв [7, с. 2].
Сеpед оpгaнiзaцiйно-пpaвових зaсaд yпpaвлiння кyльтypою, визнaчених Основaми зaконо-дaвствa Укpaïни пpо кyльтypy (1992 p.), пеpедбaчaлись зaходи, спpямовaнi нa збеpеження тa вико-pистaння кyльтypних щнностей, як знaходяться y деpжaвнiй тa пpивaтнiй влaсностi. Цьому с^ия-ли зaгaльнодеpжaвнi пpогpaми нaцiонaльно-кyльтypного pозвиткy тa охоpони довкiлля, пpизнaчен-ня яких - збеpеження кyльтypноï спaдщини в Укpaïнi (ст. 85 Конститyцiï Укpaïни) [8].
Деpжaвa, як i суспшьство, водночaс зi збеpеженням i вiдтвоpенням кyльтypноï спaдщини, зо-бов'язaнi здiйснювaти ïï охоpонy нaявними пpaвовими, техшчними тa iншими зaсобaми [9, с. 449]. Сьогодш aктyaльною зaлишaerься думга Т. Коломоець щодо потpеби сyспiльствa y зaбезпеченнi тa охоpонi його кyльтypних цiнностей для ix повнощнного фyнкцiонyвaння i подaльшого yспaдкyвaн-ня людством вiд попеpеднix поколiнь об'екпв мaтеpiaльноï i дyxовноï кyльтypи [10, с. 483]. Ta^ Г. Юксель, aнaлiзyючи сyчaсний стaн зaxистy кyльтypноï спaдщини в Кpимy, говоpить ^о: мaсовi виpyбки чеpвонокнижниx деpев (7,8 тис.); "пеpенос Роси нa себе" Хеpсонесa Taвpiйського; те, що тд чaс бyдiвництвa доpiг зpивaють поpодy з гip, чим змiнюють pельeф Кpимy тa знищують мiсцевy екосистему [11].
Посягaння нa сyспiльнi вщносини y сфеpi оxоpони пpиpоди, викоpистaння пpиpодниx pесyp-сiв тa оxоpони кyльтypноï спaдщини (глaвa 7 Кодексу Укpaïни пpо aдмiнiстpaтивнi пpaво-поpyшення (дaлi - КУпАП) [12]) пеpедбaчae зaстосyвaння до поpyшникiв aдмiнiстpaтивноï тa ^и-мiнaльно-пpaвовоï вiдповiдaльностi. Вapто зayвaжити, що до пpaвового зaxистy y сфеpi земельних вiдносин викоpистовyють ^имусове пpипинення цих вiдносин y судовому поpядкy. Колектив
авторiв шдручника "Земельне право" (2021 р.), аналiзуючи примусовi пiдстави припинення права власност на земельну д^нку, акцентуе увагу на: 1) невщчуженш земельно! д^нки iноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених земельним законом; 2) викупi (вилученш) земельно! д^нки з мотивiв суспшьно! необхiдностi та для суспiльних потреб; 3) примусовому зверненш стягнень на земельну дшянку за зобов'язаннями !! власника; 4) конфiскацi! земельно! дшянки [13, с. 250]. У ст. 181 Цившьного кодексу Укра!ни закршлено пояснення нерухомих та рухомих речей. Зокрема, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухо-мiсть) належать земельш д^нки, а також об'екти, розташоваш на земельнiй дiлянцi, перемiщення яких е неможливим без !х знещнення та змiни !х [14].
Органи виконавчо! влади Укра!ни на загальнодержавному i мiсцевому рiвнях мають закршле-нi в нацiональному законодавствi повноваження щодо збереження та охорони культурно! спадщи-ни. Зокрема, до основних повноважень Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни у сферi культури належить забезпечення проведення державно! полiтики щодо охорони юторично! i культурно! спадщини на всш територi! Укра!ни [15]. Розгляд повноважень виконавчих органiв сiльських, селищних, мюьких рад (ст. 31 Закону Укра!ни "Про мiсцеве самоврядування в Укра!ш") свiдчить про обов'язок цих рад здшснювати органiзацiю охорони, реставрацi! та використання пам'яток ютори i культури, архь тектури та мiстобудування, палацово-паркових, паркових i садибних комплексiв, природних запо-вiдникiв [16].
Серед принцишв державно! регiонально! полiтики в Укра!ш закрiплено положення щодо етнокультурного розвитку, спрямованого на вщродження етнiчно! самосвщомосп та збереження духовно! i матерiально! культури етносiв [17]. Водночас у Державному бюджет Укра!ни 2022 року на культуру, креативш iндустрi! та шформацшну полiтику визначено 14,5 млрд грн. Своею чергою, на "загальнодержавш заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурно! спадщини, виве-зення, ввезення i повернення культурних щнностей, державно! мовно! полiтики, мiжнацiональних вiдносин, релiгi! та захисту прав нацюнальних спiльнот iз врахуванням проведення Дшв Укра!ни в Gвропi та Мiжнародного мистецького форуму встановлено 469 млн грн" [18]. Вважаемо, що постшне недофшансування негативно впливае на реалiзацiю державних програм, пов'язаних з охо-роною пам'яток культурно! спадщини, ^ певною мiрою, е одшею з причин протиправних посягань на об'екти, вщнесеш до культурно! спадщини.
З метою характеристики посягань на об'екти культурно! спадщини розглянемо низку поло-жень, закршлених у Закош Укра!ни "Про охорону культурно! спадщини" [19]. Так, поняття культурно! спадщини законодавець позначае як сукупшсть успадкованих людством вiд попереднiх по-колiнь об'ектiв культурно! спадщини. До об'екпв культурно! спадщини належать:
- визначш мiсця, що характеризують юторда розвитку суспiльства i держави;
- споруди (витвори), комплекси (ансамблi), !хш частини, а також пов'язанi з ними рухомi предмети;
- територiя чи водш об'екти, на яких розташоваш, збер^аються та охороняються об'екти шдводно! культури та археологiчно! спадщини;
- природш, природно-антропогеннi або створенi людиною об'екти незалежно вiд стану збе-реженостi, що донесли до нашого часу цiннiсть з археологiчного, естетичного, етнолопчного, iсто-ричного, арх1тектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду i зберегли свою автентич-нiсть [19].
В окремих випадках законодавець приймае до уваги специфiку регулювання вщносин, пов' язаних з охороною культурно! спадщини. Так, у ст. 4 Митного кодексу Укра!ни йдеться про культурнi цiнностi, пiд якими розумдаться об'екти матерiально! та духовно! культури, що мають художне, юторичне, етнографiчне та наукове значення i шдлягають збереженню, вiдтворенню та охоронi [20].
Як бачимо, предмет охорони культурно! спадщини повинен мати юторико-культурну цш-шсть, на пiдставi яко! об'екти культурно! спадщини визнаються пам'яткою. Водночас охорона
Адм1мстративна вгдповгдальнгсть за порушення законодавства про охорону культурно!...
культурно! спадщини передбачае систему правових та шших заходiв, спрямованих на запоб^ання руйнуванню або заподiянню шкоди об'ектам культурно! спадщини. Законодавцем у ст. 46 Закону Укра!ни "Про охорону культурно! спадщини" передбачено адмшютративну вщповщальнють фiзич-них i юридичних осiб за:
- ухилення вiд пiдписання охоронних договорiв на пам'ятки;
- порушення режиму використання об'екта культурно! спадщини;
- порушення функцюнування iсторико-культурного заповiдника чи юторико-культурно! за-повiдно! територi!;
- порушення порядку проведення ремонтних, реставрацшних, реабттацшних робiт на пам'ятцi культурно! спадщини;
- змшу призначення пам'ятки, !! частини та елементiв;
- самовшьне здiйснення написiв, позначок на пам'ятщ, на !! територi! та в !! охороннiй зонi без письмового дозволу вщповщного органу охорони культурно! спадщини;
- ухилення вщ передачi в установленому порядку знайдених пiд час археологiчних розвiдок, розкопок, рухомих предметiв, пов'язаних з нерухомими об'ектами культурно! спадщини;
- порушення вимог постшного зберiгання у музеях (державних фондосховищах) музейних предметiв, колекцш, що е державною власнiстю i належить до державно! частини Музейного фонду Укра!ни;
- невиконання законних вимог посадових осiб органiв охорони культурно! спадщини або створення перешкод для !хньо! дiяльностi [19].
Варто зазначити, що зараз юнуе доволi широкий перелш порушень у сферi охорони культурно! спадщини, на яю громадяни (власники рухомих i нерухомих об'ектiв культурно! цiнностi) та посадовi особи органiв виконавчо! влади умисно чи байдуже не зважають. Дiе, так званий, принцип "ринково! дощльносп", коли мiж об'ектами, вiднесеними ЮНЕСКО до юторичних пам'яток, буду-ються об'екти невщомого призначення, якi умовно можна назвати рiзновидом епохи "бетонного модершзму". Вiдбуваеться самовiльне перепланування на об'ектах культурно! спадщини, пофарбу-вання !х у кольори, що негативно впливають на !хнш вигляд та викликають незадоволення серед мешканцiв i гостей населених пунктiв Укра!ни, серед яких розташованi об'екти культурно! спадщини. I головним у цьому "бетонному модершзмГ' е вщсутнють врахування думки мешканцiв мiст та шших населених пунктов щодо !х ставлення до таких "архтоектурних новацiй", побудованих у бшьшосп випадках самовiльно, всупереч нацюнальним традицiям i вимогам законодавства у сферi збереження та охорони об'екпв культурно! спадщини.
Серед системи правових заходiв охорони культурно! спадщини важливе мюце займае адмь нютративна вiдповiдальнiсть за: порушення вимог законодавства про охорону культурно! спадщини (ст. 92 КУпАП); порушення законодавства про Нацюнальний архiвний фонд та архiвнi установи (ст. 92-1 КУпАП); невиконання законних вимог посадових ошб оргашв охорони культурно! спадщини (ст. 188-33 КУпАП) [12].
Адмшютративш правопорушення, що посягають на об'екти культурно! спадщини, характеризуются порушенням суспшьних вщносин, врегульованих нормами адмшютративного права. Предметом адмiнiстративно-делiктного посягання е пам'ятки iсторi! культури, яю включенi до перелiку об'ектiв культурно! спадщини та мають всесвтоне, загальнодержавне, репональне значення, терито-рi! з вщповщними зонами !х охорони. Загальне позначення об'екта культурно! спадщини варто ана-лiзувати з урахуванням змюту протиправних дiй (бездi!), що посягають на: суспшьш вiдносини, врегульованi законодавством про охорону культурно! спадщини (ст. 92 КУпАП); врегульований нормами адмшютративного права порядок збертання Нацюнального архiвного фонду та дiяльностi архiвних установ (ст. 92-1 КУпАП); законш вимоги посадових ошб органiв охорони культурно! спадщини (ст. 188-33 КУпАП) [12].
Суб'ектами вчинення адмшютративно-карних порушень культурно! спадщини е громадяни, що порушують законодавство про охорону культурно! спадщини, а також посадовi особи, у розпо-
рядженш, користуванш, збершант та експлуатацiï яких знаходяться об'екти культурно1 спадщини. Суб'ективна сторона протиправних дiй чи бездiяльностi у сферi охорони культурноï спадщини мо-же мати як умисний, так i необережний характер.
Об'ективна сторона адмшютративних правопорушень, що посягають на об'екти культурноï спадщини характеризуеться суспшьно небезпечними та шкiдливими за наслщками дiями чи бездiяльнiстю як громадян, так i посадових осiб. Так, складовими елементами диспозицiй, закрш-лених у ст. 92 КУпАП, е протиправш дiï та бездiяльнiсть 3i сторони суб'ектiв, що порушують зако-нодавство про охорону культурноï спадщини (табл. 1).
Таблиця 1
Складовi елементи порушення вимог законодавства про охорону культурно'1 спадщини
Стаття 92 КУпАП Диспозици статп
п. 1 ч. 1 безд1яльшсть (ухилення в1д тдписання охоронних договор1в на пам'ятки культурно! спадщини)
п. 2 ч. 1 д1я (порушення режиму використання пам'ятки культурно1 спадщини)
п. 3 ч. 1 д1я (порушення режиму юторико-культурного заповедника чи 1сторико-культурно1 заповщно1 територп)
п. 4 ч. 1 д1я (проведення ремонтних, реставрацшних, реабштацшних робгг на пам'ятщ куль-турно1 спадщини, змша призначення пам'ятки культурно1 спадщини, ïï частин та елеменпв, здшснення напис1в, позначок на тй, на ïï територiï та в ïï охороннш зон без письмового дозволу вщповщного органу охорони культурноï спадщини)
п. 5 ч. 1 безд1яльшсть (ухилення в1д передач1 в установленому порядку знайдених пщ час археолопчних розвщок, розкопок рухомих предмепв, пов'язаних з нерухомими об'ектами культурноï спадщини, на постшне збертання до музеïв (державних фон-досховищ), у яких збер1гаються музейт предмети i музейт колекцiï, що е державною власшстю i належать до державноï частини Музейного фонду Украши)
Варто зауважити, що диспозици ст. 92 КУпАП розрiзняються за предметом посягання та ознаками, яю характеризують об'ективну сторону порушення вимог законодавства про охорону культурно!' спадщини.
Водночас розглянемо низку положень, закршлених у КУпАП, яю характеризують статп 92, 92-1, 188-33 КУпАП за об'ектом посягання, правом уповноважених оаб (ст. 255 КУпАП) складати протоколи про адмiнiстративнi правопорушення, а також правом розглядати справи про адмшютра-тивнi правопорушення, вчинеш у сферi охорони культурноï спадщини, i приймати щодо них р> шення (табл. 2).
За посягання на об'екти культурноï спадщини передбачено також i кримшальну вщпов> дальшсть. Так, статтею 298 Кримiнального кодексу Украши (далi - КК Украши) передбачено вщ-повiдальнiсть за незаконне проведення пошукових робiт на об'екп археологiчноï спадщини, зни-щення, руйнування або пошкодження об'ектiв культурноï спадщини. У ст. 298-1 КК Украши вста-новлено вщповщальшсть за знищення, пошкодження або приховування документiв чи ушкальних документiв Нацiонального арх1вного фонду. Суб'ект посягання на об'екти культурноï спадщини вчиняе протиправш дп умисно i в активнш формi, бажаючи досягнути негативного для суспiльства i держави результату [21].
Важливою в цьому аспект е Постанова Верховного Суду Украши вщ 5 березня 2020 р. у справi № 826/6522/15 (адмшютративне провадження № К/9901/14853/18), у якш закрiплено положення про те, що власник або уповноважений ним орган, користувач, який уклав охоронний договiр щодо збереження об'екта культурноï спадщини, несе вщповщальшсть за його невиконання, а органи охорони культурноï спадщини зобов 'язаш заборонити будь-яку дiяльнiсть таких ошб, що створюе за-
АдмШстративна вгдповгдальнгсть за порушення законодавства про охорону культурноï...
грозу пам'ятщ або порушуе законодавство, стандарти, норми i правила у сферi охорони культурно! спадщини [22].
Таблиця 2
Статп КУпАП Право складати протокол про адмшютративне правопорушення (ст. 255 КУпАП) Право розглядати справу про адмшютративш правопорушення
ст. 92 уповноважеш на те посадовi особи оргашв внут-рiшнix справ (Нацiональноï полiцiï Украши) адмшютративш комюи при виконавчих органах мюьких рад (ст. 218 КУпАП), а також при виконавчих органах сшьських, селищних рад
ст. 92-1 посадовi особи органiв охорони культурно1 спадщини (ст. 92, ст. 188-33 КУпАП); органи Державно1 прикордонно1 служби; члени громадських формувань з охорони громад-ського порядку i державного кордону виконавчi комiтети (виконавчi органи) сшьських, селищних, мюьких рад (ст. 219 КУпАП); районш, районш у мюп, мiськl чи мiськl районнi суди (судд1) (ст. 221 КУпАП)
ст. 188-33 громадськ iнспектори Украшського товариства охорони пам'яток iсторiï та культури; посадовi особи iншиx оргашв державно1 влади i мiсцевого самоврядування районш, районш у мюп, м1ськ1 чи м1ськ районнi суди (судд1) (ст. 221 КУпАП)
Висновки. Анал1з адмшютративно! в1дпов1дальност1 за порушення законодавства про охорону культурно! спадщини св1дчить про ïï значення як у матерiальному, так i в процесуальному аспектах. Наявнiсть посягань на об'екти культурноï спадщини потребуе не лише ïx визначення, але й комплексноï та всебiчноï адмшютративно-правово1' характеристики протиправних дiй чи бездiяльностi, спрямо-ваних на досягнення суспшьно небезпечного i шкiдливого результату.
Вважаемо, що комплексний пiдxiд у застосуванш норм адмiнiстративного права, якi регулю-ють вiдносини у сферi охорони культурно!' спадщини, сприятиме:
- змютовшшому регулюванню вiдносин у сферi охорони культурноï спадщини;
- забезпеченню ефективного правозастосування норм органами (посадовими особами), що уповноважеш розглядати справи про адмшютративш правопорушення, вчиненi у сферi охорони культурноï спадщини;
- тдвищенню ролi i значення профiлактичного впливу на можливу дел1ктну поведiнку ос1б у сферi охорони культурноï спадщини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Догов1р про захист художшх i наукових заклад1в та юторичних пам'яток (Пакт Рер1ха) в1д 15 квггня 1935 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/995_191 (дата звернення: 28.07.2022).
2. Карпов В. Захист культурно1 спадщини Украши в умовах вшськового конфл1кту у Криму. Народна правда. 2014. 03 квггня. URL: https://narodna.pravda.com.ua/culture/533d4267d4864/ (дата звернення: 28.07.2022).
3. У Львов1 шдготували пут1вник "Шлях льв1вського модершзму" та ознакували будинки перюду м1жвоенного модершзму. Лъв1всъка м1съка рада. 2021. 04 жовтня. URL: https://city-adm.lviv.ua/news/culture/ architecture-and-historic-heritage/288358-u-lvovi-pidhotuvaly-putivnyk-shliakh-lvivskoho-modernizmu-ta-oznakuvaly-budynky-periodu-mizhvoiennoho-modernizmu (дата звернення: 28.07.2022).
4. Богуславский М. М. Международная охрана культурных ценностей. М.: Международные отношения, 1979. 192 с.
5. Культурна спадщина Украши. Правовi засади збереження, вгдтворення та охорони кулътурно-гсторичного середовища: зб. офщ. док. К.: 1стина, 2002. 336 с.
6. Законодавство про пам'ятники юторп та культури : зб. норм. акпв. К.: Вид полгг. лггер. Украши, 1970. 464 с.
7. Державний реестр нацюнального культурного надбання (пам'ятки юторп, монументального мистецтва та археологи. Передмова. Пам 'ятки Украши: 1стор1я та культура. Науковий часопис. 2000. № 2. С. 2. URL: https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=5889 (дата звернення: 28.07.2022).
8. Конститущя Укра!ни вiд 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 28.07.2022).
9. Адмшютративне право : тдруч. / Ю. П. Битяк (кер. авт. кол.), В. М. Гаращук, В. В. Богуцький та ш ; за заг. ред. Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй. Харк1в: Право, 2010. 624 с.
10. Коломоець Т. О. Адмшстративне право Украши. Академiчний курс : тдруч. К.: Юршком 1нтер, 2011. 576 с.
11. Юксель Г. Захист культурно! спадщини Украши в окупованому Криму потребуе системно! роботи на вах рiвнях. Сустльне Крим. Офщшний сайт телеканалу Суспшьного мовлення "ПА:КРИМ2022. 09 серпня. URL: https://crimea.suspilne.media/ua/news/5115 (дата звернення: 28.07.2022).
12. Кодекс Укра!ни про адмiнiстративнi правопорушення вщ 07 грудня 1984 р. № 8073-Х. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text (дата звернення: 28.07.2022).
13. Земельне право : тдруч. / О. I. Ба!к, У. П. Бобко, М. С. Долинська, А. О. Дутко, Н. М. Павлюк ; за ред. О. I. Ба!к. Львiв: Навчально-науковий шститут права, психологи та шновацшно! освгга Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка", 2021. 385 с.
14. Цивтний кодекс Укра!ни вiд 16 ачня 2003 р. № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/435-15#Text (дата звернення: 28.07.2022).
15. Про Кабшет Мшю^в Укра!ни: Закон Укра!ни вiд 27 лютого 2014 р. № 794-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text (дата звернення: 28.07.2022).
16. Про мюцеве самоврядування в Укра!ш: Закон Укра!ни в1д 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 28.07.2022).
17. Про засади державно! репонально! полгшки: Закон Укра!ни вiд 05 лютого 2015 р. № 156-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/156-19#Text (дата звернення: 28.07.2022).
18. Бюджет 2022 року на культуру, креативш iндустрi! та шформацшну полiтику - 14,5 млрд грн. Урядовий портал. Сдиний вебпортал оргатв виконавчо'1 влади Украши. 2021. 02 грудня. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/byudzhet-2022-roku-na-kulturu-kreativni-industriyi-ta-informacijnu-politiku-145-mlrd-grn (дата звернення: 28.07.2022).
19. Про охорону культурно! спадщини: Закон Укра!ни ввд 08 червня 2000 р. № 1805-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text (дата звернення: 28.07.2022).
20. Митний кодекс Укра!ни ввд 13 березня 2012 р. № 4495-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/4495-17#Text (дата звернення: 28.07.2022).
21. Кримiнальний кодекс Укра!ни вiд 05 квита 2001 р. № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2341-14#Text (дата звернення: 28.07.2022).
22. Верховний Суд висловив правову позицш щодо застосування норм права у сферi охорони культурно! спадщини. Судова влада Украти. 2020. 24 березня. URL: https://court.gov.ua/press/news/914737/ (дата звернення: 28.07.2022).
REFERENCES
1. Dohovir pro zakhyst khudozhnikh i naukovykh zakladiv ta istorychnykh pamyatok (Pakt Rerikha) (1935, April 15). [Treaty on the Protection of Artistic and Scientific Institutions and Historical Monuments (Roerich Pact)]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/995_191 (accessed 28.07.2022).
2. Karpov V. (2014). Zakhyst kulturnoyi spadshchyny Ukrayiny v umovakh viyskovoho konfliktu u Krymu [Protection of the cultural heritage of Ukraine in the conditions of the military conflict in Crimea]. Narodna pravda. URL: https://narodna.pravda.com.ua/culture/533d4267d4864/ (accessed 28.07.2022) [in Ukrainian].
3. U Lvovi pidhotuvaly putivnyk "Shlyakh l'vivskoho modernizmu' ta oznakuvaly budynky periodu mizhvoyennoho modernizmu. [In Lviv, a guidebook "The Path of Lviv Modernism" was prepared and houses of the period of interwar modernism were identified]. URL: https://city-adm.lviv.ua/news/culture/architecture-and-historic-heritage/288358-u-lvovi-pidhotuvaly-putivnyk-shliakh-lvivskoho-modernizmu-ta-oznakuvaly-budynky-periodu-mizhvoiennoho-modernizmu (accessed 28.07.2022) [in Ukrainian].
4. Boguslavskiy, M. M. (1979). Mezhdunarodnaya ohrana kulturnyih tsennostey. [International protection of cultural property]. M.: Mezhdunarodnyie otnosheniya [in Russian].
Адмiнiстративна вiдповiдалънiстъ за порушення законодавства про охорону культурноï...
5. Kulturna spadshchyna Ukrayiny. [Cultural heritage of Ukraine]. Pravovi zasady zberezhennya, vidtvorennya ta okhorony kulturno-istorychnoho seredovyshcha: zb. ofits. dok. K.: Istyna [in Ukrainian].
6. Zakonodavstvo pro pamyatnyky istoriyi ta kultury : zb. norm. Aktiv. [Legislation on monuments of history and culture: coll. norms acts]. K.: Vyd polit. liter. Ukrayiny [in Ukrainian].
7. Derzhavnyy reyestr natsionalnoho kulturnoho nadbannya (pamyatky istoriyi, monumentalnoho mystetstva ta arkheolohiyi. Peredmova. [State register of national cultural heritage (historical, monumental art and archeology monuments. Foreword]. Pamyatky Ukrayiny: Istoriya ta kultura. Naukovyy chasopys. URL: https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=5889 (accessed 28.07.2022) [in Ukrainian].
8. Konstytutsiya Ukrayiny (1996, June 28). No. 254к/96-ВР [Constitution of Ukraine: Law of Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (accessed 28.07.2022).
9. Bytyak Yu. P. (ed.) (2010). Administratyvne pravo: pidruchnyk. [Administrative Law: a textbook]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
10. Kolomoyets T. O. (2011). Administratyvne pravo Ukrayiny. Akademichnyy kurs : pidruch. [Administrative law of Ukraine. An academic course: a textbook]. K.: Yurinkom Inter [in Ukrainian].
11. Yuksel H. (2022). Zakhyst kulturnoyi spadshchyny Ukrayiny v okupovanomu Krymu potrebuye systemnoyi roboty na vsikh rivnyakh. [The protection of the cultural heritage of Ukraine in the occupied Crimea requires systematic work at all levels]. URL: https://crimea.suspilne.media/ua/news/5115 (accessed 28.07.2022) [in Ukrainian].
12. Kodeks Ukrayiny pro administratyvni pravoporushennya. (1984, December 7). No. 8073-Х. [Code of Ukraine on administrative offenses]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text (accessed 28.07.2022).
13. Bayik O. I. (ed.) (2021). Zemelnepravo : pidruch. [Land Law: a textbook]. Lviv: Navchalno-naukovyy instytut prava, psykholohiyi ta innovatsiynoyi osvity Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika" [in Ukrainian].
14. Tsyvilnyy kodeks Ukrayiny. (2003, January 16). No. 435-IV. [The Civil Code of Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (accessed 28.07.2022).
15. Pro KabinetMinistriv Ukrayiny: Zakon Ukrayiny. (2014, February 27). No. 794-VII. [About the Cabinet of Ministers of Ukraine: Law of Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text (accessed 28.07.2022).
16. Pro mistseve samovryaduvannya v Ukrayini. (1997, May 21) No. 280/97-ВР. [On local self-government in Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text (accessed 28.07.2022).
17. Pro zasady derzhavnoyi rehionalnoyi polityky: Zakon Ukrayiny. (2015, February 5) No. 156-VIII. [On the principles of state regional policy: Law of Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/156-19#Text (accessed 28.07.2022).
18. Byudzhet 2022 roku na kulturu, kreatyvni industriyi ta informatsiynu polityku - 14,5 mlrd hrn. [The 2022 budget for culture, creative industries and information policy is UAH 14.5 billion]. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/byudzhet-2022-roku-na-kulturu-kreativni-industriyi-ta-informacijnu-politiku-145-mlrd-grn (accessed 28.07.2022).
19. Pro okhoronu kulturnoyi spadshchyny: Zakon Ukrayiny. (2000, June 8). No. 1805-III. [On the protection of cultural heritage: Law of Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text (accessed 28.07.2022).
20. Mytnyy kodeks Ukrayiny. (2012, March 13). No. 4495-VI. [Customs Code of Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text (accessed 28.07.2022).
21. Kryminalnyy kodeks Ukrayiny. (2001, April 5). No. 2341-III. [Criminal Code of Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (accessed 28.07.2022).
22. Verkhovnyy Sud vyslovyv pravovu pozytsiyu shchodo zastosuvannya norm prava u sferi okhorony kulturnoyi spadshchyny. [The Supreme Court expressed a legal position regarding the application of legal norms in the field of cultural heritage protection]. URL: https://court.gov.ua/press/news/914737/ (accessed 28.07.2022) [in Ukrainian].
Дата надходження: 17.10.2022 р.
Oleksiy Ostapenko
Lviv Polytechnic National University, Professor of the Department of Administrative and Information Law Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Doctor of Law, Professor Oleksiy.I.Ostapenko@lpnu.ua ORCID: 0000-0002-9833-3043 Oksana Baik
Lviv Polytechnic National University, Professor of the Department of Civil Law and Procedure Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Doctor of Law, Associate Professor Oksana.I.Bayik@lpnu.ua ORCID: 0000-0003-4819-7722
ADMINISTRATIVE RESPONSIBILITY FOR VIOLATION OF THE LEGISLATION ON PROTECTION OF CULTURAL HERITAGE IN UKRAINE
The article deals with issues related to the administrative and legal protection of the cultural heritage of Ukraine in modern conditions. In particular, it was noted about the nature of administrative-delict violations, manifested in illegal actions or inaction, both intentionally and carelessly, causing damage to important places that characterize the history of the development of society and the state, structures, complexes (ensembles), their parts, territories and water objects on which objects of underwater culture and archaeological heritage are located, preserved and protected, natural and man-made objects, regardless of the state of preservation, which have brought to our time value from archaeological, aesthetic, ethnological, historical, architectural, artistic , scientific or artistic point of view and have preserved their authenticity.
It is noted that for encroachment on public relations in the field of nature protection, use of natural resources and protection of cultural heritage, violators are subject to administrative and criminal liability. The analysis of administrative liability for violation of the legislation on the protection of cultural heritage testifies to its importance in both material and procedural aspects. The presence of encroachments on objects of cultural heritage requires not only their definition, but also a comprehensive and comprehensive administrative and legal characterization of illegal actions or inaction aimed at achieving a socially dangerous and harmful result.
It was concluded that a comprehensive approach in the application of the norms of administrative law that regulate relations in the field of cultural heritage protection will contribute to: more meaningful regulation of relations in the field of cultural heritage protection; ensuring effective law enforcement of norms by authorities (officials) authorized to consider cases of administrative offenses committed in the field of cultural heritage protection; increasing the role and importance of preventive influence on the possible tortious behavior of persons in the field of cultural heritage protection.
Key words: administrative liability, administrative offense, legislation, cultural heritage, protection, encroachment on objects of cultural heritage, legal protection.
