CC BY
7
УДК 342.115:78
I. Кожем'яка
асшрант Мiжрегюнальшl академи управлiння персоналом
1ко2Ьешуака91 @gmail.com
АДМ1Н1СТРАТИВНА В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ В ЧОРНОБИЛЬСЬК1Й ЗОН1 В1ДЧУЖЕННЯ
© Кожем'яка I., 2019
Стаття присвячена питанням адмшктративноТ вiдповiдальностi за порушення еколопчноТ безпеки в Чорнобильськш зонi вiдчуження, окресленню ТТ загальноТ характеристики, аналiзу нормативно-правових актiв на предмет тх вiдповiдностi реалiям сьогодення та розробщ можливих шля\1в i напрямкчв удосконалення законодавства.
Визначено, що гад адмiнiстративною вiдповiдальнiстю за порушення еколопчноТ безпеки в Чорнобильськiй зонi вщчуження слiд розумiти передбачене нормами адмшктративного права i здшснюване у вщповщнш правов1й форм1 правов1дношення, яке виникае мiж державою в особi ТТ спещальних органiв i особою ^зичною, службовою або юридичною), що вчинила порушення еколопчноТ безпеки в Чорнобильськш зош вiдчуження, з приводу застосування до порушника вщповщних заходiв державного примусу, передбачених нормами адмшктративного права.
Ключовi слова: адмiнiстративно-правове забезпечення; адмшктративна вщпов^ дальнiсть; екологiчна безпека; Чорнобильська катастрофа.
И. Кожемяка
АДМИНИСТРАТИВНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА НАРУШЕНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ В ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ ЗОНЕ ОТЧУЖДЕНИЯ
Статья посвящена вопросам административной ответственности за нарушение экологической безопасности в Чернобыльской зоне отчуждения, обрисовке ее общей характеристики, анализа нормативно-правовых актов на предмет их соответствия реалиям и разработке возможных путей и направлений совершенствования законодательства. Определено, что под административной ответственностью за нарушение экологической безопасности в Чернобыльской зоне отчуждения следует понимать предусмотренное нормами административного права и осуществляемое в соответствующей правовой форме правоотношение, которое возникает между государством в лице его специальных органов и лицом (физическим, должностным или юридическим), совершившим нарушение экологической безопасности в Чернобыльской зоне отчуждения, по поводу применения к нарушителю соответствующие меры государственного принуждения, предусмотренные нормами административного права.
Ключевые слова: административно-правовое обеспечение; административная ответственность; экологическая безопасность; Чернобыльская катастрофа.
I. Kozhemiaka
post-graduate student of the Interregional Academy of Personnel Management
ADMINISTRATIVE RESPONSIBILITY FOR VIOLATION OF ECOLOGICAL SAFETY IN THE CHORNOBYL EXCLUSION ZONE
The article is devoted to questions of administrative responsibility for violation of ecological safety in the Chornobyl exclusion zone, outline its general characteristics, analysis of legal acts on their conformity to the realities of the present and the development of possible ways and areas of improvement of legislation.
It has been determined that under the administrative responsibility for violation of ecological safety in the Choprnobyl exclusion zone should be understood as the legal relationship established in the relevant legal form, which arises between the state in the person of its special bodies and the person (physical, official or legal) that committed the violation ecological safety in the Chornobyl Exclusion Zone, concerning the application to the offender of appropriate measures of state coercion provided for by the norms of administrative law.
Key words: administrative-legal support; administrative liability; ecological safety; Chornobyl catastrophe.
Постановка проблеми. В умовах демократизацп суспшьства та формування сучасно! правово! державносп в Укра!ш юридичнш вщповщальност належить провщне мюце серед ушх вивдв сощально! вщповщальность Своею чергою, одним з ключових елеменлв забезпечення еколопчно! безпеки в Чорнобильськш зош вщчуження е адмшютративна вщповщальшсть. Саме застосування заходiв впливу за правопорушення найефектившше забезпечуе належний рiвень захищеносп природного середовища i життево важливих штерешв людини, суспшьства i держави у вказанш сферь
Аналiз дослщження проблеми. Дослщження окремих аспектiв адмшютративно! вщпов> дальностi за порушення еколопчно! безпеки в Чорнобильськш зош вщчуження розглядалися у роботах таких вчених як: В. I. Андрейцев, О. В. Головкш, В. А. Лазаренко, Я. О. Леляк, С. I. Москаленко, В. I. ^ряк, О. М. Федевич, Ю. С. Шемшученко та ш. Однак, змют вказаних праць свiдчить про необхщшсть подальшого вивчення вказаного iнституту, здшснення теоретичного аналiзу i напрацювання науково обгрунтованих рекомендацiй з його вдосконалення з метою пiдвищення ефективностi протидп адмiнiстративним правопорушенням у цiй сферь
Мета (завдання) дoслiдження: з'ясування сутност адмшютративно! вiдповiдальностi за порушення еколопчно! безпеки в Чорнобильськш зош вщчуження, окреслення !! загально! характеристики, анатз нормативно-правових актiв на предмет !х вiдповiдностi реалiям сьогодення та розробка можливих шляхiв i напрямкiв вдосконалення законодавства.
Виклад основного матеpiалу. Поняття вiдповiдальностi у широкому розумiннi - це фшософська категорiя, невiд'емний елемент системи людина-держава-суспiльство. В свою чергу юридична вiдповiдальнiсть е !! особливим рiзновидом, це певна державно-правова оцшка поведiнки учасникiв правовiдносин.
Враховуючи найбшьш розповсюджене визначення юридично! вiдповiдальностi [4, с. 375], шд адмiнiстративною вщповщальшстю за порушення екологiчно!' безпеки в Чорнобильськш зош вщчуження слiд розум^и передбачене нормами адмiнiстративного права i здшснюване у вiдповiднiй правовiй формi правовiдношення, яке виникае мiж державою в особi !! спецiальних
оргашв i особою (фiзичною, службовою або юридичною), що вчинила порушення еколопчно1' безпеки в Чорнобильськiй зонi вщчуження, з приводу застосування до порушника вщповщних заходiв державного примусу, передбачених нормами адмшютративного права.
На цей час види порушень законодавства у сферi екологiчноï безпеки, якi тягнуть у тому чи^ адмiнiстративну вщповщальнють, передбачено Законами Украïни «Про використання ядерноï енергiï та радiацiйну безпеку», «Про поводження з радiоактивними вщходами», «Про правовий режим територiï, що зазнала радюактивного забруднення внаслiдок Чорнобильськоï катастрофи» тощо.
Як приклад, ст.16 базового Закону Украши «Про правовий режим територп, що зазнала радюактивного забруднення внаслщок Чорнобильсько1' катастрофи» передбачае перелiк забороне-них видiв дiяльностi у зонi гарантованого добровiльного вщселення та зонi посиленого радю-еколопчного контролю. А ст. 22 Закону передбачено, що особи, винш у порушенш встановленого цим Законом правового режиму в зонах, що зазнали радюактивного забруднення, а також у невиконанш припишв державних органiв, яю здiйснюють контроль у цiй галуз^ несуть крим> нальну, адмiнiстративну, матерiальну чи iншу вiдповiдальнiсть.
У ст. 81 Закону Украши «Про використання ядерно1' енергiï та радiацiйну безпеку» визначено перелш iз 31 порушення законодавства у сферi використання ядерно1' енергiï, який до того ж не е вичерпним.
В свою чергу чинний Кодекс Украши про адмшютративш правопорушення мютить главу 7, в якш наводиться понад 60 складiв адмiнiстративних правопорушень у сферi охорони природи, використання природних ресуршв. Крiм того, окремi склади адмшютративних правопорушень, що посягають на еколопчну безпеку, у тому числi в Чорнобильськш зош вщчуження, мютяться в шших главах (наприклад, адмiнiстративнi правопорушення в галузi охорони населення). Бшьшють норм про вiдповiдальнiсть у сферi екологiчноï безпеки, у тому чи^ в Чорнобильськiй зонi вiдчуження, яю закрiпленi в КУпАП, е бланкетними. Зокрема, кодекс мютить таю склади правопорушень: порушення правил i норм з ядерно1' та радiацiйноï безпеки при використанш джерел юшзуючого випромшювання (ст. 95); порушення вимог режиму радiацiйноï безпеки в мюцевостях, що зазнали радiоактивного забруднення (ст. 46-1); заго^вля, переробка або збут радюактивно забруднених продуктiв харчування чи шшо1' продукцiï (42-2); невиконання розпоряджень чи припишв посадових осiб оргашв, яю здiйснюють державний контроль у галузi охорони навколиш-нього природного середовища, використання природних ресурсiв, радiацiйноï безпеки або охорону природних ресуршв (ст.188-5); псування i забруднення сшьськогосподарських та iнших земель (ст.52).
Однак, аналiзуючи конкретнi види правопорушень, визначених вказаними вище нормативними актами, встановлено, що бшьшють iз них не вщповщають конкретним складам правопорушень, визначених у КУпАП, i навт поширювальне тлумачення («дух» закону ширший за його «букву»), яке значною мiрою суперечить фундаментальним загальноправовим принципам правово1' визначеностi та презумпцiï невинуватостi, не дозволяе квалiфiкувати тi чи iншi порушення екологiчноï безпеки як дiяння, якi мiстять склад конкретного адмшютративного правопорушення. Зокрема, в КУпАП взагалi не знайшла свого вщображення абсолютна бшьшють порушень, визначених ст.81 Закону Украши «Про використання ядерно1' енергп та радiацiйну безпеку». Навiть ст.46-1 КУпАП «Порушення вимог режиму радiацiйноï безпеки в мiсцевостях, що зазнали радюактивного забруднення», яка судячи з назви могла б акумулювати в собi вш можливi види порушень еколопчно1' безпеки в Чорнобильськiй зош вщчуження, мютить диспозищю, що конкретно i абсолютно ч^ко визначае об'ективну сторону правопорушення (до речi, саме внесення змiн до вказано1' статп шляхом запровадження невизначеного перелiку адмшютративно караних порушень вимог режиму радiацiйноï безпеки в мiсцевостях, що зазнали радюактивного забруднення, могло хоча б частково виршити зазначену проблему).
Внаслщок таких правових суперечностей i прогалин бшьшють норм вказаних базових законiв, що встановлюють порушення еколопчно1' безпеки, залишаються декларативними. КУпАП передбачае надто обмежене коло видiв правопорушень, за яю виннi у порушенш вимог, норм,
правил i стандарив еколопчно! безпеки, у тому чи^ i в Чорнобильськш зош вщчуження, можуть бути притягнут до адмшютративно! вщповщальность
Бiльш того, як зазначалося вище, нарiжним каменем та ключовою структурною частиною будь-яко! норми права, що встановлюе вщповщальнють за вчинення адмiнiстративного право-порушення, е санкцiя, яка передбачае вид i мiру заходiв впливу до правопорушника. Зважаючи на глобальний характер еколопчних проблем сучасностi, в тому чи^ i породжених Чорнобильською катастрофою, враховуючи значущiсть тако! соцiально! цшносп, як екологiчна безпека, виннi у вчиненш вiдповiдних правопорушень особи мають пiдлягати суворим заходам впливу з метою як !х кари, так i недопущення вчинення такого роду порушень у подальшому (мова йде про так звану загальну i спецiальну превенцi!). Однак норми КУпАП мiстять абсолютно iншi санкцi!. Так, вже згадуваш вище невиконання розпоряджень чи припишв посадових осiб оргашв, якi здiйснюють державний контроль у галузi охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсiв, радiацiйно! безпеки або охорону природних ресурсiв (ст.188-5 КУпАП) тягне за собою накладення штрафу на громадян вiд дев'яти до п'ятнадцяти, на посадових оаб - вiд п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а порушення вимог режиму радiацiйно! безпеки в мюцевостях, що зазнали радюактивного забруднення (ст.46-1 КУпАП) тягне за собою накладення штрафу на громадян вщ двадцяти до тридцяти, а на посадових осiб - вщ двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з конфюкащею знарядь вчинення правопорушення. Очевидно, що незважаючи на складне сощально-економiчне становище в державi, низький рiвень доходiв громадян, питання про те, чи здатш такi стягнення забезпечити кару, перевиховання правопорушниюв та загальну i спецiальну превенцi!, е риторичним.
Таю проблеми у забезпеченш еколопчно! безпеки, у тому чи^ i в Чорнобильськiй зонi вiдчуження, можуть бути виршеш не лише шляхом посилення санкцш статей КУпАП, а й шляхом кримшатзацп тих чи шших протиправних дiянь. Слiд зазначити, що вчинення порушення еколопчно! безпеки, яке мютить склад саме адмшютративного (а не кримшального) правопорушення визначае вщмшнють мiж кримiнальною i адмiнiстративною вiдповiдальнiстю (тодi як до шших видiв вiдповiдальностi правопорушник може бути притягнутий паралельно).
Так, у роздш VIII Особливо! частини КК Укра!ни, який на цей час складаеться iз 21 статтi, передбачена кримшальна вiдповiдальнiсть за незаконне посягання на суспiльнi вiдносини, що забезпечують охорону навколишнього природного середовища й рацюнальне використання його ресуршв та яю становлять родовий об'ект злочишв проти довкiлля. Крiм того, норми щодо деяких складiв злочинiв, що посягають на еколопчну безпеку, мютяться i в iнших роздiлах КК Укра!ни (наприклад, ст.267-1 КК Укра!ни «Порушення вимог режиму радiацiйно! безпеки»). Вказаш порушення екологiчно! безпеки, у тому чи^ i в Чорнобильськш зош вщчуження, е кримшально-караними за умови, якщо ними спричинено певну шкоду природному середовищу, життю та здоров'ю людей, або створено загрозу заподiяння тако! шкоди чи небезпеку для життя та здоров'я людей (тобто бшьшють дiянь е злочинами з матерiальним складом). Розмежування злочинiв та адмшютративних правопорушень проводиться на основi таких критерi!в, як вид об'екта правопорушення, суб'ект юрисдикцп, суворiсть та вид стягнень, що передбачаються за !х вчинення, суб'ект правопорушення тощо. Разом з тим, ключовим критерiем е характер та стутнь сустльно! небезпеки. У випадку, якщо вчинене порушення еколопчно! безпеки не спричиняе такого ступеня суспiльно! небезпеки, що свщчить про наявнiсть складу злочину, то особа мае пiдлягати адмшютративнш вiдповiдальностi. Однак що стосуеться вщповщного законодавчого врегулювання i тим паче правозастосування, то iснуе низка проблем, прогалин i колiзiй, якi стоять на завадi ефективнiй реалiзацi! шституту адмiнiстративно! вiдповiдальностi (як i юридично! вiдповiдальностi загалом). Як приклад, ст. 237 КК Укра!ни «Невжиття заходiв щодо лiквiдацi! наслiдкiв екологiчного забруднення» встановлюе кримшальну вiдповiдальнiсть за ухилення вiд проведення або неналежне проведення на територi!, що зазнала забруднення небезпечними речовинами або випромшюванням, дезактивацшних чи iнших вiдновлювальних заходiв щодо лшвщацп або усунення наслiдкiв еколопчного забруднення особою, на яку покладено такий обов'язок, якщо це спричинило загибель
людей або iншi тяжю наслiдки. Навт не вдаючись до дискусiï про те, чи охоплюеться в цьому випадку поняттям «загибель людей» загибель одше1' людини, видаеться надто сумшвним i не зовсiм логiчним притягнення винно1' особи до адмiнiстративноï (а тим паче дисциплшарно1' вiдповiдальностi) у раз^ якщо таким порушенням спричинено шкоду у виглядi тяжких тшесних ушкоджень однiй чи кiльком людям. Бшьш того, квалiфiкацiя такого правопорушення за статтями КУпАП е проблематичною, адже, як зазначалося вище, КУпАП мютить надто обмежений перелш складiв адмшютративних правопорушень проти еколопчно1' безпеки, а санкцп за ix вчинення е надто м'якими. Таким чином у наведеному прикладi правопорушник фактично залишиться безкарним.
У тому чи^ у зв'язку з тим, що наведений вище правовий парадокс, викликаний абсолютною неузгодженютю мiж нормами КУпАП, КК Украши, а також нормами закошв i шдзаконних акпв, до яких вщсилають вiдповiднi бланкетш норми, серед науковцiв все бшьше лунають думки про запровадження шституту кримiнального проступку, за вчинення якого здебшьшого передбаченi невисокi стягнення, яю не передбачають судимостi [7, с. 58]. Впровадження кримiнальниx проступкiв у втизняну правову систему мае сприяти досягненню цiлого ряду завдань: гумашзащя законодавства (шляхом декримiналiзацiï певних злочишв i ïx переведення до категорп кримiнальниx проступкiв), забезпечення вiдповiдниx процесуальних гарантiй для правопорушникiв (шляхом вщнесення певних адмiнiстративниx правопорушень до числа кримшальних проступкiв i таким чином надання вiдповiдному провадженню процесуальноï форми, що вщповщае практицi ССПЛ), розвантаження слiдчиx (шляхом передачi повноважень з розслщування кримiнальниx проступкiв iншим структурним пiдроздiлам правоохоронних органiв), забезпечення невщворот-ностi покарання (стягнення), мiра яких буде адекватною ступеню суспiльноï небезпеки вчиненого дiяння (що е особливо актуальним з огляду на визначену вище проблематику притягнення винних ошб до вщповщальносп за порушення екологiчноï безпеки, у тому числi на територп Чорнобильськоï зони вiдчуження). Однак, прийнятий 22 листопада 2018 року (тобто з бшьш як п'ятирiчним зашзненням) Закон Украïни «Про внесення змiн до деяких законодавчих акпв Украïни щодо спрощення досудового розслщування окремих категорш кримiнальниx правопорушень» (який, однак, до цього часу не шдписаний Президентом Украши) за великим рахунком не виршуе зазначеш завдання. Бшьш того, вш мiстить ряд суперечливих положень (зокрема, це стосуеться так званоï «гуманiзацiï» частини санкцш статей Кримiнального кодексу Украïни шляхом виключення з перелшу можливих покарань позбавлення вол^ з одночасним шдвищенням штрафiв за скоення вiдповiдниx дiянь), про що свiдчить у тому чи^ внесення змiн до нього вже в день його прийняття. З огляду на викладене, доцшьним видаеться подальша робота над впровадженням зазначеного правового iнституту.
Ще одне нагальне питання в контекстi вщповщальност за порушення екологiчноï безпеки в Чорнобильськш зош вщчуження, на яке звертають увагу дослщники зазначеноï проблематики, -вщсутнють комплексних законодавчих акпв, якi мiстили б понятiйно-категорiальний апарат, види, пщстави, форми, процедуру, систему суб'екпв протидп правопорушенням в зош вщчуження, з огляду на те, що загальш нормативно-правовi акти вiдповiдноï спрямованост не здатнi забезпечити повноцшний меxанiзм подолання злочинностi в Чорнобильськш зош вщчуження. Зазначаеться про необхщнють прийняття единого нормативно-правового акту на рiвнi закону з метою конкретизацп органiв державноï влади, якi функцюнують на територп зони вiдчуження, в якому повинш бути закрiпленi завдання та функцп цих органiв [6, с. 8]. Це питання е актуальними саме в контексп адмiнiстративноï вщповщальносп за вiдповiднi правопорушення, враховуючи численш супереч-ностi в чинному законодавсга щодо суб'ектiв, уповноважених складати адмiнiстративнi протоколи i розглядати ïx. Так, вiдповiдно до вимог КУпАП, складати протоколи про адмшютративш правопорушення, передбачеш ст.42-2 КУпАП («Заготiвля, переробка або збут радюактивно забруд-нених продуктiв харчування чи iншоï продукцп»), мають право посадовi особи центрального органу виконавчоï влади, що реалiзуе державну полiтику у сферi державного контролю за
додержанням законодавства про захист прав споживачiв; оргашв державно! саштарно-ешде-мюлопчно! служби; центрального органу виконавчо! влади, що реалiзуе державну полiтику у сферi безпечностi та окремих показникiв якост харчових продуктiв, центрального органу виконавчо! влади, що реатзуе державну пол^ику у сферi ветеринарно! медицини, уповноважених пiдроздiлiв ветеринарно! мiлiцi!; лабораторiй радiацiйного контролю мiнiстерств i вiдомств Укра!ни, органiзацiй споживчо! кооперацi!. Таке розма!ття уповноважених суб'ектiв не завжди е негативним, кожен iз вказаних оргашв може ефективно використовувати зазначеш повноваження у вiдповiднiй сферi правового регулювання, однак безпосередньо на територи Чорнобильсько! зони вiдчуження доцiльним е надання таких правомочностей органам Нацiонально! полщп Укра!ни, а саме вiддiлу полщп зони Чорнобильсько! АЕС Головного управлшня Нацiонально! полiцi! в Ки!вськiй обласп, з огляду на його вузьку спещатзащю та необхщну органiзацiйно-функцiональну та матерiально-технiчну базу.
Бiльш того, враховуючи завдання, якi стоять перед Державним агентством Укра!ни з управлшня зоною вщчуження, очевидною е його ключова роль у виршенш всього комплексу проблем, що постають перед системою забезпечення еколопчно! безпеки в Чорнобильськш зош вщчуження. Зважаючи на викладене, пщвищення ефективност протидп адмшютративно-караним порушенням екологiчно! безпеки на територи Чорнобильсько! зони вщчуження можливе шляхом уповноваження службових ошб агентства на складання вiдповiдних протоколiв про адмшютративш право-порушення.
Висновки. Пiдсумовуючи викладене вище, слщ зазначити, що враховуючи високий стушнь суспiльно! небезпечностi порушень еколопчно! безпеки в Чорнобильськш зош вщчуження, на цей час юнуе нагальна необхщнють в удосконаленнi мехашзму адмiнiстративно! вiдповiдальностi за вказанi правопорушення.
Зазначеш вище змши в нормативно-правовому забезпеченш адмiнiстративно! вщповщаль-ностi безумовно сприятимуть ефективнiшiй протидi! порушенням еколопчно! безпеки в Чорнобильськш зош вщчуження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрейцев В. I. Еколопчне право: Курс лекцш: навч. пошбник для юрид. фак. вузiв. К.: Вентурi, 1996. 208 с. 2. Балюк Г. I. Деяю проблеми удосконалення юридично! вiдповiдальностi у сферi використання ядерно! енергп та забезпечення радiоекологiчно! безпеки. В1сник Кшвського нащонального умверситету 1мем Тараса Шевченка. Юридичм науки, 2000. Вип. 37. С. 26-33. 3. Еколопчне право Укра!ни: пщручник для вищих навчальних закладiв з грифом МОН Укра!ни. За ред. Каракаша I. I. Одеса, «Фешкс», 2012. 788 с. 4. Загальна теорiя держави I права: [Пщручник для студенев юридичних вищих навчальних закладiв] / М. В. Цвш, О. В. Петришин, Л.В. Авраменко та ш.; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН Укра!ни М. В. Цвша, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН Укра!ни О. В. Петришина. Харюв: Право, 2009. 584 с. 5. Козюренко Р.С. Заходи адмшютративно! вщповщальносп за вчинеш правопорушення: поняття та класифшащя. В1сник Нащонального умверситету «Льв1вська полтехтка». Юридичш науки, 2016. № 845. С. 94-98.
6. Леляк Я. О. Особливосп протидп злочинносп на територи Чорнобильсько! зони вщчуження: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. Нац. акад. прокуратури Укра!ни. К.: [Б.в.], 2015. 20 с.
7. Мельник О. В. Конституцшно-правова вщповщальнють вищих оргашв державно! влади. Дис. на здоб. наук. ступ. канд. юр. наук. К., 2000. 175 с. 8. Мирошниченко Н. А. Визначення проступку та злочину в кримшальному правi Укра!ни. Актуальш проблеми полШики, 2014. Вип. 51. С. 331-336.
9. Оряк В. I. Правове забезпечення еколопчно! безпеки на територiях, що зазнали радюактивного забруднення: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06. Нац. аграр. ун-т. К., 2008. 19 с.
10. Федотова Г. В. Критерп вщмежування кримшального проступку вщ злочину та адмшютра-
тивного правопорушення. Науковий вгсник Ужгородського нацгонального университету. Сер!я: Право, 2016. Вип. 38 (2). С. 91-94. 12. Шемшученко Ю. С., Мунтян В. Л., Розовский Б. Г. Юридическая ответственность в области охраны окружающей среды; Ин-т гос. и права АН УССР. К.: Наук. Думка, 1978. 280 с.
REFERENCES
1. Andreitsev V. I. Ekolohichne pravo [Environmental law]: Kurs lektsii: Navch. posibnyk dlia yuryd. fak. vuziv. K.: Venturi, 1996. 208 p. 2. Baliuk H. I. Deiakiproblemy udoskonalennia yurydychnoi vidpovidalnosti u sferi vykorystannia yadernoi enerhii ta zabezpechennia radioekolohichnoi bezpeky [Some problems of improving legal liability in the area of nuclear energy use and providing radioecological safety]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Yurydychni nauky, 2000. Vyp. 37. P. 26-33. 3. Ekolohichne pravo Ukrainy: pidruchnyk dlia vyshchykh navchalnykh zakladiv z hryfom MON Ukrainy [Environmental Law of Ukraine: A textbook for higher educational establishments with a stamp of the Ministry of Education and Science of Ukraine.]. Za red. Karakasha I. I. Odesa, «Feniks», 2012. 788 p. 4. Zahalna teoriia derzhavy iprava [General theory of state and law]: [Pidruchnyk dlia studentiv yurydychnykh vyshchykh navchalnykh zakladiv] / M. V. Tsvik, O. V. Petryshyn, L. V. Avramenko ta in.; Za red. d-ra yuryd. nauk, prof., akad. APrN Ukrainy M. V. Tsvika, d-ra yuryd. nauk, prof., akad. APrN Ukrainy O. V. Petryshyna. Kharkiv: Pravo, 2009. 584 p. 5. Koziurenko R. S. Zakhody administratyvnoi vidpovidalnosti za vchyneni pravoporushennia: poniattia ta klasyfikatsiia [Measures of administrative responsibility for the committed offenses: concept and classification.]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Yurydychni nauky, 2016. No. 845. P. 94-98. 6. Leliak Ya. O. Osoblyvosti protydii zlochynnosti na terytorii Chornobylskoi zony vidchuzhennia [Features of counteraction to crime in the territory of the Chernobyl exclusion zone]: avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.08. Nats. akad. prokuratury Ukrainy. K.: [B.v.], 2015. 20 p. 7. Melnyk O. V. Konstytutsiino-pravova vidpovidalnist vyshchykh orhaniv derzhavnoi vlady [Constitutional and legal responsibility of the highest bodies of state power.]. Dys. na zdob. nauk. stup. kand. yur. nauk. K., 2000. 175 p. 8. Myroshnychenko N. A. Vyznachennia prostupku ta zlochynu v kryminalnomu pravi Ukrainy [Determination of misconduct and crime in the criminal law of Ukraine.]. Aktualni problemy polityky, 2014. Vyp. 51. P. 331-336. 9. Siriak V. I. Pravove zabezpechennia ekolohichnoi bezpeky na terytoriiakh, shcho zaznaly radioaktyvnoho zabrudnennia [Legal support of ecological safety in areas that have been exposed to radioactive contamination]: avtoref. dys... kand. yuryd. nauk: 12.00.06. Nats. ahrar. un-t. K., 2008. 19 p. 10. Fedotova H. V. Kryterii vidmezhuvannia krymi-nalnoho prostupku vid zlochynu ta administratyvnoho pravoporushennia [Criteria for distinguishing criminal offense from crime and administrative offense.]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pravo, 2016. Vyp. 38 (2). P. 91-94. 12. Shemshuchenko Yu. S., Muntian V. L., Rozovskyi B. H. Yurydycheskaia otvetstvennost v oblasty okhranu okruzhaiushchei sredu [Legal responsibility in the field of environmental protection]; Yn-t hos. y prava AN USSR. K.: Nauk. Dumka, 1978. 280 p.
Дата надходження: 04.02.2019р.
