CC BY
12
THE ANALYSIS OF THE CHERNOBYL LEGISLATION FROM THE POSITIONS OF THE ORGANIZER OF PUBLIC HEALTH SERVICES
Pishchikov V.A.
АНАЛ1З ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ПОЗИЦ1Й ОРГАН1ЗАТОРА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
П1ЩИКОВ В.А.
Головне управлiння охорони здоров'я та медичного забезпечення населення КМДА, 1нститут екологiчноï патологiï людини, м. КиТ'в
АНАЛИЗ ЧЕРНОБЫЛЬСКОГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА С ПОЗИЦИЙ ОРГАНИЗАТОРА ЗДРАВООХРАНЕНИЯ Пищиков В.А. С позиций организатора здравоохранения, который продолжительное время причастен к разноуровневому решению "чернобыльских" проблем, освещены основные положения и механизмы реализации соответствующего законодательства.
THE ANALYSIS OF THE CHERNOBYL LEGISLATION FROM THE POSITIONS OF THE ORGANIZER OF PUBLIC HEALTH SERVICES Pishchikov V.A. The substantive provisions and mechanisms of realization of the corresponding legislation are shined from the positions of the organizer of public health services, who long time is involved participating to the decision of "Chernobyl" problems.
ершии закон щодо соц1ального захисту потерпших внаслщок Чорнобильсько1 катастрофи було прийнято ще за час1в Ук-раТнськоТ РСР, а Закон Украши "Про статус i соц1альний захист громадян, яю постраждали внаслщок ЧорнобильськоТ катастрофи" було схвалено Верховною Радою УкраТни у 1992 роцк 1996 року побачила св^ його нова редак^я. З того часу прийнято цТпу низку окремих змЫ та доповнень до зазначе-ного закону, якi стосуються пе-реважно з'ясування додатко-вих пшьг i компенсацiИ та по-ширення Тх на членiв амей по-терпiлих. Однак не зроблено фунтовних змiн, на пiдставi яких визначаеться статус потерпiлих жителiв рiзних зон радiоактивного забруднення залежно вщ дозового наванта-ження, отриманого за життя, зокрема зони посиленого ради оеколопчного контролю. Вва-жаемо за недоцшьне видачу посвiдчень потерпiлих д^ям, народженим вiд батькiв, яких вщнесено до четвертоТ катего-рiï (мешкан^в зони посиленого радiоекологiчного контролю). Оскшьки наИбiльша кшь-юсть населення проживае са-ме у цм зонi, з часом серед ди-тячого потерпiлого населення будуть переважати д^и, на-родженi вщ батькiв, що належать до четвертоТ' категорiï. Згiдно з даними збiрки "За-гальнодозиметрична паспор-тизацiя населених пунк^в УкраТни, якi зазнали радюактив-ного забруднення пiсля ЧорнобильськоТ аварп. Узагальненi данi за 1998 та 1999 рр. Збiрка 8" (КиТ'в, 2000), рiчне дозове навантаження на жителiв цiеï зони становить сот частки ми лiзiверта (мЗв). Зону посиленого радiоекологiчного контролю було визначено для контролю та унеможливлення пе-ревищення щорiчноï ефектив-ноТ е^валентно! дози опроми
нення у 0,5 мЗв або за життя у цм зон 70 мЗв. Таким чином, доросл особи з четвертоТ зони за даними паспортизацп "вкла-даються" у дозовi межi, i дiти, народженi вiд них, реально не можуть спадково отримати опосередкованого впливу ра-^ацп.
Водночас Мiнiстерство охорони здоров'я завжди наполя-гало на продовженнi дiТ посвщ-чень потерпiлих у дiтей, як на-родилися вiд постраждалих внаслщок ЧорнобильськоТ катастрофи батькiв, для спосте-реження за станом Тхнього здоров'я протягом життя шляхом щорiчних медичних оглядiв та вибiркового поглибленого обстеження в умовах спещаш-зованих медичних закладiв (зокрема д^ей, народжених вiд "лiквiдаторiв" з встановле-ною дозою опромiнення).
Ранiше було розроблено проект наказу на змЫу наказу МОЗ УкраТни вщ 17.05.1997 р. № 150 "Про затвердження нормативних актв щодо хвороб, при яких може бути вста-новлений причинний зв'язок з дieю юшзуючого випромшення та iнших шкщливих чинникiв внаслiдок аварiТ на Чорнобиль-ськiй АЕС", зареестрованого Мiн'юстом УкраТни 26.09.97 за № 448/ 2252, де точно наведено категори потерпших, яким встановлюеться причинний зв'язок за тими чи шшими хворобами.
Вочевидь внесення окремих змш та доповнень до Закону УкраТни "Про статус та со^аль-ний захист громадян, як постраждали внаслщок ЧорнобильськоТ катастрофи" не змо-же комплексно виршити пи-тання со^ального захисту по-терпiлого населення. Закон вимагае цшковитого перегляду та корекцiТ вiдповiдно до су-часного соцiально-економiч-ного стану краТни для уникнен-ня у майбутньому невщповщ-
ностей з дiючими нормативно-правовими актами та обме-ження фшансування пiльг i компенсацiй.
Як вщомо, захист вiд наслщ-KiB ЧорнобильськоТ катастрофи здiйснюeться за трьома нап-рямками: протирадiацiйним, соцiальним i медичним. Проти-радiацiйний базуеться на вста-новленнi рiвнiв радiоактивного забруднення та дозових меж, на проведены рiзноманiтних контрзаходiв, спрямованих на зменшення опромiнення. Соци альнi заходи скероваш на вста-новлення i надання пшьг та компенсацiй, а медичш — на проведення щорiчних медич-них оглядiв, лiкування, оздо-ровлення, аналiз та оцiнку здо-ров'я потерпших.
Вважаемо, що найважливи шим досягненням УкраТни у вирiшеннi проблем со^ально-го захисту потерпших е ство-рення необхiдноï для реалiзацiï нормативно-правовоТ бази.
Пригадаймо, що вже у пер-шiй половинi дня 26 кв^ня 1986 року було створено спе^альну Урядову комiсiю СРСР. Одним з основних напрямюв дiяльностi УрядовоТ комiсiï була розробка i реалiзацiя заходiв для локали заци та лiквiдацiï наслiдкiв ава-рп на Чорнобильськiй АЕС, охо-рони здоров'я i надання допо-моги населенню.
Для виконання роб^ з реали зацп рiшень, що приймалися Урядовою Комiсieю, були залу-ченi спiвробiтники пщпри-емств, установ, мiнiстерств i ви домств Украïнськоï РСР та н ших республiк Радянського Союзу, незалежно вщ вiдомчоï приналежностi. Для виконання ^eï роботи були задiянi вй ськовi частини Мiнiстерства оборони, Мшютерства внут-рiшнiх справ, Ком^ету держав-ноï безпеки, а також вмсыково-зобов'язанi, звiльненi у запас.
У 1986-1987 рр. приймають-ся постанови, як передбача-
ють заходи для створення нормальних умов життя i ди яльностi у населених пунктах, що знаходяться поблизу з 30км зоною ЧАЕС. До 1990 р. виршення практично вах со-цiальних питань з проблем лквщацп наслiдкiв аварiï Чор-нобильськоï катастрофи в Ук-ра'|'ш здiйснювалися на пщ-ставi численних постанов i ри шень, прийнятих союзними органами.
Одним з перших ршень Вер-ховноï Ради УРСР дванадцято-го скликання була "Постанова про додатковi заходи по оздо-ровленню дiтей, що прожива-ють у зон наслiдкiв аварiï на ЧАЕС" вщ 25 березня 1990 року (№ 8-XII), а 1990 рк був прого-лошений роком оздоровлення дiтей, якi мешкають на терито-рiях, що потерпти вiд аварiï на ЧАЕС.
Верховна Рада УРСР зверну-лася до Верховних Рад союз-них республк, урядiв iнших краïн i до закордонних укра'ш-ських громад з проханням на-дати посильну допомогу у лку-ваннi й оздоровленнi д^ей Ук-раïни. Колективам пщпри-емств, громадським оргашза-цiям, що мали власш бази вщ-починку, було запропоновано поступитися своïми Ытереса-ми заради людей, яким була необхщна допомога. Верховна Рада УРСР звернулася до на-селення екологiчно чистих те-риторiй Украïни з проханням прийняти у сво'|' родини на вщ-починок матерiв з д^ьми iз забруднених територiй.
Урядом, мюцевими органами влади i керiвництвом реалiзо-вувалися заходи, спрямованi на зменшення впливу на здо-ров'я людей радюактивного забруднення внаслiдок Чорно-бильсько!' катастрофи. Була розроблена i реалiзована Державна програма негайних захо-дiв з подолання наслiдкiв аварп на Чорнобильськiй аЕС в Укра-ïнськiй РСР на 1990-1992 роки.
Незважаючи на проведенi роботи ситуа^я у забруднених районах залишалася надзви-чайно складною. Загострюва-лися проблеми, пов'язан з вщ-сутнiстю детального обстежен-ня територiï й оцЫкою радiа-цiйноï обстановки, всебiчним та об'ективним Ыформуванням населення про радюлопчну си-туацiю, невиправданим затягу-ванням розробки республкан-ськоï концепцiï безпечного
проживання людей на терито-рiях, що зазнали радюактивно-го забруднення. Дониш не виз-начено статус 30-км зони й ш-ших забруднених територiй, не забезпечено надмний со^аль-ний захист потерпiлих внасли док аварií. Не виконувалися ри шення з забезпечення насе-лення забруднених територiй "чистими" продуктами харчу-вання i дозиметричними при-ладами, оздоровлення та лку-вання людей, буд^вництва жит-ла й об'ек^в соцiальноí сфери, вирiшення шших невiдкладних завдань.
Ситуацiю, що склалася, було детально проаналiзовано ство-реною Комiсiею Верховноí Ради УРСР з питань Чорнобиль-ськоí катастрофи й обговорено на сесп Верховно!' Ради 1 сер-пня 1990 року. У чист термЫо-вих заходiв для захисту грома-дян Укра'ни вiд наслiдкiв Чор-нобильсько' катастрофи було передбачено вирiшення прин-ципово нових задач:
□ створення Нацюнально'' комiсií радiацiйного захисту населення Укра'ни (НКРЗ);
□ проголошення Украíни зоною екологiчного лиха.
Було визнано за необхщне створити в апарат уряду, вщ-повщних мiнiстерств, у Жито-мирськiй, Кшвськш, Рiвнен-ськiй, Чернiгiвськiй, Волин-сьюй, Черкаськiй, Вiнницькiй, а за необхщност — в iнших областях спе^альш пiдроздiли, поклавши на них забезпечення оргашзаци роботи з подолання i лiквiдацií наслiдкiв Чорно-бильсько( катастрофи, а також стихiйних лих Ыших надзвичай-них ситуацiй.
Наприюнщ 1990 року Комiсi-ею Верховно( Ради з питань Чорнобильськоí катастрофи, урядом, Академiею наук Укра[-ни, громадським об'еднанням "Союз Чорнобиль" були подготовлен проекти Концепцií проживання населення на терито-рiях з пiдвищеним рiвнем ради оактивного забруднення внас-лiдок Чорнобильськоí катастрофи, закошв "Про правовий режим територп, що зазнала радiоактивного забруднення внаслщок Чорнобильськоí катастрофи" i "Про статус i соци альний захист громадян, що постраждали внаслщок Чорно-бильськоí катастрофи".
Метою прийнято[ Концепцií е "зменшення негативного впли-ву Чорнобильськоí катастрофи
Е&Н*52
на здоров'я населення", а "ба-зовий принцип КонцепцiТ поля-гае у тому, що для критичноТ групи населення ^ти 1986 року народження) величина ефективноТ дози додаткового опромшення, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, не повинна перевищува-ти 1,0 мЗв (0,1 бер) на рк i 70,0 мЗв (7 бер) протягом жит-тя понад дозу, що одержало населення у доавармний перi-од у конкретних природних умовах".
Ниш питання социального за-хисту потерпших вiд катастро-фи регулюються Законом Ук-раТни "Про статус i соцiальний захист громадян, що постраж-дали внаслiдок Чорнобиль-ськоТ катастрофи", прийнятим 29 лютого 1991 року. У наступш роки до нього вносилися змши i доповнення. Було визначено двi групи осiб, якi постраждали внаслiдок ЧорнобильськоТ ка-тастрофи. Першу складали учасники лiквiдацiТ наслiдкiв авари, що брали участь у лкви дацiТ аварiТ i ТТ наслщюв. Другу — потерпiлi вiд катастрофи, тобто громадяни, у тому чист дiти, якi пiдпали пiд вплив ради ацiйного опромiнення внааш-док авари.
Прийняття КонцепцiТ i закоыв УкраТни "Про правовий режим територп, що зазнала радюак-тивного забруднення внааш-док ЧорнобильськоТ катастро-фи" i "Про статус i соцiальний захист громадян, яю постраждали внаслiдок Чорнобиль-ськоТ катастрофи" дозволило законодавчо закртити зони радiоактивного забруднення, залежно вщ ступеня можливо-го негативного впливу на здо-ров'я населення, визначити критери i першочерговiсть вщ-селення, створити контроль над безпечним проживанням, упорядкувати життя на забруд-нених територiях. Кожному по-терпiлому внаслiдок ЧорнобильськоТ катастрофи держава гарантувала надання пшьг, компенсацм залежно вiд установлено! категори.
Для пiдвищення статусу органа державного управлшня, який займався ршенням Чор-нобильських проблем, за про-позицieю КомiсiТ з питань Чор-нобильськоТ катастрофи Законом "Про перелк мiнiстерств i iнших центральних оргашв державного керування УРСР" вщ 13 травня 1991 року
ПРОБЛЕМИ ЧОРНОБИЛЯ =
(№ 10306-ХП) на базi Державного комiтету з питань ЧорнобильськоТ катастрофи було створено Мастерство УкраТни у справах захисту населення вщ наслiдкiв авари на Чорно-бильськiй АЕС. ^зыше Указом президента УкраТни "Про змши у системi центральних органiв виконавчоТ влади УкраТни" вiд 26 липня 1996 року № 596/96 було створено Мшютерство УкраТни з питань надзвичайних ситуацм на базi Мшютерства УкраТни з питань захисту населення вщ наслiдкiв аварiТ на Чорнобильськм АЕС i Штабу цившьно'Т оборони УкраТни.
З прийняттям "чорнобиль-ських" законiв виникло питання про фшансування всieТ ЧорнобильськоТ програми. Постано-вою ВерховноТ Ради УкраТни "Про проект Республiканського бюджету УкраТни на I квартал 1992 року" вщ 20 грудня 1991 року № 2006-Хп у складi Рес-публiканського бюджету на 1992 рк створено Фонд для реалiзацiТ заходiв для лiквiдацiТ наслiдкiв ЧорнобильськоТ катастрофи i соцiального захисту населення з направленням до цього Фонду внесюв пщпри-емств i господарських оргаы-зацiй (незалежно вщ пщпоряд-кованостi i форм власностО у розмiрi 19 вiдсоткiв до фонду оплати пращ (фонд зароб^но'Т плати) зi спiввiднесенням вщ-рахованих сум на собiвартiсть продуктiв (роб^, послуг), а Постановою ВерховноТ Ради "Про порядок введення у чин-нiсть Закону УкраТни "Про опо-даткування пiдприeмств i орга-нiзацiй" вiд 21 лютого 1992 року № 2147 — XII з 01.03.1992 р. вщрахування до зазначеного фонду були встановлен у роз-мiрi 12 вщсотюв.
Верховною Радою УкраТни було прийнято Закон "Про формування Фонду для реали зацп заходiв для лквщацп нас-лiдкiв ЧорнобильськоТ катас-
трофи i соцiального захисту населення" № 386/97-ВР вiд 20.06.1997 р., вщповщно до якого у скпадi Державного бюджету створено Фонд для реалiзацiТ заходiв щодо лкви дацiТ наслiдкiв ЧорнобильськоТ катастрофи i соцiального захисту цього Фонду. Ставка збо-ру становила десять вщсотюв вщ об'екта оподаткування зi спiввiднесенням сплачених сум на валовi витрати обороту платника збору.
Указом президента УкраТни "Про деяк змши в оподаткуван-нi" вiд 07.08.1998 р. № 857/98 починаючи з 1 ачня 1999 року було зупинено вщправлення збору у Фонд для реалiзацiТ за-ходiв для лквщацп наслщюв ЧорнобильськоТ катастрофи i соцiального захисту населення. Указом було встановлено, що фшансування витрат на реат-зацiю заходiв для лквщацп нас-лiдкiв ЧорнобильськоТ катастрофи i пов'язаного з цим захисту населення забезпечуеть-ся за рахунок коштiв Державного бюджету УкраТни, у тому чис-лi завдяки збiльшенню бюджет-них надходжень вiд розширен-ня податкових баз.
Верховною Радою УкраТни та-кож було прийнято Закон "Про формування, порядок над-ходження i використання кош-тiв Фонду для реалiзацiТ заходiв для лiквiдацiТ наслiдкiв ЧорнобильськоТ катастрофи i со-щального захисту населення" № 1445-П1 вщ 10.02.2000 р.
Значну роль у подоланш нас-лiдкiв ЧорнобильськоТ катастрофи зiграли роботи, що були виконаш вiдповiдно до союз-но-республкансько'Т програми негайних заходiв з лквщацп авари на ЧАЕС, яка була затверджена Постановою Ради М^с^в СРСР № 1312 вщ 19.12.1990 р. "Про затвер-дження державноТ союзно-республiканськоТ програми по охорош здоров'я дiтей вщ
впливу наслiдкiв Чорнобиль-ськоí катастрофи на 1991-1995 роки". Для реалiзацií зазначе-них заходiв урядом Украши 02.09.1993 р. прийнято Кон-цепцiю Нацiональноí програми лiквiдацií наслщюв Чорнобиль-ськоí катастрофи i со^ального захисту громадян на 19941995 р. i на перiод до 2000 року (№ 3421-Х11), яка була пщго-товлена Мшчорнобилем Украí-ни.
Вiдсутнiсть систем визна-чення прюрителв i контролю над (х дотриманням призвели до багатьох недолшв при реа-лiзацií Нацiональноí програми лквщацп наслщюв катастрофи у попередн роки. Потiм Мiнiстерством Украши з питань надзвичайних ситуацм та у справах захисту населення вщ наслiдкiв Чорнобильсько[ катастрофи внесено на роз-гляд уряду "Нацюнальну прог-раму мiнiмiзацií наслщюв Чор-нобильськоí катастрофи на 2001-2005 роки i до 2010 року", пiдготовлену мiжвiдом-чою робочою групою. Зараз продовжуеться бшьш трива-лий етап мiнiмiзацií наслщюв Чорнобильськоí катастрофи, протягом якого необхщно ре-алiзувати програми подаль-шо[ соцiальноí, медичноí i психологiчноí реабГштацп населення, в основному заюнчи-ти радiацiйну й економiчну ре-абiлiтацiю найбiльш потерт-лих населених пунк^в i тери-торiй.
Необхщно виважено й об'ек-тивно оцшити ефективнiсть ре-алiзованих контрзаходiв i на основi отриманих результатiв планувати та провадити по-дальшу роботу. В умовах нес-табшьно[ економiки можливос-тi держави з фшансування На-цiональноí програми зменшу-ються. Тому визначення прю-рите^в фiнансування найбiльш важливих завдань Нацюналь-ноí програми мiнiмiзацií нас-
лщюв Чорнобильсько[ катастрофи е головним принципом ïï формування та подальшо)' реа-лiзацiï.
Таким чином, прюритетними напрямками мiнiмiзацiï наслiдкiв Чорнобильськоï катастрофи е
□ збереження здоров'я людей, яю потерпiли внаслiдок Чорнобильсько[ катастрофи;
□ посилення i пщтримка бар'ерiв радiацiйноï безпеки, радiацiйний захист населення на забруднених територiях, об-меження поширення радюнук-лiдiв i3 зони вiдчуження;
□ соцiальний захист населення й економiчна реабгштащя забруднених територй пере-ведення )х до категорп "чистих".
Досвщ виконання в^чизня-ного законодавства засвiдчив, що стратепчш завдання з соци ального захисту громадян, потерпших внаслщок Чорнобиль-сько[ катастрофи, були визна-ченi правильно. Прiоритетно пiд захист були взят безпосе-реднi учасники лквщацп авари на ЧАЕС, найбшьш уразливi ко-горти населення (швалщи i ди ти), iншi жителi населених пун-ктiв на забруднешй територiï.
В останнi роки Верховна Рада Украши через зниження за-гального обсягу Державного бюджету Украши була змуше-на, за пропози^ею уряду, при-зупинити дм низки статей Закону "Про статус i со^альний захист громадян, як постражда-ли внаслщок Чорнобильськоï катастрофи", проте фшансу-вання основних прюритетв со-цiального захисту потерпших вдалося забезпечити.
Планомiрно створюеться за-конодавча база з загальних питань радiацiйноï безпеки i про-тирадiацiйного захисту населення. Ще у 1994-1995 рр. Верховною Радою Украши було затверджено i введено у дю "Концепцю державного регу-лювання безпеки i керування ядерною галуззю", закони "Про використання ядерноï енергiï i радiацiйний захист" i "Про поводження з радюактив-ними вiдходами". У 1998 рощ введено у дю Закон Украши "Про захист людини вщ впливу iонiзуючих випромiнювань" (затверджений 14.02.1998 р.) i "Норми радiацiйноï безпеки Украïни — НрБУ-97". Вперше в Украïнi з початку використання ядерно[ енергiï, в основному, створено правову i законодав-чу бази з питань використання
ядерно[ енерги та протирадiа-цiйного захисту населення, яю стали основою системи ядерного законодавства.
З прийняттям чорнобиль-ського законодавства була створена основа для виршен-ня наукових, со^альних, пси-хологiчних i правових проблем, що дозволило почати розробку i реалiзацiю комплексу широ-комасштабних заходiв щодо лiквiдацií наслiдкiв Чорнобиль-сько[ катастрофи. Це зменши-ло со^ально-пол^ичне напру-ження, яке склалося у 19891990 роках у зв'язку зi зволи канням у здмсненш необхiдних захисних заходiв, вiдсутнiстю системи встановлення прюри-тетiв i контролю над [хшм дот-риманням.
У профшьному комiтетi Вер-ховноí Ради Украши (вже не одного скликання!) обговорюють-ся напрямки пошуку додатко-вих джерел фiнансування Закону Украши "Про статус i соци альний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорно-бильськоí катастрофи", а саме:
□ кредитування на поворот-шй основi цiлого ряду заходiв — вiдновлення родючостi Грун-тв та íх дезактивацií, буд^вниц-тва i реконструкцií об'ектiв ви-робництва тощо;
□ перехщ на фiнансування об'екта "Укриття" за рахунок коштiв, не пов'язаних з Фондом для здмснення заходiв лк-вiдацií наслiдкiв Чорнобиль-ськоí катастрофи i соцiального захисту населення;
□продовження практики призупинення деяких статей Закону "Про статус i со^аль-ний захист громадян, якi постраждали внаслщок Чорно-бильськоí катастрофи".
Першим законодавчим актом у виршенн проблем радiацiй-ного захисту населення став Указ Президп Верховноí Ради СРСР вщ 03.03.1988 р. "Про кримшальну вiдповiдальнiсть за незаконнi дп з радюактивни-ми матерiалами". Вщповщно до нього та у зв'язку з участю СРСР у Конвенци про фiзичний захист ядерного матерiалу, прийнятим Указом Президп Верховноí Ради УРСР були внесет доповнення та змши до Кримшального кодексу УРСР. Указом Президií Верховноí Ради УРСР вщ 19.01.1990 р. "Про вщповщальнють за порушення вимог, спрямованих на полп шення еколопчно[ обстановки
Е&Н*54
в УкраïнськiИ РСР" вперше вво-дилося обов'язкове оприлюд-нення ведомостей про радiацiИ-ну обстановку, адмшютративна та кримiнальна вщповщаль-нють за утаювання або навмис-не перекручення службовою особою вiдомостеИ про стан радiацiйноï обстановки, захво-рюваност населення у районах забруднення; порушення ви-мог режиму радiацiИноï безпе-ки у спецiально визначенiИ зон радiоактивного забруднення; службових осiб та громадян за виробництво, заготiвлю, реали зацiю сiльськогосподарськоï продукцiï, що мютить радюак-тивнi речовини понад гранично допустимi рiвнi.
На початку 1991 року прийнято та введено у дю "Концепцю проживання населення на те-риторiях Украïнськоï РСР з пщ-вищеними рiвнями радюактив-ного забруднення внаслiдок Чорнобильськоï катастрофи", закони "Про правовий режим територп, що зазнала радюак-тивного забруднення внаош-док Чорнобильськоï катастрофи" та "Про статус i со^альний захист громадян, якi постраж-дали внаслiдок Чорнобиль-ськоï катастрофи". Ц акти стали фундаментом нацюнально-го законодавства, яким регу-лювалися важливi питання ра-дiацiйного, соцiального та ме-дичного захисту. Загалом питання медичного забезпечення базувалися на поглибленш ю-нуючоï системи диспансерного медичного нагляду з форму-ванням сiтки спецiалiзованих закладiв радiацiИного захисту потерпiлих. На базi iснуючого Всесоюзного розподiльного реестру на оаб, якi зазнали дiï радiацiï у зв'язку з аварiею на Чорнобильськш АЕС, МОЗ УРСР створюе Державний (на-цiональниИ) реестр Украши. У державi було розгорнуто ши-року дiяльнiсть з розробки та введення у дю пiдзаконних ак-тiв для реалiзацiï визначених законодавством вимог та по-ложень.
Надзвичайна актуальнють вирiшення проблем, обумов-лених Чорнобильською катастрофою, знайшла вщображен-ня в Основному Закон Украïни — Конституцiï Украïни, прийня-тiИ на п'ятiИ сесiï Верховноï Ради Украïни 28.06.1996 р. Зро-зумiло, накопичення нових нау-кових даних про наслiдки Чор-нобильськоï катастрофи, по-
пршення стану здоров'я лкви даторiв i потерпТпого населення, багато шших факторiв пот-ребують подал ьшо'Т роботи з вдосконалення законодавства з питань захисту потерпТпих. Першочерговою залишаеться проблема захисту здоров'я на-селення. I тут принципово "втручаються" економiчнi мо-менти.
"Узагальнення проблем, по-в'язаних з аварiею на ЧАЕС, свщчить про те, що необхiдно принципово змшювати страте-гiю захисту здоров'я населення на забруднених теритс^ях. На-самперед, забезпечити реабТш-тацiю виробничо'Т i соцiальноï ак-тивностi населення як основи пщвищення економiки ам'Т', тоб-то покращання здоров'я. Най-бiльшими проблемами у цьому будуть iнформацiйнi, вирiшення яких потребуе нетрадицмних, науково обфунтованих пiдходiв i ршень" [2].
Чорнобильське законодавс-тво, попри всю його високу гу-манiстичну спрямованiсть, мае суттевi недолiки [3]:
□ мютить внутршш супереч-ностi;
□ у ньому вщсутш дiевi внут-ршш механiзми адаптацiï до змiн радiацiйноï ситуацiï на забруднених територiях;
□ розмiри передбачених ним пiльг i компенсацм не е достат-ньо обГрунтованими з точки зо-ру протирадiацiйного захисту;
□ загальна вартють реалiза-цiï всiх його положень несумю-на з економiчною спроможню-тю УкраТ'нськоТ держави;
□ його положення щодо ком-пенсацiï перевищення основ-но'Т дозово'Т межi опромшення не вщповщають ядерному за-конодавству УкраТни, чим по-рушуеться принцип со^альноТ справедливостi, тому не стало достатньо ефективним засо-бом подолання насшдюв ЧорнобильськоТ катастрофи.
Загалом сшд наголосити на поеднаннi проблем i шляхiв Тх виршення щодо еколого-бю-логiчноï безпеки й забезпечення життедiяльностi власне Homo sapiens.
Так, стан бюти на забруднених радюнуклщами територ^ ях вимагае спещального мо-нiторингу, мета якого поляга-тиме у випереджувальнш оцiнцi ризикiв для бiорiзнома-шття та у розробцi методiв вщвернення негативних змiн у генофондi флори i фауни.
Дослщники вважають [3], що предметну увагу слщ приди лити контролю над расоутво-ренням ф^опатогенних мк-роорганiзмiв, що необхщне з огляду на виниклi тенденцп у появi особливо вiрулентних форм мiкромiцетiв та вiрусiв. "Через 20 рокiв пiсля ЧорнобильськоТ катастрофи на По-лiссi ще залишаеться бшьше сорока населених пунктв, де радюактивнють цезiю-137 у молоцi перевищуе рiвнi 100 Бк/л (ДР-97) у 5-15 разiв, i по-над 200 населених пунктв, де рiвень радiоактивностi забруднення молока у значнш кiлькостi (близько 70%) при-ватних господарств постiйно перевищуе ДР-97". Дотепер особливо гостро стоТть проблема забезпечення "чистими" продуктами харчування дiтей.
Важливi зоотехнiчнi заходи — застосування кормових доми шок (ефективнiсть фероцину у зменшенш радiоактивного забруднення продукцiТ — 2-7 разiв), вiдгодiвля тварин "чистими" кормами (до 10 разiв). Не менш важливi агротехнiчнi заходи: проведення поверхне-вого та докоршного полтшен-ня лукiв (ефективнiсть — 1,5-2 рази), вапнування фунтв (1,52 рази), мелiорацiя, змiна зем-лекористування. I всi цi заходи, звичайно ж, потребують адекватного нормативно-правового забезпечення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ядерне законодавство: збiрник нормативно-правових актв. — К., 1998. — 608 с.
2. Сердюк А.М., Лось И.П. Информационные проблемы Чернобыльской аварии // Тезисы Междунар. конф. "Двадцать лет Чернобыльской катастрофы. Взгляд в будущее" (24-26.04.06). — К., 2006. — С. 163-164.
3. 20 роюв ЧорнобильськоТ катастрофи. Погляд у майбут-не. Нацюнальна доповщь УкраТни. — К.: Атка, 2006. — 224 с.
