CC BY
23
MILITARY EXPERIENCE OF RADIATION PROTECTION IN THE LIQUIDATION OF CONSEQUENCES OF THE CHERNOBYL ACCIDENT
Skaletsky Yu.M.
ДОСВ1Д ПРОТИРАД1АЦ1ЙНОГО ЗАХИСТУ ВШСЬШОСЛУЖБОВЦШ П1Д ЧАС Л1КВ1ДАЦ11 НАСЛ1ДК1В АВАР11 НА ЧОРНОБИЛЬСЬК1Й АЕС
СКАЛЕЦЬКИЙЮ.М.
Нацiональний iнститут стратегiчних дослщжень
УДК 614.88 : 614.876 : 613.67
ОПЫТ
ПРОТИВОРАДИАЦИОННОЙ ЗАЩИТЫ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ ПРИ ЛИКВИДАЦИИ ПОСЛЕДСТВИЙ АВАРИИ НА ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АЭС Скалецкий Ю.Н. Участие Вооруженных Сил СССР в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС способствовало минимизации масштабов ее последствий и обеспечило своевременное выполнение ремонтно-восстановительных работ. Уникальный опыт воинских частей и подразделений в обеспечении противорадиационной защиты военнослужащих при выполнении чрезвычайно опасных в радиационном и инженерном отношении работ требует детального изучения и учета при усовершенствовании системы аварийного реагирования на возможные аварийные ситуации в сфере использования ядерной энергии.
© Скалецький Ю.М. СТАТТЯ, 2011.
несок вмсыковослужбов^в у лк вщацю наслщюв авари на Чор-нобилысыюй АЕС (ЧАЕС) без пе-ребтышення можна назвати ви-ршалыним. Найбтыш небезпеч-н в Ыженерному i радiацiйному вiдношеннi роботи на авармый ЧАЕС були виконанi саме вмсы-ковими лквщаторами,, однак жодного випадку гостроТ проме-невоТ хвороби у цыому майже 300-тисячному контингент офи цiйно не зареестровано.
Нав^ы за умов значного пщвищення безпеки ядерних та радiацiйних технологiй знач-не Тх поширення i можливi акти тероризму залишаюты акту-алыними проблеми аварiйного реагування у сферi викори-стання ядерноТ енерги.
Проте ункалыний досвiд орга-ызаци i забезпечення протира-дiацiйного захисту вмсыкових лiквiдаторiв в умовах велико-масштабноТ радiацiйноТ авари донинi не вивчено ^ вiдповiдно, належним чином не враховано.
Одними з перших тдпали тд дiю iонiзуючого випромЫюван-ня внаслщок аварiТ на ЧАЕС разом з персоналом ЧАЕС i ци-вiлыним населенням вмсыко-вослужбовц чотирыох вмсыко-вих частин, дислокованих на момент авари у 10-тиктоме-тровiй зонi.
Крiм того, вмсыковослужбов-цi вiйсыковоТ частини 74939 (Чорнобилы-1) вже о 4 годинi ранку 26 кв^ня 1986 року провели радiацiйну розвiдку по трас вiд Чорнобиля-1 до мiста Прип'яты та на окремих об'ек-тах ЧАЕС, а також у першi дш завантажували пiсок у вер-толыоти для гасiння аварiйного енергоблоку. Окремi вмсыково-службовцi цiеТ частини отрима-ли дози понад 50 сЗв (рис. 1).
Вивчаючи документи цих частин, ми не виявили нав^ы на-тяку у доавармний перiод на можливе вщпрацювання у ходi навчалыно-бойовоТ пiдготовки питаны протирадiацiйного за-
хисту вiйсыковослужбовцiв i членiв Тхнiх сiмей на випадок можливоТ радiацiйноТ аварiТ. Не були визначен на цей випадок i запаснi райони передислокацiТ цих вмсыкових частин, а апара-тура дозиметричного контролю та радiацiйноТ розвщки за своТми характеристиками була придатною переважно для ви-користання в умовах ядерного збройного конфлкту.
У ще складнiших умовах опи-нилася вмсыковочнженерна частина, дислокована на залiз-ничнiй станцiТ Янiв, що за твто-ра кiлометри на захщ вiд ЧАЕС. Командир частини через згадаш причини практично са-мостмно прийняв рiшення на евакуацiю вмсыковослужбов-цiв i членiв Тхнiх амей. Ця вмсы-кова частина тричi змiнила мю-це дислокацiТ, аж поки була ос-таточно розформована. Мак-сималына доза опромiнення вмсыковослужбовщв цiеТ частини оцiнена на рiвнi 15 сЗв.
Складнi випробування, зумо-вленi аварiею на ЧАЕС, прой-шла радiолокацiйна рота, дислокована неподалк с. Лелiв, та ракетно-зештний дивiзiон бiля с. Копачк
Органiзацiя протирадiацiй-ного захисту вшсыковослуж-бовцiв цих частин i члешв Тхнiх сiмей ускладнювалася ще й тим, що вс вони належали до рiзних видiв i родiв Збройних Сил, а окремi з них несли бойо-ве чергування.
Вмсыковослужбовц частин i закладiв КиТвсыкого вiйсыкового округу у першi днi пiсля авари направлялися до 30-тиюломе-тровоТ зони ЧАЕС у повсякден-нiй формi одягу, без вiдповiдно-го допуску до роботи в умовах радiацiйного впливу, засобiв захисту органiв дихання, Ыдивщу-алыних дозиметрiв тощо.
Оскшыки керiвництво СРСР планувало найближчим часом пiсля аварiТ вщновити роботу ЧАЕС i протягом твроку повер-
нути евакуиованих жител1в до покинутих м1ст I с1л, то вже з перших дн1в пюля 26 кв1тня 1986 року розпочапися безпреце-дентн1 за масштабами ремонт-но-в1дновпювапьн1 I дезактива-ц1Ин1 роботи саме на станци I на припегпих територ1ях. Значна роль у проведены цих роб1т в1д-водипася ЗброИним Сипам.
Ще продовжувапися радюак-тивн1 викиди з авар1Иного енер-гобпоку, а навкруги ЧАЕС поча-пося формування значного за чисельнютю I оснащенням угру-повання в1Иськ для проведення роб1т з лквщацп насп1дк1в авари. У середин! серпня 1986 року чисепьн1сть цього угруповання наблизилася до 35 тис. ос1б.
Оргаызацю протирад1ац1Иного захисту особового складу на тоИ час у повсякденних I авар1Иних умовах мирного часу визначав наказ МУстра оборони в1д 1983 року № 285 [1], якиИ без особли-вих зм1н вводив у дю «Нормы ра-диационноИ безопасности НРБ-76» I «Основные санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучениИ ОСП-72/80». В1дпов1дно до поло-жень цього документа на випа-док авари дози п1двищеного опром1нення, що плануються, встановлювалися на р1вн1 2-х гранично-допустимих доз (ГДД) у кожному конкретному випадку (10 сЗв) або 5 ГДД (25 сЗв) за увесь час роботи. Контроль над дозами опром1нення дозволяло-ся проводити виключно за допо-могою 1ндив1дуальних дозиме-тр1в. РозрахунковиИ метод оц1н-ки доз допускався лише у пов-сякденних (безавар1Иних) умо-вах I то у випадку, коли доза опром1нення персоналу не пере-вищувала третини ГДД.
До лквщацп авари на ЧАЕС були залучен! переважно в1Ись-ков1 частини И тдроздти Сухо-
путних в1Иськ, особовиИ склад яких у повсякденних умовах практично не мав справи з дже-релами юшзуючого випромшю-вання (Д1В), в яких було запро-ваджено систему протирад1а-ц1Иного захисту вмськовослуж-бовц1в лише на военниИ час з властивими ТИ недолками з точки зору вимог мирного часу.
Вже з перших дн1в п1сля авари на ЧАЕС стало очевидним, що наказ МО в1д 1983 року № 285 [1] визначае лише контури си-стеми протирад1ац1Иного захисту в1Иськовослужбовц1в на ви-падок рад1ац1Иних авар1И. Для того, щоб така система ефек-тивно працювала, довелось ви-дати десятки розпорядчих та шструктивно-методичних доку-мент1в I виршити низку орган1-зац1Иних питань [2].
Наказом Командувача В1Ись-ково-Пов1тряними Силами Ки-Твського в1Иськового округу (КВО) в1д 01.05.1986 р. № 063 [3] встановлюеться ГДД опро-м1нення льотного складу, залу-ченого до лквщацп насл1дк1в авари на ЧАЕС, на р1вн1 24 бер, а наказом Командувача КВО в1д 04.05.1986 р. № 041 [4] — ГДД для особового складу в1Иськ округу, як1 залучалися до цих роб1т, — 25 бер.
ДозиметричниИ контроль на военниИ перюд регламенту-вався цтою низкою наказ1в та шших нормативних документ1в, в яких разом з контролем над дозами опромшення за допо-могою прилад1в значна роль придшялася розрахунковому I груповому методам.
Тому в ус1х частинах, як при-бували у раИон авармно'' ЧАЕС, дозиметричниИ контроль орга-н1зовувався вже з перших дшв, про що св1дчать численн1 арх1в-н1 дан1 I висока забезпеченють даними дозиметричного контролю вмськових л1кв1датор1в у
Рисунок 1
Розподш доз опромiнення вiйськовослужбовцiв вшськового гаршзону Чорнобиля (в/ч 74939) у перiод з 26.04.1986 р. до 19.01.1987 р.
Державному чорнобильському pericTpi [5].
Безпрецедентнють масштабiв ЧорнобильськоТ катастрофи, тpуднощi щодо прогнозування обсягу pобiт з лквщаци ТТ насшд-KiB слугували основною причиною дискуси мiж командуванням Центрального вмськово-медич-ного управлЫня МО СРСР, яке наполягало на встановленш ноpмативiв опpомiнення вмсь-кових лiквiдатоpiв мирного часу, i начальником управлЫня вiйськ pадiацiйного, хiмiчного та бюло-гiчного (РХБ) захисту МО СРСР, який пропонував нормативи опромЫення особового складу на военний час, тобто 50 рад [б]. Через нормативну невизначе-нiсть щодо доз зовшшнього опpомiнення у Чорнобильському угрупованн вiйськ у пеpшi тижнi пюля аваpií 52 вмськово-службовцi 122-го мобтьного загону хiмiчних вмськ, пiдпоpядко-ваного безпосередньо начальнику упpавлiння вiйськ РХБ захисту [6, 7], були опромЫеы у значних дозах, а один з них — у дозi 72 сГр. Разом з тим, особо-вий склад вмськових частин, пщпорядкованих КВО, який ви-конував таю саме небезпечш завдання з pадiацiйноí pозвiдки, а то й небезпечнiшi [8, 9], отри-мав дози значно меншi.
У пщписаному 14 травня 1986 року Командувачем вмськами Пiвденно-захiдного напрямку генералом арми I.A. Герасимо-вим (саме на нього з 4 травня 1986 року покладалася вщпови дальнють за кооpдинацiю дiй Чорнобильського угруповання вмськ) наказi про забезпечен-ня pадiацiйноí безпеки вмсько-вослужбовцiв пщ час лiквiдацií наслiдкiв аваpií на ЧАЕС було викреслено першу фразу про дозову межу 25 сЗв [6].
З метою недопущення масо-вого опромЫення лiквiдатоpiв у значних дозах у зон авари було введено добову дозу на piвнi 2 Р [10, 11]. Цей захщ практично унеможливив використання на-явних у вмськових частинах розрахованих на нормативи военного часу засобiв дозиметричного контролю, таких як ДКП-50А, з нижым порогом чут-ливостi 2 Р, не кажучи вже про Ыдивщуальш дозиметри типу ИД-11 з нижым порогом чутли-востi 10 сГр. Тому у Чорнобильському угрупованш вмськ переважае розрахунковий i у кращому випадку груповий метод дозиметричного контролю.
№ 1 2011 Environment & Health 12
Розрахунковий метод — це коли доза оцiнюетыся як добуток потужностi дози у мющ прове-дення робiт, помноженоТ на час проведення цих робп". У разi за-стосування групового методу один дозиметр видаетыся на групу вмсыковослужбов^в, що виконуюты одне i те саме зав-дання у подiбних радiацiйно-гiгiенiчних умовах. Нашi Грун-товнi дослiдження показали, що розрахунковий метод переваж-но щонайменше вдвiчi завищу-вав дозу опромiнення [12].
I лише 21 травня 1986 року наказом МО СРСР № 110 [13] встановлюетыся гранично допустима доза для вах вмсыко-вослужбов^в на рiвнi 25 сЗв i обов'язкове медичне обсте-ження оаб, якi отримали таку або вищу дозу. Цим наказом дозволяетыся проведення разом з шдивщуалыною дозиме-трiею групового i розрахунко-вого мещд^в визначення дози. Крiм того, у цей час завершу-етыся формування централiзо-ваноТ служби радiацiйноТ без-пеки (СРБ). В орган управлiння Чорнобилысыкого угруповання вiйсык — Оперативнiй груш (ОГ) МО СРСР з дислокащею у м. Чорнобилi — формуетыся вщдт хiмiчних вiйсык з групами радiацiйноТ безпеки i дозиме-тричного контролю. Для зруч-ностi управлЫня ними вся те-риторiя у район аварiйноТ ЧАЕС подiляетыся на три сектори й особливу зону. Сектори 1, 2, 3 були зонами вщповщалыност Бшорусыкого, КиТвсыкого та Прикарпатсыкого вiйсыкових округiв вiдповiдно. Мюто Прип'яты i 10-кiлометрову зону навколо ЧАЕС було виокремле-но в особливу зону. В оператив-
MILITARY EXPERIENCE OF RADIATION PROTECTION IN THE LIQUIDATION OF CONSEQUENCES OF THE CHERNOBYL ACCIDENT Skaletsky Yu.M.
Participation of the Armed Forces of the USSR in the liquidation of the Chernobyl accident was conducive to minimize measures of its impact and ensured execution of the repair work timely. The unique experience of military units to ensure radiation protection of armed forces personnel during pursuance of extremely dangerous in radiation and engineering respects works requires detailed study and consideration in improving the emergency response system for possible emergency situations in the field of use of nuclear energy.
них групах секторiв i особливоТ зони формуютыся аналопчы т-дроздти з забезпечення радiа-цмно'Т безпеки. ^м того, у ме-дичних службах оргашв управляя секторiв i особливоТ зони, а також практично в уах ча-стинах i тдроздшах вводятыся посади лiкарiв-радiологiв.
З отриманням сумарноТ дози 20 бер вмсыковим лквщаторам обмежували роботи на ЧАЕС, а з досягненням дози 25 бер або завершенням термЫу перебу-вання на навчалыних зборах (так визначалася участы у лкви даци наслiдкiв аварп на ЧАЕС) вони вщряджалисы у вмсыко-вий комiсарiат за мюцем призову на цi збори.
Загалом дози опромшення вiйсыкових лiквiдаторiв вщпови дали радiацiйно-гiгiенiчним умовам у мюцях Тх проведення.
На рисунку 2 зображено характер розподту сумарних доз опромiнення вмсыковослужбов-щв 442-го окремого мехаызова-ного полку Цивтыно'Т оборони (442 ОМП ЦО), якi залучалися до виконання роб^ на проммай-данчику ЧАЕС, зокрема бтя четвертого аварiйного енергобло-ку. При цыому бiлышiсты вмсыко-вослужбовцiв цiеТ вiйсыковоТ ча-
Розподш доз опромiнення особового складу 442 ОМП ЦО
до травня 1987 (n — 4704)
о
Œ О
СО
-О
-О
Б
2000
1500
500
стини звтынялася з сумарними дозами понад 20 Р, а окремi з них (12%) — з дозами нав^ы ви-ще 25 Р. Загалом спостеркаеты-ся широкий спектр значены доз.
Групу вмсыкових лквщатс^в з низыкими дозами складаюты вiйсыковослужбовцi, якi безвиТз-но перебували у сприятливих радiацiйно-гiгiенiчних умовах мiсця постiйноТ' дислокацiТ ча-стини або прибували у частину у короткостроковi вiдрядження для надання методичноТ допо-моги чи перевiрки стану справ (особливо у першi мiсяцi пiсля аварiТ). Слiд зазначити, що кон-сулытантiв та iнспекторiв було так багато, що, зважаючи на це, Командувач вмсыками КВО зму-шений був видати наказ про об-меження вiдряджены у район авармно'Т чАЕс генералiв, офи церiв i представникiв промисло-вост1, мета прибуття яких не бу-ла безпосередныо пов'язаною з лквща^ею наслiдкiв аварiТ [14].
Крiм того, через неякюний медичний вiдбiр оаб, якi при-зивалися на навчалын збори з вщрядженням у район аварй ноТ ЧАЕС [15], значна юлыкюты лiквiдаторiв звiлынялася за станом здоров'я у першi дш пере-бування у частинi, набравши Рисунок 2 у перюд з травня 1986 року
1969
1 524
5 58 —
™ 157 52 40 44 36 45 45 234
LO СМ~ 0
5
LO СМ~
LO
5
LO СМ~
LO
LO CM~
Доза, сЗв
LO 0 I LO 1
CM CM
LO CM 2
LO О LO
1 1 2 CM
2
A
5 2
-Q-
0
лише м1н1мальну дозу. В окре-мих частинах цеИ контингент у травш-червш 1986 року скла-дав 10-15% в1д загальноТ чи-сельност1. ЦеИ контингент де-що зменшився п1сля виходу Директиви Генерального штабу ЗС СРСР вщ 30.06.1986 р. № ДГШ-22 «О медицинском отборе лиц, временно привлекаемых для выполнения работ в зонах с повышенным ионизирующем излучением».
Розподшу доз опромшення особового складу бази тилу (рис. 3) властивиИ принципово 1ншиИ характер пор1вняно з 442 ОМП ЦО. База тилу дислокува-лась у с. Ораному на достатньо сприятлив1И у рад1ац1Иному вщ-ношенн1 територи, а на роботи у Ю-юлометровм зон навколо ЧАЕС особовиИ склад ц1еТ ча-стини р1дко залучався.
Також при широкому спектр! значень доз половина лквща-тор1в ц1еТ частини нав1ть у наИ-б1льш небезпечниИ тсляава-р1ИниИ пер1од отримала дози у д1апазон1 в1д 0 до 2,5 Р.
Спроби служби рад1ац1ИноТ' безпеки ЧАЕС, а п1зн1ше упра-вл1ння дозиметричного контролю Виробничого об'еднання «Комбшат» налагодити дози-метричниИ контроль у вмсько-вих л1кв1датор1в за допомогою 1ндив1дуальних дозиметр1в так I не дали позитивних результат1в протягом 4-х роюв 1снування
Чорнобильського угруповання в1Иськ.
На окрему увагу заслуговуе протирад1ац1ИниИ захист в1Ись-ковослужбовц1в при проведены роб1т з дезактивац1Т даху 3 енер-гоблоку ЧАЕС, де р1вн1 у-випро-м1нення сягали 1000 Р/год. Але про це в окрем1И публкаци. Од-нак зазначимо, що висок1 потуж-ност1 дози на даху 3-го енерго-блоку не дозволяли оргаызува-ти дезактивац1Ин1 роботи за умови, що доза одномоментного опром1нення не повинна пе-ревищувати двох гранично-до-пустимих доз (10 сЗв), як це вка-зувалось у дючих на тоИ час нормах рад1ац1ИноТ безпеки [1]. Тому документом значно нижчо-го р1вня була дозволена для особового складу, що здмсню-вав ц1 роботи, принципово бть-ша разова доза — 20 сЗв [16]. Роботи зд1Иснювалися на доб-ров1льних засадах. Випадк1в вщ-мови в участ1 у таких роботах незважаючи на складнють си-туаци серед в1Иськових лквща-тор1в практично не було.
Попередження внутршньо-го опромiнення вiйськових лк-вiдаторiв. На военниИ час контроль внутршнього опром1нення особового складу у вмськових частинах не передбачався. ТакиИ недолк належало компенсувати розгорнутою багатор1вневою системою експертизи води I про-довольства на вмют продукт1в
Рисунок 3
Розподш доз опромiнення вшськовослужбовщв бази тилу у перiод з травня 1986 року до травня 1987 (п — 316)
а о н со ЕЗ со
V
л
.0 Б
180 п 158 120 —
60 —
"35"
п
ю см
0
5
ю
Ю
г--" 5
16 1 1 7 12 1—1 18 1 1 12 1—1 26 п 7 3
0 Ю 5 ю 0 ю СП А
см см см •я
Ю 1 ю 1 ю 2 2 5 2
ь- 0 см 5 0 ю
1 1 1 1 2 см
2
Доза, сЗв
Таблиця
Дози внутршнього опромiнення щитоподiбноГзалози вiйськових лiквiдаторiв залежно вiд перiоду заГзду у район аваршно'Г ЧАЕС
Перюд заТзду у раИон авар1ИноТ ЧАЕС Доза внутршнього опромшення щитопод1бноТ залози
поглинута доза, сГр ефективна доза, сЗв
26-28.04.1986 15,1±1,3 0,8±0,1
29.04-01.05.1986 9,2±1,0 0,5±0,1
02-04.05.1986 6,9±0,7 0,3±0,1
05-07.05.1986 5,0±0,7 0,3±0,1
08-10.05.1986 2,9±0,5 0,1±0,1
ядерного вибуху [17] та прове-денням заход1в з недопущення надходження до оргаызму радю-нукл1д1в вище встановлених л1м1-т1в [7]. Тому контролю доз вну-тр1шнього опром1нення в1Исько-вих лкв1датор1в нав1ть 1986 року уваги придтялося значно мен-ше, н1ж контролю зовн1шнього опром1нення. Саме через це у Всеарммському рег1стр1 (Рос1я) I Загальнодержавному чорно-бильському репстр1 дан1 про дози внутр1шнього опром1нення практично в1дсутн1 [19].
Вщповщно до наказу МО СРСР вщ 21.05.1986 р. № 110 [13] встановлювалися допусти-м1 р1вн1 вмюту рад1оактивного Иоду у молочних продуктах з розрахунку на допустиму на м1-сяць сумарну дозу на щитопо-д1бну залозу 30 рад, а вщповщно до бшьш п1знього аналопч-ного наказу МО СРСР [18] до-пустимиИ вмют радюнуклщв у добовому рац1он1 не повинен був перевищувати 3*10-7Ки/л I 1,1-10-5Ки/рк. Для зд1Иснення контролю над вмютом радюну-клщв у вод1 I продуктах харчу-вання у раИон ЧАЕс розгорта-ються частини I пщроздши в1ИськовоТ саштарно-епщемю-лопчноТ та ветеринарноТ служб.
При радюметри 180 лквщато-р1в перших мюяц1в п1сля авар1Т на ЧАЕС у 64 з них (35,6%) за допомогою радюметра СРП-2 вия-влено вм1ст гамма-випром1нюю-чих радюнуклщв на р1вн1 0,024,0 мкК1 (0,003-0,7 сЗв) [20].
Максимальн1 значення радю-активност1 т1ла у вмськових лк-в1датор1в, як1 1987 року брали участь у дезактивацп проммаИ-данчика станц1Т, р1чкового порту, захоронення «рудого люу» не перевищували 2,8 мкК1 (0,5 сЗв), за шшими даними — 5,13 мкК (0,9 сЗв) [21].
За наявними даними [16, 22], у перш1 тсляавармш м1сяц1 у частинах лквщацп насл1дк1в авар1Т на ЧАЕС цтеспрямована проф1лактика уражень щитопо-д1бноТ залози радю1зотопами Иоду не проводилася.
За даними рад1ометр1Т за допомогою радюметра СРП-68-01 вмськових л1кв1датор1в, як1 перебували на обстеженш I л1-куванн1 у 408-му окружному вмськовому госп1тал1 КВО у кв1тн1-травн1 1986 року, нами було розраховано середн по-глинут1 та ефективн1 дози опромшення щитопод1бноТ залози у цього контингенту за рахунок рад1оактивного Иоду. Дози
№ 1 2011 Еоттошшт & Иеаьти 14
0
внутр1шнього опром1нення щи-топод1бноТ залози в1йськових л1кв1датор1в у pi3Hi пер1оди за-Тзду у район авармноТ ЧАЕС наведено у таблицi.
Як стд було очiкувати, юну-вала чiтка залежнiсть дози внутршнього опромiнення щи-топодiбноТ залози вщ термiну заТзду вiйськовослужбовцiв у район авари, але вже до завер-шення першоТ декади травня 1986 року Ц дози були Mirn-мальними. Якщо врахувати, що на 01.05.1986 р. у район аварiТ перебувало лише 600 вмсько-вих лiквiдаторiв [9], то йдеться про вкрай обмежений контингент оаб, для яких ефективна доза внутршнього опромЫен-ня щитоподiбноТ залози була вищою за 0,5 сЗв.
Середня ефективна доза внутршнього опромЫення вй ськових лiквiдаторiв за рахунок рiвномiрно розподiлених в ор-ганiзмi гамма-випромiнюючих радюнукл^в, насамперед ра-дiонуклiдiв Cs134 i Cs137, та ефек-тивноТ дози внутрiшнього опро-мiнення щитоподiбноТ залози радiонуклiдами йоду у першi пiсляаварiйнi мiсяцi в окремих випадках могла сягати 1,0 сЗв.
Контроль над станом здо-ров'я вiйськових лшвщато-piB. ^м загальноприйнятих пiдходiв до контролю над станом здоров'я вмськових лкви даторiв [23, 24], в умовах дина-мiчностi радiацiйноТ обстановки, вщсутност належного дози-метричного контролю були роз-горнутi значнi програми ктнко-лабораторного обстеження вiйськових лiквiдаторiв з метою виявлення у тому чист i випад-кiв неконтрольованого опроми нення у дозах, вищих за встано-вленi ГДД. Проводився ктшч-ний аналiз кровi уах вмськово-службовцiв залежно вiд дози 5 сЗв, 10 сЗв, 15 сЗв, 20 сЗв, 25 сЗв i пюля завершення участi у лквщаци наслiдкiв авари, а ре-зультати достдження порiвню-вали з загальноприйнятою ге-матологiчною нормою [9]. Од-нак групова оцiнка результатiв цих планових гематолопчних обстежень вiйськових лквщато-рiв не проводилася, незважаю-чи на науково обфунтоване переконання, що при дозах опромiнення у межах 25-75 сГр, ЯЮ буЛИ HaiiiMOBipHiLLJHMH для вмськових лквщатор1в, можли-ве виявлення рад1ац1йно зумо-влених зм1н лише за умови гру-пового анатзу [23].
З метою непрямоТ оцшки доз опромшення вiйсыкових лкви даторiв нами проведено аналiз понад 16 000 резулыта^в гема-тологiчного обстеження, вико-наного протягом 1986 р. у вмсыковослужбов^в, задiяних на типових роботах для лквща-цiТ наслiдкiв авари: дезактива-цiТ територи ЧАЕС, населених пунк^в 30-кiлометровоТ зони, спецiалынiй обробц технiки, будiвелыних роботах тощо. Термш перебування обстеже-них у район аварiйноТ ЧАЕС ко-ливався вщ 1 до 5 мiсяцiв.
Рисунки 4 i 5 свiдчаты, що характер розподту рiвнiв лейко-цитiв периферичноТ кровi вмсы-кових лiквiдаторiв у першi, най-небезпечнш у радiацiйному вiдношеннi мiсяцi (травены-ли-пены) i у бiлыш благоприемний перюд (липены-жовтены) схожий, мало одномодалыний характер, близыкий до нормалы-ного зi змiщенням у бк бiлыших значены. Схилынiсты до лейкоцитозу може свщчити про реак-цiю периферичноТ кровi на весы комплекс чинниюв, у тому чист i малих доз радiацiйного впливу.
Резулытати вибiркового ци-тогенетичного обстеження
вмськових лiквiдаторiв за 2-3 дш пiсля виконання радiацiйно небезпечних роб^, у тому числi з дезактиваци даху 3-го енер-гоблоку ЧАЕС, теж не виявили випадюв опромiнення лквща-торiв у дозах, вищих за гранично допустимi [12].
Висновки
1. Переважна ор^ента^я си-стеми протирадiацiйного захи-сту Збройних Сил СРСР та Ыших вiйськових формувань виключ-но на жорстк умови i нормативи ядерного конфлкту зумовила певнi труднощi протирадiацiй-ного захисту вiйськових частин, дислокованих на момент авари у 10-тиктометровм зон ЧАЕС, та вiйськових лiквiдаторiв у першi днi, тижнi i мiсяцi пiсля аварiТ з переопромшенням вмськово-службовцiв у значних дозах.
3. У ходi лiквiдацiТ настдюв аварiТ у Чорнобильському угру-пованн вiйськ була сформована специфiчна система про-тирадiацiйного захисту, яка мала елементи, властивi системам протирадiацiйного захисту мирного i военного часу, i зага-лом попередила масове перео-промiнення вмськових лквща-торiв навiть пiд час проведення
Рисунок 4
Розподш piBrnB лейкоцитiв периферичноТ кpовi вiйськових лiквiдатоpiв пiд час pемонтно-вiдновлювальних pобiт на ЧАЕС у перюд з 7 травня до 10 липня 1986 року
v 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 л Ртень лейкоцита периферичноТ кров1, 109/л
Рисунок 5
Розподш piвнiв лейкоцитiв периферичноТ кpовi вiйськових лiквiдатоpiв пiд час pемонтно-вiдновлювальних pобiт на ЧАЕС у перюд з 11 липня до 1 жовтня 1986 року
со 1200
о
т m 900
Ч
CD V 600
^
ь т 300
о
^ ь 0
-
/1
Jul II П nV^n. ^
V
3
4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15 16 17 л
5
Р1вень лейкоцитт периферичноТ' кров1, 109/л
дезактивац1Иних роб1т на даху 3-го енергоблоку ЧАЕС.
4. РозрахунковиИ I груповиИ методи оц1нки доз опромшен-ня дозволили охопити дозиме-тричним контролем практично вс1х л1кв1датор1в, однак ц1 методи мали схильн1сть до зави-щення доз опром1нення вдв1ч1 I нав1ть б1льше.
5. Дози опромшення в1Исько-вих л1кв1датор1в вщповщають рад1ац1Ино-г1г1ен1чним умовам у м1сцях проведення роб1т I терм1нам перебування в1Исько-вих л1кв1датор1в на навчальних зборах.
6. Дози внутршнього опром1-нення вмськових л1кв1датор1в були значно нижчими за дози Тх-нього зовн1шнього опромшення.
7. Результати гематолопчного та цитогенетичного обстежень вмськових л1кв1датор1в пщтвер-джують задов1льниИ р1вень про-тирад1ац1Иного захисту.
Л1ТЕРАТУРА
1. Основные санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучениИ в Со-ветскоИ Армии и Военно-Морском Флоте: приказ МО СССР № 285 от 1983 г. — М.: Центр. ти-погр. МО, 1983. — 57 с.
2. Досвщ нормативного забез-печення протирад1ац1Иного захисту в1Иськовослужбовц1в при л1кв1дац1Т насл1дк1в авари на Чор-нобильськ1И АЕС / Ю.М. Скал-ецькиИ, О.1. Насв1т, В.М. Шкуру-п1И, А.О. Вальков // М1жнар. конф. «15 роюв ЧорнобильськоТ катастрофи. Досв1д подолання»: зб. тез. — К., 2001. — С. 3-113.
3. Об организации радиацион-ноИ безопасности и защиты личного состава при выполнении работ по ликвидации последствиИ аварии на ЧернобыльскоИ АЭС: приказ командующего Военно-воздушными силами Киевского военного округа от 01.05.1986 № 063. — 2 с.
4. Об организации режима ра-диационноИ безопасности в воИсках, привлекаемых для ликвидации последствиИ аварии на ЧернобыльскоИ АЭС: приказ командующего воИсками Киевского военного округа от 04.05.1986 № 041. — 2 с.
5. Мусияченко Н.В. Возможности накопления дозиметрическоИ информации Государственного регистра путем опроса участников ликвидации последствиИ аварии на ЧАЭС / Н.В. Мусияченко, Е.В. Баханова, В.В. Чумак // Медицинские последствия ЧернобыльскоИ катастрофы. Итоги 15-летних исследований Тез. докл.
3-й Междунар. конф. (4-8 июня 2001 г.). // Междунар. ж. радиационной медицины. — 20о1. — Т. 3, — № 1/2. — С. 243-244.
6. Чвырев В.Г. Организация санитарно-гигиенических мероприятий в войсках при ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы в 1986 г. / В.Г. Чвырев, В.И.Колобов//Военно-мед. журнал. — 1996. — № 4. — С. 4-7.
7. Рекомендации по оценке последствий воздействия поражающих факторов ядерного взрыва на личный состав войск, сил флота, формирований гражданской обороны и населения.
— М.: Воениздат, 1983. — 44 с.
8. Бойчак М.П. Роль Головного вшськового клУчного гостталю МО УкраУни в оргаызацп надання медичноУ допомоги потерптим внаслщок авари на Чорнобильсьюй АЕС / М.П. Бойчак, Ю.М. Скалець-кий, С.В. Халк // Проблеми вмсь-ковоУ охорони здоров'я: зб. наук. пр. / За ред. В.Я. Бтого. — К.: ЦВМА, 2003. — Вип. 13. — С. 9-16.
9. Участие Вооруженных Сил в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС (уроки и выводы) / С.А. Богданов, О.П. Козырев, В.В. Коробушин и др. — М.: Военная академия хим. защиты им. С.К. Тимошенко, 1995. — 111 с.
10. Временная инструкция по организации контроля индивидуальных доз внешнего радиоактивного облучения личного состава / В.А. Владимиров, Ю.М. Ваулин, Г.Н. Клинцевич и др. / Утв. командиром в/ч 06407 от 08.09.1986 г. — Чернобыль, 1986. — 13 с.
11. Временные санитарные требования безопасности при выполнении работ по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС / Утв. 1-м зам. министра среднего машиностроения СССР А.Г. Меликовым.
— М., 1986. — 5 с.
12. Скалецький Ю.М. Рекон-струк^я i верифкаця доз опромшення вшськових лiквiдаторiв.
— К.: Логос, 2007.
13. Об установлении временных предельно-допустимых доз облучения личного состава войск, участвующих в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС, допустимых уровнях загрязнения воды, пищевых продуктов и объектов: приказ МО СССР от 02.05.1986 г. № 110.
14. О соблюдении правил радиационной безопасности личного состава, участвующего в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС: приказ командующего войсками КВО от 03.06.1986 г. № 059. — ОГА МОУ.
— Ф. 10. — Оп. 1234. — Д. 11. — С.232-233.
15. О состоянии дел в частях округа, принимающих участие в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС: приказ командующего войсками КВО от 15.07.1986 № 089. — ОГА МОУ. — Ф. 10. — Оп. 1234 с. — Д. 11. — С.331-332.
16. Инструкция по организации и проведению работ по очистке зоны «Н» от радиоактивных отходов / Утв. Главнокомандующим войсками ЮЗН, генералом армии Н. Герасимовым 19.09.1986 г. — Чернобыль, 1986. — 8 с.
17. Инструкция по измерению радиоактивного заражения личного состава, поверхностей различных объектов, воды и продовольствия по гамма-излучению в полевых условиях. — М.: Воениздат, 1969. — 53 с.
18. Рекомендации по оценке последствий воздействия поражающих факторов ядерного взрыва на личный состав войск, сил флота, формирований гражданской обороны и населения.
— М.: Воениздат, 1983. — 44 с.
19. Гигиенический анализ доз облучения участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС: (по данным Всеармейского регистра) / Н.Н. Шан-тырь, Н.К. Романович, Н.В. Макарова и др. // Военно-мед. журнал.
— 1995. — № 3. — С. 58-63.
20. Awa А.А. Chromosome damage in atomic bomb survivors and their offspring — Hiroshima and Nagasaki / А.А. Awa // Radiation Induced Chromosome Damage in Man / Eds. by T. Ishihara, M.S. Sasaki — New York: Liss, 1983. — P. 433-454.
21. Brady J.M. In-vivo dosimetry by electron spin resonance spectroscopy / J.M. Brady, N.O. Aarestad, H.M. Swartz // Health Phys. — 1968. — № 15. — P. 43-47.
22. Временная инструкция по экстренной профилактике поражений радиоактивным йодом от 07.05.1986 № 05-15/3. — М.: Министерство здравоохранения СССР, 1986. — 4 с.
23. Руководство по организации медицинского обслуживания лиц, подвергшихся действию ионизирующего излучения / Под ред. Л.А. Ильина. — М.: Энергоатомиз-дат, 1985. — 192 с.
24. О медицинском отборе лиц, временно привлекаемых для выполнения работ в зонах с повышенным ионизирующем излучением: Директива ГШ ВС СССР от 30.06.1986 г. № ДГШ-22. — М.: Центр. типогр. МО, 1986. — 4 с.
Надiйшла до редакцп 30.10.2010.
№ 1 2011 Environment & Health 16
