CC BY
14
0,0394, 0,00394 г/кг маси тварини.
Л1ТЕРАТУРА
1. Белозерова С.М. Особенности формирования заболеваемости в условиях индустриального труда и новых технологий / С.М. Белозерова // Медицина труда и промышленная экология. — 2011. — № 3. — С. 13-19.
2. Голдовская Л.Ф. Химия окружающей среды / Л.Ф. Голдовская. — М.: Мир, 2007. — 294 с.
3. Малышева А.Г. Неучтенная опасность воздействия химических веществ на здоровье человека /
A.Г. Малышева // Гигиена и санитария. — 2003. — № 6. — С. 34-36.
4. Простые и макроциклические эфиры: научные основы охраны водных объектов / Жуков В.И., Попова Л.Д., Зайцева О.В. и др. — Х.: Торнадо, 2000. — 438 с.
5. Стежка В.А. Функциональное состояние системы свободноради-кального окисления как патогенетически обоснованный критерий гигиенической оценки воздействия на организм факторов производственной и окружающей среды /
B.А. Стежка // Довкшля та здоров'я.
— 1999. — № 1. — С. 2-9.
6. Бакалюк О.Й. Синдром ендоген-ноТ Ытоксикаци, мехаызм виникнен-ня, методи щентифкаци / О.Й. Бакалюк, Н.Я. Панчишин, С.В. ДзиГа // Вюник наукових дослщжень. — 2000.
— № 1. — С. 11-13.
7. Ланг С.М. Лабораторная крыса /
C.М. Ланг, Д. Уилсон // Лабораторные животные. — 1993. — Т. 3, № 2.
— С. 100-110.
8. Науково-практичн рекомендаци з утримання лабораторних тварин та роботи з ними / Кожем'яюн Ю.М., Хромов О. С., Фтоненко М. А. та Ы.
— К.: Авщенна, 2002. — 156 с.
9. Габриэлян Н.И. Определение средних молекул скрининг-методом / Н.И. Габриэлян, А.А. Дмитриев // Клиническая медицина. — 1981. — № 10. — С. 38-42.
10. Боровиков В.А. Statistica. Искусство анализа данных на компьютере / В.А. Боровиков. — СПб.: Питер, 2003. — 688 с.
11. Кличханов Н.К. Интенсивность окислительной модификации белков плазмы крови при гипотермии и на фоне введения даларгина / Н.К. Кличханов, Ж.Г. Исмаилова, Э.З. Эмирбеков // Бюлл. экспер. биологии и медицины. — 2001. — Т. 31, № 3. — С. 281-283.
12. Чаленко В.В. Возможные причины повышения концентрации молекул средней массы при патологии / В.В. Чаленко // Пат. физиология. — 1991. — № 4. — С. 13-14.
13. Колупаева Т.В. Изменение электрического потенциала клеточного ядра в онтогенезе человека / Т.В. Ко-лупаева, В.Г. Шахбазов // Биохимия и физиология возрастного развития организма. — 1992. — С. 282-285.
Надiйшла до редакцИ 12.01.2012.
RADIOACTIVELY NON-POLLUTED FOODS PROVISION AND COUNTERMEASURES APPLICATION IN THE SYSTEM OF ANTIRADIATION PROTECTION OF RADIOACTIVELY CONTAMINATED TERRITORIES INHABITANTS IN RIVNENSKY REGION OF UKRAINE
Omelyanets N.I., Khomenko I.M., Boiko V.Ya.
СТАН ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАД1ОАКТИВНО ЧИСТИМИ ПРОДУКТАМИ ХАРЧУВАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ КОНТРЗАХОД1В У СИСТЕМ1 ПРОТИРАД1АЦ1ЙНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ РАД1ОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОР1Й Р1ВНЕНСЬКО1 ОБЛАСТ1 В УКРА1Н1
ОМЕЛЬЯНЕЦЬ М.1., ХОМЕНКО 1.М., БОЙКО В.Я.
ДУ "Нацюнальний науковий центр радiацiйноí медицини НАМН Укра'ши", Нацюнальна медична академiя топядипломно)' осв™ iM. П.Л. Шупика, м. Кшв; Обласне управлiння охорони здоров'я Рiвненськоí облдержадмiнiстрацií, м. Рiвне
Ключовi слова: радюактивно забрудненi територГГ, забезпечення населення радiоактивно чистими продуктами харчування, доза внутршнього опромiнення, протирадiацiйний захист.
УДК 613.2-058084:614.876
дним з найбшьш тяжких наслiдкiв ава-рií на Чорнобильсь-кiй атомнiй електро-станци (ЧАЕС) е ра-дiоактивне забруд-нення стьськогос-подарських угiдь [1, 2]. Впливу юшзую-чого опромЫення усi роки пiсля ката-строфи тддаються
СОСТОЯНИЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ РАДИОАКТИВНО ЧИСТЫМИ ПРОДУКТАМИ ПИТАНИЯ И ПРИМЕНЕНИЯ КОНТРМЕР В СИСТЕМЕ ПРОТИВОРАДИАЦИОННОЙ ЗАЩИТЫ ЖИТЕЛЕЙ РАДИОАКТИВНО ЗАГРЯЗНЕННЫХ ТЕРРИТОРИЙ РОВЕНСКОЙ ОБЛАСТИ В УКРАИНЕ
Омельянец Н.И., Хоменко И.М., Бойко В.Я.
Проведена оценка с гигиенических позиций состояния обеспечения в 1986-2011 годах жителей РЗТ Ровенской области радиоактивно чистыми продуктами питания как одной из контрмер в системе противорадиационной защиты. Исследование базировалось на социологическом опросе жителей населенных пунктов, которые согласно национальному законодательству относятся к зонам 3 и 4 радиоактивного загрязнения. Показано, что все годы после аварии на ЧАЭС жители в исследованных загрязненных районах области используют в пищу радиоактивно загрязненные продукты питания местного производства, а также собираемые в местных лесах грибы и ягоды. Предусмотренное законодательством для защиты населения от аварийного облучения после Чернобыльской катастрофы обеспечение радиоактивно чистыми продуктами питания за исследованный период было неудовлетворительным. В настоящее время 53,8% из числа опрошенных не имеют возможности приобретать радиоактивно чистые продукты, 93,3% — не владеют информацией об уровнях загрязнения продуктов питания местного производства радиоактивными веществами аварийного происхождения, только 9,1% — применяют контрмеры для получения радиоактивно чистой продукции животного происхождения. В исследованных местностях имеется потребность в продолжении мер противорадиационной защиты, научном обосновании вопросов обеспечения жителей радиоактивно чистыми продуктами питания и разработки практических рекомендаций по вопросам правильной организации питания.
© Омельянець М.1., Хоменко 1.М., Бойко В.Я.
СТАТТЯ, 2012.
№ 2 2012 Environment & Health 12
близько 3 млн. о^б, як мешка-ють на радiоактивно забрудне-них територiях (РЗТ). Вирощу-вання стьськогосподарськоТ продукцií на радiоактивно заб-руднених Грунтах призводить до мiграцiТ радiонуклiдiв (переваж-но 137Сб) трофiчними ланцюжка-ми людини. Надходження радю-нуклiдiв з Тжею формуе сумарну ефективну дозу внутршнього опромiнення, яка у критичних населених пунктах краТни ще пе-ревищуе 1 мЗв на рк.
Мiнiмiзацiя дози внутршньо-го опромiнення населення реа-лiзуeться шляхом зменшення надходження радiонуклiдiв до рацюну населення з мiсцевими продуктами харчування та за-безпеченням мешкан^в радю-активно чистими продуктами харчування [3, 4]. Одним з при оритетних заходiв у системi протирадiацiйного захисту населення, яке мешкае на радю-активно забруднених внаслщок ЧорнобильськоТ катастрофи (ЧК) територiях УкраТни, вва-жаеться замiна радiоактивно забруднених продуклв мюце-вого виробництва завезеними радюактивно чистими [5, 6].
За юнуючими даними, населення Рiвненщини донинi про-довжуе споживати харчовi про-дукти, рiвнi радiоактивного заб-руднення яких перевищують допустимi [7, 8]. Це передуем молоко та м'ясо, отримаш у дрiбних фермерських та особи-стих пiдсобних господарствах, а також радюактивно забруд-неш лiсовi ягоди та гриби. Усе це у сукупност формуе дози внутршнього опромiнення [9].
ПРОБЛЕМИ ЧОРНОБИЛЯ =
Таким чином, для призупи-нення або зменшення рiвня внутршнього опромiнення ще залишаеться важливим забез-печення жителiв РЗТ радюактивно чистими продуктами харчування, що було передба-чено низкою законодавчих та нормативно-правових доку-менлв краТни.
Метою роботи було оцнити з ппешчних позицiй стан за-безпечення населення РЗТ Рiв-ненськоТ областi радюактивно чистими продуктами харчування як одного з контрзаходiв у системi протирадiацiйного захисту з 1986 року донинк
Об'ектом дослiдження стало населення зони гаран-тованого добровтьного вщсе-лення (далi зона 3) та зони по-силеного радюеколопчного контролю (далi зона 4) Рiв-ненськоТ областi.
Матерiали та методи до-слiдження. Дослiдження ба-зувалося на соцюлопчному опитуваннi населення Рiв-ненськоТ областi, яке проводи-лося шляхом анкетування за розробленою нами анкетою з
29 питань, що надають можли-вiсть всебiчно оцiнити стан за-безпечення радюактивно чистими продуктами харчування населення, яке постраждало внаслщок ЧК.
Опитування проводили серед стьського населення з населених пунклв РiвненськоТ обласл, зокрема Березшв-ського, Володимирецького, Дубровицького, Зарiчненсько-го, Рокитнiвського та Сар-ненського районiв, що зазнали найбтьшого радiоактивного забруднення пiсля аварп на ЧАЕС. Опитуваними були особи, яким на момент аварп було вщ 16 до 52 роюв. 33,2% з них були особами чоловiчоТ стал, 66,8% — жночоТ. 86,1% на пе-рюд дослiдження мешкали на РЗТ ус роки пiсля катастрофи, 13,5% — понад 20 роюв. 73,1% опитаних проживають у населених пунктах, що належать до 3 зони, 26,9% — до 4 зони. За-стосовували метод стандарти-зованого опитування. Отрима-ш результати аналiзували ста-тистичними та математичними методами з використанням па-
Рисунок 1
Питома вага оЫб, якi споживали радiоактивно забрудненi харчовi продукти мiсцевого виробництва у рiзнi перiоди пiсля катастрофи, %
100 п
90 х
80 х
70 х
60 х
50 х
40
30
20
10
о\ л
уС1 продукты
молоко
м ясо
ЯГОДИ Л1СОВ1
Ш 1986 И 1937-2011
13 ЕШКОШШГ & 11|АМ11 № 2 2012
кет1в прикладних комп ютерних програм SPSS, Statistika, MS Ехсе1, MS Access*. Виб1ркову сукупн1сть розраховували, ви-ходячи 1з загально'Т чисельност1 населення у зонах 3 та 4 [10]. Припустима похибка виб1рки становила 5%, що е звичайною похибкою над1йност1.
Результати дослiджень та 'Гх обговорення. Р1вненську область було вщнесено до ра-д1оактивно забруднених лише 1990 року. Це стало можливим за результатами виконуваних п1-сля 1987 року дослщжень, яю св1дчили про перевищення встановлено'Т нацюнальним за-конодавством р1чноТ' меж1 дози
ких рад отримували 23,1% населення, 11,1% — шляхом персонального попередження.
З отримувано'Т ¡нформацп 90,9% опитуваних знали про заборону споживання молока, 98,6% — гриб1в, 96,8% — люових ягщ. Про заборону споживання м'яса знали лише 54,8% респонденлв. Незва-жаючи на це 30,8% опитаних п1сля авари I 78,4% у наступн роки споживали ус1 харчов1 продукти м1сцевого вироб-ництва (рис. 1).
Ус1 продукти, кр1м гриб1в та яг1д, споживали 59,3%, а ус1 продукти (кр1м гриб1в) — 53,1% опитаних. Молоко у 1986 роц1
Рисунок 2
Питома вага оЫб, якi споживали мiсцевi радiоактивно забрудненi гриби у динамiцi пiсляаварiйного перiоду, %
опром1нення (1 мЗв на р1к) за невисоких р1вн1в щ1льност1 забруднення фунт1в радюнукли дами авар1йного походження. Тому, як свщчать результати проведеного опитування, 92,3% мешканц1в Р1вненсько'Т област1 не знали одразу п1сля авари на ЧАЕС про те, що харчов1 продукти були радюактивно забрудне-ними. Вони також не були по1н-формованими щодо заборони споживання радюактивно забруднених харчових продукт1в. 82,7% мешканц1в не знали про заборону споживання харчових продукт1в мюцевого виробниц-тва, а 79,3% — вирощених в особистому пщсобному госпо-дарств1.
У наступн1 п1сля авари роки основним джерелом Ыформа-ц1Т щодо заборони споживання продукт1в харчування мюцево-го виробництва для бтьшост1 респондент1в стали газети (51,9%) I мюцеве рад1о (39,9%). 1нформацю в1д стьсь-
включали у св1й рац1он 83,3% жител1в, м'ясо — 78,4%, люов1 ягоди — 29,3%. Як видно з рисунка 1, п1сля 1986 року структура споживання радюактивно забруднених продукт1в змшилася у бк зб1льшення споживання радюактивно забруднених продукт1в м1сцевого виробництва. Так, радюактивно забруднене молоко споживали 96,2% мюцевого населення, м'ясо — 79,9%. Привертае увагу значне збшьшення част-ки ос1б, як включали до свого рацюну л1сов1 ягоди (85,1%), особливо гриби (рис. 2).
За отриманими даними, ус1 роки п1сля авари жител1 РЗТ Р1вненсько'Т област1 споживали м1сцев1 продукти харчування. Частки ос1б, як1 2011 року споживали гриби, досягли 83,5%, ягщ люових — 85,1%.
Оскшьки одним 1з д1евих контрзаход1в у систем! проти-рад1ац1йного захисту населення вважаеться замша радюактивно забруднених харчових продукт1в на радюактивно не-забруднеы, вм1ст 13^ та 9<^г в яких не перевищуе встановлеш допустим! р1вн1, нами проводи-лося також вивчення стану та шлях!в забезпечення населення РЗТ радюактивно чистими продуктами. 58,2% опитаних вщзначили, що у 1986-1990 роках забезпечення чистими продуктами практично не здмсню-валося. Одразу тсля авари ли-
Таблиця 1
Наявшсть можливостi придбання радiоактивно чистих продуктiв харчування жителями РЗТ Рiвненсько'Г областi у динамiцi спостережень, %
Роки Так Повн1стю Частково
1986 0,5 57,7 - 41,3
1987-1990 2,4 50,5 - 46,6
1991-2011 6,3 20,2 0,5 73,1
Таблиця 2
Частки мешканщв РЗТ РiвненськоГ обласл, якi споживали радiоактивно чистi продукти харчування, %
Радюактивно чист1 продукти харчування 1986 р. 1986-2011 р.
Молоко 0 0
М'ясо 4,8 75,0
Хл1б 87,0 97,6
Яйця 83,7 94,2
Картопля 0,5 2,9
Овоч1 0,5 71,2
Мед 87,5 93,3
Ягоди л1сов1 0 0
Гриби 0 0
№ 2 2012 Ёэттошжт & Иеаьти 14
RADIOACTIVELY NON-POLLUTED FOODS PROVISION AND COUNTERMEASURES APPLICATION IN THE SYSTEM OF ANTIRADIATION PROTECTION OF RADIOACTIVELY CONTAMINATED TERRITORIES INHABITANTS IN RIVNENSKY REGION OF UKRAINE
Omelyanets N.I., Khomenko I.M., Boiko V.Ya.
There has been given a hygienic assessment of the state of radioactively non-polluted foods provision for the inhabitants of radioactively contaminated territories of Rivnensky region in 1986-2011 as one of the countermeasures in the system of antiradiation protection. The investigation was based on the public opinion poll of the inhabitants of the places which were considered to be 3 and 4 radioactively contaminated territories according to the national legislation. The local inhabitants were shown to use radioactively polluted home-produ-
ced foods and radioactively polluted mushrooms and berries during all the years after Chernobyl catastrophe. The non-polluted foods provision envisaged by the national legislation in defense of population from emergency exposure of Chernobyl catastrophe over the examined period was not satisfactory. At present 53.8% respondents have no opportunity to buy radioactively non-polluted foods, 93.3% inhabitants are not informed about the level of polluted home-produced foods and only 9.1% — apply countermeasures for obtaining radioactively non-polluted animal foods. There is a necessity in continuing preventive measures of antiradiation protection in the investigated areas, in scientific ground in providing the inhabitants with radioactively non-polluted foods and in developing practical recommendations as to the questions of adequate nutrition organization.
ше 0,5% населення мали можливють придбати радюактив-но чист продукти харчування, 57,7% — не мали такоТ' можли-BOCTi, а 41,3% — частково. ^сля 1991 року кшькють меш-канщв, яю мали можливють придбати чист продукти харчування, збшьшилася до 6,3%, до 73,1% — лише частково, до 20,2% — не мали такоТ можли-вост (табл. 1).
Уа опитуваш у 1986 р. та у на-ступш роки споживали радю-активно забруднеш молоко, гриби та лiсовi ягоди. 97,1% опитуваних вважають, що ниш споживають забруднену карто-плю, 28,8% — овочк
При визначенш шляхiв забез-печення радюактивно чистими продуктами харчування вста-новлено, що бтьшють опита-них (58,2%) не мала шякоТ' мо-жливост у 1986-1990 р. прид-
бати Ц продукти. Лише 26% населення через торговельну мережу мали можливють придбати чист продукти. Оцшюючи стан забезпечення чистими продуктами харчування, 100% респондент вщповши, що 1986 року воно було недостат-шм. Не покращилася ситуа^я i у подальшому. У 1991-2011 роках недостатшм вважають стан забезпечення радюактивно чистими продуктами харчування 94,7% опитаних.
Загалом отримаш даш свщ-чать, що забезпечення насе-лення РЗТ Рiвненськоï област радюактивно чистими продуктами харчування 1986 року та у першi роки тсля авари було незадовтьним. Ус роки тсля катастрофи через нестачу чи-стих продуктв населення зму-шене споживати радюактивно забруднеш харчовi продукти
мюцевого виробництва. 95,7% мешкан^в рЗт не мали також можливост отримувати радюактивно чист продукти у приватному господарствк Остан-шми роками ситуа^я з забез-печенням чистими продуктами на загальнодержавному рiвнi у системi протирадiацiйного за-хисту не покращилася. За результатами опитування 2011 року, 53,8% респондент не мають можливостi отримувати радюактивно чист харчовi продукти, лише 17,8% отримують ïх у власному приватному гос-подарствi, 24% — у торговель-нiй мережк
За роки пiсля катастрофи для зменшення рiвнiв радюак-тивного забруднення сшьсь-когосподарськоï продукцiï у радюактивно забруднених мю-цевостях застосовувалися рiз-номанiтнi агромелiоративнi
Рисунок 3
Види застосовуваних населенням РЗТ контрзаходiв для отримання чистоУ продукцГГ, %
Комб1корми
Фероцин
iHiiii
Цеол1ти
0 1
¡¡¡¡¡¡¡¡8
-
^11 6>3
7
%
15 Environment & Health № 2 2012
контрзаходи [11], найважливи шими з яких були внесення ми неральних добрив i вапнуван-ня фунтв.
Як бачимо з рисунка 3, для отримання радюактивно чисто! продукцп тваринного похо-дження лише 0,5% опитаних респонденлв застосовували фероцин, 6,3% — цеолiти, 1% — iншi препарати. Один з най-доступнiших у системi контрза-ходiв — комбiкорми — у заб-руднених районах не викори-стовувався.
За отриманими нами дани-ми, кожен четвертий респондент (25,5%) використовував радюпротекторш препарати для зменшення накопичення та прискорення виведення 137Сэ iз оргашзму.
У системi протирадiацiйних заходiв захисту жителiв РЗТ у вщдалений перiод з метою зни-ження у рацiонi основного до-зоутворюючого радiонуклiда 137Сэ залишаеться актуальним Ыформування жителiв щодо рiв-шв радiоактивного забруднення основних харчових продуктв, особливо мiсцевого виробниц-тва. За результатами проведе-ного нами опитування, бiльшiсть населення (93,3%) взагалi не володiе iнформацiею щодо рiв-нiв радiоактивного забруднення продуктiв мюцевого виробниц-тва, 77,9% — продуктв, отрима-них в особистих господарствах, 87,5% — заборонених для спо-живання продуктiв, 78,8% — ре-комендованих для використан-ня харчових продуктв.
Висновки
1. Ус роки пiсля Чорно-бильсько! катастрофи населення радюактивно забрудне-них територм Рiвненськоí областi споживае радюактивно забруднеш харчовi продукти мiсцевого виробництва, а та-кож гриби та лiсовi ягоди.
2. У зв'язку з природними особливостями у радюактивно забруднених районах Рiвненсь-
юй област на пiзнiй стадií аварп на ЧАЕС основними компонентами, що формують внутрiшнe опромiнення населення, про-довжують залишатися продукти мюцевого виробництва, на-самперед молоко та м'ясо.
3. Вщсутнють передбаченого державними програмами за-безпечення населення радюактивно чистими продуктами харчування, низький рiвень вико-ристання контрзaходiв, вкрай слабке iнформувaння щодо рiв-нiв рaдiоaктивного забруднення основниххарчових продуктв не сприяли зниженню доз вну-трiшнього опромiнення меш-кaнцiв рaдiоaктивно забруднених територм Рiвненщини.
4. У системi протирaдiaцiй-них зaходiв захисту мешкaнцiв радюактивно забруднених те-риторiй ще i через 25 рокiв пiсля вибуху реактора на ЧАЕС проблема забезпечення радюактивно чистими продуктами харчування залишаеться актуальною, ii реaлiзaцiя у вщда-лений перiод потребуе науко-вого обГрунтування i розробки практичних рекомендацш з питань оргашзаци харчування.
Л1ТЕРАТУРА
1. Пристер Б.С. Радиоэкологические закономерности динамики радиационной обстановки в сельском хозяйстве Украины после аварии на ЧАЭС [Текст] / Б.С. Пристер // Агрое-колопчний журнал. — 2005. — № 3. — С. 13-21.
2. Алексахин Р.М. Крупные радиационные аварии: последствия и защитные меры [Текст] / Р.М. Алексахин, Л.А. Булдаков, В.А. Губанов. — М.: ИздАТ, 2001. — 752 с.
3. Ильин Л.А. Опыт работы по ликвидации последствий аварии на Чернобыльськой АЭС в решении современных проблем радиационной медицины [Текст] / Л.А. Ильин // Медицинские аспекты аварии на Чернобыльской атомной электростанции. — К.: Здоров'я, 1988. — С. 31-42.
4. Зубец М.В. Актуальные проблемы производства сельскохозяйственной продукции в зоне радиоактивного загрязнения ЧАЭС [Текст] / М.В. Зубец, Б.С. Пристер, Р.М. Алексахин, др. // Междунар. конф. 25
лет Чернобыльской катастрофы. Безопасность будущего. Сб. докладов. Выводы и рекомендации. — К.: К1М, 2011. — Ч. 1. — С. 36-40.
5. ПРЕС-РЕЛ1З до 25-х роко-вин Чорнобильсько'' катастро-фи, до парламентських слу-хань "Сучасний стан та акту-альш завдання подолання нас-лщюв Чорнобильсько'' катастрофи" / МОЗ Укра'ни. 14.03.2011 р. — 8 с.
6. Про додaтковi заходи щодо лквщацп наслщюв Чорнобильсько'' катастрофи / Указ президента Укра'ши № 348/93 вщ 21.08.1993. // Со^альний, медичний та протирaдiaцiйний захист постраждалих в Укра'ш внаслщок Чорнобильсько'' катастрофи. — К., 2001. — С. 335-337.
7. 20 роюв Чорнобильсько'' катастрофи: пщсумки та перс-пективи [Текст] // Зб. мaтерia-лiв до парламентських слухань у Верховшй Рaдi Укра'ни 26.04.2006 р. — К.: Парламент-ське вид-во, 2006. — 640 с.
8. Хоменко 1.М. Ппешчна оцiнкa рiвнiв забруднення харчових продуктв Рiвненськоí област рaдiонуклiдaми чорно-бильського походження у ди-нaмiцi двaдцятип'ятирiчних спостережень [Текст] / 1.М. Хоменко, В.1. Кузнецов // Зб. наук. праць: Актуальш питання медично'' науки та практики. — Зaпорiжжя, 2011, вип. 78, т. 2, кн. 2. — С. 374-383.
9. Кашпаров В.А. Проблемы сельскохозяйственной радиологии в Украине на современном этапе [Текст] / В.А. Кашпаров, Н.М. Лазарев, С. В. Поли-щук // Агроеколопчний журнал.
— 2005. — № 3. — С. 31-41.
10. Вороненко Ю.В. Со^аль-на медицина та оргашзащя охорони здоров'я [Текст] / Ю.В. Вороненко, В.Ф. Москаленко. — Тернопшь: Укрмед-книга, 2000. — 677 с.
11. Пристер Б.С. Проблемы применения контрмер в сельском хозяйстве в ранние и отдаленные периоды после аварии на ЧАЕС [Текст] / Б.С. Пристер, Л.В. Перепелятникова, В.А. Каспаров и др. // Вюник аграрно'' науки. — 1999. — № 5.
— С. 5-11.
Надiйшла до редакцИ 05.01.2012.
Автори висловлюють щиру вдячнють ствроб^никам кафедри медичноУ шформатики нМАПо iM. П.Л. Шупика, зав. каф. проф. Мшцеру О.П. та ас. Зольшковш А.Ю., за допомогу у формуванн моделi статистичного аналiзу дослiдження та за консультативну допомогу щодо трактування отриманих результат.
№ 2 2012 Environment & Health 16
