CC BY
17
Плазова Т.1., кандидат кторичних наук, © доцент кафедри полггологи НУ „Льегеська полтехшка"
ДШЛЬШСТЬ ДЕПАРТАМЕНТУ ПОЛГГИЧНО1 1НФОРМАЦП УРЯДУ УНР В ЕМ1ГРАЦП В 1921 Р.
У дангй статт1 розглядаеться Ыяльтсть Департаменту полтичног тформацп уряду УНР на теренах Польщг е 1921 р. Анал1зуються оргатзацтний устрш, осноет заедання, методи та напрями дгяльностг Департаменту.
Ключовi слова: Департамент, уряд УНР, етськоео-полтична стратег1я, полтична ¡нформащя.
Актуальшсть теми та постановка проблеми. Осмислення досвщу нащонального державотворення в Укра1ш перюду 1917-1921 рр., у тому чи^ силових методiв його захисту, ниш викликае значне защкавлення серед науковщв, пол^ичних та державних дiячiв. Особливий штерес привертае до себе завершальний етап визвольних змагань, що припадае на 1920-1921 рр., а саме дослщження дiяльностi спецслужб УНР в екзил^ Ця проблематика е досить актуальною в контекст використання досвщу державотворення та побудови нацюнальних спецслужб сучасно! Украши. Саме вивчення досвщу створення та функцюнування спецслужб зазначеного перюду за цшим рядом аспекив буде корисним при подальшому вдосконаленнi системи державно! безпеки, формуванню прiоритетних напрямiв зовнiшньополiтичного курсу краши.
Мета досл1дження - з'ясувати оргашзацшний устрiй, функци, форми, методи та напрями дiяльностi Департаменту пол^ично! шформаци уряду УНР в емпрацп в 1921 р., як одного iз специфiчних державних iнституцiй того часу, та спростувати думку про „бездержавшсть" украшського народу, котрий спроможний не лише створювати основнi гiлки влади, а формувати сво! спецслужби та забезпечувати !х ефективне функцiонування.
Сучасний стан розробки проблеми. Для глибшого розумшня сучасного стану розробки проблеми варто дати загальну характеристику попередшх етапiв И розвитку. Так, кторики-марксисти зображали емiграцiю як контрреволюцiонерiв та зрадниюв, що втекли та вели безтурботне життя за кордоном. Тематика дiяльностi украшських спецслужб взагалi не пщшмалася. В украшськш зарубiжнiй кторюграфи перiод емпрацп якнайповнiше висвiтлений у спогадах учасниюв подiй, звiсно з нацюнально-державницьких позицiй. Ця лiтература мютить багатий фактичний матерiал, але не позбавлена недолшв, таких як: наявшсть суб'ективних оцiнок авторiв, вiдсутнiсть дослщницького та аналiтичного елементiв тощо. Разом з тим невелика кшькють дослщжень, здiйснених представниками академiчного свiту зарубiжного украшства, становить науковий iнтерес. Зокрема йдеться про спогади 1.Вислоцького, М.Галагана, Б.Козельського. На особливу увагу заслуговують рiзноманiтнi
© Плазова Т.1., 2009
416
видання укра1нсько1 ем^раци, а саме газети, тижневики, збiрники статей, що збереглися до наших дшв.
Шсля 1991 року докоршно змшилася iсторiографiчна ситуацiя в Укра1ш: утвердився дух плюралiзму в науковш творчостi, змiнилися прiоритети, методологiя та методи дослщжень, вченi отримали доступ до заборонених рашше архiвних матерiалiв, частину з яких повернули з-за кордону. Саме завдяки архiвним документам можна достеменно вщтворити поди тих чаЫв, зокрема створення та дiяльнiсть спецслужб Державного центру УНР в екзил^
Виклад основного матер1алу. У листопадi 1920 року Армiя УНР, разом з урядом, тд натиском переважаючих бiльшовицьких вiйськ змушена була перейти на польську територш i там скласти зброю. Поляки штернували близько 30 000 украшських вояюв, яких розмiстили у кiлькох таборах: Пкуличах, Ланьцутi, Олександровi, Калiшу, Пйотрков^ Ченстоховi, Тарновi [1, с.8].
Критичне становище, у якому опинилася вшськова та цившьна уенерiвська емiграцiя, при подальшому погiршеннi ситуаци унеможливлювало не лише будь-яю плани продовження боротьби, а й загрожувало повною дискредитащею державного керiвництва. Мiж тим, таю хитання у середовищi украшських пол^июв на початку 1921 р. стали все очевидшшими. Тому, одним iз першочергових завдань уряду УНР в ем^раци було реформування спецiальних служб з урахуванням нових умов. Без розв'язання ще! проблеми ставали неможливими дальше проведення збройно! боротьби з бшьшовиками на теренi Украши, виршення питань внутршньо1 безпеки, взаемоди з державними установами Польщi та шших кра!н, прийняття важливих управлiнських ршень.
У першiй половинi травня Ю.Тютюнник у рапортi на iм'я Головного Отамана запропонував докоршно переглянути план оргашзаци повстання в Укра1ш i для цього пропонував створити едине керiвництво, оскiльки „справа цшо1 оргашзаци знаходиться в такому сташ, що в не! по рiзних галузях працюють: 1) Партизансько-Повстанський Штаб; 2) Мшктерство Внутрiшнiх Справ; 3) Мшстерство Шляхiв; 4) Мiнiстерство Пошт i Телеграфiв; 5) Мiнiстерство Преси i Пропаганди" [2, арк.1]. Вiн також радив утворити 4 вщдши, яю б вiдали вiйськовими, полiтичними, економiчними справами та транспортом. Завданнями цих вщдшв були б: а) вшськового - координацiя дiяльностi iснуючих повстанських груп з метою уникнення окремих вистутв; утворення нових повстанських груп; керування вЫма повстанськими групами в Укра1ш для ведення единих бойових дш в певному районi; розвщницька дiяльнiсть; б) полiтичного - широка аптащя серед населення Укра1ни для тдтримки всiх повстанських виступiв; шформування населення про дiяльнiсть уряду УНР; шформування закордонно1 преси про поди в Украшц консолiдацiя всiх антибшьшовицьких полiтичних сил в Укра1ш з метою тдтримки майбутшх акцiй Арми УНР; в) економiчного - оргашзащя та об'еднання селянських кооперативiв та спшок в Укра1ш з метою матерiальноl допомоги повстанському руховi; г) транспортного керування - тдготовка та оргашзащя залiзничникiв, телеграфних та поштових службовцiв для допомоги загальному повстанню з метою припинення руху та зв'язку в районах, зайнятих бшьшовиками, та його вщновлення - в районах, захоплених повстанцями.
417
14 травня 1921 р. наказом по Мшктерству Внутршшх Справ створюеться комiсiя по оргашзаци Департаменту пол^ично1 шформаци. А вже на першому И засiданнi 20 травня був ухвалений наступний план дiяльностi: розробити закон про утворення Департаменту, виробити статут та шструкци для вЫх категорiй чиновникiв. 23 травня Комiсiя ухвалила назву закону в такш редакци: „Закон про встановлення в складi Мiнiстерства Внутршшх Справ Департаменту пол^ично1 шформаци". Розробку статуту доручили А. Ганкевичу [3, спр.722, арк.4].
Протягом наступного мкяця Комiсiя розробила структуру Департаменту пол^ично! шформаци i визначилася щодо компетенци його пiдроздiлiв:
1. Загальний вщдш - приймання та розподiл кореспонденци Департаменту; листування загального характеру; складання проектiв наказiв по Департаменту; справи особового складу; справи господарського та матерiального характеру; фшансове забезпечення та зв^шсть.
2. Внутрiшнiй вiддiл - таемш агентурнi справи; створення апарату таемно! агентури; викриття полiтичних злочишв та боротьба з ними; складання перюдичних звiтiв та доповiдей про внутршне становище на мiсцях по всш територи перебування уряду та його органу.
3. Закордонний вщдш - справи закордонно1 агентури; складання перюдичних звтв та доповщей за донесеннями закордонних агента; складання звтв про дiяльнiсть украшських пол^ичних партш за кордоном та !х ставлення до влади УНР; передача внутршньому вiддiлу вiдомостей про iноземних пол^ичних агентiв, котрi ви1жджають в Украшу або мкця розташування уряду УНР; перевiрка закордонних паспортiв; справи пол^ичних емiгрантiв.
4. Реестрацiйний вiддiл - шструктування штатних агентiв щодо реестраци державних злочинцiв та полiтично пщозрших осiб; видання окремих циркулярiв про розшук полiтичних злочинцiв; загальна реестращя осiб, котрi активно проявили себе у справi вiдбудови УНР.
5. Пресовий вщдш - координащя роботи з пресовими вщдшами iнших мшктерств; органiзацiя бiблiотеки з рiзними матерiалами та лiтературою; органiзацiя роботи по формуванню громадсько1 думки.
6. Вщдш зв'язку - забезпечення безперебшного надшного зв'язку з повстансько-пiдпiльними формуваннями на територи УСРР [3, спр.723, арк.31].
Директором Департаменту призначили С.1вановича, начальниками вщдшв - А.Ганкевича та В.Лупенка-Лотовського. Департамент пол^ично1 шформаци являв собою воешзовану органiзацiю зi штатом в кшькадесят державних чиновникiв, котрi мали вiдповiднi службовi ранги [3, спр.89, арк.4].
Спецслужба загальнодержавного рiвня - Департамент пол^ично1 шформаци входив у структуру Мшстерства внутрiшнiх справ УНР. До компетенци Департаменту були вщнесеш „справи щодо боротьби з елементами та вчинками, як направлен проти державност УНР, !х попередження, виявлення i розслщ" [3, спр.154, арк..57]. Визначалися i способи, за допомогою яких цi функци можна було виконувати, а саме: збiр рiзного роду шформаци та направлення вщомостей за належнiстю; здiйснення через суд висилок, арешив та iнших заходiв боротьби з державними злочинцями. Водночас наводилась
418
думка стосовно необхщност вивчати пол^ичне життя нацюнальних меншин в Укра1ш та вщповщно на нього впливати.
Для практичного здшснення сво!х завдань Департамент пол^ично! шформаци повинен був залучати до ствроб^ництва людей полiтично освiчених, патрiотiв, для яких мета здобути волю Укра1ш виправдовувала б засоби; осiб, котрi б спiвпрацювали з Департаментом свщомо, не соромлячись. Органiзацiя дiяльностi мала б бути поставлена таким чином, що саме через вщповщну кшькють кур'eрiв здiйснювався зв'язок з призначеними на мкцях провiдниками. Серед основних завдань було також необхщшсть стеження за пресою через прес-бюро.
На жаль, збереглося досить мало змютовних узагальнюючих документiв, якi б засвщчили виконання поставлених завдань. Достеменно вщомо, що найбiльш вдосконаленими та розбудованими були закордонний та внутршнш вщдши Департаменту. Формування iнших вiддiлiв продовжувалось протягом 1921 р. Так, закордонний вщдш придiляв багато уваги тдтриманню безперебiйного зв'язку з дiючими агентами, а також придбанню нових таемних джерел шформаци на теренах Украши. З щею метою, пiсля затвердження положення про оргашзацш контрольно-розвiдчих пункив i узгодження дiй з польською вiйськовою владою, у травнi 1921 року було утворено два таких пункти в Тернополi i Дубно (з тдпунктами на кордонi в Лашвцях, Корцi i Пiдволочиську). Очолювали !х офiцери польсько! арми, але всiею практичною роботою керували украшсью старшини, що пройшли спецiальну тдготовку [4, спр.157, арк.5]. Безперервна робота тшьки двох пiдпунктiв дозволила надiслати до 1 червня 1921 року в Украшу з рiзними завданнями 200 старшин Арми УНР [5, спр.29, арк.34]. Проте, збiльшення загального обсягу роботи внаслiдок пiднесення партизансько-повстанського руху в травнi-червнi 1921 року гостро вимагало розширення мережi прикордонних пункта. Тому !х кiлькiсть була збiльшена до п'яти (з 14-ма пiдпунктами). Вони були влаштованi, ^м Тернополя (робота в Дубно була припинена), у Кременщ (з тдпунктами в Шумську i Кунiвi), у Копиченцях (Кудринщ, Скала, Гусятин), у Рiвному ( Острог, Уст'е, Сататв) i в Сарнах [5, спр.За, арк.38]. Кожен пункт обслуговував призначену йому повстанську групу в Укра1т, намiчав найоптимальнiшi маршрути руху розвщниюв, розробляв постiйнi етапнi шляхи для зв'язювщв партизанських загонiв.
За допомогою закордонних джерел Департамент пол^ично! шформаци ретельно вивчав пол^ичну та економiчну обстановку в УСРР. Конфiденцiйна шформащя надходила й опрацьовувалась здебiльшого за п'ятьма напрямками: 1 - ставлення населення до бшьшовиюв, рiвень нацюнально! свiдомостi громадян окуповано! Украши, мiжнацiональнi вiдносини, довiра та пiдтримка уряду УНР; 2 - повстансько-шдпшьний рух в Укра1т, його чисельнiсть, оргатзацшна структура, полiтична спрямованiсть, територiя дiяльностi, пiдтримка з боку населення; 3 - культурно-осв^ня ситуацiя в УСРР, оргашзащя шкiл, ставлення бшьшовицько! влади до укра1нсько1 мови та церкви; 4 -економiчне становище населення, обсяги оброб^ку землi, стан промислових тдприемств та залiзницi; 5 - чисельшсть та призначення бiльшовицьких вшськ на теренах Украши, ставлення до них населення.
419
36ip та aHani3 шформаци у такий cnoci6 давали повну картину обстановки в УСРР у 1921 р.: економжа в занепад^ орних земель зааяно лише на 35 вщсотюв, бшьшкть зaводiв та фабрик не працюе, рух пасажирських по1здв на зaлiзницi фактично припинений, щни на продукти харчування не помiрно високi, до 50 вщсотюв дiтей не навчаеться в школi через численнi арешти вчителiв за звинуваченням у петлюрiвщинi та бандитизму активне перешкоджання бiльшовицькою владою утвердженню укра1нсько1 мови, вороже ставлення населення до влади [6, с.578]. Шсля повернення з Украши розвщник С.Львiвський у рaпортi мiнiстру внутршшх справ вiд 7 лютого 1921 р. писав: „Треба деякий час понести на ^6i тягар тамтешнього життя, щоб цiлком уявити страшну картину нищення всiлякими засобами людност на Кшвщиш... Ставлення населення до уряду УНР прихильне, з нaдiею на допомогу у звшьненш вщ бiльшовицького режиму" "[7, спр.731, арк.54].
Iнформaцiя, отримана Департаментом пол^ично! шформаци оперативними каналами, в цшому об'ективна. Про економiчну скруту, жорсткий „червоний терор" в Укра1ш в 1921 р. та активну протидш йому сил опору е свщчення й шших очевидцiв - безпосередшх учaсникiв партизансько-повстанського руху в Укра1ш пiд проводом Украшського Партизансько-Повстанського Штабу на чолi з Ю.Тютюнником [8, арк.15].
Таким чином е тдстави зробити висновок, що обсяг оперативних даних, що надходили в Департамент пол^ично! шформаци з Украши, давав змогу правильно ощнювати ситуaцiю та об'ективно шформувати про не1 уряд УНР. Щоправда, бракуе даних про розвщувальну роботу в радянських та компартшних установах, а також про агентурне проникнення у вiйськовi формування бшьшовиюв, хоча мaсовi мобшзаци вщкривали для цього непогaнi можливостi. Розвщка Департаменту недостатньо придiлялa уваги вивченню морaльно-психологiчного клiмaту в частинах Роб^ничо-селянсько1 Червоно1 арми, а вiн в багатьох випадках був сприятливим для вщповщного впливу супротивно1 сторони. Також закордонний вщдш Департаменту пол^ично1 шформаци надавав практичну допомогу в боротьбi з ворогом партизанським загонам та пщпшьним оргашзащям, що дiяли на територи УСРР.
Ще одним iз нaпрямкiв дiяльностi Закордонного вiддiлу Департаменту пол^ично1 шформаци була пропaгaндистко-iнформaторськa робота на територи УСРР. Вона проводилася спещальними емюарами-маршрутниками, котрi з необхщною лiтерaтурою та листiвкaми переправлялись через кордон для розповсюдження шформаци серед нащонально свщомо1 частини населення.
У робой шшого вiддiлу Департаменту, а саме внутршнього або контррозвiдувaльного, простежуеться чотири основних напрямки: контррозвiдувaльне супроводження дiяльностi Державного Центру УНР в екзилц забезпечення збереження державних таемниць у структурах Центру; виявлення та припинення пол^ичних злочишв, спрямованих проти уряду УНР; вивчення обстановки у таборах, де перебувають вояки Арми УНР, та в украшському середовищi [3, спр.431, арк..14].
Контррозвiдкa Департаменту пол^ично1 шформаци мала певнi здобутки. Зокрема, уряд систематично отримував вщ не1 рiзнобiчну шформаци стосовно ситуаци в таборах перебування укра1нських старшин та вояюв, а саме про склад окремих частин та мкце !х розташування, ставлення до них польсько1 влади,
420
моральний та матерiальний стан вшська, культурно-осв^ня робота та И змют, кiлькiсть бажаючих повернутись в Украшу, наявшсть утiкачiв з таборiв та мотивацiя 1х вчинюв, випадки споення серед воякiв злочишв тощо.
Висновки. Пiдсумовуючи iнформацiю про дiяльнiсть внутрiшнього вiддiлу Департаменту пол^ично! шформаци, слiд вiдмiтити, що контррозвщка цього вiддiлу не завжди забезпечувала надiйний захист уряду УНР, апарату Головного Отамана та шших вищих iнституцiй вiд проникнення бiльшовицьких агента та провокаторiв. Достеменно вiдомо, що радянська агентура дiяла в багатьох державних структурах i навiть в найближчому оточенш С.Петлюри [9, с.176].
Перспективи подальших наукових розвщок. На сучасному етапi дослiдження дано! проблематики юторики назагал добре розкрили дiяльнiсть уряду УНР в емкраци, зокрема в Польщу Щодо дiяльностi внутршнього вiддiлу Департаменту пол^ично! шформаци, то, на жаль, вщсутшсть матерiалiв не дае змоги повшстю цiнити його працю щодо контррозвiдувального забезпечення розташованих у Румуни вiйськових формувань УНР, вивчення 1х оточення, методiв та основних напрямiв боротьби. Також на сьогодш залишаеться вiдкритим питання дiяльностi Департаменту в iнших осередках дiяльностi емiграцiйного уряду УНР.
Лiтература.
1. Верига В. Листопадовий рейд. - К., 1995. - 192 с.
2. Центральний державний кторичний архiв у Львовi (далi ЦД1А у ЛьвовГ). Ф.BNW (Партизансько-Повстанський штаб), м/ф 68845.
3. Центральний державний архiв вищих оргашв влади та управлшня Украши (далi ЦДАВОВУ). Ф.1092, оп.2.
4. ЦДАВОВУ. Ф.1078, оп.2.
5. ЦДАВОВУ. Ф.2297, оп.1.
6. Лихолат А.В. Разгром националистической контрреволюции на Украине (1917-1922 гг.). - М., 1954. - 655 с.
7. ЦДАВОВУ. Ф.1092, оп.1.
8. ЦД1А у Львова М/ф 68849.
9. Ващенко П. До рейду 1921 року // За державшсть. - Калш, 1932. - Зб. 3. -С. 176.
Summary Tanja Plazova
ACTIVITY OF THE POLITICAL DEPARTMENT OF INFORMATION OF THE UPR GOVERNMENT IN EMIGRATION IN 1921.
In this article we examine the activity of the political Department of information of the UPR government on the Poland area in 1921. There are analized organization system, the main tasks, methods and directions of the Department activity.
Key words: Department, UPR government, military-political strategy, political information.
Стаття надшшла до редакцИ 15.09.2009
421
