Бессарабська та Подільська групи армії УНР у другому зимовому поході Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

Плазова Т.1. ©

БЕССАРАБСЬКА ТА ПОД1ЛЬСЬКА ГРУПИ АРМ11 УНР У ДРУГОМУ ЗИМОВОМУ ПОХОД1.

Висвтлено участь Бессарабсько! та Подтьськог груп АрмИ УНР у Другому зимовому походг в листопад11921 року.

Одним iз маловщомих еmзодiв листопадового рейду 1921 р. е участь у його бойових операщях Бессарабсько! та Подшьсько! груп Арми УНР. Тому у статтi зроблено спробу з'ясувати завдання, яю були поставлен перед ними та наслщки !х операцiй для перебiгу рейду в цшому.

24 жовтня командувач Укра!нського Партизансько-Повстанського Штабу генерал Ю.Тютюнник видав наказ командирам п'яти повстанських груп оголосити !х особовому складу про початок загального повстання [1.Арк.12]. Стратегiчний план передбачав нанесення майже одночасного комбшованого удару з трьох напрямюв[2.С.3]. На той час Повстанча армiя була подiлена на три групи, назви яких походили вщ мiсця !хнього формування: Бессарабська, Подшьська та головна Волинська. Бойовi ди мали бути розпочатi рейдом Бессарабсько! (Швденно!) групи у напрямку Тираспшь - Одеса, з наступним поширенням повстанських дiй на весь терен твденного заходу Укра!ни. Наступним кроком мав стати удар Подшьсько! групи з метою вщтягти якомога бшьше частин Червоно! армi!' на Подшля, а згодом з'еднатися з головною групою Повстанчо! армi! УНР - Волинською. Тим часом Волинська група повинна була наступати на Ки!вському напрямку та разом з двома шшими групами пiдняти масове антибшьшовицьке повстання та оволодiти Киевом. Командування Повстанчою армiею з особливою ретельшстю добирало старшинський склад групи [3. Арк.34].

Найменшою з усiх груп була Бессарабська. Командував нею генерал-хорунжий Андрш Гулий-Гуленко, колишнiй каштан шженерних вiйськ росiйсько! армi!, нагороджений Георпевським офiцерським хрестом, органiзатор повстанського руху на Катеринославщинi. Пiд час Першого Зимового походу А. Гулий-Гуленко командував Запорiзькою дивiзiею.

Бессарабська група оргашзовувалась таемно на територi! Бендерського пов^ в Румунi! з вщома та за допомогою Третього Румунського корпусу, представником якого у груш був каштан Сатулеску. Основним завданням групи А.Гулого-Гуленка було захопити Тираспшь та Одесу, щоб мати вихщ до моря, i привернути до себе якомога бшьше ворожих сил, аби полегшити прорив Волинсько! групи. Слщ зазначити, що при хорошш органiзацi! Бессарабська група могла б виконати свое завдання якнайкраще, оскшьки на територi! пiвденно-захiдно! Укра!ни дiяв чисельний загiн отамана Заболотного. Але, на жаль, у визначений термш переходу кордону, група не була готова, що

© Плазова Т.1., 2008

192

фактично з самого початку зривало вс плани Повстанчо! армп. До того ж, вщомостей про цю групу е вкрай мало, та й то, переважно з радянських джерел.

Бессарабська група складалася з трьох вщдЫв. Перший, найбшьший, налiчував 150 чоловiк i був пiд командою сотника Пшенника [4.С.194]. Загiн сотника Пшенника спробував захопити Тираспшь, але зустрiв отр 2-го батальйону 451-го полку Московсько! дивiзи та частини полку особливого призначення пiд командою Миронова [5.С.52]. Пiсля запеклих бо!в на околищ Тирасполя, вiддiл змушений був вщступити.

Другий вiддiл, менший за чисельшстю, пiд командуванням отамана Батурина, перейшов Днiстер бiля мiстечка Гура-Бiкулуй та вирушив у швшчно-схщному напрямку на Тираспiль [6.С.542]. Пiсля бою з частинами тираспшьського гарнiзону Червоно! армп та значних втрат загиблими i захопленими в полон, загш вiдступив. Третiй вiддiл, близько 50 чоловж, пiд командуванням генерал-хорунжого А.Гулого-Гуленка, спробував перейти кордон в райош мiста Дубосари зранку 18 листопада. Про подальшу долю цього загону немае жодно! шформаци, лише кшька згадок в радянських джерелах. Згщно цих вiдомостей, вояки Бессарабсько! групи вщступили назад на територiю Румуни, пробувши в Укрш'ш лише лiченi днi, не виконавши покладеного на не! завдання. Фактично, через недбалшть штабу у пщготовщ до збройного виступу свое! групи, були дещо дезорганiзованi ди Повстанчо! армп. Негативний вплив на похiд Бессарабсько! групи мали й iншi причини - повна пошформовашсть радянських вiйськ про плани повстанщв; значна нестача збро!, теплого одягу та взуття; брак продукив харчування, вкрай поганi погодш природнi умови : дощ зi снiгом.

Подiльська група, яка оргашзувалась в околицях м. Копиченцi з 15 жовтня 1921 року в основному з вояюв 4-! Ки!всько! дивiзi! в кiлькостi до 700 чоловш, мимоволi перебрала на себе завдання Бессарабсько! групи - привернути максимальну увагу бiльшовицьких сил [7.Арк.25]. Групою командував досвiдчений командир, пщполковник Михайло Палiй-Сидорянський [8.С.192]. Його заступником був пщполковник Сергш Чорний, начальником штабу -сотник Василь Оксюк, а начальником оперативного вiддiлу - сотник Пустовшт [9.С.21].

Завданням Подiльсько! групи, тсля переходу кордону, було непом^но пройти помiж бiльшовицьких вiйськ, яю базувалися в районi Бар - Хмельник -Вшниця - Житомир та зосередитися в райош Малин - Чоповичi - Радомишль до 7 листопада [8.С.193]. Передбачалося, що 7-10 листопада туди мали б пщшти й iншi загони Повстанчо! арми для об'еднання сво!х сил та узгодження подальших дiй [10.С.207]. Щодо озброення та амунiцi! групи, то слщ вiдмiтити, що на вах воякiв було 200 гвинивок, 11 000 набо!в, три скорострши, 100 австрiйських гранат та 100 кiлограмiв пiроксилiну [11.С.133].

Польсько-радянський кордон група переходила через р.Збруч неподалж Гусятина в шч з 25 на 26 жовтня [12.Арк.903]. 28 жовтня група пщполковника Палiя перейшла залiзничну колiю Кам'янець-Подiльський - Проскурiв [13.С.87].

193

В с.Згарки загш тд командуванням тдполковника П^я мав бш iз 8-им полком 9-! кавалершсько! дивiзi! Г.Котовського, де також поповнив сво! запаси збро! [14.Арк.14]. В с.Янчинцях командування групою, зустрiвши загiн отамана Шпака, який оперував у Заньковецько-Вшьковецькому районi, та отримавши бiльш повну iнформацiю про партизансью загони на Подiллi, дещо змшили сво! плани. Щоб обiйти найбiльшi скупчення червоноармiйцiв, вони рушили до с. Стара Гута, де мали намiр зупинитися на вiдпочинок. Вдосв^а 30 жовтня !х наздогнали 7-ий та 8-ий полки 9-! дивiзi! Г.Котовського та зав'язався бiй [15.Арк.89]. 1 листопада бiля с.Семенiвка знову бш - Подiльську групу оточив 2000-й загш бшьшовиюв. В цьому бою було поранено тдполковника М.Палiя, якого цього ж дня, вийшовши з оточення, вiдправили назад до Польщi [16. С.118]. Командування групою перебрав на себе пщполковник С.Чорний.

18 листопада командир групи отримав новi дат про перебування Волинсько! групи, яка вiдступала в сторону м. Базар. Наступного дня в с. Забуянш вiдбулася нарада старшин, де було виршено, через неможлившть з'еднання з головними силами армп та настанням зими, розробити план маршруту вщступу до польсько-укра!нського кордону [8.С.203]. 20 листопада 1921 р. Подшьська група на чолi з пщполковником С.Чорним вирушила у зворотньому напрямку. Цього ж дня вони довщалися вiд мiсцевих селян, що повстансью сили пiд командуванням Ю.Тютюнника мали 17 листопада бiй бшя с. Малi Миньки i багато з них загинуло та потрапило в полон. Це переконувало в правильност рiшення командування групи щодо вiдступу. Вiд 20 листопада по 5 грудня група прямувала до кордону, оминаючи, по можливоси, мшця перебування бiльшовикiв. 6 грудня 1921 р. Подшьська група перейшла кордон поблизу м. Милятина [5.С.75].

Вщомост про два невелик вiддiли Подшьсько! групи, що перейшли кордон в шч з 23 на 24 жовтня i мали сво!м завданням рухатися в бiк Кам'янець-Подшьського та Лянцкоруня вiдсутнi, за винятком коротких згадок у радянських публжащях. Радянський посол у Варшавi у ной польському уряду вiд 1 листопада 1921 р. писав, що повстанщ „перейшли кордон i з боем взяли мшта Гусятин та Городок. Бш проходить бiля Кам'янця-Подшьського" [17.8.71]. В укра!нських джерелах лише раз згадуеться в донесеннi „начальника Тернопшьського постерунка сотника Кузьменка-Титаренка, що 27 жовтня повстанцями ...зайнятий Кам'янець-Подшьський, цiлим отрядом було зайнято Проскурiв, при чому розбито частинами червоноармшщв, що перебували в Проскуровi, .а 1 листопада в район Шепеивки був бiй невiдомо з ким, було чути гарматнi стрiли" [12.Арк.903].

Аналiзуючи дiяльнiсть Подiльсько! групи на територп Укра!ни, слiд вiдзначити, що на не! укра!нське командування покладало передуам тактичне завдання : вщтягти вщ головних сил Повстансько! арми - Волинсько! групи якомога бшьшу кшьюсть вiйськ ворога, щоб дати !й змогу захопити плацдарм, укршитися на ньому, а вiдтак з'еднавшись з нею Подшьська група мала продовжити спшьш операцi!. Операцi! Бессарабсько! групи насамперед мали демонстрацшний характер, з метою прикриття дш основних укра!нських сил.

194

Проте планам групи не судилося здшснитися, оскшьки зазнали поразки основш сили Повстанчо! арми - Волинська група.

Лггература

1. ЦДАВОВУ. Ф.4, оп.1, спр.569.

2. Рубан С. В 14-т роковини геройсько! смертi 359 укра!нських во!шв пiд Базаром.-Львiв,1936.-31 с.

3. ЦДАВОВУ. Ф.4, оп.1, спр.567.

4. Лазарев А.М. Молдавская советская государственность и бессарабский вопрос.- Кишенёв : Карта молдовеняскэ,1974.-909с.

5. Верига В. Листопадовий рейд.- Ки!в : вид-во îm. О.Тел^и,1995.-188с.

6. Документы внешней политики СССР.-Москва,1960.-Т.4.

7. ЦДАВОВУ. Ф.4, оп.1, спр.568.

8. Чорний С. Сторiнка з Другого Зимового походу // За державшсть.-1932.-№ 3.-С.192-205.

9. Старовшт М. У Листопадовому рейдi. Спогади учасника.- Вiннiпег : Канадiйський Фармер, 1967.-53с.

10. Зоренко Д. На партизанщ // За державшсть.-1932.-.№ 3.-С.206-225.

11. Шпшнський О. Базар (1921-1931)// За державшсть.-1932.-.№ 3.-С.109-

134.

12. ЦД1А Укра!ни у м. Львовi. Ф.Б^, м/ф 68848.

13. Сумарокiв П. Я ще живу // Вкт1- Мюнхен,1968.-Ч. 130.-С.85-87.

14. ЦДАВОВУ. Ф.3204, оп.1, спр.18.

15. ЦДАГО. Ф.1, оп.20, спр. 664.

16. Сушко Р. Базар : могила 359 во!шв // 1сторичний календар-альманах Червоно! Калини.-1930.-С.104-127.

17. Dokumenty i materify do historii stosunkow polsko-radzieckich.-T.4 : kwiecien 1921- maj 1926.- Warszawa, 1965.-597s.

Summary

The participation of Bessarabya and Podillya group where considers in the second winter march Army UPR in november 1921 year.

Стаття надшшла до редакци 22.02.2008

195