CC BY
56
Кравщв Р.Й., Куцинда В.1., Мелех Р.Б., Брик М.В., Столярчук П.З., Стадник А.М., Гамота А.А., Бшкевнч В.Я., Гутий Б.В. ©
550 РОК1В В1Д ЧАСУ ПЕРШИХ ВИТОК1В 1СГОРП ВЕТЕРИНАРНО1 МЕДИЦИНИ В УКРАШ1 I ЛЬВ1ВСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ ВЕТЕРИНАРНО1 МЕДИЦИНИ ТА БЮТЕХНОЛОГШ
1МЕН1 С.З. ГЖИЦЬКОГО
Протягом XV - першо! половини XVII стол^тя Львiв був торгово-ремiсничим, осв^ньо-просв^ницьким та культурно-релiгiйним центром Укра!ни, оскшьки стояв на перетинi великих европейських торгових шляхiв i був вщомим ринковим центром збуту, обмiну та товарного виробництва у Центральнiй та Швденнш Gвропi. Пiдтвердженням цього е заснування у 1439 роцi нащонального релiгiйно-просвiтницького товариства мЛьвiвське братство" та реоргашзащя у 1444 роцi кафедрально! школи у мiську латинську школу, у якш студенти, магiстри i ректор утримувалися за кошти мшта. Доктор медицини i фшософп, ректор Болонського ушверситету у 1481-1482 рр., уродженець мiста Дрогобича, Юрiй Котермак звання бакалавра у 1468 рощ отримав у цш латинськш школ1 В нiй освiту студенти здобували за европейською середньовiчною програмою "Тривiуму". У 1460 роцi у Львовi вже iснувала друкарня Степана Дропана, яка друкувала латинською мовою бiблil i пiдручники, а в 1572 рощ 1ван Феодорович (Иван Фёдоров) вщновив у мiстi книгодрукування, але вже староукра!нською мовою для забезпечення бiблiями та пiдручниками Львiвську братську школу. До речi в 1тали книгодрукування виникло тiльки у 1481 рощ. Середньовiчний Львiв стояв на Балто-Середземноморському торговому шляху (Гданськ-Торунь-Володимир-Львiв-Печ-Трiест-Венецiя) i з метою гарантування устшно! торгiвлi у 1600 роцi Венещанська республiка у Львовi на площi Ринок, 14 вiдкрила першу дипломатичну установу Укра!ни - Венецiанське консульство, а в 1627 рощ за зразком ломбардшських банюв почав дiяти перший у мiстi банк "Гора милосердя".
З часiв руського князя Володислава Опольського у Львовi дiе, починаючи з 1377 року, мшька лiкарня (шпиталь) св. Слизавети, а перша мюька аптека Клемента функщонувала протягом 1392-1400 рр. У 1445 рощ аптекар Василь Русин прийняв мшьке громадянство на засадах Магдебурзького права та офщшно в юторп мiста став першим аптекарем Львова. У другш половинi XVI стол^тя у мiстi вже нараховувалося 11 аптек, а на початку XVII стол^тя число аптек досягнуло 15. В аптеках, ^м лтв, аптекарi виготовляли лiкери, косметику та солодощ1 В 1512 роцi у Львовi був також вiдкритий цех хiрургiв зi своею школою.
В 1452 рощ у Львовi повнiстю було завершено роботи з брукування
© Кравщв Р.Й., Куцинда В.!, Мелех Р.Б., Брик М.В., Гамота А.А., Бшкевич В.Я., Гутий Б.В., 2008
183
Столярчук П.З., Стадник А.М.,
мюько! територи (ринково! площ^ головних та бiчних вулиць) i почала дiяти система водогошв та водовiдведення (мiська каналiзацiя).
Вперше документально зафiксовано iснування цехiв у Львовi у грамотi 1386 року, в якш Перемишльський староста Андрш вiд iменi руського князя Володислава Опольського даруе мiсцевим шевцям таю ж права, як i львiвському цеху шевцiв.
Середньовiчнi архiвнi документи XIV - першо! половини XVII стол^тя (цеховi статути Львова, книги запису поточних справ, актовi книги мшько! влади: ЦД1АУ, Львiв - Ф. 52, О. 2, С. 644-645, 890-891, 989-990, 982-986, 991995, 996, 998-999, 1153) досить повно вщображають цехову структуру Львова не тшьки кшькюно, але й фахово. У Львовi в XIV столки було чотири (шевцiв, пекарiв, ковалiв, рiзникiв), а в 1425 рощ вже дiяло 10 цехiв: ковалiв, сiдлярiв, рiзникiв, шевцiв, крамарiв, пекарiв, кушнiрiв, лимарiв, гарбарiв та пивоварiв. У 1579 роцi було вже 20 цехiв, а в першш половинi XVII столiття кшьюсть цехiв у Львовi досягла 30, в яю обедналися понад 500 майстрiв 133 спецiальностей.
Цехи у тогочасному Львовi були своерiдними вшськовими органiзацiями, котрi брали участь в охорош й оборонi мiста i виступали окремою бойовою одиницею мшького ополчення. У 1445 роцi було завершено добудову та реконструкцш захисних мурiв i 17 оборонних веж мюта. Цеху ковалiв спiльно з сумiжними ремiсниками (зброярами, слюсарями, голкарями, коновалами) було доручено утримувати та откуватися вежею №15. Пiсля того, як у юнщ XVIII- на початку XIX стол^тя було розiбрано обороннi мури та вежi Львiвськоl фортецi, у серединi XIX стол^тя напроти вежi ковалiв у Львовi була збудована красива чотириповерхова камяниця цеху ковалiв, яка сьогоднi знаходиться на вулищ Театральнiй, 6 (колишня вулиця Францисканцiв). Кожен цех був i своерiдною релiгiйною органiзацiею, який мав у Львовi свою церкву або каплицю чи iкону в церкви У 1453 роцi у Львовi вже дiяло 8 руських православних церков: св. Юрiя, св. Онуфрiя, св. Миколая, св. Феодора, Богоявленська, Воскресенська, Благовщенська, мiська, а також Латинський i Вiрменський собори. Вс цеховi обеднання мали свою атрибутику й символ^: емблеми зi зображеннями знарядь працi, прапори, цехову печатку та скриньку, в якш збер^алися цеховий статут, документи i грошi. Цi цеховi шсигни ввдгравали важливу роль не тiльки у вщстоюванш сво!х прав, але й служили доброю рекламою як на внутршньому, так i на зовшшньому ринках.
Цехи у Львовi у XIV-XVI столiттях не подiлялися за етноконфесшною приналежнiстю, а в силу свого розвитку дiлилися тiльки за професшною ознакою. Крiм украшщв (русишв), до цехiв входили сiлезькi шмщ, iталiйцi, поляки та представники шших етносiв, що проживали тодi у Львова Носiями i поширювачами культурних надбань епохи Вiдродження в Зах1днш i Центральнiй Gвропi стали ^алшсью поселенцi, якi селилися в здовж торгових шляхiв i якi з часом досягли аж меж Моравп, включно. Саме вони привнесли у Львiв iдею функцiонування ятри - лжарсько! школи. Цеховики (разом iз амями, учнями, бакалаврами (пiдмайстрами), майстрами, старшими магiстрами та ректором) в добу Ренесансу складали у Львовi вiд 25 до 36
184
вщсотюв вщ усього населення мюта.
Розвиток цехiв у Львов^ як i у всш Gвропi, йшов перш за все шляхом поглиблення спецiалiзацiй, тобто майстер-ушверсал з часом поступався мiсцем вузькому спецiалiсту. До провiдних ремiсникiв Львова належав ковальський цех, який згщно зi статутом, написаним нiмецькою мовою, у 1425 рощ мав у своему складi двох лiчцiв-коновалiв, яю лiкували та кастрували (з метою тдвищення працездатностi, врiвноваженостi, витривалостi та тяглово! сили) коней. Iз уЫх цехiв Львова найбiльше спецiальностей вийшло iз цеху ковалiв. В 1445 рощ у Львовi зафiксовано кнування зброярiв, слюсарiв, голкарiв, коновалiв, а на середину XVII стол^тя додалося ще 42 спецiалiзацii, якi у сво!й дiяльностi користувалися внутрiшнiми статутами (положеннями) i не мали печаток. Сдиним легiтимним статутом об еднання ремюниюв ковальських спорiднених професiй у Львовi був статут цеху ковалiв 1425 року, написаний на основi Магдебурзького права.
У середньовiччя в добу Вщродження на територи Украши безперервно велись военш ди та постшно вторгались татарсько-турецьк орди. Вiйни вимагали збро1, захисно1 амунщи та пщготовлених до военних дiй коней. Завдяки великим военним замовленням цех ковалiв був найбагатшим цехом у Львовi i вiдповiдно змушений був залучати до виготовлення збро1 щораз бшьше i бiльше ремiсникiв, яких готували цеховi школи. Iз здобуттям турками Константинополя в 1453 рощ у Львов^ який мав численш торпвельш стосунки з Грецiею та iншими схiдними краiнами, було прийнято ршення посилити вiйськовий супровiд торгових шлях1в. Пiсля того, як турки почали систематично нападати на Русь i вiдповiдно почали спустошувати та палити львiвськi передмiстя, цех ковалiв поряд iз шпиталем св. Духа 21 листопада 1457 року вщкрив Школу коновальства i пiдковування коней, яка давала профшактичш, хiрургiчнi, ортопедичнi та терапевтичш знання. У цш фаховш школi навчання проводилось латинською мовою - мовою науки i тривало 6 роюв. На той час майбутш коновали-ирурги та ковалi-ортопеди у школi вивчали так1 науки: анатомш коней, рани та !х загоювання, хвороби та !х лiкування, догляд та годiвлю коней i, звкно, опановували таемницi пiдковування коней.
Тривалшть еволюцiйного процесу Львiвського нацiонального ушверситету ветеринарноi медицини та бiотехнологiй iменi С.З.Гжицького вiдображено лiтописною схемою з такою перюдизащею:
час зародження
1457 - Школа коновальства i пщковування коней (Школа ветеринарii); 1505 - Королiвська школа коновальства i кування коней;
першд становлення 1661 - Л^вська королiвська академiя (загальна медицина з основами ветеринара);
1773 - Львiвський медичний колегiум (загальна медицина з основами ветеринари); 1784 - кафедра ветеринара Львiвського цiсарсько-королiвського ушверситету; 1805 - Львiвський цiсарсько-королiвський лщей (кафедра ветеринарii); 1817 - Львiвський цiсарсько-королiвський унiверситет з кафедрою ветеринара; 1843 - Львiвський iподром вщкритий при кафедрi ветеринарii;
185
1881 - Львiвська цiсарсько-королiвська школа ветеринара i тдковування коней;
першд розвитку
1897 - Л^вська цiсарсько-королiвська ветеринарна школа з правами ушверситету;
1902 - Львiвська цiсарсько-королiвська ветеринарна академiя;
1922 - Л^вська академiя ветеринарно! медицини;
1939 - Л^вський ветеринарний iнститут;
1942 - Л^всью державнi ветеринарнi фаховi курси;
1944 - Львiвський ветеринарний шститут;
1949 - Львiвський зоотехшчно-ветеринарний iнститут
1954 - Львiвський зооветеринарний шститут;
1981 - Львiвський ордена Трудового Червоного Прапора зооветеринарний шститут;
1992 - Львiвська академiя ветеринарно! медицини; 1994 - Львiвська академiя ветеринарно! медицини iменi С.З. Гжицького; 1998 - Львiвська державна академiя ветеринарно! медицини iменi С.З. Гжицького;
етап утвердження
2003 - Львiвська нацюнальна академш ветеринарно! медицини iменi С.З. Гжицького; 2007 - Львiвський нацюнальний унiверситет ветеринарно! медицини та бютехнолопй iменi С.З. Гжицького.
Вiдкрита 21 листопада 1457 року у ковальському цеху Школа коновальства i тдковування коней у середньовiчному Львовi в час Вщродження була наслiдком осв^нього i культурного пiдйому, який охопив всю Свропу впродовж ХУ-ХУП стол^ь в цiлому i у Львов^ зокрема.
Подiл загально! медицини в Сврош на ветеринарiю та медицину стався у другш половинi XVIII стол^тя. В насiдок цього розмежування в Захiднiй та Центральнiй Сврот було створено ветеринарнi школи, а в класичних унiверситетах вiдкрито ветеринарш факультети та кафедри.
Лггопис ветеринарних вищих шкш
№ п/п Мкто Рж створення Кра'ша
1 Льв1в 1457 Польща-Укра!на
2 Бахчисарай 1478 Кримське Ханство
3 Венецш 1486 Венещанська республжа
4 Хорош1в (Москва) 1733 Росш
5 Шон 1762 Францiя
6 Альфорт (Париж) 1766 Францiя
7 Вщень 1767 Австр1я
8 Турш 1769 Iталiя
9 Копенгаген 1773 Данiя
10 Упсала 1775 Швецiя
11 Ессен 1777 Шмеччина
12 Ганновер 1778 Шмеччина
13 Болонья 1784 Iталiя
14 Будапешт 1787 Угорщина
15 Мюнхен 1790 Шмеччина
16 Лондон 1791 Англiя
17 Мшан 1791 1талш
18 Мадрид 1792 1спашя
19 Неаполь 1798 Iталiя
20 Берн 1805 Швейцар1я
186
21 Утрехт 1821 Шдерланди
22 Едшбург 1823 Шотландш
23 Тулуза 1825 Франщя
24 Шсабон 1830 Португалш
25 Льеж 1836 Бельгш
26 Шза 1839 ¡талш
27 Варшава 1840 Роия-Польща
28 Анкара 1842 Туреччина
29 Парма 1845 ¡талш
30 Кордова 1845 ¡спашя
31 Сарагоса 1847 ¡спашя
32 Леон 1852 ¡спашя
33 Глазго 1862 Шотландш
34 Казань 1873 Роия
35 Тарту 1873 Естошя
36 Вроцлав 1881 Польща
37 Дублш 1901 ¡рландш
38 Цюр1х 1901 Швейцарш
39 Лшерпуль 1904 Англ1я
40 Брно 1918 Чехш
41 Загреб 1919 Xорватiя
42 Стара Загора 1923 Болгар1я
43 Мессша 1928 Iталiя
44 Сассар1 1928 Iталiя
45 Гент 1934 Бельгш
46 Перуджа 1934 Iталiя
47 Осло 1935 Норвепя
48 Белград 1937 Сербiя
49 Люблш 1944 Польща
50 Гельсшю 1945 Фшлянд1я
51 Т1мошуара 1945 Румутя
52 Бргстоль 1948 Ашшя
53 Кембридж 1949 Англ1я
54 Кошице 1949 Словаччина
55 Сараево 1949 Босшя
56 Берлш 1951 Шмеччина
57 Трана 1951 Албанiя
58 Салонжи 1951 Грещя
59 Краюв 1953 Польща
60 Любляна 1956 Словешя
61 Ясси 1961 Румутя
62 Ольштин 1966 Польща
63 Лейпциг 1968 Шмеччина
64 Бар1 1971 Iталiя
65 Стамбул 1972 Туреччина
66 Елавж 1975 ¡спашя
67 Буроа 1978 Франщя
68 Нант 1979 Франщя
69 Барселона 1982 ¡спашя
70 Мурая 1982 ¡спашя
71 Конья 1982 Туреччина
72 Ван 1982 Франщя
73 Кайсер1 1983 ¡спашя
74 Луго 1983 ¡спашя
75 Каро 1985 ¡спашя
76 Вшла-Реаль 1987 Португалiя
77 Бухарест 1988 Румутя
78 Лао Паломас 1990 Iталiя
79 Камершо 1991 Iталiя
80 Терамо 1991 ¡талш
81 Падова 1992 Iталiя
187
Лггопис вищих ветеринарних шкш росшсько'1шперп
№ п/п Рж створення Назва
1 1654 1707 1733 1798 Московська медична школа (Школа русских лекарей Аптекарского приказа, учеба носила цеховой характер) Московська медико-х1рурпчна школа (гофшпитальная школа в немецкой слободе Москвы) при якш створена Хорош1вська (Москва) ветеринарна школа-пансюнат Московська медико-х1рурпчна академ1я з ветеринарним ввддшенням
2 1755 1805 Московський ушверситет Кафедра ветеринар!!' у Московському ушверситет
3 1586 1806 В1льнюський ушверситет (Литва), Кафедра ветеринару у Вшьнюському ушверситеп
4 1808 1835 1851 1873 Петербурзька медико-х1рурпчна академ1я з ветеринарним вщдшенням Петербурзька ветеринарна школа, реоргашзована у Харк1вське ветеринарне училище з вищим р1внем Харшвський ветеринарний шститут з ветеринарно-фельдшерською школою
5 1873 Казанський ветеринарний шститут (Татарстан)
6 1873 Юр'!вський (Тарту, Естошя) ветеринарний шститут
7 1840 1889 Варшавське ветеринарне училище, яке реоргашзоване у Варшавський ветеринарний шститут (Польща)
Лггопис вищих ветеринарних шкш УкраУни
№ п/п Мкто Р1к створення
1 Льв1в 1457
2 Харшв 1805
3 Ки!в 1920
4 Бша Церква 1931
5 Одеса 1938
6 Дншропетровськ 1980
7 Суми 1985
8 Житомир 1987
9 Омферополь 1989
10 Полтава 1992
11 Кам'янець Подшьський 1992
12 Луганськ 1992
Становлення Болонського унiверситету вщбулося у XIV ст. шляхом об'еднання цехових шк1л мюта Болонь!, а сво! витоки сам ушверситет бере вщ Правничо! школи, яка почала дiяти у мкт в 1088 рощ. 1з приеднанням Укра!ни до Болонського процесу перед вищими навчальними закладами Ш-IV рiвня акредитаци постало питання про приведення сво!х iсторичних витоюв до еволющйно! системи лтточислення, запроваджено! в Центральнш i Захщнш Gвропi.
Створення ветеринарно! школи у середньовiчному Львовi дало iмпульс для зародження ветеринарно! справи в Укра!нi, а шлях, пройдений Львiвським нацiональним ушверситетом ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iменi С.З. Гжицького вiд школи коновальства i пщковування коней до нацiонального унiверситету, вщповщае основним засадам еволющйного лiточислення, запровадженого Болонським процесом в Укршш.
188
Герб школи ветеринары (школа коновальства i шдковування коней), що знаходиться на будинку №6, вул. Театральна у м. Львовь
Школа коновальства i пiдковування коней вщкрита у 1457 роцi. Майбутш середньовiчнi коновали-хiрурги та ковалi-ортопеди навчалися в цьому освiтньому ветеринарному закладi латинською мовою впродовж
шести роюв.
189
1618 р. Середньов1чний Льв1в - столица ГалицькоУ Рус1
о
1. Вежа Цеху ковал ¡в. Вперше статут Цеху ковал ¡в був затверджений Льв1вським магистратом у 1425 рощ;
2. Школа коновальства 1 гпдковування коней вщкрита у 1457 рощ. Майбутш середньов1чш коновали-х1рурги та ковал ¡-ортопед и навчалися в цьому осв1тньому ветеринарному заклад1 латинською мовою впродовж шести роив;
3. Астронсишчна обсерватор1я; 4. Мтська Ратуша; 5. Латинський собор; 6. Костел Петра \ Павла; 7. Колепум.
§
ой К'
0
а: ¡г РЧ
1
П
(оэ
§ о
Р3
С5
&
(о
о 2 с а: о
(о О О
00
Лггература
1. Жолтовський П.М. ^хов! щхи // Матерiали з етнографи та мистецтвознавства. — К., 1975. - С 111-112.
2. 1нвентар ковальського цеху // ЦД1АУ, Льв!в, ф. 181, оп. 2, справа 803.
3. Капраль М. Привiле! мiста Львова (XIV—XVIII ст.). — Льв!в, 1998. — 639 с.
4. Книга запису виборчих протокол!в цеху ковалiв (1617—1875 рр.). — ЦД1А, Льв!в, ф. 52, оп. 2, справа 982-986.
5. Книга запису протокол!в визвольного цеху ковалiв (1784—1867 рр.). — // ЦД1А, Льв!в, ф. 52, оп. 2, справа 890-891.
6. ЦД1АУ, льв!в - Ф. 52, О. 2, С. 644-645, 989-990, 991-995, 996, 998-999, 1153
7. Реестр Льв!вських ремкниюв 1662 рш // ЦД1АУ, Льв!в, ф. 52, оп. 2, справа 182.
8. Рудик С.К. 1стор!я вищо! ветеринарно! осв!ти в Укра!нi // Вет. медицина Укра!ни. - 1996. - № 8. - С 28-29.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2008
191
