CC BY
30
УДК:616.248-02:575.22
Приступа Л.Н., Кмита В.В., Гученко 1.П., Пономарьова А.1., Лаврик А.В. ЗВ'ЯЗОК ЕТ1ОЛОГ1ЧНИХ ЧИННИК1В БРОНХIАЛЬНОÏ АСТМИ 13 BCL1 ПОЛ1МОРФ13МОМ ГЕНА ГЛЮКОКОРТИКОÏДНОГО РЕЦЕПТОРА
Сумський державний ушверситет
Метою нашого досл'дження було вивчення üMoeipHoao зв'язку генотипе за Bell пол1'морф1'змом гена глюкокортикоУдного рецептора (ГР) ¡з етiологiчними чинниками бронхiальноï астми (БА). Матерiали та методи досл'дження. Обстежено 188 хворих на БА та 95 практично здорових ос'\б. Визначення алельного Bell полiморфiзму 2-го екзону гена ГР проводили за методом Fleury I. et al. i3 модифiкацiями. Статистичну обробку результат'¡в проводили з використанням програми SPSS-17. Результати досл'дження показали статистично в1рог1дну рiзницю у розподiлi генотипв за bell пол1'морф1'змом гена ГР у хворих на БА та практично здорових, залежно вд наявност'1 обтяженого алергiчного анамнезу. 1МТ ¡стотно не в'др'знявся у носив ¡з р1'зними генотипами за Bell пол1'морф1'змом усередин контрольноï групи, а у хворих на БА носив G/G генотипу був вiрогiдно бльший, нiж у представник'в ¡нших генотитв. Ризик виникнення БА асоцював ¡з G/G генотипом у чоловтв i жнок та був найвищим у чоловтв ¡з даним генотипом. Не встановлено статистично в 'рог 'дно)' в 'дм'1нност'1 у розподiлi генотипв залежно в'д наявност'1 обтяженого профеайного анамнезу та курння.
Ключов1 слова: етюлопчнл чинники, бронмальна астма, BclI пол1морф1зм.
Дане дослiдження е фрагментом науково-дослiдноï роботи кафедри внутрiшньоï медицини пюлядипломноГ освiти СумДУ «Особливот перебiгу та лкування хвороб внутрiшнiх органiв пiд впливом шюдливих факторiв енутрiшнього середовища та ожирiння» (№011U004928), а також НДР медичного ¡нституту СумДУ «Роль алельного полiморфiзму генiе у розвитку патологiчних процеав i хвороб» (№ 0110U005038).
Бронхiальна астма (БА) е гетерогенним запа-льним захворювання дихальних шляхiв, що зу-мовлена поеднаним впливом внутршшх (гене-тичш, ожиршня, стать) та зовшшшх чинниш (алергени, шфекци, професшш сенсиб^затори, куршня, забруднення пов^ря та харчування) [1, 3]. Даш чинники зумовлюють виникнення БА через склады та взаемопов'язан мехашзми.
Генетичш чинники, переважно атошя та об-тяжений алерголопчний анамнез, а саме iсторiя БА у батьш, е ключовими компонентами у роз-витку БА у 35-95% [2, 7]. Генетична схильнють залежить вщ багатьох факторiв, серед яких 1_ раса та етшчна приналежнють (тобто, гени, по-в'язаш iз виникненням БА в однш популяци не можуть бути пов'язан або можуть бути рщше пов'язаш з БА в шшш популяци). Частота варiан-^в високого ризику схильност до БА серед ге-шв-кандида^в може в^знятися мiж афро-американцями, европейцями i американцями, i це може сприяти вщмшностям у поширеност захворювання [7, 11].
За останш роки з'явилось достатньо доказiв, що стверджують роль ожиршня у виникненш БА [6, 9, 10, 12], частота якого та надмiрноl ваги становить 44 % (95 % Д1 41-47 %) i 28 % (95 % Д1 25-32 %) вщповщно [13]. Даний зв'язок поясню-еться харчуванням, бщним антиоксидантами, зниженням фiзичноl активностi, гастроезофаге-альною рефлюксною хворобою, системним за-паленням та генетичними чинниками (зокрема, плейотропними генами) [4, 11].
Причини статевих вщмшностей також е ма-ловивченими. Професшш чинники сприяють ви-никненню БА за участ складних iмунологiчних механiзмiв, а стосовно куршня та пщвищення ризику розвитку алерпчних захворювань отри-маш неоднозначнi данi [1]. Отже, мехашзми
впливу та взаемозв'язку даних чисельних фак-TopiB мiж собою та Тх впливу безпосередньо на розвиток БА е дуже складними та недостатньо вивченими. Осктьки на сьогодшшнш день в УкраТнi не проводилися жодн дослiдження стосовно вивчення Bell полiморфiзму гена глюко-кортикоТдного рецептора (ГР) та його можливого зв'язку i3 етiологiчними чинниками та виникненням Ба, метою нашого дослщження було вивчення ймовiрного взаемозв'язку генотипiв за Bell полiморфiзмом гена ГР iз етiологiчними чинниками БА.
Матерiали та методи дослщження
Обстежено 188 хворих на БА, як знаходи-лись на лкуванш у КЗ «Сумська обласна ктшч-на лкарня» та КЗ «Мюька клiнiчна лiкарня №1» м. Суми. Дiагноз БА був поставлений у вщповщ-ностi до Наказу №128 МОЗ УкраТни вiд 19.03.2007 року. Дослщження було схвалено Комiсiею з питань бюетики медичного iнституту Сумського державного ушверситету. Всi па^ен-ти пройшли необхiдний обсяг клiнiчних обсте-жень, антропометричнi дослiдження, детальне з'ясування алерголопчного та професiйного анамнезу.
Визначення алельного полiморфiзму проводили шляхом забору венозноТ кровi у хворих на БА з наступним видтенням ДНК з лейкоци^в цн льноТ кровi iз використанням наборiв DIAtom DNA Prep 100 («Isogene», Роая). У процес видiлення ДНК ми дотримувалися рекомендацш, наведених у комерцiйному наборк
Bcl1 (rs41423247) полiморфiзм 2-го екзону гена ГР визначали методом полiмеразноТ лан-цюговоТ реакцiТ з наступним аналiзом довжини рестрикцiйних фрагментiв за Fleury I. et al. iз мо-дифiкацiями [8]. Для цього амплiфiкували дтян-
ку промотора вказаного гена за допомогою пари спец^чних праймерiв, синтезованих фiрмою "Metabion" (Нiмеччина): прямого (sence) -5' AAATTGAAGCTTAACAATTTTGGC 3' i зворотно-го (antisense) - 5'
GCAGTGAACAGTGTACCAGACC 3'. Якщо в 647-й позици гена ГР мютився цитозин, амплiфiкат, який складався з 206 пар основ, розщеплювався рестриктазою BclI на два фрагменти - 116 i 90 пар основ. У разi замши цитозину на гуанш сайт рестрикци для BclI втрачався i утворювався один фрагмент розмiром 206 пар основ. Амплн фiкати пiсля рестрикци роздiляли в 2,5% агароз-ному гелi, що мютив що мiстив 10 мкг/мл бромистого етидю Горизонтальний електрофорез (0,13А; 200V) проводили протягом 25 хв. Biзуалi-зацiю ДНК шсля електрофорезу здiйснювали за допомогою транстюмшатора ("Бюком", Росiя).
Статистичну обробку результат проводили з використанням програми SPSS-17. Оцшку впливу частоти варiантiв генотишв полiморфiзму на ризик розвитку БА проводили за допомогою розрахунку вщношення шанав (ВШ) iз визначен-ням 95% довiрчого iнтервалу (Д1). Статистично значущими вважали вщмшносп при р < 0,05.
Результати дослщження
Перевiрка розподiлу генотипiв та алелiв за Bell полiморфiзмом гена ГР на вщповщнють закону Хардi-Bайнберга показала, що i в контрольна, i в основнш групах вщхилення вiд установлено!' рiвноваги не е статистично значущими. З'ясовано, що сшввщношення алелiв в обох групах ютотно не вiдрiзняеться вщ очiкуваних (р>0,05).
Дослiджено частоту генотишв за Bell полн морфiзмом гена ГР, яка у контрольнш груш ста-новила: C/C, С/G, G/G - 42,1/45,3/1,26%, а у хворих на БА - 22,8/42,6/34,6 вщповщно. Аналiз частоти генотишв за Bcl1 полiморфiзмом гена ГР показав, що юнуе статистично вiрогiдна вщмш-нють у розподiлi алельних варiантiв гена мiж хворими на БА та практично здоровими особами за критерiем ^рсона (х2 =19,2; р=0,001).
Аналiз частоти обтяжено!' спадковостi щодо алерпчних захворювань показав ïï наявнiсть у 46,8% хворих на БА, серед яких 4,5% мали C/C генотип, 45,5% - C/G i 50% - G/G. З шшого боку, серед хворих на БА iз С/С генотипом 9,3% мали юторш обтяженого анамнезу з боку найближчих родичiв, iз C/G генотипом - 50% та 67,7% iз G/G генотипом. Статистично доведена вiрогiдна вщ-мшнють у розпод^ генотипiв за Bcl1 полiморфi-
Розподл генотипiв за Bell полiморфiзмом гена
змом гена ГР залежно вщ наявност обтяженого алерпчного анамнезу (х2 =36,01; р<0,001). Вста-новлено, що за наявност позитивного алергоа-намнезу у половини па^етчв був G/G генотип, а з шшого боку у 67,7% хворих на БА iз даним генотипом анамнез був обтяжений.
Для з'ясування ймовiрного взаемозв'язку мiж частотою ожиршня у хворих на БА та Bcl1 полн морфiзмом проведено визначення 1МТ у хворих на БА та у груш контролю. Встановлено, що 1МТ був вiрогiдно вищим за наявност БА, ыж у групi контролю (27,2±0,44 кг/м2 проти 23,5±0,29 кг/м2; р<0,001).
Таблиця 1
Показники iHdeKcy маси тла у групах порiвняння залежно
eid варiантiв генотипу за Bell полiморфiзмом гена глюкокортикоТдного рецептору (M±m)
C/C C/G G/G F P1
Контроль 23,5±0,46 (40) 23,6±0,45 (43) 23,1±0,61 (12) 37,385 0,9 126
БА 24,6±0,68 (43) 25,2±0,57 (80) 31,3±0,74 (65) 30,39 0,0 001
Р2 0,1905 0,0608 0,0001
Примiтки: F - критерiй Фiшера; P1 i P2 - значимсть в'дмШ-ностей мiж генотипами за даними однофактор-ного дисперайного аналiзy (P1) i мiж контролем та БА за t-критерieм Стьюдента (P2); у дужках - шькють пацieнтiв.
У табл. 1 наведено показники 1МТ у па^етчв контрольно!' групи та у хворих на БА, що мають рiзний генотип за Bcl1 полiморфiзмом гена ГР. Одержан дат свщчать про те, що 1МТ ютотно не в^зняеться у носив iз рiзними варiантами генотишв за Bcl1 полiморфiзмом усередин контрольно!' групи (р=0,9126). Проте серед хворих на БА виявлена залежнють мiж Bcl1 полiморфi-змом i параметрами 1МТ: у носив G/G генотипу 1МТ бтьший, нiж у представниш iнших геноти-пiв (р=0,0001). Пiд час порiвняння мiж групами з'ясувалося, що 1МТ вiрогiдно не в^знявся у носив С/С i С/G генотишв, але у хворих на бА гомозигот за мшорним алелем G/G 1МТ був вiро-гiдно бiльшим, нiж у контролi (р=0,0001).
Результати вивчення розподiлу алельних ва-рiантiв гена ГР за Bcl1 полiморфiзмом у хворих на БА та практично здорових оаб, що мають рн зний 1МТ, представлено у табл. 2. Вщмшносп у розподiлi рiзних варiантiв генотипу за Bcl1 полн морфiзмом гена ГР у хворих на бА i у практично здорових оаб з рiзною масою тiла виявилися статистично невiрогiдними (р>0,05) (табл. 2).
Таблицу 2
глюкокортикоТдного рецептора залежно вiд ндексу маси тла
Генотип 1МТ<25 кг/м2 1МТ>25 кг/м2 1МТ>30 кг/м2
Контроль БА Контроль БА Контроль БА
n % n % n % n % n % n %)
C/C 29 39,7 27 28,4 10 52,7 9 31,0 1 33,3 7 10,9
C/G 34 46,6 55 57,9 7 36,8 9 31,1 2 66,7 16 25,0
G/G 10 13,7 13 13,7 2 10,5 11 37,9 0 0 41 64,1
X2 =2,581; Р =0,275 X2 =4,652; Р=0,098 X2 =4,978; Р=0,083
Аналiз розподту генотишв за даним полн морфiзмом у хворих на БА мiж пацieнтами з pi3-ною масою тiла показав вiрогiдну рiзницю (pL0,0001 за х2 критерieм Прсона). Встановле-но, що хворi на БА iз ожирiнням найчастiше ма-
Гендерний розподл аеног
ють G/G генотип.
Результати розподту генотишв за Bell полн морфiзмом гена ГР залежно вщ гендерно'Г озна-ки представлено у табл. 3.
Таблиця 3
ie за Bell полiморфiзмом аена алюкокортикоТдноао рецептора
Генотип Жiнки (n, %) Контроль 19 (38,0%) Бронхiальна астма 30 (24,2%) Чоловки (n, %) Контроль 21 (46,7 %) Бронхiальна астма 13 (20,3 %)
C/C
C/G 22 (44,0%) 50 (40,3%) 21 (46,7 %) 30 (46,9 %)
G/G 9 (18,0%) 44 (35,5%) 3 (6,7 %) 21 (32,8 %)
Всього 50 (100%) 124 (100 %) 45 (100 %) 64 (100 %)
Жшки х2 =6,1 р=0,047
Чоловки X2 =14,1 р=0,001
Встановлено статистично BiporiqHy вщмш-нють у розпод^ генотишв за дослщжуваним по-лiморфiзмом залежно вiд статi у контрольнш rpyni та у хворих на БА. Як видно з наведених у табл. 3 даних, в оаб жшочо'Г стат хворих на бА вiрогiдно частiше виявлявся G/G генотип, а у жн нок групи контролю - С/С генотип. Аналопчний розподт виявлено i у чоловшв.
Дослiдження ризику виникнення БА за допо-могою методу лопстично'Г регресп залежно вiд генотипу за bell полiморфiзмом гена ГР прове-дене у хворих на БА у цтому та залежно вщ статi. Встановлено, що у гомозигот G/G ризик розвитку БА у 5 разiв вищий, шж у гомозигот за основним алелем (табл. 4).
Таблиця 4
i3 ризику виникнення бронхiальноT астми залежно eid генотипу за bell полiморфiзмом аена алюкокортикоТдноао рецептора
Генотип CR SE WS P OR 95% CI для OR нижнш 95% CI для OR верхнш
C/G 0,549 0,290 3,581 0,058 1,731 0,981 3,054
G/G 1,617 0,383 17,794 0,001 5,039 2,377 10,682
жшки
C/G 0,364 0,389 0,876 0,349 1,439 0,671 3,086
G/G 1,130 0,469 5,811 0,016 3,096 1,235 7,761
чоловки
C/G 0,836 0,453 3,403 0,065 2,308 0,949 5,611
G/G 2,425 0,711 11,638 0,001 11,308 2,807 45,558
Примiтки: порiвняння проводилось в'дносно аомозиаот за основним алелем С/С; CR - коефiцieнт реаресП'; SE - стандартна похибка; WS - статистика Вальда;
Р - статистична значимсть; OR - вiдношення ризику; CI - довiрчий нтервал.
Встановлено, що ризик виникнення БА у жн нок гомозигот за мшорним алелем утричi вищий, шж у гомозигот за основним алелем. Ризик по-яви симптомiв БА залежно вщ генотипу за bell полiморфiзмом гена ГР у чоловшв гомозигот G/G був в 11,3 разу вищий порiвняно iз гомозиготами С/С. Таким чином, па^енти чоловiчоï стат^ як е ноаями генотипу G/G, бтьш схильш до розвитку БА порiвняно iз гомозиготами за основним алелем. У хворих на БА жшок iз G/G генотипом за bell полiморфiзмом гена ГР був утричi вищий ризик виникнення БА порiвняно iз С/С генотипом. Таким чином, найвищий ризик виникнення БА характерний для чоловтв iз G/G генотипом за bell полiморфiзмом гена ГР.
Аналiз можливого взаемозв'язку професшних шкщливих чинниш, як пускового фактора виникнення БА, та Bell полiморфiзму гена ГР у пато-генезi захворювання, показав, що лише у 5,9 % па^етчв був контакт iз професiйними чинника-ми. Генотипи у данш групi розподiлились насту-пним чином: C/C - 18,2%, C/G - 27,3%, G/G -54,5%, а у па^етчв iз вщсутшм професiйним анамнезом - 23,2% 43,5%, 33,3%, вщповщно. Не встановлено статистично вiрогiдноï вiдмiнностi у
розпод^ генотипiв залежно вiд наявностi обтя-женого професiйного анамнезу (х2 =2,1; р=0,35).
Модифiкатором ризику виникнення БА е та-кож курiння. Серед обстежених 30 па^етчв були курцями. Частота генотишв у даних хворих роз-подтилась таким чином: C/C - 26,7%, C/G -36,7%, G/G - 36,7%, а у хворих, як не курили, -C/C - 21,7%, C/G - 43,9%, G/G - 34,4% (х2 =4,01 ; р=0,404).
Результати та ïx обговорення
БА викликана складною взаемодiею мiж гене-тичними факторами i факторами навколишнього середовища. Епщемюлопчш дослщження виявили багато асо^ацш мiж впливом навколишнього се-редовища i ризиком розвитку БА та алерги'. Доведено, що модифкатори ризику включають в себе генетичнi фактори, стать, пасивний та активний вплив тютюнового диму, респiраторнi вiруснi шфе-кци', вакцинацiя, антибiотики та жарознижувальн засоби, ожиршня, алергени, професiйнi фактори впливу, тощо [1]. Для з'ясування важливосп кожного фактору i механiзмiв, за допомогою яких ко-жен з них модифiкуе ризик виникнення БА, необ-хiднi подальшi дослiдження.
Вщомо, що ключовим компонентом у розвит-ку БА е наявнють алерпчно' патологи' у батькiв i кровних родичiв, що збiльшуе частоту даного за-хворювання до 20-25% порiвняно з 4% у загаль-нiй популяци'. На думку окремих дослщнимв участь генетичних факторiв у розвитку БА скла-дае 35-95% [2, 7]. Пошук генiв, пов'язаних iз фо-рмуванням БА, здшснюеться у 4 напрямках: продукцiя алергенспецифiчних IgE, розвиток ГРБ, синтез медiаторiв запалення, сшввщно-шення мiж типами iмунноï вiдповiдi з участю Th1-i Th2- лiмфоцитiв, та дозволив щентифкувати бiльше 100 генiв, а також - 'х чисельнi полiмор-фiзми. Одним iз вивчених полiморфiзмiв, що сприяе виникненню БА, впливае на чутливють до ГКС та ефективнють лiкування, е Bell полн морфiзм гена ГР. Механiзм його впливу на вини-кнення БА пов'язаний iз складними молекуляр-ними та iмунобiологiчними процесами, якi до кн нця невивченi. Зважаючи на те, що БА виникае у результат складно' взаемоди генiв мiж собою та оточуючим середовищем, доцтьним було, на нашу думку, вивчення можливого взаемозв'язку мiж Bell полiморфiзмом гена ГР i окремими вну-трiшнiми та зовнiшнiми чинниками ризику БА. Як показали результати нашого дослiдження, частота генотипiв за дослщжуваним полiморфiзмом вiрогiдно вiдрiзнялась мiж практично здоровими та хворими на БА. С/С генотип вiрогiдно часпше зустрiчався у групi контролю, а G/G генотип - у хворих на бА.
Аналiз взаемозв'язку генотитв i наявностi алер-гоанамнезу показав, що G/G генотип був домшую-чим у хворих на БА iз обтяженим алерпчним анамнезом (67,7%), а за наявносл обтяженого алергоа-намнезу у половини хворих був G/G генотип.
Загальновщомо, що ожиршня е предиктором виникнення БА та чинником, що обтяжуе ï'ï пере-бiг. Однiею iз причин часто' асо^ацп БА та ожиршня е плейотропн гени [11]. Нашi результати показали наявнiсть зв'язку мiж G/G генотипом i наявнютю БА та ожирiння. Встановлено, що у хворих на БА iз G/G генотипом 1МТ вiрогiдно ви-щий порiвняно iз хворими з шшими генотипами.
Biдомо, що ризик виникнення БА е вищим у чоловшв у дитячому вщ^ а в середньому i старшому вш зрiвнюеться iз таким у жшок. Аналiз ризику виникнення БА залежно вщ статi та генотипу за дослщжуваним полiморфiзмом показав, що найвища ймовiрнiсть захвор^и на БА iснуе у чоловшв iз G/G генотипом. Це свщчить про те, що однiею iз чисельних причин гендерно' спе-цифки виникнення БА може бути Bell полiмор-фiзм гена ГР.
Аналiз частоти алельних варiантiв гена ГР залежно вщ наявностi в анамнезi впливу профе-сiйних шкiдливих чинниш i курiння показав вщ-сутнють статистично вiрогiдноï рiзницi у розподн лi генотипiв (р1=0,35; р2=0,404 вщповщно). Хоча в лiтературi е повщомлення про наявнiсть зале-жностi мiж G/G генотипом i високою ймовiрнiстю стати завзятим курцем, оскiльки ГКС е посеред-
никами впливу таких стимуляторiв, як нiкотин, а BclI полiморфiзм гена ГР асоцiйований i3 змiною глюкокортикоТдних ефектiв. Встановлено, що С/С генотип мае захисну роль, а також його зв'я-зок i3 зниженою ймовiрнiстю курiння [5]. Проте нашi данi не подтвердили те, що частка курцiв серед носив С/С генотипу нижча.
Висновки
Встановлено статистично вiрогiдну рiзницю у розпод^ генотипiв за bcll полiморфiзмом гена ГР у хворих на БА та практично здорових. G/G генотип зус^чався вiрогiдно частiше у хворих на БА порiвняно i3 контролем. Доведено асо^а-цiю G/G генотипу i3 наявнiстю позитивного алер-гiчного анамнезу.
1МТ iстотно не в^знявся у носив iз рiзними варiантами генотипiв за Bcll полiморфiзмом усе-рединi контрольно!' групи, а у хворих на БА вияв-лена залежнють мiж Bcll полiморфiзмом i параметрами 1МТ: у носив G/G генотипу 1МТ вiрогiдно 6i-льший, нiж у представниш iнших генотипiв.
Ризик виникнення БА асоцшвав iз G/G генотипом у чоловшв i ж1нок та був найвищим у чо-ловшв iз даним генотипом.
Не встановлено статистично вiрогiдно''' вщмш-ностi у розпод^ генотипiв залежно вiд наявносл обтяженого професiйного анамнезу та куршня.
Перспективним е вивчення впливу Bcll полн морфiзму гена ГР на тяжкють перебiгу БА, рь вень IT контролю та ефективнють лкування глю-кокортикоТдами.
Лiтература
1. Глобальная стратегия лечения и профилактики бронхиальной астмы / Под ред. Белевского А.С. — М. : Российское респираторное общество, 2012. — 108 с. (пересмотр 2011 г.)
2. Пузырева В.П. Генетика бронхолегочных заболеваний: монография / под ред. Пузырева В.П., Огородовой Л.М. - М. : Холдинг «Атмосфера», 2010. - 160 с. (гл. ред. серии А. Г. Чуча-лин).
3. Agrawal D.K. Pathogenesis of allergic airway inflammation / D.K. Agrawal, Z. Shao // Curr. Allergy Asthma Rep. - 2010. - Vol. 10, № 1. - P. 39-48.
4. Akerman M.J.H. Relationship between asthma severity and obesity / M.J.H. Akerman, C.M. Calacanis, M.K. Madsen // J. Asthma. - 2004. - Vol. 41, № 5. - P. 521-526.
5. Rogausch A. Association between the BclI glucocorticoid receptor polymorphism and smoking in a sample of patients with obstructive airway disease / A. Rogausch, M. Kochen, C. Meineke [et al.] // Addict Biol. - 2007. - Vol. 12, № 1. - P. 93-99.
6. Boulet L.P. Asthma and obesity / L.P. Boulet // Clin. And Exper. Allergy. - 2013. - Vol. 43, № 1. - P. 8-21.
7. Bouzigon E. Genetics of asthma and atopy: how many genes? / E. Bouzigon, F. Demenais, F. Kauffmann // Bull. Acad. Nat. Med.
- 2005. - Vol. 189, № 7. - P. 1435-1448.
8. Fleury I. Characterization of the BclI polymorphism in the glucocorticoid receptor gene / I. Fleury, P. Beaulieu, M. Primeau [et al.] // Clin. Chemistry. - 2003. - Vol. 49, № 9. - P. 1528-1531.
9. Dixon A. The treatment of asthma in obesity / A. Dixon // Expert Rev. Respir. Med. - 2012. - Vol. 6, № 3. - P. 331-340.
10. Ford E.S. The epidemiology of obesity and asthma / E.S. Ford // J. Allergy Clin. Immunology. - 2005. - Vol. 115, № 5. - P. 897910.
11. Hallstrand T.S. Genetic pleiotropy between asthma and obesity in a community-based sample of twins / T.S. Hallstrand, M.E. Fischer, M.M. Wurfel [et al.] // J. Allergy Clin. Immunol. - 2005. -Vol. 116, № 6. - P. 1235-1241.
12. Kajbaf T.Z. Relationship between obesity and asthma symptoms among childrenin Ahvaz, Iran: a crosssectional study / T.Z. Kajbaf, S. Asar, M.R. Alipoor // Ital. J. Pediatrics. - 2011. - Vol. 6.
- P. 37-41.
13. Vortmann M. BMI and health status among adults with asthma. / M. Vortmann, M.D. Eisner // Obesity (Silver Spring). - 2008. -Vol. 16, № 1. - P. 146-152.
Реферат
СВЯЗЬ ЭТИОЛОГИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ С BCL1 ПОЛИМОРФИЗМОМ ГЕНА ГЛЮКОКОРТИКОИДНОГО РЕЦЕПТОРА
Приступа Л.Н., Кмита В.В., Гученко И.П., Пономарева А.И., Лаврик А.В. Ключевые слова: этиологические факторы, бронхиальная астма, BclI полиморфизм.
Целью нашего исследования было изучение вероятной связи генотипов по Bcl1 полиморфизму гена глюкокортикоидного рецептора (ГР) с этиологическими факторами бронхиальной астмы (БА). Материалы и методы исследования. Обследовано 188 больных БА и 95 практически здоровых лиц. Определение аллельного Bcl1 полиморфизма 2-го экзона гена ГР проводили по методу Fleury I. et al. с модификациями. Статистическую обработку результатов проводили с использованием программы SPSS-17. Результаты исследования показали статистически достоверную разницу в распределении генотипов по bcl1 полиморфизму гена ГР у больных БА и практически здоровых в зависимости от наличия отягощенного аллергического анамнеза. ИМТ существенно не отличался у носителей с различными генотипами по Bcl1 полиморфизму внутри контрольной группы, а у больных БА носителей G/G генотипа был достоверно больше, чем у представителей других генотипов. Риск возникновения БА ассоциировал с G/G генотипом у мужчин и женщин и был самым высоким у мужчин с данным генотипом. Не установлено статистически достоверного различия в распределении генотипов в зависимости от наличия отягощенного профессионального анамнеза и курения.
Summary
CORRELATION BETWEEN ETIOLOGICAL FACTORS OF BRONCHIAL ASTHMA AND BCL1 GENE POLYMORPHISM OF GLUCOCORTICOID RECEPTOR GENE
Prystupa L.N., Kmita V.V., Guchenko I.P., Ponomareva A.I., Lavryk A.V. Key words: etiological factors, bronchial asthma, BclI polymorphism.
The aim of our study was to investigate the possible association of genotypes at Bcl1 polymorphism of glucocorticoid receptor gene (RG) with the etiologic factors of bronchial asthma (BA). Materials and methods. The study involved 188 patients with asthma and 95 healthy individuals. Identification of allelic Bcl1 polymorphism of 2 axon of RG gene was performed by the method of I. Fleury et al. with modifications. Statistical analysis was performed using SPSS-17 software. The results showed statistically significant difference in the distribution of genotypes in bcl1 GR gene polymorphism in the patients with asthma and healthy individuals depending on the availability of aggravated allergic history. BMI was not significantly different in carriers with different genotypes of the Bcl1 polymorphism within the control group and in patients with asthma carriers G / G genotype was significantly higher than that of the other genotypes. The risk of asthma associated with G / G genotype in men and women, and was highest in men with this genotype. No statistically significant difference in the distribution of genotypes depending on the presence of aggravated occupational history and smoking was established.
УДК 616.379+616.12+615.356
Stupak E.P., Tsiselskaya O.Y, Tsiselskiy Y.V., LevitskyA.P.
MEDICAL EFFECT OF KVERTULIN IN DIABETES MELLITUS TYPE 2
HSEI "Ukrainian medical Stomatological Academy", Poltava, KU "Odessa Regional Clinical Hospital", Odessa
SE "The Institute of Stomatology of the National Academy of Medical Science of Ukraine", Odessa
The patients with diabetes mellitus II type were registered to have elevated biochemical markers of inflammation (MDA, elastase) and microbial contamination (urease) in blood plasma along with simultaneous reduction in the lysozyme and catalase activity. Introduction of Kvertulin (kvercetin + inulin + calcium citrate) into the complex therapy for the patients significantly improves biochemical parameters, reduces dysbiosis and increases the protective resources.
Key words: diabetes mellitus, dysbiosis, inflammation, enzymes, Kvertulin.
In pathogenesis of diabetes mellitus type 2 one of the certain place is taken by disbiotic changes in the organism, manifested by disbacteriosis, decrea of nonspecific immunity and increase of microbial intoxication [1-3].
One of the medicines possessing marked anti-disbiotic effect developed relatively is Kvertulin, which contains the bioflavonoid kvercetin, prebiotic inulin and calcium citrate [4].
Kvertulin provides antioxidant, angioprotective,
hepatoprotective, anti-inflammatory and prebiotic effects that has been prived by experimental rarches [5-7]. The drug is approved by the Ministry of Health Care of Ukraine to be used in medical pcractice[4].
The aim of this study is to evaluate therapeutic effect of Kvertulin in the complex treatment of patients with diabetes mellitus type 2.
