CC BY
13
of women and concomitant gynaecological pathology. According to the results of hysteroscopy it has been revealed that in most cases (94%) childbearing-aged women with uterine leiomyoma are observed to have specific changes as focal endometrial hyperplasia seen in pathologically altered endometrium. In the tissues of the unaffected myometrium in 78% of cases, the expression of receptors to estrogen and progesterone is absent. In submucous myoma receptor dependence on estrogen is absent in 56% of cases, and in 27% of cases this is slight or moderate. The strong correlation is observed respectively in 17% of cases. An important hystomorphological characteristic of patients with intramural nodes of classic morphostructures is a moderate level of expression of estrogen receptors against the background of the normal content of estrogenic receptors in the gland and stroma of proliferative endometrium.
УДК 616.831-005.1-06:616.12-005.4:575.113.2(043.5) Дубовик e.i.
ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬТИВАР1АБЕЛЬНО1 ЛОГ1СТИЧНО1 РЕГРЕСИ
ДЛЯ АНАЛ1ЗУ ЗВ'ЯЗКУ С1173Т ПОЛ1МОРФ1ЗМУ ГЕНА В1ТАМ1Н К-ЕПОКСИД
РЕДУКТАЗИ З 1ШЕМ1ЧНИМ АТЕРОТРОМБОТИЧНИМ 1НСУЛЬТОМ
Сумський державний уыверситет
Представлен! результати визначення С1173Т (rs9934438) пол1морф1зму гена втамн К-епоксид ре-дуктази (VKORC1) у 170 хворих з ¡шем1чним атеротромботичним ¡нсультом (1АТ1) та 124 здорових осб (контрольна група). Встановлено, що у хворих з ¡нсультом сп1вв1дношення гомозигот за осно-вним алелем (C/C), гетерозигот (C/T) i гомозигот за м1норним алелем (T/T) склало 37,1%, 43,5% i 19,4%, (у контрол'1 - 47,6%, 37,9%, 14,5%, P = 0,178). Результати мультиварабельного регресйно-го анал 'зу показали, що нав1ть п1сля поправки на в/'к, стать, звичку палння, ¡ндекс маси тта та артер1альну г1пертенз1ю, жоден з генотипв не був асоцйований з ризиком розвитку 1АТ1.
Кпючов1 слова: вггамЫ К-епоксид редуктаза, алельний пол1морф1зм, 1шем1чний ¡нсульт.
Роботу виконано в рамках теми наукових досл1джень з держбюджетним фнансуванням «Зв'язок алельного пол1морф1зму "гешв ектоп/чноТ кальцифкаци" з розвитком поширених серцево-судинних хвороб та Тх ускладнень», № держ. реестрацп: 0115U000688.
Вступ
В^амш К-залежн бтки в^грають важливу роль у процесах коагуляци кров^ кальцифкаци судинноТ стшки та метаболiзмi кютково'Т тканини. Необхщною умовою активацп цих бтш е Y-карбоксилювання пщ час посттрансляцшноТ мо-дифкаци [3]. Одним з фермен^в, що задiяний в цьому процес шляхом вщновлення в^амшу К 2,3-епоксиду до в^амшу К гщрохшону, е в^амш К-епоксид редуктаза (VKORC1) [6]. Остання е точкою прикладання дм похщних кумарину, а юлька генетичних варiантiв гена VKORC1 значною мiрою впливають на чутливють до антикоагуля-нтноТ терапи [8]. Матриксний Gla-протеТн (1УЮР), що е в^амш К-залежним бтком, мае велике значення для захисту стшок судин вщ мшералн заци. Показано, що в дефщитних за геном MGP щурiв розвиваеться виражена кальцифка^я меди аорти [7]. При цьому шпбування vKORC1 варфарином призводить до значного сповть-нення Y-карбоксилювання 1УЮР з подальшим вь дкладанням солей кальцiю у середнш шар судин та серцевi клапани [9].
Полiморфiзм С1173Т (^9934438) гена VKORC1 розташований у першому iнтронi та входить до поширеного гаплотипу vKORC1*2 [4]. Останнiй призводить до зниження експресп мРНК, бтку та активностi вiтамiн К-епоксид ре-дуктази в осiб з Т/Т генотипом [14]. Таким чином, цтком вiрогiдно, що у таких па^ен^в пригшчен-ня вiдновлення вiтамiну К може вести до пору-
шення Y-карбоксилювання BiTaMiH К-залежних бiлкiв, таких як, наприклад, MGP, та сприяти Mi-нералiзацN судинно'1 стiнки. Ця ппотеза була пщ-тверджена дослщженням, що продемонструвало асоцiацiю мiж вираженою кальцифiкаieю екстра-коронарних судин та тривалим вживанням ора-льних антикоагулянпв [10]. З iншого боку, слу-шно припустити, що порушення y-карбоксилювання вiтамiн К-залежних факторiв згортання кровi (протромбiн, фактор VII, IX, X) та бтмв антикоагулянтно'' системи (проте'н C, S, Z) може ставати причиною тромбогенних усклад-нень.
Нещодавн роботи продемонстрували асощ-ацiю однонуклеотидного полiморфiзму гена VKORC1 3i збтьшеним ризиком розвитку серце-во-судинних захворювань, включаючи iшемiчний iнсульт в китайськш популяци [12] та кальциф^ кацш аорти серед населення Нiдерландiв [11]. Натомiсть два дослiдження, проведенi в Ымеч-чинi, не виявили зв'язку мiж генетичним полн морфiзмом VKORC1 та iшемiчною хворобою се-рця [13] i iнсультом [2]. Таким чином, дат щодо зв'язку рiзних полiморфних локусiв гена VKORC1 з розвитком серцево-судинно' патологи неоднозначнi, суперечливi та потребують пода-льшого вивчення.
Мета дослщження
Провести аналiз зв'язку С1173Т алельного полiморфiзму гена VKORC1 з розвитком iшемiч-ного атеротромботичного iнсульту (1АТ1).
Матерiали i методи дослщження
Для дослiдження була використана венозна кров 170 хворих з 1АТ1 (42,4% жiнок i 57,6% чо-ловiкiв) вiком вщ 40 до 85 рокiв (середнш вiк 64,7 ± 0,73 роки), що перебували на диспансерному облку в полклЫчному вiддiленнi СумськоТ клшн чноТ лiкарнi №5.
Iшемiчний характер шсульту встановлювався за даними анамнезу i клЫчноТ картини хвороби, результатами МРТ-дослщження головного моз-ку. Патогенетичний варiант iнсульту визначали вiдповiдно до критерив TOAST [1] на пiдставi даних анамнезу, особливостей клiнiчного пере-бiгу хвороби, результатiв ультразвуковоТ допп-лерографп магiстральних артерiй голови та ЕКГ. Па^енти з кардiоемболiчним iшемiчним шсуль-том та iшемiчним шсультом нез'ясованоТ етюло-гiТ виключались iз дослiдноТ групи.
Група практично здорових оаб складалася iз 124 практично здорових донорiв, у яких вщсут-нiсть серцево-судинноТ патологiТ пiдтверджували шляхом збирання анамнестичних даних, зняття електрокардюграми, вимiрювання артерiального тиску та проведення загальноприйнятого невро-логiчного огляду. Контрольна група i група хворих з 1АТ1 не в^знялися за сшввщношенням осiб рiзноТ статi (P = 0,294 за x2-критерiем), од-нак середнiй вiк першоТ (76,7 ± 0,93 роки) був ie-тотно вищим, нiж другоТ (P < 0,001).
Дослщження виконано вщповщно до принци-пiв ГельсiнськоТ декларацп та схвалено Комiсiею з бюетики медичного iнституту Сумського державного ушверситету. Перед включенням у дослщження ва учасники дали письмову шформо-вану згоду.
Визначення С1173Т (rs9934438) полiморфiз-му гена VKORC1 проведене за допомогою методу полiмеразноТ ланцюговоТ реакцiТ з наступ-ним аналiзом довжини рестрикцiйних фрагмен-тiв при видiленнi Тх шляхом електрофорезу в агарозному гелк
Венозну кров для генотипування набирали в стерильних умовах у моновети об'емом 2,7 мл iз додаванням калiевоТ солi етилендiамiнтетраоц-товоТ кислоти (11,7 мМ) в якостi антикоагулянта ("Sarstedt", Ымеччина). Кров заморожували та збер^али при температурi -20 °С. ДНК з неТ ви-дiляли iз використанням наборiв GeneJET Whole Blood Genomic DNA Purification Mini Kit (ThermoFisher Scientific, США). Амплiфiкацiю д^ лянки гена, що мiстить сайт rs9934438 полiмор-фiзму, проводили за допомогою пари специфiч-них праймерiв: прямого (sence) - 5'-AAGATGAAAAGCAGGGCCTAC -3', зворотного (antisense) - 5'- CCGAGAAAGGTGATTTCCAA -3\ Для амплiфiкацiТ брали 50-100 нг ДНК i додавали до сумЫ, що мютила 5 мкл 5-кратного PCR-буферу, 1,5 мМ сульфату магнiю, 200 мкМ сумiшi чотирьох нуклеотидтрифосфатiв, по 20 pM кожного з праймерiв i 0,75 ОД Taq-полiмерази (ThermoFisher Scientific, США), об'ем
доводили до 25 мкл деюшзованою водою. Амп-лiфiкацiя складалася iз 33 цикглв: денатурацiя -94°С (50 с), пбридиза^я праймерiв - 60,0°С (50 с) i елонгацiя - 72°С (55 с). Для рестрикцшного аналiзу 6 мкл продукту амплiфiкацN iнкубували при 37°С протягом 18 годин iз 3 ОД рестриктази 5/у1 (Есо1301). Наявнiсть у 1173-й позицп гена vKoRC1 цитозину перешкоджало рестрикци, а при замiнi цитозину на тимш рестриктаза StyI розщеплювала амплiфiкований фрагмент дов-жиною 195 пар азотистих основ на два фрагме-нти: 125 та 70 пар основ.
Амплiфiкати вивченого фрагмента гена VKORC1 шсля рестрикци роздтяли в 2,0 % агарозному гел^ що мiстив бромистий етидш. Гори-зонтальний електрофорез (0,1А; 140^ проводили протягом 30 хв. Вiзуалiзацiю ДНК пiсля електрофорезу здшснювали за допомогою трана-люмшатора (Бiоком, Росiя).
Статистичний аналiз проводили з використанням програми SPSS-17. Для порiвняння роз-подiлу генотишв у дослiднiй та контрольнiй трупах, а також для перевiрки вщповщносп цих ро-зподiлiв рiвновазi Хардi-Вайнберга застосовува-ли x2-критерiй ^рсона. З метою встановлення ризику розвитку |АТ1 розраховували вiдношення шансiв (OR) та 95% довiрчий iнтервал (С1) для чотирьох основних моделей успадкування: дом^ нантна (референс - гомозиготи за основним алелем), рецесивна (референс - генотипи iз основним алелем), наддомшанта (референс - гомозиготи за основним та мшорним алелями) та адитивна (гетерозиготи та гомозиготи за мшорним алелем проти гомозигот за основним алелем в якост референсного генотипу). Релевант-нють моделей успадкування оцшювали за допомогою шформацшного критерш Акайке (1КА). Таю фактори ризику 1АТ1, як вш, стать, 1МТ, па-лiння та АГ були застосоваш в якостi коварiат пщ час мультиварiабельного логiстичного регрессного аналiзу. Усi тести були двостороншми, значення Р < 0,05 вважали статистично значи-мими.
Результати дослщжень та 1х обговорення
Генотипування хворих з 1АТ1 та осiб контрольно! групи за С1173Т полiморфiзмом гена VKORC1 дало змогу з'ясувати частоту, з якою зустрiчаються окремi варiанти цього гена, пере-вiрити вщповщнють рiвновазi Хардi-Вайнберга а також провести порiвняння мiж дослiдними гру-пами.
Так, було встановлено, що у хворих з 1АТ1 сшввщношення гомозигот за основним алелем (С/С), гетерозигот (С/Т) i гомозигот за мшорним алелем (Т/Т) склало 37,1%, 43,5% i 19,4%, а в контрольнш груп - вщповщно 47,6%, 37,9%, 14,5%. Наведений розподт у дослщнш груш (частота мшорного алеля 0,412) та в контролi (частота мшорного алеля 0,327) не мав статистично достовiрних вщхилень вiд очкуваних за
генетично-популяцмним законом величин (Р > томють, рiзниця в розподiлi алелiв у хворих з 0,05). Частота генотишв за С1173Т полiморфним 1АТ1 та представникiв контролю наближалась до сайтом гена VKORC1 також значимо не в^з- рiвня статистично! значимост (Р = 0,057) (табл. нялась i мiж групами порiвняння (Р = 0,178). На- 1).
Таблиця 1
Частота алел:в та генотип:в за С1173Т полиморфизмом гена VKORC1 у хворих з 1АТ1 та контрольних ос1б
Генотип Контрольна група Хворi з 1АТ1 P
n % 95% CI n % 95% CI
С/С 59 47,6 38,8-56,4 63 37,1 29,8-44,3
С/Т 47 37,9 29,4-46,4 74 43,5 36,1-51,0 0,178
Т/Т 18 14,5 8,3-20,7 33 19,4 13,5-25,4
Алель
С 165 66,5 60,7-72,4 200 58,8 53,6-64,1 0,057
Т 83 33,5 27,6-39,3 140 41,2 35,9-46,4
Примтка: 95% CI - 95% дов1рчий ¡нтервал. Значення Р розраховане за допомогою х2-критер1я П1рсона.
Таблиця 2
Анализ зв'язку С1173Тполиморфизму гена VKORC1 з 1АТ1 з урахуванням чотирьох основних моделей успадкування
Модель Рспост OR^ (95% CI) Рпопр OR^ (95% CI) 1КА
Домшантна 0,071 1,542 (0,963-2,467) 0,054 1,914 (0,989-3,449) 18,96
Рецесивна 0,275 1,418 (0,757-2,657) 0,701 1,165 (0,535-2,538) 21,00
НаддомЫантна 0,333 1,263 (0,787-2,026) 0,055 1,811 (0,989-3,318) 21,28
Адитивнаа 0,135 1,475 (0,886-2,455) 0,078 2,058 (0,912-3,926) 20,76
0,117 1,717 (0,874-3,373) 0,260 1,620 (0,700-3,749)
Прим1тка: 95% CI - 95% дов1рчий ¡нтервал; 1КА - ¡нформац1йний критер1й Акайке; Рспост - спостереже значення P (без поправки на ковар1ати); ORспост - спостережене в1дношення шанав; Рпопр - значення P пюля поправки на вк, стать, зви-чку до пал1ння, 1МТ та АГ; ORпопр - в1дношення шаныв пюля поправки на ковар1ати.
аПерший рядок в адитивнш модели в1дображае пор:вняння C/T генотипу з С/С генотипом, другий рядок - пор1внян-ня Т/Т генотипу з СС генотипом.
Результати аналiзу асо^аци генотишв за C1173T полiморфiзмом гена VKORC1 з 1АТ1 в рамках чотирьох моделей успадкування наведе-Hi в таблиц 2. Статистично значимий зв'язок для жодноТ' моделi встановлений не був. Для бтьш поглибленого аналiзу ми застосували метод му-льтиварiабельноï лопстичноТ' регреси'. Останнш дозволив дослщити вплив С1173Т полiморфного сайту на розвиток iшемiчного шсульту з урахуванням наявност у пащетчв шших факторiв ризику атеросклерозу. Проте, нав^ь шсля поправки на вк, стать, звичку палшня, 1МТ та артерiа-льну ппертензш ризик розвитку 1АТ1 у носив м^ норного алеля (С/Т та Т/Т генотипи) хоча i був у 1,9 (95% CI = 0,989-3,449) рази вищий, жж у гомозигот за основним алелем (С/С генотип) (вщповщно до домшантно'Т модел^, але статистична значимють цього не перетнула межi необхщно'Т достовiрностi (Рпопр = 0,054).
Найменший показник 1КА мала домшантна модель успадкування (18,96). Останне говорить про те, що саме вона була найбтьш релевантною з-помiж шших моделей.
Iшемiчний атеротромботичний шсульт являе собою мультифакторiальну патолопю, спадко-вий фактор в якш мае пол^енну природу. За останж роки значна ктькють потенцшних гежв-кандида^в була вивчена з огляду на Тх асоца-цiю з iшемiчним шсультом. З метою пошуку одного з таких генетичних факторiв було досл^
джено роль С1173Т полiморфiзму гена VKORC1 серед населення швжчно-схщного perioHy Укра-Тни. Одержанi результати комплексного аналiзу з урахуванням загальновщомих факторiв ризику атеросклерозу показали, що даний полiморфiзм не пов'язаний з ризиком розвитку 1АТ1.
У св^овш лiтературi iснуe незначна кiлькiсть робп", присвячених вивченню ролi rs9934438 ло-кусу з розвитком серцево-судинних хвороб. Результати роботи Teichert et al., в якiй проводилось дослщження зв'язку С1173Т полiморфiзму гена VKORC1 з розвитком мiнералiзацп стшок судин (в рамках Rotterdam Study), показали дво-разове зростання ризику кальцифкацп аорти в носив Т-алеля, порiвняно з С/С гомозиготами [11]. Автори припустили, що збтьшене вщкла-дання солей кальцiю у стшку аорти в носив Т-алеля може бути пов'язане з уповтьненням y-карбоксилювання iнгiбiтора ектотчноТ' кальциф^ кацп MGP. Дослiдження Lacut et al., що проведено в рамках EDITH Study, продемонструвало дост^рну асоцацш С1173Т полiморфiзму з розвитком венозноТ тромбоемболи [5]. Проте, було показано, що Т-алель мав протективний ефект щодо розвитку тромбозiв. Дослщники пояснили, що носiТ мшорного Т-алеля вiрогiдно мали мен-шу концентрацiю факторiв згортання кровi, що неодмшно вело до зниження ризику тромботич-них ускладнень.
Що стосуеться iшемiчного iнсульту, то лише в
po6oTi Zhang et al. проведене вивчення ролi C1173T полiморфного локусу гена VKORC1 у розвитку гострого порушенням мозкового крово-o6iry iшемiчного ^енезу в китайськш популяци [15]. Результати вчених показали, що С-алель, який в данш популяци е мiнорним (частота 0,074), виявився фактором ризику розвитку су-динного ураження головного мозку. Такий ефект був пояснений меншою чутливютю до кумари-нових антикоагулян^в у пацiентiв з С/Т та Т/Т генотипами.
Неоднозначнють результатiв аналiзу зв'язку полiморфiзму першого iнтрона гена VKORCI з поширеними серцево-судинними захворюван-нями та варiативнiсть 1х штерпретацп може бути пояснена з одного боку вщмшнютю в частотi алелiв в рiзних популяцiях, а з Ышого - вираже-ною гетерогеннютю вiтамiн К-залежних бiлкiв, бiологiчна активнють яких багато в чому зале-жить вiд функцiонування вiтамiн К-епоксид реду-ктази. Встановлення остаточного висновку щодо ролi генетичного полiморфiзму VKORC1 у розвитку серцево-судинних захворювань вимагае збтьшення кiлькостi спостережень та залучення оаб з рiзних популяцй
Висновки
Результати проведеного дослiдження проде-монстрували, що у представникiв украТнськоТ популяцiT вiдсутнiй зв'язок мiж частотою геноти-пiв за полiморфiзмом C1173T гена VKORC1 i розвитком 1АТ1. Як до, так i пюля поправки на вiк, стать, звичку палшня, iндекс маси тта та арте-рiальну гiпертензiю жоден з генотишв за пол^ морфним сайтом C1173T не був асоцшований з ризиком розвитку iшемiчного шсульту.
Перспективи подальших дослiджень поляга-ють у дослiдженнi зв'язку iнших полiморфних варiантiв гена VKORC1 з розвитком як iшемiчно-го iнсульту, так i шших поширених мультифакто-рiальних хвороб, зокрема гострого коронарного синдрому та цукрового дiабету 2 типу.
.iTepaTypa
1. Adams H.P. Classification of subtype of acute ischemic stroke. Definitions for use in a multicenter clinical trial. TOAST. Trial of Org 10172 in Acute Stroke Treatment / H.P. Adams, B.H. Bendixen, L.J. Kappelle [et al.] // Stroke. - 1993. - Vol. 24. - P. 35-41.
2. Arnold M-L. Single nucleotide polymorphisms in the VKORC1 gene and the risk of stroke in the Southern German population / M-L. Arnold, C. Lichy, I. Werner [et al.] // Thrombosis and Haemostasis. - 2008. - Vol. 100 (4). - P. 614-617.
3. Berkner K.L. Vitamin K-dependent carboxylation / K.L. Berkner // Vitamins and Hormones. - 2008. - Vol. 78. - P. 131-156.
4. Geisen C. VKORC1 haplotypes and their impact on the interindividual and inter-ethnical variability of oral anticoagulation / C. Geisen, M. Watzka, K. Sittinger [et al.] // Thrombosis and Haemostasis. - 2005. - Vol. 94 (4). - P. 773-779.
5. Lacut K. Vitamin K epoxide reductase genetic polymorphism is associated with venous thromboembolism: results from the EDITH Study / K. Lacut, C. Larramendy-Gozalo, L. GalG [et al.] // J. Thromb. Haemost. - 2007. - Vol. 5. - P. 2020-2024.
6. Li T. Identification of the gene for vitamin K epoxide reductase / T. Li, C.-Y. Chang, D.-Y. Jin [et al.] // Nature. - 2004. - Vol. 427 (6974). - P. 541-544.
7. Luo G. Spontaneous calcification of arteries and cartilage in mice lacking matrix GLA protien / G. Luo, P. Ducy, M.D. McKee [et al.] // Nature. - 1997. - Vol. 386 (6620) - P. 78-81.
8. Manolopoulos V.G. Pharmacogenetics of coumarinic oral anticoagulants / V.G. Manolopoulos, G. Ragia, and A. Tavridou // Pharmacogenomics. - 2010. - Vol. 11 (4). - P. 493-496.
9. Price P.A. Warfarin causes rapid calcification of the elastic lamellae in rat arteries and heart valves / P.A. Price, S.A. Faus, M.K. Williamson // Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. - 1998. - Vol. 18 (9). - P. 1400-1407.
10. Rennenberg R.J. Chronic coumarin treatment is associated with increased extracoronary arterial calcification in humans / R.J. Rennenberg, B.J. Van Varik, L.J. Schurgers [et al.] // Blood. -2010. - Vol. 115 (24) - P. 5121-5123.
11. Teichert M. Vitamin K epoxide reductase complex subunit 1 (VKORC1) polymorphism and aortic calcification: the Rotterdam study / M. Teichert, L.E. Visser, R.H.N. Van Schaik [et al.] // Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. - 2008. - Vol. 28 (4). - P. 771-776.
12. Wang Y. VKORC1 haplotypes are associatedwith arterial vascular diseases (stroke, coronary heart disease, and aortic dissection) / Y. Wang, W. Zhang, Y. Zhang [et al.] // Circulation. - 2006. - Vol. 113 (12). - P. 1615-1621.
13. Watzka M. Functional promoter polymorphism in the VKORC1 gene is no major genetic determinant for coronary heart disease in Northern Germans / M. Watzka, A. Nebel, N.E. El Mokhtari [et al.] // Thrombosis and Haemostasis. - 2007. - Vol. 97 (6). - P. 9981002.
14. Yuan H.-Y. A novel functional VKORC1 promoter polymorphism is associated with interindividual and inter-ethnic differences in warfarin sensitivity / H.-Y. Yuan, J.-J. Chen, M.T.M. Lee [et al.] // Human Molecular Genetics. - 2005. - Vol. 14 (13). - P. 17451751.
15. Zhang H. Association between VKORC1 gene polymorphisms and ischemic cerebrovascular disease in Chinese Han population / H. Zhang, L. Yang, Q. Feng [et al.] // Journal of Molecular Neuroscience. - 2014. - Vol. 53 (2). - P. 166-170.
Реферат
ПРИМИНЕНИЕ МУЛЬТИВАРИАБЕЛЬНОЙ ЛОГИСТИЧЕСКОЙ РЕГРЕССИИ ДЛЯ АНАЛИЗА СВЯЗИ С1173Т ПОЛИМОРФИЗМА ГЕНА ВИТАМИН К-ЭПОКСИД РЕДУКТАЗЫ С ИШЕМИЧЕСКИМ АТЕРОТРОМБОТИЧЕСКИМ ИНСУЛЬТОМ Дубовик Е.И.
Ключевые слова: витамин К-эпоксид редуктаза, аллельный полиморфизм, ишемический инсульт.
Представлены результаты определения С1173Т (ге9934438) полиморфизма гена витамин К-эпоксид редуктазы (VKORC1) у 170 больных с ишемическим атеротромботическим инсультом (ИАТИ) и 124 здоровых лиц (контрольная группа). Установлено, что у больных с инсультом соотношение гомозигот по основному аллелю, гетерозигот и гомозигот по минорному аллелю составило 37,1%, 43,5% и 19,4% (в контроле - 47,6%, 37,9%, 14,5%, Р = 0,178). Результаты мультивариабельного регрессионного анализа показали, что даже после поправки на возраст, пол, привычку курения, индекс массы тела и артериальную гипертензию, ни один из генотипов не был ассоциирован с риском развития ИАТИ.
Summary
ANALYSIS OF VITAMIN K EPOXIDE REDUCTASE COMPLEX SUBUNIT 1 (VKORC1) GENE C1173T POLYMORPHISM ASSOCIATION WITH ISCHEMIC ATHEROTHROMBOTIC STROKE BY USING MULTIVARIABLE LOGISTIC REGRESSION Dubovyk Ye.I.
Key words: vitamin K epoxide reductase, complex subunit 1, gene polymorphism, ischemic stroke.
This articles describes the results of vitamin K epoxide reductase complex subunit 1 (VKORC1) gene C1173T (rs9934438) polymorphism determining in 170 patients with ischemic atherothrombotic stroke (IAS) and 124 healthy subjects (control group) analyzed by using multivariable logistic regression. The ratio of main homozygotes, heterozygotes and minor homozygotes in case cohort was 37.1%, 43.5% and 19.4%? while in control group was 47.6%, 37.9%, 14.5% respectively, (P = 0.178). Results of multivariable logistic regression analysis showed that none of genotype was associated with IAS development even after correction for age, sex, smoking status, body mass index and hypertension.
УДК 616-056.3:613.26/.29]-07
Зубченко С.О., Юр'ев С.Д., Ликова М.А.
КОМПОНЕНТНИЙ П1ДХ1Д ДО ДИФЕРЕНЦIЙНОÏ Д1АГНОСТИКИ «НЕБАЖАНИХ» РЕАКЦ1Й НА ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ
Львiвський нацюнальний уыверситет iMeHi Данила Галицького *Укра'|'нська школа молекулярно!' алергологп та iмунологiï, м. Кив
Щороку прошдковуеться зростання прояв/'в алергопатолог'чних порушень. Значний в'дсоток цих реа-кцй виникае п'юля споживання харчових продукт'т. В останн роки в зв'язку з розвитком клмчно'У '¡муно-логУУ та алергологп з'явились новi можливостi диференуювати iстиннi алерг'мн'1 реакцИ на Ужу вд реак-ц/'й ншого Генезу. У данш статтi з велико)' клькоcmi пац^ент'в ми вибрали для прикладу клька клiнiчних випадюв, асоц/'йованих з проявами харчово'У алергУУ з метою продемонструвати необхiднiсть визначення сенсибiлiзуючого профлю i проведення компонентноУ д'агностики для грамотноУ верифкацУ д'агнозу i адекватного вибору тактики лкування. Нами визначено, що прояви харчово'У алергУУ у бльшост'1 випадюв бувають внаш'док перехресних реак^й м'ж близькоспорiдненими молекулами б'ткових родин. Окр'м цього ми акцентуемо увагу на необхiдностi диферен^йного пдходу до д'агностики прояв/'в «небажа-них» реак^й на продукти харчування у випадках ферментативно'У недостатно^i чи бактерйних нфе-кц/'й. Компоненты дослдження дають альтернативну можлив 'ють д 'агностики ютинно'Ухарчово'У алерг'УУ за умов неможливост'1 проведення провокащйних проб. K™40Bi слова: харчова алерпя, молекулярна дiагностика, толерантнють до пстамЫу.
Дана робота е фрагментом НДР «Оцшка взаемозв'язку iмунологiчних, генетичних, гормональних механiзмiв вторинних си-стемних васкулЫв та полi iмунопатологiï за умов системних захворювань сполучноУ тканини та оцтка ефективностi i безпеки застосування терапп' супроводу бюфлавоно)Ыв i бiгуанiдiв», № держ. реестрацц' 011U000166.
Вступ
Алерпчш захворювання е одними з найпоши-решших хроычних розладiв серед д^ей i дорос-лих у цтому свт. З них провщне мюце нале-жить харчовш алергп' (ХА) [5]. Незважаючи на чь тко описан стандарти дiагностики ХА, труднощi у практичнш медицин часто виникають через велику ктькють «небажаних» реакцш на продукти харчування, що часто проявляються ще в ранньому дитинс^ та значно попршують якють життя патента.
Зпдно з номенклатурою европейсько'1' акаде-мп алергологп та кл^чноТ iмунологiï, ХА - це змшена реак^я оргашзму на продукти харчування, зумовлена iмунологiчними та неiмуноло-пчними мехашзмами [7]. Через велику ктькють механiзмiв, що лежать в основi неадекватно!' ре-акци оргашзму на харчовий продукт, а також по причиш, що не завжди за об'ективних обставин можна провести «золотий стандарт» - оральну пробу на продукт харчування - проблема юнуе i вимагае пошуку альтернативних пiдходiв до дiа-гностики у кожному окремому випадку. 1нша сторона проблеми - це призначення елiмiнацiйних
дiет, як не у вах випадках е доцтьними та аде-кватними, а лише обмежують надходження в ор-гашзм необхщних нутрiентiв (особливо у дитя-чому та пщл^ковому вщ^.
Сьогодн у науковш лiтературi зус^чаються повщомлення стосовно рiзних варiантiв удоско-налення дiагностики ХА, а саме стандартиза^я iнструкцiй збору анамнестичних даних па^енлв з реак^ями на продукти харчування, виконання патч-тес^в, в т.ч. нативних тощо. Значним пос-тупом у вирiшеннi низки дiагностичних проблем в областi алергопатологп' е використання компо-нентних дослщжень (component-resolved diagnostics) [8]. Особливо!' актуальностi вони набу-вають при ведены па^ен^в з позитивними шюр-ними прiк-тестами до кiлькох пилкових i харчових алергешв. У таких випадках компонентна алергодiагностика може проявити максимальну практичну цЫнють, осктьки вона в рази збть-шуе iнформативнiсть традицiйноï дiагностики, приносячи бтьше iнформацiï про iстиннi пер-винн сенсибiлiзатори i виокремлюе Тх вщ сенси-бiлiзацiï через перехресну реактивнють [1].
