CC BY
17PHILOSOPHICAL SCIENCES
«LINK OF THE HOURS» THROUGH THE PRISM OF THE UNDERSTANDING «CHAOS» IN THE
ANCIENT CHINESE MYTHOLOGY AND SOCIAL PHILOSOPHY OF THE XXI CENTURY
Yershova-Babenko I.
Scientist in Philosophy sciences, professor, Academician of the International Academy of Information United Nations
Phd in pedagogics International Humanitarian University
Seliverstova H.
PhD student, Department of Philosophy, Social Studies and Socio-Cultural Activity Management, South
Ukranian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky
ЗВ'ЯЗОК ЧАС1В» КР1ЗЬ ПРИЗМУ ПОНЯТТЯ «ХАОС» В ДАВНЬОКИТАЙСЬКО1 М1ФОЛОГП I СОЦ1АЛЬНО1 ФШОСОФП XXI СТ.
Сршова-Бабенко I.B.
Доктор фшософських наук, професор АкадемгкМiжнародноi АкадемП тформатгзацИ ООН М1жнародний гумантарний унгверситет Професор кафедри Мистецтвознавства i загальногумантарних дисциплгн
Селiверстова Г.С.
астрант кафедри фшософп, соцгологИ та менеджменту соцгокультурно'1 дгяльностг Швденно-укратського нацюнального педагоггчного унгверситету гменг К.Д. Ушинського
Abstract
In the article through the prism of the concept of "chaos" the question of the connection of times - ancient Chinese mythology and modern philosophy, science, mathematics and socio-humanitarian sphere of the XXI century is considered. Associations between the phenomenon of "chaotic state of the world" and the state of mythological characters are demonstrated. The discovered crossroads in the interpretations of the image of Chaos in ancient Chinese mythology is described in the form of seven holes with the Sumerian-Babylonian interpretation of chaos found on seven clay tablets. Another aspect is expressed in the image of the destruction of Chaos in an attempt to bring it to a certain order. In this case - seven holes. Conceptual transformations in modern philosophy and social philosophy, science and society are shown. These transformations are connected with the theory of dissipative structures and changes of the Belgian scientist I. Prigogine (winner of the Nobel Prize, 1977), the synergetics of the German scientist G. Haken and the socio-humanitarian research of Ukrainian philosophers, philosophers and philosophers. . The phenomena of psychomerism of social reality and ii chaos due to psycho-merism in terms and from the standpoint of hypertheory and the concept of the same name "brain - psyche - mind / consciousness" ("bpm / c") are considered. This makes a transdisciplinary study of the phenomenon of "chaos of social reality" and its psycho-dimensionality in these areas.
The methodological basis of the research is presented in the context of the theory of changes, synergetics as a post-classical general scientific research program and psychosynergetics as a new perspective expressed by the general scientific conceptual K-model (philosophical category) "whole as a whole / whole-whole" including non-linearity, as well as the concept of "order out of chaos".
Анотащя
У статп Kpi3b призму поняття «хаос» розглядаеться питания про зв'язок чаав — давнокитайсько! мiфолоrii та сучасно! фшософи, природознавства, математики та соцюгумаштарно! сфери XXI ст. Проде-монстровано асощаци мiж явищем «хаотичний стан свиу» та стан мiфологiчних персонашв. Описано ви-явлене дослщницьке перехрестя в трактування образу Хаосу у давно -китайсько! мiфолоrii' у виглядi сьома отворiв з Шумеро-вавилонським трактуванням хаосу, знайденим на амох глиняних табличках. Ще один аспект виражено образом руйнування Хаосу при спробi приведення його до певного порядку. В цьому випадку - сьома отворами. Показаш концептуальш трансформаций в сучаснш фшософи та сощально! фшософи, наущ та сусшльствг Щ трансформаци пов'язаш з теорiею дисипативних структур та змш бельгшсь-кого вченого I. Пригожина (лауреат Нобелiвськоi премп, 1977), синергетикою шмецького вченого Г. Ха-кена та соцюгумаштарними дослщженнями укра!нських фiлософiв та вчених, що знайшло втшення у пси-хосинергетищ, теорп сощально! самооргашзацп та сощально! фшософп. Розглянуто явища психомiрностi сощально! реальносп та ii хаотизацп внаслщок психомiрностi в термшах з позицш гшертеорп та одной-менного концепту "brain - psyche - mind/consciousness" ("bpm/c"). Це робить трансдисциплшарним до-слiджения явища «хаотизацп сощально! реальносл» i !! психомiрностi у цих сферах.
Методолопчну базу дослщження представлено контекстом теорп змш, синергетики як постнекласич-но! загальнонауково! дослщницько! програми i психосинергетики як ново! перспективи, виражено! загальнонауково! концептуально! К-моделлю (фшософською категорieю) «цше в цшому/цше-в-цшому» i 11 варiантами, базуючись на дисипативносп психiки, включаючи не лiнiйнiсть, а також концептом «порядок iз хаосу».
Keywords: chaos, psychosynergetic, chaotization, psycho-dimensionality, philosophy, social philosophy, ancient chinese myths
Ключовi слова: хаос, психосинергетика, хаотизащя, психомiрнiсть, фiлософiя, соцiальна фiлософiя
Постановка проблеми та актуальнiсть теми до-слвдження
Явище i поняття «хаотизаци сощально! реальность» в аспектi и «психомiрностi» в колi базових понять соцiальноi' фiлософii' та науки XXI ст. стало активно проявляти себе, характеризуючи змши в суспiльствi та в житп людини.В даному аспекп воно стало претендувати на роль мехашзму фор-мування та регуляцп поведiнки як окремо! людини (психомiрнiсть людиномiрного суб'екта - S2), так i суспiльства в цiлому як макросуб'екта (mS2о) -суб'eктiв одного класу в методологiчному i свгго-глядному аспектах. Умовою життя S2 та iснування mS2о е достатнш ступiнь неврiвноваженостi. (Суб'ектом S1 виступае «природа»). Картина свiту кардинально змшилася з появою нового суб'екта, який отримав назву «цифро-суб'ект»[1, 53-61].
Концепция «хаотизацii соцiальноi реальностi» в тому чи^ та особливо внаслiдок ролi психомр-ностi на етапi хаосу в суспшьств^ стае однiею з активно розроблюваних та розширюють сферу своеi присутностi соцiальних концепцш. У не1 потрапля-ють синергетичш та психосинергетичнi уявлення про творення хаосу рiзноi природи.
Як шдкреслюють фахiвцi (I. £ршова-Бабенко), хаотизацii сощальних процесiв, що викликаеться хаотизацiею психомiрних станiв людини й сустль-ства як сукупносл людей, вимагае бшьш глибокого вивчення питань балансу хаосу i порядку у пси-хомiрних аспектах соцiуму. Це веде до необ-хiдностi об'еднання дослiджень, з одного боку, юто-ричних корешв образу «Хаосу», зокрема, в давньо-китайсько1 мiфологii. З iншого — процеав хаотизацii в сучасному суспiльствi i, що характерно, в самих рiзних крашах. З третього — сучас-ного математичного апарату, що описуе поведiнку деяких нелшшних динамiчних систем, схильних до при певних умовах явищу, вiдомому як хаос (ди-намiчний, детермiнований, дисипативний, керова-ний).
До числа таких складних середовищ / систем в соцюгумаштарному знаннi XXI ст. ввдносять «соцiальну реальнiсть», суспiльство, культуру, час, псимку людини та всi и сфери, продукти 11 дхяль-носп, що об'еднуються термiнами «психомiрнiсть», «психомiрнi середовища / системи» [23; 2,148-151]. В тому числ з цих позицш фахiвцями розгля-даеться гiпертеорiя, концепт (гiперсистеми / середа) «мозок-психша-ум / розум / сввдомють ...» i методологiя дослiдження психомiрностi [ 3, 45-50; 24].
Мета i завдання дослiдження
Мета дослвдження [20]: в аспектi сощально-фшософського i психосинергетичного аналiзу розглянути питання про мiсце хаосу в поведшщ явища, висловленого в роботi I. СршовоьБабенко концептом «Ьрт / с» i однойменно1 гiпертеорii [28]. У данш статгi реалiзуеться одне iз завдань — пока-зати джерела образу «Хаос» в давньокитайськш мiфологii, тим самим описавши його юторичне корiння, висхiднi до давньокитайських лтгератур-них джерел V - I ст. до н.е.
Виклад основного матерiалу Поняття i явище «хаос» в давньокитайськох' фiлософськоi традицп.
Для давньокитайськох' фiлософськоi традицii, мiфологii Хаос (Хунь-дунь — хунь-тунь) е одним з найважливших концептiв китайського умогляду, особливо в його натурфiлософському аспекп. У лiтературi пiдкреслюеться етимологiчна неясшсть слова, з одного боку, та простежуванють значення «початковий (« водний ») хаос», з iншого. Останне трактування передуе в «раннекитайскiй» мiфологii появи будь-яког' просторово-часовог' визначеностi у виглядi сторiн свiту, пiр року i т. д. (В наступнш статгi будуть наведенi результати останшх науко-вих дослiджень нейрофiзiологiв про роль просторо-во! визначеностi для освгга нейроструктур, якi об-слуговують розумовi процеси).
У давньокитайськох' мiфологi!' пiдкреслюеться початковий «хаотичний» стан свпу й асоцiацiя з цим образом стану мiфологiчних персонажiв. Цi погляди звичайш в пам'ятках даоськох' орiентацi!' IV-П ст. до н. е. Це таш тексти як «Чжуан-цзи», «Ху-айнань-цзи» та «Ле-цзи». Поряд з цим заведено видмти ще чотири трактування Хаосу в давньоки-тайськоi мiфологiчноi традицii.
Хаос як якась жива ютота з ознаками перво-зданноi нерозчленованостi
розглядаеться в цiй традицii як бог середини, у якого часто зус^чалися бог Швденного моря Шу i бог Пiвнiчного моря. Вони задумали вщдячити Хунь-Дуня за доброту i сказали: «У всiх людей е ам отворiв (в головi), щоб бачити, чути, !сти й дихати, i тiльки у Хунь-Дуня немае жодного». Вони почали свердлити отвори, роблячи кожен день по одному, але Хунь-дунь помер.
Це трактування викликае, на наш погляд, особ-ливий дослвдницький iнтерес через цифри «сiм», асоцшючись iз шумеро-вавилонським трактуван-ням хаосу, значено].', як вiдомо на семи глиняних табличках. Ще один аспект дослщницького ште-ресу, викликаного щеею «семи отворiв», вираже-
ний образом руйнування Хаосу при спробi приве-дення його до певного порядку. В цьому випадку — семи отворiв.
Хаос у викладаемо! традицii' розглядаеться та-кож як мiфiчний звiр теж з ознаками нерозчленова-ностi, хоча помггао ослабленими. Так, наприклад, в книзi «Шень i цзин» («Книзi о чудовому i надзви-чайному»), яку приписують Дунфан Шо, 11-1 ст. до н.е., присутнiй образ звiра, схожого на довгошер-стих собаку з ведмежими лапами, але без пазурiв. «У нього е очД, але вiн не бачить; ходити не вмiе, е вуха, але вДн не чуе, зате чуе наближення людини ».
У цьому трактуваннi звертае на себе увагу те, що вона перегукуеться з попередньою через асоцiацiю присутностi тут «неробочих отворiв» -очей i вух, що можна трактувати як перехДд вiд хаосу до порядку, враховуючи ослаблешсть ознак не-розчленованосп в запропонованому способi.
Ще одна штерпретащя хаосу в давньокитайсь-ко! мiфологii' — це образ яко!сь мДфДчно! птицi ДД-Дзян, яка згадуеться, наприклад, в такому джерелi як «Шань хай цзин» («Канон пр Д морДв») [22]. У текст йдеться, що вона нагадуе мДшок, (випускае?) киноварно-червоний вогонь, з шДстьма ногами й чо-тирма крилами, але без обличчя та очей.
Тут звертае на себе увагу присутшсть цифр, з одного боку, Д ввдсутшсть «отворДв», з Дншого, — очей Д обличчя.
У аналДзованш лДтературД згадуеться припу-щення, що в данДй штерпретацп вДдбилися архш'чш уявлення про небо у первозданному нерозчленова-ному хаосД.НарештД, вДдоме трактування Хаосу в стадДально шзшшо! ДсторДзованно!' китайсько! мДфо-логп, де представлено кДлька негативних антропо-морфних персонажДв, в т. ч. Безпутний Д злий син мДфДчного государя ДД-Хуна.
Хунь-дунь Д Юй-чжоу
Важливою для нашого дослддження позицДею в давньокитайських мДфах виявляеться поетапне ускладнення в ходД космологДчного процесу про-сторово-часових структур, що веде до становлення (розгортання) повнощнного «космосу». «Космос» позначаеться термДном юй чжоу, що буквально означае «чотири сторони свДту, зенДт Д надир» (юй (2)) Д «минуле, сучасне, майбутне» (чжоу (1)). Розгляд дано! опозицшно! пари хунь дунь Д юй чжоу у даоському ключД породжуе такД символи як непроявлене, неоформлене Д навиъ ненароджене. Вони, своею чергою, служать метафорою дао як речД, «вДчно попередньо!» всякому порядку («Дао Де ЦзДн», V-П ст. До н. Е., & 21, 25) [21].
Одночасно «хаотичнють» висуваеться Д в якостД важливого властивостД розуму даоського мудреця, який сам характеризуе його як «серце-ро-зум дурня», що вДдрДзняеться вдд звичайних людей саме своею «тушстю» Д «темрявою», що охороня-ють його вдд «обробки» Д «структурування» за до-помогою ненависного «освДти» -сюе »(« Дао Де ЦзДн », & 20) [21].ТДльки Хаос у давньокитайському трактуванш здатний володДти початковою цшсшстю (нерозчленованДстю). I!' втрата веде до бДльш-менш ввддалено!' смертД-знищення, Д тДльки
ототожнення з ним може забезпечити iндивiду збе-реження або ввдновлення шукано! цiлiсностi.
Останне положення представляе для нас особ-ливий дослвдницький iнтерес, т. К. Асоцшеться з концептуальною моделлю (фiлософською кате-горiею, принципом) «цiле в цiлому / цвде-в-цшому», включаючи цiлiснiсть i нелшшшсть, запропонова-но! на рубеж1 XX — XXI ст. укра!нським фшосо-фом I. В. £ршово!-Бабенко [23].
Трохи шзшше, в «Каталозi / канош гiр i морiв» («Шань ганьби цзин», цз. 2, кн. 3) [22], мiфо-логiчний образ «Хунь дунь» персошф^еться, набуваючи характерний для «народно!» релiгi! фан-тастичний вид природного духу -шень (1) або духу-птицi.
Образ птиц стае в нашому дослiдженнi асощащею з образом птаха в трактуванш психiки антично! мiфологiчно! традицi!, що буде розгля-нуто в наступнш статтi.
Iнодi «Хаос» в давньокитайсько! мiфологi! розглядаеться як вих1дний пункт космогенеза, що передуе дао як принципу, що регулюе вже диферен-цiйовний унiверсум (пор. «Дао Де Цзш», & 25 - про дао: «£ рiч, в Хаос сформована, перш Неба i землi народжена ») [21]. В даоських текстах нерiдко замiсть слова Хунь дунь вживаються похiднi ввд нього (хунь, хунь-хунь, дунь-дунь i т.п.), яю зазви-чай використовуються як метафори невимовно! простоти дао i субстанцiально! едностi унiверсуму. Ряд видiв даоських релiгiйних практик спрямова-ний на «повернення» до початково! простоти та цшсносп Хаосу, втрата яких вважаеться початком свггово! деградацi!.
Останне стае для даного дослвдження ще однiе! асощащею, що виражае «зв'язок часiв», бо саме «цшсшсть» i нова концептуальна модель (фшософ-ська категорiя) покладена в основу нашого дослвдження проблеми хаотизацi! психомiрностi соцiально! реальносп [30, 29-36] в аспектi сощально-фвдософського аналiзу розгляду питання про мюце хаосу в поведiнцi явища, вираженого в роботi [3, 45-50] концептом «brain-psyche-mind / consciousness» ("bpm / c ...") i однойменно! гшер-теорi! [3, 45-50].
Трансформацiя уявлень про хаос у фвдософп та наущ XX — XXI ст.
XX ст. принесло кардинальну зм^ трактування Хаосу, а саме перехвд вiд звичного його розгляду в негативному ракурс як небажаного без-ладу, який потрiбно усувати, до позитивного розгляду продуктивносп Хаосу. Цей перехвд пов'я-заний з поняттям «дисипативнiсть» в теорi! дисипа-тивних структур I. Пригожина (Лауреата Нобелiвсько! премi! 1977) i виражений стосунками понять «хаос» i «порядок наступного рiвня». Автор показуе таку важливу особливiсть дисипативно! си-стеми як то, що вона з'еднуе порядок з хаосом, де-монструючи, що нi той, нi шший не можуть iснувати одне без одного.
В шнщ XX ст. в робот [27] укра!нським фвдо-софом було введено уявлення про псих!ку людини як дисипативно! системи.На початку XXI ст. в
сощальнш фшософи в нашому попередньому до-слiдженнi (2018-2020) була показана особлива ак-туальнiсть зараз такого явища як «сощальний хаос». 1стотно, що ряд укра!нських дослвднишв присвятили цьому сво! роботи. Так, наприклад, вивчення соцiального хаосу як феномена присвя-чена робота Омельченко [5].
Ентротя — мiра хаосу
У природознавств^ а саме для термодинашки, мiрою хаосу виступае «ентротя». (Вш грец. «Звер-нення», «перетворення») - широко використовува-ний в природних i точних науках термiн (вперше введений в рамках термодинашки як функщя стану — Пригожин, Стенгерс. Порядок з хаосу.1986 [6]).
Дане поняття вважаеться мiрою незворотного розаювання енерги. (В 80-i рр. Було поширено Олвiном Тоффлером на шформацшт процеси; в 90-i рр. - псих1чт та психомiрнi процеси I. £ршо-во!-Бабенко). Це функцiя стану термодинамiчно! системи i якась мiра вiльного стану системи. Вона тим повтше, нiж меншi обмеження ця система мае, але за умови, що ступетв свободи у не! багато. Ви-ходить, що нульове значення мiри хаосу — це по-вна iнформацiя, а максимальне — абсолютне незнання.
Рiзнi галузi знань також видмють рiзнi види мiри хаосу: iнформацiйну, диференцiальну, моле-кулярну та iн. Як бачимо, в цьому ряду не вистачае таких рiзновидiв заходи хаосу як людиномiрна або психомiрна мiра хаосу.
Для молекулярних систем, як ведомо, юнуе ентротя Больцмана, яка визначае мiру !х хаотичностi та однородность Больцман зумiв встановити взаемозв'язок мiж заходом хаосу i ймовiрнiстю стану.
Ентротя тформацшна мае на увазi деяку мiру невизначеностi або непередбачуваносп.
У суперечнiсть другому початку термодинашки, зпдно з положениями якого все повинно розвиватися вщ складного до простого, розвиток земно! еволюци просуваеться у зворотному напрямку. Це нестикування обумовлене термоди-намiчними процесами, як1 мають незворотний характер. Споживання живим органiзмом, якщо його представити як вiдкриту термодинамiчну систему, вщбуваеться в менших обсягах, тж викидаеться з не!. Харчовi речовини мають меншу ентропiею, нiж вироблет з них продукти видiлення.
Тобто оргатзм живий, тому що може вики-нути цю мiру хаосу, яка в ньому виробляеться через пропкання незворотних процесiв. Наприклад, шляхом випаровування з оргаиiзму виводиться близько 170 г води, тобто тшо людини компенсуе знижения ентропи деякими хiмiчними та фiзичними процесами.
Все наше життя — суцшьна ентропiя, тому що мiра хаосу iнодi перевищуе мiру здорового глузду. Можливо, не так далеко час, коли ми прийдемо до другого закону термодинашки. Адже коли здаеться, що розвиток деяких людей або держав уже тшов назад, тобто ввд складного до примiтив-ного.
Дослiдники тдкреслюють, що процеси хаоти-зацi! сощально! реальностi починаються в моменти бiфуркацi! (каскаду бiфуркацiй) соцiально! системи (I. Пригожин), або в моменти бiфуркацi! психомiр-ного середовища / системи (I. £ршова-Бабенко), в "режимах з загостренням" (С. Кудюмов), коли тд впливом рiзних флуктуацiй соцiальна або пси-хомiрна система втрачае стшшсть i переходить в особливий режим функщонування. Утворюваний при цьому сощальний хаос стае джерелом або но-вих можливостей i шлях1в розвитку сощально! си-стеми, або руйнування часткового або тотального, нарешп, зависания, «плато».
У сощогуматтарному знаинi дослiдники розглядають i такий рiзновид явища хаотизаци пси-хомiрно!, нейро- та оргатзмового середовища / системи — психши, особистостi, свiдомостi, мозку, тша, як високошвидк1сна хаотизащя або дифузтсть [7, 53-72; 8, 10-24].
Поряд з цим, психомiрнiсть як така по I. £ршо-во!-Бабенко, та виднеться досл1дниками «пси-хомiрнсть сощально! реальность» (Козобродова, [12, 48-59;13,55-61;14,39-47;15, 29-34;16, 219-233;30, 29-36;]) показуе значущу роль соцiального суб'екта в аспекп його психомiрностi в процесах са-мооргаиiзацi! соцiальних середовищ / систем. Крiм того, виявляються новi аспекти дослщження по-ведiнки соцiально! реальносп в умовах !! хаотизацi! внаслщок хаотизацi! психомiрностi.
При дослiдженнi сощально! реальносп i Г! ха-отизацп внаслiдок психомiрностi в контекстi сощально! фшософи ми спираемося на концепту-альну модель (фiлософську категорiю) «цше-в-цiлому», що включае цiлiснiсть, нелшшшсть та дисипативнiсть (Концептуальна модель вперше введена в фшософи i психосинергетики — £ршова-Бабенко [23]; концепт «хаотизащя психомiрностi соцiально! реальностi» вперше введений в рамках застосування психосинергетично! парадигми в сощальнш фшософи — Селiверстова [28].
Цим кроком ми реалiзуемо трансдисциплшар-ность, що стала актуальною i необх1дною в до-слiдженнях початку XXI ст., Виявляючи зв'язок мiж фiлософiею i методологiею науки (£ршова-Бабенко [9, 460-490]), з одного боку, соцюгумаштарною сферою знань, з шшого (Селiверстова [28; 17,102-114;18,43-47;19, 36-45; 29, 72-81; 26,59-66]), термо-динамiкою (Пригожин [10]; Порядок з Хаосу [6]), з третьо!.
Наряду з цим, розширивши дослщне поле, ми бачимо цiкавi аналоги та асощаци з трактуванням поняття «хаос» (хунь дунь) в стародавнш фшософи, для яко! воно е традицшним, особливо для даосизму.
аким чином, ми реалiзуемо трансдисци-плшарш дослiджения одночасно в давньокитайсь-ко! фiлософi! V-I ст. до н. е., у фшософи i наущ XXI ст. - в сощальнш фшософи, природознавств^ мате-матицi, медициш та соцiогуманiтарнiй сферi. Саме це i названо в данiй статл «зв'язок часiв».
Хаотизац1я психомiрностi сощально! реальносп як самостшне явище i хаотизацiя соцiально!
реальносп як результат ncrnoMipHOcri ще! реальносп ми розглядаемо як pi3Hi. Оск1льки використо-вуваш в данш роботi термiни досить молодi — для науки, а тим бшьше для фшософп, 15 - 30 рошв — це не вж, е необхiднiсть викласти !х змiст доклад-нiше.
Поняття «психомiрнiсть» та «психомiрне сере-довище» - вперше введенi в рамках психосинергетики — £ршова-Бабенко [7, 53-72]). В аспект диси-пaтивностi вони розглянуп в роботi [27], поняття психша вперше розглядаеться як дисипативна система / середовище.
Шд дисипaтивнiстю психiки в роботi [27] украшський фiлософ, методолог i психолог I. £р-шова-Бабенко пропонуе розумгги психiкy як «су-кyпнiсть що розвиваються в чaсi та взаемодшчих процесiв i стaнiв, хаосу i порядку як граничних стaнiв середовища, а не тiльки системи, - min i max, що приводить до виникнення нового динaмiчного i дисипативного стану. Першорядне значення при цьому пiдходi набувають так1 властивосп системи / середовища психики людини як нелiнiйнiсть системи та когерентнють поведiнки ii елементiв або шдсистем (цiлих, цiлiсностi), що лежать в основi ш-ших властивостей псих1чно! системи / середовища, а також iмовiрнiсний, не жорсткий характер зв'язшв мiж цими властивостями. У цьому наш шдхвд узгоджуеться з позищями синергетичного пiдходy до дослщження об'ектiв, що сaмооргaнiзyються i саморозвиваються».
У термодинaмiки поняття «дисипатившсть» введено I. Пригожином, [11]. В теорп дисипативних структур I. Пригожина дисипатившсть виражена стосунками понять «хаос» i «порядок наступного рiвня» постнекласичною класифжащею наук, зас-новано! на мiрностi об'екта дослвдження (£ршова-Бабенко [7, 53-72]), дае можливють порiвнювaти ii в aспектi «мiри незворотного розсшвання енергп», «мiри хаосу», ентропп ввдповщно! мiрностi.
Висновки. У резyльтaтi розвитку фшософсь-кого i наукового знання в XX ст. стае очевидною трансформация поняття i явища «Хаос», перехвд його значення з негативного в продуктивний, зi сфери фшософп у сферу природознавства. 90 рр. XXI ст. продемонстрували входження хаосу в соцюгумаштарну сферу в результата розвитку психосинергетики, де була показана дисипатившсть психiчних i психомiрних процесiв, що виражае пе-рехвд вiд хаосу до структур нового порядку. Порiвняльне дослiдження значення поняття «Хаос» в давньокитайсько! мiфологii', з одного боку, у фшософи, природознавсга та соцюгумаштарнш сферi XX — XXI ст., з шшого, показують «зв'язок чaсiв» крiзь призму понять «Хаос» в давнину i в сучас-ностi, в тому чи^ таких сучасних явищ як «сощальний хаос» i «хaотизaцiя сощально! реаль-ностi».
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Сршова-Бабенко I. В., 2020 "The problem of a new scientific picture of the world. World of "Digits"
and "Digital subject"" // Norwegian Journal of Development of the International Science. №44, part.2- pp. 53-61.
2. Ершова-Бабенко И. В. 2015. "Личность профессионала и культура - возможности применения концептуальной модели психосинергетики «целое в целом» в психологии. - В Становление личности профессионала: перспективы и развитие". - Материалы IV Международной научно-практической конференции (27-28 февраля 2015 года). - 0десса,2015.- c. 148 - 151
3. Ершова-Бабенко И.В. 2019. Гипертеория "brain-psyche-mind/conciousness" - постнеклассиче-ское общее решение проблемы и методология исследования психомерности // Norwegian Journal of Development of the International Science. №29, part 3, pp. 45-50.
4. Селиверстова А.С. 2019. "Место хаоса и самоорганизации в феномене, выраженном концептом "BRAIN- PSYCHE-MIND / CONSCIOUSNESS"" // Международная научная конференция "Концепти соцiокультурноi транс-формаци сучасного сустльства", ПНПУш. КД.Ушинського. Одеса, 24 травня 2019р.
5. Омельченко Н. 2006. Феномен сощального хаосу: фшософський аналiз. Автореферат на здо-буття наукового ступеня кандидата фшософських наук за спещальшстю 09.00.03. - сощальна фшо-софiя та фшософя юторп. Запорiжжя: ЗНУ, 20с.
6. Пригожин I., Стенгерс I. 1986. Порядок з хаосу: Новий дiалог людини з природою.М.: Прогресс 1986. - 430 с.
7. Ершова-Бабенко И. В. 2008. Методологические проблемы разработки новой теории психики в свете постнеклассических практик. - В Сб.: Пост-неклассические практики: определение предметных областей. Материалы международного междисциплинарного семинара. - М.: Изд-во МаксПресс, 2008. - С. 53 - 72
8. Ершова-Бабенко И. В., Горищак С.П. 2012. Постнеклассическая методология - психосинергетика: возможности применения в медицине. // 1нте-гративна антроnологiя, No 1(19), 2012. С. 10-24.
9. Ершова-Бабенко И.В. 2009. Место психосинергетики в постнеклассике. Постнеклассика: философия, наука, культура. Отв.ред.Л.П, Кия-щенко, В.С. Степин. СПб.: 2009, С.460-490
10. Prigogine I. 1947. Etude Thermodinamique des Phenomenes Irreversibles. These d'agregation pre-sentiee a la faculte des sciences de I'Univesite Libre de Bruxelles (1945). - Paris: Dunod, 1947.
11. Prigogine, I. Nicolis G. 1977. Self-Organization in Non-Equilibrium Systems: from Dissiputive Structures to Order through Fluctuatins. Wiley, 491р.
12. Ершова-Бабенко И. В., Козобродова Д. М. 2017. Постнеклассика: эволюция представлений о самоорганизующихся средах и системах. Историко-философский анализ (от естествознания к со-циогуманитарной сфере). ВкникМiжнародного гу-маттарного унiверситету. 2017, No13, с. 48-59.
13. Козобродова Д. М. Историко-философский анализ представлений о явлении самоорганизации в XX в. (от естествознания к социогуманитарной
сфере). Вгсник Мгжнародного гумантарного унгверситету. 2017, No14, с. 55-61.
14. Козобродова Д. М. Развитие парадигмы нестабильности в украинской социально-философской мысли. Наукове ni-знання: Методологгя та технологгя. Фшософгя. 2018, Вип. 2 (41),c.39-47.
15. Козобродова Д. Концепция социальной самоорганизации в социальной философии. Virtus. Scientific Journal. 2018, September, 26, c.29-34
16. Козобродова Д. Эволюция представлений представлений о сложных самоорганизующихся средах/ системах в гуманитаристике на рубеже XX-XXI вв. Фшософгя освгти. Phylosophyof Education. 2018, Vol.23 (2), c.219-233.
17. Селиверстова А.С. 2018. Развитие представлений о хаосе как предмет социально-философского анализа // Наукове ni-знання: методологгя та технологгя. № 2 (41), с. 102-114.
18. Селиверстова А.С. 2018. Социальный хаос как проблема социальной философии // Scientific Journal Virtus. November #28, c. 43-47.
19. Селiверстова Г.С. 2019. Входження постнекласичного гумаштарного поняття «хаос» в освгтню сферу: сощально-фшософський аспект проблеми соцiалiзацil особистосп // Освтнш дискурс: збгрник наукових праць (фшософгя, педагоггка). Випуск 12 (4), с. 36-45.
20. Селиверстова А. С. 2019. Место хаоса и самоорганизации в феномене, выраженном концептом "BRAIN- PSYCHE-MIND / CONSCIOUSNESS" // Международная научная конференция "Концепти соцюкультурно! трансформаци сучасного суспшь-ства", ПНПУiм. К.Д.Ушинського. Одеса, 24 травня 2019р
21. Лао Цзы. Дао дэ цзин. Книга пути и достоинства: сборник /пер. и послесл. Д. П. Конисси. Москва: Центрполиграф, 2016. 221 с.
22. Каталог гор и морей (Шань хай цзин)/ Пер. Э. М. Яншиной. М., 2004, 201с. Girardot N. J. Myth and Meaning in Early Taoism: The Theme of Chaos (hum-tun). Berk., 1983.
23. Ершова-Бабенко И. В. 2005.Психосинерге-тические стратегии человеческой деятельности
(Концептуальная модель). Монография. - Винница, KNYGA NOVA,2005. - 368 с
24. Ершова-Бабенко И. В.2020. Психомерность социальной реальности в аспекте самоорганизации как предмета социально-философского и психосинергетического анализа. Монография. / Ершова-Бабенко И. В. Козобродова Д. М - Одесса: Бондаренко М. А., 2020 - 162с.
25. Ершова-Бабенко И. В.2020. Психосинергетика: методологический статус, теория и практика: юбилейный сборник научных трудов профессора И. В. Ершовой-Бабенко / ред.-сост. В. Б. Ханжи, Н. В. Кривцова. - Одесса : Фешкс, 2020. - 256 с.
26. Seliverstova A. The problem of social chaos from the psychosynergic position // Theory and Practice of Introduction of Competentence approach to higher education in Ukraine. Monograph, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. Vienna, 2019. p. 59-66.
27. Сршова-Бабенко 1.В. (1992). Методолопя дослщження romi^ як синергетичного об'екта. Монографiя. Одеса: ОДЕКА, 124с.
28. Ершова-Бабенко И.В., Селиверстова А.С. 2020. Хаотизация психомерности социальной реальности: социально-философский и психосинерге-тический контекст. монография / Одесса: Украинское синергетическое общ-во, Бондаренко М.А., 196с.
29. Yershova-Babenko I., Kozodrodova D., Seliverstova A. 2020. Psychosynergetic АрршаЛ to Formation of Teacher's Pedagogic Self-organization in the New Ukrainian School// Theory and Practice of Future Teacher's Training for Work in New Ukrainian School: monograph / Edit. I.F Prokopenko, I.M. Trubavina. Prague, OKTAN PRINT, pp. 72-81.
30. Kozobrodova D. 2019.Theoretical foundations and ideas about complex self-organizing environments / systems in the humanities at the XX-XXI centuries // Theory and Practice of Introduction of Competentence approach to higher education in Ukraine. Monograph, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University.Vienna,. p. 29-36
REACTION OF PROFAMILY DEFENDERS TO THE ACTIVITIES OF THE LGBT COMMUNITY
OF UKRAINE
Kuryliak V.
PhD, doctoral student of the Department of Culturology and Philosophy
National University «Ostrog Academy», Head of the Department of Philosophy, Theology and Church History
«Ukrainian Institute of Arts and Sciences»
Abstract
The relevance of the study is due to the existing polemical approach to the activities of LGBT communities in Ukraine on the part of pro-family activists. The purpose of the article is to try to analyze the positions of the defenders of traditional forms of the family, to understand their main slogans and the reasons for insisting on their own convictions. The work presents a cross-section of the main topics of discourses that were initiated by Ukrainian theologians and leaders of Protestant denominations. It was found that Ukrainian pro-family activists have not yet developed a unified position on the EU's demands to grant the same rights to people who practice non-traditional forms of relations. It was determined that in Ukraine there are three positions of attitude towards LGBT communities: complete rejection, the desire to correct the "defect", that is, to help a person understand the correct
