CC BY
11
УДК 339.9+332(477) DOI: https://doLorg/10.37405/1729-7206.20201(38).73-78
Валентина Василiвна Дятлова
д-р екон. наук, професор ORCID 0000-0003-3414-8225,
Катерина BoAoduMupieHa Положенцева
астрант ORCID 0000-0002-8503-989X
e-mail: e.polozhentseva 13@gmail.com,
Донецький державний утверситет управлтня. м. Мар1уполь
ЗОВШШНЬОЕКОНОМШНА ДШЛЬШСТЬ УКРА1НИ: РЕГЮНАЛЬШ ОСОБЛИВОСТ1, ТЕНДЕНЦП ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ
Постановка проблеми. Розвиток зовншньоеконо-мiчних зв'язюв е вкрай важливим завданням держави. Ре^защя такого завдання сприяе економiчному зростанню кра!ни та регiонiв, тдвищенню рiвня життя населення. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть е суттевою складовою економiки кра!ни, тому активiза-цiя та посилення !! у регiонах — прюритетний напря-мок державно! стратеги економiчного розвитку держави.
Розвиток зовнiшньоекономiчних зв'язюв регiонiв сприяе збшьшенню обсяпв податкових надходжень до мiсцевих бюджета зпдно змiни !х джерел в умовах ре-форми децентралiзацi!. Так, вщповщно цiй реформi, до мюцевих бюджетiв зараховуеться 50% суми переви-щення щомiсячних показниюв митних платежiв, отри-маних вiдповiдними обласними митницями Державно! фюкально! служби [1]. Така державна политика, що проводиться в рамках реформування мюцевого само-врядування та теритс^ально! органiзацi! влади в Ук-ра!нi [2], пiдвищуе мотиващю щодо розвитку регiонiв та !х зовнiшньоекономiчно! дiяльностi, залучення ш-вестицш до мiсцевих бюджетiв, а обсяги фшансових надходжень створюють можливiсть для успшного розвитку економiки регiонiв i держави в целому.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. До-слщженню зовнiшньоекономiчно! дiяльностi регiонiв Укра!ни присвячено численш працi провiдних вгтчиз-няних науковщв. Останнiми роками проблему акту-алiзовано в працях В. Гоблика [3], Е. Забарно! [4], М. Карп'як [5], В. Чернишева [6]. Проведений аналiз основних економiчних показниюв зовншньоеконо-мiчно! дiяльностi регiонiв за останш роки наочно де-монструе змiни, що вiдбулися у загальних об'емах, то-варнiй структурi та географiчних напрямах зовнiшньо! торгiвлi, фактори, яю !х спричинили. Окресленi проблеми переважання низьковитратних (сировинних) товарiв при експорт над високолiквiдними iмпорт-ними товарами характеризують загальний незадовшь-ний стан ефективностi розвитку економiки i вказують на невисоку конкурентоспроможшсть вiтчизняних ви-робниюв на свгговому ринку. Модернiзацiя економiки Укра!ни, зокрема промислових репошв, в умовах де-централiзацi! управлiння е, на думку науковщв [7; 8], напрямом, який забезпечить структурну перебудову виробництва, тдвищення якостi продукцi!, що виро-бляеться в регюнах, розбудову розвинено! економiки держави.
Украшсью та мiжнароднi фахiвцi й експерти зай-маються аналiзом та мониторингом найважливiших
економiчних i полггачних процесiв та надають комп-лексну тдтримку Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни. Так, питаннями децентралiзацil на теперiшньому етат зай-маеться багато iнституцiй, серед яких: Центр поль тико-правових реформ — недержавна оргашзащя, що здшснюе аналiтичну пiдтримку; портал «Децентралiза-щя», створений за iнiцiативою Мiнiстерства розвитку громад i територiй; VoxUkraine — незалежна аналь тична платформа, де працюють висококвалiфiкованi економiсти та юристи; Офю реформ — органiзацiя, яка е частиною шновацшно! Укра!нсько! Архггектури Реформ, створено! за спшьно! iнiцiативи бвропейського Союзу та бвропейського банку реконструкций та розвитку.
Стратепчш змiни, що вiдбулися у переорiентацi! глобального курсу розвитку нащонально! економiки на европейсью та свiтовi ринки кинули виклик уста-леним партнерським зв'язкам, що роками юнували мiж промисловими пiдприемствами регiонiв та !х зов-нiшньоекономiчними партнерами. Отже, актуальною науковою задачею е дослщження процеав стимулю-вання розвитку зовнiшньоекономiчно! дiяльностi на регiональному рiвнi та розробка вщповщних мехашз-мiв.
Метою статп е наукове обГрунтування сучасних особливостей i тенденцiй у сферi зовнiшньоекономiч-но! дiяльностi економiчних репошв Укра!ни та розро-блення пропозицш щодо напрямiв !х розвитку.
Результати дослщження. На тепершнш час у своему адмшстративному устро! Укра!на мае 24 областi та за загальним розмiром площi, з урахуванням тимча-сово непiдконтрольних територiй, е найбшьшою у 6в-ропi. Внаслщок неоднорiдностi за природнiми ресурсами, юльюстю населення, структурою економiки, об-ластi умовно об'еднанi у 9 економiчних регiонiв: Донецький (Донецька, Луганська областi), Придшпров-ський (Дншропетровська, Запорiзька областi), Шв-нiчно-Схiдний (Харювська, Сумська, Полтавська об-ластi), Центральний (Черкаська, Юровоградська обла-стi), Швшчно-Захщний (Волинська, Рiвненська об-ластi), Подшьський (Вiнницька, Тернопшьська, Хме-льницька обласи), Причорноморський (Микола!в-ська, Одеська, Херсонська обласи, а також анексована в тепершш час АР Крим), Карпатський (Закарпат-ська, Львiвська, 1вано-Франювська, Чершвецька об-ластi), Столичний район (Ки!вська, Житомирська, Чернiгiвська областi).
Економiчнi репони вiдрiзняються м1ж собою промисловою спецiалiзацiею, що вiдбулося пiд впли-
вом багатьох чинниюв, у тому числ таких, як при-родш умови, географiчне положення, кшьюсть насе-лення, економiчний потенцiап. За спещашзащею !х умовно подiляють на промисловi та аграрнi регiони, яю у свою чергу подшяються за профшем. Так, у До-нецькому та Придшпровському регiонах бшьш розви-неш електроенергетика, метапургiя, паливна та хiмiчна промисловостi, машинобудування. У Швшчно-Схщ-ному та Причорноморському репонах, крiм паливно! промисловостi, розвинуто машинобудування, легка i харчова промисловостi. Центральний, Подшьський, Пiвнiчно-Захiдний та Карпатський регiони спещашзу-ються на машинобудуваннi, лiсогосподарствi, сшь-ському господарсга, деревообробнiй i харчовiй про-мисловостi. Внаслiдок тюно! взаемодп м1ж собою, всi вони загалом складають единий економiчний комплекс Укра!ни. На сьогоднi, через певнi дП з боку Ро-сшсько! Федерацп, Донецький та Причорноморський регiони втратили частку свое! промисловостi, змен-шили економiчний потенцiап, а тому вимушеш пере-будовувати напагодженi економiчнi зв'язки та шукати нових торговельних партнерiв.
Активiзацiя зовнiшньоекономiчноl дiяльностi та посилення 11 у регiонах е пщГрунтям для розвитку на-
вдонально! економiки, а тому Програму розвитку укра-!нського експорту визначено як один з прюритетав ре-ашзацп Стратеги сталого розвитку «Укра!на — 2020» [9], що е iнструментом для перетворень у державi вщ-повщно укладенiй Угодi про асоцiацiю м1ж Укра1ною та бвропейським Союзом [10]. Репони е самостш-ними суб'ектами ринкових стосунюв, де безпосеред-ньо реалiзуються поставленi цiлi i завдання сощально-економiчного розвитку, у досягненш яких iстотне зна-чення мае конкурентоспроможтсть регiону. В умовах глобашзацп конкурентоспроможнiсть регiону виступае як готовтсть вiдповiдати на виклики глобального се-редовища, здатнiсть адаптацп до змши умов, до по-шуку i захисту локальних конкурентних переваг, щд-тримки або полiпшення позицп економiки регiону в глобапьнiй конкуренцп [11].
Виходячи з обсяпв зовншньо! торгiвлi товарами та послугами за тдсумками 2018 року, найбiльш значнi обсяги iмпорту та експорту е в Столичному та Придшпровському репонах (рис. 1). Однак !х орiента-щя е рiзною. Iмпортоорiентованими е три репони — Столичний, Карпатський, Швшчно-Захщний, а екс-портоорiентованими — шють iнших, при цьому При-дншровський та Донецький мають найбшьшу рiзницю м1ж експортом та iмпортом.
Столичний Карпатський Причорноморський Подшьський Пiвнiчно-Захiдний Центральний ^вычно-Схщний Приднiпровський Донецький
□ 1мпорт В Експорт
5000000 10000000 15000000
тис. дол. США
20000000
25000000
30000000
Рис. 1. Обсяги експорту та iмпорту за економiчнимирегюнами Украти в 2018рощ*
* Укладено авторами за даними Держстату Укра!ни (з 2015 року без урахування тимчасово окуповано! територп Автономно! Респубшки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територш у Донецькш та Луганськш областях) [12].
0
Аналiз зовнiшньоекономiчно! дiяльностi регiонiв проведено за основними анаштичними показни-ками — темпи приросту, змши у товарнш структурi та географiчних напрямах, яю розраховували за загально прийнятими формулами [13]. Так, темп приросту (Тпр) розраховували за формулою:
Тпр = П-Пп П
(1)
де П-1 — обсяг поточного перюду; Яп — обсяг попереднього перiоду.
Розрахунки показали, що темпи приросту е рiз-ними за економiчними регюнами та в часi (табл. 1).
Так, у 2014 рощ вщносно до 2013 року з експор-тоорiентованих регiонiв позитивнi темпи приросту де-монструють тальки Пiвнiчно-Захiдний i Подшьський, але вони е незначними — вщ 4 до 5%. Iншi регiони мають негативнi темпи приросту, при цьому найбiльшi в Донецькому та Причорноморському. Цей факт обу-мовлений вiйськовим конфлiктом, що розпочався на сходi Укра!ни, та анексiею Криму. Аналопчно цьому полiтичнi поди, що вщбувалися у столицi у той самий перюд, також вплинули на зовнiшньоекономiчнi обсяги Столичного репону — експорт впав на 78%, iм-порт — на 34%. В 2017 та 2018 роках темпи приросту експорту е позитивними як для експортоорiентованих, так й iмпортоорiентованих репошв. 1з експортоорiен-тованих репошв найбiльшi темпи характернi для По-
74
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРАШИ ф
дшьського i Приднiпровського, однак такий iмпорто-орiентований регiон, як Карпатський, теж демонструе висок! темпи приросту експорту — бiльше 20%, мiж тим меншi, хоч i незначно, н1ж щодо iмпорту. Нега-
тивна динам^ темпiв приросту експорту збер^алася на протязi 2015-2016 роюв та лише з 2017 року стала позитивною за ветма регюнами.
Темп приросту експорту та iмпорту товарiв за регiонами в 2014-2018 роках, %*
Таблиця 1
Темп Темп Темп Темп Темп
Регюн приросту, приросту, приросту, приросту, приросту,
2014 р. / 2013 р. 2015 р./ 2014 р. 2016 р./ 2015 р. 2017 р. / 2016 р. 2018 р. / 2017 р.
Експорт
Донецький -36,25 -60,88 -2,19 20,69 8,18
Придншровський -7,27 -25,32 -12,57 23,00 10,63
Швшчно-Схщний -15,85 -27,43 -11,57 24,04 6,92
Центральний -11,25 -41,81 7,26 14,60 26,52
Швтчно-Захщний 4,25 -12,83 -7,91 15,32 5,43
Под1льський 4,83 -4,23 3,67 29,43 22,00
Причорноморський -23,11 -10,27 -3,80 16,61 1,18
Карпатський 3,67 -15,82 14,33 20,95 20,26
Столичний -78,48 243,00 -2,06 13,49 6,45
Тмпорт
Донецький -46,82 -51,55 -3,48 57,18 9,73
Придн1провський -12,52 -30,66 3,05 40,43 12,66
Швтчно-Схщний -12,32 -29,27 10,63 19,90 15,10
Центральний -16,46 -46,04 42,49 34,53 3,41
П1вн1чно-Зах1дний -26,01 -21,37 68,08 20,96 -0,53
Под1льський -18,89 -27,20 15,38 29,45 21,79
Причорноморський -50,00 -41,89 23,80 15,72 8,45
Карпатський -11,99 -40,99 17,73 28,13 21,62
Столичний -34,00 -17,13 12,37 21,35 16,76
* Розраховано авторами за даними Держстату Укра!ни (з 2015 року без урахування тимчасово окуповано! територй Автономно! Республ1ки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територ1й у Донецьюй та Луганськ1й областях) [12].
Темпи приросту iмпорту в 2014 та 2015 роках були вщ'емними в уетх регiонах та змшилися на позитивнi з 2016 року за малим виключенням (за Донецьким ре-гiоном — в 2016 рощ, Швшчно-Захщним — в 2018 рощ). Слщ звернути увагу на той факт, що найбiльшi темпи зростання iмпорту е в експортоорiентованих ре-гiонах: Пiвнiчно-Захiдному — в 2016 рощ, Донецькому та Придншровському — в 2017 рощ. В 2018 рощ темпи зростання iмпорту зменшилися порiвняно з 2017 роком, а найбшьшими були в Карпатському як iмпорто-орiентованому регiонi, а також Под1льському регюш як експортоорiентованому.
Ще одним показником для визначення тенденцш розвитку зовнiшньоекономiчно! дiяльностi в регю-нальному аспект е показник абсолютного приросту. Його розраховують, ощнюючи м1ж собою вихщш данi щодо поточного та базового перiодiв. Значення абсолютного приросту визначали двома методами [13]. За першим, базовим методом, базисний абсолютний при-рют за кожним роком (А Уь ) розраховували за формулою:
АУЬ = У, - У , (2)
де — значення приросту порiвнювального перюду;
У0 — значення приросту базового перюду.
За другим, лшшним методом, ланцюговий абсо-лютний прирiст за кожним роком (А У1 ) розрахову-вали за формулою:
АУ; = У, - У,_!, (3)
де У1-1 — значення приросту попереднього перюду.
Вщповщно розрахованим даним (табл. 2), в 2017 рощ жоден регюн не досяг рiвня базисного абсолютного приросту як щодо експорту, так й iмпорту, вщ-значеного в 2013 рощ. Змша державного полггако-економiчного курсу, рiзке падiння нацiонально! ва-люти по вiдношенню до долара США (майже в три рази), втрачеш iснуючi ринки кра!н Ствдружносп не-залежних держав, а також непрацюкга в повному об-сязi новi европейсью угоди, зробили 2015 рж найбiльш важким для економiки. Всi регiони мають погiршення показниюв.
Надалi ратифiкацiя в другiй половит 2016 року Угоди про Вшьну торпвлю м1ж Укра!ною та 6С, а також вихiд державних аграрпв на европейсью ринки, вщносна стабiлiзацiя валютного курсу, зниження рiвня шфляц!! та поступове зростання валового внутрш-нього продукту привели до пожвавлення мiжнародно! торгiвлi у вах регiонах, але все ж показники не до-сягли рiвня 2013 року. Найбшьш стаб1льне зростання на протязi 2016-2017 рок1в вiдзначено для Донецького та Придншровського регiонiв. Рiзю коливання показ-ник1в Столичного району в цей час не мають стшко! тенденщ! щодо розвитку iмпорту та експорту. Це пов'язано з тим, що багато тдприемств Донецько!, Лугансько! областей та Криму тимчасово перенесли сво! виробничi та промисловi бази до Столичного ре-гiону, були змшеш транспортнi коридори, мiсця адмь нiстрування митних платеж1в. На пщтвердження цього вказуе й той факт, що таке пщвищення показника була разовим, i вже у 2016 рощ експортний та iмпорт-ний ланцюговий абсолютний прирют у Столичному регюш е найбшьш негативним по Укра!ш, а у 2017 рощ показник демонструе незначне зростання.
Таблиця 2
Абсолютний прирют експорту та iMnopTy TOBapiB за репонами в 2014-2017 роках, %*
Рег1он 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р.
Базисний абсолютний прирют до 2013 року, hYb Ланцюговий абсолютний прирют, hYi Базисний абсолют-ний прирют до 2013 року, hY„ Ланцюговий абсолютний прирют, hYi Базисний абсолют-ний прирют до 2013 року, hYb Ланцюговий абсолютний прирют, hYi Базисний абсолют-ний прирют до 2013 року, hYb Ланцюговий абсолютний прирют, hYi
Експорт
Донецький -136,25 -136,25 -160,88 -24,63 -102,19 58,69 -79,31 22,88
Придншровський -107,27 -107,27 -125,32 -18,05 -112,57 12,76 -77,00 35,56
П1вн1чно-Сх1дний -115,85 -115,85 -127,43 -11,58 -111,57 15,86 -75,96 35,61
Центральний -111,25 -111,25 -141,81 -30,56 -92,74 49,07 -85,40 7,34
Швтчно-Захщний -95,75 -95,75 -112,83 -17,08 -107,91 4,93 -84,68 23,22
Подшьський -95,17 -95,17 -104,23 -9,07 -96,33 7,90 -70,57 25,76
Причорноморський -123,11 -123,11 -110,27 12,84 -103,80 6,47 -83,39 20,41
Карпатський -96,33 -96,33 -115,82 -19,49 -85,67 30,15 -79,05 6,62
Столичний район -178,48 -178,48 143,00 321,47 -102,06 -245,05 -86,51 15,55
1мпорт
Донецький -146,82 -146,82 -151,55 -4,73 -103,48 48,07 -42,82 60,66
Придн1провський -112,52 -112,52 -130,66 -18,14 -96,95 33,71 -59,57 37,38
П1вн1чно-Сх1дний -112,32 -112,32 -129,27 -16,95 -89,37 39,9 -80,1 9,27
Центральний -116,46 -116,46 -146,04 -29,58 -57,51 88,53 -65,47 -7,96
Швтчно-Захщний -126,01 -126,01 -121,37 4,64 -31,92 89,45 -79,04 -47,12
Подшьський -118,89 -118,89 -127,2 -8,31 -84,62 42,58 -70,55 14,07
Причорноморський -150 -150 -141,89 8,11 -76,2 65,69 -84,28 -8,08
Карпатський -111,99 -111,99 -140,99 -29 -82,27 58,72 -71,87 10,40
Столичний район -134,0 -134,0 -117,13 16,87 -87,63 29,5 -78,65 8,98
* Розраховано авторами за даними Держстату Укра!ни (з 2015 року без урахування тимчасово окуповано! територи Автономно! Республiки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територш у Донецькш та Луганськiй областях) [12].
Для об'ективно! оцшки стану м1жнародно! тор-г1вл1 репошв слщ розглянути !! товарну структуру. Для анал1зу товарно! структури використано Стандартну м1жнародну торгову класиф1кащю (Standard International Trade Classification — SITC) Конференцп Оргаш-зацп Об'еднаних Нацш з торпвл1 та розвитку (United Nations Conference on Trade and Development — UNCTAD) [14]. Зпдно з даною класифжащею 225 ка-тегорш товар1в, за р1зними категор1ями вщповщно до сумюносп р1зних навичок, технологш та штенсивносп катталу, розподшяються на деклька груп:
А — основт продукти споживання, продукти харчування;
В — трудомютю i ресурсномютю виробництва;
С — виробництва з низьким рiвнем квалiфiкацi! i низькою технологiчною штенсившстю;
D — виробництва з середшм рiвнем квалiфiкацi! i середньою технолопчною iнтенсивнiстю;
E — виробництва, що використовують висококва-лiфiкованi трудовi ресурси та яю мають високий тех-нологiчний рiвень;
F — некласифжоваш товари.
Отже, в окремi групи можна видшити товари категорий А та F. До категорп А здебiльшого вiдноситься продукцiя рослинництва та тваринництва, вироб-ництво яко! залежить вiд географiчного розташування репошв, природних факгорiв та не потребуе високого рiвня квалiфiкацi! робiтникiв. Це так зваш продукти споживання, що задовольняють iндивiдуальнi потреби населення. Категорiя F — це окремо видшеш, малопо-ширенi товари, в тому чист одиничнi, багато вартiснi предмети антикварiату та вироби мистецтва. До кате-горiй В, С, D, E належить решта груп товарiв, що яв-ляють собою сукупшсть продуктiв виробництва та призначенi для участ у виробничих процесах, яю
розподшет у порядку тдвищення !х промислового призначення — вщ простих, низькоефективних та ви-соковитратних виробництв до товар1в, виробництво яких потребуе високого р1вня технологш та квал1ф1ко-ваних робочих кадр1в, так званих високотехнолопчних товар1в. Кшьюсть товар1в з високою доданою вартютю характеризують стан ефективносп розвитку еконо-мжи. Переважання таких товар1в в експорт вказуе на конкурентоспроможтсть виробниюв на свгшвому ринку.
Встановлена товарна структура експорту та 1м-порту товар1в за репонами свщчить (рис. 2), що в екс-порт бшьшоси репошв, за виключенням Донецького та Придншровського, переважають сировинн товари категорп А, що здебшьшого е товарами з невеликою доданою вартютю, мають сезонний характер та зале-жать вщ природньо-ктматичних фактор1в. Бшьшу частку по вс1м репонам становлять товари категорп В — трудомютю 1 ресурсомютю, еколопчно небезпечт виробництва. У товарнш структур1 1мпорту товар1в склалася зовс1м протилежна ситуащя. Вс1 репони активно закуповують готов1 товари категорп В та D, серед яких переважають споживч1 товари — одяг, елект-ротовари, поверхнево-активш речовини, мийт за-соби, р1зноматтна х1м1чна продукщя. Суттевими е об'еми 1мпортованих засоб1в наземного транспорту (категор1я Е) — товар1в, що майже не виробляються в Украшь
Отримаш дат щодо структури зовншньо! тор-пвл1 демонструють значну техшчну вщсталють виробництв репошв. Кшьюсть товар1в з високою доданою вартютю складають основу 1мпорту, в той час, як в експорт переважають високозатратш 1 низькоефек-тивт товари. Переважання таких товар1в в експорт1 вказуе на незначну економ1чну ефектившсть та низьку
76
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ
а б
Рис. 2. Товарна структура експорту (а) та жпорту (б) за регюнами
конкурентоспроможнють вичизняних виробниюв. Структурна перебудова виробництв, шдвищення яко-ст продукцИ, що випускаеться регiонами, — шлях до розвинено'1 економiки держави.
Висновки. У результата дослщжень отримали на-укове обГрунтування сучаснi особливостi i тенденцп у сферi зовнiшньоекономiчноï дiяльностi економiчних репошв Украши. Встановлено, що бiльшiсть еконо-мiчних регiонiв е експортоорiентованими — шють з дев'яти. Однак експортний потенщал не реалiзуеться в повному обсязк економiчнi регiони демонструють позитивш темпи приросту за експортом тшьки з 2017 року, тодi як за iмпортом — з 2016 року. При цьому найбiльшi темпи зростання iмпорту е саме в експор-тоорiентованих регiонах. У 2018 рощ темпи зростання iмпорту зменшилися. В 2017 роцi жоден регюн не до-сяг рiвня базисного абсолютного приросту як щодо експорту, так й iмпорту, вщзначеного в 2013 рощ. За товарною структурою, вщповщно м1жнародно1 класи-фiкацiï, в експорп бiльшостi регiонiв, за виключенням Донецького та Приднiпровського, переважають сиро-виннi товари категорп А з невеликою доданою вар-тютю, а бшьшу частку по вс1м регюнам становлять товари категори В — трудомютю i ресурсомiсткi, еколо-г1чно небезпечнi виробництва. У товарнш структур1 1мпорту товарiв ситуацiя протилежна. Вс1 регiони активно !мпортують готов1 товари категорп В та D, також значними е обсяги засоб!в наземного транспорту — товар!в категорп Е.
Для вщновлення статусу Украши як експортоорь ентовано'1 держави необхiдно, перш за все в мехашзм! розвитку економ!ки передбачити так! iнструменти:
розроблення та подальшу реалiзацiю за ч1ткими показниками Програм розвитку експорту за еконо-м1чними регiонами;
розроблення стратегп конкурентоспроможноси Украши в глобальному св1т1, а на ïï основ1 — конкрет-них програм за економiчними регюнами, узгодженими з програмами розвитку експорту;
створення сприятливого iнституцiонального се-редовища для розвитку бiзнесу, тдтримка його кон-курентних стратегiй для формування певних конку-рентних переваг для регюнального пiдприемництва;
використання державно-приватного партнерства за певними програмами та бiзнес-планами, нацше-ними на зростання експортного потенщалу та 1мпор-тозамщення.
Використання таких iнструментiв дозволить усу-нути диспропорций в соцiально-економiчному розвитку репошв i держави загалом.
Список використаних джерел
1. Про проведення експерименту з фiнансового забезпечення здшснення заходiв з розвитку автомобь льних дор^ загального користування, дшянок вулиць i дорiг мют та шших населених пунктiв, що сумща-ються з автомобшьними дорогами загального користування, в усгх областях та м. Киевг, а також дорожньо! шфраструктури у м. Киевг: Постанова Кабшету Mim-стргв Укра!ни вщ 16.09.2015 р. № 726. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/726-2015-n.
2. Концепщя реформування мюцевого самовря-дування та територгально! оргашзацп влади в Укра!ш: Розпорядження Кабшету Мшютргв Укра!ни вщ 1 квггня 2014 р. № 333-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/333-2014^.
3. Гоблик В. В. Мехашзм становлення зовнш-ньоекономгчних зв'язюв у транскордонних регюнах в умовах европейсько! штеграцп Укра!ни. Моделг i ме-хашзми регулювання еврорегюнального ствробггниц-тва Укра!ни: монографГя / за заг. ред. I. В. Артьомова. Ужгород: МПП «Гражда», 2013. 156 с.
4. Забарна Е. М. 1нститущйний фактор розвитку регюнальних зовншньоеконом1чних зв'язюв в Укра-!ш. Економжа: реалп часу. 2015. № 1 (17). С. 30-34. URL: http://economics. opu.ua/files/archive/2015/n1. html.
5. Карп'як М. О., Попадинець Н. М. Зовншньо-економ1чна д1яльшсть рег1он1в Укра!ни в умовах ро-сшсько! агресИ: структурн1 особливост1. Рег1ональна економ1ка. 2016. № 1. С. 51-58.
6. Чернишев В. Г., Окара Д. В., Ковальова I. Л. Зовншньоеконом1чна д1яльн1сть рег1он1в Укра!ни. Ефективна економ1ка. 2019. № 6. URL: http: //www. economy. nayka. com. ua/pdf/6_2019/5 5. pdf. doi: 10.32702/2307-2105-2019.6.53.
7. Перший етап модершзацп економ1ки Укра!ни: досв1д та проблеми / О.М. Алимов, O.I. Амоша та ш.; за заг. ред. В.1. Ляшенка. Запор1жжя: КПУ, 2014. 798 с.
8. Модершзащя економ1ки промислових репошв Укра!ни в умовах децентрал1зац1! управлшня: моног-раф1я / O.I. Амоша, Ю.М. Хараз1шв1л1, В.1. Ляшенко та ш. Ки!в: 1н-т економ1ки промисловосп, 2018. 300 с.
9. Стратепя сталого розвитку «Украша — 2020»: Указ Президента Укра!ни в1д 12 с1чня 2015 року № 5/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/5/ 2015.
10. Угода про асощащю м1ж Украшою, з одше! сторони, та бвропейським Союзом, бвропейським сп1втовариством з атомно! енергГ! i !хшми державами-
членами, з шшо! сторони: Закон укра!ни вщ 16.09.2014 р. № 1678-VII. URL: https: //zakon. rada.gov.ua/laws/ show/ 984_011.
11. Лемдяев А. В. Конкурентоспособность: региональный вектор. Управление экономическими системами. 2010. № 2 (22). С. 54-58.
12. Офщшний сайт Державно! фюкально! служби Украши. URL: http://sfs.gov.ua (дата звернення 10.11.2019).
13. Бшецька Л. В., Бшецький О. В., Савич В. I. Економiчна теорiя (Полiтекономiя. Мiкроекономiка. Макроекономiка): навч. посiб. 2-ге вид. перероб. та доп. Ки!в: Центр учбово! лiтератури, 2009. С. 242-247.
14. Trade and development report. United Nations, 2002 URL: https://unctad.org/en/Docs/tdr2002_ en.pdf.
References
1. Pro provedennia eksperymentu z finansovoho zabezpechennia zdiisnennia zakhodiv z rozvytku avtomobilnykh dorih zahalnoho korystuvannia, dilianok vulyts i dorih mist ta inshykh naselenykh punktiv, shcho sumishchaiutsia z avtomobilnymy dorohamy zahalnoho korystuvannia, v usikh oblastiakh ta m. Kyievi, a takozh dorozhnoi infrastruktury u m. Kyievi: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy № 726 [About conducting an experiment on the financial support of the implementation of measures for the development of public highways, sections of streets and roads of cities and other settlements, which are combined with public highways, in all regions and Kyiv, as well as road infrastructure in the city Kyiv: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 7261. (2015, September 16). Retrieved from https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/726-2015-p [in Ukrainian].
2. Kontseptsiia reformuvannia mistsevoho samo-vriaduvannia ta terytorialnoi orhanizatsii vlady v Ukraini: rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy № 333-р [The Concept of Reforming Local Self-Government and Territorial Organization of Government in Ukraine: Ordinance of the Cabinet of Ministers Ukraine No. 333-p]. (2014, April 01). Retrieved from https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/333-2014-r [in Ukrainian].
3. Hoblyk V. V., Artomov I. V. (Ed.). (2013). Me-khanizm stanovlennia zovnishnoekonomichnykh zviazkiv u transkordonnykh rehionakh v umovakh yevropeiskoi intehratsii Ukrainy[The mechanism of formation of foreign economic relations in cross-border regions in the conditions of European integration of Ukraine]. Modeli i mekhanizmy rehuliuvannia yevrorehionalnoho spivrobit-nytstva Ukrainy: monohrafiia [Models and mechanisms of regulation of Euro-regional cooperation of Ukraine: monograph]. Uzhhorod, Hrazhda [in Ukrainian].
4. Zabarna E. M. (2015). Instytutsiinyi faktor roz-vytku rehionalnykh zovnishnoekonomichnykh zviazkiv v Ukraini [The institutional factor of development of regional foreign economic relations in Ukraine]. Ekonomika: realii chasu / Economics: The Realities of Time, 1 (17),
pp. 30-34. Retrieved from http://economics.opu.ua/ files/archive/2015/n1.html. [in Ukrainian].
5. Karpiak M. O., Popadynets N. M. (2016). Zov-nishnoekonomichna diialnist rehioniv Ukrainy v umovakh rosiiskoi ahresii: strukturni osoblyvosti [Foreign Economic Activity of the Regions of Ukraine in the Conditions of Russian Aggression: Structural Features]. Rehionalna ekonomika / Regional economy, 1, pp. 51-58 [in Ukrainian].
6. Chernyshev V. H., Okara D. V., Kovalova I. L. (2019). Zovnishnoekonomichna diialnist rehioniv Ukrainy [Foreign Economic Activity of the Regions of Ukraine]. Efektyvna ekonomika / Effective Economics, 6 [in Ukrainian]. doi: 10.32702/2307-2105-2019.6.53.
7. Alymov O.M., Amosha O. I. ta in., Liashenko V. I. (Ed.). (2014). Pershyi etap modernizatsii ekonomiky Ukrainy: dosvid ta problemy [The first stage of modernization of Ukrainian economy: experience and problems]. Za-porizhzhia, KPU [in Ukrainian].
8. Amosha O. I., Kharazishvili Yu. M., Liashenko V. I. ta in. (2018). Modernizatsiia ekonomiky pro-myslovykh rehioniv Ukrainy v umovakh detsentralizatsii upravlinnia [Modernization of economy of industrial regions of Ukraine in the conditions of decentralization of management]. Kyiv, Instytut ekonomiky promyslovosti [in Ukrainian].
9. Stratehiia staloho rozvytku «Ukraina — 2020»: Ukaz Prezydenta Ukrainy № 5/2015 [Sustainable Development Strategy «Ukraine-2020»: Presidential Decree No. 5/2015]. (2015, January 12). Retrieved from https://za-kon.rada.gov.ua/laws/show/5/2015 [in Ukrainian].
10. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony: Zakon ukrainy № 1678-VII [Association Agreement between Ukraine, of the one part, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, of the other part: Law of Ukraine No. 1678-VII]. (2014, September 16). Retrieved from https://zakon.rada. gov.ua/ laws/show/984_ 011 [in Ukrainian].
11. Lemdyaev, A. V. (2010). Konkurentosposobnost: regionalnyj vektor [Competitiveness: a regional vector]. Upravlenie ekonomicheskimi sistemami / Management of economic systems, 2 (22), pp. 54-58 [in Ukrainian].
12. Ofitsiinyi sait Derzhavnoi fiskalnoi sluzhby Ukrainy [Official site of the State Fiscal Service of Ukraine]. Retrieved from http://sfs.gov.ua [in Ukrainian].
13. Biletska L.V., Biletskyi O.V., Savych V. I. (2009). Ekonomichna teoriia (Politekonomiia. Mikroekonomika. Makroekonomika) [Economic Theory (Political Economy. Microeconomics. Macroeconomics)]. Tutorial, 2nd edition. Kyiv, Tsentr uchbovoi literatury. Pp. 242-247 [in Ukrainian].
14. Trade and development report. United Nations (2002). Retrieved from https://unctad.org/en/Docs/tdr 2002_en.pdf.
Crarra Hagiömna go pega^i! 02.03.2020
npHÖHOTo go gpyKy 14.04.2020
Формат цитування:
Дятлова В.В., Положенцева К. В. 30BHrnHb0eK0H0MÎ4Ha дiяльнiсть Украши: репональш особливосп, тенденций та напрями розвитку. Вкник eKOHOMÎHHOï науки Украти. 2020. № 1 (38). С. 73-78. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2020.1(38).73-78
Diatlova V. V., Polozhentseva K. V. (2020). Foreign Economic Activities of Ukraine: Regional Features, Trends and Directions for Development. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), рр. 73-78. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).73-78
78
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ ф
