CC BY
34
• оргатзащйт, зумовленi вiдсутнiстю досвщу формулювання бажаних резуль-татiв вiд впровадження фшансового контролiнгу, складнiстю залучення ква-лiфiкованих працiвникiв до цього процесу;
• методичт, якi виникають внаслiдок ^норування потр16но!' реструктуризаци бiзнесу, невдалого видшення на mдприемствi центрiв вiдповiдальностi, вибо-ру неадекватних принципiв трансфертного цшоутворення, насадження дес-труктивних мотиващйних моделей, ^норування потреби створення пакету корпоративних стандартiв контролiнгу [3, с. 28].
Одними 1з перших кроюв 1з формування системи контролшгу, вва-жае Н.Д. Собкова, в Укра!ш могло б стати визнання потреби розвитку державного фшансового контролю як у напрям1 вдосконалення рев1зи, так i через запровадження фшансового аудиту з поглибленням аудиту ефективност^ особливо на мжрор1вш. Ц форми контролю мають стати нар1жним каменем шдвищення ефективност господарювання державних шдприемств Укра!ни, д1яльн1сть яких повинна забезпечувати випуск низькорентабельно!, але пот-р1бно1 для укра!нського споживача продукцп [4, с. 383].
Висновок. Отже, фшансовий контролшг е синтезом елеменлв облшу, анал1зу, контролю, планування, реал1зац1я яких забезпечуе вироблення аль-тернативних шдход1в шд час здшснення оперативного i стратепчного управ-лшня процесом досягнення мети та результат д1яльност1 шдприемства. Фь нансовий контролшг тд час запровадження на тдприемств1 допоможе запо-б1гти виникненню кризових економ1чних ситуацш, щентифжувати причини фшансових проблем та ефективно !х усунути.
Л1тература
1. Терещенко О.О. Фшансова д1яльн1сть суб'екпв господарювання : навч. поаб. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 554 с.
2. Фалько С.Г. Контроллинг: национальные особенности - российский и американский опыт // "Контроллинг. Технологии управления" . - 2005. - № 2. - С. 14-18.
3. Сафаров О. Практика контроллинга: что препятствует успеху? // Консультант. -2007. - № 23. - С. 27-31.
4. Собкова Н.Д. Концептуальш ознаки контролшгу у фшансовш систем! Укра!ни // Формування ринково! економши : зб. наук. праць. Спец.-вип., присвяч. М1жнар. наук.-практ. конф. "Контролшг у б1знес1: теор1я 1 практика". - К. : Вид-во КНЕУ, 2008. - 512 с.
УДК330.37:336(477) Асист. О.П. Макар -Львiвський Д1НТУ
м. В'ячеслава Чорновола
ЗОВН1ШН1 ЗАПОЗИЧЕННЯ В СИСТЕМ1 ЧИННИК1В ЕКОНОМ1ЧНО1 СТАБ1ЛЬНОСТ1 УКРА1НИ
Дослщжено вплив зовшшшх запозичень на економiчну стабiльнiсть. Визначе-но ключов1 чинники ефективного використання зовшшшх запозичень. Проаналiзова-но ключов1 завдання державних запозичень як важливо! складово! iнновацiйного розвитку кра!ни.
Ключов1 слова: зовшшнш борг, економiчне зростання, зовшшш запозичення, швестицп.
Assist. O.P. Makar - Lviv state institute of modern technologies and management named after Vjyatsheslav Chornovil
Foreign loan is the major factors of economic stability in Ukraine
The consequences of influence of external debts and its structure to economic grows in Ukraine are determined. The factors of formation external debts are defined and characterized regulation policy of external debts. Determined foreign loan of the major factor of innovation economic grows.
Keywords: external debt, foreign loan, investment, economic grows.
Державш запозичення е одним Í3 ключових шструменпв у OTCTeMÍ бюджетних важелiв впливу на eKOHOMÍ4HÍ процеси як додатковий ресурс, що держава мобшзуе для виршення прюритетних завдань, так i з позици наслщ-юв дефщитного фшансування, у розрiзi його джерел, на поведшку економiч-них агенпв та економжи загалом. У бiльшостi розвинених кра!н свiту плану-вання державних запозичень, як i бюджету загалом, здшснюють на середньо-термiнову перспективу. Це надае змогу виявити коло першочергових завдань, якi стоять перед урядом, системно та грунтовно шдходити до вирiшення поставлено! мети, не розпорошуючи бюджетнi кошти, знизити ризики, пов'язаш з непевнiстю економiчних агентiв щодо ключових параметрiв фюкально! та боргово! полiтики.
Причини виникнення зовшшнього боргу, його роль у сощально-еконо-мiчному розвитку проаналiзувала О. 1ваницька. О. Заруба на прикладi прос-тих моделей показала взаемозалежшсть економiчного зростання й зовшшньо-го боргу, а Луцишин та А. Бортшк - залежнiсть зовнiшнього боргу вщ макро-економiчних показникiв. У доробку Т. Вахненко та В. Корнеева е низка на-укових праць, присвячених перспективним напрямам здшснення державних запозичень, у яких автори акцентують увагу на надмiрному використанш зовшшнього позичкового фшансування та недоощнщ внутршнього ринку. Пого-джуються також з такими твердженнями А. Шаповалов та А. Яценюк. Вони стверджують, що недостатня кiлькiсть та низька лжвщшсть державних обль гацш е причиною вiдсутностi iнструментарiю грошово-кредитного регулю-вання НБУ та гальмування розвитку внутрiшнього ринку капiталiв. Натомють О. Барановський та Б. Соболев концентрують свою увагу на ризиках, яю гене-рують зовнiшнi запозичення на чинниках безпеки державного боргу [1].
Погляди представниюв рiзних наукових шкш щодо впливу зовнiшньо-го боргу на економжу держави й добробут населення мають плюралютичний характер. Посщаючи односторонню позицiю щодо зовшшнього боргу, яка проявляеться у необгрунтованому схваленш, не варто абсолютизувати ту чи шшу точку зору.
Можливють значного нарощування зовнiшнього боргу з метою стабь лiзацil економiки визнае, зокрема, кейнЫанська школа. При цьому И представ-ники зазначають, що наростання зовнiшнього боргу не загрозливе, оскiльки борг частково можна погашати пiсля подолання кризових явищ. Так, вступ економжи в стадiю шднесення супроводжуеться зростанням податкових над-ходжень, а державш витрати за проведення економiчно обгрунтовано! полiти-ки мають зменшуватися. Надлишок бюджету, що виникае на цш основi, мае спрямовуватися на погашення боргiв, якi виникли пiд час кризи [2].
Один 1з методiв стимулювання сукупного попиту шд час економiчних спадiв кейнсiанцi вбачають у випуску державних позик 1з метою фшансуван-ня виробничих швестицш. Вони стверджують, що кризовий стан економжи характеризуеться низьким рiвнем швестицшно! активностi п1д впливом нес-приятливого економiчного оточення. Тому, зазвичай, виникае надлишок при-ватних заощаджень над приватними швестищями. Таке перевищення приват-них заощаджень може призвести до негативних наслщюв, бо створюе недос-татнiсть сукупних витрат стосовно внутршнього виробництва, що згодом призводить до падшня ВВП. Для запобiгання таким процесам держава може абсорбувати заощадження, як використали приватнi пiдприемства, та витра-чати !х на швестицшш ц1л1 [3].
Проте залучення державних позик для фшансування капiтальних вкладень може застосовуватися i за нормальних умов сусп1льного вщтворен-ня. Реалiзацiя iнвестицiйних проектiв за участю держави сприяе задоволенню суспшьних потреб, економiчному зростанню i водночас мае забезпечувати повернення позикових кошт1в, залучених на !хне фiнансування.
1ншим механiзмом впливу державних позик на економiчний розвиток е збшьшення зайнятостi виробничих чинниюв. В економiцi, яка характеризуеться неповною зайнятютю виробничих чинник1в, додатковi державнi ви-датки, фiнансованi позиками, дають поштовх внутр1шньому виробництву, що сприяе повшшому завантаженню матерiальних чинниюв виробництва й шдвищення р1вня зайнятость
Важливо також зазначити, що, допускаючи бюджетний дефщит, держава стимулюе внутршне виробництво через шдтримання сукупного попиту. Адже дефiцит бюджету е елементом сукупного попиту, тому скорочення де-фщиту або балансування бюджету веде до скорочення внутршнього попиту. А таке скорочення макропопиту може мати негативш наслiдки, оскшьки може призвести до зменшення зайнятостi та падiння попиту на товари виробни-чого призначення. Це знижуе споживч1 витрати домашнiх господарств та ш-вестицiйнi витрати шдприемств, що ще бiльше обмежуе макропопит.
Джерелом приросту м1жшродних резервiв е або позитивне сальдо поточного рахунка пла^жного балансу, або прирют зовшшньо! заборгованостi. Оск1льки можливост1 швидкого нарощування експорту в середньотермшово-му ^рюд! обмеженi зовн1шньою конкурентоспроможнiстю кра!ни, а зростан-ня 1мпорту потрiбне для оновлення технологiчноi бази виробництва, та нагро-мадження мiжнародних резервiв як важливого складника пол1тики стабшзаци у багатьох випадках фiнансують за рахунок зовшшшх кредш!в i позик [4].
Отже, юнуе низка об'ективних чинник1в, як1 зменшують доцшьшсть використання значних о6сяг1в дефiциту бюджету з метою додаткового стимулювання економжи. Серед них: висою темпи зростання укра!нсько! еконо-м1ки, двозначний рiвень 1нфляц1!, низький показник коефщенту обслугову-вання державного боргу. З шшого боку, дефiцитне фiнансування економжи надасть змогу реалiзувати стратегiю щодо iнновацiйно-iнвестицiйноi моделi розвитку укра!нсько! економжи, шляхом збiльшення обсягу державних швестицш в основний каштал та розвиток шфраструктури.
Треба зазначити, що повна вщмова в1д державного запозичення, як внутршнього, так i зовшшнього, неможлива, оск1льки потр16но забезпечува-
ти обслуговування й погашення вже нагромадженого зовшшнього боргу, шд-тримувати пла^жний баланс, збер^ати й нагромаджувати валютнi резерви, як е джерелом фiнансування економiчного зростання.
Не менш важливим у розробленш стратеги державних запозичень е врахування реальних потреб економiки в дефщитному фiнансуваннi. Збере-ження високих темшв зростання ВВП надае змогу уряду вщмовитись вiд широкого використання дефщитних iнструментiв фiнансування державних ви-даткiв, а отже, вщ збiльшення рiвня державного боргу, як це традицшно вщ-буваеться у бшьшосп кра1н свiту [5].
Так, обсяг валового зовшшнього боргу Украши на 1 шчня 2008 р. ста-новив 84,5 млрд дол. США (60,2 % до ВВП), збшьшившись упродовж року на 55,0 %. Прирют валового зовшшнього боргу здебшьшого зумовлений зростанням обсяпв зобов'язань в 2,2 раза в банювському секторi до 31 млрд дол. США (22,0 % до ВВП) та на 44,1 % в шших секторах економжи до 38,4 млрд дол. США (27,3 % до ВВП). Сшввщношення валового зовшшнього боргу Украши до експорту товарiв та послуг на 01.01.2008 р. стано-вило 132,1 % (на 01.01.2007 р. - 108,5 %).
У структурi валового зовшшнього боргу за фшансовими шструмента-ми у звгтному рощ частка кредиив, як домшантно! форми зовнiшнiх залу-чень, зросла з 56,4 до 59,9 %. 1стотними залишалися частки зобов'язань за борговими щнними паперами - 19,5 % та торговими кредитами - 15,7 %. На початку 2008 р. обсяг зовшшнього боргу сектору державного управлшня зрю на 13,8 % i становив 14,7 млрд дол. США (17,4 % вщ валового зовшшнього боргу Украши, 10,4 % вщ ВВП) [11].
Зростання заборгованост зумовлено приростом зобов'язань:
• за борговими щнними паперами (на 1,2 млрд дол. США)
• кредитами, залученими державою та тд й гарант, а також органи мшцевого
самоврядування (на 0,6 млрд дол. США)
Зовшшнш державний борг зростае здебшьшого за рахунок кредиив, яю надають мiжнароднi фiнансовi оргашзаци. Аналiзуючи стан зовшшнього державного боргу Украши, який виник внаслщок заборгованост за позика-ми, наданими мiжнародними органiзацiями економiчного розвитку, потрiбно вiдзначити, що сума заборгованост постiйно зростае. Укра1на, яка не в змозi погасити попередню заборговашсть, натомiсть приймае новi позики.
З характеристики цшьових призначень запозичень з боку МФКО, 1хнього практичного використання та умов повернення випливають i наслiдки вiд них на перспективу. Величезш суми, що позичають УкраАт мiжнароднi фiнансовi установи, призначенi для використання на покриття дефiцитiв пла-тiжного балансу та державного бюджету краши, а також на консультативно-технiчну допомогу. А це значить, що вони не працюють в економщ кра1ни, и виробництвi. Тому в такш формi кредити МФКО е тягарем для економжи краши та призводять до непомiрного росту зовшшньо! заборгованостi (табл. 1).
Поряд з тим особливютю вгтчизняно! економiки, як i багатьох шших кра1н, що перебувають на еташ структурних реформ, е нагальна потреба здшснення швестицш, зокрема й за рахунок державного бюджету. За умов
наявних виклиюв, таких як зношенiсть iнфраструктури й основних фонд1в, найвища у свт енергоемнiсть продукцп, р1ст ц1н на енергоносп, потреба формування другого р1вня пенсшно! системи, державнi запозичення мають бути допом1жним iнструментом вирiшення зазначених вище проблем. Поль тика дефщитного стимулювання економiки потребуе ч1ткого визначення основних шпрям1в використання додатково залучених ресуршв. Формуючи ш-вестицшно-шновацшну модель розвитку, держава з використанням боргових джерел фшансування зможе забезпечити збшьшення частки державних каш-таловкладень до 5-6 % в1д ВВП, 1з них iнвестицiй в основний каштал до 3,54,5 % ВВП. Основш зусилля держава повинна концентрувати на розвитку ш-фраструктури та формуваннi основних фонд1в, як1 е непривабливими для вкладання приватних швестицш об'ектами, однак мають загальноекономiчне значення. Такi заходи дають змогу продуктивно використати дефщитне фь нансування як метод впливу держави на динамшу виробництва, вщмовив-шись в1д збiльшення за рахунок дефiциту бюджету споживчого попиту, чи субсидшвання укра!нських виро6ник1в, що лише зберiгатиме юнуючий стан речей i породжуватиме екстенсивш тенденцп короткочасного економiчного зростання [8].
Табл. 1. Динамька гарантованого зовншнъого боргу Украгни перед МФКО в
2004-2008 рр., тис. грн [10,12]
МФКО 2004 2005 2006 2007 01.09.2008
сбрр 1032348,26 887850,16 130274,24 631243,76 806839,28
Св1товий Банк 8177824,38 5996913,70 2324600,95 2177824,38 553 625,86
МВФ 260 279,46 232532,43 4192733,45 260279,46 303911,40
Ключовим завданням, пов'язаним 1з використанням державних запозичень в якост1 одного з шструменлв формування шновацшного розвитку укра!нсько! економiки, е обгрунтування i методологiчно вiрне визначення шпрям1в використання запозичених кошт1в. На думку дослщниюв, державнi 6оргов1 запозичення, як внутршш, так i зовн1шн1, здатш позитивно вплинути на всю економжу кра!ни, т1льки якщо вони будуть спрямованi на вирiшення стратегiчних завдань радикального шдвищення ефективностi використання штелектуального i кадрового потенцiалу Укра!ни на шляху переходу в1д си-ровинного до наукомюткого розвитку.
З нашого погляду, дiевим важелем пiдвищення спрямованостi борго-во! пол1тики Укра!ни на завдання економiчного розвитку може стати шститу-цiйне розмежування запозичень, отримуваних з метою обслуговування i по-гашення державного боргу, та запозичень на завдання розвитку. З щею метою варто здшснити виведення бюджетних видатюв розвитку в окремий роз-под1л бюджету, виконання якого знаходитиметься у компетенци Державного банку реконструкци та розвитку. Останнiй матиме змогу залучати для фiнан-сування проеклв загальнодержавного значення кошти в1д реалiзацii облiгацiй внутр1шньо! та зовшшньо! державно! позики, а також залучати гарантоваш кредити. Такий мехашзм дасть змогу:
• перевести фшансування частини видатшв розвитку на кредитну основу;
• забезпечити довготермшове фшансування державних 1нвестицш програм на основ1 Програми державних швестицш;
• забезпечити контроль за цшьовим характером та ефективнiстю реалiзацiï га-рантованих державою кредипв;
• узгодити та контролювати реалiзацiю бюджетних 1нвестицшних програм, як тепер здiйснюють за рахунок спещального фонду бюджету;
• сформувати, з використанням ринкових шструменпв оцiнки ефективно! вар-тост! запозичень, оптимальний обсяг державних запозичень понад потреби, зумовлет потребою обслуговування державного боргу [9]. Застосування механiзмiв кофшансування iнвестицiйних проектiв дозволило б, на нашу думку, не лише запоб^ти ефекту витгснення приватних ш-вестицiй державними запозиченнями, але й використати державнi кашталов-кладення в якост каталiзаторiв iнвестицiйних процешв.
Зважаючи на викладене вище, надзвичайно актуальним з погляду як забезпечення майбутшх боргових виплат у повному обсяз^ так i стимулюван-ня прискорених темшв економiчного зростання у середньо-та довготермшо-вiй перспективi е пiдвищення вiддачi вiд державних iнвестицiй.
Реалiзацiï бюджетного iнструментарiю стимулювання економiчного розвитку сприятиме формування середньотермiновоï програми державних ш-вестицiй. Сьогоднi програму державних швестицш розробляють й ефективно реалiзують у багатьох крашах iз перехiдною економiкою - Польщi, Чехи, Болгари, Латви, Казахстанi, Киргизи. Застосування середньотермшового про-грамного пiдходу до фшансування державних швестицш забезпечуе збалан-сування прийнятих державою зобов'язань iз наявними фшансовими ресурсами, розширення горизонту фшансового планування iнвестицiй за межi щорiч-ного бюджету.
Важливим аргументом на користь державних позик е те, що державне запозичення шд час економiчних спадiв слугуе цшям стабiлiзацiï економiки, бо перешкоджае рiзкому падiнню сукупного попиту. Позитивний вплив дефь цитно-фiнансових видаткiв посилюеться дiею ефекту мультиплiкатора -зростання державних видатюв спричинюе кiлькаразове зростання сукупних витрат, а отже, й обсягу ВВП.
Можна зробити таю висновки щодо впливу зовшшнього боргу на еко-номiчне зростання:
• борг може бути чинником i джерелом економ1чного зростання;
• борг сприяе запровадженню у життя нововведень i цим самим зумовлюе яшст змши економiчноï' системи;
• борг мобшзуе реальний каттал i знаходить йому б1льш ефективне застосування;
• борг може виявитись тягарем вщ невщповвдного його застосування. Зовшшнш борг може бути позитивним чинником для економiчного
зростання, якщо додатковi ресурси використовувати ефективно: вкладати у виробництво, розвиток науки, технологш, що в майбутньому принесе еконо-мiчне зростання. Проте, якщо зовнiшнiй борг використовувати для погашен-ня попередньо!" заборгованостi, то це призведе до накопичення зовшшнього боргу без вщповщного зростання економжи держави. Нагромадження державного боргу у рiзних формах iз стабiлiзацiйною метою стане реальною альтернативою шфляцшному оподаткуванню.
Пiдсумовуючи, зазначимо, що не можливо однозначно ощнити вщоб-раження ролi боргу як чинника економiчного зростання в економiчнiй теори. Розглянувши рiзнi теори щодо впливу зовнiшнього боргу на економiчне зростання, можна зробити висновок, що виршення проблем економiчного зростання для отримання найкращого результату, з метою запровадження його в реальне економiчне життя, потрiбно ефективно використовувати залучеш кошти, розвивати прюритетш галузi економiки, опиратися на науковi досль дження, вкладати у виробництво.
Лггература
1. Державний борг i його класифшащя. Фшанси - 4. [Електронний ресурс]. - Доступный з: http://www.ukrlib.boom.ru\fin\fin4.htm.
2. Башинська О.М. Формування та обслуговування державного зовшшнього боргу // Фiнанси Укра!ни. - 2000. - № 12. - 67 с.
3. Козак Ю.Г., Лук'яненко Д.Г. Мжнародна економша : поабник. - 2-ге вид. [пере-роб. та доп.]. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2004. - 158 с.
4. Рожко О.Д. Державний борг у забезпеченш економiчного зростання // Фшанси Укра-!ни. - 2003. - № 1. - 82 с.
5. Козик В.В., Панкова Л.А. М!жнародш економiчнi вщносини : навч. поаб. - 2-ге вид. - К. : Вид-во "Знання-прес", 2001. - 168 с.
6. 1рина Заверуха: Проблеми розумшня категори державний борг. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.jurisprudentia/ukr.com.
7. Бюджетний дефицит i державний борг. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.ua. proua. com. html.
8. Базшевич Д.С. Проблеми врегулювання зовшшньо! заборгованостi в деяких кра!нах з перехщною економiкою // Вiсник соцiально-економiчних дослiджень. - 2004. - № 16. - 31 с.
9. Софщенко 1.Я. Диверсифiкацiя пiдходiв до управлшня зовнiшнiм боргом Укра!ни // Нау^ працi НДФ1. - 2003. - № 2. - 21 с.
10. Поченчук Г.М. М1сце кредиту в економiчнiй теори як фактора економiчного зростання // Актуальш проблеми економiки. - 2004. - № 2. - 17 с.
11. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.bank.gov.ua/Balance/debt.htm.
12. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.otherreferats.allbest.ru/international/ 000089050.html.
УДК 330.37:336 Доц. Г. О. Партин, канд. екон. наук;
магктрант О.Я. Митрухта - НУ "Львiвська полтехшка"
Ф1НАНСОВА СТРАТЕГ1Я У СИСТЕМ1 УПРАВЛ1ННЯ Ф1НАНСАМИ П1ДПРИеМСТВ
Розглянуто сутнють фшансово! стратеги та ii основних видiв, зазначено перелш основних чинниюв, що на не! впливають, та обгрунтовано важливють формування фшансово! стратеги для устшного функцiонування вiтчизняних шдприемств у конкурентному ринковому середовищь
Assoc. prof. G.O. Partyn; undergraduate O.Ya. Mytrukhina -
NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Financial strategy in system management by finances of enterprises
Essence of financial strategy and it basic kinds are considered in the article, the list of basic factors is marked, which influence on it and grounded importance of forming of financial strategy for the successful functioning of domestic enterprises in a competition market environment.
