CC BY
15
Науковий тсиик, 2006, вип. 16.3
Л^ература
1. Иванов В.М. Деньги и кредит: курс лекций. - К.: МАУП, 1999. - 230 с.
2. Опарш В.М., Малько В.1., Кондратюк С.Я. Бюджетна система: Навчально-мето-дичний посiбник для самостiйного вивчення дисциплiни. - К.: КНУ, 2000. - 205 с.
3. УкраТна: Фшансовий сектор та економiка. Новi стратегiчнi завдання. - К., 2001. - 120 с.
4. Основи податкового права: Навч. поабник для вузiв. - К.: Знання, 1998. - 273 с.
УДК 339.9 Acnip. Г.М. Кравець1 - Львiвський НУ м. 1вана Франка
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗОВН1ШНЬО1 ЗАБОРГОВАНОСТ1 У КРА1НАХ З ПЕРЕХ1ДНОЮ ЕКОНОМ1КОЮ ТА КРА1НАХ, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ
Розглядаються питання ефективносп використання зовнiшнiх коштiв у крашах з перехiдною економiкою та крашах, що розвиваються. При цьому, здшснюеться аналiз напрямiв полiтики Мiжнародного валютного фонду i Свiтового банку.
Ключов1 слова: зовнiшнiй борг, економiчне зростання, позиковий капiтал, тя-гар заборгованосп, макроекономiчна стабiльнiсть.
Doctorate G.M. Kravets - Lviv NU named after Ivan Franko
Efficiency of external debt use in transformation economies and developing countries
Annotation: The article is dedicated to the aspects of efficient use the foreign resources in transformation economies and developing countries. And the analyses of International Monetary Fund and World Bank policy is realized.
Keywords: external debt, economic growth, lending capital, burden of debt, macro-economic stability.
Зовшшньоеконом1чш чинники вщграють важливу роль у фшансуван-m краш, що розвиваються. Причинами виникнення кризи св1тово! заборгованосп 1980 р. були несприятлив1 зовшшш шоки, зокрема зниження св1тових цш на сировину, шдвищення вщсотково! ставки, зменшення попиту на iM-порт товар1в у крашах Захщно! Свропи та США.
У 1996 р. загальний обсяг зовшшньо! заборгованосп краш, що розвиваються, становив 1,8 трлн. дол. [1, с. 177]. Зокрема, негативний вплив кризи м1жнародно! заборгованосп 1980 р. на економ1чний розвиток у крашах - по-зичальниках полягае у такому:
1) стримуванш економ1чного розвитку в кра!ш:
• зростант ввдсоткових ставок;
• використат позикового катталу з метою фшансування зовтштх та внут-р1штх деф1цит1в та ввдповвдно скорочент можливостей розширення катта-ловкладень;
2) скорочент державних валютних резерв1в краш, що розвиваються;
3) зменшенш 1мпорту;
4) зростанш р1вня шфляци.
За сучасних умов до краш 1з зовшшньою заборговашстю належать та-кож краши, що трансформуються, зокрема краши Схщно! Свропи та СНД.
1 Наук. кер1вник: доц. П.1. Гнатюк, канд. екон. наук - ЛНУ 1м. 1вана Франка
4. Економжа, планування i управлiння в лковиробничому комплексi
195
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
З метою розробки програм трансформацй у колишшх соцiалiстичних крашах експерти МВФ використовують основнi положення монетаристсько1 теорй. Головний економют Свiтового банку Дж. Стйлщ стверджуе, що положення Вашингтонського консенсусу не е нi необхщними, нi достатнiми анi для макроекономiчноl стабшзацй, анi для довгострокового розвитку [2, с. 62].
Так, Вашингтонський консенсус передбачае таю складовi ефективно! економiчноl полiтики даних краш:
• л1берал1защю цш та риншв;
• макроеконом1чну стабшзацш (зокрема, низьку шфлящю, що становить мен-ше 40 % на рш);
• обмеження державних витрат (зокрема, кредитування економ1ки та субсиду-вання експорту);
• вщкритшть економ1ки крайни (введення конвертованост валюти, зниження торговельних бар'ер1в на 1мпорт товар1в та експорт сировини);
• проведення приватизации
• зниження дефщиту державного бюджету, торговельного та платежного ба-ланс1в крайни.
Вщповщно до Поствашингтонського консенсусу, даними умовами у крашах, що розвиваються та постсощалютичних крашах е такi:
• тдвищення ефективност1 нащональних фшансових риншв;
• тдтримка конкуренци, боротьба з шфлящею та монополиями;
• сприяння економ1чному зростанню;
• тдвищення ефективност1 державних шституцш.
Рекомендацй МВФ полягають, зокрема, у здiйсненнi девальвацй нащ-онально! грошово! одиницi як засобу досягнення рiвноваги платiжного балансу краши. При цьому, за умов низьких темшв шфляцй пiдвищуеться щно-ва конкурентоспроможнiсть експортних товарiв.
Полгтика Мiжнародного валютного фонду (МВФ) передбачае змен-шення державно1 пiдтримки економши краши, соцiальних витрат за умови дефщиту державного бюджету, вщкриття внутршнього ринку для надход-ження шоземного капiталу.
У кiнцi XX ст. найбшьшою заборгованiстю володiли Мексика -130 млрд. дол. та Китай - 120 млрд. дол. Так, на Азшському континент зосе-реджувалось до половини приросту свгтово1 зовшшньо1 заборгованостi краш, що розвиваються, що становила у кшщ XX ст. 2 трлн. дол., що на 20 % бшь-ше, ашж у 1993 р. Прирiст зовшшнього боргу Латиноамериканських краш зменшився та становив 3 %. Проте, у даних крашах найбшьшою залишаеться величина зовшшнього боргу на душу населення - 1000 дол. [4, с. 66].
У серпш 1982 р. зниження щн на нафту призвело до неспроможност Мексики здшснити виплати за заборговашстю шоземним комерцшним банкам. Так, уряд та приватш банки краши запозичили на свгтових фшансових ринках понад 23 млрд. дол. [3, с. 217]. Проте, дат борговi зобов'язання мали короткостроковий характер. Зокрема, переговори з МВФ та кредиторами призвели до досягнення домовленост щодо реструктуризацй заборгованостi.
У кшщ 1982 р. вщбулось прострочення платежiв за заборгованiстю 34-х краш, у тому числi Аргентини, Бразилй, Чилi, Еквадору, Мексики, Руму-нй, Уругваю та Югославй.
Науковий iticiniK, 2006, вип. 16.3
Нестiйкiсть краш, що розвиваються, на мiжнародних ринках позиково-го капiталу зумовлена впливом на розвиток даних краш зовшшшх чинниюв. Так, економiчний спад у США призводить до тдвищення вартост боргових зобов'язань у крашах, що розвиваються. Зокрема, премiя за ризик наприкшщ 2000 р. збшьшилась з 6,3 % кварталом ратше до 8,1 % [3, с. 215].
За умов ринково1 економши необхiдним е мiжнародне регулювання обсяпв виробництва, вiдсотковоï ставки, валютного курсу, торговельного та пла^жного балансiв краш.
Вщновлення економiчного зростання у крашах, що розвиваються, передбачае покращення платоспроможност даних краïн та змшу структури фь нансових потокiв. При цьому важливим е зменшення надходження у краши, що розвиваються, короткотермшових позик. Водночас залучення прямих ш-вестицiй виступае джерелом фiнансування економши.
Концепцiя допомоги розвитку вiдповiдае теори "великого поштовху", яку розробив П. Розенштейн-Родан та розвинули у роботах Р. Нурске i У. Ростоу. Така концепщя обгрунтовуе необхiднiсть допомоги крашам, що розвиваються, з метою руху краïн з точки стагнаци до зростання.
Водночас, кредитором виступае Япошя, кредити якоï краïнам, що розвиваються, в основному азшським, становлять 250 млрд. дол. Кредити, нада-m Нiмеччиною крашам, що розвиваються, становлять 110 млрд. дол., Фран-щею - 105 млрд. дол. Обсяг кредит1в, наданих США, становить 175 млрд. дол. [4, с. 66]. При цьому, необхщним виступае реформування постбреттон-вудських фшансових шституцш.
Вщмова вщ використання кредиив мiжнародних фiнансових оргашза-цiй у перехщних економiках е необгрунтованою. Водночас, зважена полггика залучення та ефективне використання зовшшшх фшансових ресурЫв висту-пають чинниками економiчного зростання.
У кшщ 60-х - початку 80-х рр. XX ст. надходження позикового катталу зумовило зростання зовшшньо1" заборгованост Бразилiï. На початку 80 рр. XX ст. уряд краши частково припинив обслуговування зовшшнього боргу. У 1992 р. МВФ було розроблено "документ про намiри", в^овщно до якого Бра-зишя отримала новi запозичення в обмiн на виконання економiчноï програми.
Незначними е надходження в краши Африки приватного шдприем-ницького та позикового кашталу. В африканських крашах спостершаеться найвищий рiвень заборгованостi стосовно до ВВП (у 1982 р. - 51 %, у 1996 р. -62,3 %). Вщношення величини обслуговування боргу даних краш до експор-ту в 90 рр. XX ст. становило вщ 23 до 30 % [1, с. 179].
Короткостроковi наслщки бюджетних дефщит1в для економжи краши називають проблемою "витюнення". При цьому, збшьшення структурного дефщиту бюджету внаслiдок зростання урядових видатюв чи зниження подат-кiв призводить до тдвищення вщсоткових ставок та зменшення швестицш. Довгостроковi економiчнi наслщки державного боргу визначають як "тягар боргу". Так, нагромадження заборгованостi та тдвищення вщсоткових ставок призводять до замщення приватного капiталу.
Негативш наслiдки зовнiшнiх запозичень для економжи краши поля-гають у такому:
4. Економжа, планування i управлiння в лiсовиробничому комплексi
197
Нащональний лкотехшчний унiверситет Укратни
• формувант "ефекту випснення";
• перенесены боргового тягаря на майбутт покол1ння;
• стримувант економ1чного розвитку в краш;
• збшьшент обсяпв ВВП, що перерозподшяеться на користь кредитор1в;
• залежноси економ1чно! стабшьносп в краш ввд нових кредитних надходжень;
• виникнент проблеми обслуговування боргу (сплати вщсотшв та основно! су-ми боргу), що призводить до збшьшення деф1циту бюджету та скорочення державних видатшв;
• ревальваци обмшного курсу нащонально! валюти, що призводить до негативного сальдо торговельного балансу;
• вщтоку катталу, що зумовлюе зменшення м1жнародних резерв1в краши та скорочення 1мпорту.
Позитивний вплив державних запозичень на економжу краши полягае у такому:
• забезпечент стаб1льност1 економ1ки, зокрема недопущент пад1ння сукупно-го попиту в умовах економ1чних спад1в;
• збшьшент зайнятост виробничих чиннишв;
• фшансувант швестицш, що не забезпечуються внутрштми заощадження-ми, здшснент сукупних витрат, що е бшьшими, атж вироблений нащональний дохвд;
• надходжент додаткових ресуршв, що за певних умов може сприяти еконо-м1чному зростанню.
Вважають, що кра!на може стало розвиватись за умови, якщо показ-ник вщношення заборгованосп до експортних надходжень не перевищуе 200-250 %. При цьому, проявом фшансово! нестшкосп держави е зростання вщносно! величини державного боргу.
У постсощалютичних та крашах, що розвиваються, зокрема 1ндп, Китаю та Роси зовшшня допомога становить менше 1-2 % ВВП кра!н. Так, для кра!н !з середшм, за свгтовими стандартами, р1внем розвитку важливого зна-чення набувають зовшшш запозичення на комерцшнш основ! та надходжен-ня шоземних швестицш.
Лiтература
1. Ломакин В.К. Мировая экономика. - М.: Финансы, 1999.
2. Хорошковський В.1. Мжнародш фшансов! ш-ти й економ!чш штереси Украши// Фь нанси Украши. - 2002, № 6. - С. 62.
3. Шевчук В. Мжнародна економка: теор!я ! практика. - Льв!в: Каменяр, 2003. - С. 215-217.
4. Якименко В.И. Международная економика. - Донецк, 2002. - С. 66-67.
УДК 004.451(075) Ст. викл. Л.А. Лепак - Львiвська КА
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ АНАЛ1ЗУ I СИНТЕЗУ АВТОМАТИЗОВАНИХ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ ОРГАН1ЗАЦ1ЙНОГО УПРАВЛ1ННЯ
Висв!тлюемо особливосп, принципи ! методи наукового дослщження ергатич-них (людина машинних) систем, розкриваемо змют анал!зу ! синтезу автоматизова-них шформацшних систем оргашзацшного управлшня
Ключов1 слова: ергатичш системи, ергономша, структурний анал!з ! синтез, функщональний анал!з ! синтез, шформацшний анал!з ! синтез.
