CC BY
37
УДК330.34:336.27 Проф. М.В. Римар, д-р екон. наук;
ст. викл. 1.С. Дулин, канд. екон. наук; асист. О.П. Макар - НУ "Львгвська полтехтка "
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ1З ТЕОР1Й ВПЛИВУ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ НА ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК
Розглянуто теори впливу боргу на економiчний розвиток. Проан^зовано нега-тивш та позитивнi тенденци цих теорш. На !х пiдставi визначено основш причини формування заборгованостi в Укра1ш. Надано рекомендаци щодо ефективного уп-равлiння борговою безпекою, як передумови економiчного зростання.
Ключовг слова: еконс^чний розвиток, державний борг, зростання ВВП, структура зовшшнього боргу, зовншш запозичення.
Постановка проблеми. Державш запозичення е одним 1з ключових шструменпв у систем1 бюджетних важел1в впливу на економ1чш процеси як додатковий ресурс, що його держава мобЫзуе для виршення прюритетних завдань, унаслщок дефщитного фшансування, у розр1з1 його джерел, а також на поведшку економ1чних агенпв та економ1ку загалом. У бшьшосл розвине-них кра!н свпу планування державних запозичень, як 1 бюджету загалом, здшснюеться на середньострокову перспективу. Це дае змогу виявити коло прюритетних цшей та завдань, яю стоять перед урядом, системно та Грунтов-но вир1шувати поставленш завдання, не розпорошуючи бюджетш кошти, зни-зити ризики, пов'язаш 1з непевнютю економ1чних агенпв щодо ключових па-раметр1в фюкально! та боргово! полггаки. Брак стратепчних ор1ентир1в 1 кри-терпв, яю б ураховували тд час ухвалення ршень щодо обсяпв 1 джерел державних запозичень. Дом1нування принципу короткостроково! фюкально! до-цшьносп, вщсутнють офщшно визнано! спшьно! вщповщальносп за результата у сферах фшансово! полггики м1ж вщповщними органами, у минулому були основними факторами появи негативних наслщюв державного боргу.
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. Причини виникнення державного боргу, його роль у сощально-економ!чному розвитку проанал!зоваш у працях О. 1ваницько!. О. Заруба на приклад! простих моделей показала взаемозалежнють економ1чного зростання 1 зовшшнього боргу, а З. Луцишин та А. Бортшк дослщжували залежнють зовшшнього боргу вщ макроеконо-м1чних показниюв. У доробку Т. Вахненко та В. Корнеева е низка наукових праць щодо перспективних напрям1в здшснення державних запозичень, у яких автори акцентують увагу на надм1рному використанш зовшшнього по-зичкового фшансування та недооцшщ внутршнього ринку. О. Барановський та Б. Соболев зосереджують свою увагу на ризиках, яю генерують зовшшш запозичення на факторах безпеки державного боргу. Спшьною для названих автор1в е констатащя факту необхщносп зменшення зовшшньо! частки державного боргу та нарощування обсяпв внутршнього боргу.
Постановка завдання. З метою оцшювання особливостей впливу державного боргу на економ1чний розвиток Укра!ни пропонуемо розглянути еволющю погляд1в основних економ1чних шюл на його вплив на економ1чне зростання, визначити переваги та недолжи запозичень для економжи, а також розкрити шляхи вдосконалення боргово! политики.
Виклад основного матер1алу. До сьогоднi вченi-економiсти не сфор-мували единого погляду щодо впливу державного боргу на економiчний роз-виток. Наслiдки фiнансування державних видатюв позиками стали предметом дебапв ще з часiв "Багатства народiв" А. Смiта та "Принцитв полиеко-номп й оподаткування" Д. Ржардо. А. Смiт та Д. Ржардо вважали, що подат-кове фшансування певного обсягу державних видатюв знижуе теперiшне споживання, а позичкове фшансування спричинюе зменшення заощаджень i приватних iнвестицiй [2].
Пiд час обгрунтування економiчних наслiдкiв зовнiшнього боргу вчеш застосовують рiзнi критерп для розрiзнення впливу на економiчне зростання. Це - або час юнування зовшшнього боргу - залучення позик, обслуговування боргу, погашення, або певш економiчнi сфери, на якi чинить вплив зовшшнш борг, рiвень щн, зайнятiсть, зовнiшня рiвновага, рiвень доходiв, iнвестицiй, запас капiталу, або змши у розподiлi й використаннi ВВП на споживання, ш-вестицп, чистий експорт.
В економiчнiй теорп ще у XIX ст. сформувався економiчний напрям, що надавав великого значення позичковому фiнансуванню у стимулюваннi економiчного розвитку. Це вчення К. Дггцеля i А. Вагнера про "об'ективно зумовленi принципи покриття", розвиток класичною школою поняття ком-пенсацiйного бюджету, обгрунтування кейншанським напрямом необхiдностi дефщитного фiнансування з метою стимулювання сукупного попиту.
Дж. Кейнс передбачав ймовiрнiсть зростання економiки через зовшш-ш позичковi ресурси. Вiн виявив такий зв'язок: грошi впливають на позичко-вий вiдсоток, позичковий вiдсоток - на швестицп, швестицп - на виробниц-тво, виробництво - на прибуток, а прибуток - на щни. Отже, кредит здшснюе непрямий вплив на економiчне зростання, впливаючи за допомогою цiни на складовi сукупного попиту [1].
Прихильниками експансюнютського напряму катталотворчо1 теорп були Й. Шумпетер, А. Ган, Дж. Кейнс та шшь Важливою особливiстю цього напряму е його спрямованють на досягнення постшного економiчного зростання. Тому в роботах Й. Шумпетера простежуеться поеднання розгляду проблем розвитку та зростання економжи iз теорiею кредиту. Часовий крите-рiй за А. Кавако-Сшьвою е домiнувальним тд час розгляду наслiдкiв зовшшнього боргу. Вiн доводить, що в час утворення боргу юнують таю макро-економiчнi наслiдки:
• у зв'язку 1з зниженням податкш, що частково замшеш позиками, збшь-шуеться наявний дохвд приватних суб'ектш, що зумовлюе тдвищення р1вня споживання;
• внаслщок збшьшення поточного нетто-доходу шдив1дууми очжують збшь-шення трудових доход1в [ доход1в в1д власносл в майбутньому, а оскшьки споживання залежить не лише в1д поточного доходу, а й ввд майбутшх сподь ваних доход1в, зазначеш сподшання зумовлюватимуть зростання споживчих витрат;
• внаслщок тдвищення ввдсоткових ставок зменшуеться попит на позичков1 кошти з боку реального сектору, що веде до зменшення запасу основних ви-робничих фондш [4].
Дослщження наслщюв зовнiшнього боргу здiйснював також шмець-кий вчений А. Кьотц. Зокрема А. Кьотц зазначае, що видатки, фшансоваш за-позиченням, мають позитивний вплив на зайнятють в економщ, де виробни-чi ресурси зазнають недозайнятосп. Однак пiд час погашення, коли нетто-за-позичення стае вщ'емним, рiвень зайнятостi спадае. Тому, для досягнення за-даного рiвня зайнятосп, держава вимушена залучати все бшьший обсяг по-зик. А. Кьотц розкривае також вплив зовшшнього боргу на рiвень цiн. У си-туацп повно1 зайнятостi залучення державних позик веде до тдвищення ш-фляцп. Особливо це справджуеться у випадку, коли кредитором уряду висту -пае центральний банк кра1ни. Внаслщок повернення державних позик на ста-дп економiчного пiднесення темпи шфляцп також зростають через розгор-тання приватного попиту.
Карлберг М. розкривае вплив зовшшнього боргу на використання й розподш валового внутршнього продукту. Використання ВВП означае спря-мування вироблено1 додано1 вартост на споживання, швестицп та чистий ек-спорт. Бiльшiсть вчених погоджуються, що передавальним механiзмом мiж рiвнем боргу i динамiкою економiчного розвитку кра1ни-позичальника е обсяг швестицш в 11 економiку. По-перше, обслуговування боргу вщволжае державнi кошти вщ фiнансування iнвестицiйних програм, необхiдних для стимулювання економiчного зростання. По-друге, ризик дефолту i фшансово1 дестабшзацп, пов'язаний з високим борговим навантаженням, визначае слаб-ку динамiку приватного швестування. По-трете, для забезпечення високих боргових виплат держава може вдаватися до надмiрного оподаткування, мо-нетизацп бюджетного дефщиту, експропрiацil приватно1 власностi, що, своею чергою, зумовлюе втечу нацюнального катталу за кордон. По-четвер-те, для шоземних iнвесторiв i кредиторiв високе боргове навантаження е свщченням поганого управлiння та неадекватно1 економiчноl полiтики кра1н-позичальникiв, а тому таю кра1ни розглядають як об'екти, надзвичайно ризи-ковi для швестування [3].
Крiм цього, небезпека нагромадження значних обсягiв зовнiшньоl за-боргованосп полягае в тому, що кра1на-позичальник стае надзвичайно уразли-вою для змш Несприятливi подil на зовшшшх ринках або у сферi внутршньо! економiчноl полiтики зумовлюють масовий вщплив iноземного капiталу, що стае причиною боргових валютних криз. Очевидно, що для кра1н, якi розвива-ються, та кра1н з перехiдною економжою безпечний обсяг боргу е на значно нижчому рiвнi, нiж для розвинених. Це зумовлено впливом таких чинниюв:
• ввдсутшсть стабiльного доступу до зовшшнього фшансування, яке б давало змогу хоча б частково рефшансувати нагромадженi борги;
• невисокий рiвень доходiв держави i нестабшьшсть податкових надходжень до бюджету;
• висока вартють залучення позичкових коштiв, що навпъ за помiрноl заборго-ваностi ютотно посилюе тягар обслуговування боргу. За даними МВФ, серед-н1й показник доходiв держави становив 44 % ВВП для краш, якi розвивають-ся, та крагн з перехщною економгкою. А частка вiдсоткових виплат у видатках держави в середньому сягала 10 % у розвинених i 17 % в реши краш. Зпдно з розрахунками МВФ, для кра1н, якi розвиваються, та краш з переходною еконо-мкою безпечне боргове навантаження становить до 25-40 % ВВП [5].
На наш погляд, основними причинами формування державно! забор-гованостi е низький рiвень соцiально-економiчного розвитку кра!н-позичаль-ниюв, а також вплив глобальних механiзмiв вщтворення економiчно! вщста-лостi та консерващ! бщносл, якi позбавляють цi кра!ни резервiв активiзацi! iнвестицiйного процесу i пiдвищення життевого рiвня населення. У таких умовах мобЫзащя закордонних заощаджень, хоча i справляе певний пози-тивний вплив на економiчний розвиток кра!н-позичальниюв, однак, зазвичай не дае змоги вийти за межi замкненого кола: "слабка динамiка економiчного розвитку - недостатнють нацiональних заощаджень - звужене вщтворення суспiльного виробництва нагромадження кризових явищ в економiцi". Крiм того, через певний час уряди-позичальники виявляються переобтяженими зовнiшнiми зобов'язаннями, якi ще бшьше загострюють економiчнi та сощ-альш проблеми !х кра!н.
Улм, мають рацiю i представники кредиторiв, яю зазначають, що причиною боргових ускладнень найбiднiших кра!н свiту е неефективне викорис-тання запозичених кошпв. Бiльшiсть позичальникiв виявляються нездатними створити основу для здшснення боргових виплат i генерувати достатнш рь вень доходносл на вкладенi кошти. На !х погляд, економiчне зростання або зростання доходiв вiд експорту в обсягах, достатшх для повернення запозичених кошпв, не реалiзуються тд впливом таких факторiв:
• низький ршень управлшня, слабю ринков1 шститути та недосконалий поль тичний устрш, яю ведуть до марнування коштш;
• неефективне управлшня зовншшм боргом, що набувае свого вираження у надм1рних обсягах запозичень на несприятливих умовах;
• полпична нестабшьшсть, що часто виливаеться у громадянсью конфлжти [ стае причиною значних економ1чних втрат [3].
Проте, навпъ позбувшись цих вад, проблемнi боржники навряд чи до-сягли б високо! динашки економiчного розвитку. Це зумовлено вузьюстю та недиверсифiкованiстю !х нацiонально! виробничо! бази i експортних можли-востей, що робить !х надзвичайно уразливими для зовнiшнiх шоюв (попр-шення умов торгiвлi, спад попиту на експортовану продукцiю, закриття доступу до фшансових ринюв тощо). Крiм того, iснуюча система мiжнародного подiлу працi та розподшу свiтового доходу мiж групами кра!н не дае змоги бiдним кра!нам розраховувати на включення до процешв iнновацiйного розвитку, якi б дали змогу пiднести нацiональне виробництво на яюсно новий технологiчний рiвень i нагромадити достатнi обсяги фшансових ресуршв.
Загалом роль зовнiшнiх фшансових ресурив в економiчному розвитку ощнюють неоднозначно. Досвiд бiльшостi европейських кра!н пiдтверджуе, що лише тi кра!ни зумiли уникнути серйозних боргових труднощiв у другiй половинi Х1Х ст., яю змогли контролювати дефiцит сво!х бюджетiв та досяг-ли ютотного прогресу завдяки iмпортовi капiталiв i технологiчних нововве-день. Це характерно майже для вшх постсоцiалiстичних кра!н Свропи.
Однак переважна бiльшiсть кра!н, якi розвиваються, потрапили у пас-тку боргових зобов'язань, яка позбавила !х шансiв вирватися з економiчно! вiдсталостi та бiдностi. Вiдомо, що завдяки зовшшньому запозиченню з'яв-ляеться можливють використати закордоннi заощадження на фшансування
внутрштх швестицш. Крiм того, зовнiшнi позики дають змогу кра1н здiйснювати сукупнi витрати, бшьш^ нiж вироблений нацiональний дохзд, а також часто стають вагомим джерелом фтансування приросту офiцiйних зо-лотовалютних резервiв.
Надходження iноземного катталу, як ми вже зазначали, може мати як позитивн результати, так i негативнi наслiдки для соцiально-економiчного розвитку кра1ни. Отримання позитивних ефекпв залежить вiд стввщношен-ня мiж iмпортом i експортом капiталу, форм залучення iноземного капiталу, напрямiв використання запозичених кошпв, збалансованостi потокiв катталу з основними складовими економiчного механiзму та фтансово-кредитно1 системи держави. Серед негативних факторiв впливу можна виокремити таю:
• додатюж податки для погашения зовшшиього боргу можуть дестимулювати тдприемиипью зусилля i пщрвати екоиомiчие зростаиия;
• зовиiшиiй борг, як частина державного боргу е своерщним тягарем для майбутиiх поколшь, через те, що його все одно доведеться виплачувати;
• дефщитие фiнаисуваиия иемииуче супроводжуеться ефектом вилсиення приватних iнвестицiй;
• бюджетний дефщит, в умовах зайиятостi, може спричинювати зиачиу шфля-цiю попиту.
Не менш важливим пiд час розроблення стратеги зовтштх запозичень е врахування реальних потреб економiки у дефщитному фiнансуваннi. Адже збереження високих темтв зростання ВВП дае змогу уряду вщмовитись вiд широкого використання дефщитних iнструментiв фiнансування державних видаткiв, а отже, вщ збiльшення рiвня зовтшнього боргу, як це традицiйно вщбуваеться у бiльшостi кра1н. Так, зростання темтв обсягу виробництва в кра1нах, якi не належать до розвинених, у 2007-2011 рр. дало 1м змогу знизити рiвень дефiциту бюджету центрального уряду до менш шж 1,2 % вщ ВВП, iз зведенням профiциту первинного сальдо до 1,2 % вщ ВВП (табл. 1).
Табл. 1. Взаемозв 'язок мiж темпами економiчного зростання та потребами у дефщитному фшансуванш в кранах, що розвиваються, %
Темпи
Кра1ни
2007
2008
зр
остання ВВП
2009
2010
2011
Сальдо центрального бюджету
2007
2008
2009
2010
2011
ЦСС
6,6
5,5
6,0
5,7
5,3
-5,2
-3,6
-2,7
-2,4
-2,1
СНД, не враховуючи Рос1ю
11,0
6,9
7,7
7,3
-1,7
0,2
-1,5
-2,1
-2,3
Укра1на
12,1
2,6
7,1
6,1
4,9
-3,0
-1,9
-0,7
-1,2
-1,4
Кра1ни Ази
8,7
9,2
9,4
8,6
-2,3
-2,1
-1,6
-1,4
-1,2
Кра1ни Латинсько1 Америки
6,0
4,6
5,5
5,6
5,9
-2,0
-2,1
-2,0
-1,9
-2,2
Всього у кранах з ринком, що фор-муеться та тих, що розвиваються
7,7
7,5
7,9
7,4
6,9
-1,6
-0,9
-0,4
-0,6
-0,5
7
Джерело: укладено на основ! даних МВФ за вщповщш роки.
Разом з тим особливютю вичизняно! економ^, як i багатьох тших кра1н, що перебувають на етат структурних реформ, е нагальна потреба здшснення iнвестицiй, зокрема i за рахунок державного бюджету. За умов на-явних виклиюв, таких як зношетсть iнфраструктури та основних фонд!в, найвища у свт енергоемтсть продукцп, рют цш на енергоносп, необхiднiсть формування другого р!вня пенсшно! системи, державнi запозичення мають бути допом!жним iнструментом вирiшення зазначених проблем. Полиика де-
фiцитного стимулювання економiки потребуе чггкого визначення основних напрямiв використання додатково залучених pecypciB. Формуючи швести-цiйно-iнновацiйнy модель розвитку, держава з використанням боргових джерел фшансування зможе забезпечити збшьшення частки державних катта-ловкладень до 5-6 % вщ ВВП, iз них iнвecтицiй в основний каттал до 3,54,5 % ВВП [6, 9]. Основт зусилля держава повинна зосереджувати на розвитку шфраструктури та фоpмyваннi основних фондiв, якi е непривабливими для вкладання приватних iнвecтицiй об'ектами, однак мають загальноеконо-мiчнe мyльтиплiкативнe значення. Таю заходи дають змогу продуктивно ви-користати дeфiцитнe фiнанcyвання як метод впливу держави на динам^ ви-робництва, вiдмовившиcь вiд збiльшeння за рахунок дeфiцитy бюджету спо-живчого попиту чи субсидтвання вiтчизняних виробниюв, що породжувати-ме eкcтeнcивнi тенденцп короткочасного eкономiчного зростання.
Загалом боргова безпека Украши на cьогоднi мае задовшьний стан та навiть за багатьма параметрами е запас фiнанcовоï мщносп. Проте piвeнь вщ-ношення загального зовнiшнього боргу до експорту товаpiв i послуг в Укра-ïнi, який е у норм^ згiдно зi cвiтовими peкомeндацiями, свщчить про надве-лику зовнiшню заборговашсть приватного та фiнанcового сектору, що тдри-вае платоcпpоможнicть недержавного сектору економ^, який за масового пред'явлення вимог кpeдитоpiв не зможе вщповюти за cвоïми зобов'язаннями, а це своею чергою пiдipвe довipy кpeдитоpiв i до держави, як гаранта. Така тенденщя cвiдчить про непривабливють вiтчизняного капiталy через його ви-соку цiнy, яку значною мipою визначае piвeнь iнфляцiï, який в Украш cьогоднi надвисокий.
Основними причинами виникнення та зростання державного боргу в Укpаïнi е: дефщит державного бюджету, нeзбаланcованicть торговельного балансу, формування золотовалютних peзepвiв держави i тдтримка курсу гpошовоï одинищ кpаïни, прийняття державою фiнанcових зобов'язань тд-приемств дepжавноï та комyнальноï форм влаcноcтi, невиконання позичаль-никами зобов'язань перед кредиторами за кредитами тд державн гаpантiï, вiдcyтнicть виважeноï боpговоï полiтики держави, надмipнi сощальш виплати з бюджету, низький piвeнь залучення коштiв населення у банювську сферу, полiтична нecтабiльнicть. Важливим фактором, що впливае на обсяги державного боргу, е нащональт заощадження, низький piвeнь яких, зазвичай, означае високий piвeнь споживання i низький piвeнь нацiонального швесту-вання. За нecтачi нацiональних iнвecтицiй кpаïна змушена вдаватися до залучення шоземних позик. Упpавлiння борговим портфелем повинне cвоïми заходами та шструментами забезпечити поcтiйнy cпpоможнicть держави у пов-ному обcязi i своечасно обслуговувати та погашати державний борг.
Важливе значення в ощнюванш боpговоï безпеки Укpаïни вiдiгpають пpогнозованi платeжi щодо погашення оcновноï суми державного боргу, роз-pоблeнi Мiнicтepcтвом фшанив Укpаïни, згiдно з яким у 2012-2013 роки даеться взнаки дуже велике фiнанcовe навантаження, спад у 2014 р. та посту -пове зменшення боргового навантаження з 2015 р. (табл. 2).
Табл. 2. Прогнозованi nлатежi щодо погашення основноЧ суми державного
Рж Виплати, %
2012 17,9
2013 15,9
2014 2,9
2015 15,4
2016 14,3
2017 9,7
2018 8,5
2019 4,4
2020 1,2
Необхщно здшснювати постшний нагляд за основними макроеконо-м!чними показниками боргово1 безпеки Укра1ни, сприяти збiльшенню чи-сельностi населения та його р!вня життя, заохочувати iнвесторiв вкладати кошти у реальний сектор економжи Укра1ни, створити привабливi умови для ведения тдприемницько! д!яльносп (зокрема виходу 11 з тт) та збшьшення р!вня споживання, створити мщну правову базу для розвитку економжи, сприяти збiльшенню нацiональних золотовалютних резервiв та привабливос-т державних боргових шструменпв, оптимiзувати фiскальну полпику дер-жави як джерело державних доход!в, забезпечити збiльшення обсягу швести-цш у iнновацiйну д!яльшсть. Подальше зростання державного боргу у майбутньому може призвести до попршення показникiв бюджетно! безпеки, негативно впливатиме на стан плапжного балансу та iнвестицiйну привабли-вють Укра1ни, загрожуватиме стабiльностi грошово-кредитного та валютного ринюв Укра1ни.
Висновки. Отже, можна зробити таю висновки щодо впливу державного боргу на економiчне зростання:
• борг може виступати фактором i джерелом екои^чного зростання;
• борг може сприяти впровадженню у життя нововведень i цим самим зумов-люе яюсш змши екоиомiчиоl системи;
• борг мобЫзуе реальиий капiтал i зиаходить йому бшьш ефективие застосу-вання;
• борг може виявитись обтяжливим вщ иевдаовдаого його застосуваиия. Якщо масштаби i структура кредитних потоюв сприятимуть тдтри-
манню динамiчноl рiвноваги грошово-кредитного ринку, вiдповiдатимуть стратегiчним цшям розвитку економiки, то запозичення стануть потужним важелем довгострокового економiчного зростання. Вагомим аргументом на користь позик е те, що державне запозичення тд час економiчних смд!в слу-гуе цшям стабтзацп економiки, бо перешкоджае спаду сукупного попиту. Позитивний вплив дефщитно-фшансових видаткiв посилюеться дiею ефекту мультиплiкатора, тобто зростання державних видатюв спричинюе юлькара-зове зростання сукупних витрат, а отже й обсягу ВВП. Якщо ж зростання зовшшнього боргу супроводжуватиметься нагромадженням дисбаланшв у життево важливих для економжи сферах, то полiтика запозичень може стати джерелом загострення фшансових ризиюв та пiдвищення р!вня чутливост економжи до зовшштх шоюв.
Л1тература
1. Барановський О.1. Фiнансова безпека : монографiя / О.1. Барановський. - К. : Вид-во "Фенiкс", 1999. - 338 с.
2. Бондарук Т. Мехашзм управлiння та обслуговування державного боргу / Т. Вахненко // Фiнанси Укра1ни. - 2003. - № 4. - С. 14-18.
3. Krugman Paul. Financing vs. Forgiving a Debt Overhang / P. Krugman // Journal of Development Economics. - November. - 1988. - Vol. 29. - Pp. 253-268.
4. Вахненко Т. Взаeмодiя полггики державних запозичень i грошово-кредитно! полггики у забезпеченш розвитку фшансово! системи Украши / Т. Вахненко // Банювська справа. -2008. - № 2. - С. 82-94.
5. Public Debt in Emerging Markets / World Economic Outlook. September 2003. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.imforg.
6. Створення фюкального простору для екож^чного зростання. Огляд державних ф> нанав. 14 вересня 2006. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.Vsiteresources / worldbank.org/INTUKRAINE/Resources/328335-1158937917927/Ukrainian. - Ukraine PRFfinal. Pdf.
7. Консенсус-прогноз. - 2007. - Вип. 14. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.me. gov.ua/control/uk/publish/article/art.
8. Офщшна 1нтернет-сторшка Мшютерства фшанав Украши. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.minfin.gov.ua/.
9. Доклад МВФ "Перспективы развития мировой экономики 2011 года". [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.Imf. 0rg/external/russion/pubs/ft/weo/2011/pdftextr. pdf.
Рымар Н.В., Дулын И.С., Макар О.П. Ретроспективный анализ теорий влияния государственного долга на экономическое развитие
Рассмотрены теории влияния долга на экономическое развитие. Проанализированы негативные и позитивные тенденции этих теорий. На их основании определены основные причины формирования задолженности в Украине. Даны рекомендации по эффективному управлению долговой безопасностью, как предпосылки экономического роста.
Ключевые слова: экономическое развитие, государственный долг, рост ВВП, структура внешнего долга, внешние заимствования.
Rumar M.V. Dulyn I.S. Makar O.P. Retrospective analysis of the impact of theories of public debt on economic development
The article deals with the theory of the impact of debt on economic development. Analyzed negative and positive trends of these theories. On the basis of the main reasons for the formation of debt in Ukraine. The recommendations on the effective management of the debt security as a prerequisite for economic growth.
Keywords: economic growth, public debt, GDP growth, the structure of the external debt, external borrowings.
УДК 339.658 Проф. Т.Г. Васильцш, д-р екон. наук;
маастрант Н.Я. Кравчук - Львгвська КА
КОНКУРЕНТы ПЕРЕВАГИ шДПРИЕМСТВА ТА обгрунтування СТРАТЕГИ IX ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Розглянуто сутшсть категорш "конкуренщя" та "конкурентоспроможшсть тд-приемства", надано визначення конкурентних переваг та !х взаемозв'язок iз конку-рентоспроможшстю шдприемства, обгрунтовано стратепю забезпечення конкурен-тоспроможност шдприемства та наведено складовi стратеги змщнення конкурентос-проможност шдприемства.
Ключовг слова: конкуренщя, конкурентоспроможшсть шдприемства, конку-рентш переваги, конкурентна стратепя.
