CC BY
10
УДК: 618.3-053.3-649.1-036
А.В. Яловчук ЗНАЧЕННЯ УМОВ ДОГЛЯДУ У ВИЗНАЧЕНН1
ТЕРМ1Н1В РЕАБ1Л1ТАЦ1ЙНИХ ЗАХОД1В У Д1ТЕЙ РАННЬОГО В1КУ В1Д МАТЕР1В З УСКЛАДНЕНИМ ПЕРЕБ1ГОМ ВАГ1ТНОСТ1
Харювська медична академiя тслядипломног' освти кафедра полiклiнiчноï nediampiï (зав. - д.мед.н., доц. О.А. Цоджова)
Ключовi слова: dimu раннього вгку, ускладнення вагiтностi, стан здоров 'я
Key words: infants, pregnancy complications, health state
Резюме. В статье приведены результаты наблюдения за развитием в течение первых трех лет жизни 184 детей, рожденных от матерей с осложненным течением беременности (фетоплацентарная недостаточность, гестозы, угроза прерывания беременности). Отмечено, что недостатки в уходе и недооценка в семъе состояния здоровья обследованных детей могут приводить к снижению их общей резистентности и способствовать назначению длительных терапевтических мероприятий.
Summary. The article specifies the observation results of 184 infants of the first three years of development born to mothers with complicated pregnancy course fetoplacental insufficiency, gestoses, threat of pregnancy interruption). It was shown that shortages in care and underestimation of health state of infants, under study, by their parents may lead to deterioration of their general resistance and promote administration of prolonged therapeutic
measures.
У лiтературi за останне десятирiччя спосте-рпаеться суттеве збшьшення даних про негатив-ш змши у сташ здоров'я бшьшосп дггей рiзних вшових груп в Укра!ш, що пов'язують з наслш-ками ускладнень тд час антенатального перюду та, вшповшно, низькою ефективнютю юнуючих заходiв !х реабштаци [2, 3, 4]. Це вшображаеться у збшьшенш кшькосп дослщжень, присвячених розробщ та впровадженню в практику нових методiв медикаментозно! i немедикаментозно! терапи дiтей раннього вiку iз захворюваннями перинатального вiку - перинатальне ураження ЦНС, функцiональнi порушення травно! системи тощо [1, 3, 6]. Обговорюеться необхiднiсть у розробцi пролонгованих реабiлiтацiйних програм у дiтей з обтяженим антенатальним анамнезом [1, 2, 3]. Дослщження впливу рiзних медико-бiологiчних пре- i постнатальних факторiв на формування стану здоров'я та захворюванють у дiтей ще! категори сприятиме удосконаленню заходiв !х диспансерного спостереження та прогнозу подальшого розвитку.
Мета дослщження - з'ясувати значення впливу умов догляду за дньми раннього вшу вщ матерiв з ускладненим перебiгом вагiтностi для визначення термшв !х реабштаци.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Пiд час роботи були проаналiзованi протягом перших трьох роюв життя результати обсте-ження 184 дней, народжених вiд матерiв з
ускладненим перебпом вагiтностi (фетоплацен-тарна недостатшсть, гестози, загроза перериван-ня вагiтностi) та фiзiологiчними пологами (основна група), i 95 дней вiд матерiв iз фiзi-олопчним перебiгом вагiтностi та пологiв (група порiвняння). Обстеження дiтей проводилось у в> цi 1 мiсяця, в 1 i 3 роки життя.
Комплексну оцiнку стану здоров'я проводили з урахуванням загальноприйнятих рекомендацiй [5]. Верифшащя дiагнозу перинатального ураження ЦНС здшснювалася вiдповiдно до реко-мендацiй В.Ю. Мартинюка (2001).
Для досягнення поставлено! мети протягом дослшження вивчали анамнестичнi данi щодо наявносп в родинах деяких соцiальних, побуто-вих та медико-бiологiчних факторiв, як можуть негативно впливати на розвиток дитини.
Математичнi обчислення та статистичний аналiз проводили з використанням програм '^1а1> grapЫcs".
Вiдповiдно до сучасних рекомендацiй [1, 6], всi дни з основно! групи отримали з приводу перинатального ураження ЦНС 4 курси реабштаци тривалiстю в один мюяць кожний у вигщщ ноотропних та полiвiтамiнних препара-•пв, кавiнтону, лiкувального масажу. Повторний курс терапи призначався пiсля тримiсячно! перерви.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Протягом першого року життя у бшьшосп не-мовлят з основно! групи перебп перинатального
07/ Том XII/ 4
49
ураження ЦНС переважно характеризувався про-явами шдвищено! збудливостi (у 82,1%) та м'я-зово! гшертони (у 87,5%). Порушення в травнш системi мали функцiональний характер (у 86,9% обстежених): кишковi колiки, надмiрнi зригу-вання тощо. Визначалися нечаст випадки гос-трих респiраторних захворювань (ГРЗ) (у 34,2%) та ознаки атошчного дерматиту (у 26,6%).
У груш порiвняння питома вага дггей iз порушеннями в станi здоров'я протягом першого року життя була вiрогiдно нижче (у 47,5% дтей, р<0,001), i при обстеженнi у них переважно визначалися короткочасш функщональш порушення у травнiй системi та одиничнi випадки атопiчного дерматиту (табл. 1).
Таблиця 1
Захворювашсть в обстежених дггей протягом перших трьох рокчв життя (%)
Захворювання
В1к Групи датей перинатальне ураження ЦНС порушення в травнш систем ГРЗ атошчний дерматит
1мкнць 1 п1дгрупа (п=116) 96,5 88,7* - 8,6
2 п1дгрупа (п=68) 95,6 83,8* - 5,9
група поршняння (п=95) - 43,2 - 5,3
1 р1к 1 п1дгрупа (п=116) 65,5 10,3 31,0 18,9
2 п1дгрупа (п=68) 77,9 11,7 39,7 39,7*
група пор1вняння (п=95) - 4,2 36,8 22,1
3 роки 1 п1дгрупа (п=116) - 6,0 50,8 1,7
2 тдгрупа (п=68) 23,5 20,1* 82,3* 5,9
група пор1вняння (п=86) - 5,8 53,5 4,6
Прим1тки: * - р1знищ з даними в груш пор1вняння статистично достов1рш, р<0,05.
На вiдмiну вiд даних за перший рш, у вщ трьох рокiв у структурi загально! захворюваностi як у дiтей з основно! групи, так i в !х однолiткiв iз групи порiвняння головне мiсце займали частi ГРЗ (вщповщно, у 82,6% i 56,3% обстежених).
Пюля проведеного обстеження трирiчнi дiти вiд матерiв з ускладненим перебiгом вагiтностi були розподiленi за шдгрупами згiдно iз за-гальновщомими критерiями груп здоров'я [5] в залежносп вiд ступеня тяжкостi та характеру виявлено! патологи. До 1-! пiдгрупи увiйшли 116 (63,1%) дггей, яю вiдповiдали критерiям 2-А групи здоров'я. 2-гу пiдгрупу склали 68 (36,9%) дггей, з яких 57 пащенпв за станом здоров'я вщносились до 2-Б групи здоров'я, а 11 дггей вiдповiдали критерiям 3-! групи здоров'я.
Результати проведеного дослщження показали, що за станом здоров'я д^и з 1-! пiдгрупи у вщ трьох рокiв практично не вiдрiзнялися вiд бiльшостi сво!х однолптав iз групи порiвняння, що надавало тдставу вважати !х надалi вщ-повiдними критерiям 1-! групи здоров'я.
На вiдмiну вiд показникiв захворюваносп в 1-й пiдгрупi та в груш порiвняння, у 60,3% дтей з 2-1 пiдгрупи протягом третього року життя мали мюце бшьш частi випадки (р<0,05) ГРЗ (понад 6 разiв на рш).
Трирiчнi дiти з 2-1 пiдгрупи переважали сво!х однолiткiв з шших груп i за розповсюджешстю порушень з боку нервово! та травно! систем (р<0,05) (табл. 1). У 8,8% трирiчних дiтей з 2-! шдгрупи визначали прояви синдрому шдвищено! збудливостi в поeднаннi з мовними дисфун-кцiями, у7,4% - нетривалий та поверхневий сон, у 5,9% дггей з ще! шдгрупи дiагностували ве-гетативнi порушення, що свщчило про тяжкий перебiг перинатального ураження ЦНС та необ-идшсть у тривалих термiнах реабштаци.
Отримаш результати свiдчать, що розбiжностi в показниках захворюваносп в обстежених в обох шдгрупах починали з'являтися вже у вщ першого року життя (табл. 1).
Так, у одш^чних дiтей з 2-! пiдгрупи бшыл часто (р<0,05), нiж у однол^юв з 1-1 пiдгрупи та групи порiвняння, рееструвалися порушення з боку центрально! нервово! системи та прояви атошчного дерматиту (табл. 1.). У вщ трьох роюв розбiжностi в показниках захворюваносп у дiтей в 1-й та 2-й шдгрупах залишалися досить пом^ними i несприятливими для обстежених з 2! пiдгрупи (табл. 1), що надало пiдстави для вщнесення цих дiтей до 2-Б та 3-1 груп здоров'я. Отже, у дггей з 2-! шдгрупи протягом термшв дослщження порушення в нервовш та травнiй
системах мали бшьш тривалий характер, шж у обстежених з 1-! тдгрупи, та бiльш несприят-ливий прогноз для виникнення хронiчних зах-ворювань ще у ранньому дитинствi.
При аналiзi одержаних даних з анамнезу обстежених було встановлено, що в родинах дней з 2-! тдгрупи, на вiдмiну вщ вщповщних ре-зультатiв в 1-й шдгруш та групi порiвняння, спостерiгалися розбiжностi в розповсюдженостi деяких несприятливих сощальних та медико-
бiологiчних факторiв: визначалися недолiки у наглядi за дитиною (недостатнiсть часу у матерi для стлкування з дитиною), недооцiнка батьками ступеня тяжкост проблем у сташ здоров'я дитини, збшьшений ризик повторних ГРЗ чи розвитку атошчного дерматиту, вiдсутнiсть прагнень батькiв до дотримання регулярностi у режимi дня та вигодовуванш дитини та шше (табл. 2).
Таблиця 2
Розповсюджешсть деяких несприятливих фактор1в у побут1 обстежених д1тей протягом
часу дослщження
Показники Розподл питомо'1 ваги несприятливих чинникш за групами обстежених датей, %
1 тдгрупа (n=116) 2 п1дгрупа (n=68) група поршняння (n=95)
мати навчасться (працюс)
необх1дн1сть у нагляд матер1 за 1ншими датьми раннього в1ку в родин1
проживання у недостатн1х за площею житлових умовах
неповна с1м'я
недостатня допомога родишв у нагляд за дитиною прогулянки на св1жому пов1тр1 не кожен день
недотримання батьками регулярност1 у ирмиомп Кж1 дитиною
недотримання рекомендацш щодо введення нових страв
дитина протягом другого твр1ччя майже постшно знаходиться у п1дгузниках
до 12 мкицш дитину ще не привчали до горшка
8,7 4,3
10.4
2,6
36.5 26,1 17,4
13,9 14,8
1,7
25,0* 29,4*
26,4*
11,7 55,9* 27,9 20,6
11,7
39,7* 14,7*
6.3
8.4
7,4
6,3 21,1 25,3 11,6
12,6 15,8 2,1
Примака! * - рiзницi з даними в 1-й шдгруш та в rpyni nopÎB^H^ статистично достовiрнi, р<0,05.
У родинах декшькох дiтей iз групи порiв-няння також мали мiсце вищезазначеш негативнi тенденцi! у доглядi за ними (табл. 2). Але вплив цих факторiв на стан здоров'я та показники загально! захворюваностi цих дггей у вiцi трьох рошв не мав такого значення, як у !х однолiткiв з 2-! тдгрупи. Тобто, дiти з 2-! тдгрупи на фош несприятливих умов життя характеризувалися бiльшою схильтстю до захворюваностi та три-валого перебiгу захворювань, що мали мюце, нiж дiти з групи порiвняння.
Таким чином, наявнiсть тривалий час несприятливих чинниюв у доглядi може призводити до бiльшого послаблення загально! резистен-тностi у дней з обтяженим антенатальним анамнезом, яю характеризуются, за даними лнера-тури, низькими адаптивними можливостями [3, 4]. Уявлясться, що однieю iз складових реа-бiлiтацiйних заходiв цих дней разом (а де i переважно) з медикаментозною терапieю повин-
Hi бути удосконалеш рекомендацп щодо догляду за ними протягом всього перюду диспансерного спостереження.
ВИСНОВКИ
1. Бшьше шж третинi (36,9%) з обстежених дней, народжених вiд матерiв з ускладненим перебiгом вагiтностi, у трирiчномy вiцi були потрiбнi повторш курси реабiлiтацiï з приводу значно! захворюваностi на ГРЗ, тривалих пору-шень з боку ЦНС та травно! системи.
2. Порушення у доглядi за дiтьми раннього вшу вщ матерiв з ускладненим перебпом ва-гiтностi можуть зумовлювати зниження ïx загально! резистентностi та сприяти призначенню тривалих терапевтичних заxодiв.
Перспективи подальших дослiджень. Отже, отриман результати вказують на шляхи удо-сконалення системи диспансерного спостере-ження за розвитком дiтей раннього вшу з обтяженим антенатальним анамнезом, яка повин-
07/ Том XII/ 4
51
на будуватися на засадах тдвищення шфор-мованосп батькiв щодо заходiв по догляду за дитиною, характеру змш у станi 11 здоров'я, питань рацiонального харчування. Визначення
принцишв диспансеризацil дiтеи перших роюв життя, що народилися вiд матерiв з ускладненим перебiгом вагiтностi, стане основою для опти-мiзацil заходiв 1х реабiлiтацil.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Барашнев Ю.И. Гипоксическая энцефалопатия: гипотезы патогенеза церебральних растройств и поиск методов лекарственной терапии // Рос. вестн. перинатологии и педиатрии.-2002.-№ 1.- С. 6-13.
2. Лук'янова О.М. Актуальш проблеми пери-натологп на сучасному еташ охорони здоров'я // Пе-ринатолопя та пед1атр1я.- 2002.- № 3.- С. 3-6.
3. Проблемы ранней диагностики и профилактики отдаленных последствий перинатального поражения центральной нервной системы /Бочарова Е.А., Корытова Н.Г., Труфанова Л.В. и др. // Рос. педиатр. журн.- 2003.- № 3.- С. 52-54.
4. Резшченко Г.1., Резшченко Ю.Г. Проблеми
охорони здоров я дггеи та матер1в на сучасному еташ та можлив1 шляхи 1х виршення // Соврем. педиатрия.-
2005.- № 2(7).- С. 25-28.
5. Румянцев А.Г., Тимакова М.В., Чечельниц-кая С.М. Наблюдение за развитием и состоянием здоровья детеИ: руководство для врачеИ. М.: Медпрак-тика, 2004.- 388 с.
6. Сучасш технологи в д1агностищ, л1куванш та реабштацп новонароджених та дней раннього вшу з ушкодженнями нервово! системи / Мартинюк В.Ю., Панасик Л.О., Богуш Р.В. та ш. // Соврем. педиатрия.-
2006.- № 3(12).- С. 208-211.
♦
УДК 616.62-007.46-089-053.31 1.О. Македонський
УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОГРАМИ АБ1Л1ТАЦН
пАщентш з ЕКСТРОФ1СЮ сечового
М1ХУРА ТА ТОТАЛЬНОЮ ЕП1СПАД1еЮ
Днтропетровська дитяча MicbKa Knmi4Ha лкарня № 3 iM. проф. М. Ф.Руднева
K^ronoBi CTOBa: eKcmpo$m сецоeого Mixypa, enicnadix, хiрургiцнe mKyeamx, a6immatyx Key words: bladder exstrophy, epispadias, surgical correction, abilitation
Резюме. Представлены результаты лечения 65 детей с экстрофией мочевого пузыря и тотальной эписпадией. Пациенты были разделены на две группы: в первой группе реконструкция порока проводилась в периоде новорожденности методом ранней полной физиологической коррекции порока (30 детей: 18 мальчиков, 12 девочек), в группе № 2 -этапным многоразовым методом коррекции порока (35 детей: 20 мальчиков, 15 девочек). Все пациенты проходили курс абилитации. Изучение отдаленных результатов лечения показало, что в группе №1 общий уровень удержания мочи составил 76,7%. В этой группе результаты лечения оценены как хорошие у 86,6%, удовлетворительные - у 10%, неудовлетворительные - у 3,3%. При использовании этапной коррекции порока хорошие результаты получены у 40%, удовлетворительные - у 51,4%, неудовлетворительные - у 8,6%. Предложена комплексная программа абилитации пациентов с экстрофией мочевого пузыря и тотальной эписпадией.
Summary. The results of treatment of 65 children with bladder exstrophy and total epispadias were presented. All the patients were divided into two groups: group 1- received surgical treatment by method of one-stage complete physiological correction of exstrophy in newborn period (30 children: 18 boys, 12 girls), group 2 - multi-stage correction (35 children, 20 boys,15 girls). All the patients underwent complete abilitation program. Long term results study in group 1 showed total continence level - 76,7%. In this group good results were in 86,6%, satisfactory results - in 10%, unsatisfactory - in 3,3%. In stage-by-stage correction of anomaly good results were achieved in 40%, satisfactory results in 51,4%, unsatisfactory results in 8,6%. A complex abilitation program for patients with bladder exstrophy and total epispadias was proposed.
