CC BY
12
6. Логачев В.К. Теория и практика местного лечения гнойной раны // Клшчна хiрургiя. - №11. -2003. - С. 51.
7. Раны и раневая инфекция: Руководство для врачей / Под ред. М.И. Кузина, Б.М.Костюченок. - 2-е изд., перераб. и доп. - М., 1990. - 592 с.
8. Саркисов А.С., Пальцын А.А., Музыкант Л.И. Морфология раневого процесса. Раны и раневая
инфекция. - М.: Медицина, 1981. - 688 с.
9. Столяров Е.А., Иванова В.А., Колсанов А.В. Заживление гнойных ран мягких тканей при местном лечении // Хирургия. - №9. - 2003. - С. 28-32.
10.Шевченко В.С., Малик В.Д., Федорина Б.О. Ль кування гншно-запальних ускладнень ран м'яких тканин у хворих похилого та старечого вшу // Клшчна хiрургiя. - №3. - 2001. - С. 15-16.
♦
УДК: 616-053.3/.37-003.96-02:618.3-06 А.В. Яловчук
ДО ПИТАННЯ В1ДДАЛЕНИХ НАСЛ1ДК1В УСКЛАДНЕНОГО ПЕРЕБ1ГУ ВАГ1ТНОСТ1 МАТЕР1В У РОЗВИТКУ IX НЕМОВЛЯТ
Харювсъка медична академiя пклядипломно'1 освти кафедра полiклiнiчноi nediampii (зав. - д.мед.н., доц. О.1. CipeHKo) м. Харюв
Ключовi слова: dimu раннього вгку, ускладнення вагiтностi, мехашзми адаптацИ Key words: infants, pregnancy complications, adaptation mechanisms
Резюме. В статье приведены результаты наблюдения за развитием в течение первых трех лет жизни 184 детей, рожденных от матерей с осложненным течением беременности (фетоплацентарная недостаточность, гестозы, угроза прерывания беременности). Дети обследовались в возрасте 1 месяца, 1 и 3 лет жизни, исследовали содержание в крови моноаминов (адреналин, норадреналин) и кортизола. Отмечено, что у обследованных детей в возрасте 3 лет отмечаются нарушения в адаптативных регуляторних системах их организма, что может обусловливать у них высокие показатели общей заболеваемости. Полученные результаты исследования позволили прийти к заключению о необходимости профилактического назначения детям, рожденным от матерей с осложненным течением беременности, в течение первых месяцев жизни препаратов, повышающих их адаптивные возможности. Summary. The article specifies the results of observation of the first three years of development of 184 infants born to mothers with complicated course of pregnancy (fetoplacental insufficiency, gestoses, threat of pregnancy interruption). Children were examined in the age of 1 month, 1 and 3 years. Monoamines content (adrenalin, noradrenalin) and cortisol in the blood were investigated. It was noted that the inspected infants aged 3 years show distresses in their adaptive regulatory systems, this may cause high levels of general morbidity. The results of the study brought to the conclusion that infants born to mothers with complicated pregnancy course should be prescribed drugs which increase their adaptive capabilities within first months of life.
В останш роки в Укра!ш на фош зниження показниюв народжуваносп значно збшьшилася частота перинатально! патологи, перш за все, нервово! системи, у новонароджених, у зв'язку з чим тдвищився стутнь ризику вщдалено! шва-лщизацп дтей [4]. Значний процент таких по-рушень спостернаетъся серед дтей, народжених вщ матерiв з ускладненим перебном ваптносп (фетоплацентарна недостатнють, загроза перери-
вання ваптносп тощо), в яких дослщники вщзна-чають зниження адаптивних можливостей вна-слщок внутршньоутробно! гшоксп [1, 4]. Тому особливо! актуальносп набувають проблеми ран-ньо! реабштацн цих дтей та розробки ефек-тивних профшактичних заходiв, призначених за-побнти розвитку у них захворювань у першi роки життя [1, 4, 6].
Одним iз перспективних методiв профшак-
тичних напрямюв охорони здоров'я дтей, зокре-ма з певних груп ризику, вважаються заходи, якi основанi на принципах теори адаптивного реа-гування [2]. Вiдповiдно до останньо!, здоров'я ощнюеться як ступiнь адаптаци оргашзму до умов оточуючого середовища, до зовшшшх фь зичних, психiчних та сощальних впливiв. Початок захворювання визначаеться як прояви адаптивного "стрибка" у функцiональних системах, а саме захворювання - як результат виснаження та поломки адаптацшних механiзмiв [2]. Останне допомагае зрозумiти мехашзми деяких "межо-вих" станiв у дтей раннього вiку, коли, напри-клад, клiнiчний дебют перинатального ураження ЦНС може бути вiдкладений у чаш, а призна-чення класичних заходiв медикаментозно! тера-пи не завжди обгрунтоване [5, 6]. При цьому висновки про адаптивш можливосп дитини та схильнiсть И до негативних зовшшшх чинниюв роблять на пiдставi аналiзу динамiки зрушень у показниках певних регуляторних систем И оргашзму, що може стати обгрунтуванням для свое-часного призначення !й профiлактичних лшу-вальних заходiв як складово! частини програми диспансерного спостереження [2, 5].
Мета роботи - проаналiзувати ктшко-пара-клiнiчнi особливост механiзму адаптаци дiтей раннього вшу вщ матерiв з ускладненим пере-бiгом вагiтностi для обгрунтування термшв призначення !м профiлактичних лшувальних заходiв.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
У динамiцi було обстежено 184 дитини раннього вшу (основна група), народжених вщ мате-рiв з ускладненим перебiгом вагiтностi (фетопла-центарна недостатнiсть, гестози, загроза перери-вання вагiтностi) та фiзiологiчними пологами, i 47 !х однолiткiв вщ матерiв iз фiзiологiчним перебiгом вагггносп та пологiв (група порiв-няння). Обстеження дiтей проводилось у вщ 1 мiсяця, 1 та 3 роюв життя.
Крiм загальноклiнiчного обстеження, у дтей вивчали прояви порушень iз боку нервово! систе-ми з урахуванням рекомендацш по !х диспансе-ризаци [3].
Характер адаптативних реакцiй органiзму не-мовлят ощнювали за ступенем зрушень у показниках вмюту у сироватцi кровi моноамiнiв (адре-налiн, норадреналiн) [7] з визначенням коефщ> енту норадреналш/адреналш та значеннями кор-тизолу, що вивчали за методом 1ФА з вико-ристанням наборiв фiрми "Хема-Медика" (Ро-сiя).
Математичнi обчислення та статистичний аналiз проводили з використанням програм '^М-graphics".
За час спостережень вс дiти з основно! групи з приводу перинатального ураження ЦНС отри-мали 4 курси реабштаци тривалiстю один мiсяць кожний у виглядi ноотропних та полiвiтамiнних препара^в, кавiнтону, лiкувального масажу. По-вторний курс терапи призначали пiсля тримюя-чно! перерви.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При обстеженнi дiтей з основно! групи у вщ 1 мюяця переважно рееструвалися скарги батьюв на неспокiй дитини (у 91,3% обстежених) та порушення в не! тривалосп сну (у 32,1%), у 86,9% немовлят вщзначалися тривалi функщо-нальнi гастроiнтестинальнi порушення (зригу-вання, кишковi колiки, вiдсутнiсть самостiйних випорожнень). 96,2% мюячних дiтей, народжених вщ матерiв з ускладненим перебшом вапт-ностi, мали прояви перинатального ураження ЦНС: гшертензшний синдром визначався у 32,5% пащеипв, гiпертензiйно-гiдроцефальний -у 35,9%, синдром тдвищено! нервово-рефлек-торно! збудливостi - у 20,7%, синдром вегетативно! дисфункци - у 3,8%, синдром тонусних порушень - у 10,3% немовлят. У 7,6% дггей спосте-ршалися помiрнi прояви атопiчного дерматиту.
При повторному обстеженш у вiцi 1 року у 26,6% дтей з основно! групи рееструвалися прояви атошчного дерматиту, 34,2% - хворши на гострi респiраторнi захворювання. Разом iз цим, спостерiгалися позитивнi тенденцi! в характерi перебiгу в цих немовлят перинатального ураження ЦНС. Так, на фош в цшому задовшьного загального стану прояви пiдвищено! збудливост та емоцiйно! лабiльностi рееструвалися у 65,2% немовлят (р<0,01, у порiвняннi з попереднiми даними), порушення сну - у 22,8% (р<0,05).
Батьки 3-рiчних дггей з основно! групи (на вiдмiну вiд результатiв обстеження дiтей з групи порiвняння) пiд час обстеження переважно скар-жилися на негативш тенденцi! у поведiнцi дiтей та труднощi у !х вихованнi (у 31,5% дп"ей), виз-начали збшьшення випадкiв гострих ресшра-торних захворювань (у 82,6%, р>0,001, у порiв-нянш з попереднiми даними обстеження).
Пюля проведеного комплексного обстеження д^и з основно! групи у вщ 3 рокiв були роз-подшеш за пiдгрупами згiдно iз загальновщо-мими критерiями груп здоров'я [3] в залежност вiд ступеня тяжкосп та характеру виявлено! в них патологи.
Так, до 1-! тдгрупи увiйшли 116 (63,0%) дiтей, яю вiдповiдали критерiям 2-А групи здоров'я (дгш з несприятливим бюлопчним анамнезом, з нормальним фiзичним та нервово-психiч-ним розвитком, без функцюнальних вiдхилень).
06/ Том XI/1
85
2-гу тдгрупу (68 дп"ей, 36,9%) склали вiдповiдно 57 дтей, що за станом здоров'я вщносились до 2-!-Б групи здоров'я, та 11 д^гей, якi вiдповiдали критерiям 3-! групи здоров'я.
Результати проведеного дослщження показали, що в цшому за станом здоров'я 3^чш дiти з 1-! пiдгрупи практично не вiдрiзнялися вiд бiльшостi сво!х однолiткiв sз групи порiвняння, що давало тдставу вважати !х надалi вщповщ-ними 1-й групi здоров'я.
На вiдмiну вiд показникiв захворюваносп у вищезазначених групах, у 60,3% дтей з 2-! пiдгрупи протягом третього року життя мали мюце бiльш частi (р>0,05) випадки гострих рес-пiраторних захворювань (понад 6 разiв на рiк). Перебiг рестраторних захворювань у 39,7% з них мав тривалий характер та ускладнювався розвитком середнього отиту чи бронх^у.
У той же час оцшка психоневролопчного роз-витку дозволила визначити у 16,2% трирiчних дiтей з 2-! тдгрупи певнi вiдхилення з боку !х
центрально! нервово! системи. Так, затримка мовного розвитку залишалася у 8,8% з цих дiтей, визначалися також пiдвищена збудливiсть (у 11,8%), нетривалий та поверхневий сон (у 7,4%) та порушення апетиту (у 10,3%). Пщ час обсте-ження в них переважно дiагностували вегета-тивнi дисфункцi! (у 5,9%) та синдром шдвищено! збудливостi (у 8,8%) внаслщок тривалого перебiгу перинатального ураження ЦНС.
Аналiз динамiки результатiв бiохiмiчного до-слiдження обстежених дiтей вказував на вщсут-нiсть вiрогiдних рiзниць мiж середнiми значен-нями моноамшв у немовлят з усiх груп у вщ 1-го мюяця життя на фонi пiдвищених показншав кортизолу у пaцiентiв, народжених вщ матерiв з ускладненим перебiгом ваптносп (таблиця), що розглядалося нами як певш компенсaторнi меха-нiзмi адаптаци !х оргaнiзму до навколишнього середовища та характеризувало особливостi пе-ребту в них вiдновлювaльного перiоду шсля перенесено! внутрiшньоутробно! гiпоксi! [1, 5].
Показники вмкту моноам1н1в та кортизолу у сироватщ кров1 обстежених дггей (М±т)
Показники
В1к Групи датей адренал1н, нм/л норадренал1н, нм/л коефщкнт Н/А, кортизол, нм/л
1 (п=107) 6,7±0,56 35,7±3,30 5,4±0,30 531,9±80,5*
1-й м1с. 2 (п=68) 6,5±0,50 33,8±3,07 5,3±0,24 547,2±71,4*
група пор1вняння 5,8±0,61 30,2±2,24 5,4±0,17 361,4±52,7
(п=47)
1-й р1к 1 (п=116) 7,84±0,72 39,6±3,25 5,2±0,22 380,2±74,1
2 (п=60) 7,80±0,65 39,8±2,76 5,2±0,27 398,6±70,5
група пор1вняння 7,18±0,59 37,2±2,28 5,2±0,21 368,9±47,5
(п=40)
3-й р1к 1 (п=97) 5,7±0,62 29,1±2,51 5,1±0,25 436,2±71,7
2 (п=60) 6,1±0,57 27,4±2,48 4,5±0,31# 549,5±78,3*
група 11ор1в1111111111 5,7±0,55 29,6±2,31 5,1±0,21 428,3±51,4
(п=32)
Прим1тка: # та * - достов1рш розб1жносш (р<0,05) та вщповщно (р>0,05) з результатами в груш пор1вняння
При повторному дослщженш у вiцi 1 року вщзначалося, що середнi значення моноaмiнiв та кортизолу у дтей вiд мaтерiв iз ускладненим пе-ребiгом ваптносп та в немовлят з групи порiв-няння практично не вiдрiзнялися мiж собою (таблиця), що вказувало на стабшзащю в адапта-тивних системах !х оргaнiзму у цьому вшовому перiодi [2, 5].
Зазначеш позитивнi тенденцi! спостерiгaлися в динамщ при подальшому обстеженнi 3^чних дiтей з 1-! пiдгрупи (таблиця), що доповнювало висновки зaгaльноклiнiчно! оцшки стану !х здоров'я - щ дiти вiдповiдaли критерiям 1-! групи здоров'я.
На вщмшу вiд стaбiльних бiохiмiчних показншав у дiтей з 1-! тдгрупи, у трирiчних дiтей з 2-! тдгрупи визначалося зменшення середньо-статистичних значень коефiцiентa норадрена-лiн/aдренaлiн (таблиця), що свщчило про на-пруження в адаптативних реaкцiях !х оргашзму, оскiльки бiльшa концентрaцiя aдренaлiну у кровi призводить до пiдвищення обмiну речовин [2]. Визнaченi зрушення рееструвалися на фонi шд-вищення в цих дп"ей середнiх значень кортизолу (таблиця), що вказувало на глибою метaболiчнi порушення, якi були зумовлеш нaслiдкaми уск-ладненого перебiгу антенатального перюду та вимагали проведення для цих пащеш!в тривалих
психолого-невролопчних реабшггацшних за-ходiв [1, 5].
Зпдно Í3 сучасними концепцiями, попередне профiлактичне призначення npenapaTÍB, що тдвищують адаптативнi можливостi дитячого органiзму (полiвiтамiннi засоби, iншi), може зб> льшувати загальну резистентнiсть дiтей раннього вшу та зменшувати рiвень ix захворюваност [2, 5, 6]. Але отримаш результати дослiдження свщ-чать про певш трyднощi у визначеннi в першi мiсяцi життя окремих немовлят, яким необхщно застосовувати цi профшактичш заходи з метою покращення ix адаптаци до навколишнього се-редовища, з уае].' групи ризику дтей, народже-них вiд матерiв з ускладненим перебiгом вапт-ностi. Тому вважаеться доцiльним обов'язкове профiлактичне призначення адаптогешв всiм дiтям вiд матерiв з ускладненим перебiгом вап-тност протягом перших мiсяцiв життя. Трива-лiсть курсу реабштаци повинна визначатися
результатами повторних поглиблених обстежень цих дггей в удосконаленiй програмi !х диспансерного спостереження.
ВИСНОВКИ
1. У дтей раннього вiку, народжених вщ матерiв з ускладненим перебiгом ваптносп, в яких визначаються тривалi порушення в ка-техоламiновому обмiнi, спостерпаються високi показники загально! захворюваностi.
2. Отримаш результати дослщження дозволили прийти до висновюв про необхщшсть обо-в'язкового профiлактичного призначення дгам вiд матерiв з ускладненим перебпом вагiтностi протягом перших мiсяцiв життя препарапв, що пiдвищують !х адаптативш можливостi. Розробка та апробацiя зазначених заходiв реабiлiтацii' у загальному обсязi диспансерного спостереження цих немовлят стане предметом наших подаль-ших дослiджень.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Барашнев Ю.И. Гипоксическая энцефалопатия: гипотезы патогенеза церебральных расстройств и поиск методов лекарственной терапии // Рос.вестник перинатологии и педиатрии. - 2002. - № 1. - С. 6-13.
2. Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б., Уколова М.А. Адаптационные реакции и резистентность организма. -3-е изд. - Ростов-на-Дону, 1990. - 222 с.
3. Диагностика и профилактика ранних отклонений в состоянии здоровья детей / Справочное пособие под ред. В.А. Доскина, М.Н. Рахмановой. - М., 1993. - 105 с.
4. Лук'янова О.М. Актуальш проблеми перина-
тологи на сучасному етат охорони здоров'я // Пери-натолопя та педiатрiя. - 2002. - №3. - С.3-6.
5. Пальчик А.Б. Эволюционная неврология. -СПб: Питер, 2002. - 384 с.
6. Современные подходы к диагностике и лечению гипоксически-ишемических поражений ЦНС у доношенных детей первого года жизни / Ильенко Л.И., Зубарева Е.А., Холодова И.Н., Давидова А.В. // Педиатрия.-2003. - № 2. - С.87-92.
7. A fluorometric micromethod for the simultaneous determination of serotonin, noradrenalin and dophamin in mg amounts of brain tissue / Schlumpf M., Lichtensteiger W., Langemann H. et al. // Biochem. Pharmacology. -1974.-Vol 23.-N 17.-P. 2337-2446.
♦
УДК 616.24-007.272:616.233-002]-036.1-08
Т.В. Юреева, Л.I. Конопкта, О. К. Саусь
ДОСВ1Д ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРАНУ OD У Л1КУВАНН1 ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ТА ХРОН1ЧНИЙ БРОНХ1Т
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра факультетсько'1 терапИ та ендокринологИ
(зав. - член-кор. АМН Укра'ти, д. мед. н., проф. Т.О.Перцева)
Ключовi слова: хротчний бронхт, хротчне обструктивне захворювання легень, тфекцшне загострення, дiагностика, антибiотикотераniя Key words: Tronic bronchitis, chronic obstructive pulmonary disease, infection exacerbation, diagnosis, antibioticotherapy.
Резюме. Хронический бронхит и хроническое обструктивное заболевание легких являются важной медико-социальной проблемой. Инфекционные обострения этих заболеваний часто встречаются в практике врача. Вопрос о необходимости назначения антибактериальных препаратов всегда актуален. В исследовании показана высокая эффективность Цифрана OD (RANBAXY, Индия), отмечена клиническая безопасность и хорошая переносимость препарата.
Summary. Chronic bronchitis and chronic obstructive pulmonary disease is
06/ Том XI/1
87
