CC BY
12
Клштна пед1атр1я
УДК 616-053.2:[316+159.9]
ПАС1ЧНИК 1.П., МАЛИКН.В. Харювський нацональний медичний унверситет КРИВУЛЯ 1.С., ГАРКУША 1.В. Мська дитяча помшнка № 14, м. Харк/в
ВПЛИВ СОЩАЛЬНИХ ТА психолопчних фактор1в РИЗИКУ МАТЕР|В НА СТАН ЗДОРОВ'Я ДПЕЙ
Резюме. У сmаmmi висвтлет питання впливу сощальних та nсихологiчних факторiв ризику матерiв на стан здоров'я дтей. Наведет результати досл^джень особливостей стану здоров'я дтей, як наро-дилися в1д матерiв 1з сифЫсом в анамнезi, сощальних та психологiчних характеристик 'хшх матерiв. Поданi напрямки дiяльностi «Клтти, дружньоЧ до молодо щодо формування навичок вiдnовiдальноi поведiнки.
Ключовi слова: вiдповiдальна поведнка, дти, «Катка, дружня до молодр>, стан здоров'я, психологiчнi, сощальт фактори ризику.
Вступ
Головною метою сучасно! медицини е збереження репродуктивного здоров'я им'!, народження здорово! дитини та створення безпечного середовища для 11 повноцшного життя. У перюд, коли демографiчна ситуащя характеризуеться низьким рiвнем народжу-ваносп, шдвищеним рiвнем захворюваност та шва-лщизацп дггей та молод^ щ питання вщграють ще бiльш важливу роль. Змши соцiально-економiчних умов у суспiльствi наклали свiй вiдбиток на здоров'я та сощаизацш молодi, зросла ммейна дезадаптацiя та збiльшилася кшькють сiмей, що перебувають у критичному сташ [4]. Погiршення соматичного та репродуктивного здоров'я, психосощальна дезадаптащя, поширенiсть палiння, вживання алкоголю, наркоти-кiв, значний рiвень захворюваност на шфекцп, що передаються статевим шляхом (1ПСШ), В1Л/СН1Д, вiдсутнiсть знань про здоровий спошб життя, прояви ризикованих форм поведшки серед молодi привели до розумiння важливостi ролi соцiальних та психоло-гiчних факторiв у процесi становлення та збереження здоров'я [5, 7].
Бшьшють факторiв, що лежать в основi формування несвщомого ставлення до свого здоров'я та май-бутнього життя, зумовлеш соцiальними причинами. До них вщносять: низький соцiально-економiчний та освггаш рiвень, безробiття, убогiсть, негативнi сощ-альнi змiни, моральну розбещенiсть, нехтування ду-ховними цiнностями та традищями [6]. Низька саш-тарна освiченiсть, раннiй початок статевих стосункiв, значний вщсоток випадкових статевих стосункiв, на-явнiсть декiлькох статевих партнерiв, незнання основ
профшактики спричинили зростання серед молодi захворювань зi статевим шляхом передачь
Важливу роль вiдiграють психолопчш аспекти, особливо в майбутнiх матерiв. На цьому зосереджено увагу ще в 1927 рощ в монографп «Врожденный сифилис» шд редакщею професора Г.М. Сперанського. На сучасному еташ ця проблема також збертае свою актуальнiсть. В останнi роки особлива увага придь ляеться психолопчним проблемам вагiтностi, емо-цiйному стану та переживанням майбутньо! матерi [8, 9]. Публшацп дослiдникiв свiдчать про певну со-цiальну дезадаптацiю жшок iз соцiально значущими iнфекцiями. Бшьшють iз них — маргiнальнi елемен-ти, якi виявляють вiдверту байдужють не тiльки до свого здоров'я, але й до благополучного закшчення ваптносп та стану здоров'я майбутньо! дитини [10]. Ваптнють для будь-яко! жiнки — це не лише бюло-гiчний, але й сощальний процес, що потребуе шдви-щено! уваги i припускае духовну велич жшки в штер-есах дитини, це перюд трансформаций особистостi [1, 2, 8]. У перинатальнш психологи прийняте визначен-ня «стилю переживання ваптностЬ. Iснуючi варiанти стилiв переживання ваптносп характеризують фiзич-не та емоцшне переживання моменту iдентифiкацi! ваптносп, динамiку переживання симптоматики, переважний фон настрою за триместрами ваптность Враховуючи вплив венеричних захворювань не тшь-ки на стан фiзичного та психiчного здоров'я, але й на взаемовщносини в родинi, необхiдне розумшня внутрiшнього свiту майбутньо! матерi, дотримання принцишв деонтологп, медично! етики, що е складо-вою частиною бюетики, всi норми та принципи яко!
орieнтованi на здоров'я людини, його покращення та збереження, упевнення пацieнта в неможливост роз-голошення лшарсько! таемниш [1, 3, 6].
Концепцiя штегрованого пiдходу до надання ме-дично! допомоги, рекомендована ВООЗ, передбачае прюритетшсть профiлактичних заходiв. У суспiльнiй свщомосп здоровий спосiб життя повинен бути важ-ливим елементом культури та асоцшватися з комплексом норм поведшки: рацiональним харчуванням, рухливiстю, вщмовою вiд тютюнопалiння, алкоголю, наркотикiв, знанням основних принцишв збереження здоров'я, статевого виховання тощо [1].
В усьому свт протягом останнiх 10—15 роыв по-стiйно зростае розумшня та визнання важливостi ство-рення особливих служб здоров'я для молод^ яы вщ-повiдають потребам, що пов'язанi iз дорослiшанням, та сприяють формуванню вщповщально! поведiнки. Такими службами стають «Клшши, дружнi до молодЬ> (КДМ), якi мають вiдiгравати значну роль у профшак-тицi ВШ/СНЩУ, неплановано! вагiтностi, вихованнi свiдомого ставлення до власного здоров'я та майбут-нього батьывства, у вирiшеннi психолопчних, сош-альних та правових проблем шдлггыв. Розв'язуючи цi завдання, держава здатна забезпечити свш подальший економiчний, соцiальний, полiтичний прогрес, ре-продуктивну й психолопчну стабiльнiсть.
Матер1али та методи
Для вивчення впливу психосошальних факторiв на особливостi розвитку та стану здоров'я дгтей до 3 ро-кiв було проведено аналiз демографiчних показникiв, соцiально-економiчного та психолопчного статусу матерiв (237), якi мали сифшс в анамнезi, та катам-нестичне спостереження до 3 роыв за дiтьми (96), якi народилися вщ цих матерiв.
Результати досл1джень
Характеристика соцiально-економiчного статусу матерiв основно! групи показала, що третина з них — незамiжнi, значний вщсоток — нiде не працювали, лише 3 % мали вищу освгту, бiльшiсть iз них мали не-впорядкованi статевi стосунки, зловживали алкоголем, палили, нехтували медичним спостереженням шд час вагiтностi, що свщчило про вiдповiдну сош-альну деградацш ше! групи. Значну роль у формуван-нi середовища дитини вщгравало психологiчне ставлення матерiв до ваптносп та народження дитини.
Основний контингент матерiв групи спостереження, яы мали сифiлiс в анамнез^ — це молодi жiнки (60,8 %). Медiана середнього вiку складала 24 роки. В основнiй груш матерiв до 19 рокiв було 15,2 % (36), вщ 20 до 25 — 45,6 % (108), вщ 26 до 30 — 29,1 % (69), понад 30 роыв — 10,1 % (24).
Аналiз демографiчних та соцiально-економiчних чинниыв виявив таи особливост в матерiв основно! групи: 90,7 % (215) мешкали в Харков^ 8,0 % (19) — у районах Харывсько! обласл, 1,3 % (3) не мали постш-ного мюця проживання. Узагалi 86,1 % (204) жшок основно! групи нiде не працювали, 69,2 % (164) жшок народили дггей поза шлюбом.
Згщно з результатами дослiдницького iнтерв'ю, яке було аношмно проведено серед 170 породшь основно! та 25 матерiв контрольно! групи, встановле-но, що 56 % (95) матерiв основно! групи мали низький освггаш рiвень, 7,6 % (18) мали невпорядковаш ста-тевi стосунки. Поширенiсть шыдливих звичок серед матерiв основно! групи: 47,3 % (112) палили; 5,1 % (12) зловживали алкоголем, навгть шд час ваптностц 0,4 % (1) вживали наркотики.
Надання адекватно! пренатально! допомоги не-можливе через вщсутшсть повноцiнного спостереження в умовах жшочо! консультацИ: 52,3 % (124) вмх матерiв основно! групи не перебували шд на-глядом жшочо! консультацп. Серед опитаних матерiв основно! групи спостереження 78,8 % (134) вщмгтили менший за прожитковий мМмум економiчний при-буток им'!. Пiд час вивчення соцiального статусу та наявностi шкiдливих звичок серед матерiв контрольно! групи встановили: 25,9 % (7) жшок не працювали; 11,1 % (3) — самотш; наявшсть шыдливих звичок не виявлено. Ум ваптш контрольно! групи перебували шд наглядом жiночо! консультацп. Економiчний рi-вень сiм'! матерiв контрольно! групи був у межах середнього прожиткового.
Аношмне опитування породшь щодо характеру сприйняття ваптносп виявило наступнi особливостi. У контрольнш групi спостереження (25) всi матерi вказа-ли на адекватний стиль сприйняття ваптносп — благо-получний емоцiйний стан, активна пiдготовка до поло-гiв та народження дитини, приемш соматичнi вiдчуття. Серед 170 опитаних матерiв основно! групи адекватний стиль сприйняття виявлено у 34,1 % (58) матерiв.
Тривожний стиль сприйняття у 10,0 % (17) матерiв характеризувався тривожною щентифшашею вапт-ностi зi страхом iнфiкування дитини, занепокоенням з приводу свого здоров'я, хворобливим соматичним станом.
1гноруючий стиль виявлено у 48,2 % (82) матерiв у виглядi занадто шзньо! щентифшацп вагiтностi, яка супроводжувалася неприемним здивуванням, вору-шiння плода чинили фiзичний дискомфорт, ставлення до народження дитини — байдужють.
Знехтувальний стиль було виявлено у 7,7 % (13) матерiв у виглядi рiзко негативного сприйняття ва-гiтностi, агресивносп, ворушiння плода супрово-джувалося вщчуттям незручностi, роздратування, ставлення до народження дитини — байдужють або роздратовашсть.
На пiдставi проведеного в катамнезi за три роки ретроспективного аналiзу фiзичного, нервово-психiчного розвитку та стану здоров'я дгтей, якi народилися вщ матерiв iз сифшсом в анамнезi, зроблено висновки, що шдтверджували важливiсть урахування особливостей факторiв психосоцiального ризику та !х впливу на подальший стан здоров'я дггей.
Фiзичний розвиток дiтей основно! групи характеризувався вщставанням за показниками ваги та зрос-ту при народженш та на першому рош життя, до тре-тього року життя спостерпали вiдмiнностi тiльки за показником ваги.
40
^^ТрвМнка
4(25) • 2010
Клтт'чна пед!атр!я
Психомоторний розвиток взагаи характеризуе психiчне та соматичне здоров'я дитини, !! сощаль-ну адаптованiсть. Аналiз стану нервово-психiчного розвитку дiтей основно! групи показав наявшсть на першому роцi життя невролопчних захворювань у 18,75 % (18) дгтей у виглядi перинатального уражен-ня ЦНС, синдрому лiквородинамiчних порушень, у тому числi з затримкою нервово-психiчного розвитку в 2,08 % (2). У ввд трьох рошв дiти основно! групи мали енцефалопатш в 10,94 % (10) випадыв, у тому числi iз затримкою нервово-психiчного розвитку (2 дгтей). 1з загально! кiлькостi дiтей основно! групи, яш знаходилися пiд спостереженням, 6 (6,25 %) дгтей шсля першого року життя були оформлеш в дитячi будинки.
Соматичний стан дггей основно! групи на першому рощ життя мав вiрогiднi вщмшносл за наявнiстю залiзодефiцитно! анемп (25 %), шдвищеним рiвнем захворюваностi на гострi респiраторнi вiруснi шфек-цп (18,8 %), алергiчнi (12,5 %) та гншно-запальш за-хворювання (12,5 %), енцефалопатш (18,8 %). Наявшсть соматичних та невролопчних захворювань на першому рощ життя зумовила порушення термМв вакцинацп дгтей за вшом.
У вiцi трьох рошв життя стан здоров'я дiтей основно! групи також в^^знявся вщ дiтей контрольно! групи за наявшстю соматичних захворювань: залiзо-дефiцитна анемiя (14,1 %), гнiйно-запальнi (9,4 %), алерпчш захворювання (18,8 %); част захворювання на ГРВ1 (18,8 %), енцефалопатп (15,6 %), у тому чи^ iз затримкою нервово-психiчного розвитку.
Висновки
Результати проведеного дослiдження свщчать про негативний вплив соцiальних та психолопчних факторiв ризику матерiв на стан здоров'я дгтей та необхщшсть застосування негайних заходiв щодо по-лiпшення ситуацп з питань виховання усвщомлено! поведiнки молодi.
Дiагностично значущими сощальними та психо-логiчними факторами ризику, виявленими при до-слщженш, були: неповна родина — 69,2 %, наявшсть шкщливих звичок — 52,7 %, вщсутшсть пренатально-го спостереження — 52,3 %, невпорядковаш статевi стосунки — 7,6 %, обтяжений репродуктивний анамнез (початок статевих стосуншв до 18 рошв — 36,3 %, штучш аборти — 40,9 %), низький освггаШ рiвень — 56 %, неадекватний психолопчний стиль сприйняття вагiтностi (тривожний — 10 %, ^норуючий стиль — 48,2 %, знехтувальний — 7,7 %).
Особливост стану здоров'я дггей протягом трьох рокiв, виявлеш у ходi дослiджень, е шдставою для вщ-несення цiе! категорп до групи ризику за сощальними факторами шд час опрацювання схем амбулаторного спостереження та цшьового консультування батьшв.
Розумiння впливу психосоцiальних факторiв на соматичне здоров'я призвело до розвитку служб, що надають комплексну медико-сощальну допомогу шд-лiткам та молод^ цiльовою групою яких е шдлгтки та молодь вiком вщ 10 до 24 рокiв. Проблеми ризикова-
но! поведiнки, захворювання репродуктивно! систе-ми та психосоцiальна дезадаптащя у бiльшостi випад-кiв походять iз пiдлiткового вiку. Дiяльнiсть цеш^в/ вщдшень/кабшепв медико-соцiально! допомоги шд-лгткам та молодi спрямована на створення тако! фор-ми роботи, яка дозволить !м отримувати комплексну (консультативну, медичну, психолопчну, соцiальну) допомогу за максимально спрощеною схемою. КДМ надае медико-сощальш послуги на засадах дружнього шдходу до молод^ рекомендованого ВООЗ, Дитячим фондом ООН ЮН1СЕФ, основними принципами якого е добровшьшсть, доброзичливють, доступнiсть, конфiденцiйнiсть, анонiмнiсть та неосудливий шдхщ до вiдвiдувача.
Провiдними напрямками дiяльностi КДМ е про-фшактика наслiдкiв ризиковано! поведiнки, в тому чи^ щодо соцiально значущих захворювань, збе-реження репродуктивного здоров'я та подготовка до усвiдомленого батькiвства й створення майбутньо! сiм'!, формування здорового способу життя та вщпо-вщального стилю поведiнки в статевих та мiжособис-тiсних стосунках, профiлактика 1ПСШ, у тому числi В1Л/СН1Д.
Значну роль в ефективносп профiлактично! роботи КДМ вщграе те, що, розумшчи мету i завдання ще! роботи, пiдлiтки залучаються до обговорення ак-туальних питань, прийняття ршень, розробки та ре-алiзацi! рiзноманiтних проектiв за допомогою дорос-лих. У своему оточенш пiдготовленi шдлгтки (лiдери) краще за будь-кого пояснюють шформащю щодо про-фiлактики 1ПСШ, В1Л та наслiдкiв ризиковано! по-ведiнки. Молодi надаеться можливiсть активно впли-вати на якiсть надання послуг. Окреме мюце посiдае профшактична дiяльнiсть, спрямована на найближче оточення дггей, пiдлiткiв та молодi — батьшв та пе-дагогiв, оскшьки цi групи мають змогу безпосередньо впливати на формування та становлення дитини як цшсно!, вщповщально!, сощально адаптовано! осо-бистостi.
Пiд час розробки програми дiяльностi КДМ про-понуеться робити акцент на статевому вихованш молодi саме в умовах навчальних закладiв, бо в цей перюд е можливiсть закласти у свщомють дитини вiд-повiдальне ставлення до свого здоров'я, повагу до протилежно! стап, поняття про сексуальшсть та ста-тевi вiдносини, усвщомлене ставлення до створення майбутньо! шм'!.
Важливим пiдходом у формуваннi безпечно! по-ведiнки молодi е врахування психолопчних якостей особистость Найбiльш схильними до ризикованих форм поведшки е шдлгтки зi зниженою самооцiнкою, вщсутшстю спiвчуття, з невмiнням накопичувати свш та чужий досвiд переживань та приймати ршен-ня в складних ситуащях. Такi пiдлiтки малотоварись-ш, скутi, мають низьку оцiнку з боку однолгтыв i тому готовi заплатити будь-яку цiну за можливють бути за-лученими до вщповщно! групи однолiткiв [5]. Ця си-туацiя потребуе психологiчно! корекцИ, спрямовано! на пiдвищення самооцiнки та виховання впевненосп в собi.
Найбшьш ефективними, цiкавими та привабли-вими методами профшактично! роботи для молодi е бесiди з використанням наочних помбниыв, вщеома-терiалiв, дискусп та семшари-треншги. Пiдвищення рiвня знань молодi стане ефективним поштовхом до формування здорово! поведшки та вiдмови вщ небез-печних вчинкiв.
Список л1тератури
1. Аряев Н.Л. Биоэтические проблемы в неонатологической практике // Актуальт питання неонатологи: Матерiали IV Конгресу неонатологiв Украти, 16—17 травня 2006 р. — К. : Нутрищя Украта, 2006. — С. 3-5.
2. Аряев М.Л. Неонатологiя: тдручник. — К.: АДЕФ-Украна, 2003. — 754 с.
3. Возiанов О.М. Бiологiчна етика — нвективи теоретитв iреали життя//Мистецтволжування. — 2004. — № 9(015). — С. 106-107.
4. Лук'янова О.М., Антипкт Ю.Г., Дашкевiч В.6. Сучаст аспекти перинатологИ // Репродуктивное здоровье женщины. — 2006. — № 2. — С. 205-207.
5. Медведев В.П., Куликов А.М. Роль семейного врача в охране здоровья подростка. VII. Психосоциальное развитие подростков // Российский семейный врач. — 2001. — № 4. — С. 26-32.
Пасечник И.П., Малик Н.В.
Харьковский национальный медицинский университет Кривуля И.С., Гаркуша И.В.
Городская детская поликлиника № 14, г. Харьков
ВЛИЯНИЕ СОЦИАЛЬНЫХ И ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ РИСКА МАТЕРЕЙ НА СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ ДЕТЕЙ
Резюме. В статье освещены вопросы влияния социальных и психологических факторов риска матерей на состояние здоровья детей. Приведены результаты исследований особенностей состояния здоровья детей, родившихся от матерей с сифилисом в анамнезе, социальных и психологических характеристик их матерей. Представлены направления деятельности «Клиники, дружественной к молодежи» относительно формирования навыков ответственного поведения.
Ключевые слова: ответственное поведение, дети, «Клиника, дружественная к молодежи», состояние здоровья, психологические, социальные факторы риска.
6. Михайлов Б.В., Романова И.В. Психосоциальные аспекты заболеваний, передающихся половым путем // Сучаст пробле-ми дерматовенеролог^, косметологи та управлтня охороною здоров'я: Зб. наук. праць. — Хартв: Фолю, 2004. — Вип. 3. — С. 344-346.
7. Педан В.Б., Осташко С.И., Мешкова Е.М. Развитие медико-социальных услуг, дружественных к молодежи, в Украине // З турботою про дитину. — 2009. — № 6(9). — С. 12-13.
8. Психологические методы выявления факторов риска психоэмоциональных нарушений в период беременности / Ши-ферсон Г.С., Скитяева И.М., Ивашкевич М.В. и др. // Мать и дитя: Материалы VI Российского форума. — М., 2004. — С. 267-269.
9. Хасанов А.А., Шигабутдинова Т.Н. Влияние пренаталь-ного воспитания на течение беременности, родов, состояние новорожденного // Мать и дитя: Материалы VI Российского форума. — М, 2004. — С. 240-241.
10. Шувалова Т.М., Туманян А.Т., Юдакова В.М. Клиническая и социально-эпидемиологическая характеристика женщин, родивших детей, больных врожденным сифилисом: сообщение 2 // Инфекции, передаваемые половым путем. — 1999. — № 2. — С. 18-21.
11. Mario S. Di, Say L., Lincetto O. Risk factors for stillbirth in developing countries : a systematic review of the literature // Sex. Transm. Inf. — 2007. — Vol. 34(7Suppl.). — P. 11-21.
Отримано 11.05.10 □
PasichnykI.P., MalykN.V. Kharkiv National Medical University Kryvulya I.S., Garkusha I.B.
Municipal Children's Out-patients' Clinic № 14, Kharkiv, Ukraine
OF MATERNAL SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL RISK FACTORS IMPACT ON CHILDREN'S HEALTH
Summary. The article is devoted to the maternal social and psychological factors impact on children's health state. The research results of children's health state, social and psychological features of their mothers who have had syphilis, were given. There are described the work areas of «Friendly to Youth Clinic» aimed to form the responsible behaviour skills.
Key words: responsible behaviour, children, «Friendly to Youth Clinic», health state, psychological and social risk factors.
aopoéëe ^ОГТрЗЮвна
