CC BY
46
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-056.2-053.5-(1-07):159.922.73 DOI: 10.22141/2224-0551.13.8.2018.154152
Лебець 1.С.1-2, Нконова В.В.1, Толмачова С.Р.12, Матковська Т.М.1-2, Кукуруза Г.В.1, Цирюлк С.М.1, Костенко Т.П.1, Диннк В.А.1, Кашкалда Д.А.1, Майоров О.Ю.1, Галатюк А.В.1 1ДУ«1нститутохорони здоров'я Дтей та п1длшв НАМН Укра/ни», м. Харюв, Укра/на 2Харювський нацюнальний ун/верситет¡м. В.Н. Каразна, м. Харюв, Укра/на
Особливост стану здоров'я та принципи профмактики психосоматичних i психолопчних порушень в дггей шюльного вку i3 зони вмськового конфлiкту
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(8):729-735. doi: 10.22141/2224-0551.13.8.2018.154152
Резюме. Мета. Удосконалення профЛактики розвитку та прогресування психосоматичних захворю-вань, психологiчних eidx^nem в дтей шкльного вку 1з зони втськового конфлтту. Матерiали та мето-ди. Проведено клжко-параклжчне обстеження 286 дтей шкльного вку, ят мешкають на територи Донецько'1 iЛугансько'1 областей, та переселенщв i3 цих.зон. Для кльксного визначеннярiвня стресу вико-ристовували кардюттервалографж з подальшим анал1зом варiабeльностi серцевогоритму. Псиxологiчнi особливостi визначали з використанням таких методик: багатовимiрноi оцнки дитячоН тривожностi, внутршньо'1 картини здоров'я, тесту М. Люшера. 1нтенсивтсть стрeс-рeалiзуючиx систем оцнюва-лась з урахуванням показнишв: кортизолу, адреналну, норадреналну, продуктiв перекисного окислення лiпiдiв; стрес^мтуючих систем: серотонну, мелатотну, вiдновлeного глутатшну, активностi глута-тонпероксидази та супероксиддисмутази. Результати. Уроботi наведен особливостi стану здоров'я дтей, характер псиxологiчниx вiдxилeнь з урахуванням дп психоемоцтного стресу. Наведено вiдомостi про дисбаланс показнишв стрес-регулюючих систем. Подано пропозици стосовно мeдико-псиxологiчного супроводу вищевказаного контингенту дтей. Висновки. БЛьшкть дтей iз зони збройного конфлтту мають тдвищений рiвeнь емоцтного напруження, що провокуе активацт стрес-регулюючих систем, виражетсть якоИзалежить вгд iнтeнсивностi стресу. Зазначене впливае на формування псиxологiчниx вiдxилeнь та особливостей стану здоров'я, що потребуе вжиття заxодiв щодо попередженнярозвитку та загострень патологи стосовнорiзниx систем оргашзму.
Ключовi слова: дти з зони втськового конфлтту; стрeс-рeгулюючi системи; психосоматичне здоров'я; псиxологiчнi вiдxилeння;мeдико-псиxологiчний супровiд
Вступ
Життя у сучасному сусшльст, зокрема укра!н-ському, вже декшька роюв переповнено непередба-чуваними соцiально-економiчними подiями. Разом i3 тим можливост пристосування (психолопчш, фiзiолоriчш, сощальш) за таких умов рано чи тз-но у певно! частини населення вичерпуються, що сприяе зростанню чисельност стресових розладiв, яю вщярають важливу роль у виникненш порушень здоров'я та е важливим показником адаптащ! лю-дини. Переживання людиною життево небезпеч-
них подш неминуче призводить до рiзноманiтних медико-психолопчних i сощально-психолопчних наслщюв. Зазначеш змши можуть торкатися серце-во-судинно!, ендокринно! систем, псишчно! сфери тощо. 6 даш щодо розладiв функцп щитоподiбноi залози, бiльш частого виникнення дiабету, порушень менструально! та фертильно! функцiй, розвитку первинно! або вторинно! аменоре! [1—3].
Вщомо, що провщним фактором розвитку емо-цiйного стресу е негативнi емоцп. Основними бю-логiчними маркерами психотравмуючих стресових
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («idorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Лебець 1рина Степашвна, доктор медичних наук, професор, професор в1дд1лення кард1оревматологГ(, ДУ «1нститут охорони здоров'я д1тей та пщлгтш НАМН УкраТни», пр. Юв1лейний, 52а, м. Харш, 61153, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Irina Lebets, MD, PhD, Professor at the Department of cardiorheumatology, State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine', Ubileyniy ave., 52a, Kharkiv, 61153, Ukraine; e-mail: [email protected]
розладiв е кортизол, катехоламiни та серотонш [4]. Одним iз центральних неспецифiчних механiзмiв стресового ушкодження рiзними чинниками на-вколишнього середовища е стимуляцiя вшьнора-дикального (перекисного) окислення лшщв (ПОЛ) [5]. До не менш важливих регуляторних периферич-них стрес^миуючих систем, якi, виступаючи в ролi модуляторiв, можуть обмежувати надмiрнi ефекти катехоламшв i попереджають тим самим стресовi ушкодження, вiдноситься антиоксидантна система (АОС) [6]. Порушення спiввiдношення процеав ПОЛ i АОС становить загальний механiзм прояву як адаптивно-компенсаторних реакцш, так i розвитку патологiчного процесу.
Найбшьший психотравмуючий вплив на стан здоров'я людини, якiсть життя та психолопчне бла-гополуччя здiйснюють не тшьки бойовi дГх, терорис-тичш акти, насилля проти особистостi, а й мiграцiя [7—9]. Сьогоднi поняття «вимушеш м^анти» е си-ношмом термiну «б^женщ». За даними Управлш-ня Верховного Комiсара в справах бiженцiв, у свiтi серед бiженцiв налiчуеться бшьше половини дiтей. Натепер проблема дгтей, якi пережили той чи шший травматичний досвiд, стае одшею з центральних у дитячш психштрп. Пам'ять дитини може зафжсу-вати картину будь-яко! подй. Дитина буде знову й знову уявляти найстрашн^ моменти того, що ста-лося, може втратити вiру в те, що доросл^ зокрема батьки, можуть впоратися iз ситуацiею. У не! зника-ють почуття впевненост в собi i в близьких людях. Дитина, яка пережила вiйськовi та пов'язанi з ними негативш поди, вщчувае такi ж сильш почуття, що i дорослi, — страх повторення подiй, руйнування шюзи справедливостi свiту, безпораднiсть, втрату життево! перспективи [10, 11].
Ступiнь дезадаптацп особистостi внаслiдок стресорного впливу залежить вщ системи психо-логiчного захисту. Аналiз психологiчних проблем постраждалих вщ стресу показуе, що вони мають комплексний характер, який включае основш сфе-ри особистостi: емоцiйну, когштивну, поведiнкову, мотивацiйно-споживчу, комунiкативну, i в щлому це може призвести до глобальних змш особистос-тi [12]. Досить сильно впливае на психолопчний розвиток дитини сощальна ситуацш вимушено! м^аци. У певно! частини дгтей е вiдчуття втрати, нещасностi, конфлжт цiнностей. Нерiдко вони пе-дагопчно запущенi, що призводить до серйозного вщставання в пiзнавальному та емоцшно-вольово-му розвитку, психологiчного iнфантилiзму. Вщомо, що реакцп на травматичнi поди залежать вщ вiку, стадп розвитку дгтей, а також вiд умшня цих дiтей застосовувати р1зш засоби для свого порятунку. На-приклад, дгти до Зычного вжу проявляють страх, плутанину вщчутпв, порушення сну, втрату апе-титу, страх перед чужими людьми. Дгти дошкшь-ного вжу часто демонструють регресивну реакщю. Значно зм1нюються п1сля стресiв дгти молодшого школьного в1ку. Вони стають дратiвливими, груби-ми, в них з'являються скарги на погане самопочуття
без функщональних i органiчних порушень. Осо-бливi труднощi переживають дгти пiдлiткового вжу, що е важливим етапом у формyваннi й розвитку щентичносп [13, 14].
Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я прогно-зуе, що тсля закiнчення вшни на Донбас 15—20 % мирного населення (бГльшою мГрою дГти) потребу-ватимуть серйозно'1 психолопчно! допомоги.
Слщ зауважити, що в нашш краш зазначеним питанням присвяченi поодиною пyблiкацГl, що обу-мовило виконання ще! роботи.
Метою пращ е удосконалення профiлактики розвитку та прогресування психосоматичних захво-рювань, психологГчних вiдхилень у дiтей шкГльного вГку Гз зони вГйськового конфлжту.
Матерiали та методи
ДослГдження проводилося в умовах стащона-ру кишки ДУ «1нститут охорони здоров'я дГтей та пГдлГткГв НАМН Укра'ши». У 2015—2018 роках об-стежено 286 дГтей шкГльного вГку, якГ мешкають на територГ1 Донецько'1 та Лугансько'1 областей, а також 1х однолГткГв, якГ вимушенГ були покинути за-значену мГсцевГсть через вшськовГ дГ1 й проживають в шших регГонах Укра'ши, тобто практично були б1женцями.
Для кГлькГсного визначення рГвня стресу вико-ристовували кардГоГнтервалографГю з подальшим аналГзом варГабельностГ серцевого ритму. При вияв-леннГ психологГчних особливостей застосовувалася психолопчна методика багатовимГрно'1 ощнки дитя-чо1 тривожностГ (МОДТ). ОсобливостГ уявлень про власне здоров'я вивчали за допомогою методики визначення внутршньо! картини здоров'я (ВКЗ), для визначення емоцшних особливостей особистостГ використовували колГрний тест М. Люшера. 1нтен-сивнГсть стрес-реалГзуючих систем оцГнювалась з урахуванням показниюв: кортизолу, адреналГну, норадреналшу, продуктГв ПОЛ. Для визначення стану стрес-лГмгтуючих систем вивчали: серотонГн, мелатонш, вГдновлений глутатГон, активнГсть глу-татюнпероксидази та супероксиддисмутази. У всГх хворих ретельно проаналГзували соматичне та пси-хГчне здоров'я — скарги, клшГчш прояви, додатковГ параклГнГчнГ дослГдження. Проведене висококваль фГковане дослГдження в умовах багатопрофГльно! лГкувально'1 й науково'1 установи дозволило детально ощнити стан здоров'я зазначеного контингенту та визначити головш напрями щодо його медико-пси-холопчного супроводу й оздоровлення як на стащо-нарному, так i на полГклшГчному етапГ.
Статистичну обробку матерГалу здГйснювали з використанням пакета прикладних програм Excel, Statgrafics-5, SPSS-17.
ДослГдження проведено з урахуванням основних положень, вщповщно до етичних i морально-пра-вових норм уставу Украшсько! асощацп з бюети-ки, стандартГв GCP (1992), GLP (2002), принцитв Гельсшсько! декларацГ1 прав людини, КонвенцГ1 Ради бвропи про права людини та бюмедицину.
Результати та обговорення
3a дaними кaрдiоiнтервaлогрaфiï, y бiльшостi дiтей iз зони збройного конфлжту 6ули визнaченi озтаки перенесеного стресу рiзного рiвня вирaже-ностi. 3aгaлом середнiй тa високий стутнь стресу встaновлено в 33 % ос1б. Рaзом з тим, зниження ш-дексiв, якi видзергалюють емоцiйне нaпрyження в перiод метального нaвaнтaження («зворотта лiчбa в голов1»), можнa розглядaти як прояви aдaптaцiï. Дaнi псиxологiчниx методик (тест Люшерa) п1д-тверджyвaли вищезaзнaчене. При цьому не було виявлено вiдмiнностей зa чaстотою нaявностi чи рiзного рiвня стресу м1ж постiйними мешкaнцями зони АТО тa переселенцями.
Aнaлiз бiоxiмiчниx покaзникiв свiдчив про те, що в дгтей iз зони вшськовж дiй перенесений стрес провокye aктивaцiю стрес-регyлюючиx систем, ви-рaженiсть яко'Г зaлежить в1д iнтенсивностi стресу. Особливa роль y циx процесax выводиться кортизо-лу, дieновим кон'югaтaм, ТБК-aктивним продук-тaм, вiдновленомy глyтaтiонy, мелaтонiнy. Вплив iнтенсивностi перенесеного стресу та aктивaцiю стрес-регyлюючиx систем мaв стaтевi особливос-т1. У xлопцiв з1 збiльшенням iнтенсивностi стресу зростaли порушення aдaптaцiйниx меxaнiзмiв, що може сприяти формyвaнню розлaдiв y псиxосомa-тичнш сфер1. У дгтей-переселенщв реeстрyвaвся бГльш високий р1вень окремиx покaзникiв стрес-реaлiзyючоï системи (aдренaлiн) пор1вняно з1 шко-лярaми 1з зони бойовж д1й (р < 0,05), що свщчило, очевидно, про вплив та оргaнiзм дитини змши м1с-ця мешгання як додaткового фaкторa стресу. BCTa-новлено, що нaйбiльш чaсто стрес високо'Г сили y дiвчaт виявляeться при непрaвильномy стaртi пу-бертaтy (p < 0,05), i це може бути пов'язaне з по-силенням роботи кори таднирковж зaлоз. Стреси середньо'Г й низько'Г сили при ф1зюлопчному пу-бертaтi, випереджент тa ретaрдaцiï стaтевого розвитку можуть свщчити про тапруження y систем! aдaптaцiï.
Отримaнi дaнi не викликaють сумшву щодо розвитку стресовж подш в оргашзм1 дгтей шкГльно-го вжу рГзно'Г стaтi, як постiйниx мешкaнцiв зони вшськового конфлжту, тaк i переселенщв, як1 зa-лишили цю мюцевють тa переели в 1нш1 регюни Укрaïни. Сл1д зaзнaчити, що штенсившсть стресу б1льшою м1рою впливae та вдаилення вивчениx покaзникiв y xлопцiв, зaчiпaючи не т1льки компо-ненти AОС i ПОЛ, aле й i змши стрес-реaлiзyючиx гормон1в, що може сприяти прогресyвaнню клш1-ко-псиxологiчниx прояв1в стресу. Вiдзнaчимо, що в жГночому оргaнiзмi еволюц1йно зaпрогрaмовaний високий aнтирaдикaльний зaxист, який зaбезпечy-eться знaчною aктивнiстю aнтиоксидaнтниx фер-мент1в, зокремa СОД, i жГночими стaтевими гормо-нaми.
Дaнi нaшиx спостережень свщчили про те, що ^a^mTO в yrix пaцieнтiв реeстрyються сомaтич-н1 скaрги (97,6 %). При цьому в 24,4 % вони були дещо тадм1рними. Б1льше половини пaцieнтiв
пред'являли щоденн1 скaрги та рiзномaнiтнi больо-в1 в1дчуття, як1 зaвaжaють ïx фyнкцiонyвaнню тa по-всякденн1й д1яльност1. Б1льш1сть 1з нж пов'язyвaли пог1ршення стaнy здоров'я з псиxоемоцiйним та-вaнтaженням. 3a чaстотою перш1 позицИ зaймaли aстеноневротичнi (84,2 %) тa гaстроентерологiчнi скaрги (41,1 %). Особливо щодо цього видГлялися дгти-переселенщ. У структур1 сомaтичноï тато-логИ пров1дне м1сце пос1ли розлaди з боку оргaнiв трaвлення (52,7 %), серед якж перевaжaли функщ-онaльнi порушення. Оргaнiчнa пaтологiя (гастро-дуоден1т, xолецистит) виявлялaся в 23,0 % дгтей. 3axворювaння оргaнiв кровооб1гу зaреeстровaно в 29,8 % пaцieнтiв, суглоб1в — 31,3 %. Aле чaстотa yрaжень вищезaзнaчениx i iншиx систем оргашзму сyттeво не вiдрiзнялaся в1д основниx покaзникiв по Укрaïнi.
Серед ендокриноштш пров1дне м1сце зaймaв цукровий дiaбет. ВГдсоток д1тей, xвориx та цукро-вий дiaбет, мешкaнцiв зони ATO, в1ропдно пере-вищyвaв погазники в д1тей м. Хaрковa (p < 0,01). Друге м1сце y структур! ендокринно'Г татологИ та-лежить xворим 1з пaтологieю щитопод1бно'Г зяло-зи, чaстотa яко'Г теж зтачно вище бyлa в ос1б зони збройного конфлжту, нгж y мешганщв м. Хaрковa (p < 0,05). Перевaжaли дифузний нетоксичний зоб i aвтоiмyнний тиреощит. Необxiдно вiдзнaчити, що близько третини (31,5 %) дгтей мaли по декiлькa ен-докринологiчниx зaxворювaнь.
3a дaними досл1дження встaновлено: стaтевий розвиток, що вiдповiдaв xронологiчномy (таспорт-ному) в1ку, реeстрyвaвся в 70,4 % всix обстежениx дiвчaт. Рaннiй стaтевий розвиток (появa вторин-ниx стaтевиx ознaк до 9 рок1в) зyстрiчaвся в 40,1 % витадюв серед дiвчaток в1ком вщ 7 до 9 рок1в. Це зтачно перевищye популяц1йн1 покaзники. Мож-нa припустити, що перебyвaння в зон в1йськового конфл1кту стaло поштовxом до a^ma^ï гiпотaлa-мо-гiпофiзaрно-гонaдного комплексу i почaткy не-своeчaсного стaтевого розвитку y циx д1тей. Зм1та темп1в стaтевого розвитку (коли бял вторинниx CTa-тевиx ознaк випереджзв aбо вiдстaвaв в1д нормaль-нж знaчень нa 2 роки i бГльше при своeчaсномy почaткy пyбертaтy) виявлялaся в 18,5 % дiвчaток. 3вертaло нa себе yвaгy те, що в 15,0 % ос1б було в1д-стaвaння темп1в стaтевого розвитку — це в 4—5 рaзiв перевищувяло покaзник y Хaркiвськомy рег1он1. 3a оц1нкою стaтевого розвитку, в чaстини д1тей по-рyшyвaлaся чергов1сть появи вторинниx стaтевиx озтак, i це починaлося з im^a^'í вторинного ово-лос1ння (тaк звaний iнвертовaний пyбертaт). Сга-новлення менстрyaльноï функцп e iнтегровaним покaзником CTa^ системи репродyкцïí. Нормaль-ний менстрyaльний цикл визнaчaвся б1льше нгж y половини дiвчaт (53,7 %). Рaзом 1з тим, порушення менстрyaльноï функцп були зaреeстровaнi в 46,3 % ос1б, що знaчно чaстiше, нгж y попyляцïí.
При скрин1нгов1й бесщ в yrix пaцieнтiв виявля-лися шдвищеш покaзники р1вня тривоги тa депресïí, деяк1 пaцieнти нaвiть в1дмовилися в1д псиxiaтрич-
ного обстеження та психологiчних консультацiй. Звертало на себе увагу посилення проявiв енурезу (24,4 %), нав'язливих дш (27,3 %), тикiв (23,6 %), за!кання (25,6 %), диспное (22,4 %). Гострих стресових реакцш не виявлено. Переважали тривожнi розлади, короткочасна та довготривала невротична й депресивна реакцп. Психiатр найчастiше вщзна-чав такi скарги: головний бгль (96,8 %), порушення сну (96,8 %), драпвливють (68,5 %), когнггавш порушення (51,0 %), стомлювашсть (42,4 %), агресiю (36,8 %), нудьгу (29,6 %), фобп (28,8 %), попршен-ня працездатностi (28,0 %), вегетативш порушення (24,4 %), апатш (23,2 %), втрату вщчуття задово-лення (23,4 %). Ощнюючи гендерний аспект симптоматики, слщ зазначити, що бiльшiсть симптомiв зустрiчалися однаково часто незалежно вiд стать
Для вах дiтей було характерне попршення успiшностi в школi, драпвливють, пригнiчений на-стрiй, у бгльшосп — гiпоактивнiсть, легке утриман-ня афекту у виразi обличчя, надмiрна плаксивiсть, соцiальна самоiзоляцiя.
Симптом вщчуття провини реестровано в 60,0 % дггей. При цьому вщчуття провини або сорому, що не вщповщае описуваним подiям, вiдмiчене в 46,4 % обстежених, а вщчуття провини з приводу подш, що непщконтрольш дитиш та заважають ви-конанню щоденних функцiй, — в 23,6 % оаб.
У 70,4 % обстежених виявлено зниження само-ощнки. При цьому 27,6 % дггей вказували на одну важливу проблему, виршити яку вони були не в силах, 36,8 % — ощнювали себе переважно негатив-ним чином або мляво вщповщали на запитання, що ставилися, говорили про себе зневажливо, з прини-женням або недооцiнювали себе, що е типовим для проявiв депресивного розладу.
Одним iз патогномонiчних симптомiв, що часто мае мюце у дiтей iз депресiею, був пригшчений настрiй (100 %). Вщчували себе нещасними велику частину часу без ютотно! першопричини i розповь дали про тривалi перiоди цього вщчуття 65,6 % оаб, а 16,0 % дггей постiйно вщчували себе такими i ха-рактеризували свш стан як стан душевного болю.
Практично в уах дослщжуваних дiтей (97,6 %) встановлено симптом надмiрноi плаксивостi. При цьому самi пацiенти та !х батьки констатували, що дiти плачуть частiше за сво!х однолiткiв, а iнодi i без видимо! причини, а 46,4 % плачуть майже щодня.
Гшерактивна поведiнка рееструвалася в 73,6 % обстежених, моторна загальмовашсть — в 19,2 %, сповгльнеш рухи тгла — в 7,2 % оаб. Академiчна успiшнiсть була порушена у бгльшосп дiтей шкгль-ного в^.
Отже, для таких дiтей була характерна поль морфнiсть симптомiв, частково неспецифiчного характеру, з переважанням у клтчних проявах астенп, емоцшно! лабгльносп, напруження, пщви-щено! психiчноi та фiзичноi втомлюваностi, головного болю, що ускладнюе своечасну дiагностику депресивних розладiв, початок !х формування, мас-куе соматичну, ендокринну патологiю.
Характеризуючи емоцiйну сферу з використан-ням у своему дослщженш колiрного тесту Люшера, нами встановлено, що школярГ, якi постiйно мешкали в Донецькш i Луганськiй областях, i пересе-ленцi не вiдрiзнялися за рiвнем стресу. Водночас дiти i3 зони АТО, якi не були свщками бойових дiй, були бгльш пильними в сво!х проявах та схильш приховувати сво! психологГчнГ проблеми, у них час-тiше фжсувалося нервове виснаження, ознаки три-вожность
Аналiз профшв внутршньо! картини здоров'я виявив деякi осо6ливостГ в рГзних групах школярГв. За даними тесту, дгти, якГ мешкали в зош вшсько-вих дГй, були бгльш спрямованi на подолання хворо-би та вГрили в одужання, а дгти-переселенш бiльше мали знань про здоров'я та хвороби, бгльш широ-ю уявлення щодо них i бгльше про них говорили. Останш бгльшою мГрою усвГдомлюють позитивний вплив стану свого здоров'я на можливостГ спглку-вання з Гншими людьми. Пд час аналГзу показникГв шкали спрямованостГ ГндивГда до здоров'я та здорового способу життя виявилося, що за градац1ями «Прагнення до здоров'я» та «Заперечення хвороби» кгльюсть дГтей-мГгрантГв була значно бГльшою та вь рогГдно перевищувала кгльюсть тих, хто постшно мешкав у зош збройного конфлжту (p < 0,05). А от песимютична оцГнка реальности глобалГзацГя нега-тивних тенденцГй щодо свого здоров'я та наявшсть руйшвно! поведГнки були бГльш притаманнГ школярам останньо! групи (p < 0,05). Серед постшних мешканцГв зони збройного конфлжту дГти, якГ були свщками обстршв, бомбувань та ш, менше звер-тають увагу на тглесш вщчуття, н1ж тГ, яю не мали подГбного досвГду. ПершГ частГше переносили увагу щодо свого здоров'я на узагальнений образ здоров'я, сощальш стереотипи й шаблони. Вони бгльш опти-мГстично сприймають реальшсть та бгльш бережно ставляться до свого здоров'я на вщмшу вщ групи дГтей, якГ не були свщками бойових подш, про що вказували даш аналГзу градацИ «Песимютична оцГнка реальностГ, глобалГзацГя негативних тенденцГй щодо здоров'я та руйшвна поведшка».
За даними багатовимГрно! ощнки дитячо! три-вожностГ можна акцентувати на тому, що дослщжу-ваш Гз зони бойових дГй меншою мГрою тривожнГ, нгж !х однолгтки (p < 0,05). Це стосувалося питань щодо вщносин з однолгтками, пов'язаних Гз на-вчанням, самовираженням. У цГй групГ вщмГчаеть-ся бгльша кГлькГсть дослГджуваних, що мають змен-шення психГчно! активностГ, пов'язано! з тривогою. Що стосуеться порГвняння характеру тривожностГ постГйних мешканцГв зони вшськового конфлГкту i переселенцГв, то у перших пщвищена загальна три-вожнГсть зустрГчалася частГше (p < 0,05).
Зважаючи на спектр виявлених вГдхилень щодо стану здоров'я в дггей шкгльного вГку Гз зони вшськового конфлГкту, виникае необхщшсть постшно! дл алгоритму (в межах медико-психологГчного супроводу) щодо заходГв стосовно збереження та покращення !х здоров'я, який повинен базуватися
на оргашзацшних, лiкувальних, профiлактичних заходах. У цих процесах важлива роль выводиться шкiльним лiкарям, пiдлiтковим терапевтам, пе-дiатрам у стацiонарi та полешках, психологам, психоневрологам, ендокринологам, гiнекологам, шшим спецiалiстам. Зазначену лГкувально-профь лактичну роботу по можливостГ слiд починати ще в умовах дИ психоемоцiйного стресу, що повинна проводитися на рiвнi амбулаторно-стащонарно'Г допомоги за мiсцем проживання за участю спеща-лiстiв рiзного профiлю. НеобхГдне проведення са-штарно-освггньо'Г роботи серед школярiв, батькiв, поширення знань щодо профiлактики гостро'Г та хрошчно'Г соматично'Г патологИ, iнфекцiйних, па-разитарних захворювань в умовах зони збройного конфлжту, удосконалення особистих знань лжарГв стосовно розвитку та особливостей проявiв сома-тичних, нервово-психiчних розладiв на rai стресо-вих ситуацiй.
Психолопчний супровГд дiтей i пiдлiткiв iз зони вiйськового конфлiкту та переселенщв мае вклю-чати в себе таю напрями роботи: психодiагностику посттравматичного стресового розладу або iнших психологГчних вiдхилень, iндивiдуальну та групову психоконсультативну допомогу, психологiчне кон-сультування батьюв дiтей i пiдлiткiв, психологiчне консультування та психоосвiту медичних пращвни-юв, психокорекцiю.
Беручи до уваги те, що за частотою соматич-но'Г патологИ, ïï загострень суттевих розбГжностей м1ж школярами iз зони збройного конфлжту i по-пуляцiйними показниками серед дгтей по Укра'ж не виявлено, принципи ЗСх диспансерного нагляду збГгаються. Разом Гз тим особливу увагу слщ при-дГляти саме особам Гз високим i середшм рГвнем емоцшного стресу (за даними кардюштервалогра-фГï або тесту Люшера) з гастроентеролопчними за-хворюваннями або скаргами, що можуть ЗСх супро-воджувати. Таких школярГв доцГльно обстежити в умовах стацГонару з обов'язковим консультуванням психГатра та психолога. В разГ визначення низького рГвня емоцшного стресу при наявностi хронiчноï соматичноï патологïï або функцiональних розладГв обстеження в стацiонарi бажано проводити один раз на рж з подальшим амбулаторним наглядом пе-дiатра, консультацiями психолога, при необхщнос-тГ — психiатра, ГНШИХ спецiалiстiв.
За нашими даними, дiагностика та лiкування невротичних i психТчних розладiв у зазначено-го контингента ускладнюються тим, що класичш за критерГями ознаки часто маскуються Гншими коморбГдними станами. Через це особлива роль у процес дiагностики вГдводиться сiмейним ль карям, педiатрам, динамiчному спостереженню пацiентiв. Особливу увагу слад звертати на дгтей з такими психопатологiчними симптомами: три-вожними, депресивними, поведiнковими (харак-терним е тенденцiя до короткочасних афективних розладiв поведiнки), вегетативними, соматични-ми. Серед афективних розладiв видГляються таю як
знижений настрiй i схильшсть до невмотивованих страхiв i побоювань, що можуть супроводжуватися вегетативними проявами (прискореним серцебит-тям, задишкою, потовидГленням, похолоданням кГнцГвок), порушеннями сприйняття свого тГла. Лiкарi первинноГ ланки повинш звертати увагу на достатньо часп неспецифiчнi симптоми для афек-тивно! патологИ: порушення сну, апетиту, змен-шення енергïï, напади панiки (сильш фГзичнГ та емоцiйнi розлади, що раптово настають, — непри-томнють, запаморочення, 6Гль у грудях, передчуття небезпеки). Видiленi симптоми можуть з'явитися предиктором формування на наступних етапах но-зологГчних форм психГчних розладiв, таких як: три-вожно-депресивнi, соматоформш, психосоматичнi захворювання. При виявленнi дГтей Гз зазначеними ознаками ЗСх необхщно обов'язково консультувати у психГатра. Важливо пГдкреслити, що у дГтей депре-сивнГ розлади можуть мати маскований вигляд або бути непомГтними на тлГ Гнших клГнГчних проявГв. У дГтей молодшого вГку дГагностичними ознаками, еквГвалентними депресивним симптомам, слГд вважати такГ соматичнГ прояви: головний бГль, бГль у животГ, зниження апетиту, нГчний енурез, енко-през, труднощГ в навчаннГ. У шдлГтюв еквГвален-тами невротичних ознак найчастше е: агресивна та асоцГальна поведшка, протестнГ прояви. При депресГях Гз поведшковими розладами проблеми контролю iмпульсивноï чи аутоагресивноï поведш-ки домшують над проблемами, обумовленими суто депресивними проявами. Актуальним для дитячого та пщлГткового вГку е Гснування певних форм невротичних депресивних розладГв, при яких пащенти не висловлюють скарг i навГть заперечують, що у них пригшчений настрГй, але при цьому виявляються рГзнГ поведшковГ порушення. Зазначена категорГя дГтей обов'язково потребуе консультаций психГатра.
З огляду на те, що дГти Гз зони збройного конфлжту мають високу частоту ендокринних захво-рювань, вони потребують щорГчних оглядГв спещ-алГстом-ендокринологом.
Алгоритм ендокринологГчного обстеження повинен включати вимГрювання зросту i маси тГла, визначення ступеня статевого дозрГвання, розмГр тестикул i статевого члена, розвиток мошонки, стутнь розвитку вторинних статевих ознак, наявнють гшекомастИ. Варто враховувати шдекс маскулт-зацИ як Гнтегральний показник статевого розвитку хлопщв.
НеобхГдно брати до уваги наявнють соматичноï патологИ, що може спричинити розвиток порушень пубертатного дозрГвання. Важливу роль вщдграе наявнють ендокринних захворювань у сГмейному анамнезГ. Опитування батькГв i дитини дозволить виявити анамнестичнГ данГ та скарги, характеры для патологИ ендокринноï системи. АналГз вищеви-кладеного допоможе скласти програму подальших дГй ендокринолога. Перюдичнють спостережень за дГтьми залежить вщ тяжкостГ та перебГгу патологГч-ного процесу.
Починаючи з молодшого шкГльного вГку слГд видГляти дГтей Гз дисгармонГйним фГзичним роз-витком. ЦГ дГти вимагають огляду ендокринолога кожнГ 6 мгсяцш для попередження прогресування виявлених вщхилень i щорГчного проведення ультразвукового дослщження щитоподГбно! залози. ДГтей Гз дисгармонГйним фГзичним розвитком слГд вщнести до групи ризику можливих порушень ти-реощного статусу. При дГагностищ зоба необхГдно знати повний тиреощний статус Гз визначенням рГвнГв ТТГ, fT4 i fT3, оцГнити сшввщношення ТТГ/ fT4. У подальшому кратнють обстеження визнача-еться ГндивГдуально.
ХворГ на цукровий дГабет 1-го типу потребують ретельного контролю за станом компенсаций вуг-леводного обмГну. НеобхГдно своечасно виявляти дГабетичш ускладнення. Огляд ендокринологом повинен проводитися, зазвичай, 1 раз на мюяць. Контроль глжемГчного профглю — 1 раз на тиж-день, нГчно! глжемИ — 1 раз на мюяць. У випадку необхщносп та в дГтей молодшо! вГково! групи — частГше. СлГд вщзначити роль самоконтролю цу-крового дГабету. Стан компенсаций вуглеводного обмшу слГд оцГнювати за рГвнем глГкозильованого гемоглобГну, який визначаеться за частотою вщ-повГдно до протоколГв надання медично! допо-моги дГтям за спецГальнГстю «дитяча ендокрино-лопя».
Маючи на увазГ високий рГвень тирео^дно! патологИ у дГтей Гз зони АТО, хворих на цукровий дГабет, необхГдне щорГчне проведення ультразвукового дослщження щитоподГбно! залози. При виявлен-нГ вГдхилень у розмГрГ щитоподГбно! залози або ïï структур^ ехогенностГ потрГбне визначення тирео-щного статусу.
З позицГй можливого формування пнеколопч-roï патологИ необхГдно обов'язково консультувати дГвчат у гГнеколога при виявленш порушень менструального циклу, часу початку та темтв статевого розвитку.
Комплексний i диференцГйований пГдхГд до обстеження та спостереження дГтей Гз зони збройного конфлГкту сприятиме своечасному визначенню можливих порушень з боку рГзних систем оргашзму i вжиттю лГкувально-профГлактичних заходГв, що, в свою чергу, сприятиме збереженню здоров'я дГтей.
Висновки
1. БГльшють дГтей Гз зони збройного конфлГкту мають пщвищений рГвень емоцГйного напруження (стресового стану). Перенесений стрес провокуе активацГю стрес-регулюючих систем, вираженГсть я^ залежить вГд ГнтенсивностГ стресу. Бгльшою мГрою вплив ГнтенсивностГ стресу на порушення адаптацГйних механГзмГв спостерГгаеться у хлопчи-кГв та переселенцГв.
2. Даному контингенту, перш за все дГвчатам, притаманна пГдвищена частота скарг психосома-тичного характеру, що значною мГрою залежить вГд наявностГ та ГнтенсивностГ перенесеного стресу.
Серед оргашчних i функцiональних розладiв пере-важають захворювання органiв травлення, цукровий дiабет, захворювання щитопод16но! залози, порушення темтв статевого розвитку, менструально! функцп, невротичнi та непсихотичнi розлади ре-зидуально-органiчного генезу, посилення проявiв енурезу, нав'язливих дiй, тикiв, за!кання, диспное. Серед психологiчних симптомiв депресивного р1в-ня рееструються: сум i розпач, розчарування, зне-вiра, на фiзичному рiвнi вiдчуття тяжкостi, низька самоощнка, небажання спiлкуватися з людьми, низький рiвень активностi та/або бездiяльнiсть.
3. Одним iз прiоритетних напрямюв збереження й укрiплення здоров'я школярiв iз зони збройного конфлiкту е використання принципiв медико-пси-хологiчного супроводу. Алгоритм його дп базуеться на оргашзацшних, лiкувальних, профшактичних заходах на рiвнi шкiльних лiкарiв, пiдлiткових те-рапевтiв, педiатрiв, оргашзацп та контролю за сво-ечасним проведенням консультативно! допомоги хворим у спещалюпв р!зного проФ1лю; проведення саштарно-освггньо! роботи серед школяр!в, бать-к1в, поширення знань щодо профiлактики гостро! та хрошчно! соматично! патолог!!, iнфекцiйних, паразитарних захворювань в умовах збройного конфлжту; удосконалення особистих знань лжа-р1в стосовно розвитку та особливостей прояв1в со-матичних, нервово-психiчних розладiв тощо на тл1 стресових ситуацiй та у межах психолопчно! допо-моги.
4. Психолопчний супровщ дiтей та шдлитав 1з зони бойових д1й i переселенцiв мае включати в себе психодiагностику постраждалих з викорис-танням психолопчних технологiй, психолог1чного консультування батьюв таких дiтей, психоосв1ти медичних пращвниюв з питань супроводу дiтей !з психолог1чними стресовими розладами.
Конфл1кт штереав. Автори заявляють про вщсут-шсть конФл1кту iнтересiв при пщготовщ дано! статтг
References
1. Kutko II, Panchenko OA, Linev AN. Post traumatic stress disorder in people suffered from the armed conflict. Clinical development, diagnostics, treatment and rehabilitation. Ukrainian Medical Journal. 2016;(111):24-27. (inRussian).
2. Shevchuk NV, Zuev VM, Leonova AB, Chubarovskii VV. Effect of neuropsychic stress on the reproductive function of young women. Akusherstvo i Ginekologiya. 2002;(4):27-30. (inRussian).
3. Pshennikova MG. The phenomenon of stress. Emotional stress and its role in pathology. P atologicheskaya Fiziologiya i Eksperimental'naya Terapiya. 2000;(3):20-26. (in Russian).
4. Goncharuk JeG, Korshun M. Free radical oxidation as a universal non-specific mechanism of damaging the harmful factors of the environment (review of literature and own research). Zhurnal NAMN Ukrai'ny. 2004;(1):131-150. (in Ukrainian).
5. Tyazhka OV, Zagorodnya YM. State and especially the functioning of lipid peroxidation and antioxidant blood of children of different age. Perinatologiya i pediatriya. 2016;(66): 101-105. doi 10.15574/PP.2016.66.101. (in Ukrainian).
6. Abaturov OYe, Volosovets AP, Yulish Yel. Endogenous oxidants and antioxidants in human body. Zdorov'e rebenka. 2014;(59):88-93. doi: 10.22141/2224-0551.8.59.2014.75921. (inRussian).
7. Kozynets IG, Shestak LV. International standards of protection and assistance to internally displaced persons. Young Scientist. 2014;12(15):258-261. (in Ukrainian).
8. Libanova EM. Forced displacement from Donbass: .scale and challenges for Ukraine. Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine. 2014;(12):15-24. (in Ukrainian).
9. Vojnalovych 1A, Krymova MO, Shhetinina LV. Forced migrants: foreign experience, status and realization of their rights in Ukraine. Social and labour relations: theory and practice. 2014; (8):250-258. (in Ukrainian).
10. Portnova AA. Acute mental disorders in children and adolescents held as hostages by the terrorists in Beslan. Zhurnal nevrologii i psikhiatrii imeni SSKorsakova. 2005;105(6):10-15. (inRussian).
11. Korolyuk YeG. Pathoautokinesis of health level decrease at children in conditions of chronic social stress. Journal of New Medical Technologies. 2011;18(4):270-272. (inRussian).
12. Tsutsieva ZhCh. Correction of post-traumatic stress disorder of children. Psihopedagogika v pravoohranitel'nyh organah. 2009;(37):50-52. (in Russian).
13. Akarachkova ES, Vershinina SV, Kotova OV, Ryabokon' IV. Bases of stress and its consequences therapy and prophylaxis in children and adolescents. Voprosy Sovremennoi Pediatrii. 2013;12(3):38-44. (in Russian).
14. Korolyuk EG, Zhukov SV. The Influence of Chronic Social Stress on Health Level in Teen-Agers-Emergency Settlers. Journal of New Medical Technologies. 2009;16(3):225-226. (inRussian).
OTpuMaHO 10.12.2018 ■
Лебець И.С.12, Никонова В.В.1, Толмачева С.Р12, Матковская Т.М.12, Кукуруза Г.В.1, Цирюлик С.М.1, Костенко Т.П.1, Дынник В.А.1, Кашкалда Д.А.1, Майоров О.Ю.1, Галатюк А.В.1
1ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН Украины», г. Харьков, Украина 2Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, г. Харьков, Украина
Особенности состояния здоровья и принципы профилактики психосоматических и психологических нарушений у детей школьного возраста из зоны военного конфликта
Резюме. Цель. Совершенствование профилактики развития и прогрессирования психосоматических заболеваний, психологических отклонений у детей школьного возраста из зоны военного конфликта. Материалы и методы. Проведено клинико-параклиническое обследование 286 детей школьного возраста, проживающих на территории Донецкой и Луганской областей, и переселенцев из этих мест. Для количественного определения уровня стресса использовали кардиоинтервалографию с последующим анализом вариабельности сердечного ритма. Психологические особенности изучали с помощью методик: многомерной оценки детской тревожности, внутренней картины здоровья, теста М. Люшера. Интенсивность стресс-регулирующих систем оценивалась с учетом показателей: кортизола, адреналина, норадреналина, продуктов пере-кисного окисления липидов, серотонина, мелатонина, активности глутатионпероксидазы и супероксиддисмутазы.
Результаты. В работе приведены особенности состояния здоровья детей, характер психологических отклонений с учетом уровня перенесенного стресса. Представлены сведения, касающиеся дисбаланса стресс-регулирующих систем. Даны предложения по медико-психологическому сопровождению вышеуказанного контингента детей. Выводы. Большинство детей из зоны вооруженного конфликта имеет повышенный уровень эмоционального напряжения, что провоцирует активацию стресс-регулирующих систем. Указанное влияет на формирование психологических отклонений и изменений в состоянии здоровья, что вызывает необходимость проведения мероприятий по его коррекции.
Ключевые слова: дети из зоны военного конфликта; стресс-регулирующие системы; психосоматическое здоровье; психологические отклонения; медико-психологическое сопровождение
I.S. Lebets1 2, V.V. Nikonova1, S.R. Tolmachova1 2, T.M. Matkovskaya1 2, G.V. Kukuruza1, S.M. Tsyrulik1, T.P. Kostenko1, V.A. Dinnik1, D.A. Kashkalda1, O.Yu. Mayorov1, A.V. Galatiuk1
1State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
2V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine
Features of health and principles of preventing psychosomatic and psychological disorders in schoolchildren from the zone of military conflict
Abstract. Background. To improve the prevention of the development and progression of psychosomatic diseases, psychological deviations in school-age children from the zone of military conflict was the purpose of our study. Materials and methods. A clinical and paraclinical survey was performed in 286 schoolchildren living in Donetsk and Luhansk regions, and immigrants from these places. Cardiointervalography was use to determine stress levels, followed by analysis of heart rate variability. Psychological features were study using following techniques: a multidimensional assessment of children's anxiety, the internal picture of health, Luscher test. The intensity of the stress-regulating systems was evaluated taking into account the indicators of cortisol, adrenaline, norepinephrine, lipid peroxidation products, serotonin, melatonin, reduced glutathi-
one, glutathione peroxidase and superoxide dismutase activity. Results. The paper presents the features of the health status of children, the nature of psychological deviations, taking into account the level of psycoemotional stress. Data on the imbalance of stress-regulating system indicators are presented. Suggestions for medical and psychological support of these patients are given. Conclusions. Most children from the conflict zone have an increased level of emotional stress, which provokes the activation of stress-regulating systems. This affects the formation of psychological deviations and changes in health status, which makes it necessary to take measures for its prevention. Keywords: children from the zone of military conflict; stress-regulating systems; psychosomatic health; psychological abnormalities; medical and psychological support
