CC BY
87
УДК 159.9.072
КОЗЯВК1Н B.I., ВОЛОШИН Т.Б.
М1жнародна кл!н!ка в/дновного л!кування, 1нститут проблем медично! реаб/лпацИ м. Трускавець
пор1вняльна характеристика психоемощйного стану батьюв д|тей 3 аутизмом, як! проживають у зон ато та в ¡нших репонах укра1ни
Резюме. Люди, як проживають у зон антитерористично'Х операци (АТО) в Донецькш та Луганськй областях, тддаються значно бшьш вираженому впливу cmpec^aKmopie. Хрошчна психотравма та стан субдепресп в жиmелiв, залучених у конфлкт, або тих, як перебувають/перебували в зош бойових дш, не викликають сумнiвiв. Наявтсть у амЧ дитини з аутизмом, вiдсуmнiсmь або втрата логопедiв, педагогiв, реабЛimологiв, hkí працювали з дитиною, лише погiршуюmь психоемоцшний стан як самих пацieнmiв, так i 'Хх батькв.
ДоЫдження проводилось у Мiжнароднш клтщ вiдновного лкування, його метою було провести порiвняльну характеристику психоемоцшного стану батькв дтей з аутизмом, як проживають в зош АТО та в тших регонах УкраХни. Упроцеа до^дження використовувався набiр 1з 3 mесmiв — спецiалiзований депресивний опис (MDI), опитувальник загального здоров'я (GHQ-28), анализ амейних взаемин. Верифтовано змти в показниках mривожносmi, сощально'Х дисфункци, психологiчноi несmабiльносmi батькв дтей з аутизмом згiдно з MDI i GHQ-28. З них mi, як проживають у зот АТО, мають значно гiршi показники психоемоцтного статусу порiвняно з жителями ншихрегшшв УкраХни. Змна сощального середовища, економiчнi втрати не дозволяють повноцщно реабштувати дитину з аутизмом, що не лише сповиьнюе редукцт аутично'Х симптоматики та знижуе реабштацтний потенщал самих пацieнmiв, а й погiршуe психоемоцтний стан 'Хх батькв. Ключовг слова: дитячий аутизм, АТО, хрошчна психотравма.
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 1
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Датою початку антитерористично! операцй' (АТО) вважаеться 7 квггня 2014 року, коли в.о. Президента Украши Олександр Турчинов на raí надзвичайно стрiмкого розгортання сепаратистських вистушв у Донецькш, Луганськш, Харшвськш, Запорiзькiй, Микола!вський, Дншропетровськш та Одеськш областях та збройного захоплення держустанов у мютах Луганщини та Донеччини оголосив про створення антикризового штабу i про те, що «проти тих, хто взяв у руки зброю, будуть проводитися антитерористичш заходи». Зпдно з даними доповщ ООН з прав людини, за бшьше шж 15 мюящв конфлшту на Сходi Украши загинули понад 4300 ошб, ще близько 10 тис. отримали поранення.
З медично! точки зору вшна — це травматична ет-дем1я. При цьому йдеться не ттьки про ттлесш травми, але i про душевш, наслщки яких можуть бути настльки ж руйшвними, як i наслщки ран фiзичних. Спектр цих наслщюв широкий: вщ вщносно легких розладiв адапта-
Щ1 до клшчно виражених посттравматичних стресових розладiв та тяжких депресш [1].
Тривалий емоцшний стрес, який вщчувають батьки дитини з аутизмом, формуе певш особливост !х осо-бистосп, таы як шдвищена чутливiсть i тривожнiсть, невпевнешсть у собi, внутрiшня суперечливiсть. Такий емоцiйний стан у поеднаннi iз занепокоенням, невпев-ненiсть у to6í несприятливо позначаються на емоцшно-особистюному розвитку дитини. Люди, як1 проживають у зош АТО, додатково пщдаються значно бтьш вираженому впливу стрес-факторiв (евакуацiя, недостатня
Адреси для листування з авторами: Козявк1н В.1. E-mail: [email protected] Волошин Т.Б.
E-mail: [email protected]
© Козявин В.1., Волошин Т.Б., 2015 © «Мгжнародний невролопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
iнформованiсть про рГдних i близьких, мiграцiя, проблема медично! допомоги, харчування, транспортного сполучення, звуков пострiлiв тощо).
Сощальний попит батьыв аутичних дiтей на яысне та вчасне обстеження, дiагностування, системну педа-гогiчну допомогу не вГдповГдае реалiям життя, осыльки вщсутш продуктивнi пропозицй' з боку державно! пси-холого-педагопчно! науки та практики. ЗГткнувшись i3 симптоматикою хвороби, шм'я iзолюеться внаслiдок нерозумiння, неприйняття з боку суспГльства. Важливою складовою допомоги батькам дггей з аутизмом е взаемо-дiя мiж ними та корекцшними педагогами, психологами, логопедами, яы виконують, окрiм класичних (аналь тична, дiагностико-прогностична, освiтня, корекцiйна, консультативна), ще й спецiальнi (психотерапевтична, супервiзiйна, шклюзивна) функцй'. Особливо гостро проблема машфестуе при перебуваннi в зонi АТО, осыльки вiдсутнiсть або втрата фамвщв, якi працювали з дитиною, брак шформацшно! пiдтримки лише попр-шують психоемоцiйний стан дiтей та !х батьыв.
У липнi 2003 року в еколопчно чистiй зонi Прикар-паття, на курортi Трускавець, уведена в даю Мiжнародна клiнiка виновного лiкування (МКВЛ). Клiнiка створена за прообразом стародавнього монастиря, де кожна людина могла знайти собГ допомогу, тепло i затишок. У МКВЛ використовуеться метод проф. Козявына, розроблений понад 25 роив тому для лшування дггей iз церебральним паралiчем, офщшно визнаний урядом Украши, що завдяки сво!й ефективностi здобув широкий мiжнародний авторитет. Понад 60 тисяч пащентав Гз 67 кра!н свГту пройшли курс реабштаци за методами проф. Козявкша, з них понад 400 пащентав з розладами спектра аутизму. Дуже важливою складовою редукцГ! аутично! симптоматики, за нашими спостереженнями, е емоцш-но-особистюна сфера як самих пащентав, так i !х батькГв. Ключову роль у МКВЛ вщграе створення позитивно! психотерапевтично! аури. На наше переконання, батьыв та Гнших членГв родини можна й потрГбно долучати до занять Гз дитиною, мГж родиною i фахiвцями необхщно створювати простГр партнерства та довГри. Батьки краще зрозумшть стан дитини, Г! проблеми, цш й завдання роботи, зможуть самi навчитися сприяти розвитковГ дитини, якщо не будуть вилученi з терапевтичного й на-вчального процесу. Обмш досвГдом, контакти з людьми, яы мають аналогiчнi проблеми, i !х моральна пiдтримка дозволяють позбутися вГдчуття самотностi, безвиходi та незахищеностi. У процеш роботи з дитиною, хворою на аутизм, важливо виконувати роль асистента в штеракци дитини та И батьыв. Для цього в першу чергу необидно зрозумгга, як потрГ6но працювати з батьками, яке !х ставлення до реабiлiтацi! та допомоги дитиш, яы методи вони застосовують для посилення мотивацй'.
Мета дослщження: провести порГвняльну характеристику психоемоцшного стану батькiв дiтей з аутизмом, яы проживають в зош АТО та в Гнших репонах Укра!ни.
Матерiали й методи досл^ження
Об'ектом дослiдження були батьки пащентав i3 за-хворюванням «дитячий аутизм». Критерiями включення у B^ipKy при первиннiй рандомiзацiï були: наявшсть у батька/матерi дитини втэм вiд 3 роыв з ознаками аутизму за результатами дослщження за допомогою тестiв Childhood Autism Rating Scale (CARS) [2] або Autism Spectrum Screening Questionnaire (ASSQ) [3], вщ-повщшсть дiагностичним критерiям дiагнозy «дитячий аутизм» за МКХ-10.
Було рандомiзовано 40 батьк1в пацiентiв iз захворю-ванням «дитячий аутизм» (F84.0), з яких 20 проживае в зош АТО i 20 — в шших регiонах Украши. Достро-ково з дослiдження виключено двое батьыв з рiзних об'ективних та суб'ективних обставин. Для аналiзy використано програмне забезпечення автоматизовано! iнформацiйноï системи для медичних установ ELEKS Avalon Administrator 1.0.0.122, розроблено'1 спецiально для Мiжнародноï клiнiки вiдновного лiкyвання, 1нсти-туту проблем медично'1 реабiлiтацiï та реабштацшного центру «Елгга».
У процеш дослiдження використовувався набiр iз 3 теспв — спецiалiзований депресивний опис (Major Depression Inventory — MDI), опитувальник загального здоров'я (GHQ-28), аналiз сiмейних взаемин (ACB).
Оцiнка результапв кожно'1 з груп проводилася двь чi — до i тсля двотижневого курсу реабiлiтацiï дитини в МКВЛ. Дослщження проводилося з дотриманням yсiх етичних i правових норм вщповщно до мiжнародноï Гельсiнськоï декларацп' 2008 року шостого перегляду. Уш персональнi данi використовувались вiдповiдно до вимог конфщенцшносп дослiдження та законодавства про захист персональних даних.
Спецiалiзований депресивний опис визначае настрiй людини, у даному випадку батькiв дитини з аутизмом, за допомогою набору спещальних тестав [5]. Створений даний опис центром ментального здоров'я при ВООЗ. Важливим критерiем за MDI е визначення настрою батьыв як загалом, так i протягом короткого промiжкy часу (двох тижшв), що дозволяе ощнити як загальний рiвень депресивностi, так i рiвень задоволеност батькiв дiями дитини, il увагою, сном тощо, що вiдповiдно вщо-бражаеться на настро'1 батькiв. Шкала передбачуе оцшку вiд 0 до 50 балiв, чим вищий бал, тим нижчий настрш у людини i бтьш виражена наявнiсть у не'1 депресивного компонента.
Опитувальник загального здоров'я [6] розроблено Д. Голдбергом у 1972 р. Вш призначений для дiагности-ки психолопчного благополуччя, емоцшно'1 стiйкостi людини. У нашому дослщженш використовувався для тестування батькiв дггей з аутизмом. GHQ-28 включае 4 тдшкали: А — соматичнi симптоми, B — тривога i безсо-ння, C — соцiальнi дисфункци' i D — депресiя. Вщповщ ощнюються за 4-бальною системою: 0 — безумовно, не-мае, 1 — мабуть, немае, 2 — мабуть, так, 3 — безумовно, так. Висок бали (характеризують полюс психГчного
12
М!жнародний HeâponoriMHèé журнал, ISSN 2224-0713
№ 7(77), 2015
дискомфорту) вГдповГдають ствердним вГдповГдям на та питання, що розкривають прояви психологГчного неблагополуччя, емоцГйно! нестГйкостГ, i негативним вГдповГдям на та, що пов'язанГ з вираженням позитивних емоцш, психологГчно! стабГльностГ (вони оцГнюються в зворотному порядку). Опитувальник дозволяе оцшити рГвень загального здоров'я в цГлому, а також ступГнь ви-раженоста соматичних симптомГв, тривоги, соцГальних дисфункцш i депреси. Час виконання — у середньому 5 хвилин. Чим вищий бал, тим бГльше виражений пси-холопчний дистрес.
АналГз шмейних взаемин Е.Г. ЕйдемГллера i В.В. Юс-тГцкГса [7] дозволяе визначити, яким чином батьки ви-ховують дитину в сГм'!. Для цього збираеться шформацГя з 11 шкал, що стосуються порушень процесу виховання: гшерпротекщя, гГпопротекцГя, потурання, Ггнорування потреб дитини, надмГрнють вимог до дитини /обов'язив дитини, недостатнГсть вимог/обов'язкГв дитини, надмГрнють вимог/заборон, недостатнГсть вимог/заборон, суворють санкцГй (покарань) за порушення вимог дитиною, мшГмальшсть санкцГй, нестшысть стилю виховання.
ПроаналГзовано данГ 38 анкет матерГ/батька дитини, хворо! на аутизм, згГдно зГ спецГалГзованим депресивним описом. Середня оцшка за MDI становила 28 балГв для батькГв дтаей, як1 проживають у зонГ АТО, та 21 бал для батьив з шших регГонГв Укра!ни. Це свГдчить про значно гГрший психоемоцшний стан батьк1в, якГ перебувають у зонГ бойових дай. Шсля закшчення курсу реабштаци дитини в МКВЛ середнш бал становив 22 ± 5 балГв для батькГв дГтей, як1 проживають в зонГ АТО, та 18 ± 4 бали для батькГв з Гнших регГонГв Укра!ни, що свГдчить про покращення настрою батькГв та зменшення ознак депреси пГсля перебування !х в МКВЛ. У структурГ змГн найбГльш виражена динамГка спостерГгалась у сферах: 1) покращення сну вночц 2) вГдчуття вини та докорГв сумлшня; 3) брак сили та енерги.
ЗгГдно з GHQ-28 середнГй бал у батькГв дГтей з аутизмом, якГ проживають у зонГ АТО, становив 13 ± 7 балГв (при нормГ до 4 балГв; SD = 6,38), що свГдчить про наявнють у них виражених ознак тривожноста, депреси та сощально! дисфункцГ!. У батькГв дГтей з аутизмом, якГ проживають в Гнших репонах Укра!ни, даний показник становив 9 ± 5 балГв, що також вказуе на наявнють у них психологГчного дистресу, але в менш вираженГй формГ. ПГсля перебування в МКВЛ у першш груш показник становив 11 ± 6 балГв, в другГй груш — 7 ± 5 балГв, що свГдчить про покращення психологГчного благополуччя батькГв дГтей з аутизмом.
Проведено ощнку анкет батькГв дГтей з аутизмом за методикою АСВ Е.Г. ЕйдемГллера та В.В. Юстщиса й визначено 5 основних особистасних проблем батькГв, якГ вони проектують на дитину: розширення сфери батьывських почуттав, виховна невпевнешсть батькГв, нерозвинешсть батькГвських почуттГв, проекцГя на дитину (шдлтака) власних небажаних якостей, винесення
конфлшту мiж подружжям у сферу виховання. Рiзницi мiж тими, хто проживае в 30Hi АТО та в шших репонах Укра!ни за даним тестом виявлено не було.
У результат! дослщження верифшовано змши в показ-никах тривожностi, сощально! дисфункци, психологiчноi нестабiльностi, ступенi вираженоста соматичних симп-томiв батьк1в датей з аутизмом згщно 3i спецiалiзованим депресивним описом та опитувальником загального здоров'я. З них та, хто проживае в зош АТО, мають значно гiршi показники психоемоцшного статусу порiвняно з жителями шших репошв Укра!ни. За методикою ACB рiзницi мiж тими, хто живе в зонi АТО та в шших репонах Укра!ни, не виявлено, тому можна припустити, що перебування в зош конфлшту мало впливае на внутршньо-сiмейнi вщносини та ставлення до дитини.
Висновки
Хрошчна психотравма, стан субдепреси, змша со-цiального середовища, економiчнi втрати несприятливо впливають на iнтеграцiю та шклюзш дитини з аутизмом та на можливють проведення !й повнощнно'! терап!!. Це не лише сповтьнюе редукцiю аутично! симптоматики та знижуе реабiлiтацiйний потенцiал самих пацiентiв, а й попршуе психоемоцiйний стан !х батьк1в. Покращення настрою та емоцшного фону пщ час перебування в МКВЛ свщчить про необхiднiсть розширено! психологiчно'! шд-тримки переселенцiв та проживаючих у зонi АТО.
Список лператури
1. Лтський 1.В. Розлади адаптаци серед цивыьного на-селення, що пережило 6omei дИ, через мкяць пiсля гхнього припинення / 1.В. Лтський, В.Н. Кузьмтов, Л.Ф. Шестопа-лова // Укратський вкник психоневрологи. — 2014. — Т. 22, вип. 3. — С. 5-12.
2. Schopler E. Toward objective classification of childhood autism: Childhood Autism Rating Scale (CARS) [Text]/ E. Schopler, R.J. Reichler, R.F. DeVellis, K. Daly// J. Autism Dev. Disord. — 1980. — 10 (1). — P. 91-103. doi 10.1007/BF02408436.
3. Developmental surveillance and screening for infants and young children [Text] / Committee on Children and Disabilities, American Academy of Pediatrics // Pediatrics. — 2001. — 108(1). — P. 192-195. doi 10.1007/0-387-32931-5 19.
4. Качмар В.О. Електронна медична карта патента. Взаемосумкнтть та стандартизащя [TeKст]/В.О. Качмар, А.1. Хвищун // Укр. журн. телемедицини та мед. телематики. — 2008. — Т. 6, № 1. — C. 3.
5. Bech P. The sensitivity and specificity of the Major Depression Inventory, using the Present State Examination as the index of diagnostic validity / P. Bech et al. // J. Affect. Disord — 2001. — 66. — P. 159-164. PMID 11578668.
6. Goldberg D. Manual of the General Health Questionnaire. — Windsor: NFER-Nelson, 1978. — 108 р. doi 10.1093/occmed/ kql169.
7. Костцина С.А. Вплив типiв амейного виховання на пiдлiтка i його ставлення до батькiв / С.А. Костцина / Психологiчна наука i освта. — 2001. — № 2. — С. 59-65.
Отримано 02.11.15 Ш
Козявкин В.И., Волошин Т.Б.
Международная клиника восстановительного лечения, Институт проблем медицинской реабилитации, г. Трускавец
сравнительная характеристика психоэмоционального состояния родителей детей с аутизмом, которые проживают в зоне ато и в других регионах украины
Резюме. Люди, проживающие в зоне антитеррористической операции (АТО) в Донецкой и Луганской областях, подвергаются значительно более выраженному влиянию стресс-факторов. Хроническая психотравма и стан субдепрессии у жителей, вовлеченных в конфликт, или у тех, кто пребывает/пребывал в зоне боевых действий, не вызывают сомнений. Наличие в семье ребенка с аутизмом, отсутствие или утрата логопедов, педагогов, реабилитологов, которые работали с ребенком, только ухудшают психоэмоциональное состояние как самих пациентов, так и их родителей.
Исследования проводилось в Международной клинике восстановительного лечения, его целью было провести сравнительную характеристику психоэмоционального состояния родителей детей с аутизмом, проживающих в зоне АТО и в других регионах Украины. В процессе исследования использовался набор из 3 тестов — специализированное депрессивное описание (MDI), опросник общего здоровья (GHQ-28), анализ семейных взаимоотношений.
Верифицированы изменения в показателях тревожности, социальной дисфункции, психологической нестабильности родителей детей с аутизмом согласно MDI и GHQ-28. Те из них, кто проживает в зоне АТО, имеют значительно худшие показатели психоэмоционального статуса по сравнению с проживающими в других регионах Украины.
Изменение социальной среды, экономические потери не позволяют полноценно реабилитировать ребенка с аутизмом, что не только замедляет редукцию аутичной симптоматики и снижает реабилитационный потенциал самих пациентов, но и ухудшает психоэмоциональное состояние их родителей.
Ключевые слова: детский аутизм, АТО, психотравма.
Koziavkin V.I., Voloshyn T.B. International Clinic of Rehabilitation, Institute of Medical Rehabilitation, Truskavets, Ukraine
comparative assessment of psychoemotional state of the parents of children with autism who live in the area of counter-terrorist operation and in other
regions of ukraine Summary. People living in the area of counter-terrorist operation (CTO) in Donetsk and Lugansk regions, are subjected to a much more pronounced impact of stress factors. Chronic psychotrauma, subdepression state of the residents involved in the conflict, or those that are/were in the area of combat operations, is beyond doubt. The presence in the family of the child with autism, lack or loss of speech therapists, defectologists, rehabilitation therapists, who worked with the child only worsen the psycho-emotional state ofboth the patients and their parents.
The study was conducted in the International Clinic of Rehabilitation, its goal was to conduct a comparative characteristic of the emotional state of parents of autistic children who live in the CTO area and other regions of Ukraine. The study used a set of 3 tests — Major Depression Inventory (MDI), General Health Questionnaire (GHQ-28), analysis of family relationships.
There were verified the changes in anxiety, social dysfunction, psychological instability in parents of children with autism by MDI and GHQ-28. Those living in the area of CTO have significantly worse emotional state indicators compared to residents who live in other regions of Ukraine.
Changes in social environment, economic loss do not allow fully rehabilitate child with autism that not only slows the reduction of autistic symptoms and reduces the potential for rehabilitation of patients, but also worsens the psycho-emotional state oftheir parents.
Key words: infantile autism, counter-terrorist operation, chronic psychotrauma.
14
М!жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713
№ 7(77), 2015
