CC BY
23
ные отличия по возрастным группам в ряде случаев довольно значительны. Причем, эти различия наиболее характерны для березовой части смешанного фитоценоза. Такой характер отклонений таксационных параметров обусловлен особенностями ведения хозяйства.
Таким образом, сравнительный анализ таблиц хода роста сосново-бе-резовых древостоев в аспекте соотнесения высот и диаметров пород показал, что наиболее близкое совпадение наших данных по высоте имеет место с данными О.А. Неволина, Б.Н. Дзядевича, В.В. Загреева, несколько большие, хотя также соизмеримые, отличия по средней высоте в сравнении с данными В.С. Моисеева и Н.В. Третьякова. В отношении сравнительного анализа диаметров различия несколько выше таковых по высоте, что объясняется неоднородностью исследованных объектов по степени антропогенного воздействия, которое существенно сказывается на динамике средних диаметров.
Подводя итоги сравнению возрастных рядов таксационных показателей с литературными данными, следует заметить, что в большинстве случаев разница по высоте и диаметру в целом не превышает 5-10 %. Исходя из того, что точность практического определения этих величин на пробе лежит в пределах: по высоте - 5 %, по диаметру - 7-10 %, считаем, что полученные величины возрастных изменений этих таксационных параметров могут быть использованы для целей практической таксации сосново-березовых древостоев.
Литература
1. Загреев В.В. Географические закономерности роста и продуктивности древостоев. -М.: Лесн. пром-сть. - 1978. - 240 с.
2. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование. - М.: Высшая школа, 1991. - 366 с.
3. Козловский В.Б., Павлов В.М. Ход роста основных лесообразующих пород СССР: Справочник - М.: Лесн. пром-сть, 1967. - 327 с.
4. Лесотаксационный справочник/ Б.И. Грошев, С.Г. Синицын, ПИ. Мороз, И.П. Се-перович. - 2-е изд., перераб. - М: Лесн. пром-сть,1980. - 288 с.
5. Модели роста и продуктивность оптимальных древостоев/ Отв. за выпуск А.А. Строчинский, А.3. Швиденко, П.И. Лакида. - К.: УСХА, 1992. - 144 с.
6. Нормативы для таксации лесов Центрального и Южного районов Европейской части Российской Федерации/ ВНИИЛМ, Центр. гос. лесоустр. предприятие "Леспроект", Федеральная служба лесного хозяйства России; Отв. ред. В.В. Загреев. - М.: Леспроект, 1993. - 418 с.
7. Третьяков Н.В., Горский П.В., Самойлович Г.Г. Справочник таксатора. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1952. - 853 с.
УДК504.062: 630*903 Астр. У.П. Федуник1 - УкрДЛТУ
ЗНАЧЕННЯ СВ1ТОВО1 КОНЦЕПЦП СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДЛЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРА1НИ
Розглянуть св^ову концепщю сталого розвитку та п значення для люового гос-подарства Украши.
1 Наук. кер1вник: доц. С.1. Лебедевич, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
Doctorate U.P. Fedunyk - USUFWT
The significance of world conception of sustainable development for
forestry of Ukraine
The world conception of sustainable development and its significance for forestry of Ukraine is considered.
ХХ столггтя ознаменоване значними вщкриттями в наущ, але водночас воно залишило тсля себе зруйноване довкшля, як наслщок неадекватно! еко-номiчно! дiяльностi суспшьства до законiв природи. Екстенсивнi форми госпо-дарсько! дiяльностi призвели до значного збшьшення масштабностi залучення природних ресуршв у господарський процес, що загрожуе забрудненню всiх природних сфер i накопиченню забруднюючих речовин. Неефективне вико-ристання природних ресурсiв, застосування недосконалих ресурсозберiгаючих технологiй, вiдсутнiсть надшних очисних споруд, а також знешкоджуючих забруднюючi речовини технологiй, спричинили критичний стан природних сфер i негайно вщобразилися на економiчних i сощальних показниках розвит-ку планети. Стало очевидним, що кожний наступний крок людства загрожуе стати поштовхом для необоротного руйнування життя на Земль
Для вирiшення нагальних екологiчних та соцiально-економiчних проблем на Генеральнiй Асамбле! Оргашзаци Об'еднаних Нацiй була створена "Мiжнародна комiсiя з навколишнього середовища i розвитку" пiд керiв-ництвом прем,ер-мiнiстра Норвеги Гро Харлем Брундтланд, результати робо-ти яко! викладенi у доповiдi 1987 р. шд назвою "Наше спiльне майбутне", в якiй можна знайти визначення сталого розвитку (sustainable development): "Сталий розвиток - це такий розвиток, який задовольняе потреби сьогодення, але не ставить тд загрозу можливють майбутшх поколiнь задовольняти сво! потреби" [5]. Таким чином, проблема досягнення сталого сощально-еконо-мiчного розвитку пов'язуеться з вирiшенням екологiчних проблем на вЫх рiв-нях, з обмеженнями, як зумовленi станом технологи i органiзацiею суспшь-ства, якi накладаються на здатнiсть довкiлля задовольняти тепершш i май-бутнi потреби.
Багаторiчна мiжнародна спiвпраця з питань глобальних змiн довкiлля, демографiчного спалаху, голоду i бiдностi засвiдчила потребу консолщацп зусиль державних органiв, громадських оргашзацш для спiльного порятунку вiд можливих глобальних екологiчних i соцiально-економiчних катаклiзмiв. Вона спричинилася до проведення в червш 1992 р. Конференци ООН в Рю-де-Жанейро з питань довкшля i розвитку, яка отримала назву "Самiт планета Земля". На цш конференци було задекларовано принципи сталого еколопчно безпечного розвитку та прийнято два юторичт документи: "Декларащя у справi природного середовища i розвитку" та "Глобальна програма дш - Порядок денний на ХХ1 столiття" ("Агенда 21").
Головним напрямом виходу iз стану еколопчно! кризи може стати лише забезпечення сталого розвитку, який узагальнюе в собi процес виживання i вщтворення генофонду нацi!, активiзацiю ролi кожно! окремо! людини в суспшьств^ забезпечення !! прав i свобод, збереження навколишнього при-
родного середовища, формування умов для вiдновлення бюсфери та И ло-кальних екосистем, орiентащю на зниження рiвня антропогенного впливу на природне середовище й гармошзацш розвитку людини в природь 1дея стало-го розвитку стосуеться не тiльки сучасностi: вона адресована водночас як ни-нiшнiм, так i майбутнiм поколiнням. Це щея рiвноправ,я всiх людей кожного поколшня, справедливостi в просторi й у чаЫ, ефективного використання по-тенцшних можливостей, збалансованостi суспiльного розвитку i збереження природи.
Поняття "стадий розвиток" включае в себе задоволення потреб розвитку тепершнього часу з врахуванням максимального зменшення (чи лжвь даци) загрози можливостям майбутнiх поколiнь задовольняти сво! потреби, що е близьким до юнуючого поняття "еколопчний прослр". За сво!м змiстом поняття "еколопчний простiр", введене европейськими дослiдниками, озна-чае такий рiвень еколого-економiчноl взаемодй, такий об'ем вилучення i пе-реробки природних ресурсiв, якi не призводять до необоротних деграда-цшних процесiв [1].
Питання цiлей сталого розвитку розглядалися в Доповiдi "Комюи Брундтланда" в 1987 р. [5], в матерiалах Конференци в Рю-де-Жанейро у 1992 р., в працях Б.В. Буркшського, В.Н. Степанова, С.К. Харiчкова [1] та ш-ших вчених.
Конференцiя в Рiо-де-Жанейро визначила 27 основних принцишв, вщ-повщно до яких мае реадiзуватися щея сталого розвитку. Це потребуе реаль зацп комплексу заходiв, спрямованих на ренатурадiзацiю природи. Йдеться про створення здорового природного життевого середовища для людини, збереження i примноження бюлопчного рiзноманiття на планетi. Тшьки на такiй основi можна забезпечити необхщт соцiадьно-економiчнi результати сталого розвитку.
Украша належить до екологiчно забруднених регюшв планети. Техно-генний тиск на територй Украши в 6-7 разiв перевищуе рiвень розвинутих европейських кра!н [1]. Це результат минуло! щеологй безкоштовностi i не-вичерпност природних ресурсiв колишнього Радянського Союзу, вщсутност обгрунтовано! та виважено! еколопчно! полiтики, енерговитратно! та ресур-сомютко! економiки.
Забруднення довкiлля Украши, И пов^яного басейну, водних та зе-мельних ресурсiв набуло загрозливих розмiрiв. Так, в процесi суспiльного ви-робництва щорiчно використовують близько 1,5 млрд. т природних ресурЫв. У розрахунку на душу населення це становить коло 30 тонн. Таю велик об'еми використання ресурЫв пояснюються екстенсивним характером експлу-атаци природного ресурсного потенщалу. Промисловi пiдприемства i транспорт викидають близько 6 млн. тонн шюдливих речовин чи майже 150 кг в розрахунку на кожного жителя краши [1]. Найбшьший обсяг викидiв припадае на Донецько-Придншровський регiон - 79 % вщ загально! кiлькостi викидiв по кршт. Найвiдчутнiше забруднення атмосферного пов^я чинять пiдприемства енергетики - 32 %, металурги - 25 %, вугшьно! промисловостi - 23 % [4]. Що-рiчно у водш басейни Украши викидаеться бiльш як 14 млрд. м спчних вод
[1], найвищд показники скидiв забруднених вод на одного жителя кра!ни ма-ють Днiпропетровська, Донецька, Луганська, Запорiзька областi, найнижчi -Тернопiльська, Хмельницька, Ки!вська областi. Попршуеться фiзичнi i хiмiчнi властивостi грунпв, розширюються плошд деградованих земель, забруднених стiчними водами, хiмiчними сполуками i радiонуклiдами. Ерозiею уражено 18 % територи Укра!ни. Надзвичайно високою залишаеться розоранiсть земель Укра!ни - 55,6 %, тим часом, у Шмеччиш, Франци, Великобритани цей показ-ник не перевишуе 32 %. Велико! шкоди екологи завдають вiдходи виробниц-тва i побуту. Загальна маса нагромаджених в Укра!нi твердих промислових вiдходiв ниш становить понад 25 млрд. т, а зайнята ними площа земель -160 тис. га [4]. Незважаючи на падшня темпiв суспшьного виробництва, про-довжуеться процес прогресуючого нагромадження вiдходiв у промисловому та комунально-побутовому секторах економiки. Лише частина цих вiдходiв дас-тае застосування як вториннi ресурси. Виходячи зi сказаного вище, бачимо, що Укра!на сьогоднi знаходиться у станi затяжно! еколого-економiчно! кризи, яка мае тенденщю до поглиблення. Сдиним виходом у ситуаци, яка склалася, е поеднання пол^ики економiчно! стабiлiзацi! i зростання з вщповщними еколо-гiчними заходами, тобто стати на шлях сталого розвитку.
Незважаючи на особливу гостроту для Укра!ни, узгоджена в Рю-де-Жанейро глобальна концепщя сталого розвитку, на жаль, не набула в Укра!ш достатнього поширення, хоча ще в 1997 рощ було створено Нащональну ко-мiсiю сталого розвитку Укра!ни при Кабiнетi Мiнiстрiв Укра!ни пiд голову-ванням першого вще-прем'ермшютра. Загальносвiтова програма "Порядок денний на ХХ1 ст." не знайшла належного вiдображення нi в суспiльнiй дум-цi, нi в нацiональних програмах, державнш полiтицi та економiчнiй системi Укра!ни. Зокрема, продовжуеться практика роздшьного розгляду та не комплексного прийняття економiчних, екологiчних та сощальних ршень без не-обхiдного !х поеднання в едину комплексну систему.
Реалiзацiя концепцi! сталого розвитку залежить вiд стану економiки та довкшля, ролi природно-ресурсного фактора в розвитку продуктивних сил кра!ни, а також вщ фiнансового, матерiального, технiчного забезпечення переходу на засади сталого розвитку. У зв'язку з цим деякого уточнення потре-бують прюритети сталого розвитку.
Визначенi проектом Концепци сталого розвитку Укра!ни [3] прюритети свдаать про необхiднiсть переосмислення само! фшософи буття: на першому мющ сто!ть забезпечення розвитку i сощальних гарантш людини. Це означае, що розвиток мае вщбуватися заради людини, !! потреб, в iм,я штереЫв ни-нiшнього та прийдешнiх поколшь i створення для них сприятливих сощальних та еколопчних умов юнування. Друге мiсце серед прiоритетiв у забезпеченш сталого розвитку належить макроекономiчним перетворенням, наданню соцi-ально! спрямованосп структурi матерiального виробництва i споживання. Тре-тiй прiоритет - еколого-економiчна полiтика держави. Ця триеднiсть зазначе-них прiоритетiв цiлком вiдповiдае су^ сталого розвитку кра!ни.
Найважливiшими передумовами переходу Укра!ни на модель сталого розвитку на нащональному та регюнальному рiвнях е:
• структурна перебудова економжи з1 всеб1чним 1 неухильним курсом нащ-онально!' економ1ки на стадий розвиток;
• запровадження принципово нового економ1чного мехатзму природокорис-тування та охорони навколишнього природного середовища;
• радикально еколопчно переор1ентована швестицшна, науково-технолопчна, ш-новацшна полтика з чттко визначеними загальнодержавними прюритетами що-до сталого розвитку економши 1 тднесення р1вня еколопчно! безпеки кра!ни;
• розширення масштаб1в м1жнародного ствроб1тництва у сфер1 ефективного розв'язання ресурсно-еколопчних проблем 1 завдань сталого розвитку;
• стабшзащя демограф1чно! ситуаци 1 встановлення в сустльств1 социально! справедливости
• всеб1чна охорона навколишнього природного середовища та ращональне вико-ристання, збереження 1 вщтворення природних ресурсш, в тому числ люових.
Рацiональне використання, збереження i стале освоення всiх видiв ль Ыв - це найважливiший чинник економiчного i соцiадьного розвитку, охорони навколишнього середовища, а також шдтримки вЫе! системи життезабез-печення планети. 1м належить важлива роль у шдтриманш здорово! атмосфе-ри i бiологiчного рiзноманiття рослинного i тваринного свiту, а також у збе-реженнi грунлв i води. Люи е також важливим джерелом вщновлювано! енерги, джерелом промислово! деревини та шших продуктiв. Лiси мають здатшсть поновлення, i якщо управляти люокористуванням згiдно з природо-охоронними вимогами, вони можуть служити вщновлюваним джерелом това-рiв i послуг, що сприяють розвитку. Таким чином, люи е невiд,емним елемен-том процесу сталого розвитку i мають надзвичайно важливе значення для людства.
У зв'язку з техногенним забрудненням навколишнього середовища, розширення сшьськогосподарських угiдь i пасовищ, хижацько! вирубки лiсiв, штенсифжащею лiсовирошування та iншими факторами антропогенного впливу на люи, останнiм часом як в Укра!ш, так i в свiтi, спостерiгаеться !х деградащя. У рядi кра!н, в т.ч. Укра!ш зменшуються плошi, вкритi люовою рослиннiстю, втрачаеться продуктивнiсть лiсiв i бiологiчне рiзноманiття. Все це зменшуе !х здатнiсть забезпечувати умови життя на Земл^ задовольняти потреби людей у деревиш та iнших продуктах.
На мiжнародному рiвнi, починаючи з Конференци Рю-92, проходять важливi полгтичш процеси. Збiльшуеться iнтерес суспiльства i фiнансова тд-тримка заходiв щодо збереження навколишнього середовища i екосистем. В Сврош у вiдповiдь на сподiвання суспiльства, була розпочата реалiзацiя ряду iнiцiатив в областi люового господарства. Конференци на рiвнi Мiнiстрiв з охорони i захисту лiсiв Свропи (Страсбург (1990), Хельсiнкi (1994) та Люа-бон, (1998)) стали важливими вiхами для вироблення мехатзму захисту i тривалого використання лiсiв.
Загальна площа земель лiсового фонду Укра!ни станом на 1 Ычня 1996 року (час проведення останнього державного облжу лiсового фонду) становить 10,8 млн. га, з яких вкрито люовою рослиншстю 9,4 млн. га, що становить 15,6 вщсотюв вщ територи Укра!ни [2]. Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни затвердив державну програму "Люи Укра!ни" на 2002-2015 роки, яка перед-
бачае збiльшення площi лiсiв в Укршт до 20-22 % з сьогодшшшх 15,6 % [6]. Лiси на територи держави розташованi HepiBHOMipHO. Найбiльшi лiсовi маси-ви сконцeнтpованi на niBHO4i краши i в Украшських Карпатах. Лiсистiсть природних зон Украши е дуже piзною (змiнюеться вщ 5 % до 42 %) i не оптимальною, тобто такою, за якою люи найбшьш позитивно впливають на кль мат, грунти, epозiйнi процеси, а також дають господарству нeобхiдний обсяг деревини. Запас деревини в люах Украши становить 1,7 млрд. м3. Середнш щоpiчний пpиpiст в люах Дepжкомлiсгоспу - 4,0 м на 1 гектар i змшюеться вщ 5,0 м3 в Карпатах до 2,5 м3 - у степовш зонi [2].
Забезпечення сталого розвитку краши потребуе, перш за все, значного розширення площi лiсiв. Свгговий досвiд ведення лiсового господарства тд-тверджуе, що там, де люистють висока, пpиpоднi ландшафти менше деграду-ють, створюеться бiльш надiйна система збереження сшьськогосподарських земель i водних ресурЫв. Резерви для виршення ще! проблеми ще не вичер-паш. Для збiльшeння площi лiсiв можуть бути використаш нeугiддя та низь-копpодуктивнi зeмлi, що неефективно використовуються у сiльському госпо-даpствi - на плошд 4,0-4,5 млн. га [6]. Якщо це завдання не виршиться, то до-сягнення сталого розвитку залишиться проблематичним.
Проблема вщтворення лiсiв в Укpаïнi е надзвичайно актуальною, ос-кiльки лiси е об'ектом piзнобiчного господарського користування. Методи створення i вирошування лiсових насаджень у piзних умовах мiсцeзpостання неоднаковь Кожний вид лiсогосподаpських заходiв здшснюеться особливим способом з використанням piзноï тeхнiки, супроводжуеться неоднаковими витратами люогосподарського виробництва. Тому нeобхiдна оптимiзацiя тех-нологiчних пpоцeсiв вiдновлeння i вирошування люових насаджень. Плану -ючи люокультурш заходи, нeобхiдно враховувати тeхнiчнi новинки та досяг-нення науково-тeхнiчного прогресу в галузi лiсогосподаpського виробництва. Кожен лiсiвничий захiд дае бажаний ефект тшьки в тому випадку, коли техш-ка i технолопя його проведення вщповщае лiсоpослинним умовам i бюлопч-ним особливостям поpiд дерев, що передбачеш для вирошування. Широке використання в лiсовому господаpствi технолопчних схем створення лiсових насаджень сприятиме досягненню найбiльш високоï eфeктивностi в люовиро-щуваннi. Поряд з тим враховуються заходи з iнтeнсифiкацiï виробництва, як важливоï ланки пiдвищeння продуктивност заново створюваних насаджень. Таким чином, перед люовим господарством стоггь задача максимального ос-воення земельного фонду, видшеного для лiсовиpощування, пiдвищeння ль систостi територи як важливо!" умови сталого розвитку.
З метою peалiзацiï ще1* сталого розвитку значне мюце вiдводиться сис-тeмi фiнансування люового господарства, без реформування яко1' стае склад-ним його подальший розвиток. Ця проблема пов'язана зi спeцифiчними особ-ливостями галузi: лiсовиpощування i люокористування не збiгаються у чаш, немае прямого зв'язку мiж витратами на виробництво люопродукци i виручкою вiд ïï peалiзацiï. Тому фшансування лiсового господарства в основному прова-диться з державного бюджету. В умовах ринку важливого значення набувають такi джерела фiнансування, охорони i використання люових peсуpсiв [6] :
• плата за лшогосподарсью заходи (лiсорозведення, охорона i захист лшв), що виконуються тдприемствами лiсового господарства на договiрних засадах;
• вiдрахування частки прибутку тдприемств лiсопромислового комплексу та шших органiзацiй за право переробки продукци лiсозаготiвель (круглi мате-рiали, дрова);
• добровшьт внески тдприемств, громадських органiзацiй для фiнансування лiсорозведення i охорони лiсiв;
• платежi тдприемств за понадлiмiтне i некомплексне використання лшових ресурсiв;
• органiзацiя страхування лiсiв вiд екологiчних катастроф, викликаних природ-ними стиийними та iншими факторами.
G шдстави вважати, що в ринкових умовах господарювання супереч-ност в систем1 "лю-природа-економша" ще бшьше загострюватимуться. Очь кувана економ1чна самостшшсть тдприемств люового господарства на тл1 зростаючого попиту на кругл1 л1соматер1али, пиломатер1али, вироби з дере-вини та дефщиту кошт1в призведе до збшьшення обсягу л1созагот1вель, вис-наження люосировинно! бази i зменшення площд л1Ыв, яких в Укршт i так мало. Завданням люового господарства е знаходження шлях1в усунення не-вщповщносл, що склалася в сфер1 економши i екологи. За рацюнального поеднання люокористування, люовщновлення та люоспоживання вдасться досягти р1вноваги м1ж цими протилежними процесами, шдвищити значення люу як еколого-економ1чного фактора.
Лггература
1. Буркинский Б.В., Степанов В.Н., Харичков С.К. Природопользование: основы экономико-экологической теории. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1999. - 350 с.
2. Загальна характеристика лю1в Украши. 1нформащя Держкомлюгоспу Украши.// Деревообробник. - 2002, № 2.
3. Концепщя сталого розвитку Украши (Проект)// Свгг. - 1997, № 12.
4. Кравщв В.С. Перспективи еколопчно сталого розвитку Украши на фош сощаль-но-економ1чних проблем// Сощально-економ1чш дослщження в перехщний перюд. Сталий розвиток та еколопчна безпека (региональна пол1тика) (Щор1чник наукових праць). Випуск ХХ/ НАН Украши. 1нститут регюнальних дослщжень. - Льв1в, 2000. - 212 с.
5. Наше общее будущее: Доклад Международной комиссии по окружающей среде и развитию. - М.: Прогресс, 1989. - 376 с.
6. Природно-ресурсний потенщал сталого розвитку Украши: Наукове видання/ Б.М. Данилишин, В.С. Мщенко i ш; Б.М. Данилишин (ред.); НАН Украши Рада по вивченню продуктивних сил Украши. - К.: РВПС Украши, 1999. - 315 с.
УДК 630*5 Доц. С.1. Миклуш, канд. с.-г. наук;
астр. Р.Р. Вицега; доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ГОРИЗОНТАЛЬНА СТРУКТУРА СМЕРЕКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В УКРА1НСЬКИХ КАРПАТ
Розглянуто питання, пов'язаш з просторовим розмщенням дерев смереки в Ук-ра!нських Карпатах. Встановлено характер розмщення та залежносп м1ж параметрами стовбура та параметрами крони.
Ключов1 слова: смерековий деревостан, структура насадження, розмщення дерев, зв'язок параметр1в стовбура та крони.
