CC BY
13
1Чатер1али конференип /Proceedings of the Conference/
в себе соматичну i психiчну складовi. Тому квалiфiко-ваний лшар-терапевт поряд iз соматичною патологieю мае вмгга оцiнювати душевний стан патента, свое-часно виявляти пацieнтiв iз психiчними розладами i направляти !х до психiатрiв i психотерапевтiв, а також самостшно проводити лiкування нетяжких психiчних розладiв. Отже, застосування комплексного, штегра-тивного, системного пiдходу в обстеженш пацieнтiв iз патологieю щитоподiбно! залози мае лежати в основi планування стратеги i тактики лшувально! програми таких хворих. У наш час розрiзняють два види адаптаци: психiчну та iнтрапсихiчну, останню i визначають як психологiчний захист. Стосовно захисних механiзмiв треба вiдзначити, що психологiчний захист — це одне з найбшьш суперечливих питань медично! психологи i психiатрií: у лiтературi немае !х загальноприйнятого визначення, едино! позици стосовно !х кiлькостi, кри-терив розподiлу, диференщаци на нормальш та пато-логiчнi. Велике значення мае недостатне розумшня !х ролi в формуваннi розладiв особистостi, невротичних симптомiв та iнших психопатологiчних феномешв. У той же час юнуе думка, що проблеми виникають у тих випадках, коли у людини е нестача бтьш зрiлих захисних механiзмiв, або коли вони занадто викорис-товуються, виключаючи можливiсть шших. Бiльшiсть людей доповнюють примiтивнi захисти (заперечення, проекщю, регресiю) iншими, бтьш витонченими способами переробки тривоги. Крiм того, норматив-не функцiонування захиспв забезпечуе стабiльнiсть впорядковано! шдивтуально! картини свиу, настiльки ютинно! i насттьки викривлено!, наскiльки це задано загальноприйнятими стандартами. Дотепер немае едино! класифшаци захисних механiзмiв, хоча iснуe багато спроб и створення на рiзнiй основi. Найбiльш прийнятною i актуальною виявилась психоаналiтична модель захисту, а одшею з унiверсальних — теорiя пси-хологiчного захисту Р. Плутчика.
Нами було обстежено 125 хворих на гшертиреоз. Вш пацieнтiв коливався вщ 25 до 55 рошв. Непсихо-тичнi психiчнi розлади з рiзною синдромологiчною структурою були виявлеш у 76 % пацieнтiв. Основна група включала 95 пащенпв iз непсихотични-ми психiчними розладами, серед яких переважали астено-тривожнi (38,95 %), тривожно-депресивш (23,16 %) та астешчш (21,05 %) розлади. Контрольна група включала 30 (24 %) хворих на гшертиреоз, в яких психiчних розладiв не спостериалось. Основа програми — кшшко-психопатолопчний метод, що доповнювався адаптованим експериментально-пси-хологiчним методом. Методика дiагностики типоло-гiй психолопчного захисту (Плутчик Р. в адаптаци Вассермана Л.1., бришева О.Ф., Клубово! 6.Б.) створена для визначення рiвнiв функцiонування таких механiзмiв психолопчного захисту: заперечення, проекщя, регресiя, замщення, витiснення, штелек-туалiзацiя, реактивне утворення, компенсащя.
_1Ш
При астешчному синдромi ми виявили надмiрне функцюнування заперечення i регресй, неадекватне функ-цiонування iнтелекгуалiзацi!. У хворих з астенотривожним синдромом неадекватне функцiонування заперечення, штелектуатзацй, компенсацй та надшрно! репресй сприяло формуванню вщчутга тривоги. Надмрна компенсация, проекция, реактивне утворення в цтому впливали на структуру астенодепресивного синдрому. Недостатнiсть витiснення, реактивного утворення, репресй i надмiрна штелектуатзащя в комплексi впливали на структурування тривожно-депре-сивного синдрому. При шохондричних розладах проекц1я, регрешя i заперечення були основою формування клЫчно! картини. Таким чином, штрапсимчний р1вень функцюнування суттево впливав на структурування синдромолопчно! картини непсихотичних психiчних розладав у пацieнтiв iз патологieю щитоподабно! залози.
Таким чином, важливiсть дослщження механiзмiв формування непсихотичних психiчних розладiв у па-цieнтiв iз патолопею щитоподiбно! залози зумовлена в першу чергу тривалим або навiть пожиттевим перебiгом ще! хвороби, що призводить до значних змш в якост жит-тя, у соцiально-психологiчному рiвнi функцiонування, впливае на адаптивнi можливост пацieнтiв. Отже, оволо-дшня лшарями-ендокринологами та лiкарями загально! практики найпростшими навичками щодо надання психокорекцшно! допомоги, що включае в себе застосування елеменлв рацiональноí' i системно! психотерапи, буде сприяти стабiлiзацi! загального стану та пщвищенню якостi життя хворих iз патологieю щитоподабно! залози.
УДК 616.831-008.6-07
погорелов о.в., бараненко о.м.,
ПАШКОВСЬКИЙ В.1., КАЛЬБУС О.М, ПЕТРОВ О.С., ШАЙКЕВИЧ Р.С., ВАСИЛЕНКОЛ.В., СОРОЧАН О.1.,
погореловА в.О.
ДЗ «Днпропетровська медична академя МОЗ Украни», 49044, м. Днпропетровськ, вул. Дзержинського, 9, кафедра неврологи i офтальмологи
E-mail: aleksei.pogorelov@gmail.com
ЗНАЧЕНИЯ СТОВБУРОВОТ ВИКЛИКАНОТ АКТИВНОСТ В Д|АГН0СТИЦ| ОТОКОХЛЕАРНИХ CMHÄPOMiB ПРИ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНМ ПАТОЛОГИ
OroKoxneapHi синдроми при цереброваскулярних захво-рюваннях (ЦВЗ) виявляються в значно! частки пaцieнтiв i3 xpoнiчними порушеннями мозкового кpoвooбiгу (ХПМК) i становлять актуальну дифepeнцiaльнo-дiaгнoстичну проблему. При прогресуванш ЦВЗ так! синдроми трансформу-ються в бтьш виражеш сгупeнi нейросенсорно! туговухоси, що потребуе адекватних мeтoдiв лiкувaння. Проведено дослдження залежностей порушень функцй еферентно! не-йронально! ланки слухового aнaлiзaтopa методом слухових викликаних пoтeнцiaлiв мозкового стовбура (СВПМС) та функцй слуху в пащенпв з ХПМК з урахуванням стану ш-
132
М!жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713
№ 4(74), 2015
fiNJj
MaTepia/iii конференип /Proceedings of the Conference/
трацеребрально! гемодинамiки у 24 пащентш iз кпiнiчними ознаками отокохлеарних порушень та церебральним атеросклерозом. Порушення стовбурово! вщповщ було роздлене за ступенем вираженостi. Легю змши полягали переважно в зниженнi амплиуди компонентiв СВПМС без суттевих змш латентних перiодiв. Переважно зниженою була амплиуда II та V компонент СВПМС, що вщповщають вщгукам первинних слухових ядер стовбура мозку та ядер нижн1х бугрiв чотиригорбикового тла (р < 0,05 порiвняно з контролем). Для цих пащентав деформацй та випадння скла-дових елементiв викликано! вщповщ не були характерна Помiрнi порушення характеризувались як зниженням амп-лiтудних параметрiв СВПМС, виражених значною мiрою, так i наявнiстю деформац1й, випадшням окремих компо-нент1в. При грубих ступенях порушень стовбурова вщповщь на акустичнi стимули набувала характеру сплощено! криво!, постшними компонентами залишались тльки I та V Оцш-ка штрацеребрально! гемодинамки проведена за даними ультразвуково! доплерографй, бульбарно! бюмкроскопй, за параметрами розподлених за рангами показникзв було проведено кореляцш з даними СВПМС. Зроблено висновки, що при зниженш слуху 1-2-го ст. виявляються переважно задовтьш або помiрно порушенi показники стовбурово! викликано! активностi (18 пащенпв, або 75 % групи), незначно або помiрно порушена функщя слуху також виявлялась при бтьш виражених ознаках стовбурово! патологи (у 6 та 25 %) пащенпв, що не виключае можливостi як спльного, так i розд1льного ураження рiзних р1вн1в слухового аналiзатора та окремих патогенетичних шляхiв розвитку даних порушень.
УДК 616.83-008.6:615.21
ПОГОРеЛОВ О.В., БАРАНЕНКО О.М., ПЕТРОВ О.С., КАЛЬБУС О.1., БЕРЕЗОВСЬКА Л.В., КРИВЕЦЬ Н.М. ДЗ «Днпропетровська медична академ'я МОЗ Украни», 49044, м. Днпропетровськ, вул. Дзержинського, 9, кафедра неврологи i офтальмологи
E-mail: neurology@dma.dp.ua
ВИКОРИСТАННЯ ПРЕГАБАЛШУ ПРИ СИНДРОМ1 ГРУШОПОД1БНОГО М'ЯЗА
Захворювання периферично! нервово! системи е одш-ею з найчастших причин непрацездатностi oci6 молодого та середнього вiкy Значну частку ще! патолог!! становлять вертеброгеннi та рефлекторно-мютошчт больовi син-дроми, що належать до компресшних нейропатiй. Од-шею з найбiльш поширених компресiйних нейропатш е синдром грушоподiбного м'яза. Чинником патолопчного скорочення грушоподабного м'яза може бути компрес!я корiнцiв L5 або S1 на тл1 вертеброгенно! патолог!!, ятро-геннi чинники, так! як невдала ш'екщя, тощо.
Пд нашим наглядом знаходилось 17 хворих в!ком 32,0 ± 4,3 року, з них 9 чоловшв та 8 ж!нок. Ус! вони мали хрошчш вертеброгент кор!нцев! ураження попереково! локал!зац1!, що характеризувались локальними больо-
вими проявами, !рад!ац!ею болю в нижню к!нц!вку та зниженням тужневих рефлекс1в на сторон! ураження. 5 чоловшв та 6 ж!нок також мали парестез!! та зниження тактильно! чутливосп зовн1шнього краю стопи на сторон! ураження. Перюдично, в середньому 1—2 рази на м1сяць, до звичайних скарг додавався б1ль в шдничнш дтянщ, що супроводжувався бол1сн1стью при пальпац!! в цш областа, посиленням болю в нижнш кшщвщ на сторон! ураження, зниженням сили м'яз!в задньо! групи гомтки до 3—4 бал!в, п!дсиленням чутливих розлад!в у нижн!й кiнцiвцi на сторон! ураження по зовшшнш сторон! стопи та гомтки до р!вня кол!нного суглоба. У вс!х хворих було виявлено позитивн! симптоми В!ленк!на i Бонне, у 4 випадках спостер!галась перем!жна кульгав!сть. Щ хвор! були оглянут! судинним х!рургом, який виключив обл!теруючи захворювання, що дозволило нам вщнести ц1 скарги саме на рахунок синдрому грушоподабного м'яза.
Зважаючи на пров!дну роль подразнення чутливих кор!нц!в на тл! вертеброгенно! патолог!! у виникненн! синдрому грушоподабного м'яза, а також на безумовну на-явн!сть центрально! сенситизац!! при хротчних больових синдромах, до звичайно! терап!!, що включала мюрелак-санти (м!докалм), НПЗЗ (лорноксикам), дег!дратац!йн! засоби (д!акарб), ми включили прегабал!н 75 мг два рази на добу протягом 7 дшв !з наступним шдвищенням до 150 мг два рази на добу. Протягом наступних 2 мюящв спо-стереження повторн! прояви синдрому грушопод!бного м'яза спостер!гались лише в 3 пащентав з 17.
Наведене вище дозволяе п!дтвердити рацюналь-н!сть використання прегабал!ну при виникненш про-яв1в синдрому грушопод!бного м'яза, а також для його профтактики у хворих !з вертеброгенною патолопею периферично! нервово! системи.
УДК 616.831-005.1:616.89-008.464 ПОГОРеЛОВ О.В., БАРАНЕНКО о.м, ПЕТРОВ О.С., ЮД1НА Т.В., СОМ1ЛО О.В., ШАЙКЕВИЧ Р.С., ВАСИЛЕНКОЛ.В., СОРОЧАН О.1., ПОГОРеЛОВА С.А., ЩИРОВА О.М.
ДЗ «Днпропетровська медична академ'я МОЗ Украни», 49044, м. Днпропетровськ, вул. Дзержинськго, 9, кафедра неврологи i офтальмологи
E-mail: aleksei.pogorelov@gmail.com
ЗАЛЕЖНЮТЬ ПОКАЗНИЮВ КОРОТКОСТРОКОВО1 ПАМ'ЯТ BiÄ УЛЬТРАД|АННИХ РИТМ1В У ПАЦвНПВ i3 ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
Цереброваскулярн! захворювання (ЦВЗ) е актуальною проблемою для вс1х кра!н св!ту внасл!док як тяжких гострих церебральних катастроф, так i хрошчних порушень, у тому числ! когн!тивних функц!й, з поступовим або раптовим !х зниженням. Корекц!я когнггивних порушень, пов'язаних !з ЦВЗ, може бути бтьш ефектив-
№ 4(74), 2015
www.mif-ua.com
133
