CC BY
25
fiNJj
середнiх добових дозах — 24,0; 8,7; 17,6 мг/кг в1дпов1д-но). Ощнювали за катамнезом частоту i час досягнення ремiсiй, змiни !х тривалостi, кiлькiсть нападiв на 6-му i 12-му мiсяцях лiкування. Уйм хворим проводилася електроенцефалогpафiя (ЕЕГ).
Результати дослщження. При дослiдженнi пошире-ност рефрактерних форм ептепсп у датей на Прикар-паттi встановлено, що !х частка становила у 2011—2014 роках вщ 23,8 до 24,9 %. Серед них найбтьш вагоме мюце займали рефрактернi ептепсп дитинства. Анатз ятрогенних i носерогенних чинниыв фармакорезис-тентностi в лiкуваннi ешлепсп у дiтей засвiдчив про таы найбiльш поширенi причини, як iррацiональна полiтерапiя (до 80 %), неправильний шдхщ до вибору протиепiлептичних препарапв та !х дозування (у 55 та 75 % випадыв). Встановлена важлива роль недостатньо! комплайeнтностi як поширеного чинника фармакоре-зистентностi i часто! причини розвитку епiлептичного статусу. Порiвняльний аналiз терапевтичного впливу застосованих комбшацш протиепiлептичних препа-ратiв показав найбшьшу ефективнiсть при поeднаннi вальпроапв iз леветiрацетамом, що виражалось у вкороченш часу настання ремiсiй у 51,9 % хворих, як отримували цю комбiнацiю. Зростала також !х тривалють на 37—83 %, знижувалася частота нападiв з 13,4 ± 5,2 на тиждень до 6,4 ± 2,7. Зростання ефектив-ност лiкування було менш вираженим при комбшаци вальпроапв iз топiраматом, а також iз карбамазепiном. У 2 дггей вiком до 3 роыв, у яких була висока частота нападiв (бiльше 15—17 на тиждень), при додатковому призначенш леветiрацетаму було вiдмiчено посилення судомно! активностi як клМчно, так i за даними ЕЕГ. Включення до схеми лшування як адитивних серед-ниыв препара^в ГАМК у втэвих дозах тдвищувало ефективнiсть протиептептично! терапи у вшх випадках фармакорезистентностi (у середньому на 3—5 %).
Таким чином, ращональну протиепшептичну терапiю можна розглядати на даному еташ розвитку ешлептологп як продуктивну модель боротьби з фармакорезистентними (рефрактерними) формами ешлепсп у дггей.
УДК 616.988.33+616-056.2+615.81 П1ТИК М.1., Л1СКЕВИЧ 1.1.
ДВНЗ «1вано-Франювський на^ональний медичний унверситет»
76000, м. Вано-Франювськ, вул. Галицька, 2 E-mail: iryna_liskevych@mail.ru
ЗАСТОСУВАННЯ РЕФЛЕКСОТЕРАПП У СИСТЕМ1 РЕАБШТАЦЙ ДПЕЙ ¡3 ДИТЯЧИМ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРА^ЧЕМ
Реабiлiтацiя дiтей з органiчними ураженнями центрально! нервово! системи (ЦНС), зокрема, дитячим церебральним паралiчем (ДЦП), e важливою медико-
1Чатер1алм конференци /Proceedings of the Conference/
соцiальною проблемою. У доповiдi наведенi результати дослщження ефективност застосування рефлексотерапи у комплексному лкуванш спастичних парезiв у дггей iз дитячим церебральним паралiчем на базi центру ранньо! медико-сощально! реабiлiтацi! для дiтей з ураженням ЦНС 1вано-Франювсько! ОДКЛ. Обстежено 54 дитини iз спастичними парезами, серед яких 36 дггей — iз дитячим церебральним паралiчем, спастичною диплепею, 14 дь тей — iз гемiпаретичною формою ДЦП та 4 дитини — iз гiдроцефалiею та спастичним гемiпарезом. Було впдтено так! групи лiкування: 1-ша група — 19 дггей, яю окрiм стандартно! реабштацшно! програми отримували сеан-си корпорально! акупунктури; 2-га група — 11 дней, як1 отримували стандартний комплекс реабштацй в поеднан-ш з сеансами акупресури та поверхнево! багатоголково! акупунктури; 3-я група — 24 дитини, яы отримували стандартний комплекс реабштацй. На початку лкування, наприюнщ другого та третього тижня лiкування оцiнено рiвень м'язово! спастичност за модифiкованою шкалою Ешуорта. Встановлено, що наприкшщ другого тижня лкування вiрогiдно значимо! рiзницi у зниженш проявiв спастичностi не виявлено у пащентав усiх груп. Напри-кшщ третього тижня лiкування бiльш значне зниження м'язового тонусу вщшчалося у пащеплв 1-! групи, яким у комплексному лкуванш проводили сеанси акупунктури. Отримаш данi свщчать про ефективнють i доцiльнiсть за-стосування корпорально! акупунктури в комплексному лiкуваннi дитячого церебрального паралiчу.
УДК 616 89-008.4-07.614.876 П1ТИК О.М.
1вано-Франювський на^ональний медичний унверситет, кафедра психiатрil, наркологи та медично! психологи E-mail: pityk2011@mail.ru
ПСИХОЛОПЧН МЕХАЫЗМИ ФОРМУВАННЯ НЕПСИХОТИЧНИХ ПСИХiЧНИХ РОЗЛА^В У ХВОРИХ НА ГiПЕРТИРЕО3
Сьогодш на rai впровадження критерiю доступност психiатрична допомога мае бути максимально набли-женою до населення. Для розв'язання ще! проблеми необхiдна тюна взаeмодiя мГж психiатричною та загаль-номедичною службами у рамках амбулаторно-полкль шчно! ланки охорони здоров'я, лiкарями-психiатрами та сiмейними лiкарями. У цьому плаш надзвичайно важливим е ранне виявлення психГчних розладiв у соматичних хворих i органiзацiя !х адекватно! терапп власне лiкарями первинно! ланки медично! допомоги, тому що ще сильним протидшчим чинником залиша-еться стигматизащя — негативне ставлення пащенпв до психiатра через поширення в популяцп хибних уявлень про психiатрiю. Сучасна тенденцiя розвитку медично! науки та практики полягае у все бшьшому розумшш цшсносп людини як вщкрито! бюпсихосощ-ально! функцiонально! системи, яка оргашчно включае
№ 4(74), 2015
www.mif-ua.com
131
1Чатер1али конференип /Proceedings of the Conference/
в себе соматичну i психiчну складовi. Тому квалiфiко-ваний лшар-терапевт поряд iз соматичною патологieю мае вмгга оцiнювати душевний стан патента, свое-часно виявляти пацieнтiв iз психiчними розладами i направляти !х до психiатрiв i психотерапевтiв, а також самостшно проводити лiкування нетяжких психiчних розладiв. Отже, застосування комплексного, штегра-тивного, системного пiдходу в обстеженш пацieнтiв iз патологieю щитоподiбно! залози мае лежати в основi планування стратеги i тактики лшувально! програми таких хворих. У наш час розрiзняють два види адаптаци: психiчну та iнтрапсихiчну, останню i визначають як психологiчний захист. Стосовно захисних механiзмiв треба вiдзначити, що психологiчний захист — це одне з найбшьш суперечливих питань медично! психологи i психiатрií: у лiтературi немае !х загальноприйнятого визначення, едино! позици стосовно !х кiлькостi, кри-терив розподiлу, диференщаци на нормальш та пато-логiчнi. Велике значення мае недостатне розумшня !х ролi в формуваннi розладiв особистостi, невротичних симптомiв та iнших психопатологiчних феномешв. У той же час юнуе думка, що проблеми виникають у тих випадках, коли у людини е нестача бтьш зрiлих захисних механiзмiв, або коли вони занадто викорис-товуються, виключаючи можливiсть шших. Бiльшiсть людей доповнюють примiтивнi захисти (заперечення, проекщю, регресiю) iншими, бтьш витонченими способами переробки тривоги. Крiм того, норматив-не функцiонування захиспв забезпечуе стабiльнiсть впорядковано! шдивтуально! картини свиу, настiльки ютинно! i насттьки викривлено!, наскiльки це задано загальноприйнятими стандартами. Дотепер немае едино! класифшаци захисних механiзмiв, хоча iснуe багато спроб и створення на рiзнiй основi. Найбiльш прийнятною i актуальною виявилась психоаналiтична модель захисту, а одшею з унiверсальних — теорiя пси-хологiчного захисту Р. Плутчика.
Нами було обстежено 125 хворих на гшертиреоз. Вш пацieнтiв коливався вщ 25 до 55 рошв. Непсихо-тичнi психiчнi розлади з рiзною синдромологiчною структурою були виявлеш у 76 % пацieнтiв. Основна група включала 95 пащенпв iз непсихотични-ми психiчними розладами, серед яких переважали астено-тривожнi (38,95 %), тривожно-депресивш (23,16 %) та астешчш (21,05 %) розлади. Контрольна група включала 30 (24 %) хворих на гшертиреоз, в яких психiчних розладiв не спостериалось. Основа програми — кшшко-психопатолопчний метод, що доповнювався адаптованим експериментально-пси-хологiчним методом. Методика дiагностики типоло-гiй психолопчного захисту (Плутчик Р. в адаптаци Вассермана Л.1., бришева О.Ф., Клубово! 6.Б.) створена для визначення рiвнiв функцiонування таких механiзмiв психолопчного захисту: заперечення, проекщя, регресiя, замщення, витiснення, штелек-туалiзацiя, реактивне утворення, компенсащя.
_1Ш
При астешчному синдромi ми виявили надмiрне функцюнування заперечення i регресй, неадекватне функ-цiонування iнтелекгуалiзацi!. У хворих з астенотривожним синдромом неадекватне функцiонування заперечення, штелектуатзацй, компенсацй та надшрно! репресй сприяло формуванню вщчутга тривоги. Надмрна компенсация, проекция, реактивне утворення в цтому впливали на структуру астенодепресивного синдрому. Недостатнiсть витiснення, реактивного утворення, репресй i надмiрна штелектуатзащя в комплексi впливали на структурування тривожно-депре-сивного синдрому. При шохондричних розладах проекц1я, регрешя i заперечення були основою формування клЫчно! картини. Таким чином, штрапсимчний р1вень функцюнування суттево впливав на структурування синдромолопчно! картини непсихотичних психiчних розладав у пацieнтiв iз патологieю щитоподабно! залози.
Таким чином, важливiсть дослщження механiзмiв формування непсихотичних психiчних розладiв у па-цieнтiв iз патолопею щитоподiбно! залози зумовлена в першу чергу тривалим або навiть пожиттевим перебiгом ще! хвороби, що призводить до значних змш в якост жит-тя, у соцiально-психологiчному рiвнi функцiонування, впливае на адаптивнi можливост пацieнтiв. Отже, оволо-дшня лшарями-ендокринологами та лiкарями загально! практики найпростшими навичками щодо надання психокорекцшно! допомоги, що включае в себе застосування елеменлв рацiональноí' i системно! психотерапи, буде сприяти стабiлiзацi! загального стану та пщвищенню якостi життя хворих iз патологieю щитоподабно! залози.
УДК 616.831-008.6-07
погорелов о.в., бараненко о.м.,
ПАШКОВСЬКИЙ В.1., КАЛЬБУС О.М, ПЕТРОВ О.С., ШАЙКЕВИЧ Р.С., ВАСИЛЕНКОЛ.В., СОРОЧАН О.1.,
погореловА в.О.
ДЗ «Днпропетровська медична академя МОЗ Украни», 49044, м. Днпропетровськ, вул. Дзержинського, 9, кафедра неврологи i офтальмологи
E-mail: aleksei.pogorelov@gmail.com
ЗНАЧЕНИЯ СТОВБУРОВОТ ВИКЛИКАНОТ АКТИВНОСТ В Д|АГН0СТИЦ| ОТОКОХЛЕАРНИХ CMHÄPOMiB ПРИ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНМ ПАТОЛОГИ
OroKoxneapHi синдроми при цереброваскулярних захво-рюваннях (ЦВЗ) виявляються в значно! частки пaцieнтiв i3 xpoнiчними порушеннями мозкового кpoвooбiгу (ХПМК) i становлять актуальну дифepeнцiaльнo-дiaгнoстичну проблему. При прогресуванш ЦВЗ так! синдроми трансформу-ються в бтьш виражеш сгупeнi нейросенсорно! туговухоси, що потребуе адекватних мeтoдiв лiкувaння. Проведено дослдження залежностей порушень функцй еферентно! не-йронально! ланки слухового aнaлiзaтopa методом слухових викликаних пoтeнцiaлiв мозкового стовбура (СВПМС) та функцй слуху в пащенпв з ХПМК з урахуванням стану ш-
132
М!жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713
№ 4(74), 2015
