CC BY
19
fiNJj
MaTepia/iii конференип /Proceedings of the Conference/
трацеребрально! гемодинамiки у 24 пащентш iз кпiнiчними ознаками отокохлеарних порушень та церебральним атеросклерозом. Порушення стовбурово! вщповщ було роздлене за ступенем вираженостi. Легю змши полягали переважно в зниженнi амплиуди компонентiв СВПМС без суттевих змш латентних перiодiв. Переважно зниженою була амплиуда II та V компонент СВПМС, що вщповщають вщгукам первинних слухових ядер стовбура мозку та ядер нижн1х бугрiв чотиригорбикового тла (р < 0,05 порiвняно з контролем). Для цих пащентав деформацй та випадння скла-дових елементiв викликано! вщповщ не були характерна Помiрнi порушення характеризувались як зниженням амп-лiтудних параметрiв СВПМС, виражених значною мiрою, так i наявнiстю деформац1й, випадшням окремих компо-нент1в. При грубих ступенях порушень стовбурова вщповщь на акустичнi стимули набувала характеру сплощено! криво!, постшними компонентами залишались тльки I та V Оцш-ка штрацеребрально! гемодинамки проведена за даними ультразвуково! доплерографй, бульбарно! бюмкроскопй, за параметрами розподлених за рангами показникзв було проведено кореляцш з даними СВПМС. Зроблено висновки, що при зниженш слуху 1-2-го ст. виявляються переважно задовтьш або помiрно порушенi показники стовбурово! викликано! активностi (18 пащенпв, або 75 % групи), незначно або помiрно порушена функщя слуху також виявлялась при бтьш виражених ознаках стовбурово! патологи (у 6 та 25 %) пащенпв, що не виключае можливостi як спльного, так i розд1льного ураження рiзних р1вн1в слухового аналiзатора та окремих патогенетичних шляхiв розвитку даних порушень.
УДК 616.83-008.6:615.21
ПОГОРеЛОВ О.В., БАРАНЕНКО О.М., ПЕТРОВ О.С., КАЛЬБУС О.1., БЕРЕЗОВСЬКА Л.В., КРИВЕЦЬ Н.М. ДЗ «Днпропетровська медична академ'я МОЗ Украни», 49044, м. Днпропетровськ, вул. Дзержинського, 9, кафедра неврологи i офтальмологи
E-mail: neurology@dma.dp.ua
ВИКОРИСТАННЯ ПРЕГАБАЛШУ ПРИ СИНДРОМ1 ГРУШОПОД1БНОГО М'ЯЗА
Захворювання периферично! нервово! системи е одш-ею з найчастших причин непрацездатностi oci6 молодого та середнього вiкy Значну частку ще! патолог!! становлять вертеброгеннi та рефлекторно-мютошчт больовi син-дроми, що належать до компресшних нейропатiй. Од-шею з найбiльш поширених компресiйних нейропатш е синдром грушоподiбного м'яза. Чинником патолопчного скорочення грушоподабного м'яза може бути компрес!я корiнцiв L5 або S1 на тл1 вертеброгенно! патолог!!, ятро-геннi чинники, так! як невдала ш'екщя, тощо.
Пд нашим наглядом знаходилось 17 хворих в!ком 32,0 ± 4,3 року, з них 9 чоловшв та 8 ж!нок. Ус! вони мали хрошчш вертеброгент кор!нцев! ураження попереково! локал!зац1!, що характеризувались локальними больо-
вими проявами, !рад!ац!ею болю в нижню к!нц!вку та зниженням тужневих рефлекс1в на сторон! ураження. 5 чоловшв та 6 ж!нок також мали парестез!! та зниження тактильно! чутливосп зовн1шнього краю стопи на сторон! ураження. Перюдично, в середньому 1—2 рази на м1сяць, до звичайних скарг додавався б1ль в шдничнш дтянщ, що супроводжувався бол1сн1стью при пальпац!! в цш областа, посиленням болю в нижнш кшщвщ на сторон! ураження, зниженням сили м'яз!в задньо! групи гомтки до 3—4 бал!в, п!дсиленням чутливих розлад!в у нижн!й кiнцiвцi на сторон! ураження по зовшшнш сторон! стопи та гомтки до р!вня кол!нного суглоба. У вс!х хворих було виявлено позитивн! симптоми В!ленк!на i Бонне, у 4 випадках спостер!галась перем!жна кульгав!сть. Щ хвор! були оглянут! судинним х!рургом, який виключив обл!теруючи захворювання, що дозволило нам вщнести ц1 скарги саме на рахунок синдрому грушоподабного м'яза.
Зважаючи на пров!дну роль подразнення чутливих кор!нц!в на тл! вертеброгенно! патолог!! у виникненн! синдрому грушоподабного м'яза, а також на безумовну на-явн!сть центрально! сенситизац!! при хротчних больових синдромах, до звичайно! терап!!, що включала мюрелак-санти (м!докалм), НПЗЗ (лорноксикам), дег!дратац!йн! засоби (д!акарб), ми включили прегабал!н 75 мг два рази на добу протягом 7 дшв !з наступним шдвищенням до 150 мг два рази на добу. Протягом наступних 2 мюящв спо-стереження повторн! прояви синдрому грушопод!бного м'яза спостер!гались лише в 3 пащентав з 17.
Наведене вище дозволяе п!дтвердити рацюналь-н!сть використання прегабал!ну при виникненш про-яв1в синдрому грушопод!бного м'яза, а також для його профтактики у хворих !з вертеброгенною патолопею периферично! нервово! системи.
УДК 616.831-005.1:616.89-008.464 ПОГОРеЛОВ О.В., БАРАНЕНКО о.м, ПЕТРОВ О.С., ЮД1НА Т.В., СОМ1ЛО О.В., ШАЙКЕВИЧ Р.С., ВАСИЛЕНКОЛ.В., СОРОЧАН О.1., ПОГОРеЛОВА С.А., ЩИРОВА О.М.
ДЗ «Днпропетровська медична академ'я МОЗ Украни», 49044, м. Днпропетровськ, вул. Дзержинськго, 9, кафедра неврологи i офтальмологи
E-mail: aleksei.pogorelov@gmail.com
ЗАЛЕЖНЮТЬ ПОКАЗНИЮВ КОРОТКОСТРОКОВО1 ПАМ'ЯТ BiÄ УЛЬТРАД|АННИХ РИТМ1В У ПАЦвНПВ i3 ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
Цереброваскулярн! захворювання (ЦВЗ) е актуальною проблемою для вс1х кра!н св!ту внасл!док як тяжких гострих церебральних катастроф, так i хрошчних порушень, у тому числ! когн!тивних функц!й, з поступовим або раптовим !х зниженням. Корекц!я когнггивних порушень, пов'язаних !з ЦВЗ, може бути бтьш ефектив-
№ 4(74), 2015
www.mif-ua.com
133
1Чатер1али конференип /Proceedings of the Conference/
liNJI
ною при врахуваннi ультрадiанних бiологiчних ритмiв у процесi застосування фармаколопчних препаратiв або немедикаментозних методiв.
Проведено вивчення нейрофiзiолоriчно! структури електроенцефалограми та короткостроково! пам'ятi у 32 пашенпв вiком вiд 50 до 69 (55,21 ± 5,35) рокiв iз легким та помiрним когштивним дефiцитом (бал шкали ММ8Е вщ 23 до 27) при церебральному ате-росклерозi в рiзних фазах доби (о 8—9 годиш ранку та о 16—17 годиш дня). Оцшка показниыв ЕЕГ була параметризована за рiвнем спектрально! потужностi тета- та альфа-активность Виявлена значна частка тишв ЕЕГ низькоамплпудного характеру i сплощених (18 пацiентiв, 56,25 ± 3,92 %; р < 0,05 порiвняно з контролем). Типи ЕЕГ iз збереженою альфа-актив-нiстю виявлено у 8 (25,00 ± 3,45 %) пацiентiв. ЕЕГ з високим шдексом низькочастотно! тета- й дельта-активностi визначено у 6 (18,75 ± 2,93 %) пацiентiв. Встановлено тимчасову перевагу тета-дiапазону у 24 пащенпв у часовий промiжок 16—17 годин. Результати тесту оцшки функцп короткостроково! пам'ятi (вщ-творення 9 цифр) були такими: загальна оцшка тесту (середня кшьысть вiрних вщповщей) у раннi годи-ни — 5,32 ± 0,33; у другу половину доби — 4,33 ± 0,36, р < 0,05 мiж часовими групами.
Ураховуючи виявленi залежносп мiж ритмолопч-ною структурою спонтанно! бюелектрично! активностi, часовими ультрадiанними параметрами та когштивни-ми функцiями центрально! нервово! системи, доцiльно брати до уваги таы характеристики при плануванш та аналiзi ефективностi фармакологiчних та шших лшу-вально-профiлактичних заходiв у хворих iз ЦВЗ.
УДК 616.89-008.454+616.24 ПОЯСНИК 1.М.
Кафедра неврологи та нейро^рурги Вано-Франквського нацюнального медичного унверситету E-mail: ipoiasnik@mail.ru
ДЕПРЕСИВНИЙ СИНДРОМ У ПАЦСНЛВ ¡3 ХРОЫЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ
Мета дослщження. Метою роботи було виявлення поширеност та адекватносп дiагностики системних ефектiв i супутньо! патологи у пацieнтiв i3 ХОЗЛ.
Матер1али та методи. У клшчне дослiдження були включенi 120 пащентш i3 ХОЗЛ II—IV стад!!: чоловшв — 95 (79,2 %), жшок — 25 (20,8 %), середнш BiK 55,94 ± 6,23 року. Тривожно-депресивнi розлади дослщжувались за допомогою шкали депреси Гамтьтона та шкали тривож-носп Спiлбергера — Ханiна. Шкала тривожносл Спт-бергера — Ханiна призначена для оцшки реактивно! та особистюно! тривожносл.
Результати. Загальний бал за шкалою депреси Га-
мiльтона в пащенлв i3 ХОЗЛ II стади дорiвнював 7 (6; 7) (р < 0,001) i являв собою нижню межу легко! депресй'. У пащенпв i3 ХОЗЛ III стада вираженiсть депресй' була легкою — 12 (11; 12) балiв (р < 0,001). Загальний бал у пашенпв i3 ХОЗЛ IV стади дорiвнював 17 (17; 17) (р < 0,001), що вщповщало нижнш меж1 депреси се-редньо! тяжкосп. Рiвень особистiсно! тривожностi за шкалою Сптбергера — Ханiна в пашенпв i3 ХОЗЛ II стади становив 29 (29; 30) бал1в (р < 0,001), реактивно! — 25 (24; 25) бал1в (р < 0,001), що вщповщало низькому ступеню тривожносл. К1льк1сть балiв за даною шкалою в пацiентiв i3 ХОЗЛ III стади дор1внювала: особистiсна тривожшсть — 36 (35; 36) (р < 0,001), реактивна — 33 (32; 33) (р < 0,001) та вщповщала середньому ступеню тривожносл. Верхнш межi середнього ступеня тривожностi даний показник вiдповiдав i у хворих i3 ХОЗЛ IV стади: особислсна — 42 (41,5; 43) бали (р < 0,001), реактивна — 38 (37; 39) бал1в (р < 0,001).
Висновки. Даш нашого дослiдження засвiдчили, що в пащенпв iз ХОЗЛ вже на раншх стадiях починають формуватися тривожно-депресивш розлади. Нашмо-вiрнiше, що депрешя при ХОЗЛ пов'язана зi зниженою толерантнiстю до фiзичного навантаження, виконан-ням фiзичних функцiй та повсякденною активнiстю i е бтьш вагомим предиктором функцюнально! здатностi у пащенпв iз ХОЗЛ, нiж фiзiологiчнi маркери, такi як функцiя легень. Частина хворих на ХОЗЛ мае транзи-торш порушення настрою шд час загострень, i на вщ-мiну вiд депресй, яка, швидше за все, вимагае лiкування антидепресантами або застосування шшо! специфiчно! настрiйорiентовано! терапи, такi прояви зникають спонтанно при покращенш Ф!зичного стану.
УДК [616.857-02:613.867]-057.87-085.262.1-085.216.5
РЕЗНИЧЕНКО Е.К., ХОХЛОВ М.А., КАШИРИНА А.В. Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, пр. Правды, 13, кафедра неврологии № 1 E-mail: kashirina_a94@mail.ru
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ
ФЛУПИРТИНА И ТОЛПЕРИЗОНА В КУПИРОВАНИИ ЭПИЗОДИЧЕСКОЙ ГОЛОВНОЙ БОЛИ НАПРЯЖЕНИЯ У МОЛОДЫХ ЛЮДЕЙ
Проблема головной боли среди учащейся молодежи носит медико-социальный характер, поскольку влияет на успеваемость и работоспособность студента в период обучения. Наличие головной боли напряжения (ГБН) снижает качество жизни студентов, уменьшает способность к восприятию нового материала, вынуждает пропускать занятия и лекции.
Целью нашего исследования является определение эффективности применения флупиртина (катадо-лон — нестероидное противовоспалительное средство (НПВС)) и толперизона (мидокалм — миорелаксант
134
М!жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713
№ 4(74), 2015
