CC BY
30ОГЛЯДИ Л1ТЕРАТУРИ
УДК 616.391:577.161.2-06:616.1/.7-056.257]-057.1
О. М. 1гнатьев, Т. Л. Прутiян, О. О. Добровольська
ЗНАЧЕННЯ Р1ВНЯ В1ТАМ1НУ D У РОЗВИТКУ АРТЕР1АЛЬНО1 Г1ПЕРТЕНЗП, ОЖИР1ННЯ ТА ОСТЕОПОРОЗУ ДЛЯ ПАЦ1€НТ1В, ЩО ПРАЦЮЮТЬ НА ПРОМИСЛОВИХ ТА ТРАНСПОРТНИХ П1ДПРИСМСТВАХ П1ВДНЯ УКРА1НИ
(ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ)
Одеський нацiональний медичний ушверситет
Summary. Ignatiev А. M., Prutiyan T. L., Dobrovolska Е. А. ROLE OF VITAMIN D IN THE DEVELOPMENT OF HYPERTENSION, OBESITY AND OSTEOPOROSIS AMONG THE WORKERS OF SOUTH UKRAINIAN INDUSTRIAL AND TRANSPORT ENTERPRISES (LITERATURE REVIEW). - Odessa National Medical University, Ukraine; e-mail: profpat@ukr.net. Recently a world-wide attention to biological effects of vitamin D in the humans' body and pathogenic changes in case of its shortage or deficiency has grown significantly. Numerous data indicate adverse effects of VD deficiency and insufficiency, associated with impaired calcium homeostasis, increased activity of the renin-angiotensin-aldosterone system and the formation of metabolic syndrome. VD deficiency caused pathogenetic mechanisms of structural and functional changes in the musculoskeletal system of arterial hypertension and obesity in patients who are in an unfavorable factors, remain poorly understood. The reasons that lead to the development of D-deficient state mostly known (seasonal factors, geographical location, gender, age, body mass index, etc.) And thoroughly studied. Along with this, only some of examining the impact of adverse factors on production forsforno kaltsyevyy exchange-workers, and the impact of adverse factors on the mechanism of deficit and lack of. D workers suffering from diseases of the musculoskeletal system in communicating with hypertension and obesity remain virtually unexplored. According to modern ideas about this issue, unfavorable environment factors act as provoking factors and modifying catalyst involutive natural processes that lead to premature aging, not only the skeletal system, but also the development of hypertension and obesity. Complications implied by obesity, hypertension and osteoporosis, such as cardiac and vascular vascular accident, vertebral compression fractures, fractures of the femoral neck bone and radiation is the cause of industrial injuries, early disability and premature death. In this review presents important levels of vitamin D in the development of hypertension, obesity and osteoporosis patients, working in the industrial and transport enterprises southern Ukraine.
Keywords: deficiency and insufficiency of vitamin D, hypertension, obesity, osteoporosis, poor working environment factors.
Реферат. Игнатьев А. М., Прутиян Т. Л., Добровольская Е. А. ЗНАЧЕНИЕ УРОВНЯ ВИТАМИНА D В РАЗВИТИИ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ, ОЖИРЕНИЯ И ОСТЕОПОРОЗА ДЛЯ ПАЦИЕНТОВ, РАБОТАЮЩИХ НА ПРОМЫШЛЕННЫХ И ТРАНСПОРТНЫХ ПРЕДПРИЯТИЯХ ЮГА УКРАИНЫ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ). В последние годы повышенное внимание ученых всего мира направлена на изучение биологических эффектов витамина D в организме человека, а также на изучение особенностей развития патогенетических изменений в случае дефицита или недостаточности этого витамина. Многочисленные эпидемиологические, клинические и экспериментальные данные свидетельствуют о неблагоприятных последствиях дефицита и недостаточности витамина D для организма, которые ассоциируются с нарушением кальциевого гомеостаза, повышением активности ренин-ангиотензин-альдостероновой системы и формированием метаболического синдрома. Вопрос связи между
© 1гнатьев О. М., Прутшн Т. Л., Добровольська О. О.
обусловленными дефицитом витамина D патогенетическими механизмами развития структурно-функциональных изменений костно-мышечной системы, артериальной гипертензии и ожирения, у пациентов, которые работают в условиях неблагоприятных производственных факторов, остается недостаточно изученным. Причины, приводящие к развитию D-дефицитного состояния в основном общеизвестные (сезонный фактор, географическое положение, пол возраст, индекс массы тела и др.) и всесторонне изучены. Рядом с этим, только отдельные работы посвящены изучению влияния неблагоприятных производственных факторов на форсфорно-кальциевый обмен у работающих, а влияние неблагоприятных факторов на механизм развития дефицита и недостаточности витамина D у работников, страдающих на остеопороз в сочетании с АГ и ожирением остаются практически неисследованными. Согласно современным представлениям об этой проблеме, неблагоприятные факторы производственной среды выступают в роли провоцирующего и модифицирующих фактора, катализатора природных инволютивных процессов, которые приводят к преждевременному старению, не только костной системы, но и развития артериальной гипертензии и ожирения. Осложнения обусловленые ожирением, артериальной гипертензией и остеопорозом, такие как: кардиальные и сосудистые катастрофы, компрессионные переломы позвонков, переломы шейки бедренной и лучевой костей является причиной промышленного травматизма, ранней инвалидности и преждевременной смерти. В данном обзоре представлено значение уровня витамина D в развитии артериальной гипертензии, ожирения и остеопороза для пациентов, работающих на промышленных и транспортных предприятиях Юга Украины.
Ключевые слова: дефицит и недостаточность витамина D, артериальная гипертензия, ожирение, остеопороз, неблагоприятные факторы производственной среды.
Реферат. 1гнатьев О. М., Прупян Т. Л., Добровольська О. О. ЗНАЧЕННЯ Р1ВНЯ В1ТАМ1НУ D У РОЗВИТКУ АРТЕР1АЛЬНО1 ГШЕРТЕНЗП, ОЖИР1ННЯ ТА ОСТЕОПОРОЗУ ДЛЯ ПАЦ1€НТ1В, ЩО ПРАЦЮЮТЬ НА ПРОМИСЛОВИХ ТА ТРАНСПОРТНИХ ПЩПРИеМСТВАХ П1ВДНЯ УКРА1НИ (ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ).
В останш роки посилена увага науковщв усього свггу спрямована на вивчення бюлопчних ефекпв виамшу Б в органiзмi людини, а також на вивчення особливостей розвитку патогенетичних змiн у разi дефiциту або недостатносп цього вiтамiну. Численнi ешдемюлопчш, клiнiчнi та експериментальнi данi сввдчать про несприятливi наслiдки дефiциту та недостатносп вiтамiну Б для оргашзму, що асоцiюються iз порушенням кальщевого гомеостазу, шдвищенням активностi ренш-ангютензин-альдостероново! системи та формуванням метаболiчного синдрому. Недостатньо вивченим залишаеться питання зв'язку мiж дефiцитом вiтамiну Б та патогенетичними механiзмами розвитку структурно-функцiональних змiн шстково-м'язово! системи у пацiентiв iз артерiальною гiпертензiею та ожирiнням, що працюють в умовах несприятливих виробничих факторiв. Причини, що призводять до розвитку Б-дефщитного стану здебiльшого загальновiдомi (сезонний чинник, географiчне положення, стать вж, iндекс маси тiла та ш.) i всебiчно вивченi. Поруч з цим, лише окремi роботи присвячеш вивченню впливу несприятливих виробничих чиннишв на форсфорно-кальциевий обмiн працюючих, а вплив несприятливих чиннишв на мехашзм розвитку дефiциту та недостатностi впамну Б у працiвникiв, хворих на остеопороз, артерiальну гiпертензiю та ожиршня залишаються практично недослiдженими. Згiдно з сучасним уявленням про цю проблему, несприятливi фактори виробничого середовища виступають у ролi провокуючого i модиф^ючого фактору, каталiзатора природних iнволютивних процеав, що призводять до передчасного старшня, не лише шстково! системи, але i розвитку артерiальноl гшертензп та ожиршня. Ускладнення, обумовленнi ожирiнням, артерiальною гiпертензiею та остеопорозом, так1 як: кардiальнi та судиннi катастрофи, компресшш переломи хребцiв, переломи шийки стегново! та променево! к1сток е причиною промислового травматизму, ранньо! iнвалiдностi та передчасно! смертi, що i обумовлюють актуальнiсть дано! теми. У даному оглядi представлено значення рiвня вгташну Б у розвитку артерiальноl гшертензп, ожирiння та остеопорозу для пащенпв, що працюють на промислових та транспортних тдприемствах П1вдня Укра1ни.
Ключовi слова: дефщит i недостатнiсть виашну D, артерiальна гiпертензiя, ожирiння, остеопороз, несприятливi чинники виробничого середовища.
Актуальтсть. В останш роки публ^ються чисельш HayKOBi дослвдження щодо вивчення поширеносп дефiцитy BÍTaMÍHy D (ДВD) та недостатносп BÍTaMÍHy D (HBD) серед населення рiзних кран свiтy i ролi цих стaнiв у виникненш соматично1 пaтологiï [13, 24]. Ешдемюлопя ДВD y свiтi добре вивчена та проaнaлiзовaнa [18, 19, 22, 25]. Щодо поширеносп ДВD серед населення Украш е також достатня к1льк1сть пyблiкaцiй. Так, в однш i3 робiт 6уло зазначено, що y обстежyвaного дорослого населення 81,8% визначений дефщит вiтaмiнy, y 13,6% 6уло ввдзначено недостaтнiсть i лише в 4,6% оаб рiвень вгташну D у сировaтцi кровi знаходився в межах норми [13]. Наслщки ^D, окрiм порушень кiстковоï системи, пов'язаш з плейотропною дiею вггамшу D, що обумовлено його широким позаскелетним спектром ефекттв [30]. За результатами метa-aнaлiзy було визначено, що дефщит вгташну D вiдносять до основних чиннишв ризику серцево-судинно1' патологи i ризику шдвищення загально1' смертносп [10, 12, 37].
У рядi робiт було продемонстровано, що шкiдливi умови виробничого середовища виступають у ролi провокуючого та модифiкyючого фактора, кaтaлiзaторa природних iнволютивних процесiв, i призводять до передчасного стaрiння кiстково-м'язовоï системи (КМС), розвитку ïï структурно-функцюнальних змiн рiзного ступеня вирaженостi та е додатковим фактором у розвитку flPD та MD [5, 14].
Враховуючи, що остеопороз, aртерiaльнa гiпертензiя i ожирiння знаходяться у рейтингу основних медико-сощальних проблем сyчaсностi i займають провiднi мiсця у розвитку захворюваносп та смертностi не лише в Украш, але i у свт в цiломy, вивчення (HPD, як одного iз важливих чиннишв 1'х розвитку, залишаеться актуальною задачею сучасно1' медично1' науки та потребуе визначення поширеностi i клiнiчноï значущосп даного пaтологiчного стану серед пращвнишв промислових та транспортних виробництв Швдня Украши. Профiлaктикa несприятливих наслвдшв ^D у прaцiвникiв шк1дливих щдприемств направлена на попередження зниження або втрати прaцездaтностi, смертностi i iнвaлiдностi у працездатному вiцi, зaпобiгaння економiчного збитку крaïнi за рахунок тривалого вилучення з трудового процесу працездатного населення на перюд лiкyвaння i реабштацп. Вона потребуе розробки та впровадження науково обгрунтованих, економiчно доцiльних алгоршшв ранньо1' дiaгностики i лiкyвaння ^D.
Мета роботи: провести aнaлiз лиературних джерел щодо поширеностi дефiцитy та недостатносп вiтaмiнy D серед пащенпв iз aртерiaльною гiпертензiею та ожиршням, зайнятих на роботах в умовах до шкдливих фaкторiв, у порiвняннi з хворими, як1 не мають контакту зi шкдливими чинниками виробництва, i вивчити зв'язок мiж виамш-Э-статусом i розвитком соматично1' патологи.
Матерiали i методи. Анaлiз наукових статей вичизняних та зaрyбiжних aвторiв, присвячених питанням порушення обмiнy вiтaмiнy D i його впливу на соматичну патологш, як1 було опyблiковaно у базах даних MedLine, PubMed, EMBASE, Web of Science украшською, росшською та aнглiйською мовами за перюд iз 2010 по 2016 р.р.
Ктшко-шструментальне та лабораторне обстеження 32 пращвнишв виробничих щдприемств Пiвдня Украши, хворих на aртерiaльнy гiпертензiю i ожиршня. Пiд час обстеження визначались мшеральна щiльнiсть шстково1' тканини, за допомогою ультразвукового денситометра "Aloka 0ST-100", та рiвень вiтaмiнy D у сироватщ кровi методом iмyнохемiлюмiнiсцентного aнaлiзy на aнaлiзaторi Rotor-Gene 6000 «Corbett-Research» (Австрaлiя).
Поширенiсть, причини виникнення i групи ризику дефiциту та недостатност
BÍTaMÍHy D у cbítí, в УкраТш
У вiдповiдностi до останньо1' клaсифiкaцiï, прийнятою 1нститутом медицини (Institute of Medicine) та Комитетом ендокринолопв зi створення настанов iз клiнiчноï практики (Endocrine Practice Guidelines Committee), були встановлеш нaстyпнi рiвнi вiтaмiнy D у сировaтцi кровi дiтей та дорослих:
- Дефщит впашну D - нижче 20 нг/мл або 50 нмоль/л;
- Недостатшсть вiтaмiнy D - ввд 21 до 29 нг/мл або ввд 50,1 до 74,9 нмоль/л;
- Достатнш рiвень вiтaмiнy D - вище 30 нг/мл або 75 нмоль/л;
- 1нтоксикащя вггамшом D понад 150 нг/мл або 375 нмоль/л [25].
Частота ^D, як i б№шосп соматичних захворювань, збшьшуеться з вiком i вщноситься до вiк-aсоцiйовaних стaнiв. Численна шльшсть пyблiкaцiй свщчить про пaндемiю ^D як в Укрaïнi, та i у всьому свiтi [9, 18, 19, 31, 33, 35].
Ешдемюлопчш дослвдження, проведет у 18 кранах, розташованих на рiзних широтах, показали висош показники недостатностi та дефщиту вiтамiну D у всьому свт. Так, частота ABD у кожнш краïнi вiдрiзняeться та залежить ввд багатьох факторiв, а саме: культурно-юторичт традицiï краш, особливiстю метаболiзму вiтамiну D у осiб рiзних нацiональностей та глобалiзацieю населения (можливють жителiв приполярних областей частiше вадпочивати у тропiках, в порiвнянi з жителями приекваторiальних кран, що мають бiльш сидячий спосiб життя, прийнятий в iндустрiалiзованих державах) [9, 22, 25, 29].
Проведене у 2007 рощ в Шмеччиш дослвдження серед дорослого населення виявило, що середнш рiвень 25 (OH)D був навпъ нижчим, нiж у американськ1й популяци та становив < 45 нмоль/л як у жшок, так i у чоловiкiв. Жiнки з низьким рiвнем 25 (OH)D частiше мали АГ та ССЗ. У чоловшв, як1 отримували лiкування вiтамiном D, при зб№шенш в сироватцi 25 (OH)D на 10 нг/мл спостерталося зниження рiвнiв систолiчного та дiастолiчного артерiального тиску на 7 мм рт.ст. (OR = 0,97) [7, 29]. У 2010 рощ в США ретроспективно були проаналiзованi 41504 юторп хвороби пащенпв, у яких була визначена концентрацiя вiтамiну D в сироватщ кровi. Значення <30 нг/мл мали 63,6 % незалежно вiд статi та вiку. Ginde A. та спiвавт. (2009) було проведене обсервацшне дослiдження ризику виникнення серцево-судинноï патологiï залежно вiд рiвня вiтамiну D. Автори зазначили, що кардюваскулярна смертнiсть була нижчою в груш пащенпв iз рiвнем 25 (OH)D >40 нг/мл порiвняно з рiвнем < 10 нг/мл [11, 20].
Вггамш D е жиророзчинним та депонуеться в адипоцитах жирово1' тканини. Це депо холекальциферолу оргашзм використовуе впродовж зими, коли синтез його знижений. Однак при ожиршш дiтей та дорослих холекальциферол збертаеться в бiльш глибоких шарах шдшшрно-жирово1' клiтковини, що ускладнюе його бюдоступшсть [19].
Таким чином, результати епвдемюлопчних дослiджень пiдтверджують кореляцiйний зв'язок ABD i HBD iз розвитком АГ та ожирiнням в загальнiй популяци.
Роль вггамшу D у розвитку apTepiaibHOÏ rinepTeH3iï, ожирiння та остеопорозу
Артерiальна гiпертензiя (АГ), ожирiння та остеопороз представляють собою актуальну соцiально-економiчну та медичну проблему не лише в Укрш'ш, а i у всьому свт [8]. Дана коморбвдшсть посвдае вагоме мiсце в загальнш структурi захворюваностi та формуе основну ланку смертностi, iнвалiдностi та втрати працездатностi [12, 14]. В Украш зареестровано бiльш нiж 12,1 млн. оаб хворих на АГ, що шдтверджуеться даними Центра медично1' статистики МОЗ Украши, серед яких 44% - це особи працездатного вщу [7]. Серед населення Украши надмiрну масу тiла мае кожний четвертий мешканець, ожирiння виявляють майже у 30% осiб працездатного вшу [2, 8]. Клшчний перебiг артерiальноï гiпертензiï залежить ввд стате-вiкових особливостей. Так, серед ж1нок вiком понад 45 рок1в частота виникнення АГ, iшемiчноï хвороби серця та шсульпв зростае, так як i остеопорозу, до 85%, що е наслвдком едносп патогенетичних механiзмiв розвитку i метаболiчними розладами [10, 27].
На сучасному етапi зв'язок м1ж АГ та ожиршням можливо вважати доведеним [8, 12]. Дослвдження Community Hypertension Evaluation Clinic Study з оцшки взаемозв'язку ожирiння з АГ показало, що ймовiрнiсть пiдвищення АТ у оаб середнього вшу (40-64 роки) з нaдмiрною масою тша була на 50% вищою, нiж в оаб з нормальною масою тша. У проaнaлiзовaнiй мiськiй популяцй' населення Украши (з 2009 по 2013 рр) нормальну масу тша мали лише 29,3% населення, а 70,7% мали сумарно надлишкову масу тша та ожиршня I-III ступеня. Показник виявлення АГ в популяцй' збшьшився з 29,8% при нормальнш маа тiлa до 75% при ожиршш II-III ступешв [8].
За даними Фремшгемського дослiдження, що включало б№ше 1 млн. осiб, було визначено, 78 % чоловшв i 65 % жшок з АГ мають ожиршня. Збшьшення маси тша на кожш 10 фунпв (тобто 4,5 кг) шдвищуе aртерiaльний тиск на 4,5 мм рт.ст., а збшьшення маси тша на 5 % провокуе розвиток АГ протягом 4 рошв, причому цей ризик достатньо високий - 30 % [37]. У дослвдженш Intersalt Cross Sectional Survey виявлено, що iндекс маси тша корелюе з АТ незалежно ввд вживання з ïжею натрш i кaлiю [38].
При оцшщ взаемов1дношень окружностi тaлiï, АТ i рiвня iнсулiну в популяцiï м. Квебек (Канада) встановлений вищий рiвень АТ у осiб з абдомшальним типом ожирiння, порiвняно з особами з периферичним типом розподiлу жирово1' тканини [2, 29].
Biтaмiн D впливае на рiзнi ланки розвитку АГ i ожиршня. Також, юнуе все бiльше докaзiв, що D-ендокринна система бере участь не лише в регуляцп кaльцiй-фосфорного
обмшу, але концентраци електролiтiв та обмГну енерги, пригнiчуe клiтинну пролiферацiю та шдукцш клiтинного диференцiювання, ÎHri6ye ангюгенез, стимулюе синтез iнсулiну, пригнiчye синтез решну та пiдвищyе синтез кателщидину в макрофагах [17].
Рядом дослщжень було доведено, що порушення фосфорно-кальщевого обмiнy, враховуючи гiперпаратиреоз, стало причиною розвитку АГ i доведене значне зниження екскрецiï кальцiя у пащенпв iз АГ в порiвнянi з групою контролю [6, 12]. Також, вiтамiн D знижуе бiосинтез решну i, тим самим, актившсть ренш-ангютензин-альдостероново1' системи (РААС) [6, 4]. Сучасш клiнiчнi та експерементальнi данi дозволили встановити зв'язок мiж впливом ,3BD на порушення вуглеводного обмiнy, особливо в розвитку цукрового дiабетy 2-го типу. Роботи деяких авторiв вказують, що ABD призводить до шсулшорезистентносп та розвитку метаболiчного синдрому [6, 8, 11, 23, 24, 27]. Гшотеза «юнно1» теорiï розвитку АГ, ожиршня та остеопорозу базуеться на уявлеш про патолопчну дш збшьшення концентрацiï внyтрiшньоклiтинного кальцiю, зниження внутршньоклггинного магнiю i рН [12]. Низький рiвень кальцiю у сировацi кровi в наслiдок ДBD призводить до вторинного шдвищення паратгормону, який у свою чергу, збшьшуе концентрацiю внутршньоклгганого кальцiю, що призводить до посилення диференщювання преадипоцитiв в адипоцити i розвитку ожиршня [6, 12]. HBD призводить до посилення сyдинноï резистентносп та збiльшення комплексу iнтима-медiа [4].
Проведен епiдемiологiчнi та клшчш спостереження вказують, що саме низький виамш-Б-статус може бути одним iз факторiв, що визначае географiчнi i сезонш коливання захворювання серця та судин [29,38]. Крiм того було вивчено зв'язок м1ж факторами ризику серцево-судинних захворювань та рiвнем впашну D у сироватцi кровi серед дорослого населення США. На шдстаы дослщжень був зроблений висновок, що зниження рiвня 25(OH)D у плазмi кровi асоцiйоване з важливими чинниками ризику серцево-судинно1 патологiï [13, 28].
Дослвдження дефiциту BÏTaMÏHy D в умовах виробництва
Тривала дiя несприятливих факторiв виробничого середовища на оргашзм працюючого е фактором ризику професшно1' та професiйно обумовлено1' захворюваностi серед робггаишв. В даний час е достатньо фактичного матерiалy, де описуеться шшдливий вплив фiзичних (важка фiзична праця, локальна на загальна вiбрацiя, шум та iн.) i хiмiчних (амiак, карбамгди та iн.) факторiв виробництва на розвиток преморбгдних сташв та збiльшення випадк1в загострень хрошчно1' соматично1' патологiï. Так, серед пращвнишв, занятих на шшдливих хiмiчних виробництвах, рееструеться пгдвищення рiвня захворюваностi оргашв шлунково-кишкового тракту, незважаючи навiть на фактичну вiдсyтнiсть цих захворювань щд час професiйного вгдбору при прийомi на роботу [14]. Ведомо, що ендогенний синтез вiтамiнy D вщбуваеться у резyльтатi двох послiдовних реакцш гiдроксилювання (за допомогою 25-ггдроксилази у печшщ, та за допомогою 1а-ггдроксилази у нирках) [17]. У разi токсично1' дй' на шлунково-кишковий тракт хiмiчних факторiв, порушуеться бюсинтез ферментiв печiнки i, вiдповiдно, порушуеться обмiн вiтамiнy D, як результат - HBD та ,3BD iз всiею можливою широтою його кттчних проявiв. Незважаючи на численнi публжацп [11, 12, 14, 25, 27] з даного питання, особливостi ешдемюлогп та розвитку D-дефiцитного стану серед робггаишв шшдливих пiдприемств залишаються недостатньо вивченими, а клТшчш прояви i можливосп профiлактики практично не висвилеш у науковий лiтератyрi.
Пгд час власних дослщжень 32 працiвникiв, хворих на АГ i ожиршня, яш були зайнятi на роботах в умовах дй' шшдливих i небезпечних факторiв виробництва, аналТзувались клiнiко-iнстрyментальнi прояви порушень мiнеральноï щГльностГ кГстково1' тканини та визначався загальний рiвень виашну D у сироватцi кровГ.
Отримаш данГ денситометричного дослГдження були наступними: нормальш показники мГнерально1' щГльностГ шстково1' тканини були у 9,37% робггаишв (Т-критерГй > -1,0 SD); у 59,37% було дГагностовано остеопенш (Т-критерГй складав вГд -1,0 до -2,5 SD) та у 31,26 % був дГагностований остеопороз (Т-критерш < -2,5 SD).
РГвень забезпеченостГ органГзму вГтамГном D був ощнений у вгдповГдностГ до останньо1' класифГкацГ1', прийнятою М1жнародним Гнститутом медицини та Комитетом ендокринологГв зГ створення настанов з клГнГчно1' практики (Holick M.F., 2011) та був наступним: у 3,2% робГтник1в рГвень вггамГну D був у межах оптимального; у 12,5% вщповгдав НBD та у 84,3% ,0BD.
Розповсюджешсть низького piBHH впамшу D серед пращвнишв склала 96,8%, що перевищуе розповсюдженiсть серед пацieнтiв i3 артерiальною гiпертензieю, як1 не працюють тд впливом шк1дливих виробничих факторiв 90,6% (HBD - 30,3% та ,3BD -60,3%) [6].
Таким чином, походячи з поширеностi ДВD серед пращвнишв хворих на АГ i ожирiння, якi були зайняти на роботах в умовах дп шюдливих i небезпечних факторiв виробництва, виражених клiнiчних проявiв АГ i ожиршня, а також враховуючи eдинi патогенетичш механiзми, як1 лежать в основi цих станiв, можливо визначити цю групу пацieнтiв як групу ризику розвитку ускладнень, для яко! особливо важливо попередити сyттeвi економiчнi i соцiальнi наслiдки втрати працездатностi.
Висновки
В результат аналiзy лiтератyрних джерел було визначено значне розповсюдження дефщиту та недостатностi вiтамiнy D серед населения.
Численш епiдемiологiчнi, експериментальнi та клтчт дослвдження вказують на наявшсть кореляцiйних зв'язк1в мiж рiвнем вггашну D у сироватцi кровi та ризиком розвитку артерiальноl гшертензп, ожиршня та остеопорозу.
Широкий спектр позаскелетних ефекпв впамшу D включае таю, що впливають на АТ i обмiн лiпiдiв - регyляцiя мшерального гомеостазу, пригнiчения кттиннох пролiферацil та щдукцд концевого диференцiювания, пригнiчення кальцифшацп судин, зниження синтезу прозапальних цитошшв та збiльшения протизапальних, пригнiчения ангюгенезу, стимyляцiя синтезу iнсyлiнy, пригнiчения синтезу решну та пiдвищеннi синтезу кателщидину в макрофагах.
Розповсюдженiсть дефiцитy вгташну D серед працiвникiв шюдливих тдприемств вища, нiж серед пацiентiв iз артерiальною гiпертензiею, як1 не працюють тд впливом шюдливих виробничих факторiв i складае 96,8%, формуючи з них групу ризику розвитку ускладнень зi значними економiчними i сощальними наслвдками.
Таким чином, розробка та впровадження науково обгрунтованого алгоритму визначення i корекцп дефiцитy та недостатносл вiтамiнy D у пацiентiв iз артерiальною гiпертензiею, ожирiнням та остеопорозом, що працюють в умовах несприятливих виробничих факторiв, е перспективною i економiчно обгрунтованою мiрою профiлактики випадюв виробничого травматизму, тимчасово! i стшко! втрати працездатностi, швалщзацп i смертносп, попередження значних економiчних збитк1в в крш'т.
Лтература:
1. Балацька Н.1. Дефiцит та недостатнiсть вiтамiнy D у населения Украши та iх вплив на стрyктyрно-фyнкцiональний стан к1стково1 тканини: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.21 - Травматолопя та ортопедiя / Н.1. Балацька. - Д., 2013. - 40 с.
2. Бшовол О.М., Ковальова О.М., Попова С.С. та ш. Ожиршня в практищ кардiолога та ендокринолога. - Тернотль: ТДМУ, 2009. - 620 с.
3. Дiагностика, л^вання i профiлактика структурно-фyнкцiональних змiн кютково1 тканини у робiтникiв, що працюють при тдвищених вiбрацiйних та статичних наваитажениях: Методичнi рекомендацй' / ОДМУ; Укладачi: 1гнатьев О.М., Ярмула К.А. -К., 2006. - 37 с.
4. Дудинская Е.Н., Ткачева О.Н. Роль витамина D в развитии артериальной гипертензии // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. - 2012. - №11 (3). - С. 77-81.
5. 1гнатьев О.М. Комплексна корекщя дефщиту та недостатносп виашну D у пращвнишв море-господарського комплексу Украши / О.М. 1гнатьев, Т.О. Ермоленко, Т.Л. Прупян, А.В. Шанипн // Сучасш теоретичш i практичш аспекти здорового способу життя: мiж нар. наук.-практ. конф., 27-30 серп. 2016р., Одеса: матер. - Одеса, 2016. - С. 47-51.
6. Каронова Т.Л., Баженова Е.А., Беляева О.Д. и др. Роль дефицита витамина D в формировании артериальной гипертензии // Артериальная гипертензия. - 2015. - № 21 (4). С. 386-393.
7. Коваленко В.М., Сренко Ю.М., Радченко Г.Д. Стрес та виникнення артерiальноl гшертензп: що ввдомо // Артерiальна гiпертензiя. - 2014. - № 4 (36). - С. 9-20.
8. Миченко О.1., Мамедов М.Н., Колесник Т.В. та ш. Артерiальна гiпертензiя та ожиршпя // Здоровя Украши. Тематичний номер. Мiждисциплiнарнi досл1дження. -Вересень 2015. С.28.
9. Балацька Н.1. Дефщит та недостатшсть BÍTaMÍHy D у населення Украши та ix вплив на структурно-функцюнальний стан шстково! тканини: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.21 - Травматолопя та ортопедiя / Н.1. Балацька. - Д., 2013. - 40 с.
10. Шшкумай О.1. Поширенiсть кардюваскулярно! патологй' у жшок з остеопенiчним синдромом та остеопорозом // Укра!нський терапевтичний журнал. - 2009. -№ 1. С. 89 - 91.
11. Орловський В. Ф., Гордша М. А. Вплив дефщиту впашну D на мехашзми розвитку iшемiчноl хвороби серця в поeднaннi з метaболiчним синдромом (огляд л1тератури) // Вiсник СумДу. Серiя «Медицина». - 2012. - № 2. - С. 99 - 109.
12. Питецька Н. I. Артерiaльнa гiпертензiя та ожиршня у хворих лттнього вшу / Н. I. Питецька // Проблемы старения и долголетия. - 2016. - Т. 25, № 1. - С. 98—104.
13. Поворознюк В.В., Плудовсьш П. Дефщит та недостатшсть впашну D: ешдемюлопя, дiaгностикa, профшактика та л^вання // Донецьк: Видавець Заславський О.Ю., 2014. - 262 с.
14. Помыткина Т. Е. Состояние здоровья работников при производстве соединений азотной группы (обзор литературы) / Помыткина Т.Е. // Гигиена и санитария, 2014.-N 3.-С.39-45.
15. Сиренко Ю. Н. Ведение пациентов с артериальной гипертензией на фоне сопутствующей патологии / Ю. Н. Сиренко. // Здоров'я Украши. - 2015. - №5. - С. 27.
16. Ермоленко Т.О. Прогнозування, дiaгностикa, корекщя метабол1чних порушень, що обyмовленi гiпофyнкцieю яечник1в: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 -Акушерство та пнеколопя / Т.О. Ермоленко. - О., 2008. - 39 с.
17. Янковська Л.В., Снежицький В.О., Поворознюк В.В., Балацька Н.1. Дефщит та недостатшсть виашну D у хворих iз патолопею серцево-судинно! системи // Боль. Суставы. Позвоночник. - 2012. - № 2. - С. 30-36.
18. Bikle D.D. Vitamin D: Newly Discovered Actions Require reconsideration of Physiologic Requirements // Trends Endocrinal. Metab. - 2010. - Vol. 21, № 6. - P. 151-159.
19. Bosomworth NJ. Mitigating epidemic vitamin D deficiency. The agony of evidence / NJ Bosomworth // Canadian Family Physician. - 2011. - vol. 57. - no. 1. - p. 16-20.
20. Chen T. C. Photobiology of Vitamin D / T. C. Chen, Z. Lu, M.F. Holick // Nutrition and Health. - 2010. - P. 35-60.
21. Ginde A. Prospective study of serum 25-hydroxyvitamin D level, cardiovascular disease mortality, and all-cause mortality in older U.S. adults / A. Ginde, R. Scragg, R. S. Schwartz et al. // Journal of the American Geriatrics Society. - 2009. - Vol. 57 (9). - P. 15951603.
22. Greene-Finestone L.S., Berger C., de Groh M. et el. 25-hydroxyvitamin D in Canada adults: biological, environmental, and behavioral correlates // CaMos Research Grou Osteoporos Int. - 2011. - Vol. 22, № 5. - P. 1389-1399.
23. Godar DE. Solar UV doses of adult Americans and vitamin D3 production / DE Godar, SJ Pope, WB Grant, MF Holick // Dermatoendocrinol. - 2011. - issue 3(4). - p.243-250.
24. Hintzpeter B. Vitamin D status and health correlates among German adults / B. Hintzpeter, G. B. M. Mensink, W. Thierfelder et al. // Eur. J Clin. Nutr. - 2008. - Vol. 62 (9). - P. 1079-1089.
25. Holick M.F., Binkley N.C., Bischoff H.A. et al. Endocrine Society: Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2011. - Vol. 96. - P. 1911-1930.
26. Lee P. Vitamin D as an analgesic for patients with type 2 diabetes and neuropathic pain / P. Lee, R. Chen // Arch Intern Med. - 2008. - issue 168(7). - p.771-772.
27. Lucas R. M., Ponsonby A. L., Dear K. et al. Vitamin D status: multifactorial contribution of environment, genes and other factors in healthy Australian adults across a latitude gradient // J. Steroid. Biochem. Mol. Biol. - 2013. - № 136. - P. 300-308.
28. Magnus J.H., Broussard D.L. Relationship between bone mineral density and myocardial infarction in US adults // Osteoporos Int. - 2005. - Vol. 16.- P. 2053-2062.
29. Martins D., Wolf M., Pan D. et al. Prevalence of cardiovascular risk factors and the serum levels of 25-hydroxyvitamin D in the United States: data from the Third National Health and Nutrition Examination Survey // Arch. Intern. Med. - 2007. - Vol. 167, № 11. - P. 1159-1165.
30. Mishal, AA. Effects of Different Dress Styles on Vitamin D Levels in Healthy Young Jordanian Women / AA Mishal // Osteoporosis International (Springer London). - 2001. -issue 12 (11). - p.931-935.
31. Morris H.A., Anderson P.H. Autocrine and paracrine actions of vitamin D // Clin. Biochem. Rev. - 2010. - Vol. 31, № 4. - P. 129-138.
32. Naeem Z. Vitamin D deficiency - an ignored epidemic / Z. Naeem // Int J Health Sci. - 2010. - issue 4 (1). - p. 5-6.
33. Vaidya A., Forman J.P. Vitamin D and Hypertension: Current Evidence and Future Directions // Hypertension. — 2010. — 56(5). — P. 7749.
34. Vitamin D insufficiency in the elderly orthopaedic patient: an epidemic phenomenon / GS Maier, K. Horas, JB Seeger, KE Roth, AA Kurth, U. Maus // Int. Orthop. -2014. - epub ahead of print.
35. Samuel L., Borrel L.N. The effect of body mass index on optimal vitamin D status in U.S. adults: the National Health and Nutrition Examination Survey 2001-2006 // Ann. Epidemiol. - 2013. - Vol. 23, № 7. - P. 409-414.
36. Schilling S. Epidemic vitamin D deficiency among patients in elderly are rehabilitation facility / S. Schilling // Dtsch Arztebl Int. - 2012. - issue 109 (3). - p.33-38.
37. Sun Q., Pan A., Hu F. B. et al. 25-Hydroxyvitamin D levels and the risk of stroke: a prospective study and meta-analysis // Stroke. - 2012. - Vol. 43, № 6. - P. - 1470-1477
38. Zittermann A. Vitamin D in the prevention and treatment of coronary heart disease / A. Zittermann, R. Koerfer // Current Opinion in Clinical Nutrition and Metabolic Care. -2008. - Vol. 11. - P. 1-6.
39. 2013 AHA/ACC/TOS Guideline for the Management of Over- weight and Obesity in Adults: A Report of the American College of Cardiology American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and The Obesity Society / M.D. Jensen, D.H. Ryan, C.M. Apovian [et al.] // Circulation. - 2013. -OnlinVersion:http://circ.ahajournals.org/content/early/2013/11/11/01.
40. 2013 ESC/ESH Guideline for the Management of Arterial Hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / G.Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz [et al.] // J. Hypertension. - 2013. - Vol. 31. - P. 1281-1357.
Работа поступила в редакцию 15.02.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
