CC BY
7
Summary
PRACTICAL ASPECTS OF NON-PHARMACOLOGICAL TREATMENT OF PERINEAL TRAUMAS AFTER VAGINAL DELIVERY Bugaevskij K.A.
Key words: non-pharmacological treatment, recovery care,
post partum perineal traumas, childbirth, exercise therapy, special physical exercises.
The article presents the materials devoted to non-pharmacological treatment and recovery care of patients with post partum perineal traumas of various severities. The integrated approach of the treatment and rehabilitation described in this article includes special exercises, physiotherapy procedures. Particular attention is paid to the benefits of light therapy, magneto therapy, ultrasound and laser therapy, aromatherapy, relaxation techniques. The article also describes the peculiarities associated with applying these techniques in targeted patients, aimed at restoring the integrity of perineal tissues depending on the severity of their damage. Practical recommendations on the introducing this integrated approach, which includes non-pharmacological treatment and rehabilitation in both out-patient and sanatorium-resort stages are summed up.
616.351-006.04-085.849-07 Васько Л.М.
ЗНАЧЕННЯ ПРОМЕНЕВИХ МЕТОД1В ДОСЛ1ДЖЕННЯ ДЛЯ Д1АГНОСТИКИ М1СЦЕВОПОШИРЕНОГО РАКУ ПРЯМО1 КИШКИ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Вивчен можливостi застосування променевих метод'т д'агностики, зокрема спiральноУ комп'ютерно'У томографу, для д'агностики та стадювання мюцевопоширеного раку прямоУ кишки. Матерiали та методи: 85 хворих з мсцевопоширеним раком прямоУ кишки до та псля проведення неоад'ювантно'У х'ш'юпроменево'У терап'УУ було обстежено за допомогою ендоскопчних та променевих метод'т досл'дження, в тому числi спiральноУ комп'ютерно'У томограф'УУ. Змни, отриманi при обстеженнi в динамц', вивчен яксно та ктькюно. Результати: В результатi проведеного дослi-дження встановлено, що при комплексному обстеженнi хворих на МПРПК тльки спiральна комп'ютерна томографiя, незалежно в'д ступеню стенозування просвту кишки, дозволила правильно о^нити протяжнсть поширення пухлини по окружностi та довжин кишки, проростання пух-лин у параректальну клтковину та сумiжнi органи, наявнсть збльшених л'шфовузл'т. Висновок: Спiральна комп'ютерна томографiя е високонформативним, ефективним i достов'рним методом обстеження хворих на МПРПК на доопера^йному етапi.
Ключов1 слова: мюцевопоширений рак прямо! кишки, сглральна комп'ютерна томограф1я.
Стаття е фрагментом iнiцiативноi'академiчноi'науково-дослiдноi'роботи ВДНЗУ «УкраУнська медична стоматологiчна ака-демiя» «Вивчення патогенетичних механiзмiв розвитку захворювань органiв травлення у поеднаннi iß /ни/ими захворюван-нями внутрiшнiх органiв та розробка методiв дiагностики i лкування» (№ державноУреестрацп 0111 U 004887)
В такому разi особливу роль в онкопроктоло-гп в^фграе визначення ступеня поширеност пух-линного процесу при плануванн нео-ад'ювантного лкування мюцевопоширеного раку прямо!' кишки за допомогою променевих методiв [3,5,6,7].
В останне десят^ччя спостер^аеться тен-ден^я до збтьшення числа онколопчних ура-жень прямоТ кишки. В структурi онколопчно'Т за-хворюваност в УкраТн РПК посщае 5-6 мюце i складае 19,7 випадш на 100 000 населення на рк, смертнють - 12,1 випадш i посщае 3-4 мюце. За даними УкраТнського нацюнального канцер-реестру, у 32% па^етчв при первинному зверненн дiагностують занедбан випадки за-хворювання. Щодо ПолтавськоТ обласп, то у 29,7% хворих пухлинний процес дiагностуеться в Ш-М стадiях [1,4].
Вщомо, що вщ 20% до 55% уперше зареест-рованих хворих на РПК мають вщдалене метас-татичне або мюцеве шфтьтративне поширення на сусщш органи й тканини, що не дозволяе ви-користовувати хiрургiчне втручання на першому етап лкування [1, 3].
З метою пщвищення резектабельност пухлини у хворих на МП РПК застосовують нео-ад'ювантну хiмiопроменеву терашю, що дозволяе, за рахунок зменшення розмiрiв пухлини i зв'язку з навколишшми органами, полегшити подальше виконання хiрургiчних втручань [3,6].
Мета дослщження
Вивчення ролi та можливостей променевих методiв дослщження, зокрема стральноТ комп'ютерно! томографи в дiагностицi та стадю BaHHi мюцевопоширеного РПК.
Матерiал та методи
Для вирiшення поставлено! мети було поддано всебiчному та комплексному обстеженню 85 хворих на мiсцевопоширений РПК, що знаходи-лись на лкуваны в проктологiчному вiддiленнi та у вщдтенш променево! терапи Полтавського обласного ключного онкологiчного диспансеру.
Серед обстежуваних пацieнтiв кiлькiсть чоло-вiкiв склала 57,1%, жiнок - 42,9%. Аналiз звiтiв та джерел лiтератури свщчить, що не iснуe едино! думки щодо переважного ураження РПК чо-ловшв чи ж1нок. Разом з тим, за даними нашого
дослiдження, ктькють хворих чоловiкiв у 1,3 рази вища, шж жшок [1,4,6].
BiK обстежуваних пацieнтiв складав вщ 34 до 85 ромв, середнiй BiK складав 64,9±1,1 poKiB, ме-дiана - 65,0. Бiльшу частину хворих було зарее-стровано у вкових категорiях 60-69 рош -(39,7%) та 70-79 рош - (30,1%), що повнiстю корелюе з даними бiльшостi дослiдникiв [2,3,4,7].
Щодо окремих локалiзацiй РПК, то серед них переважну бтьшють складали хворi з уражен-нями середньоампулярного (52,9%) та нижньо-ампулярного (41,2%) вщд^в прямой кишки.
Bсi дослщжуваш пацiенти на етапi обстежен-ня мали верифкацш РПК гiстологiчно. В основному (62,5%), це були аденокарциноми рiзного ступеню диференцiювання. Щодо стадш пух-линного процесу, то зпдно мiжнародноl класифн кацiйноl системи хвороб 7-ого перегляду, це були T3-4N0M0i T3-4N1M0 та T3-4N2M0 стадп.
Пацiентiв дослiджували за допомогою методiв променево' дiагностики пiд час виконання комплексу первинного клшко-лабораторного, шстру-ментального та променевого обстеження. Тради-цiйне рентгенологiчне дослiдження було проведено уам хворим. 1ригоскопш з одномоментним подвiйним контрастуванням виконували на апа-ратах РУМ-20М-СГ312-5ПФ (Ройя) та цифровому рентген-дiагностичному комплекс (РДК). Спн ральну комп'ютерну томографш проводили на апаратi CT/e Dual фiрми GE (США) у звичайному режимi за стандартними методиками.
Результати та 1х обговорення
В результат проведеного аналiзу встановле-но, що при проведены фiброколоноскопil 57 хворих на МПРПК з поширенютю процесу Т3 пу-хлина в просвт прямо'' кишки вiзуалiзувалася у вах випадках, але при цьому у 28,1% оаб вда-лося оцшити тiльки дистальну частину процесу, що було пов'язане з вираженим стенозом про-св^у кишки. Разом з тим при iригоскопil тiльки у 3,5% хворих контраст далi стенозу не пройшов, що не дозволило вiзуалiзувати всю протяжнiсть ураження.
До того ж при фiброколоноскопil протяжнiсть пухлини по довжиш кишки визначили у 73,6% оаб, при iригоскопil цей критерш вдалося визна-чити у 96,5% хворих, проти 100% - при страль-нш комп'ютернiй томографи.
Отже, не всi методи дослщження дозволили оцiнити протяжнiсть ураження прямо! кишки по довжиш. Як правило, це було пов'язано зi знач-ним ступенем стенозу просвiту кишки. I лише сшральна комп'ютерна томографiя дозволила оцiнити протяжнiсть ураження стшки пухлинним процесом та ступiнь стенозу практично у вах па^етчв. До того ж, за даними СКТ було вiрно встановлено тип росту пухлини: у 19,4% - ендо-ф^ний, у 21,0% - екзоф^ний, в шших випадках -змшаний тип росту.
Далi оцшювали стан стiнки кишки в зош ураження та проростання параректальноУ кл^кови-
ни пухлинним процесом, що мае велике значен-ня в план вибору тактики подальшого лкування та вибору об'ему оперативного втручання. Вiзу-алiзувати вказанi променевi ознаки дозволяе лише СКТ.
Так, потовщення стшки прямот кишки до 1520мм визначалося у 54,4% хворих, бтьше 2см товщина стiнки кишки була виявлена у 45,6%. Стан параректальнот кл^ковини оцiнювали лише за даними стрально'т комп'ютерноТ томографiT, як симптом тяжистост по зовнiшньому контуру кишки в зош пухлинного ураження у вах хворих. Дана променева ознака являеться патогномош-чною у визначенш поширеностi процесу Т3. На СКТ збтьшеш регiонарнi лiмфовузли виявлено у 42,1% випадках. Проростання в сумiжнi органи не визначали.
Таким чином, стральна комп'ютерна томо-графiя мае переваги перед шшими методами обстеження хворих на рак прямот кишки з поширенютю процесу Т3 на дооперацшному етат, пов'язанi з ТТ можливiстю визначати протяжнiсть поширення пухлини по окружност та довжинi кишки, проростання пухлини у параректальну кл^ковину, вiзуалiзувати збiльшенi лiмфатичнi вузли.
При вивченш та аналiзi комплексного дослн дження 26 хворих з поширенютю процесу Т4 встановлено, що переважна ктькють хворих на МПРПК (82,1%), за даними СКТ, мали змшану та ендоф^ну форму пухлини.
При цьому як i при стадп Т3 протяжнiсть ураження по довжиш кишки не завжди вдавалося оцшити загальноприйнятими методиками, знач-ною частиною через виражений стеноз просв^у кишки. При фiброколоноскопiT вiдсоток позитивного результату склав 46,4%, при iригоскопiT -89,4%. За даними СКТ вдалося оцшити протяж-нють пухлинного ураження у 100% випадш, не-залежно вiд вираженостi стенозу просв^у кишки.
При визначеннi симптому ураження пухлинним процесом стшки кишки по окружност при iригоскопiT встановлено циркулярний рют у 82,1% випадках. За даними ж СКТ виявлено циркулярний рют у 75,0% хворих, а у 25,0% випадках це було асиметричне ураження по окру-жност стшки кишки. Практично ва хворi мали стенозування просв^у, його ступшь i протяж-нiсть також оцiнювалася вищеописаними методами. З тих же причин не вдалося вiзуалiзувати проксимальний край пухлини у 53,6% хворих при фiброколоноскопiT та у 10,7% - при iригоскопiT. При чому тим патентам, у яких протяжнють стенозу i пухлинного ураження загальноприйнятими методиками оцшити не вдалося, стральна комп'ютерна томографiя дозволила визначити дану ознаку.
Далi проводилася оцiнка стiнки кишки в зош ураження, стан параректальноT кл^ковини i су-мiжних органiв, що дозволяла вiзуалiзувати лише стральна комп'ютерна томографiя. Так, потовщення стшки в зош ураження до 15 - 20мм за
даними СКТ виявлено у 35,8% хворих, потов-щення бтьше 20мм констатовано у 64,2%.
У вах па^ен^в було встановлено проростан-ня пухлини в параректальну клiтковину, що ви-значалось за наявнiстю тяжистост по зовшш-ньому контуру стшки кишки. До того ж, у 28,6% хворих дiагностовано збiльшенi регюнарш лiм-фовузли бiльше 1,5см в дiаметрi. Патогномошч-ною променевою ознакою поширеностi РПК Т4 являеться проростання пухлинним процесом сумiжних органiв, що було виявлено у вах хворих. Так, проростання пухлини в матку виявлено у 21,4% хворих, у сечовий мiхур - у 35,8% хворих, у передмiхурову залозу - у 32,1% i в кютки тазу — у 10,7% випадках.
Отже, при комплексному обстеженш па^етчв ттьки сшральна комп'ютерна томографiя, неза-лежно вщ ступеню стенозування просвiту кишки, дозволила вiзуалiзувати поширенiсть пухлини в параректальну кл^ковину та проростання в су-мiжнi органи, що вiдповiдае поширеност проце-су Т4.
Слiд вщм^ити, що залучення до патолопчно-го процесу навколишшх органiв i, як результат, формування пухлинного конгломерату, який включае в себе саму пухлину i сусщш органи, ускладнюе проведення радикальних хiрургiчних втручань.
Висновки
Таким чином, аналiзуючи можливостi комплексного променевого обстеження па^етчв з МПРПК для дiагностики та стадiювання процесу, встановлено, що вiзуалiзувати пухлини локалн зованi у всiх вiддiлах прямоT кишки, разом з мо-жливютю проведення бiопсiй, дозволяе застосу-вання ректороманоскопп. Разом з тим при знач-ному стенозуваннi просвiту прямое кишки проведення такого дослщження неможливе.
Застосування iригоскопiT в обстеженш наших пацiентiв дозволило оцiнити локалiзацiю, тип росту пухлини та протяжнють ураження по довжинi кишки. Але дана методика не дала можливост
Реферат
ЗНАЧЕНИЕ ЛУЧЕВЫХ МЕТОДОВ ИССЛЕДОВАНИЯ ДЛЯ ДИАГНОСТИКИ МЕСТНОРАСПРОСТРАНЕННОГО РАКА ПРЯМОЙ КИШКИ Васько Л.Н.
Ключевые слова: местнораспространенный рак прямой кишки, спиральная компьютерная томография.
Изучены возможности применения лучевых методов диагностики, в частности спиральной компьютерной томографии, для диагностики и стадирования местнораспространенного рака прямой кишки. Материалы и методы: 85 больных с местнораспространенным раком прямой кишки до и после проведения неоадъювантной химиолучевой терапии были обследованы с помощью эндоскопических и лучевых методов исследования, в том числе спиральной компьютерной томографии. Изменения, полученные при обследовании в динамике изучены качественно и количественно. В результате проведенного исследования установлено, что при комплексном обследовании больных МПРПК только спиральная компьютерная томография, независимо от степени стенозирования просвета кишки, позволила правильно оценить протяженность распространения опухоли по окружности и длине кишки, прорастание опухолей в параректальную клетчатку и смежные органы, наличие увеличенных лимфоузлов. Спиральная компьютерная томография является высокоинформативным, эффективным и достоверным методом обследования больных местнораспространенным раком прямой кишки на доопе-рационном этапе.
визначити розповсюдження процесу за межi CTi-нки кишки та дiагностувати метастази в репонарш лiмфатичнi вузли.
За допомогою стральноТ комп'ютерноТ томо-графп у хворих на МПРПК була правильно оцн нена протяжнють поширення пухлини по окружное^ та довжиш кишки, проростання пухлин у параректальну кл^ковину та сумiжнi органи, на-явнють збтьшених лiмфовузлiв.
Разом з тим цей метод дослщження не дозволяе вiзуалiзувати проростання пухлини в окремi шари кишковоТ стшки, зокрема в м'язовий шар, що е визначним в диферен^альнш дiагно-стиц локалiзованого i мюцевопоширеного раку прямо'' кишки. Це диктуе перспективнють дослн дження можливост доповнення метода страль-ноТ комп'ютерноТ томографп трансректальним ультразвуковим дослщженням прямо'' кишки для стадшвання пухлинного процесу та контролю ефективност проведеного лкування.
Лтература
1. Беляева А. В. Современные представления о прогностических факторах колоректального рака / А. В. Беляева, А. Б. Моисеен-ко, А. В. Гуляев // Вопросы онкологии. - 2011. - Т. 57, № 3. - C. 279-285.
2. Машкин А. М. Роль эндоскопических методов в ранней диагностике колоректального рака / А. М. Машкин, Н. А. Шаназаров, К. У. Батырбеков // Фундаментальные исследования. - 2014. - № 7. - С. 843-847.
3. Гришина О. Г. Мультиспиральная компьютерная томография в уточняющей диагностике внекишечного распространения рака прямой кишки / О. Г. Гришина, Н. К. Силантьева, А. А. Невольских, Т. А. Агабабян // Сибирский онкологический журнал. -2011. - Приложение № 2. - С. 24.
4. Рак в УкраТш, 2013-2014. Бюллетень Нацюнального канцер-реестру УкраТни. - 2015. - № 16. - КиТв. - 93 с.
5. Яковенко Я. А. Трудности при проведении колоноскопии / Я. А. Яковенко // Therapia. УкраТнський медичний вюник. - 2014. - № 10. - C. 32.
6. Zhou X. Applications of computed tomography pelvimetry and clinical-pathological parameters in sphincter preservation of mid-low rectal cancer / X. Zhou, M. Su, K. Hu [et al.] // International journal of clinical and experimental medicine. - 2015. - Vol. 8 (2). - P. 2174-2181.
7. Kobayashi Hirotoshi Diagnostic Performance of Multidetector Row Computed Tomography for Assessment of Lymph Node Metastasis in Patients with Distal Rectal Cancer / Hirotoshi Kobayashi, Akifumi Kikuchi, Satoshi Okazaki [et al.] // Annals of Surgical Oncology. -2015. - Vol. 22, № 1. - P. 203-208.
Summary
VALUE OF RADIOLOGICAL INVESTIGATION FOR DIAGNOSIS OF LOCALLY ADVANCED RECTAL CANCER Vasko L.N.
Key words: local rectal cancer, helical computed tomography
This article describes the options in using radiological imaging techniques such as helical computed tomography (CT) for the diagnosis and staging of locally advanced rectal cancer. 85 patients with locally advanced rectal cancer were comprehensively examined, including endoscopic and helical CT investigations, before and after neoadjuvant chemoradiotherapy. The changes obtained during the examination in the dynamics were subjected to qualitative and quantitative processing. It was found that the among all the components of comprehensive examination of the patients with locally advanced rectal cancer only helical CT regardless of the degree of stenosis of the intestinal lumen enabled to assess accurately the tumour spread along the circumference and length of the intestine, tumour invasion into adrectal tissue and adjacent organs, presence of enlarged lymph nodes. Conclusion: Helical CT is a highly effective and reliable method for diagnosis locally advanced colon at preoperative stage.
УДК 616.89-008.1-085.854 Герасименко Л.О.
В1ДМ1ННОСТ1 КОГН1ТИВНОГО ДЕФ1ЦИТУ ПРИ ТЕРАПИ АТИПОВИМИ НЕЙРОЛЕПТИКАМИ У ПАЩ6НТ1В 13 ШИЗОФРЕН16Ю
ВДНЗУ «УкраТ'нська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Метою дослдження було оцнити змни когнтивноТ функцн у стабльних амбулаторних хворих на ши-зофреню, як приймають стаб'тьну дозу атипового нейролептика. Були обстежен 144 патента за допомогою клМко-психопатологчного, клМко-катамнестичного та психод'агностичного метод'в. Ког-нтивний дефцит та його вплив на соц/'альне функцюнування визначали за допомогою шкали оцнки ко-гн'тивноУ функцИ при шизофренн, SCoRS (2001). Результати дослдження показали, що фармакотера-пя повинна враховувати вплив атипового нейролептичного препарату на когштивну функцю патента (швидксть мови, робочу пам'ять, вербальне та взуальне навчання, пам'ять, увагу), забезпечити мЫмальн прояви побiчноi' ди лкарського засобу та мiжлiкарськоi взаемодИ
Ключов1 слова: шизофрения, когжтивний дефицит, атипов1 нейролептики.
Робота е фрагментом НДР «Клiнiко-психопатологiчнi та патопсихологiчнi характеристики пацiентiв з шизофренiею та шизофреноподiбними психозами, поеднаними з вживанням канабноШв», державний реестра^йний номер 0113и001378.
па^етчв [8,9].
Вступ
Терашя шизофренп протягом багатьох деся-тил^ь спрямована переважно на дефщит со^а-льних, професшно-техычних та побутових на-вичок патента [1]. Вщомо, що саме когытивний дефщит знаходиться в основi навичок со^аль-ного функцюнування, його порушення призво-дять до скорочення термов лкування та швалн дизацп па^ен^в даного профтю [2]. Порушення когштивних функцш е одночасним проявом ши-зофрешчного процесу та е результатом впливу традицшних нейролептиш при терапи шизофренп [3,4]. Ознаки когштивного дефщиту вщзна-чаються у 87% па^ен^в вже при першому пси-хотичному епiзодi [5]. Доведено, що типовi нейролептики (галоперщол, трифтазин, амшазин) негативно впливають на когштивну функцш при шизофрени, а виникнення екстра трамщних по-рушень при прийомi традицшних антипсихотич-них препара^в значно попршують нейрокогшти-вну функцш [6,7]. Атиповi антипсихотичн пре-парати, (кве^апш, оланзапш, рисперидон, сертн ндол i зтрасщон), в невисоких дозах практично не викликають екстрашрамщно'Т симптоматики, але також мають цтий ряд рiзноманiтних ктыч-них ефек^в, як впливають на когштивы функцп
Мета роботи
Оцшити змши когштивно'Т функци у стабть-них амбулаторних хворих на шизофренш, як приймають стабтьну дозу атипового нейролептика, зокрема, на кве^рон (п=48), оланзапш (п=44) або рисперидон (п=52) на вщмшу вiд традицшних нейролептикiв (недостатня ефектив-нiсть традицшних нейролептиш, погана Т'х пере-носимють). Провести аналiз факторiв когштив-них змшних у дано' категорп па^ен^в.
Матерiал та методи дослiдження
За перюд з 2013 по 2017 рк обстежено 144 пацiента, яким встановлено дiагноз парано'Тдно'Т шизофренiТ за МКХ-10. Усi хворi проходили об-стеження i лiкування у вщдтеннях ПолтавськоТ' обласноТ клiнiчноТ психiатричноТ лкарш iм. О.Ф. Мальцева. На момент включення до дослщження вс па^енти перебували в стадiТ ремiсiТ не менш як 6 мюя^в та отримували стабiльну дозу антипсихотично'Т терапiТ. Всi пацiенти надали та пщписали iнформовану згоду на участь у дослн дженнi. До наукового дослщження залучено па-цiентiв як жшочо'Т, так i чоловiчоТ статк Вiк па^е-нтiв був у межах вщ 24 до 36 рош. У 53
