CC BY
11
УДК 616 - 073. 756. 8 : 004 Васько Л.М.
1НОВАЦ1ЙНИЙ МЕТОД ЦИФРОВО1 РЕНТГЕНОЛОГ1ЧНО1 В1ЗУАЛ1ЗАЦП - МАЛОДОЗОВИЙ ТОМОСИНТЕЗ
ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Рентгенод'агностика, внасл'док об'ективностi, високоГ оперативностi, доступностi пос'дае провi-дне мсце серед метод'т первинноГ д'агностики. Але такий недолк досл'дження як сума^я зобра-жень усх шар!в тла патента суттево знижуе ефективнсть методу. Цього недолку позбавлена лЫйна томографiя, але вона дозволяе отримувати лише один зр'з потрiбного шару. Тому свого часу дана методика поступилася мсцем комп'ютернiй томограф), яка волод'е вищою роздльною здатнстю i можливстю багато шарового обстеження. Недолiком методу е висока вартсть дос-лiдження i значне променеве навантаження на патента. Сьогодн в клiнiчнiй практиц все бльшого поширення набувае новий метод рентгенологiчно'У в'зуал'зацИ, який отримав назву томосинтезу. При обстеженнi в режим!' томосинтезу використовуеться рентгенiвське випромнювання пд р'з-ними кутами для отримання велико)' к/'лько^i томографiчних зр'з'т патента. Вся iнформацiя пере-даеться в комп'ютер, який i синтезуе тривимiрне зображення досл'джуваного органу. Можливсть отримання великоУ к/'лько^i чтких зр'шв досл'джуваного об'екта дае томосинтезу значн переваги над тради^йною рентгенографiею та лiнiйною томографiею. Дозволяе йому конкурувати з ком-п'ютерною томограф'ею, оскльки при порiвняннiй iнформативностi д'агностичних зображень об-ладнання для томосинтезу дешевше, а променеве навантаження на патента менше, н!ж при ком-п'ютернiй томограф'УУ. Зрозумло, що томосинтез не замнюе комп'ютерно-томографiчного обстеження, але в рядi випадк'т )х дан практично повнстю зставш. Водночас, режим томосинтезу значно розширюе можливостi рентгенод'агностики. Таке досл'дження волод'е високою роздльною здатнстю, зменшуе час отримання томограм та знижуе дозове навантаження на пацiентiв при достатнш к/'лько^i д 'агностично'У iнформацiУ
Ключов1 слова: томосинтез, цифрова рентгенограф1я, лУйна томограф1я, комп'ютерна томограф1я
Стаття е фрагментом iнiцiативноi' академiчноi'науково-дослiдноi'роботи ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматологiчна ака-демiя» «Вивчення патогенетичних механiзмiв розвитку захворювань органiв травлення у поеднаннi !з /ни/ими захворюван-нями внутрiшнiх органiв та розробка методiв дiагностики iлкування» (№ державно)'реестрацп 0111 U 004887).
Радюлопчш методи дослщження е не-вщ'емною частиною сучасноТ медичноТ практики. Очевидна користь Тх застосування суттево пере-вищуе незначний радiацiйний ризик. В УкраТш щорiчно виконуеться понад 50 млн радюлопчних дослщжень, що дозволяе правильно встановлю-вати до 90% дiагнозiв. Разом з тим, варто пам'ятати, що нав^ь невелик дози опромшення не можуть бути абсолютно безпечними. Невелика частка генетичних мутацш i злоякюних захворювань е наслщком впливу природного радiа-цшного фону. А дiагностичне медичне опромн нення, будучи основним джерелом техногенного опромшювання населення, додае близько 1/6 до дози, одержаноТ через природний радiацiйний фон [1;2].
Одним з найбтьш ефективних шляхiв змен-шення ризиш у радюлогп е перехщ рентгеног-рафи, в тому чи^ маммографп, флюорографп, на цифровi технологи. Цей процес почався ще на початку ХХ1 стол^тя i на сьогодн практично вс лкувальн заклади мають цифровi рентгешв-сью, флюорографiчнi, маммографiчнi, дентальн та iншi цифровi апарати. А понад 50% скриншго-вих апара^в для обстеження оргашв грудноТ клн тки оснащено цифровими приймачами [2;3].
У результат переведення таких апара^в на цифрову технолопю вiзуалiзацiТ рентгешвських зображень у 10-15 разiв зменшилося дозове навантаження на па^етчв, у десятки разiв змен-шився час отримання дiагностичноТ iнформацiТ, а також рiзко знизилася ктькють неякiсних рент-
генограм. В першу чергу через можливють замн ни запам'ятовуючих касет i касет з рентгешвсь-кою плiвкою, а також старих рентгешвських еле-ктронно-оптичних перетворювачiв на високочут-ливi динамiчнi цифровi приймачi.
Така модернiзацiя дозволяе в рамках тради-цiйноТ рентгенодiагностики полiпшити можливо-стi рентгенiвських комплешв, спростити Тх конс-трукцiю, вщмовитися вiд використання коштов-ноТ рентгешвськоТ плiвки, створити електроннi архiви. До того ж, використання в таких комплексах комп'ютерноТ постобробки дозволило пщня-ти якють рентгенографiчних зображень на рь вень, недосяжний для традицшноТ аналоговоТ плiвковоТ технологи [1 ;2;3].
Слiд вiдмiтити, що незважаючи на значний розвиток та впровадження в практику таких но-вих медичних дiагностичних технологiй, як комп'ютерна томографiя та магштно-резонансна томографiя, рентгенологiчний метод дослщження залишаеться актуальним. Бiльше того, рент-генодiагностика, внаслiдок об'ективностi, високоТ оперативностi, доступностi та зручностi надання результат обстеження пацiентiв, посiдае провн дне мiсце серед методiв первинноТ дiагностики [1].
Тому, актуальним залишаеться завдання переведення на цифрову технолопю рентгенодiаг-ностичних апара^в у закладах 1-го i 2-го рiвнiв надання медичноТ допомоги, де мае виконувати-ся дiагностика для бiльш жж 90% звернень гро-мадян.
АктуальН проблеми сучасно! медицины
Незважаючи на високу детальнють зобра-ження, що формуеться, низьке дозове наванта-ження на патента, компактнiсть обладнання i малу його цiну, рентгенографiя мае таю серйозн недолiки, як велик помилки у вимiрах розмiрiв i рентгешвсько! щiльностi зображень, що форму-ються. Основний же недолiк рентгенографп, за-кладений у принципi формування рентгенограм, - сума^я зображень уах шарiв тiла пацiента, ро-зташованих мiж рентгенiвським випромiнювачем i приймачем. Це значно ускладнюе читання рентгенограм i суттево знижуе ефективнiсть рентгенографп як дiагностичного методу. Тому постала необхщнють подання дiагностичноТ шформаци у виглядi великого числа томографiчних зрiзiв без iстотного збтьшення дозового навантаження на пацiентiв.
Сьогодн в клiнiчнiй практицi все бтьшого поширення набувае новий метод рентгенолопч-ноТ вiзуалiзацil, який отримав назву томосинтезу.
Враховуючи вищезазначене, метою дано! роботи стало вивчення можливостей та перспектив малодозового томосинтезу для дiагностики рiзних органiв та систем в порiвняннi з iншими променевими методами дослщження.
В режимi томосинтезу використовуеться рен-тгенiвське низькодозове випромшювання пiд рн зними кутами. Вся шформа^я передаеться в комп'ютер, який i синтезуе тривимiрне зобра-ження дослщжуваного органу. Томосинтез став розвитком вщомо! лiнiйноТ (конвенцшно!) томо-графп з використанням цифровоТ технологiТ вн зуалiзацiТ рентгенiвських зображень. Тому, дане дослщження можна проводити на обладнанн для лшшно! томографiТ, якщо замють плiвки ви-користовувати цифровий динамiчний приймач [2;3;4].
Але на вщмшу вiд лiнiйноТ томографiТ, при якш отримують зображення тiльки одного досить товстого зрiзу об'екта дослiдження, що знахо-диться на певнiй вщсташ вiд касети з плiвкою, томосинтез дозволяе отримати дектька чiтких зрiзових зображень дослiджуваного об'екта.
Разом з тим, незважаючи на значну частину переваг, таких як низька вартють, доступнють i простота пiдготовки патента до дослiдження, лiнiйна томографiя свого часу поступилася мю-цем комп'ютернш томографiТ. Дане дослiдження дозволяе отримати на порядок бтьше дiагнос-тично! iнформацiТ про стан органiв та систем в нормi та патологи, про розмщення сумiжних ор-гашв, тканин, судини та iн. За даними багатьох дослщниш iнформативнiсть методу складала 95% i вище. I хоча комп'ютерна томографiя значно дорожча за лiнiйну томографiю i променеве навантаження на пацiента при ТТ проведеннi вище, останнiми роками лiнiйна томографiя вщш-шла на заднiй план i сьогодн використовуеться дуже мало.
Можливiсть отримання велико! кшькосп ч^-
ких зрiзiв дослiджуваного об'екта дае томосинтезу значн переваги над традицiйною рентгеног-рафiею та лiнiйною томографiею, а також дозво-ляе йому конкурувати з комп'ютерною томогра-фiею, оскiльки при порiвняннiй iнформативностi дiагностичних зображень обладнання для томо-синтезу дешевше, а променеве навантаження на патента менше, нiж при комп'ютернiй томо-графп [2;4].
Перевагою комп'ютерно! томографiТ е висока роздтьна здатнiсть, що дозволяе вiзуалiзувати i вимiрювати розмiри патологш навiть дуже низь-ко! рентгешвсько! щiльностi. Недолiком комп'ютерних томографiв е велик габарити, висока вартють апаратури як при закушвл^ так i пiд час експлуатацiТ та ремонту. До того ж, цьому методу вiзуалiзацiТ притаманне пщвищене дозове навантаження на патента. Нав^ь таку перевагу комп'ютерно! томографп, як тривимiрна ре-конструкцiя об'екта дослщження, в останн роки вдалося реалiзувати при томосинтезi за допомо-гою методу нелiнiйного зворотного проектування [3].
Швидке поширення останнiми роками обладнання для томосинтезу та обфунтованого збн льшення уваги до нього свщчить про те, що цей метод з'явився вдалим компромюом мiж рентге-нографiею та комп'ютерною томографiею. Зро-зумiло, що томосинтез не замшюе компютерно-томографiчного обстеження. Водночас, режим томосинтезу значно розширюе можливост рент-генодiагностики без ютотного збiльшення дозового навантаження на па^етчв.
Застосування томосинтезу в кл^чнш меди-цини почалося з обстежень молочно! залози, що пiдтверджуеться значною частиною проведених в цьому напрямку дослщжень
[5;6;7;8;9;10;17;18]. Слiд вiдмiтити, що рак молочно! залози найбтьш часто зус^чаеться серед новоутворень у жшок працездатного вiку. А ви-явлення раннiх стадiй раку молочно! залози, що значно збтьшуе шанси на своечасне i бiльш ефективне (до 90%) лiкування, включно з орга-нозберiгаючими операцiями [9].
Разом з тим, точнють дiагнозу на раншх ста-дiях захворювання, за рiзними джерелами, ста-новить близько 85%, що часто призводить до необхщносп проведення додаткових дослн джень. А це збтьшуе дозове навантаження на жшок, збтьшуе вартють дослщження i додаткових стресових чинниш у обстежуваних тощо. Даш проблеми устшно долаються з викорис-танням цифрового томосинтезу, який забезпе-чуе можливють отримання тривимiрних зображень молочно! залози. Дозволяе оцшити отри-маний зрiз, усуваючи зображення тканин, що знаходяться зверху або знизу, що призводить до ускладнення дiагностики пщ час звичайно! рентгешвсько! маммографiТ. З'являеться можливiсть
оцшити внутршню арх^ектошку тканин молочноТ залози, особливо високоТ щiльностi, наявнють мiкрокальцинатiв, асиметричних структур у pi3-них анатомiчних площинах за допомогою лише одного сканування [9;10;17;18].
За даними багатьох дослщникв, при порiв-няннi томосинтезу 3i скринiнговою цифровою маммографieю у двох проекцiях встановлено, що у бтьш нiж 89% випадкв томосинтез точнiше визначав розмiри новоутворень i порушення ар-х^ектошки, був iнформативнiшим при виявленнi вузлових утворень та кальцина™ на фош дифу-зних змiн. До того ж, переваги томосинтезу порн вняно з цифровою маммографieю були бтьш значними у обстежуваних ж1нок з високою щть-нiстю молочних залоз [6;8;18;19;20;21].
Останнiм часом за кордоном дослщження молочноТ залози за допомогою томосинтезу стало дуже розповсюдженим методом. Так, у США дослщження молочноТ залози за допомогою томосинтезу визнаш офщшно i витрати на Тх про-ведення покриваються страховою медициною. Томосинтез дозволяе значно зменшити кiлькiсть сумнiвних випадкiв, виявлених при традицшнш маммографiТ, що знижуе частоту повторних об-стежень.
Ниш все бтьше дослiджуеться застосування томосинтезу в дiагностицi iнших органiв та систем. Зокрема, для обстеження кютково-суглобовоТ системи, органiв грудноТ клiтини, в тому числi у фтизiатрiТ та онкологiТ, а також пе-д1атр1Т [4;11;12;13;14;15;16;22;23;24;25;26;27].
Так, останшм часом все бiльше з'являеться публкацш щодо застосування цифрового томосинтезу в остеологи. Зокрема, були проведен дослщження з оцшки ефективностi застосування цифровоТ рентгенографiТ i томосинтезу для дiаг-ностики хвороби Легга-Кальве-Пертеса (остео-хонропатiТ головки стегновоТ кiстки). Режим томосинтезу дозволив вiзуалiзувати невиявлен за допомогою рентгенографiТ патологiчнi змши кют-ковоТ тканини у вах пацiентiв дослiджуваноТ гру-пи незалежно вщ стадiТ захворювання. Дослщ-ники в^^чають, що точнiсть, чутливiсть i спе-цифiчнiсть при рентгенографiТ становили 73,3, 70,3 i 71,2%, а при томосинтезi - 91,8, 92,4 i 93,1% вiдповiдно. Таким чином, томосинтез во-лодiе вищою шформативнютю в порiвняннi з цифровою рентгенографiею i може бути рекоме-ндований як метод вибору при дiагностицi осте-охондропатiТ головки стегновоТ кютки [13;14].
Вiдомi данi iз застосування томосинтезу в дн агностицi шших захворювань кiстково-суглобовоТ системи: пухлин, туберкульозу, ревматоТдного артриту, в тому чи^ i в педiатричнiй практицi. Використання томосинтезу для дiагностики захворювань кюток i суглобiв у д^ей та пiдлiткiв мае значнi перспективи. Jenna M. King зi ствав-торами провели оцiнку дiагностичноТ точност зображень хребта у дiтей методом цифрового томосинтезу. За результатами дослщження показано, що режим томосинтезу мае таку ж або
значно кращу якють вiзуалiзацiТ, шж цифрова рентгенографiя, зi збереженням бiльш низького променевого навантаження в порiвняннi iз комп'ютерною томографiею [16;23].
Таким чином, враховуючи м^мальне проме-неве навантаження на патента томосинтез ак-туальний в обстеженш дiтей та пщл™в. А мож-ливiсть проведення уточнюючо! рентгенодiагно-стики при мiнiмальному променевому наванта-женнi на пацiента актуалiзуе застосування цифрового томосинтезу в педiатричнiй радiологiТ, де вiн знаходить сьогодн все бiльше застосування [14;15;16].
Згiдно дослiджень з вивчення можливостей томосинтезу в дiагностицi норми та патологи хребта встановлено, що томосинтез дае значно бтьше шформаци про хребц порiвняно з рент-генографiею. Таким чином, цифровий томосинтез може широко застосовуватись для дiагнос-тики травм хребта та для виявлення кюткових деструктивних змш, зокрема, при туберкульоз-ному спондилiтi [15;22;23;27]. До речi, дослщже-но, що при практично однакових показниках дiа-гностично! iнформативностi комп'ютерно! томо-графи та томосинтезу променеве навантаження на патента при томосинтезi в 1,5-2 рази менше, нiж при комп'ютерно-томографiчному обстежен-нi. Хоча останне мае переваги в цьому випадку лише при вiзуалiзацiТ патологи у паравертебра-льних тканинах [22].
Позитивш результати застосування цифрового томосинтезу для дiагностики оргашв грудноТ клiтки вщзначеш в дослiдженнях, де показано, що томосинтез дозволяе отримувати шформа-тивш зображення при значному зниженнi променевого навантаження в порiвняннi з лшшною та комп'ютерною томографiею. Цифровий томосинтез розширюе можливост рентгенолопчного методу при дослiдженнi оргашв грудноТ кл^ки i пе-ревершуе цифрову рентгенографш у виявленнi багатьох рентгено-семютичних ознак. Вiн може використовуватися як для дiагностики захворювань, так i для виявлення та оцiнки пошкоджень при травмах. Хоча томосинтез i поступаеться багатозрiзовiй комп'ютернш томографи в якостi дiагностики захворювань i пошкоджень органiв грудноТ кл^ки, проте вiн дозволяе в бшьшосп випадкiв отримати додаткову iнформацiю [4;14;16].
Дослiдники зазначають, що цифровий томосинтез мае кращу дiагностичну точнють порiвня-но з рентгенографiею у виявленш легеневих уражень, а також вщносно невелике променеве навантаження. Томосинтез як уточнююча методика дозволив у бшьшосп випадкв виключити або пщтвердити наявнiсть вогнищевих змiн у ле-генях, виявлених при рентгенографи [4;11]. Крiм того, вш може бути використаний для динамiчнот оцiнки туберкульозних змiн легень на ™ проведено! хiмiотерапiТ. Порiвняння ефективностi ме-тодiв променево! дiагностики у хворих на тубер-кульоз оргашв дихання показало, що метод то-
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
мосинтезу перевершуе традицiйну рентгеногра-фiю за чутливютю: чутливiсть томосинтезу у ви-явленн специфiчних патологiчних змiн легень становила 74,9%, що на 17,7% бтьше, шж при рентгенографiï, i на 18,6% менше, нiж при комп'ютернш томографiï [11].
Нинi на радюлопчних форумах i сторшках на-укових журналiв обговорюеться можливiсть замши комп'ютерноТ томографiï цифровим томо-синтезом при скриншгу раку легень, осктьки по-казники виявлення некальцифiкованих ново-утворень у легенях у цих методах практично од-наковi. Щодо рентгенографiï, то вона дозволяе виявляти ™i в легенях значних розмiрiв та ви-сокоТ щiльностi, а при томосинтезу завдяки по-шаровш вiзуалiзацiï, вдаеться дiагностувати до-сить дрiбнi патологiчнi змiни малоТ щтьностк Аналiз результатiв показав, що при рентгеног-раф^ чутливiсть складала 20%, специфiчнiсть -63%, тодi як при томосинтезi цi показники були 46% та 84% вщповщно. Тому чутливють томосинтезу в 2,3 рази, а специфiчнiсть - в 1,3 рази вища, шж аналопчш показники при рентгеног-рафи [24;25;26;27].
Таким чином, можна зробити висновок, що при застосуваннi томосинтезу виявляемють раку легень досить висока, а патент отримуе значно менше опромшення, що мае велике кл^чне значення.
Отже, малий кут сканування в системах то-мосинтезу дозволяе знизити дозове наванта-ження на па^енив в порГвнянш з комп'ютерно-томографiчним обстеженням.
Томосинтез у цтому не замшюе застосуван-ня комп'ютерноТ томографiï, але в рядТ випадкiв Тх даш практично повнГстю зiставнi.
Водночас, режим томосинтезу дозволяе юто-тно розширити дiагностичнi можливостГ рентге-нографiï без ютотного збiльшення променевого навантаження на па^енив.
Лiтература
1. Нацiональне к6рГвництво для л^рГв, якГ направляють па^ен-тГв на радiологiчнi дослГдж6ння / МОЗ УкраТни, АРУ. - К.: Медицина УкраТни, 2016. - 78 с.
2. МГрошнич6нко С.1. Р6алiзацiя томосинтезу на р6нтг6нографiч-ному комплекс з лГнГйною томографiею / С.1. МГрошнич6нко,
A.B. Мотолига, А.О. Невгасимий, С.П. Сенчуров // Променева дiагностика, променева т6рапiя. - 2013. - № 1-2. - С. 73-77.
3. Баранов В.А. Методы решения реконструктивных задач радиационного контроля на основе «нелинейного томосинтеза» /
B.А. Баранов, У. Эверт, Е.С. Учайкина // Вестник науки Сибири. - 2012. - № 1 (2). - С. 11-14.
4. Никитин М.М. Возможности цифрового томосинтеза в диагностике различных форм туберкулеза легких / М.М. Никитин // REJR. - 2016. - 6 (1). - Р. 35-47.
5. Рожкова Н.И. О возможностях маммографического цифрового томосинтеза / Н.И. Рожкова, Г.В. Решетцова, С.Б. Запирова // Радиология - практика. - 2008. - №6. - С. 19-23.
6. Гринберг M.B. Дигитальный томосинтез - новая технология в диагностике непальпируемого рака молочной железы / М.В. Гринберг, Н.В. Харченко, М. А Кунда, М. М. Запиров // Вестник РУДН, серия Медицина. - 2015. - № 3. - С. 46-59.
7. Высоцкая И.В. Современные возможности диагностики патологии молочных желез / И.В. Высоцкая, Н.В. Заболотская, В.П. Летягин [и др.] // Опухоли женской репродуктивной системы. -
2015. - С. 18-26.
8. Жагонова B.E. Современные методы неинвазивной лучевой диагностики рака молочной железы / B.E. Жагонова, М.П. Ефремова, Е.А. Дорохова // РМЖ. - 2016. - №5. - С. 321-324.
9. Васько Л.М. Цифрова маммографiя як метод раннього виявлення раку молочних залоз / Л.М. Васько, T.A. Жукова, В.Ф. Почерняева // Здоров'я людини: теоретичш, практичш та ме-тодичш аспекти : Всеукра'шська науково-практична конферен-ця : Мат. конф. - Полтава, 2016. - С. 19-20.
10. Дабагов А.Р. Маммографический цифровой томосинтез в современной электронной медицине / А.Р. Дабагов // Журнал радиоэлектроники. - 2012. - №4. - С.11-14.
11. Нечаев В.А. Возможности томосинтеза в диагностике заболеваний и повреждений органов грудной клетки / В.А. Нечаев, А.Ю. Васильев // Клиническая медицина. - 2016. - Т. 8 (2). - С. 59-65.
12. Никитин М.М. Сравнительная оценка контроля эффективности химиотерапии больных туберкулезом легких при рентгенографии и цифровом томосинтезе / М.М. Никитин, А.С. Пузько, Г.В. Ратобыльский // Tuberculosis and Lung Diseases. - Vol. 94. -
2016. - №12. - Р. 15-17.
13. Васильев А.Ю. Анализ эффективности применения томосин-теза при диагностике остеохондропатии головки бедренной кости (болезнь Легга - Кальве - Пертеса) / А.Ю. Васильев, С.С. Карпов //Альманах клинической медицины. - 2017. - Январь-февраль. - 45 (1). - С. 14-22.
14. Карпов С.С. Возможности методики томосинтеза в исследовании костей и суставов у детей и подростков (обзор литературы) / С.С. Карпов // Радиология-практика. - 2016. - № 4 (58). -С. 42-49.
15. Цыбульская Ю.А. Туберкулезный спондилит - комплексная клинико-лучевая диагностика / Ю.А. Цыбульская, Р.В. Ставиц-кий, И.М. Лебеденко [и др.] // Медицинский Альянс. - 2015. -№1. - С. 226-227.
16. Боголепова Н.Н. Использование томосинтеза в детском лечебном учреждении [Электронный ресурс] / Н.Н. Боголепова, М.В. Ростовцев - Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/ispolzovanie-tomosinteza-v-detskom-lechebnom-uchrezhdenii
17. Tagliafico G. Characterisation of microcalcification clusters on 2D digital mammography (FFDM) and digital breast tomosynthesis (DTB): does DTV underestimate microcalcification clusters / G. Tagliafico, M. Mariscotti, Durando C. [et al.] // Eur. Radiol. - 2015. - No.25. - P. 9-14.
18. Kazuaki Nakashima Comparison of visibility of circumscribed masses on Digital Breast Tomosynthesis (DBT) and 2D mammog-raphy: are circumscribed masses better visualized and assured of being benign on DBT / Nakashima Kazuaki, Uematsu Takayoshi, Ito Takahiro [et al.] / Eur. Radiol. - 2017. - 27. - P. 570-577.
19. Benedict R.A. Concurrent CAD with Digital Breast Tomosynthesis Improves Reading Time and Maintains Perfomance for Dedicated Breast and General Radiologists / R.A. Benedict, A.Y. Toledo, J. Boatsman [et al.] // ESR. - 2017. - P. 1177.
20. Zuley M.L. Digital breast tomosynthesis versus sup-plemental diagnostic mammographie views for evaluation of noncalcified breast lesions. / M.L. Zuley, A.I. Bandos, M.A. Ganottetal // Radiology. - 2013. - Vol. 266. - P. 89-95.
21. Jeong M.P. Breast tomosynthesis: Present considerations and future applications / M.P. Jeong, E.A. Franken, М. Garg // Radiographics. - 2007. - Vol. 27 (Suppi. 1). - P. 231-240.
22. Geijer Mats Tomosynthesis of the thoracic spine: added value in diagnosing vertebral fractures in the elderly / Mats Geijer, Eirikur Gunnlaugsson, Simon Gotestrand, Lars Weber, Hakan Geijer // European Society of Radiology. - 2016. - P. 497.
23. King Jenna M. A clinical image preference study comparing digital tomosynthesis with digital radiography for pediatric spinal imaging [Text] / Jenna M. King [et al.] // Proc. SPIE. - 2011. - Vol. 7966. -P.613-620.
24. Низкодозовый томосинтез как эффективный метод скрининга рака легких. [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://himedtech.ru/articles/?SECTIONJD=98&ELEMENTJD=312
25. Yoon Sungwon Аnalysis of lungnodule detectability and anatomical clutter in tomosynthesis imaging of the chest [Text] / Sungwon Yoon [et al.] // Proc. SPIE. - 2009. - Vol. 7258. - P. 581-592.
26. Cho Min Kook CBCT/CBDT with the equipped x-ray projection system for image-guided proton therapy [Text] / Min Kook Cho [et al.] // Proc. SPIE. - 2009. - Vol. 7258. - P. 582-590.
27. Gislason Amber Dose assessment of digital tomosynthesis in pe-diatric imaging [Text] / Amber Gislason, Idris A. Elbakri, Martin Reed // Proc. SPIE. - 2009. - Vol. 7258. - P. 585-596.
Реферат
ИННОВАЦИОННЫЙ МЕТОД ЦИФРОВОЙ РЕНТГЕНОЛОГИЧЕСКОЙ ВИЗУАЛИЗАЦИИ - МАЛОДОЗОВЫЙ ТОМОСИНТЕЗ Васько Л.М.
Ключевые слова: томосинтез, цифровая рентгенография, линейная томография, компьютерная томография
Рентгенодиагностика, вследствие объективности, высокой оперативности, доступности занимает ведущее место среди методов первичной диагностики. Но такой недостаток исследования как суммирование изображений всех слоев тела пациента существенно снижает эффективность метода. Этого недостатка лишена линейная томография, но она позволяет получать только один срез нужного слоя. Поэтому, в свое время, данная методика уступила место компьютерной томографии, которая обладает высоким разрешением и возможностью многосрезового исследования. Недостатком метода является высокая стоимость обследования и значительная лучевая нагрузка на пациента. Сегодня в клинической практике все большее распространение получает новый метод рентгенологической визуализации, который получил название томосинтеза. При обследовании в режиме томосинтеза используется рентгеновское излучение под разными углами для получения большого количества томографических срезов пациента. Вся информация передается в компьютер, который и синтезирует трехмерное изображение исследуемого органа. Возможность получения большого количества четких срезов исследуемого объекта дает томосинтезу значительные преимущества над традиционной рентгенографией и линейной томографией. Позволяет ему конкурировать с компьютерной томографией, поскольку при сравнимой информативности диагностических изображений оборудования для томо-синтеза дешевле, а лучевая нагрузка на пациента меньше, чем при компьютерной томографии. Понятно, что томосинтез не заменяет компьютерно-томографическое обследование, но в ряде случаев их данные практически полностью сопоставимы. В то же время, режим томосинтеза значительно расширяет возможности рентгенодиагностики. Такое исследование уменьшает время получения томограмм и снижает дозовые нагрузки на пациентов при достаточном количестве диагностической информации.
Summary
INNOVATIVE METHOD OF DIGITAL X-RAY VISUALIZATION: LOW-DOSE TOMOSYNTHESIS Vasko L. M.
Key words: tomosynthesis, digital radiography, linear tomography, computer tomography
X-ray diagnostics due to its high accuracy and accessibility occupies a leading place among the methods of primary diagnosis. But such a drawback of the investigation as aggregation of images of all the layers of the patient's body significantly reduces the effectiveness of the method. Linear tomography has no this disadvantage, but it allows health care professionals to receive only one section of the layer needed. Therefore, this technique gave way to a computer tomography, which has high resolution and the possibility of multilayer scanning. The disadvantage of CT examination is its high cost and considerable radiation burden on the patient. Today, in clinical practice, the new method of X-ray imaging, known as tomosynthesis, is becoming increasingly popular. When examining a patient by applying tomosynthesis, X-rays are used at different angles to obtain a large number of patient's tomographic sections. All information is transmitted to a computer, which synthesizes the three-dimensional image of the body researched. The possibility of obtaining a large number of distinct sections of the researched body gives tomosynthesis essential advantages over traditional X-ray and linear tomography. This allows tomosynthesis to compete with computed tomography, since with comparable informaton value of diagnostic images, the equipment for tomosynthesis is cheaper, and the radiation load on a patient is less than that during computer tomography. It is clear that tomosynthe-sis is not a substitute for computed tomographic examination, but in some cases data obtained by two these techniques are almost completely comparable. At the same time, the mode of tomosynthesis significantly expands the possibilities of X-ray diagnostics. Such examinations reduce the timing of receiving tomograms as well as reduce the dose burden on patients with sufficient amount of diagnostic information provided.
