CC BY
17
ства людей. Рекреационная нагрузка на лес не уменьшается в течение всего года, хоть отдельные лесные ландшафты (горнолыжные маршруты, берега озер и реки, ягодники, грибные места) имеют соответствующую сезонную нагрузку.
Ключевые слова: ресурсы, запас, прирост, лесистость, возобновление леса, рекреация.
Bal'kovskiy V.B. Arboreal resources of the forest of north-western areas of Ukraine
The estimation of the state of wood resources of the Volyn, L'viv and Rivne regions is executed. The system of base indicators is set for such estimation and measures are offered on stabilizing of the use of local arboreal resources of the forest. It is set that due to numerous resorts and sanatorium complexes, to the health centers and centers of mountain-skiing, forest arrays serve as the places of rest and making healthy for the most of people. The recreation loading on the forest does not diminish during throughout the year, though separate forest landscapes (mountain-skier routes, banks of lakes and rivers, berry patches, mushroom places) have the proper seasonal loading.
Keywords: resources, stocked, increase, wooded, proceeding in the forest, recreation.
УДК 630(477.41/.42):33 Ст. викл. З. О. Толчанова -
НУ водного господарства та природокористування, м. Рiвне
ЗНАЧЕННЯ ПОЛ1СЬКОГО РЕГ1ОНУ В СИСТЕМ1 Л1СОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРА1НИ
Дослщжено динамшу розвитку люогосподарського комплексу Укра1ни. Визначе-но роль люового господарства Швшчного (Полюького) регюну в системi люогосподарського комплексу Украши. Встановлено, що доцшьним буде розроблення оргашза-цiйно-економiчних заходiв, спрямованих на пщвищення ефективносп використання ль сових ресурав Швшчного (Полюького) регюну Украши, а саме: створення гнучко'1 структури управлшня, яка посилить виробничо-економiчнi зв'язки мiж пщприемствами люопромислового комплексу в межах регюну; обгрунтування ефективносп оргашза-цiйно-економiчних вщносин у межах люопромислового комплексу регюну.
Ключов1 слова: люове господарство, люогосподарський комплекс, Швшчний (Полюький) регюн Украши, люоресурсний потенщал.
Постановка проблеми. Люогосподарський комплекс Украши - це ви-робничо-економ1чна система, яка об'еднуе люове господарство \ люозаготь вельну промисловють та входить до складу люопромислового комплексу Украши. Основною складовою люогосподарського комплексу е люове господарство, яке здшснюе розширене вщтворення та шдвищення продуктивност лю1в, посилення 1'хшх еколопчних функцш, захист та охорону, а також люов-порядкування та використання люових ресурс1в.
Враховуючи те, що за останш тисячолггтя природш умови (грунти, кшмат) Украши майже не змшилися, а площа лю1в, внаслщок впливу д1яль-ност людини, р1зко зменшилася, постае питання розроблення оргашзацшно-економ1чних засад вщтворення та рацюнального використання люових ре-сурЫв. Кр1м того, для територш, де лю становить основу регюнально! еконо-мжи, а люове господарство вщграе вагому сощально-економ1чну роль, важ-ливого значення набувае ефективне ведення люового господарства та стале управлшня люами [1]. В контекст сказаного, значну увагу варто придшити регюнам 1з найбшьшим люовим потенщалом, оскшьки саме вщ них потр1бно вщштовхуватися у формуванш важел1в рацюнального люокористування.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Вивченню тенденцш роз-витку лiсогосподарського комплексу Укра!ни присвячено працi В.С. Бондара, С.А. ГенЫрука, Ю.М. Дебринюка, Е.А. Зшя, В.1. Павлова, В.П. Руденка, 1.М. Синякевича, О.1. Фурдичка, 1.Р. Юхновського [1, 3, 5-7, 9] та ш.
Невирiшенi ранiше частини загально! проблеми. У ходi дослiдження було виявлено, що основна частина наукових праць присвячена здебшьшого дослiдженню люового потенцiалу Карпатського регiону, в розрiзi окремих областей та держави загалом. Проте, недостатне дослiдження лiсового фонду та прюрите^в його використання в Швшчному (Полiському) регiонi Укра!ни (ПРУ) зумовили вибiр теми та мету дослщження.
Постановка завдання. Основною метою статт е дослiдження люоре-сурсного потенщалу ПРУ з метою визначення глибини його впливу на розви-ток люового господарства Укра!ни. Актуальшсть такого дослiдження зумов-лена зосередженням в цьому регюш значно! частини люових ресурсiв та !хньою штенсивною експлуатацiею.
Результати дослiджень. Для визначення сучасного стану та перспектив розвитку люового господарства на сьогодш, науковий штерес становить аналiз його дiяльностi на основi нового наукового шдходу до регiонального економiко-географiчного подшу територи Укра!ни, який розробив д-р екон. наук, професор Е.А. Зшь [2]. Цей шдхщ враховуе природно-кшматичш, еко-номiко-географiчнi, iсторико-етнографiчнi та полггичш чинники.
У цiй роботi розглянуто люогосподарський комплекс ПРУ, який охоп-люе пiвнiчну частину Укра!ни. До складу ПРУ входять Волинська, Рiвненсь-ка, Житомирська, Кшвська (без м. Ки!в), Сумська та Чернiгiвська область Ре-гiон на пiвночi межуе з Бшоруссю, на сходi - з Росшською Федерацiею, на твдш - з Подiльським, на твденному заходi - з Карпатським регюнами Ук-ра!ни, а на заходi - з Республiкою Польща.
ПРУ характеризуеться рiзноманiтнiстю природних умов i багатством природних ресурсiв, якi зумовлеш його географiчним розташуванням, геоло-пчною будовою, характером поверхнi, змiною кимату, що впливае на розпо-дш вод, Грунт1в, рослинного i тваринного св^у (табл. 1).
Табл. 1. Структура природно-ресурсного потенщалу в областях Украти
Регюни та област1 Сумарний по-тенщал у % ввд сумарного потенщалу в Украш Сумарний потенщал ресуршв, %
Мше-ральт Водт Земельт Л1сов1 Фаутс-тичт Природ-но- рек-реащйт
Полшький регюн 16,7 5,3 14,8 58,6 10,2 0,8 10,3
Подшьський регюн 14,9 5,4 11,9 72,4 3,7 0,7 5,9
Карпатський регюн 9,7 11,9 26,7 28,7 14,3 0,2 18,2
Усього по Украш 100 28,3 13,1 44,4 4,2 0,5 9,5
Джерело: складено та розраховано за [3]
Внаслщок анашзу природно-ресурсного потенщалу ПРУ встановлено, що вш мае специфiчну структуру, в якш переважають земельнi (58,6 % вщ сумарного потенцiалу ресурсiв), воднi (14,8 %о), лiсовi (10,2 %о) та природно-
рекреацшш ресурси (10,3 %). Проте найбшьший сумарний потенщал люових ресурЫв е в Карпатському регюш Укра!ни.
Вщповщно до запропоновано! схеми регюнального розвитку бшьша частина ПРУ розташована в зош мшаних лю1в (Полюька низовина, Полюся), швденна - широколистяних лю1в (Волинська височина, Люостеп), охоплюе 25,6 % територи держави (153,8 тис. км2). Це переважно р1внинна територ1я з добре розвиненою пдрограф1чною с1ткою { поширенням низинних болгг. Характерною ознакою зони мшаних лю1в е наявнють розвиненого сшьського та люового господарств. Вказаш обставини визначили формування Полюько! (Швтчно!) зони територи Укра!ни, до складу яко! увшшло шють областей [4; 5, с. 16; 6, с. 12-19].
Станом на 01.01.2007 р. в ПРУ проживае 7624 тис. оЫб, що становить 16 % населення Укра!ни. Регюн характеризуеться вщ'емним природним приростом, що становить 6,9 ос1б на 1000 наявного населення. У Швшчному регюш зареестровано високий р1вень безроб1ття - 8,1 % за загальнодержавного показника 6,8 %. Валова додана вартють (ВДВ) регюну становить 52 млрд. грн, тобто 12 % вщ ВДВ Укра!ни, при цьому ВДВ у розрахунку на одну особу 6,6 тис. грн, проти показника по УкраАт - 9,4 тис. грн [4].
Важливе значення в економщ регюну вщграе люове господарство. Тут зосереджеш люове господарство { люозагот1вля, а також значна частина дере-вообробних { целюлозно-паперових тдприемств. Головш центри деревооброб-ка (Костопшь, Орж1в, Сарни Р1вненсько! областц Володимир-Волинський, Ко-вель Волинсько! областц Малин, Овруч, Коростень Житомирсько! обласп). Це-люлозно-паперова промисловють розташована переважно в невеликих мютах (Малин { Коростиш1в Житомирсько! област1) [5, с. 185; 7, с. 267-290].
Метою ведення люового господарства в Укршт е облж { збереження лю1в, !хне розширене вщтворення, шдвищення продуктивности забезпечення рацюнального використання, а також безперервного та невиснажливого ко-ристування люом. Основш показники ведення люового господарства вщобра-жають ефективнють його д1яльносп. Обсяги продукци (робгг { послуг) люо-вого господарства упродовж 2000-2007 рр. наведено в табл. 2.
Табл. 2. Дипамжа обсяг1в продукци, роб1т г послуг л1сового господарства
Назва регюну 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Ввдхилення 2007 р. / 2000 р.
%
Полшький 334 405 466 556 786 975 1198 1429 + 1095 у 4,3 р.
Темпи приросту, %* 40,5 21,3 15,0 19,3 38,2 24,0 22,9 19,2 X X
Подшьський 123 134 145 189 266 337 416 477 +354 у 3,9 р.
Темпи приросту, % 53,2 8,5 8,9 29,6 41,3 26,3 23,6 14,6 X X
Карпатський 192 192 230 244 363 444 546 678 +486 у 3,5 р.
Темпи приросту, % 38,9 0 19,6 6,0 48,7 22,5 22,9 24,1 X X
Усього по Украш 744 824 947 1109 1595 1991 2451 2956 +2212 р у
Темпи приросту, % 42,8 10,7 14,9 17,1 43,8 24,9 23,1 20,6 X X
Прим1тка: * - темпи приросту розраховаш у вщсотках до попереднього року Джерело: склав та розрахував автор за даними Держкомстату Украши.
З анашзу динамжи обсягiв продукцп, робiт i послуг лiсового госпо-дарства протягом 2000-2007 рр. в розрiзi регюшв Украши видно, що впро-довж дослщження найвищi показники були у Швшчного регiону, якi в 2007 р. становили 1428,6 млн грн (48,3 % вщ цього показника по Укршт), Карпатський регюн був на другому мющ - 22,9 % (678,0 млн грн), Подшьсь-кий на третьому - 16,1 % (476,7 млн грн), на iншi регюни припадае лише 11,8 %. Потрiбно вiдзначити, що обсяги продукцп (робiт i послуг) люового господарства в Пiвнiчному регiонi Украши у 2,2 рази перевищують показники Карпатського.
Через зменшення обсяпв фiнансування лiсового господарства в 90-х роках унаслщок сощально-економiчноl кризи та зростання вартост технiки, механiзмiв, паливно-мастильних матерiалiв, вiдсутнiсть iнвестицiй та недос-татнiй збут деревини через слабку платоспроможшсть споживачiв, вiдбулося ютотне зниження обсягiв лiсозаготiвель вiд 13,8 млн м у 1985 р. до 9,7 млн м у 1995 р. Проте, починаючи з 1997 р. i дос спостерпаеться позитивна ди-намiка в обсягах заготiвлi лжвщно! деревини (рис. 1).
16 14 4 -ММ- 15.2 44-Д- __16.0-
1 \ 1л П 12,8
\ 1 11,3
1 л ■----
8- 5 8 7.4 7,7 » - 7,5 —-— 8,0 —♦— 8,3
64- 5,3 - - ♦ 1 1 4.4 —□-— 3,7 —п- 3,7 —о- 3,8 -43- а_
20- □- -*- 2,0 2,1 ¿0 —*- 2,6 —*- 2,6 —*— 2,6 -* 2,6
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Роки
—♦— Швшчний репон - -А— Подигьський репон —о— Карпатський репон —Украша всього
Рис. 1. Динамша заготiвлi лiквiдноi' деревини за регюнами (розрахував автор за даними Держкомстату Укрални)
Виходячи з динамжи заготiвлi лжвщно! деревини в межах регюшв, варто вщзначити, що найбшьшу питому вагу (50,6 % вщ загального обсягу заготiвлi по Укршт) деревини заготовляють в областях Швшчного регюну Украши, 24 % - в Карпатському та 16,1 % - в Подшьському регюш, iншi 9,3 % припадають на регiони, де заготiвля деревини не мае промислового значення, а люи мають лiсомелiоративне значення (Степовий та Донбаський регюни). У розрiзi областей найбшьше деревини заготовляють в Житомирсь-кш - 13,1 % (2206,4 тис. м ) вщ загального обсягу по Укршш, Чернтвськш -8,6 % (1451,8 тис. м3) та Рiвненськiй - 8,0 % (1341,9 тис. м3) областях [8].
Проаналiзувавши рубання лiсу по Укршт загалом (табл. 3), варто вщ-значити, що протягом 2000-2007 рр. спостерпають зростаючу динамiку, як з головного користування (на 32 %), так i з рубань люу, пов'язаних iз веденням люового господарства (на 3 %).
Про тдвищення ефективностi роботи лiсогосподарських шдприемств свiдчить збiльшення виходу лжвщно! деревини з 1 га рубань. Так, у 2000 р. було заготовлено 24,7 м /га, а в 2007 р. цей показник збшьшився в 1,4 раза i
3
становив 35,5 м /га. Рубання, пов'язаш з веденням люового господарства за регюнами Укра!ни, показують дещо шшу динамiку, нiж по Укршт загалом. Так, у 2007 р. плошд рубань були бiльшими, нiж у 2000 р. в Швшчному - на 9 %, Карпатському - на 3 % та меншими в Подшьському регюш - на 6 %.
Табл. 3. Рубання, пов'язаш з веденням л1сового господарства, ьншьрубання та очищения л1су вьд захаращеност1 за регюнами УкраЛни (тис. га)
Назва регюну 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 В1дхилення 2007 р. / 2000 р
%
Пол1ський 201 189 199 223 223 222 224 221 +20 110
Темпи приросту, %* 21,0 -6,2 5,0 12,1 0,04 -0,5 1,1 -1,2 х х
Подшьський 87 190 82 80 81 79 77 75 -12 87
Темпи приросту, % 16,7 4,2 -9,4 -1,5 0,9 -3,0 -2,0 -3,1 х х
Карпатський 95 69 83 79 81 79 80 89 -6 94
Темпи приросту, % 66,2 27,4 20,2 -4,8 2,9 -2,9 1,9 10,8 х х
Усього по Украш 433 547 418 439 441 438 440 447 + 14 103
Темпи приросту, % 29,9 26,5 -23,6 4,9 0,5 -0,8 0,6 1,5 х х
Джерело: склав та розрахував автор за даними Держкомстату Укра!ни
Прим1тка: * - темпи приросту розраховаш у вщсотках до попереднього року
Позитивною тенденщею у розвитку люового господарства е темпи люо-вщновлення у люовому фондь Протягом перюду 2000-2007 рр. спостер^ають зростаючу динамiку вiдтворення лiсiв i нагромадження запасiв деревини. Темпи росту люовщновлення в Укршт були найвищими у 2006 р. - 117,9 %. В на-шш державi кожний другий гектар люу створений штучно, вiдповiдно в струк-турi лiсовiдновлення частка штучного люовщновлення становить 80-85 %, а природного поновлення лiсiв лише - 11-19 %. Аналiзуючи динамiку люовщ-новлення за регiонами Укра!ни, слiд вщзначити, що найiнтенсивнiшi темпи вщ-творення лiсiв у середньому протягом 2000-2007 рр. були в Подшьському (209 %) та Полюькому (195 %) регiонах, а найнижчi - в Карпатському (122 %).
Структурно-динамiчний аналiз використання та вiдтворення лiсових ресурЫв буде неповним, якщо не здшснили економiчну характеристику люо-сировинно! бази, яка у цьому дослщженш розглянута за такими показниками, як заготвля лiсоматерiалiв, коефiцiент використання деревини (заготвля лж-вщно! деревини з 1 га вкрито! лiсом площi), обсяг заготiвлi деревини на одну особу, середньорiчний прирiст i середньорiчне використання приросту деревини (штенсившсть люокористування), що репрезентовано в табл. 4.
Як видно з табл. 4, загалом майже з уЫх представлених показниках ль дируе Швшчний регюн Укра!ни. Так вiн мае: найбiльшi площi земель, вкри-тих люом (42,2 % вiд показника по Укра!ш), забезпечуе заготiвлю 50,6 % лж-вiдноl деревини та найвищд показники заготiвлi лiквiдноl деревини з 1 га вкрито! лiсом площд - 1,99 м /га. Причому, з-помiж областей Укра!ни з найвищим коефщентом використання деревини е Сумська - 2,33 м3/га та Черншвська - 2,09 м /га область, що входять до складу ПРУ. Для порiвнян-
33
ня, цей коефщент у Росil становить 0,19 м /га, у Фшлянди - 2 м /га, у Швецп
3 3 3
- 2,2 м /га, у Польщд - 3,6 м /га, у Шмеччиш - 4,5 м /га [9, с. 34].
Табл. 4. Економiчна характеристика л^ового фонду Украши та iнтенсивностi
Назва регiоиу ма о ^ Й к .5 н Н _т к -я И 8 .3 - ш к квн "Я нт лвм веи • ^ ^ о Й § а сп Коефщент використання дереви-ни, м3/га Обсяг заготiвлi деревини на 1 особу, м3/чол. | ии 5 8 * а и-с О «СП ьтм нс «'Я к ери а К я ер и к 1нтенсивтсть люокористуван-ня, %
Полюький 4036,8 8014,6 1,99 1,05 3,99 49,9
Подiльський 1366,6 2550,8 1,87 0,36 3,53 53,0
Карпатський 2108,9 3789,2 1,8 0,62 4,36 41,3
Усього по Украш 9554,8 15848,6 1,66 0,34 3,92 42,3
Джерело: розрахунки автора.
Прим1тка: * - даш Державного люового кадастру Украши станом на 01.01.1996 р.
У ПРУ обсяг загот1вл1 деревини в розрахунку на одного жителя (1,05 м3/ос.) значно перевищуе середш показники по Укра!ш (0,34 м3/ос.) та Карпатах (0,62 м3/ос.). Дослщження цього показника в розр1з1 областей показали, що найвище значення вш мае в областях Швшчного регюну: Жито-
3 3 3
мирськш - 1,64 м /ос., Чернтвськш - 1,19 м /ос. та Р1вненськш - 1,09 м /ос.
Досить важливим показником для економжи люового господарства е штенсившсть люокористування. Внаслщок виконаних розрахунюв було вста-новлено, що як по Укра!ш загалом, так 1 в розр1з1 регюшв, спостер1гають не-довикористання щор1чного приросту деревини. Так в областях, де лшвниц-тво мае промисловий характер, використання р1чного приросту становить лише 41,3 % - Карпатський регюн, 49,9 % - Полюький регюн, 53,0 % - По-дшьський регюн. Отже, в Укра!ш варто ютотно тдвищити штенсивнють ль сокористування, що дасть змогу додатково заговляти значну кшькють лжвщ-но! деревини. Тому частка використання приросту у бшьшосп кра!н свгту е набагато вищою { становить вщ 50 до 80 % (Швейцар1я, Польща - 80 %, Фш-лянд1я - 70 %, Нгмеччина - 52 %, Австр1я - 67 % [1]), а можливють такого ш-тенсивного люокористування шдтримуе { укра!нська лю1внича наука.
Висновки. Внаслщок здшсненого дослщження рол1 Швшчного (По-люького) регюну в систем! люогосподарського комплексу Укра!ни отримано так результати:
• Швтчний (Полюький) регюн вщграе визначальну роль у формувант люо-господарського комплексу Украши та тдвищент р1вня забезпеченост! дер-жави 1 населения його продукцию;
• у природно-ресурсному потенщат ПРУ значну роль вщграють л1сов1 (10,2 %) та природно-рекреацшт ресурси (10,3 %);
• на долю регюну припадае 42,2 % площ1 земель Украши вкритих люом;
• обсяги реал1заци продукци люового господарства ПРУ становлять - 48,3 % в обсягах реал1зацл продукци люового господарства Украши та 50,6 % в обся-гах заготгвт деревини;
• регюн характеризуеться найвищим в Украш обсягом заготгвт дтсидно! деревини з 1 га вкрито! люом плошi, в розрахунку на одного жителя, та се-редиьорiчиим приростом деревини;
3
• в ПРУ високий показник середньорiчного приросту деревини - 3,99 м /га. Таким чином, виходячи з отриманих результата дослщження, доцшь-ним буде розроблення оргашзацшно-економ1чних заход1в, спрямованих на шдвищення ефективност використання люових ресурЫв Швшчного (Полюь-кого) регюну Украши, а саме:
1. Створення гнучко! структури управлшня, яка посилить виробничо-еко-ном1чн1 зв'язки м1ж тдприемствами люопромислового комплексу в межах регюну.
2. Обгрунтування ефективност оргатзацшно-економ1чних вщносин у межах люопромислового комплексу регюну.
3. Розроблення i впровадження модел1 кластерной оргатзацп промисловос-т в системi лiсопромислового комплексу регюну.
Перспективи подальших дослiджень. Наступш етапи дослiджень передбачають розроблення органiзацiйно-економiчного механiзму розвитку лiсопромислового комплексу Швшчного регюну Украши.
Лггература
1. Фурдичко О. Люове господарство Украши, перспективи, критерп та вдикатори еко-логично сталого ведення й управлшня / Орест Фурдичко // Региональна економша. - 2003. -№ 2. - С. 21-35.
2. З1нь Е.А. Новий тдхщ до регионального економ1ко-географ1чного под1лу територп Украши / Е.А. Зшь // Вюник РДТУ. - Квне : Вид-во РДТУ. - 2000. - № 2. - С. 178-184.
3. Руденко В.П. Географ1я природно-ресурсного потенщалу Украши. - У 3-ох ч. : тд-ручник [для студ. географ., економ. та еколог. спец. ВНЗ] / В.П. Руденко. - К. - М. : Вид-во "Академ1я", 1999. - 567 с.
4. Статистичний щор1чник Украши за 2006 рш / Державний ком1тет статистики Украши / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : Вид-во "Консультант", 2007. - 551 с.
5. Зшь Е.А. Региональна економша : пщручник / Е.А. Зшь. - К. : Вид-во "Професюнал", 2007. - 528 с., [3].
6. Дебринюк Ю.М. Люов1 культури р1внинно'1 частини захщного регюну Украши / Ю.М. Дебринюк, 1.1. М'якуш. - Льв1в : Вид-во "Сит", 1993. - 296 с.
7. Генс1рук С.А. 1стор1я лшвництва в УкраЫ / Генарук С.А., Фурдичко О.1., Бон-дар В.С. / за ред. С. А. Генарука. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 1995. - 424 с.
8. Статистичний щор1чник УкраТни за 2007 р. / Державний ком1тет статистики Украши / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : Вид-во "Консультант", 2008. - 571 с.
9. Люове господарство Украши : стратегия розвитку / за ред. акад. НАН Украши 1.Р. Юхновського. - К. : М1жвщомча анал1тично-консультативна рада з питань розвитку про-дуктивних сил i виробничих вщносин, 2003. - 34 с.
Толчанова З.О. Значение Полесского региона в системе лесохозяй-ственного комплекса Украины
Исследована динамика развития лесохозяйственного комплекса Украины. Освещены тенденции развития лесного хозяйства Северного (Полесского) региона Украины. В ходе проведенного исследования определена роль лесного хозяйства Северного (Полесского) региона в системе лесохозяйственного комплекса Украины. Исходя из полученных результатов исследования, предложен организационно-экономический механизм, направленный на повышение эффективности использования лесных ресурсов Северного (Полесского) региона.
Ключевые слова: лесное хозяйство, лесохозяйственный комплекс, Северный (Полесский) регион Украины, лесоресурсный потенциал.
Tolchanova 1.О. Role of Polisky region in the system of the forestry industry complex of Ukraine
The dynamics of development of forest industry complex of Ukraine is explored and the certain role of forestry of the North (Polisky) region in the system of forest industry
complex of Ukraine is determined in the article. During the conducted research the role of forestry of the North (Polisky) region is certain in the system of forestry complex of Ukraine. Coming from the got results of research, an organizational-economic mechanism, directed on the increase of efficiency of the use of forest resources of the North (Polisky) region, is offered.
Keywords: forestry, forest industry complex, the North (Polisky) region of Ukraine, forest resources potential. _
УДК 630*232.315.2 Ст. наук. стерев. О. С. Мажула, канд. с.-г. наук -
УкрНД1ЛГА Укратський наукоео-досл1дний тститут т. Г.М. Висоцького,
м. Харте;мол. наук. стероб. Ю.О. Лтник- 1нститутрослинництеа
Ш. В.Я. Юр 'ееа, м. Харме
ЗБЕРЕЖЕННЯ НАС1ННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1
Проаналiзовано ефективш умови довготермшового збереження насшня сосни звичайно!. Насшня сосни з насаджень та клонових насшних плантацш закладено на зберГгання у камери з температурами +4 °С та -20 °С у Нацюнальне сховище насшня сшьськогосподарських культур при 1нститутГ рослинництва iм. В.Я. Юр'ева. Досль джено властивосп насшня тсля 1-3 роюв зберГгання.
Ключое1 слова: сосна звичайна, довготермшове збереження насшня, схожють, температура, волопсть.
Ефективне збереження насшня люових порщ - це важлива проблема у люовому господарствь Тривалють збереження насшням його поЫвних якос-тей залежить вгд таких чинниюв: стану насiння, зовтштх умов збереження, своечасного та правильного догляду [5]. Недостигле насшня швидко втрачае свою схожють i його часлше заражають грибковi хвороби, шж повнiстю доз-рiле. Повнiстю дозрше насiння мiстить пiсля збирання великий вщсоток во-логи, тому тд час закладання на збереження без попереднього просушування воно само на^ваеться, на ньому з'являеться плiсень, i схожiсть швидко зни-жуеться. Тому дуже важливо правильно шдготувати насшня до збереження: очистити вщ домшок та просушити, але не пересушити. Нормальною воло-гiстю насiння сосни звичайно! для його збереження деяю автори вважають 9 % i нижче, якщо вологiсть перевищуе цей показник, вона негативно впли-вае на його збережешсть [5, 12].
1з зовнiшнiх чинникiв на тривалють збереження насiння значно впли-вають: волопсть повггря та його температура, доступ повггря i свiтла до насшня, пошкодження комахами i грибами [5]. У вологiй атмосферi насiння вiдсирiе i почне псуватись, тому примщення, в якому зберпаеться насiння, повинно бути сухе i мати вентиляцiю. На тривалiсть збереження насшня дуже впливае доступ повггря до насшня. Схоже насшня, як i вЫ живi оргашзми, дихае, тобто видiляе вуглекислоту, а також поглинае вологу г кисень з навко-лишнього середовища, витрачаючи на дихання сво! запаснГ речовини. Чим волопше Г теплГше середовище, тим енергГйнГше, за наявностГ кисню, дихае насшня. За значного доступу тепла Г вологи воно може проростати. Шюдливо ддать на насшня висою Г рГзю перепади температур у сховищах. З понижен-ням температури дихання уповшьнюеться, за температури 0 °С дихання приймаеться рГвним нулю. НасГння сосни звичайно1 витримуе Г зимовГ темпе-
