CC BY
13
УДК. 591. 5:639.12
Федюшко М.П., асистент © Тавртський державный агротехнолог1чний утверситет, м. Мелтополь
ЗНАЧЕННЯ КОРМОВО1 БАЗИ У В1ДТВОРЕНН1 ОСНОВНИХ ВИД1В ПОЛЬОВО1 ДИЧИНИ ПШШЧНОГО ПРИАЗОВ'Я
Е статт1 приведено результати дослгджень кормовог бази польовог дичини Пгвнгчного Приазов'я, а також результати анал1зу розподглу уг1дь польовог дичини за класами боштет1в.
Ключовi слова — кормова база, бонтет, стацп, польова дичина.
Вступ. Господарська дiяльнiсть людини зумовила пошкодження i вичерпування природних ресурав, що призводить до деформацп сформованих протягом багатьох мiльйонiв рокiв природного кругооб^ речовин та енергетичних потоюв на планетi.
З появою людини на планет! Земля велику роль у глобальнш екосистемi стали вщгравати взаeмовiдносини суспiльства i природи. Особливо швидко посилюеться вплив суспльства на природу у зв'язку з розвитком машинного виробництва.
Завдяки цьому масштаби впливу суспiльства на природу поширюються так швидко, що людство поступово перетворюеться у потужну геологiчну силу, яка впливае на природш процеси [1].
Видовий склад польово! дичини та його чисельшсть визначаються комплексом бютичних i абiотичних чинниюв. Вони протистоять !х негативнiй дИ завдяки адаптаци до еколопчно! обстановки з певними параметрами мiнливостi.
Загибель дичини вщ антропогенно! елiмiнацil е вельми рiзноманiтнi. Для сучасного сiльського господарства характерне штенсивне використання гербiцидiв, iнсектицидiв, фунгiцидiв, регуляторiв росту тощо. Але широка хiмiзацiя е серйозною потенцшною небезпекою для навколишнього середовища, у першу чергу, для земель i культурних рослин, а через них для тварин i людей. Десятки мшьйошв тонн мiнеральних добрив та хiмiчних мелiорантiв, сотнi тисяч тонн хiмiкатiв, якi щороку вносять на поля, нав^ь за умови вщносно! нешкiдливостi окремих препаратiв у сумарному впливi на навколишне середовище створюе негативний ефект [3].
Умови живлення в бшьшосп випадюв вдаграють провщну роль серед причин, що визначають склад I чисельшсть польово! дичини.
У змшеному людиною мющ юнування в!дбуваеться зниження значущост! умов живлення. Обумовлене це збшьшенням рол! тих, що обмежують чисельшсть чинниюв - прямого переслщування польово! дичини, обережних форм, мехашчного руйнування кубел при випасанш худоби, загибел! кубел при шдвищенш р!вня води у водосховищах, зниження темп!в розмноження через хижацтво здичав!лих домашн!х тварин (к!шок, собак) ! т.п.
© Федюшко М.П., 2008
266
Унаслщок дш, перерахованих вище, так i в рядi iнших чинниюв, що обмежують кiлькiсть поза зв'язком з умовами живлення, !х чисельнють в антропогенному ландшафтi рiдше, шж в природних мiсцях проживаниях, та досягае рiвня, при якому трофiчний чинник набувае вирiшального значення. Особливо характерне подiбне положення для сшьськогосподарських угiдь, де завдяки дiяльностi людини з'явилася велика кiлькiсть 1ж1 у виглядi насiння культурних рослин i бур'янiв, а також безхребетних, доступнють яких зростае при антропогенних сукцешях рослинностi.
Для куриних особливо небезпечш гранульован1 добрива. Птахам потр1бн1 др1бш кам1нщ - гастрол1ти, яю служать для перетравлення корму в шлунку. Куршки та перепели часто сприймають гранули добрив за камшщ I ковтають !х.
Антропогеннi перетворення ландшафив нерiдко викликають одностороннi змiни середовища проживання, при яких зберiгаеться сприятлива трофiчна обстановка, але знижуеться кшьюсть необхвдних птахам укриттiв i, в першу чергу, мюць для гшздування [1].
Метою роботи е дослщження кормово! бази польово! дичини Швшчного Приазов'я.
Матер1ал 1 методи. Особливо! виб1рковост в корм1 польово! дичини немае, основу живлення складають масов1 види рослин I тварин. Рацюн надзвичайно р1зномаштний I включае понад 160 вцщв р1зних рослин. Разом з1 значною кшькютю насшня польова дичина живиться ягодами тута, зеленню (листки солодки, бобових), I нарешт р1зномаштними комахами. На першому мющ серед них стоять саранов!, винищуючи яких фазан поза сумшвом приносить значну користь. З шших комах, значне мшце займають мурашки, др1бш жуки, шмфи цикад, паличники та павуки.
Маленыа пташенята з перших дшв життя цижом комахо!'дш I збер1гають такий рацюн приблизно до 2-тижневого в1ку. Вони проявляють велику виб!рковють, по!даючи переважно личинок др1бних саранових, тлш, мурашок, павуюв. Комах з жорстким итиновим покривом пощають тщьки з 7- ! доби життя.
Вщносно комах слщ вщм1тити, що загальна !х частка в л1тньому рацюш, вщносно мала, причому самки нерщко бшьш комахо!дш, шж самщ, I в окремих випадках повшстю заповнюють комахами зоби та шлунки. Це характерно за умов спалах1в чисельност того або шшого виду комах, таких як сарана, шкщлива черепашка.
Заець-русак в л1тнш час споживае р!зномаштн! дикоросл1, культурш, трав'янист рослини I овочев! та баштанш культури. Взимку основу живлення зазвичай також складають трав'янист рослини. Зайчата у вщ двох тижшв досягають 300-400 г I починають вживати рослинну !жу.
Таким чином, недостатня кшькють корму для живлення як дорослих особин, так I молодняку польово! дичини, зокрема личинок р1зномаштних комах, яю винищуються при використанш пестиццщв I гербщцщв, часто приводить до ослаблення оргашзм1в бшками, кальщем та шшими речовинами, що призводить до зниження життездатност та !! розвитку [2].
267
Результати дослщжень. Для ведення мисливського господарства важливе значення мае проведення яюсно! ощнки або боштування й обгрунтування оптимально! емкостi угiдь, встановлення потенцшних можливостей створення максимального поголiв'я та щiльностi популяцi!.
Мисливськi угщдя не рiвноцiннi за умовами, !х якiсть визначаеться наявнiстю кормових, захисних, гнiздопридатних i iнших умов, необхщних для життя й розмноження польово! дичини. Цi умови визначаються, в першу чергу, складом представникiв флори, характерним для конкретних районiв. Проте одше! рослинностi бувае недостатньо для створення оптимальних умов iснування i розмноження окремих видiв польово! дичини [4].
На територи Пiвнiчного Приазов'я е рiзнi за типами види угщь: польовi, лiсовi та чагарников^ крiм того з пiвденно! частини е прибережна морська зона. Аналiзуючи !х, отримали перелiк основних титв кормiв польово! дичини Пiвнiчного Приазов'я (табл.1).
Домiнуючу частку мисливських угщь становить ршля, яка за сучасною технологiею сiльськогосподарського виробництва щорiчно потребуе використання рiзних видiв добрив, для штенсивного вирощування ячменю, соняшника, озимо! пшенищ тощо.
Порiвняно з шшими степовими районами, в структурi наземних угщь мисливських господарств Швшчного Приазов'я значний вщсоток займають луки, що позитивно впливае на створення високо! щiльностi польово! дичини i зокрема, Ыро! курiпки. Звичайно, усi вони не вщзначаються найвищим гатунком для цього виду - високобоштетш угщдя складають всього близько 1%. Але, враховуючи, що пiвденнi райони мають найбiльший вiдсоток трансформованих ландшафив у кра!нi взагалi, !х можна вважати цшком нормальними для сучасного ведення мисливського господарства. Значна площа угщь середнього класу, яка становить 70 %, е запорукою досягнення арою курiпкою високо! чисельностi на значних площах.
Таблиця 1
Основм типи кормив польово*!* дичини Пiвнiчного Приазов'я
Типи корм1в Види польово! дичини
Заець-русак Сра куршка Фазан Перепел
1 2 3 4 5
Рослини:
культурш злаки + + + +
соняшник + - - -
гречка + - + +
6обов1 - - + +
овочев1 + + - -
баштанш + + - -
конопля - - - +
люцерна + + + -
полин - + - -
268
1 2 3 4 5
солодка - + - -
щавель (коршня) - - + -
щетинник - - - +
суршка + + + -
конюшина + + - -
кульбаба + + - -
цикорш + - - +
пижма + - - -
бур'яни (насшня) - + - +
стршолист (бульби) - - + -
очерет (бульби) - - + -
цибулини + + + -
бруньки - - + +
квгги + + + +
суцв1ття + + + +
Дерева 1 чагарники (кора, пагони):
вербняк + - - -
клен + - - -
дуб + - - -
лщина + - - -
плодов1 дерева + - - -
шипшина (плоди) + + - -
тут (ягоди) + + + -
Тварини:
комахи - + + +
саранов1 - + + +
мурашки - + + -
цикади - + + -
паличники - + + +
тля - + + +
жуки - + + +
черепашки - + - -
натвжорсткокрил1 - + - -
мухи - + + +
гусениц1 метелишв - + + +
медведки - + + +
комари - + + +
жуки - плавунщ - + + -
колорадський жук (личинки) - - + -
молюски - - + -
павуки - + + -
камшщ - + + -
аль + - - -
269
У цшому, угщдя мисливського господарства Швшчного Приазов'я характеризуются середшми яюсними характеристиками. Вони мало придатнi для штенсивного ведення господарства на копитних, але мають сприятливi умови для шнування значного чисельного поголiв'я зайця-русака, аро! курiпки та завчасно заплановано! кiлькостi фазана. Локально в них можна пщтримувати невисоку чисельнiсть перепела, та все ж достатню для проведення полювання.
Ведення мисливського господарства неможливе без проведення яюсно! ощнки або бонiтування угiдь.
При боштуванш за основу нами були взят такi !х показники як кормова та захисна здатшсть, а також були враховаш менш важливi, але достатньо суттeвi фактори - штенсившсть господарсько! дiяльностi, наявнiсть природних чи штучних водопо!в, розташування автошляхiв, чисельшсть хижакiв та iнше.
Дослiдивши угщдя мисливського господарства Приазовсько! районно! оргашзаци УТМР нам вдалося встановити, що !х бiльшiсть е придатними для юнування стацiй зайця-русака та Ыро! курiпки. Високий клас бонiтету майже на 93,4% територи свiдчить про !х потенцiйнi можливостi у створеннi значно! щiльностi i чисельностi зайця русака (табл. 2). Звичайно, домiнування агроценозiв створюе певний негативний вплив на угруповання цього виду, внаслщок високо! смертностi пiд час польових роб^. Але, водночас, воно полшшуе кормовi умови тварин у скрутний зимовий i ранньовесняний час завдяки великим поЫвним площам пiд озимими культурами.
Таблиця 2
Розподш угщь зайця-русака по класам бонiтетiв._
Клас Бонггету Площа, га Разом
Оранка Луки Водойма Болото Лк листяний га %
1,1 445 138 - - - 583 -
1,2 1049 - - - - 1049 -
1,3 552 - - - - 552 -
1,4 - 2982 - - - 2982 -
1,5 100682 - - - - 100682 -
1,6 - 12498 - - - 12498 -
2,1 - - - - 56 56 -
2,3 - 1044 - - - 1044 -
1,1-2,3 Всього: 119446 93,4
3,6 - - - - 324 324 -
5,0 - - 8095 78 - 8173 -
3,6-5,0 Всього: 8497 6,6
1,1-5,0 Разом: 127943 100,0
Порiвняно з iншими степовими районами, в структурi наземних угiдь мисливського господарства Приазовсько! районно! оргашзаци УТМР значний вщсоток (13 %) займають луки, що позитивно впливае на створення високо! щшьност Ыро! куршки. Звичайно, усi вони не вщзначаються найвищим гатунком для цього виду - високобоштетш угiддя складають всього 0,1%. Але, враховуючи, що швденш райони мають найбiльший вiдсоток трансформованих ландшафив у кра!нi взагалi, !х можна вважати цiлком нормальними для сучасного ведення господарства.
270
Велика площа угщь середнього класу, яка становить 70 %, е запорукою досягнення арою курткою високо! чисельност на значнiй площi (табл. 3).
Таблиця 3
_Розподш угщь с1ро1 куртки за класами бонiтетiв._
Клас боштету Площа, га Разом
Оранка Луки Водойма Болото Лк листяний га %
1,2 445 138 - - - 583 -
1,3 - 2982 - - - 2982 -
1,4 1049 - - - - 1049 -
1,5 552 - - - - 552 -
1,6 - 12498 - - - 12498 -
2,3 - - - - 56 56 -
2,6 - 1044 - - - 1044 -
1,2-2,6 Всього: 17664 13,8
3,5 100682 - - - 324 101006 -
5,0 - - 8095 78 - 8173 -
3,5-5,0 Всього: 109179 86,2
1,2-5,0 Разом: 127943 100,0
Вiдсутнiсть значних територш з чагарниками та болотами, яю у комплексi з сусiднiми агроценозами е найкращими для фазана, не можна повшстю компенсувати запланованими бютехшчними заходами. Тому у господарствi потенцшно неможливе тривале iснування високо! чисельност вказаного виду. Ризиковано при таких умовах, коли бшьшкть угiдь (89,8% вщ загально! площi господарства) належить до найнижчого бонiтетного класу (табл. 4), виконувати випуски фазанiв великими париями i сподiватися на значне збшьшення !х чисельностi у майбутньому е недоцiльним.
Таблиця 4
Розподш угщь фазана за класами боште^в.
Клас боштет у Площа, га Разом
Оранка Чагарни Луки Водойма Болото Лк листяний га %
2,2 - 56 - - - - 56 -
2,4 - - - - - 324 324 -
3,4 445 - - - - - 445 -
3,6 552 - 12636 - - - 13188 -
2,2-3,6 Всього: 14013 8,9
3,8 1049 - - - - - 1049 -
3,9 - - 2982 - - - 2982 -
3,8-3,9 Всього: 4031 1,3
4,3 - - 1044 - - - 1044 -
4,5 - - - - 78 - 78 -
5,0 100682 - - 8095 - - 108777 -
4,3-5,0 Всього: 114883 89,8
2,2-5,0 Разом: 127943 100,0
271
У звязку з особливостями бюлоги, стаци основних мисливських тварин на територи мисливського господарства вiдрiзняються за площею (табл. 5).
Таблиця 5
Po3iviip стацш кнування основних мисливських тварин
Вид Площа, га
Заець-русак 119770
Куршка 119770
Фазан 18044
Висновки. У цшому, угщдя мисливських господарств Швшчного Приазов'я, як i угщдя Приазовсько! районно! оргашзаци УТМР, характеризуются середшми яюсними характеристиками. Вони мало придатш для штенсивного ведення господарства на копитних, але мають непогаш умови для юнування чисельного поголiв'я зайця-русака та Ыро! куршки. Локально в них можна пщтримувати невисоке, та все ж достатне для проведення ефективного полювання поголiв'я кабана, козул^ фазана та ш
Таким чином, дослiдження динамжи чисельностi залежно вiд iснуючоï кормово! бази польовоï дичини Пiвнiчного Приазов'я та кшькосп використаних пестицидiв, яю в подальшому через !жу потрапляють в !х органiзм, е перспективними. Грунтовшсть !х базуеться на засадах вивчення мiсцезнаходження, рельефу, клiматичних умов, грунив, територiального розподiлу мисливських угщь, умов iснування тварин та антропогенного навантаження (з точки зору внесення пестиццщв), об'екта експериментальних дослiджень.
Лтература
1. Куценко О.М., Писаренко В.М. Агроеколопя. - К.: Урожай, 1995. -224 с.
2. Волох А.М. Динамша та сучасний стан умов шнування мисливських ссавщв у степовш зонi Укра!ни. // Науковий вшник Нацiонального аграрного унiверситету. - К.: НАУ, 2006. - № 93. - С. 34-49.
3. М'якушко В.К., Мельничук Д.О. та ш Розд. "Хiмiзащя с.-г. виробництва та !! екологiчнi наслiдки. / В кн. "Сшьськогосподарська екологiя". -К: Урожай, 1992. - 259 с.
4. Настанова з упорядкування мисливських угщь. - К: Вид-во Держкомлшу Укра!ни, 2002. - 113 с.
Summary M.P.Fediushko
A VALUE OF FORAGE BASE IS IN RECREATION OF BASIC TYPES OF THE FIELD GAME OF NORTH PRYAZOV'YA
The results of researches of forage base of the field game of North Pryazov'ya are resulted in the article. And also results of analysis of division of lands of the field game on the classes of quality.
Key words: are a forage, base, quality, area, field game.
Стаття надшшла до редакцИ' 20.09.2008
272
