CC BY
20
таючш територп - для Сходу Украши це твдень Харювсько!, Донецька й Луган-ська облает^ на твдт - Херсонська, Микола!вська, Клровотрадська, у Пол1сс1 -Житомирська, Чершпвська.
Таким чином, проведен! дослщження дають змогу районувати спалахи на piBHi областей, що мае важливе значения для формування стратеги л1созахисту. У той же час тактика л1созахисту повинна враховувати локальш чинники, що вили-вають на резистентшсть i толерантшсть насаджень до иошкоджень комахами-дефол1аторами.
Лггература
1. Математические методы у географии. Голиков А.П., Черванев И.Г., Трофимов A.M. -Харьков: Вища шк. Изд-во при Харьк. ун-те, 1986. - 144 с.
2. Мешкова В.Л. Використання персональних комп'ютер1в для збереження та анашзу л> сопатолопчно! ¡нформацп// Лгавництво i агролюомелюращя. - К.: Урожай. - 1994, вип. 88. - С. 6466.
3. Мешкова В.Л. Можливосп довгострокового прогнозування динашки чисельносп най-головтших листогризучих шкщниюв люу на територп Украши// Лгавництво i агролюомелюращя.-1993.- Вип.86.- C.44-48.
4. Мешкова В.Л. Ощнка принадносп люорослинних умов для розвитку спалах1в масового розмноження комах-дефол1атор1в// Науковий вюник аграрного ушверситету. - 1997, вип. 25.- Лгс1-вництво. - 2000. - С. 314-319.
5. Мешкова В.Л. Спалахи розмноження комах// Захист рослин. - 2000,№9. - С.18-19.
6. Сидоров О.С., Полупан А.В., Мешкова В.Л. Використання методики побудови тема-тичних люових карт для вщображення та анашзу стану лгав// Лгавництво i агролюомелюращя. -Харюв: РВП Оригшал. - 1999, вип. 94. - С. 17-21.
7. Meshkova V. Forest pests outbreaks prognosis on the base of climatic factors analysis / Methodology of Forest Insect and Disease Survey in Central Europe (Proc. of the Second Workshop of the IUFRO Working Party 7.03.10, April 20-23, 1999, Sion-Chateauneuf, Switzerland). Editors Beat Forster, Milos Knizek, Woiciech Grodzki. Swiss Federal Institute for Forest, Snow and Landscape Research, Birmensdorf, Switzerland, 1999.- P.74-79.
8. Meshkova V.L. The background of insects-defoliators outbreaks prediction in Ukrainian forests// Forest and Society: The Role of Research (Poster Abstracts. XXI IUFRO WORLD CONGRESS, 7-12 August 2000).- Kuala Lumpur, 2000.- V.3.- P.408._
УДК 591.611 Проф. В.Д. Бондаренко, к.с.-г.н.; доц. М.В. Черняеський, к.с.-г.н.;
асист. П.Б. Хоецький, к.с.-г.н.; доц. О.М. Литвиненко, к.с.-г.н.;
acnip. Е.М. Рогатньоеа - УкрДЛТУ
ЗАСАДИ Л1СОВО! ТИПОЛОГП В МИСЛИВСЬКОГОСПОДАРСЬКШ ТА Б10ТЕХН1ЧН1Й Д1ЯЛБНОСТ1
Засади mcoBoï типологп розглядаються як теоретична i методолопчна основа мислив-ськогосподарсько!' i 6ioTexHÍ4Hoi' д1яльностг Запропоновано чотирир1вневу класифжащю мисливських угщь: екотоп, категор1я, група, тип. Класифжащя може бути використана та-кож для характеристики середовища ¡снування немисливських тварин.
V.Bondarenko, M.Cherniavskyi, P. Khoietskyi, O. Lytvynenko, E.Rohatniova -
USUFWT
The principles of forestry typology in the hunting managements and biotechnical's activities
The principles of forestry typology are consided as theoretical and methodological basis of hunting management and biotech biotechnical's activities. A four-level classifications of hunting
Науковий BicHHK, 2000, вип. 10.4_
areas such as: ecotype, category, group, type has been proposed. The classification can be used to characterize the environment for non hunting animals.
Обгрунтований П.С. Погребняком метод еколопчно! ординацп дозволяе диференцшовано оцшювати л1сорослинш умови. Для ще! мети у класифжацшнш систем! л1су та умов л1созростання застосовуеться оригшальна едаф1чна ciTKa, що дозволяе видшяти типолопчш одинищ залежно вщ родючост1 та вологоста Грунлв з врахуванням видового складу коршних едиф1катор1в та кл1матичних умов. В еколопчному аспект! вона вщображае законом1рш явища переходу у л1совому се-редовищ1 кшьюсних змш в яюсш та виникнення пщ впливом останшх нових кшь-к1сних зм1н [3, 15, 16].
Розроблену на основ1 едаф1чно! штки класифжацшну схему титв л1су пок-ладено в основу л1совпорядкування та ведения на еколопчних засадах л1сового госиодарства. 3 часу появи згадано! класифжацп мисливствознавщ намагаються використати И прииципи при впорядкувант мисливських угщь, оцтщ ix якоста, вибор1 напрямюв мисливсько-господарсько! д1яльностг
Виерше групування мисливських угщь за ix типом здшснив Д.Данилов [6]. BiH розглядав мисливсью угщдя у двох аспектах: як середовище ¿снування тварин i як територ1ю, на якш протжае процес полювання i здшснюються бютехтчт та mmi господарсью роботи. Тварин не можна вивчати поза середовищем, у якому вони живуть, тому основний матер1ал для оцтки якост1 л1сомисливських угщь можна одержати у процем анал1зу рослинносл. У цьому плат угщдя е вар1антом бюценотичних вщносин, як1 встановлюються м1ж мисливськими тваринами i рос-линами та ix угрупованнями. Д.Данилов i його послщовники на основ1 л1сово! ти-пологл вибудували мисливсько-господарську типолопю л1с1в, яка враховуе три стадп розвитку деревостатв (молодняки, середньов1ков1 й стигл1 насадження), pi-вень ix захисносп та гтздопридаттсть. Зазначена схема дозволяе використовува-ти систематично здшснюваш у л1совому господарств1 описи титв л1су для класи-фжацп мисливських угщь. Але мисливсью тварини використовують у сво!й жит-тед1яльност1, переважно, досить велик1 за площею територп, тому тип мисливських угщь е бшьш крупною структурною единицею, шж тип л1су.
За окремий тип мисливських угщь у класифжацп В. Дементьева береться група титв л1су у розумтт акад. В. Сукачова [3]. В окремий тип л1сового мис-ливського угщдя видшяються дшянки л1су, под1бт за комплексом еколопчних умов, видовим складом i щшьтстю мисливсько! фауни. Видшеш типи мисливських угщь: заболочений л1с, моховий л1с, заплавний л1с, високостовбурний л1с, складний л1с, сухий (лишайниковий) л1с. Умови ведения мисливського господарс-тва у кожному з цих титв угщь pi3Hi.
G. Булло ¿з ствавторами [3] yci мисливсью угщдя подшяють на бюлопчно бшьш або менш однорщт дшянки, найкруптш1 таксаном1чт одинищ - угщдя л1-coBi, степов1, високог1рн1, водт та болотт. За ix визначенням тип мисливського угщдя - це дшянка рослинноста 3i схожими умовами проживания для мисливських тварин (головним чином, кормовими i захисними), з однорщним видовим складом 3BipiB i nraxiB, що за р1вних економ1чних умов обумовлюе потребу одна-кових мисливсько-господарських заход1в.
Цжавим методичним тдходом щодо оцтки якост1 л1сових мисливських угщь вщзначаються роботи бшоруських вчених [17]. У структур! типологл л1со-
мисливських упдь для лося типи мисливських упдь ми об'еднали ними у класи: сосняки, ялинники, дубняки i м'яколистяш. Поряд з породним складом як шдикатором ¿снування тварин, на яюсть л1сомисливських упдь впливае в1к насадження [22]. У зв'язку з цим слщ вважати бшьш шформативною форму вщображення якосл упдь у вигляд1 двом1рно! схеми типологп л1сомисливських упдь. Вона под1бна до класифжацшно! схеми тишв л1су П.С. Погребняка [3].
Одним ¿з провщних показниюв якосл упдь е BiKOBi стадп розвитку насадження. Даний тдхщ вщзначаеться як один ¿з альтернативних при створенш кла-сифжацп л1сових мисливських упдь для лося [9]. За другу провщну ординату обираеться дшянка л1су або едатоп як комплексне поеднання вологоста i родючос-Ti Грунту.
На сучасному eTani украшсью мисливствознавщ ощнюють яюсть мисливських упдь за окремими компонентами л1су без врахування загального еколопч-ного потенщалу 6ioToniB, що е причиною дисгармонп м1ж л1совим i мисливським господарствоми та стримуе процес входження останнього у систему ринкових вщносин. I.B. Делеган [7] пропонуе за основу для ощнки якост1 мисливських упдь брати тип, або групу титв л1су та штегральну оцшку територп елементарного поселения мжропопуляцп виду; розробляти для ще! мети вщповщш репональш шкали. Слушт пропозици названого автора, на жаль, не опрацьовано у деталях, тому, вони сприймаються на piBHi побажань.
П.С. Погребняк л1сову типологию вважав, як вщомо, вченням "...про зако-HOMipHOCTi, яю керують складом, будовою, продуктившстю та шшими природни-ми властивостями л1су" [16]. Наголошуючи на науково-методичнш рол1 л1сово! типологп, в1н зазначав: "Л1сова типолопя - наука, що прагне до об'еднання у co6i значно! частини лЫвничих знань (...). Для лЫвника-практика вивчення типологп вщкривае 04i на справжнш живий л1с i дае йому у руки ключ для самостшного ор1ентування у багатьох випадках його д1яльност1" (там же).
1нш1 м1ркування П.С. Погребняка: на основ1 едносл оргашзм1в i середови-ща (саме оргашзм1в, а не тшьки рослин - В.Б.) визначаються, регулюються, вини-кають Bci процеси у pocTi i розвитку л1су; необхщшсть типолопчного вивчення л1с1в i потреба подальшого розвитку науки про типи л1су е першорядними.
Загалом питаниям i проблемам л1сово! типологп присвячено багато науко-вих праць [2, 11, 13, 15, 18]. Але навпъ у найповшшому ix списку не знайдемо до-слщжень, в яких на необхщному piBHi висв1тлюеться фаушстичний аспект л1соти-полопчних понять. Проблема не одержала методолопчного осмислення, якщо вона i розглядаеться, то, здебшьшого, у в1дрив1 вщ основного зм1сту класифжацш-них одиниць л1сово! типологп. Виправити становище неодноразово намагалися мисливствознавщ, зоологи [3,6,17 та ¿н.]. В основу запропонованих ними класи-фжацш покладено л1сотиполопчну класифжащю, однак напрямок наукового пошуку не завжди мав л1с1вничу спрямовашсть.
В сучасному розумшш важливим завданням л1сово! типологп е виявлення причин, яю обумовлюють р1зноман1тн1сть складу, структури, продуктивное^ та життестшкосп л1с1в у npocTopi i 4aci. Л1с визначаеться як сукупшсть рослин, тварин та шших природних компоненте (Л1совий кодекс Украши, 1994). Основна одиниця л1сово! типологп - тип л1су - окреслюе л1сорослинш умови та ix потен-щальну л1сопродуктившсть. Теоретична i методолопчна основа л1сотиполопчних
дослщжень - пор1вняльна еколопя л1су, а кшцева !х мета - використання потенщ-алу л1сових земель та обгрунтування засад оргашзацп [ планування високоефекти-вно1 л1согосподарсько1 д1яльностт
3 тваринним компонентом л1су пов'язано багато природних ироцешв, у ю-нцевому шдсумку визначаеться специфжа л1шв [ потреба у тих чи шших л1согос-подарських заходах. Твариии беруть участь у формуванш газового [ пдротер-м1чного режиму л1сово! екосистеми, Грунтотворенш, перемщенш мшеральних речовин по профшю Грунту, споживають рослиину продукщю, впливають на р1ст [ розвиток рослин, здшснюють мшерал1защю оргашчно! речовини, сирияють ль совщновленню. 3 д1яльшстю тварин пов'язаш зоогенш сукцесп деревосташв, фо-рмування 1х складу [ структури. Як типовий приклад щодо останиього згадаемо д1яльшсть копитних (зубр, лось, олень та ш.) у д1бровах: виб1рков1сть у живленш, наявшсть улюблених кормових иорщ сприяе посиленню иозицш одних вид1в (зо-крема дуба) [ послаблению иозицш шших вид1в (супутшх иорщ).
Кожен тип л1су мае свою специфжу взаемодп його комионенлв, свою структуру [ тип обмшу речовин, специф1чиий мжроктмат, кормов! ресурси, умо-ви гшздування. 3 типом л1су пов'язаш видовий склад, чисельшсть [ поведшка тварин. Багатший !х видовий склад, значна чисельшсть властива складним, багатим типам л1су.
В комплекс! тварин властивих кожному типу л1су, видшяють дв1 бюлопчш групи: твариии-мешкаищ [ тварини-в1дв1дувачт Цикл життя перших пов'язаний з коикретним л1сорослинним угруиованням, серед них дом1нують види, троф1чно т1сно пов'язаш з л1соутворюючими деревними та чагарниковими породами. У одних вид1в м1сця збору корму по сезонах значно змшюються, у шших - ш. Троф1ч-иа актившсть багатьох тварин мае цикл1чний характер. Загалом же сам фаушсти-чний компонент л1су вщзиачаеться значною динам1чшстю [ по сезонах [ по роках, це ускладнюе його ¿дентифжащю з конкретним типом л1су. Разом з тим, е види, яким властивий тасний зв'язок з певними рослииними угрупованиями [ типами (трупами тишв) л1су. Борсук, наириклад, в умовах Подшля, найчастше заселяе св1жу грабову д1брову, а у нш деревостани иовнотою 0,6-0,7, вжом понад 30-40 роюв. Бшьше приклад1в наведено щодо птах1в. Хвойним л1сам вщдають перевагу глухар, орябок, шишкар, сшгур, синиця чорна (переважно ялииники), кропив'янка прудка, сичик-горобець, жовна чорна, дятел трипалий (з иереважанням у дерево-стан! ялини), тишвка л1сова, королик жовтоголовий, сова довгохвоста. Листяш [ змшаш л1си заселяють яструб великий, чеглок, повзик, шдкоришиик, зяблик, зе-леняк, ¿волга, др1зд сшвочий, др1зд чориий, горихв1стка звичайиа, берестянка, синиця голуба, га!чка черноголова, мухоловка строката, мухоловка мала, жовна сива. Мешканщ прських л1шв: щеврик прський, др1зд прський, тишвка альпшська, осо1д, беркут. Бологим пгротопам (заплавним л1сам) вщдають перевагу тетерук, чиж, ¿волга, чапля, лелека, малишвка, синьошийка, соловей, садова кропив'янка, синиця-ремез, в1вчарик-ковалик, сорокопуд шрий, кропивиик, кобилочка, лунь лучний.
Видов1 особливоста птах1в щодо !х шдикаториих властивостей, яю можуть бути використаш для характеристики тишв люорослинних умов [ тишв л1су, най-повшше виявляються у гшздовий перюд. Так, гриф робить гшзда на верх1вках сосни кримсько!, у старих л1сах гшздяться яструб великий, у хвойних - гор1х1вка,
шишкар, королик, чиж. Улюблеш бютоии тетерука - молод! березняки, вальдшнепа - сир! дшянки старого змшаного лгсу з розвииутим тдшском. Мгсць з густим тдтском тримаеться дятел зелений, кропив'яика, а узлгсь - у р1зних типах ль су - багато горобиних итах1в. Поза гшздовим перюдом бшьшгсть птах1в кочуе у иошуках корму.
Спробу видшити груии итах1в, псно иов'язаних з иевними рослинними фо-рмащями [ трупами титв лгсу здшснив А.Гузш [5]. За його спостережениями, у р1зш сезони року одш [ та ж види птах1в можуть виступати як характерш у р1зних типах л1су, що треба враховувати при визиаченш !х шдикаторио! ролт 1стотш вщмшносл у видовому склад! [ чисельиост! птах1в вщзначеш згаданим автором для коршиих (умовио коршних) [ похщних деревосташв. М.Ткаченко наголосив: "1стор1я л1с1вництва мае безл1ч приклад1в того, як незнания рол! фауни... призво-дило до иайсумшших для люового господарства результате" [21].
Проблема наповнення люотиполопчних понять фаушстичиим змютом, а звщси [ використання !х у мисливствозиавств!, окреслена нами у загальних рисах. Потр!бш детальш, глибою ¿, напевно, довготривал! дослщжеиня, у першу чергу експедицшш. Потребуе опрацювання, насамперед, методика таких досл1джень. На першому еташ у р1зних типах л1су (чи бодай люорослииних умов) треба виявити види тварин, яю у фаушстичному комплекс! ввдграють провщиу роль [ зосереди-ти на них увагу. Узагальнення мають бути доведен! до завершено! стадп, тобто до р!вня необх!дного безпосередньо виробництву. Типолопчний и!дх!д дозволить розкрити природи! закоиом!рносп функц!оиувания зооценозу, в!дпов!дно вплива-ти на ст!йк!сть ! продуктиви!сть люу. Опрацювання окремо! л!софаун!стично! чи люомисливсько! тииолог!!, на нашу думку, обумовлюеться потребою.
Л!сотиполог!чний анал!з поширеиня окремих вид!в тварин у тих чи ¿нших типах л!сорослинних умов ! типах л!су дасть можлив!сть шдвищити ефективи!сть заход!в, спрямоваиих на збереження р!дк!сних вид!в тварин та вид!в, як! е об'ек-том мисливського господарства.
Розширеиня зм!сту л!сотиполог!чних понять, збшьшення !х шформативио-ст! за рахунок фаун!стичних ознак дозволить, виходячи з едност! рослинного ! тваринного компоненту л!су, забезпечити б!льш високу ефективи!сть б!отехн!чио! д!яльност! л!с!вник!в ! мисливствозиавц!в (розв!шувания дуплянок, розселення тварин, вщтворення кор!нних фаун!стичних комилекс!в та ¿н.). В!дсутн!сть шди-каторних для конкретних л!сорослинних умов вид!в тварин може св!дчити про процеси ! тендеиц!!, як!, можливо, сл!д упередити, чи до яких потр!бно готува-тись. Вона може св!дчити, наприклад, про порушену в!кову структуру люового фонду, про пох!дний характер деревосташв, про можлив!сть (чи факт) змши по-р!д, про потребу вщновних заход!в чи регулюваиня рекреац!йиих навантажень.
Фонд мисливських уг!дь Укра!ни за сво!м складом ! зональними особливо-стями дуже р!зноман!тний, класиф!кац!я його за комплексом еколопчних умов, продуктившстю, а в!дпов!дно ! емн!стю для мисливських тварин - необхщна основа ведения високоефективного мисливського господарства. Загалом, мисливст-возиавцями опрацьован! концептуальш положения, на яких повинна базуватись класиф!кац!я л!сомисливських уг!дь. Осиовн! з них так!:
• "мисливське упддя" - поняття вщображае категорда земель, на яких живуть мис-
ливсью тварини - об'екти або ведения мисливського господарства, або полювання;
• класифжащя мисливських упдь е тдставою для швентаризацп 1 боштування те-риторп, призначено! для ведения мисливського госиодарства або потенщально придатно! для ще! мети за комплексом екологччних умов;
• дощльшсть окремо! класифжацп мисливських упдь (иаириклад, на вщмшу вщ ль сотиполопчно!) зумовлюеться необхщшстю обгрунтування диференцшованих техшчних заход1в для полшшення умов юнування тварин, удосконалення стввщ-ношення р1вшв мисливського 1 люового господарства на конкретних територ1ях; боштування територш, яю становлять мисливсью упдця або потенцшно придатш для ще! мети;
• класифжащя мисливських упдь Грунтуеться на баз1 люотиполопчно! класифжацп;
• класифжащя мисливських упдь частше за все об'еднуе у соб1 три таксони: кате-гор1ю, тип 1 клас. Тип мисливського упдця е основною таксоном1чною одиницею. У поглядах окремих вчених ¿снують розб1жност1 [ суперечлив1 моменти,
яю варто усунути, щоб мати однозначш розумшня [ ощнку мисливських упдь. Щ розб1жност1 таю:
• декларуючи те, що типолопя мисливських упдь базуеться на ф1тоценотичному принцип! 1 вважаючи, що рослиншсть е найкращим штегральним показником природних умов, в ¡снуючих класифжащях на р1вш однакових за обсягом таксошв поеднуються р1зн1 за ¡ерарх1ею територп поверхш суш1 й вод;
• у деяких класифжащях мисливських упдь подаеться спрощений вар1ант л1сотипо-лопчно! класифжацп 1 не завжди точно 1 однозначно приймаються люотиполопч-ш таксони, що вносить плутанину не тшьки у теор1ю науки, а й у практику ведения господарства. 1ерарх1я таксошв у будь-яюй класифжацп повинна бути ч1тко витримана;
• немае единого розумшня 1 тдходу до встановлення обсягу таксошв класифжацп мисливських упць. Нав1ть основна класифжацшна одиниця - тип мисливського упдця - мае деюлька р1зних визначень, а, отже, й р1зних обсяпв 1 тому об'еднуе у соб1 р1зш за функциональною значущютю 1 розм1рами територп;
• класифжащя мисливських упдь не узгоджена з люомисливським районуванням, а це не дае змоги вицшяти щльов1 об'екти для ведения мисливського господарства на однотиповш основу розробляти довгостроков1 програми !х функщонування 1 розвитку з урахуванням еколопчних умов 1 економ1чно! ситуацп у держав1, а та-кож систематизувати вихщну шформащю щодо дояльноси мисливських госпо-дарств з метою управлшня ними;
• бажання узгодити районування територп з класифжащею мисливських упдь, бо-штуванням цих упдь щлком виправдане, але поки що маемо не узгодження цих р1зних за призначенням категорш, а спробу штучно! шцмши оцше! шшою. Типолопя мисливських упдь мае бути теоретичною основою оргашзацп 1 ведения спе-щал1зованого господарства, а боштування - основою точно! ощнки саме конкретних упдь.
Виходячи з цього, а також на тдстав1 рашше опублжованих праць нами, сшльно з 1.В. Делеганом [3], розроблет вар1анти класифжацп мисливських упдь на засадах видшення таксоном1чних одиниць упдь, яю за еколопчними параметрами, територ1альним поширенням, р1внем антропогенно! ди [ господарювання вщносно однорщш [ вщповщають р1вням л1сомисливського районування [1, 3].
В основу класифжацп мисливських упдь покладена д1алектична едшсть оргашзм1в [ середовища !хнього ¿снування. Загальновизнано, що у складних взае-мовщносинах рослинного [ тваринного свпу провщна, визначальна роль належить середовищу. Тому основш одинищ л1сомисливського районування [ класифжацп мисливських упдь виражають вплив найважливших еколопчних фактор1в на по-
ширення рослин [ тварин. В основу класифжацп л1сомисливських упдь становить едаф1чна сггка Олекспва-Погребняка, побудована на координатах багатства [ во-логоста Грунту, [ кл1матична сггка Воробйова, побудована на координатах тепла [ вологосп ктмату.
Едафо-ктматична сггка з накладанням на не! кормово! емносп упдь дае можлив1сть визначити зустр1чшсть вид1в мисливсько! фауни та И оптимальну щшьтсть. Пщкреслимо, що ця сггка е методичною основою й класифжацшною моделлю у систем! координат для пор1вняння р1зних екотошв, яю у просторово-географ1чному, еколопчному, ф1тоценотичному, фаушстичному, л1сомисливсь-кому аспектах не е абсолютно р1вновеликими. Екотоии р1вновелию лише у таксо-ном1чному плат, [ тому на тдстав1 !х оцшки можлива лише репональна кла-сифжащя мисливських упдь. Сдина л1сомисливська класифжащя упдь скла-даеться саме з таких регюнальних класифжацш, оирацьованих за л1сомисливсь-кими областями, округами, районами на единому принцип! й метод! [3]. Це дае змогу як пор1вняти ресурси мисливсько! фауни, так [ визначити р1вень ведения мисливського господарства [ причини, що його зумовили.
Класифжащя мисливських упдь е чотирир1вневою. Найкрупшший таксон - екотоп мисливських упдь, нижч1 р1вш - категор1я, група [ тип мисливських упдь. Оскшьки вш ириродш процеси е динам1чними, то ми иропонуемо позаран-говий таксон - стадж> типу мисливських упдь, на тдстав1 оцшки яко! упддя по-винш боштуватися.
Екотоии мисливських упдь - територп земно! иоверхш, близью за кл1ма-тичними [ Грунтово-пдролопчними умовами. Категорп мисливських упдь - тери-торп земно! иоверхш, близью ще й типами рослинноста, з якими пов'язане поши-реиня мисливсько! фауни. Групи мисливських упдь - дшянки земно! иоверхш, иод1бш за кл1матичними, Грунтово-пдролопчними умовами, формащями рослин-носта, з якими пов'язане розселення поиуляцш вид1в тварин. Тиии мисливських упдь - дшянки земно! поверхш, под1бш за кл1матичними, Грунтово-пдролопч-ними умовами, еколопчними трупами асощацш рослинноста, з якими пов'язаш умови ¿снування виду фауни.
1ндекси [ символьш позначення класифжацшно! схеми мисливських упдь Украши таю: екотопи мисливських упдь (ЕМУ) нумеруються великою буквою Е [ арабськими цифрами, наприклад: Е1, Е2, ЕЗ [ т.д. 1ндекс екотопа - це вщповщна кл1тка едафо-кл1матично! мтки, яка позначаеться великою латииською буквою (вщ -А, А до Б, +Б) [ у знаменнику арабською цифрою (вщ -1 до 6), наприклад, Сз. Категорп мисливських упдь (КМУ) иозначаються римськими цифрами, групи мисливських упдь (ГМУ) - великими латинськими буквами, а тиии мисливських упдь (ТМУ) позначаються вщиовщно до ГМУ великою латииською буквою [ великою арабською цифрою, наприклад, А1, СЗ тощо. Таким чином, кожна ¿з так-соном1чних одиниць мае свш код, що дае змогу у подальшому будувати ¿ерарх1чш бази даних [ користуватися ними ¿з застосуванням комп'ютерно! техшки. Наприклад, код типу мисливських упдь Е1СзВ 1 означае, що маемо високопрш карпат-сью луки у комплекс! з чагарниками чорничниюв.
Е1-ЕМУ: -А, А2 _з, Вз, Сз - у високопрному шдрайош Карпатсько! л1соми-сливсько! область
КМУ: I - високопрне кривол1сся; II - високопрш луки.
ГМУ: А - карпатсью сланцц В - карпатсью високопрш луки. Типи мисливських упдь (дал1 ТМУ): А1 - карпатсью сланщ у комплекс! з рослиншстю ка-м'янистих розсипищ [ осишв; В1 - високопрш карпатсью луки у комплекс! з чага-рниками чорничниюв.
Типов1 види (ТВ) для ГМУ: байбак альпшський, куниця кам'яна, олень благородний (карпатський тдвид), глухар (карпатський тдвид), тетерук (карпат-ський тдвид).
Е2-ЕМУ: В2_3, В3, С2_3, С3_4, Б2.3. Б3.4 у зот темнохвойних [ широколистя-них л1шв [ похщних угруповань на !х м1сщ в Карпатсьюй л1сомисливсьюй область
КМУ: I - темнохвойт л1си; II - широколистяно-темнохвойш л1си; III - по-хщт угруповання на м1сщ темнохвойних [ широколистяно-темнохвойних л1шв.
ГМУ: А - карпатсью смереков1 л1си; В - карпатсью ялицев1 л1си; С -карпатсью буков1 л1си; I - тслял1сов1 луки.
ТМУ: А1 - смереков1 тод1 з домшкою кедра, частково на м1сщ широ-колистяно-темнохвойних л1шв, за участю у покрив1 середньоевропейських прсь-ких [ альпшських вид1в; А2 - ялицево-буково-смерековц АЗ - буково-смерековц В1 - ялицев1 з невеликою домшкою смереки [ бука за участю у травосто! немора-льних вид1в; В2 - смереково-буково-ялицевц ВЗ - буково-ялицев1 - вм за участю у покрив1 бореальних [ прських вид1в; - бшовус-ников1, м1тлицев1, кострицев1 луки, значною м1рою розорат.
ТВ для ГМУ: бшка, борсук, ведмщь бурий, горностай, ют л1совий, олень благородний (карпатський тдвид), рись, куниця л1сова, тх1р чорний, глухар (карпатський тдвид), орябок, тетерук (карпатський тдвид).
ЕЗ-ЕМУ: вщ А0 до А3, в1д В0 до В5, вщ С0 до С4 у зот соснових, широко-листяно-соснових л1мв [ похщних угруповань на !х м1сщ у вшх л1сомисливських областях, за винятком Карпатсько!.
КМУ: I - соснов1 л1си; II - широколистяно-соснов1 л1си; III - похщт угруповання на м1сщ соснових [ широколистяно-соснових л1шв.
ГМУ: А - середньоевропейсью соснов1 л1си; В - соснов1 [ широколистяно-соснов1 тдтайгов1 л1си; С - схщноевропейсью л1состепов1 [ степов1 соснов1 л1си; Б - схщноприсередземноморсью соснов1 л1си; Е - сшьськогосподарсью земл1 на м1сщ соснових [ широколистяно-соснових л1шв.
ТМУ: А1 - соснов1 л1си; А2 - дубово-сосновц АЗ - буково-сосновц В1 -соснов1 чагарниково-трав'янисп з розрщженим моховим покривом; В2 -дубово-соснов1 й ВЗ - широколистяно-соснов1 л1си чагарниково-трав'ят; В4- березов1 на м1сщ соснових [ дубово-соснових л1шв; С1 - соснов1 [ широколистяно-соснов1 л1си р1зно травно-злаковц - кримсью соснов1, м1сцями з домшкою дуб1в [ бука л1си; Е1 - луки, ршля, пасовиська на м1сщ соснових [ широколистяно-соснових л1шв.
ТВ для ГМУ: заець-русак, козуля, кабан, олень благородний (у Криму се-редземноморський тдвид), куниця л1сова, бшка, кр1т, борсук за винятком крим-ських соснових л1шв: енотопод1бний собака, лось, рись, тетерук, орябок.
Е4-ЕМУ: вщ С0 до С4, вщ Б0 до Б5 у зот широколистяних л1шв [ похщних угруповань на !х м1сщ в ушх л1сомисливських областях, за винятком Швтчносте-пово1 [ Швденностепово!.
КМУ: I - широколистят л1си; II - похщт угруповання на м1сщ широколистяних л1шв.
ГМУ: А - середньоевроиейсью широколистяш л1си; В - дшстровсько-дншровсью широколистяш л1си; С - схщноевропейсью широколистяш л1си;
Б - швденноевропейсью (ирисередземноморсью) широколистяш л1си; Е -евксшсью широколистяш л1си; Р - сшьськогосиодарсью земл1 на м1сщ ши-роколистяних л1шв.
ТМУ: А1 - буков1 мезофита з домшкою хвойних та шших широколи-стяних иорщ: а) карпатсью з домшкою хвойних [ широколистяних иорщ [ за уча-стю багаточисельних середньоевропейських прських вид1в трав'яного покриву; б) подшьсью з домшкою широколистяних порщ [ за участю шл1ршських вид1в; В1 -дубовоскельш, м1сцями у сукупносл з грабово-буковими [ грабово-дубовими мезофита л1си: а) закарпатсью з домшкою дуба звичайного [ за участю бореальних вид1в; б) придшстровсью з домшкою дуба звичайного, граба, ясена [ за участю присередземноморських вид1в трав'яного вкриття; В2 - дубово-грабов1 у комплек-м з похщиими грабовими, м1сцями за участю дубових мезофита л1си: а) прикар-патсью [ ростоцько-ошльсью л1си з домшкою бука [ явора [ за участю у покрив1 середньоевропейських прських вид1в; б) подшьсько-придшстровсью за участю присередземноморських вид1в; в) волиисью та придншровсью флористичио збщ-иеш, з домшкою лиии; ВЗ - дубов1 мезофита з домшкою шших широколистяних порщ: а) полюью за участю бореальних вид1в; б) закарпатсью, прикарпатсью та ростоцько-ошльсью за участю середньоевропейських р1внинних [ прських вид1в у комплекс! з дубово-грабовими л1сами; г) придншровсью флористичне збщиеш з иереважанням неморальних широкоареальиих вид1в, м1сцями у поеднанш з липо-во-дубовими [ ясенево-дубовими л1сами; д) волииоподшьсью з перевагою неморальних широкоареальиих вид1в. С1 - середиьорусью дубов1, липово-дубов1 [ ясе-иево-дубов1 з домшкою явора. С2 - байрачш дубов1 з домшкою ясена, клена польового, в'яза граболистого [ за участю присередземноморських [ степових ви-д1в. - кримсью дубов1 з дуба пухнастого у поеднаиш ¿з заростями шибляка, са-ванопод1бною рослиишстю [ виноградниками, гем1ксероф1тш. Е1 - прськокрим-сью буков1 з буком схщним у поеднаиш з грабово-буковим [ похщними грабовими л1сами за участю клена Стевена [ бука европейського та шших широколистяних порщ, мезофита. Е2 - прсько-кримсью дубов1 л1си з дубом скельним [ за участю присередземноморських вид1в. П, Б2, БЗ, Б4, Б5 - сшьськогосиодарсью земл1 на м1сщ вщповщних л1шв.
ТВ для ГМУ: бшка, борсук, заець-русак, кабан, козуля, куниця кам'яна, олень благородний, орябок.
Е5-ЕМУ: -А1-В1, В0, Вь С0, С1 у Прськокримськш окруз1 Кримсько! л1со-мисливсько! область
КМУ: I - ксерофии, р1дкол1сся [ зароет гемжеерофиних чагарниюв.
ГМУ: А - середземноморсько-1рансью ксерофита р1дкол1сся.
ТМУ: А1 - прськокримсью ял1вцев1 рщколюся у поеднаиш ¿з заростями шибляка, [ за участю дуба пухнастого, ф1сташки [ м1сцями сосни Станкевича.
ТВ для ГМУ: козуля, олень благородний (кримський шдвид), ирииутень, голуб сизий.
Е6-ЕМУ: Ао-Аз, Во-Вз, С0-С1, Б0-Б1 У зош стешв [ сшьськогосподарських земель на !х м1сщ, за винятком Украшського Полюся [ Карпатсько! л1сомисливсь-ко! область
КМУ: I - степи, II - сшьськогосподарсью земл1 на м1сщ стетв. ГМУ: А -Придншровсью, Придшстровсью, С1версько-Донецью i Причорноморсью степи; В - кримсью прсью степи; С - сшьськогосподарсью земл1 на м1сщ CTeniB.
ГМУ: А1 - луков1 степи i остепнеш луки: а) волинсью кострицево-тонко-HoroBi; б) подшьсью пустельно-в1всюнцевц в) припол1сью пухнастовГв1всюнцев1; г) середньодншровсью nÍBHÍ4HÍ шрчастоковилов1 i борознистокос-трицевц д) се-редньодншровсью твдент волосистоковилов1, вузьколистото-нконогов1, низько-ocokobí; е) л1вобережно-придншровсью Tepacoei трчасто й волосистоковилов1 за участю ковили Лессшга, м1сцями у комплекс! з рослиншстю солонщв швшчного типу, луковими й болотними ф1тоценозами западин; е) донецью i трчасто- й во-лосистоковилов1 за участю стоколоса прибережного i розвинутого р1знотрав'я. А2
- р1знотравно-ковилов1 степи: а) приазовсько-причорноморсью р1знотравн1; б) причорноморсью р1знотравно-ковиловц в) дшстровсько-дншровсью степи з перевагою ковили Лессшга та украшсько!; д) старобшьсью степи з ковилою Лессшга, карганою кущовою; е) кримсью степи з ковилою Браунера; е) керченсью степи з ковилою Браунера, ковилою понтшською у комплекс! з рослиншстю солонщв. АЗ
- петроф1тш i р1знотравно-ковилов1 степи Донецького кряжа. А4 - кальцеф1тш pi-знотравно-ковилов1 степи Тарханкутського тдострова. А5 - гемшсамоф1тш pÍ3-нотравно-ковилово-кострицев1 нижньодншровських терасових CTeniB. А6 - пса-мофпга р1знотравно-ковилов1 степи на шщаних надлугових терасах piK: а) ниж-ньодншровсью; б) шверськодонецью; А7 - ковилов1 степи; А8 - пустельш поли-ново-злаков1 степи; В1 - луков1 прсько-кримсью степи i остепнеш луки кострице-bí, ocokobí, ковилов1, у поеднанш з чебрецевими степами; CI-8 - ршля, пасовиська (часто збип), сади, виноградники на м1сщ зазначених CTeniB.
ТВ для ГМУ: байбак, заець-русак, заець земляний трипалий, куниця кам'я-на; кабан; козуля (польова популящя), перегузка, Txip степовий, хом'як звичай-ний, фазан, перепел, cipa куршка, дрохва - тшьки для причорноморських CTeniB.
Е7-ЕМУ: В4, В5, С4, С5 -6, D4.5, D5, D5.6, +D6 бол1т ycix л1сомисливських областей.
КМУ: I - болота; II - сшьськогосподарсью земл1 на м1сщ осушених трав'я-них бол1т i заболочених лук.
ГМУ: А - полтью сфагнов1 болота; В - полтью л1состепов1 трав'яш i тра-в'янисто-rinHOBÍ болота; С - полтью л1сов1 болота; D - карпатсью болота; Е - ль состепов1 заплавш i долинш болота; Р - CTenoBi плавнев1 болота.
ТМУ: А1 - сосново-пух1вково-чагарниково-сфагнов1 олшотрофш; А2 -сосново-березов1 i березов1 чагарниково-осоково-сфагнов1 мезотрофш; В1 -ocokobí, осоково-rinhobí, очеретово-осоков1, ¿нод1 у поеднанш з л1совими, головним чином чорновшьховими болотами, CI - чорновшьхов1 крупнотра-в'янист1 мозашно евтрофш болота: II - сосново-березов1 чагарниково-осоково-сфагновц 12 - ocokobí у поеднанш з л1совими, чорновшьховими болотами; Е1 - плавнев1, староруслов1, очеретяно-р1знотравн1; ЕЗ - трав'яно-мохов1 болота; Е4 - л1сов1 евтрофш болота; II
- прюноводш трав'яш болота плавшв; 12 - засолеш трав'яш болота плавшв.
ТВ для ГМУ: кабан, лось, ондатра, бекас, вальдшнеп, гаршнеп, курочка водяна, качки; а за винятком карпатських бол1т - пастушок, погонич, деркач, свищ, широкошска.
Е8-ЕМУ: С3_4, D5, D3-4, D4-5 заплав i луюв Птвшчностепово! i Птв-денностепово! люомисливських областей.
КМУ: I - заплава i заплавш угруповання.
ГМУ: А - заплавш л1си; В - заплавш луки i землт
ТМУ: А1 - верболоззя, чорновшьхов1 i дубов1 л1си; А2 - верболоззя осоко-poBi, в'язов1 i чорновшьхов1 л1си; АЗ - верболоззя, вербов1 та осокоров1 л1си; А4 -верболоззя, вербов1, ocokopobí та берестово-дубов1 л1си; В1 -луки р1знотравно-злаков1 та р1знотравно-круинозлаков1, шод1 у поеднанш з трав'яиими иизиниими болотами i орними землями; В2 - луки р1знотравно-злаков1 остепнеш, р1знотрав-но-крупнозлаков1 у поеднанш з орними землями i фрагментами верболоззя i дубо-вих л1шв; ВЗ - луки р1знотравно-злаков1 остепнеш, р1знотравно-крупнозлаков1, нерщко солонцювато-солончаков1 у комплекс! з крупнотравними болотами i орними землями; В4 - луки р1знотравно-злаков1 остепнеш слабозасолеш, солонцю-вато-солончаков1 у поеднанш з орними землями; В5 - болотяш луки тривало за-литих заплав (плавш) - очеретяш, рог1зников1, ocokobí у поеднанш í3 заростями верб, тополь i р1знотравно-злаковими луками у заплавах i дельтах piK.
ТВ для ГМУ: заець-русак, енотопод1бний собака, кабан, Txip степовий, ондатра, олень благородний, козуля, травник, гуска cipa, свищ.
Е9-ЕМУ: С2-3, С4, D2-3 позазаилавних луюв i сшьськогосподарських упдь на IX м1сщ в Птвшчностеиовш i Птвденностеповш л1сомисливських областях.
КМУ: I - позазаплавш луки.
ГМУ: А - позазаплавш луки, В - сшьськогосподарсью угщдя на м1сщ позазаилавних лук.
ТМУ: А1 - галоф1тш позазаплавш луки у поеднанш з сшьськогосподарсь-кими землями на ix м1сщ; А2 - справжш i остепнеш луки степових под1в; В1 -ршл1, пасовиська на м1сщ лук степових под1в.
ТВ для ГМУ: заець-русак, куршка cipa, перепел.
Е10-ЕМУ: -Во, -Вь В 1-3, С1.3 приморських лиоралей Птвденностепово! ль сомисливсько! область
КМУ: I - приморсью лггораль
ГМУ: А - рослиншсть кос, octpobíb i узбережжя MopiB i Сиваша.
ТМУ: А1 - морськопрчично-миколайчиково-катранов1 угруповання у комплекс! з галофино-луковими i солянковими угруиованнями, а в Присивашш1 - з рослиншстю солонщв.
ТВ для ГМУ: куниця кам'яна, Txip степовий, огар, галагаз, кулики, качки.
Е11-ЕМУ: А6, В6, С6, D6, +D6 водних поверхонь ycix л1сомисливських областей.
КМУ: I - водш поверхн1 Í3 прибережного рослиншстю.
ГМУ: А - озера з прибережного рослиншстю; В - pira Í3 прибережного рослиншстю; С - штучш водойми з прибережного рослиншстю.
ТМУ: А1 - олшотрофш озера; А2 - мезотрофш озера; АЗ - евтрофш озера; А4 - дистрофш озера; В1 - високопрш i передпрсью pira у комплекс! з прибережного рослиншстю; CI - л1сов1 ставки; С2 - л1состепов1 ставки, руслов1 i наливш евтрофоваш; СЗ - л1состепов1 ставки, руслов1 евтрофш; С4 - степов1 ставки бало-4HÍ пол1трофш; С5 - ripcbKi i передпрсью кримсью ставки евтрофш; С7 - водо-сховища Í3 вщиовщною прибережного рослиншстю; С8 - водойми-охолоджувач1
електростанцш з типовою прибережного рослиншстю; С9 - канали з типовою прибережного рослиншстю.
ТВ для ГМУ: ондатра, бобер, видра, норка, качки, гуси, норщ.
Надал1 на тдстав1 комплексних дослщжень можна буде дати точшшу i якГ CHimy класифжащю мисливських упдь. Метод пор1вняльно1 екологп, ф1то-, й фа-уношдикацшний методи на тдстав1 великого обсягу експериментальних даних дозволяють це зробити найближчим часом.
Лггература
1. Бондаренко В.Д. Бютехнш: Навч. nociÖHHK. - Льв1в: I3MH, 1998. - 260 с.
2. Бондаренко В.Д. Про необхщшсть доповнення системи люотиполопчних ознак фаушс-тичними показниками. Концепщя розвитку лтсово! типологп в Укра1ш. Тези доповщей. М1жнар. наук. конф. - Харк1в, 2000. - С. 138-140.
3. Бондаренко В.Д., Делеган I.B., Чернявськнй М.В. та iH. Мисливствознавство. - К., 1993. - 200 с.
4. Голубець М.А. Екосистемолопя. - Льв1в, 2000. - 316 с.
5. Гузий А.И. Орнитологические комплексы лесных экосистем Украинских Карпат, их экология, практическое значение и охрана. Автореф. канд. с.-х. наук.-Воронеж, 1992.
6. Данилов Д.Н., Русанов Я.С. и др. Охотоустройство. - М., 1971.
7. Делеган I.B. Новий cnociö боштування мисливських упдь украшських Карпат. Люовий i мисливський журнал. - К., 2000, №2
8. Дементьев В.И. Основы охотоведения. - М., 1971.
9. Дунин В.Ф., Козло П.Г. Лось в Беларуси: экология и лесохозяйственное значение. -Минск: Навука i тэхшка, 1992. - С. 107.
10. Козловский A.A. Лесные охотничьи угодья. - М., 1971. - 201 с.
11. Комплексное лесохозяйственного районирование Украины и Молдавии. За ред. С.Генсирука. - К., 1981.
12. Морозов Г.Ф. Учение о лесе. - Л. - 1926. - 326 с.
13. Остапенко Б.Ф. Концепция развития лесной типологии в Украине. Тези доповщей. м1жн. наук. конф. харюв, 2000. - С.12-25.
14. Основы охотустройства. За ред. Д.Данилова. - М., 1966. - 332 с.
15. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. - К. - 1955.
16. Погребняк П.С. Люова еколопя i типология лгав. Вибрат пращ. - К. - 1993. - 496 с.
17. Ровкач А.И., Захаренко А.П. К методике классификации лесных охотничьих угодий Беларуси// У сб.: Лес - экология и ресурсы, материалы конференции. - Минск: БГТУ, 1998. - С. 190-193.
18. Сукачев В.Н. Динамика лесных биогеоценозов.-В кн.: Основы лесной биогеоценоло-гии. - М., 1964.
19. Типы леса и лесные ассоциации Молдавской ССР. За ред. Д.В.Воробьева-Кишинев,
1964.
20. Ткач В.П. Заплавш люи Укра1ни. - Харюв, 1999.
21. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство. - М.-Л., 1952.
22. Harris E., Harris J. Wildlife conservation in managed woodlands and forests. - Oxford: basil Blackwell, 1990. - P. 216. _
УДК 630*15 C.A. Сторожук - Природний заповгдник "Медобори"
ТЕРЮФАУНА ЗАПОВ1ДНИКА "МЕДОБОРИ"
Подана характеристика ссавщв природного заповедника "Медобори". На територп природного заповедника зустр1чаеться 44 види, яга належать до 5 ряд1в. 24 види знахо-дяться пщ охороною Бернсько! конвенц11.
