CC BY
19
УДК. 591. 5:639.12
Федюшко М.П., асистент © Тавртський державный агротехнолог1чний утверситет, м. Мелтополь
ВПЛИВ АБ1ОТИЧНИХ ТА АНТРОПОГЕННИХ ФАКТОР1В НА ДИНАМ1КУ ЧИСЕЛЬНОСТ1 С1РО1 КУРПКИ Й ФАЗАНА В П1ВН1ЧНОМУ ПРИАЗОВ'1
В статт1 приведено результати дослгджень динамжи чисельност1 Ырог куртки i фазану в залежност1 в1д ктькостг застосованих пестицид1в в мисливських угiддях та температурного режиму Швтчного Приазов'я. Достовiрнiсть отриманих результатiв тдтверджуеться отриманими значеннями коефщенту кореляцп по видам.
Ключовi слова: Ыра куртка, фазан, пестициди, коефщент кореляцИ.
Вступ. Масштаби впливу суспшьства на природу поширюються так швидко, що людство поступово перетворюеться у потужну геолопчну силу, яка впливае на природш процеси. Пщ впливом антропогенних факторiв вщбуваються змiни у природi. Протягом тривало! еволюци у птахiв i шших компонентiв бiогеоценоз-зiв утворилися складнi взаемозв'язаш системи. Видовий склад польово! дичини в таких системах i рiвень його чисельност визначаються комплексом бютичних i абiотичних чинникiв.
Фазан та ара куршка, як типовi види культурного ландшафту, тдпоряд-кованi впливу рiзноманiтно! людсько! дiяльностi, яка проявляеться через полювання. Непрямий вплив проявляеться в змш мiсць iснування за рахунок погiршення умов проживання, гибелi пiд час проведення сiльськогосподарських роб^ як вiд машин та механiзмiв, так i вiд застосування пестицидiв.
Порушення мiсцепроживань - найменш специфiчна форма антропогенно! ди. Для бiоценозiв, особливо степових, це перiодичнi сукцесп рослинностi, змiна rрунтiв i культур, що обумовлюе вiдповiдну динамiку кшькост польово! дичини. Для ослаблення негативних наслщюв подiбних змiн екологiчно! обстановки у дичини, в процес фшогенезу, виробилися змiни по пристосуванню (переважне використання рашше другорядно! поверхнi живлення, перехщ на новi корми, м^раци i т. п.) [4].
Умови живлення ввдграють ведучу роль серед причин, що визначають склад i чисельшсть польово! дичини. Особливо характерне подiбне положення для сiльськогосподарських угщь, де завдяки дiяльностi людини юнуе значна кiлькiсть корму у виглядi насiння культурних рослин i бур'яшв, а також безхребетних, доступнiсть яких зростае при антропогенних сукцеаях рослинноси. Проте використання цього корму коршними мешканцями вiдкритого ландшафту часто перешкоджають низькi захиснi властивостi полiв i чинники неспокою.
© Федюшко М.П., 2008
233
Все вщчутшшими стають негативш наслщки xiMi3a^i сiльського господарства (використання мшдобрив, OTpyTOxiMiKaTiB, пестицидiв) - як наслщок погiршуються властивостi грунту, його стан, через нагромадження значно! кiлькостi шкiдливих хiмiчних речовин, яю вносились без надежного контролю та розрахунюв i врахування екодогiчних закошв.
Для куриних найнебезпечнiшими е добрива в виглядi гранул, оскiдьки сiрi курiпки та фазани часто сприймають !х за камiнцi, якi служать для перетравлення корму в шлунку i ковтають.
Нагромадження пестицидiв в оргашзмах птахiв викликае змiни в !х поведiнцi: стае характерним сповiдьнене усвщомлення небезпеки, вiдсутнiй страх, збiдьшуеться кшьюсть уроджених виродкiв, виражена виснаженiсть.
Пестициди рщко проявляють себе як отрута миттево! дп, навпаки, ряд препараив характеризуеться сповiдьненою дiею, результати яко! не завжди можна передбачити. Мутагенна та канцерогенна !х здатностi небезпечш з точки зору генетичних наслщюв: вплив на розмноження, змiщення термшв вiдкдадання яець, потоншення шкаралупи яець, зменшення кiдькостi потомства, зниження життездатност [1].
Для попередження можливих негативних наслщюв необхщно комплексно, передчасно i об'ективно оцiнити рiвень потенцшно! небезпеки при використанш хiмiчних засобiв з врахуванням погодних умов.
Метою роботи е обгрунтування взаемозв'язку мiж чисельшстю фазана та Ыро! курiпки в залежност вiд кiдькостi пестицидiв внесених при проведенш агротехнодогiчних процесiв та температурно! динамiки.
Матер1ал i методи. Об'ектом досдiдження е польова дичина (фазан (Phasianus colchicus Linnaeus) та ара куртка (Ре^х реrdiх L)). Для грунтовного вивчення об'екта проводились експериментальш досдiдження динамiки чиседьностi в залежност вiд кiдькостi застосованих пестиццщв в мисливських угiддях та температурного режиму Швшчного Приазов'я.
Для виконання поставлених задач проведено дослщження типологп мисливських угiдь, динамiки чиседьностi фазана та Ыро! курiпки та кшькост внесених пестицидiв в сiдьськогосподарських угщдях мисливських господарств Пiвнiчного Приазов'я, опрацьовано Лiтописи природи, звiти метеостанцiй, визначеш об'екти для систематичних обстежень. Використовувались методи планування експерименту, статистичного оброб^ку та анадiзу даних таксацiй.
Вщповщно до Настанови [5], в уЫх мисливських господарствах Пiвнiчного Приазов'я проводяться плановi таксацп. Розрахункова динамiка чисельност мисливських тварин е базою для ведення мошторингу !х стану i для планування розмiрiв вилучення у вщповщш роки.
У зв'язку з цим, реальна чисельшсть у певний промiжок часу може вiдрiзнятися вщ розрахунково! (оптимально!). Згiдно законодавства, рiзниця мiж реальною чиседьнiстю, встановленою перед початком полювання та розрахунковою, може бути повшстю вилучена користувачем угщь в процесi полювання.
234
Результати дослщжень. Чисельшсть, штенсивно експлуатуючих людиною популяцiй зазнають не завжди бажаних та передбачених рiзких коливань. Нерiдко це призводить до надмiрного вилучення, невластивiй диспропорцп у спiввiдношеннi популяцiйних груп, невиправданому нарощуваннi чисельностi, яка може значно перевищувати щiльнiсть населення.
На територп Пiвнiчного Приазов'я е рiзнi за типами види угiдь, присутнi польов^ лiсовi та чагарниковi види, ^м того з твденно! частини е прибережна морська зона. А вщтак ми можемо дослщжувати змiну динамжи чисельностi польово! дичини в рiзних угiддях i залежно вiд рiзноманiтного антропогенного навантаження району дослiдження. Основним мюцепроживанням для аро! курiпки, фазана становлять сади, плантацп шовковицi та виноградники, де агротехшчш заходи використовуються з меншою iнтенсивнiстю.
Згiдно сучасного районування, територiя мисливських господарств Швшчного Приазов'я вiдноситься до Причорноморсько! середньостепово! фiзико-географiчноl провшци. Вона розташована у зош сухих степiв, де пануе помiрно континентальний клiмат з недостатньою кшьюстю опадiв з порiвняно високою середньорiчною температурою повiтря [6], (табл.1).
Таблиця 1
Динамжа температур по Ъвшчному I риазов'ю.
Х.РОКИ м1СЯЦ!\ 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004
I -0,6 1,4 -8 -2,2 1 -3,8 0,3 -2,5 -2,7 1
II -1,9 2,1 -7,8 -4,2 1,5 -0,5 -2 -3,5 -4,7 -0,4
III 1,4 3,7 -1,3 1,6 4,3 3,3 2 6,2 3,4 5,5
IV 9,2 9,4 6,9 12,3 12 13,5 12 10,2 11,3 12,6
V 14,1 15,8 16,1 16,3 13 16,2 18 16,7 23 16,5
VI 17,2 21,3 24,8 21,8 23 20,2 20 20,6 20,3 18,9
VII 22,3 24,8 26,1 24,6 25,6 23,6 26 26,5 22,7 21,9
VIII 23,4 26,6 21,4 22,3 22,5 23,4 24,3 22,6 24,1 23,8
IX 15,8 20,4 12,4 17,5 17,1 15,4 17,5 18,4 16,6 17,5
X 9,3 9,6 9,9 10,4 9,9 8,4 10,3 10,8 11,8 14,2
XI 3,6 4,8 4,2 1,8 1,5 3,6 6,2 5,9 6,3 8,4
XII 1,4 2,6 2,1 -3,4 1,4 1,7 -4,8 -4,6 1,6 2,8
Середнс значения 9,6 11,8 8,9 9,9 11,0 10,4 10,8 10,6 11,1 11,9
Порiвняно з шшими степовими районами, в структурi наземних угщь значний вiдсоток (до 13 %) займають луки, що позитивно впливае на створення високо! щшьносп аро! курiпки. Звичайно, усi вони не вщзначаються найвищим гатунком для цього виду - високобоштетш угщдя складають всього близько 1%. Але, враховуючи, що швденш райони мають найбiльший вiдсоток трансформованих ландшафтiв у кра!ш взагалi, !х можна вважати цшком нормальними для сучасного ведення господарства. Значна
235
площа угщь середнього класу, яка становить близько 70 %, е запорукою високо! чисельност аро! курiпки.
Вщсутшсть значних територш з чагарниками та болотами, яю у комплексi з сусщшми агроценозами е оптимальнiшими для фазана, не можна повшстю компенсувати запланованими бютехшчними заходами. Тому у господарствi потенцшно неможливо тривале iснування високо! чисельност штучно пiдселеного вказаного виду [2]. Ризиковано за таких умов, коли бшьшють угщь (близько 89% вщ загально! площi господарств) вiдноситься до найнижчого боштетного класу, виконувати пщпуски фазанiв великими партiями i сподiватися на значне збiльшення !х чисельност у майбутньому е недоцiльним.
Аналiзуючи в цiлому результати дослiджень динамши чисельностi сiро! курiпки та фазану вщ кiлькостi використання пестицидiв у рiзних агротехнологiчних процесах i змши температурного режиму в мисливських угщдях Пiвнiчного Приазов'я Укра!ни, за перюд з 1995 по 2004 р.р., ми отримали наступнi залежностi (Рис. 1).
Рис.1 - Динамика чисельност фазана та аро!' куршки в залежност вщ кшькост застосованнх пестнцнд1в в мисливських угiддях та температурного режиму Пiвнiчного Приазов'я.
Аналiзуючи отриману залежнiсть, можна зробити висновок про те, що в перiод 1996-97 р.р. вщбувалося значне скорочення використання пестицидiв в агротехнологiчних процесах та рiзке зменшення середньорiчно! температури (до 8,9°С), вiдповiдно i зменшилась чисельшсть сiро! курiпки. Незважаючи на
236
вище викладене, кшькють особин фазану навпаки збшьшилась за рахунок штродукцп, яку використали на пiдставi результатiв таксацi! за 1996р.
До 2000 року кшькють використаних пестицидiв знижувалась до рiвня 90 000 кг на рж. Шсля чого спостерiгаеться явно виражений стрiмкий рiст на протязi з 2000 по 2002 роки до майже 230 000 кг на рж в перюд рiзкоl iнтенсифiкацi! в сшьськогосподарському виробництвi. Пiсля проведеного розпаювання земельних ресурсiв сiльськогосподарських пiдприемств, використання пестиццщв дещо стабiлiзувалося при тш самiй кiлькостi рiллi.
Показники середньо! температури збiльшувались, що в сумi створило позитивнi умови для збшьшення чисельностi сiро! курiпки, а кшькють фазану змiнювалась незначно.
Основно! уваги заслуговуе промiжок часу з 2000 по 2002 роки, в цей перюд застосування пестицидiв сягнуло максимального показнику (близько 231т.) це спонукало значне зменшення кiлькостi в цшому сiро! курiпки i незначне збшьшення, а точшше пiдтримання кiлькостi особин фазана при незначному зменшеннi температури.
Для тдтвердження взаемозв'язку мiж чисельшстю (сiро! курiпки, фазану) та кшьюстю пестицидiв i динамiкою температур виконували розрахунок коефiцiенту кореляцi! [3] (табл.1).
Таблиця 1
Результати розрахунку коеф^енту корелящ!'._
Назва виду Ора кур1пка Фазан
Показиик температура чисельшсть к1льк1сть пестицид1в температура чисельшсть кшьшсть пестицид1в
коефщент кореляци 0,7672 0,144
коефщент кореляци -0,79 -0,48
Висновки.
Таким чином, анал1зуючи отримаш значения коефщенту кореляци можна зробити висновок про те, що при шдвищенш температури чисельшсть збшьшуеться, а при збшьшенш використання кшькосп пестицид1в навпаки.
Достатньо високе значення коефщ1енту кореляци (пра куршка) свщчить про майже однакову впливовють на даний вид { заслуговуе подальшого вивчення. А отримаш значення коефщ1енту кореляци (фазан) тдтверджують чергов1 штродукцп { незначно залежать вщ змши температурного режиму та кшькосп використаних пестицид1в.
Крiм того, для збшьшення чисельност сiро! курiпки й фазану мае суттеве значення скорочення вщсотку орних земель та вщтворення луюв, пасовищ, збiльшення площi водоохоронних зон, вдосконалення i проведення бютехшчних заходiв.
237
Лтература
1. Данилов Н.Н. Воздействие человека на ход биоценологических процессов // Современные проблемы экологии. - М.: Изд-во МГУ. - 1973. -С. 145163.
2. Кэмпбелл Ш. Реальна ли интродукция // Биология охраны природы. - М.: Мир, 1983. С. 297-303.
3. Лакин Г.Ф. Биометрия. Учебное пособие для университетов и педагогических институтов. -М.: Высшая школа, 1980. -283с.
4. М'якушко В.К., Мельничук Д.О. Вольвач Ф.В. та ш. Сшьськогосподарська еколопя /Розд. "Хiмiзащя с.-г. виробництва та И еколопчш наслщки. - К.: Урожай, 1992. - 259 с.
5. Настанова з упорядкування мисливських угщь. - К.: Вид-во Держкомлюу Украши, 2002.- 113с.
6. Статистичш зв^и державних люогосподарських об'еднань по Запорiзькiй, Донецькш та Херсонськiй областях ( 1995-2004рр.).
Summary Fediushko M.P.
INFLUENCE OF ABYOTYCHNYKH AND ANTROPOGENNYKH FACTORS ON DYNAMICS OF QUANTITY OF GREY PARTRIDGE AND PHEASANT
OF NORTH PRYAZOV'YA
In the article the results of researches of dynamics of quantity of grey partridge are resulted and to pheasant depending on the amount of the applied pesticides in hunting's lands and temperature condition of North Pryazov'ya. Authenticity of the got results is confirmed the got values the coefficient of correlation for to the kinds.
Key words: grey partridge, pheasant, pesticides, coefficient of correlation.
Стаття надшшла до редакцИ 14.03.2008
238
