CC BY
34
Horoshko M.P., Nagorniak B.Z. Some Peculiarities of Forestry-mensuration Characteristics Considering Orographic Conditions of Transcarpathian Fir Forests
The analysis of forestry-mensuration structure of fir forests which are situated in Transcarpathian region was carried out using the database of PA "Ukrderzhlisproekt", in particular: distribution of areas and stocks by the types of forest conditions, relative fullness' and bonitet classes. The circular control plots were used. The peculiarities of correlation between forestry-mensuration indexes and altitude, slope exposition and steepness were researched. The best conditions of fir forests growth considering forest conditions and terrain orographic features were determined.
Keywords: silver fir, Transcarpatia, slope exposition, steepness of slope, altitude.
УДК 598.26(477.87)
ДИНАМ1КА ЧИСЕЛЬНОСТ ТА СТАН РЕСУРС1В КУРОПОД1БНИХ GALLIFORMES У ЗАКАРПАТСЬКШ ОБЛАСТ1 Л.А. По/тш1, АЛ. Потгш2
Досщджено динамжу чисельност курошдабних в адмшстративних межах Закар-патсько! обл. Наведено короткий систематичний огляд вищв та аншш кшьюсних пара-MeipÍB упродовж останшх 10 роюв. Звернуто увагу на ймовiрнi причини низько! чи-сельностi глухаря, тетерука, орябка, зокрема вплив антропогенного фактора, як лiмiту-ючого для прських попудяцiй цих видiв. Дослiджено поширення та стан використання фазанових, як основних об'eктiв ведення мисливського господарства в рiвниннiй части-нi Закарпатсько! обл. Аргументовано проаналiзовано вiдомостi про експлуатащю перепела, сро! куршки, фазана та спроби пiдвищення чисельност фазана, шляхом випуску. Запропоновано уточнення лiсомисливського районування Карпатсько! зони на шдзону Закарпатська рiвнина.
Ключовi слова: курошдобш, глухар, тетерук, орябок, перепел, сра курiпка, фазан звичайний, динамша чисельностi, стан ресурсiв, Закарпаття.
Вступ. Куроподiбнi Закарпаття - вiдновлюваний природний ресурс, який експлуатуеться на територц областi нерiвномiрно. 1з шести видш куроподабних три, а саме глухар, тетерук, орябок, взято тд охорону [1] i, як наслiдок, вилуче-но Í3 використання. Фазан, сра курiпка та перепiлка - види, що використову-ються як об'екти спортивного полювання та е видами мисливського господарства товариств мисливщв i рибалок рiвнинноí частини Закарпатсько!' обл. Вив-чення куроподабних, як ресурсу, окремо не проводили, а ввдомосп про види ще1 систематично1 групи вiдображено переважно у фаушстичних роботах [2-7]. Вщ-сутнiсть аналiзу стану популяцiй, експлуатацií, особливостей бюлогп призво-дить до необ'ективного вiдношення до природних популяцiй окремих вид1в, зокрема пiд час складання нормативних докумештв, як то "Настанова з упорядку-вання мисливських упдь" [8], де Закарпатську р1внину не розглядають у лко-мисливському районуванш як окрему одиницю i вiднесено до Карпатсько1 зони.
Мета роботи - до^дити динамiку чисельностi та стан ресурав куропо-дiбних у природно-сшьськогосподарських угiддях Закарпатсько1 обл.
Матерiал та методи дослщження. Аналiз стану чисельносп та використання популяцп куроподiбних проведено згiдно зi зведеними вiдомостями, на-
1 доц. Л. А. Потш, канд. бюл. наук - Ужгородський нацюнальний ун1верситет;
2 пров. спец. А. Л. Потш, малстр мисливствознавства - Закарпатське ОУЛМГ.
даними Закарпатським обласним управлiнням лiсового та мисливського госпо-дарства. Вивчення особливостей бюлоги дослiджували впродовж 1997-2016 рр. шляхом спостереження за бiотопiчною приуроченiстю куриних, участi у прове-деннi зимово1 та лiтньоí таксацií, аналiзу "Проектов органiзацií мисливського господарства" товариств рiвнинноí частини Закарпатсько! обл. Отже, було оп-рацьовано вiдомостi мисливських товариств, яш територiально належать до частин Ужгородського, Мукачiвського, 1ршавського, Виноградшського, Хустського р-шв та в повному обсязi Берепвського р-ну. Також враховували вь домостi про спроби введения фазана до складу мисливсько! фауни в Перечинсь-кому та Тячiвському р-нах.
Результата та ix обговорення. У систематичному плат куроподiбнi За-карпатсько! обл. об'еднанно в двi родини. Перша: Tetraonidae - тетеруковi i3 представниками трьох родiв - Lyrurus Swainson, 1832; Tetrao Linnaeus, 1758; Tetrastes Keyserling et Blasius, 1840 по одному виду з кожного роду, а саме: Те-терук Lyrurus tetrix (Linnaeus, 1758), Глухар, глушець Tetrao urogallus (Linnaeus, 1758), Рябчик, орябок Tetrastes bonasia (Linnaeus, 1758). Як вщомо, вс три види мають охоронний статус. Друга родина представлена також трьома родами та трьома видами: Куршка сра Perdix perdix (Linnaeus, 1758), Перешлка Coturnix coturnix (Linnaeus, 1758), Фазан Phasianus colchicus Linnaeus, 1758. Саме пред-ставники друго! родин е основними мисливськими видами для мисливських товариств рiвнинного Закарпаття.
Вщомосп зведених статистичних вiдомостей часто гртать умовностями, тому не тальки аналiзували числовi данi, але й характеризували потенцiал виду за комплексом ознак - статистичт та безпосереднi спостереження за видом уп-родовж року.
Тетерук. Гшздовий, осший вид. Систематично спостерiгаеться в невеликш кiлькостi на токовищах у схвдшй частинi областi (Тячшський, Рахiвський р-ни, частково Мiжгiрський) переважно в окремих частинах Горган, Свидовцi, Чор-ногорi. Внаслiдок входження значно! частини заселених цим видом територiй до Карпатського бюсферного заповiдника, з'явилась надя на збшьшення чи-сельностi його популяцц. Тетерук трапляеться у пристигаючих лiсах за наяв-ностi лкових галявин, вiддае перевагу мiшаним насадженням. Очевидно, що ршнинне походження цього виду i витiснения в кторичний перiод з територií Середньодунайсько!' низовини сформувало специфiчну - гiрську популящю, яка нечисельна в межах вск1 Карпатсько1 дуги. Бiльш детальнi облiковi ввдо-мостi наведено на рисунку, яи, на наш погляд, об'ективно вiдображають стан популяцл цього виду.
Глухар, глушець. Гшздовий, осший вид. Населяе центральну та схвдну прсью частини Закарпатсько1 обл. з помино бiльшою, нiж у тетерука юлькктю токовищ у Тячiвському та Ранвському р-нах. Тяжiе до хвойних, рiдше мiшаних лiсiв. У лiтнiй перюд тримаеться криволiсся. Зрiдка опускаеться до зони широ-колистяних лiсiв. Вид погано розселяеться природним шляхом. Зпдно з даними держлiсгоспiв, чисельнiсть особин глухаря останшми роками збшьшуеться. Ймовiрно, цьому сприяе вiдмова вiд весняного вигону овець на високогiрнi луки - полонини, що збкалося iз перiодом гнiздувания та ктотно впливало на ус-
пiшнiсть гшздування. Вiдсутнiсть вигону овець на полонини, як фактор турбу-вання, з кшця ХХ ст. дещо стабшзувало чисельнiсть. Можливо нерегульована рекреащя та промислова заготшля чорницi постала новим лiмiтним фактором збшьшення чисельностi цього виду. Разом з тим за даними облiку токовищ, кiлькiсть 1х збшьшилась. Детальнiшi облiковi вiдомостi чисельностi цього виду наведено на рисунку.
Рябчик, орябок. Гнздовий, осший вид. У невеликiй кшькосп трапляеться у гiрськiй i передпрнш частинах областi. На жаль, цьому виду придшяють недос-татньо уваги (облжи, токування, зимiвля, добування) i вщомосп про нього емт-ричш. Вид тяжiе до мiшаних, пристигаючих та переспйних лiсових насаджень. Систематично спостеркаеться в Мукачшському, Свалявському, Великоберез-нянському р-нах. 1з iиших адмшктративних райошв вiдомостi спорадичнi. Як ти-повий лiсовий вид сильно реагуе на змiиу вiковоí структури лкових насаджень. Вiдомостi облiкiв (див. рис.) свдаать про стабiльиу чисельшсть популяцц.
Усi три види, що перебувають шд охороною, потребують рiзного менеджменту для стабшзацц та росту популяцш. Глухар мае стабiльиу чисельшсть популяцп i чiтко локалiзований географiчно до мiшаних лiсiв, криволiсся та по-лонин. Тетерук, знаходячись у невластивих для виду умовах, потребуе бiльшоí уваги, зокрема вивчення особливостей бiологií. Орябок - вид, що реагуе на рiзкi змiни, що пов'язаш з веденням лiсового господарства. Змша вiковоí структури насаджень призводить до коливань чисельностi i локалiзацií окремих м^опо-пулящй цього виду, що загалом негативно вiдображаеться на сташ карпатсько!' популяцп загалом.
Ус перерахованi вище види вилучено iз експлуатацц, тому практичний iн-терес мають представники фазанових, яких активно експлуатують, е об'ектами спортивного полювання, розводять приватн особи i проводять випуск певно!' кiлькостi особин у стан природно1 волi. Оскшьки до сьогоднiшнi немае програ-ми розвитку мисливського господарства Закарпатськоí обл., то мисливсью това-риства, за якими закрiпленi угiддя, самостiйно, шода хаотично, здiйсиюють гос-подарськi заходи зi збiльшения чисельностi окремих видiв, зокрема фазана.
KypinKa cipa. Гшздовий, осший вид на межi швшчного поширення в межах Середньодунайськоí низовини. Приурочений до рiвнини та широких рiчко-вих долин рiчок Латориця та Тиса, що лiмiтуе його проникнення в гори. Чисельшсть ктотно змiиюеться за роками i залежить вiд характеру зими, товщини i тривалостi залягання сшгового покриву. Вiдомостi про чисельшсть вказують на стабшьно невеликий потенцiал цього мисливського виду. На наш погляд, вид потребуе бшьш ретельноí уваги, оскшьки загальноприйнятна концепция впливу агротехшки за останнi десятилiття не знайшла свого тдтвердження. Bi-домостi облшв (див. рис.) не демонструють рiзкого збiльшения чисельностi в остаииi десятилтя. Як об'ект полювання в окремих мисливських товариствах не використовуеться через низьку чисельнкть (зокрема в Берепвському р-нi та частинi Ужгородського). Як аборигенний вид фауни краще переносить линю спеку, шж фазан i не концентруеться навколо водойм.
Перепел. Гшздовий, пролггний вид. Рiвномiрно заселяе всю Закарпатську рiвнину i передлр'я, долинами рiчок проникаючи вглиб пр до вододалу включ-
но. У пеpшiй декaдi веpесия чисельнiсть piзко збiльшyeться завдяки мiгpyючим особинам. В о^емж чaстинax Ужгоpодського Myкaчiвського та Беpегiвського p-нiв - об,eкт полювання. Вид особливо потеpпae пiд час лггньо'1 посyxи, за вщ-сутносп води. Як загалом для вж кypоподiбниx пpоявляe лiтню гiдpофiльнiсть i тд час тpивaлиx зaсyx y чеpвнi-липнi зникae.
Фазан. Гнiздовий, остий вид. €вpопейський iнтpодyцент. На теpитоpiï об-лaстi вiдомостi пpо кивания та викоpистaния, як мисливського виду, датують-ся початком ХХ ст. Зaселяe piвнинy та пеpедгip,я. Долинами piчок пpоникae в сеpеднi частини течи piчок Уж, Лaтоpиця, Боpжaвa, Тиса, де за rap^ramm умов може зимувати. Хapaктеpними i постшно заселеними фазаном e пiвденнi частини Зaкapпaтськоï обл., якi aдмiнiстpaтивно належать до Беpегiвського, Ужгоpодського Myкaчiвського та Виногpaдiвського p-нiв. В inmMx мки^ чи-сельнiсть виду значно змiнюeться i залежить не ттьки вщ товщини снiгового покpивy взимку, а й вщ достyпностi води в лггнш пеpiод. Саме вiдсyтнiсть води в л^нш пеpiод лiмiтye пош^ен^ цього виду. У посyшливi пеpiоди чеpвня-липня концентpyeться навколо водойм, як штучного, так i ^^одного поxо-дження. Взимку потpебye пiдкоpмлення, оскiльки за тpивaлиx моpозiв та глиби-ни снiгy бiльше шж 5-7 см не може знайти достатньо'1 кiлькостi коpмiв. Несис-тематичш спpоби iнтpодyкцiï виду мисливськими товapиствaми (нaпp., TMP мХaнтеpм, 1999 p.) с^ияють генетичному обмшу, але не тдвишують ^^од-ний потенцiaл вiдтвоpення. Випуск 4-6-мiсячниx фaзaнiв пpоведено в 20052008 pp. у Пеpечинськомy та Tячiвськомy p-нax, в 2010-2014 pp. - у межax Бе-pегiвського та частково Виногpaдiвськомy p-rnx. За поxодженням це мaтеpiaл пеpевaжно з Угоpщини, де феpмеpи закуповували яйце, iнкyбaцiя i пiдpошyвaн-ня вщбувалось у Зaкapпaтськiй обл. За нашими даними, за останж десятииття загалом в такий спосiб було випущено близько п'яти тисяч особин. У Пеpе-чинському та Tячiвськомy p-нax у нaстyпниx пiсля випуску pокax чисельнiсть поступово знижувалась i стабшзувалась на piвнi десяткiв особин. Оскшьки 6í-отеxнiю стосовно цього виду пеpевaжно не пpоводять, то за вщсутносп нега-тивниx погодник чинникiв чисельнiсть фазана в окpемi pоки може piзко збiль-шуватись. Tpaдицiя, яка iсиye сеpед зaкapпaтськиx мисливцiв, полювати т1льки на самця фазана, позитивно вiдобpaжaeться на статевш стpyктypi популяцй*. Де-тaльнi облiковi вiдомостi наведено на pисyикy.
Рис. ДинамЫа 4ucenbHocmî Kyponodi6Hux на територи ЗакарпатсьШ' облаcтi
Висновки. Куроподiбнi посiдають значне мiсце серед мисливських трофе-!в у мисливцiв Закарпатсько! обл. Аналiз вiдомостей "проектiв оргашзацп.. " свдаить, що саме цими видами реалiзуeться пропускна спроможнiсть угiдь то-вариств, якi отримали угiддя в користування. Серед них переважае фазан, час-тка iнших видiв куроподiбних е незначною. Очевидно, що це пов'язано iз традициями та територiальною обмеженiстю розселення куроподiбних. Закарпатська рiвнина займае тальки незначну частину Закарпатсько!' обл., що змушуе мис-ливськi товариства бшьше звертати увагу на такий вид, як фазан, доступний для розселення в упддя, iз добре освоеною технологiею шкубування та годiвлi. По-рiвняння власних облiкових даних iз звiтними демонструе певну розбiжнiсть. Особливо це помтано в перiод мiж 2010 та 2012 рр., коли пройшов процес дробления користувачiв i замкть 9 користувачш у Закарпатськiй обл. право на вико-ристання мисливського фонду отримало 39 користувачiв, включно з державни-ми лiсомисливськими та лкогосподарськими пiдприемствами. Вiдсутнiсть пер-винних вiдомостей та бажання "зб1льшення" чисельноста основних мисливських видш призвело до викривлення вiдомостей про чисельнкть деяких видiв зокрема фазана. Функщонування приватних фазанарш та випуск тримкячного молодняка не могло слугувати майже двократному збiльшенню чисельностi. Навiть теплi зими 2011-2015 рр. не в змозi були пiдтримати такий ркт чисель-ностi. Явним е штучне завищення чисельностi задля бажання мисливських то-вариств збiльшити кшьккш параметри пропускно! спроможностi угiдь.
Окремо потрiбно звернути увагу на ввдомоста про чисельнiсть глухаря, те-терука, орябка. Облiковi вiдомостi про щ види, на наш погляд, е найбшьш дос-товiрними, оскiльки фактор турбування для цих видiв залишаеться лiмiтним фактором, а нерегульована рекреащя, збирання ягiд та грибiв мкцевим насе-ленням припадае на перюд вигодовування пташенят i вiдповiдно знижуе усшш-нiсть гнiздувания.
Аналiзуючи статистичш вiдомостi, з'ясовано, що за ввдсутноста державно!' стратегií (державно! програми) шдвищення чисельностi куроподiбних природнi популяцií окремих видiв знаходяться в умовах максимального пресу, природно врегульована i не може експлуатуватись людиною. Переважання третього класу бонiтету i вiдсутнiсть другого та першого для сiроí кур^и та фазана е цьому шдтвердженням. Шдтримка популяцiй завдяки штучному шдтриманню могла б спрямувати процес у керованому напрямку i можливо сприяла б збшьшенню чисельностi популяцiй фазанових i в перспективi змiнi охоронного статусу те-терукових.
Детальний аналiз "Проектав органiзацií мисливського господарства.. " рiз-них товариств свiдчить про потребу ктотно! корекцií лiсомисливського району-вання Укра!ни, де Закарпатську рiвнину взагалi не враховано. Природно клша-тичнi умови Закарпатсько! низовини, як частини Середньодунайсько! низовини, значно вiдрiзияються вiд Карпатсько! зони. Це демонструють не тальки орогра-фiчнi i клiматичнi умови, але i бiологiчнi властивостi таких мисливських видш, як фазан, який в умовах Закарпатсько! низовини мае стайку природну популя-
щю i здатний до природного поновлення. Тому пропонуемо для Карпатсько!' зо-ни видшення пiдзони Закарпатська рiвнина iз вiдповiдними розрахунковими по-казниками.
Лггература
1. Червона книга Украхни (Тваринний cbít). - К. : Вид-во "Глобалконсалтинг", 2009. - С. 439-441.
2. Поташ Л.А. Птахи Закарпатсько! областi (анотований список) / Л.А. Поташ. - Львгв, 2009. - С. 37-39.
3. Страутман Ф.Й. Птицы Советских Карпат / Ф.Й. Страутман. - К. : Изд-во АН УССР. -1954. - 331 с.
4. Страутман Ф.Й. Птицы Западных областей УССР / Ф.Й. Страутман. - Львов : Изд-во Львов. ун-та. - 1963. - Т. 1. - 199 с.
5. Талпош В.С. До вивчення пташв Закарпатсько! рiвнини / В.С. Талпош // Наземш хребет-н1 Украхни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во "Наук. думка". - 1965. - С. 92-100.
6. Талпош В.С. Птицы Закарпатськой низменности : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук / В.С. Талпош. - К., 1969. - 22 с.
7. Турянш I.I. Хутрово-промиакга звiрi та мисливськ птахи Карпат / I.I. Турянш. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1975. - 170 с.
8. Настанова з упорядкування мисливських угщь. - К. : Вид-во Держкомлюу Украши, 2002. - 113 с.
Надшшла до редакцп 14.12.2016 р.
Потиш Л.А., Потиш А.Л. Динамика численности и состояние ресурсов курообразных Galliformes Закарпатськой области
Изучена динамика численности курообразных в пределах Закарпатской административной области. Приведен краткий систематический обзор и анализ количественных параметров последних 10 лет. Обращено внимание на возможные причины низкой численности глухаря, тетерева, рябчика, в том числе роли антропогенного фактора, для популяций этих горных видов. Исследовано распространение и состояние эксплуатации фазановых, основного объекта охотоведения равнинного Закарпатья. Приведены данные по использованию перепела, серой куропатки, фазана и информация о состоянии и перспективе увеличения численности последнего искусственным способом. Предложено дополнение к лесоохотничьему районированию Карпатской зоны выделением подзоны Закарпатская низменность.
Ключевые слова: курообразные, глухарь, тетерев, рябчик, перепел, серая куропатка, фазан, динамика численности, состояние ресурса, Закарпатье.
Potish L.A, Potish A.L. Changes in the Number and State of Galliformes Resources in Transcarpathian Region
Population dynamics of Galliformes within the Transcarpathian administrative region is studied. Systematic review and analysis of quantitative parameters of the last 10 years are given. Attention is drawn to the possible reasons for the low number of western capercaillie, black grouse, and hazel grouse, including the role of the human factor for the mountain populations of this species. Present data concerning Phasianidae on Transcarpathian plain as the main object of the game management are discussed. Data on the use of quail, partridge,and pheasant, and also information on the state and prospects for increasing the number of the last by artificial methods are presented. The Carpathian forestry and hunting zone subdivision into the Transcarpathian plain subzone is specified.
Keywords: Galliformes, western capercaillie, black grouse, hazel grouse, quail, partridge, pheasant, numder dynamics, Transcarpathia.
УДК 639.112:081.2
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦН ПОЛЮВАННЯ НА БАБАКА В.В. Горошко1
Представлено MaTepiarn щодо морфологiчних та етологiчних особливостей бабака (Marmota Bobak Mull., 1776). Висв^лено iстоpiю та сучaснi тенденцн, а також результа-ти aнaлiзу законодавчо! бази Украши щодо полювання на бабака. Наведено характеристику фaктоpiв, що впливають на бaлiстику кулi кaлiбpу .223 Remington пiд час викорис-тання ii у добуванш бабака. Наведено розрахунки швидкостi та вщхилення кулi (кaлiбp .223 Remington) вщ точки пpицiлювaння пiд час постршу на дистанцц 500 м за швид-костi вiтpу близько 0,5 та 3,0 м/с. Представлено рекомендацн з оргашзацн полювання на бабака у мисливських господарствах Украши.
Ключовi слова: бабак, лiмiт вщстршу, полювання, браконьерство, вapмiнтiнг, влуч-шсть постpiлу, бaлiстикa кулi.
Вступ. У свош po6oTÍ В.А. Токарський, В.В. Грубник, АС. Авдеев "Реак-климатизация степного сурка (.Marmota Bobak Mull., 1776) в Украине (Харьковская, Полтавская, Сумская, Запорожская и Днепропетровская области)" окремо зазначають про нагальну потребу створення у Харювськш та Луганськш обл. мисливських господарств для охорони, добування та реа^матизацц бабакiв. Вважаеться, що бабак е мешканцем вiдкритих просторiв переважно лкостепо-вих та степових районiв Украши. Як вщомо, Степ займае фактично 40 % тери-торй' Украши. Лкисткть вiдповiдного регiону доволi низька - на ршш 5 %, при цьому державнi пiдприемства лкового господарства степового регiону е фактично во дотацiйними. Розвиток полювання, зокрема i на бабака, певною мь рою дасть змогу зменшити залежнiсть пiдприемств лiсовоí галузi Степу ввд бюджету краши.
Об'екти та методика дослщження. Дослiдження проведено у Чугушсько-му, Печенiзькому, Шевчентвському, Великобурлуцькому адмiнiстративних районах Харкiвськоí обл., а також у Старобшьському р-ш Лугансько!' обл.
Кiлькiсть тварин визначено вiзуально за допомогою оптичних пристро1'в. Спостереження проведено у перюд найвищо!' активностi тварин - у ранковий (до 10-то1 год) та вечiрнiй (пiсля 17-то1 год) перюд доби. Швидккть вiтру визначено за допомогою метеостанцп Kestrel 4500. Для розрахунюв змiни швид-косп кулi та висоти íí падiння температуру приймали на рiвнi 24 0С, атмосфер-ний тиск 750,0 мм рт. ст. Розрахунок балктичних характеристик польоту куш виконано за програмою " Strelok Pro".
Результати дослщження та обговорення. Бабак звичайний (Marmota bobak Mull., 1776) е одним з найбшьших вивiркових: довжина його тала становить близько 60 см. Маса самщв, за рiзними даними, сягае ввд 5 до 10 кг [1, 7, 10]. Ti-ло у бабака товсте, на коротких, сильних лапах, озброених великими кiгтями. Шерсть коротка i м'яка. Забарвлення шерста тварин може змiнюватися, при цьому може спостеркатися аберантне забарвлення [11]. У переважнш бiльшостi забарвлення спини бабака пщано-жовте з чорними або темно-бурими брижами. Черево трохи темшше i руде з бокiв. Юнець хвоста чорний [6, 11]. Самщв i са-
1 доц. В.В. Горошко, канд. с.-г. наук - ХНАУ ím. В.В. Докучаева
