CC BY
17
Василевский О.Г. Особенности взаимовлияния дуба и ели в лесных культурах Подолья
Представлены результаты исследований взаимовлияния дуба и ели в лесных культурах. Выявлены особенности роста и развития дуба и ели на разных возрастных стадиях. Установлено, что ель европейская в условиях свежей грабовой дубравы Подолля характеризуется более интенсивным ростом и развитием. В раннем возрасте (до 10 лет) могут отмечаться преобладание по высоте как ели, так и дуба. Однако преобладание дуба наблюдается лишь на ранних этапах роста. В возрасте 10-15 лет обеспечивается доминирование ели по высоте. Такая тенденция сохраняется к 40-летнего возраста.
Ключевые слова: дуб обыкновенный, ель европейская, лесные культуры.
Vasilevskiy O.G. Features of interaction of the oak and fur-trees in structure of forest stands in Podillya Region
Results of research of interference of an oak and fur-trees in forest stands are induced. Features of growth and development of an oak and fur-trees at different age stages are revealed. It is set that fir-tree European in the conditions of fresh hornbeam oakeries Podillya is characterized more intensive growth and development. In early age (to 10 years) can be marked predominance after the height of both fir-tree and oak. However observed predominance of oak is only on the early stages of growth. In age 10-15 prevailing of fir-tree is provided after a height. Such tendencies are saved to 40-years-old age. Keywords: oak, fur-trees, forest stands.
УДК630* 15; 630* 907.13.7 Доц. 1.В. Делеган, канд. с.-г. наук;
здобувач М.М. Лущак; здобувач I.I. Делеган - НЛТУ Украти, м. iïbeie
Б1ОЦЕНОТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РИС1 В КАРПАТАХ
На OCHOBÏ мисливсько'' статистики, матерiалiв польових дослщжень i узагаль-нення л^ературних даних зроблено оцшку бюценотичних особливостей рис (Lynx lynx) в Карпатах за схемою "хижак-жертва". Наведено динамшу змши чисельносп популяцш рис та сарни европейсько'' (Capreolus capreolus) у розрiзi адмшютратив-них областей Карпатського репону протягом 1983-2008 рр., взаемозв'язок мiж ними в системi "хижак-жертва", визначено роки екстремально', мЫмально'' i максимально!' чисельносп, межi та тривалють перiодiв зменшення i збшьшення поголiв'я досль джуваних видiв.
Ключов1 слова: бюценотична роль, рись (Lynx lynx), сарна европейська (Capreolus capreolus), хижак, жертва, динамша чисельносп, Карпати.
Рись звичайна (Lynx [Felis] lynx Linnaeus, 1758) - один з великих хижа-юв, що значиться у Червонш книз1 Украши, додатках до Бернсько'' конвенци, Свропейському червоному списку та в спещальнш програм1 WWF "Large Carnivore Initiative for Europe" [3, 8-10, 13]. Дослщження рис в Укра'ш мають фрагментарний характер, що ютотно ускладнюе ïï охорону вщповщно до на-цюнальних закошв i м1жнародних Конвенцш [3, 6, 13]. Майже не вивченими залишаються бюлопчш, еколопчш та бюценотичш особливосл рис в люо-вих екосистемах Укра'нських Карпат [1, 3, 6, 13]. Вщомо, що жертвами рис е переважно оленепод1бш (сарна, молодняк олешв, лося, свит дико].'), а також зайщ, птахи, мишопод1бш гризуни. Великих тварин, зазвичай, впольовуе зимою. Под1бно до бшьшосп хижаюв, за нагоди вбивае бшьше тварин, шж мо-же з'.'сти. Полюбляе 'сти св1жину. Кровожершсть проявляеться влггку, бо взимку великою здобиччю може харчуватися довше. Самець середшх розмь
piB взимку з'щае 2,5-3 кг м'яса за добу, але коли голодний - може й 5-6 кг. За достатньо1 кшькосл корму живе осшо, за недостатку - кочуе [3, 6, 13, 14]. У зв'язку 3i скороченням ареалу i зменшенням чисельностi в багатьох крашах ведуться фундаментальш дослiдження з бiологiï та екологи pисi [3, 8, 12, 13, 15]. Розробленш i реашзуються плани охорони iснуючих i вщновлення зник-лих популяцiй pисi [9,10]. Шдготовлений загальноевропейський план дiй що-до охорони виду [9]. Заpубiжнi вченi пpидiляють значну увагу i бюценотич-нiй pолi pисi в люових екосистемах, яка визначаеться передуЫм обсягами споживання жертв, зокрема сарни европейсь^' (Capreolus capreolus Linnaeus, 1758). Трапляння останньо'' у ращош pисi дуже мiнливе - вщ 6-9 % до 39 % [11, 14]. Самиця з двома молодими особинами переЫчно може добувати сарну кожних 19 год, а з'щати ïï упродовж 52 год. Доро^ самщ можуть добувати сарну кожних 38 год, а з'щати упродовж 66 год [14, 15]. Вплив рис на популяцп оленеподiбних неpiдко набувае значних pозмipiв, оскiльки упро-довж року вона може добувати 110-181 сарну i 42-70 олешв на 100 км люо-вих упдь [11, 14, 15]. Шзнання динамiки чисельност та щiльностi населення популяцiй рис й сарни мае наукове i практичне значення, зокрема для державного мониторингу, мисливського господарства, охорони [1, 3, 6, 7].
Мета роботи - на основi мисливсько'' статистики, матеpiалiв польо-вих дослщжень i узагальнення лiтеpатуpних даних ощнити бiоценотичну роль pисi в Карпатах за схемою "хижак-жертва"; показати в pозpiзi адмшс-тративних областей Карпатського регюну з 1983 по 2008 pp. динамжу чи-сельност^ приросту та щiльностi населення популяцш pисi й сарни, взаемозв'язок мiж ними у системi "хижак-жертва"; визначити роки екстре-мально'', мiнiмальноï i максимально'' чисельност дослiджуваних видiв, межi та тpивалiсть пеpiодiв зменшення i збшьшення поголiв,я.
Методика дослiджень. Дослщження проведено загальноприйнятими в бiологiï, терюлоги i мисливствознавствi методами та методом поpiвняльно-го аналiзу в pозpiзi адмiнiстpативних областей Каpпатськоï лiсомисливськоï област з використанням даних деpжавноï статистичноï звiтностi, зокрема форми 2-ТП-мисливство, матеpiалiв мисливського впорядкування, а також результат польових спостережень i експериментальних облтв [1]. За об-численнями площу угiдь, де поширена рись i сарна, прийнято на piвнi 50 % плошд лiсiв Карпат - 923,1 тис. га, зокрема: Закарпатська обл., 326,4 тис. га; 1вано-Франювська обл., 288,3 тис. га, Чертвецька обл., 118,9 тис. га, а у Львiвськiй обл. 50 % плошд прських лiсiв (189,5 тис. га). Обчислення потен-цiйного хижацтва рис стосовно сарни зpобленi за сшввщношенням 1:10 (10 особин сарни на 1 особину рис на рж). Динамiку чисельностi хижака та жертви розглянуто в хронолопчнш послщовност шляхом поpiвняння перь одiв ix збiльшення i зменшення. Кiлькiснi данi опрацьовано методами мате-матичноï статистики з використанням табличного редактора Microsoft Excel. Обчислювали сеpеднi значення (M), нормоване вщхилення (u), середню ос-новну помилку сеpеднix величин (±тсе), коефiцiент ваpiацiï (V, %) та основне вщхилення (а) [2]. Для зручност обчислень i встановлення тpендiв, роки дос-лщжень пеpеведенi у неперервний ряд (1983=1).
Результати дослщжень. Порiвняльне узагальнення лiтературних i статистичних даних свщчать, що в Карпатськш лiсомисливськiй областi за 25-рiчний перюд, починаючи з 1983 р. i закiнчуючи 2008 р., чисельнiсть по-пуляцiй рисi та сарни змшюеться хвилеподiбно (табл., рис. 1).
Табл. Межi та тривал^ть перiодiв змши чисельностiриЫ та сарни в Карпатах за адмиистративними областями, 1983-2006 рр.
Область | Рись Сарна Рись Сарна Роки екстремально! чисельност!
меж1 та тривалшть перюд1в зменшення чисельност1, роки меж1 та тривалшть перюд1в збшьшення чисельност1, роки мш. рись сарна мак. рись сарна
зм. тр. зм. тр. зб.* тр. зб.* * тр.
Закарпатська 1983-1984 1 1984-1987 4 1982-1983 1 1982-1983 1 1997 2000 1983 1983
1985-1986 1 1989-1990 1 1984-1985 1 1987-1988 1
1989-1990 1 1992-1993 1 1987-1989 3 1991-1992 2
1992-1993 2 1995-1996 1 1990-1991 1 1994-1995 1
1994-1995 1 1999-2000 1 1995-1996 1 1997-1998 2
1996-1997 1 1998-1999 2 2001-2008 8
2000-2003 4 2004-2008 5
И л о м к й Л е о к й ра нн 1983-1984 1 1985-1986 2 1982-1983 1 1983-1984 2 1991 1998 1983 1992
1986-1989 4 1989-1990 1 1984-1985 1 1987-1989 3
1990-1991 1 1993-1998 6 1989-1990 1 1991-1992 2
1992-1993 1 2001-2002 1 1991-1992 1 1999-2001 3
1995-1996 2 1993-1994 1 2003-2008 6
1997-1998 1 1996-1997 1
2001-2002 2 1999-2000 2
2003-2004 1 2002-2003 1
2005-2008 4
й и л о ра • ^ ра л Ч 1983-1986 4 1983-1984 2 1986-1987 1 1984-1995 12 1993 1983 2008 2008
1987-1988 1 1996-1998 2 1988-1989 1 1999-2008 10
1990-1993 4 1993-1994 1
1994-1995 1 1996-1999 4
1999-2000 1 2000-2003 3
2006-2008 3
Чертвецька 1985-1986 1 1983-1984 1 1983-1985 2 1982-1983 1 1994 1998 2008 1991
1988-1991 4 1985-1986 1 1986-1987 1 1984-1985 1
1993-1994 2 1992-1998 7 1991-1992 1 1987-1991 5
2000-2001 1 1995-2008 13 1999-2000 2
2002-2008 7
к н й С л 1984-1986 3 1982-1983 1 1982-1983 1 1983-1984 1 1983 2000 1998 1992
1988-1989 2 1985-1986 2 1986-1987 1 1987-1989 3
1991-1993 3 1989-1990 1 1989-1990 1 1991-1992 2
1995-1998 4 1993-1994 2 1993-1994 1 1994-1995 1
2000-2001 1 1996-1999 4 1999-2000 2 2000-2008 9
2004-2005 1 2002-2004 3
2006-2008 3
. * . . * . .
Прим1тка: тр. - тривалють пероду, рок1в; зм. - перюд зменшення чисельност1, * . . * * роки; зб. - перюд збшьшення чисельност1, роки; м1н. - мшшум; мак. - максимум.
Корелящя мiж чисельнiстю рисi та сарни становить 0,65. Зв'язок пря-мий значний. Варiабельнiсть кiлькiсного стану популяцiй середня, коефщент варiацй для сарни - 16,0 %, для рисi - 18,0 %. Упродовж дослiджуваного пе-рiоду середня чисельнiсть рисi становила 388±14 ос., найменшою вона була в 1998 р. (295 ос.), найбшьшою - у 1983 р. (530 ос.). Тривалють перюду мiж екстремальними величинами чисельностi рисi становить 15 роюв. Рiзниця мiж максимальним i мiнiмальним значеннями чисельностi популяцй рисi становить 235 ос., або 79,7 % вщ мшмально! чисельностi. Упродовж цього п'ят-надцятирiчного перiоду чисельнiсть популяцй рисi в середньому зменшува-лася на 16 ос. щорiчно, що становить 5,4 % вщ 11 мшмально1 чисельность З 1983 р. по 2008 р. середня щшьшсть населення популяци рис становила 0,41±0,01 ос. на 1000 га упдь. Варiабельнiсть щшьносл населення рисi значна, коефщент варiацil становить 22 %. Найменшою - 0,3 ос. на 1000 га упдь щшьшсть населення рис була в 1995-2002 рр., найбшьшою - 0,6 ос. на 1000 га упдь у 1983-1984 рр. (рис. 2). Для порiвняння, щшьшсть населення популяци рис становить: у Норвегй - 0,19, Австрй - 0,35, Швецй - 0,48, 1та-лй - 0,58, Фшляндй - 0,67, Францй - 0,80-0,89, Швейцарй - 0,95, Шмеччит -0,44-0,97, Польшд - 1,02, Словаччинi - 2,76, Румуни - 3,39 особин на 100 км . Як свщчать наведет дат, в Румунй, порiвняно з Норвепею, щiльнiсть насе-лення рис у 17,8 раза бшьша. Подiбно максимальна (2780 км ) площа шдивь дуально! територй рисi в 15-110 разiв бшьша за мшмальну [8, 10, 11, 15]. Обидва явища зумовленi комплексом еколопчних чинникiв, серед яких про-вiдними е вiдмiнностi у кормових та захисних властивостях упдь у рiзних частинах ареалу виду.
■Сарма Рись
Рис. 1. Порiвняння динамки чисельностi популяцш риЫ (сотш ос.) та сарни (тис. ос.) у Карпатськш люомисливськш областi за 1983-2008 рр.
У Карпатськш люомисливсьюй област виявлено 6 перiодiв зменшен-ня i 7 перiодiв збiльшення чисельност та щiльностi населення популяцй рис. Тривалють перших - вiд 1 до 4 роюв, других - вщ 1 до 3 роюв. Середня три-валють зазначених перiодiв становить 2,3 i 1,7 роюв, вщповщно (табл.).
Середня чисельнiсть популяцй жертви, у цьому випадку сарни, в Кар-
±293
патському ареалi рис з 1983 по 2008 р. р. становила 9579 ос. Вартбель-
нiсть зазначено! величини середня, коефщент варiаци становить 16 %. Мшь мальна чисельшсть сарни в ареалi поширення рис була в 2000 р. (6689 ос.), максимальна - у 1992 р. (11761 ос.). В усш Карпатськш люомисливськш об-ластi зазначеш екстремальнi значення чисельностi сарни були дещо в iншi роки - мшмум (1998 р.), 17154 ос., максимум (1992 р.), 28990 ос. Тривалють перюду мiж зазначеними екстремальними величинами чисельностi сарни становить 8 i 6 рокiв, вiдповiдно. Рiзниця мiж найбiльшими i найменшими зна-ченнями чисельностi сарни становить 5072 ос., або 75,8 % вщ мтмально! чи-сельностi. Упродовж восьмирiчного перiоду чисельнiсть сарни, в середньо-му, зменшувалася на 634 ос. щорiчно, що становить 9,5 % вщ 11 мшмально! чисельность В усiй Карпатськiй лiсомисливськiй област рiзниця мiж найбiльшими i найменшими значеннями чисельност сарни становить 11836 ос., або 69,0 % вщ мшмально! чисельностi. При цьому щорiчне змен-шення чисельностi сарни становить 1973 ос., або 11,5 % вщ вщповщно! мшь мально! чисельносл. Iнтенсивнiсть процесу зменшення чисельностi жертви-сарни у всьому регiонi дещо вища, нiж у межах територй поширення рисi, що може бути зумовлено як перюдичною миращею дослщжуваних видiв, так й iншими чинниками.
Середня щшьшсть населення популяци сарни вщ 1983 р. до 2008 р. становила 10,3±0'33 ос./тис. га. Варiабельнiсть цього показника середня, коефь щент варiацil становить 16 %. На теренах поширення рис максимальною -12,7 ос./тис. га, щшьшсть населення рис була в 1991 i 1992 р., мтмальною -7,3 ос./тис. га, у 2000 р. (рис. 2). В усш Карпатськш люомисливськш област максимальною - 6,5 ос./тис. га щшьшсть населення сарни була в 1992 р., мь шмальною - 3,9 ос./тис. га, в 1999 р. Зазначеш величини в 1,6-4,6 та в 2,47,7 раза меншi за нормативну щшьшсть населення популяцй сарни в угщдях II i III класв боштету вщповщно [1, 7]. У роки з найменшою чисельшстю хи-жака i жертви, тобто рис та сарни, 1'хне кшьюсне спiввiдношення становило 1:21-1:22, а за максимально! 1х чисельностi - 1:19-1:32, тобто на одну рись припадало вщ 19 до 32 ос. сарни вщповщно. Для порiвняння, в прських люо-вих угiддях Польшд на одну рись припадало 78-133 сарни, а в Чехи - 163-246 [4, 5, 11, 12, 14].
Рис. 2. Порiвняння щiльностi населення популяцшриЫ та сарни в Карпатськш люомисливськш областi за 1983-2008 рр., ос. на 1000 га
У Карпатськш люомисливськш областi за 25-рiчний перюд мшмаль-ним добування сарни було в 2001 р. - 35 ос., 0,2 % вщ чисельност^ а макси-мальне - у 1988 р. (1084 ос., 4,3 %), 1989 р. (1112 ос., 4,3 %), 1990 р. (1023 ос., 4,6 %) та 1991 р. (1135 ос., 4,0 %). За максимально! чисельност сарни в 1992 р. (28990 ос.) добування становило 3,7 % (1073 ос.) (рис. 3). Вщ 1983 р. до 2008 р. на теренах поширення рис середне фактичне добування сарни ^у процес полювання становило 2,3±0'25 ос., потенцiйне хижацтво рис -40,2 ' . Варiабельнiсть цих показникiв значна i середня, коефiцiент варiащ! становить 53 % i 12 % вщповщно. Найменше сарни - 18 ос. (0,2 % вщ чисель-ност 7462) - добула людина в 2001 р., найбшьше - 462 ос. (4,3 % вщ чисель-ностi 10761) - у 1989 р. За максимально! чисельност 11761 ос. сарни в 1992 р, добуто всього 430 ос. (3,7 %).
1983 1983
-Рись -Людина
Рис. 3. Порiвняння обсягiв фактичного добування сарни людиною
i потенцШного -риссю у Карпатськш лкомисливськШ областц %
Обсяг добування сарни людиною в Карпатах пересчно становить 0,3 ос. на 1000 га упдь, що в сто i бшьше разiв менше, шж в Австри, Польшд та шших кра!нах [4, 5, 14]. Завдяки незначному вiдстрiлу сарни, у межах 0,2-4,6 % вщ чисельност^ популяцiя збiльшилася всього на 9,0 %, вщ 17154 ос. в 1993 р. до 11699 ос. в 1997 р. Середньорiчний прирют за п,ятирiч-чя становить 4,1 %. Одшею з основних причин такого малого приросту може бути хижацтво рис, потенцшною жертвою яко! в 1983 р. могла стати бшьша частина (5300 ос, або 53,4 %) популяци сарни. Найменшим потенцшне хижацтво рис могло бути в 1995 р. - 3200 ос. (29,7 % вщ чисельност сарни). Упродовж 25^чного перюду прирiст чисельностi сарни змшювався вiд -17,6 % - у 1997 р., до +27,0 % - у 1991 р. (рис. 4). На 5 перiодiв зменшення чисельност сарни припадае така ж кшьюсть перiодiв !! збшьшення (табл.). Середня тривалiсть перiоду зменшення чисельност сарни становить 2,0 роки, а збшьшення - 3,2 роки.
Виявлеш закономiрностi динамiки чисельностi та щшьност населення рисi й сарни в системi "хижак-жертва" у розрiзi адмiнiстративних областей мають певнi особливость Так, за 25-рiчний перiод середня чисельшсть рисi та сарни за адмшютративними областями була рiзною i становила: Закар-патська - 204±10 i 2964±70 ос., Iвано-Франкiвська - 86±5 i 2281±94 ос., Львiвсь-ка - 51±2 i 2162±83 ос. та Чернiвецька - 47±3 i 2203±111 ос. Найменша щшьшсть
населення рис була у Львiвськiй - 0,2±0'01' а сарни - в 1вано-Франювськш (7,9±0'34), найбiльша - в Закарпатськш (0,6±0'03) та Чернiвецькiй (18,5±0'96) областях вщповщно. В Закарпаттi шдльшсть населення популяци рисi найбшь-ша: в 1,5 раза бiльша за середню в регiонi, в 3 рази бшьша, нiж у Львiвськiй i вдвiчi - нiж в 1вано-Франювськш i Чернiвецькiй областях, а сарни на 12,6 % менше, шж загалом у Карпатськiй люомисливськш областi i в 2,1 раз менше, шж у Чернiвецькiй область В Закарпатп, на теренах поширення рис, середне фактичне добування сарни у процес полювання становило 1,5 %, потен-цiйне хижацтво рисi стосовно сарни - 67,9±2'70 %. Середне добування сарни людиною в Закарпатп на 34,5 % менше, а потенцшне хижацтво рис навпа-ки - в 1,7 раза бшьше, шж загалом у Карпатськiй люомисливськш областi. В усiх адмiнiстративних областях прирют популяци сарни в 2-8 разiв менший за нормативний [7]. Ймовiрно, однiею з головних причин цього е потенцшне хижацтво рис, яке за нашими обчисленнями становить вщ 11,7 % (Черш-вецька обл., 1994 р.) до 89,2 % (Закарпатська обл., 1989 р.). Назагал досль дження показують, що упродовж 25^чного перiоду в Карпатах на одну рись пересчно припадае вщ 19 до 32 сарн. За адмшютративними областями сшв-вiдношення рись: сарна становить: Закарпатська - вщ 1:11 до 1:24, 1вано-Франкiвська - вiд 1:15 до 1:57, Львiвська - 1:20-1:69, Чершвецька - 1:26-1:85. Зазначенi сшввщношення свiдчать про значнi вiдмiнностi мiж кормовими властивостями угiдь для рис у межах Карпатсько! люомисливсько! область
Рис. 4. Порiвняння величин поточно'1 змши чисельностi популяцш сарни iриа в Карпатськш люомисливськш областi за 1983-2008 рр. (прир^т - збтьшення, або зменшення чисельностц %)
Висновки. У Карпатськш люомисливськш област за 25^чний перь од, починаючи з 1983 р. i закшчуючи 2008 р., чисельшсть популяцш рис та сарни змшюеться хвилеподiбно. Змiни чисельностi рисi iстотно позначають-ся на динамiцi чисельностi сарни, що св^ить про значну бюценотичну роль цього хижака, однак закономiрностi системи "хижак-жертва" значною мiрою згладжуються недосконалiстю методiв облiку чисельностi та вилучення цих звiрiв, а також стараннями виробниюв утримувати данi статистично! звггнос-тi у рамках чинних вимог. Одшею з основних причин, що спричиняе зменшення чисельност популяци рисi в Укра1нських Карпатах е недостатня кор-
мова база внаслщок низько1 чисельностi та незначних прирослв популяцп сарни европейсько1.
Л^ература
1. Бондаренко В.Д. Мисливствознавство / В.Д. Бондаренко, 1.В. Делеган, К.А. Татари-нов та ш. - К. : Вид-во НМК ВО, 1993. - 200 с.
2. Горошко М.П. Бюметр1я / М.П. Горошко, С.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. - Льв1в : Вид-во "Камула", 2004. - 236 с.
3. Делеган 1.В. Бюлопя люових птаав i зв1р1в / 1.В. Делеган, 1.1. Делеган, 1.1. Делеган. -Льв1в : Вид-во "Полш", 2005. - 600 с.
4. Делеган 1.В. Особливосп ведення мисливського господарства в Австрп / 1.В. Делеган, М.Б. Шпшьчак // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.7. - С. 16-22.
5. Делеган 1.В. Особливосп ведення мисливського господарства в Польщi / 1.В. Делеган, М.Б. Шпшьчак // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.9. - С. 42-48.
6. Лущак М.М. Факторний аналiз умов формування стшких популяцш мисливсько'1 фа-уни у Карпатах / М.М. Лущак, 1.В. Делеган, М.С. Гунчак // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.1. - С. 49-54.
7. Настанова з упорядкування мисливських угщь. - К. : Держком. люового господарства Украши, 2002. - 113 с.
8. Breitenmoser U. Status, Conservation Needs and Reintroduction of the Lynx lynx Lynx in Europe / U. Breitenmoser, CH. Breitenmoser-Wursten // Nature and environment Series. - Council of Europe Publishing. - Strasbourg. - 1990. - Nr. 45. - P. 1-43.
9. Breitenmoser U. Action Plan for the Conservation of the Eurasian Lynx (Lynx lynx) in Europe / U. Breitenmoser, CH. Breitenmoser-Wursten, H. Okarma, T. Kaphegyi, U. Kaphegyi-Wallmann, U.M. Muller // Nature and environment Series. - Council of Europe Publishing, Strasbourg. - 2000. - Nr. 112. - P. 1-70.
10. Breitenmoser U. Guidelines for the Monitoring of Lynx. // U. Breitenmoser, Ch. Breitenmoser-Würsten, M. Von Arx, F. Zimmermann, A. Ryser, Ch. Angst, A. Molinari-Jobin, P. Molinari, J. Linnell, A. Siegenthaler, J-M. Weber // KORA Bericht. - 2006. - Nr. 33. - 31 p.
11. Jedrzejewski, W. Foraging by Lynx and its role in ungulate mortality: the local (Bialowi-eza Forest) and Palearctic viewpoints / W. Jedrzejewski, K. Schmidt, L. Milkowski, B. Jedrzejewska, and H. Okarma // Acta Theriologica. - 1993. - Nr. 38(4). - P. 385-403.
12. Koubek P. Rys ostrovid v Evrope / P. Koubek, J. Cerveny // Svet Myslivosti. - 2006. -№ 3. - S. 4-7.
13. Okarma H. Status of Carnivores in the Carpathian Ecoregion / H. Okarma, Y. Dovha-nych, S. Findo, O. Ionesku, P. Koubek, L. Szemethy // Report of the Carpathian Ecoregion Initiative: 2000. - P. 1-37.
14. Okarma H. Lowiectwo // H. Okarma, A. Tomek. - Krakow : Wydawnictwo Edukacyjno-Naukowe H2O, 2008. - 503 s.
15. Von Arx M., Breitenmoser-Wursten Ch., Breitenmoser U. Status and conservation of the Eurasian Lynx (Lynx lynx) in Europe in 2001 // KORA, Bericht. - 2004. - Nr. 19. - 330 p.
Делеган И.В., Лущак М.Н., Делеган И.И. Биоценотические особенности рыси в Карпатах
На основании охотничьей статистики, материалов полевых исследований и обобщения литературных данных сделана оценка биоценотических особенностей рыси (Lynx lynx) в Карпатах по схеме "хищник-жертва". Показана динамика изменения численности популяций рыси и косули европейской (Capreolus capreolus) в разрезе административных областей Карпатского региона на протяжении 1983-2008 гг., взаимосвязи между ними в системе "хищник-жертва", определены годы экстремальной, минимальной и максимальной численности, границы и продолжительность периодов уменьшения и увеличения поголовья исследуемых видов.
Ключевые слова: биоценотическая роль, рысь (Lynx lynx), косуля европейская (Capreolus capreolus), хищник, жертва, динамика численности, Карпаты.
Delehan I.V., Lushchak M.M., Delehan I.I. Biocenotical features lynx in the Carpathians
Based on hunting statistics, field studies and material synthesis of literature data, an estimation biocenotical features lynx (Lynx lynx) in the Carpathian Mountains scheme "predator-prey". Shows the dynamics of population change lynx and roe deer (Capreolus capreolus), the relationship between them in the "predator-prey" for administrative areas in the Carpathian region for the period from 1983 to 2008 defined extreme years, the minimum and maximum number, scope and duration of periods of decrease and increase in livestock species studied.
Keywords: biocenotical role, lynx (Lynx lynx), roe deer (Capreolus capreolus), a predator, victim, population dynamics, the Carpathians._
УДК 581.526.3; 630.4 Доц. В.М. Скробала, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Rbeie
БАГАТОВИМ1РНА ТИПОЛОГ1Я Л1С1В УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ: КЛАС QUERCO-FAGETEA BR.-BL ET VLIEG. 1937
Типолопчну схему лiсiв Украшського Розточчя класу Querco-Fagetea спрощено можна представити у виглядi трикутно'! трамщи, у центр1 яко'1 розташована асоць ащя Tilio cordatae-Carpinetum betuli, a у вершинах: 1) Potentillo albae-Quercetum; 2) Fraxino-Alnetum; 3) Stellario nemorum-Alnetum glutinosae; 4) Dentario glandulosae-Fa-getum.
Ключое1 слова: люова типология, Украшське Розточчя, багатовимiрна ордина-цiя, математичне моделювання, Querco-Fagetea.
Широколистяш люи Укра1'нського Розточчя класу Querco-Fagetea представлен великою кшьюстю похщних угруповань [3, 4]. 1х пор1вняльний анал1з Í3 коршними фггоценозами мае важливе практичне значення для еко-лопчного прогнозування динам1чних тенденцш та розроблення заход1в, спря-мованих на збереження i вщтворення потенщально!' рослинность
Об'екти i методи дослщжень. Типiзацiю лiсорослинних умов на рiвнi асоцiацiй здiйснювали шляхом математичного моделювання методами "ште-лектуального аналiзу" [1, 2] на основi фiтоiндикацiйноl оцшки екологiчних умов 114 угруповань за дев'ятьма параметрами: Tm - термiчний режим, Kn -континентальнiсть кшмату, Om - омброклiмат, Cr - крюкшмат, Hd - воло-псть грунту, Tr - вмiст солей, Rc - кислотнiсть грунту, Nt - мiнеральний азот, Lc - режим освггленос^ - затiнення [5]. К^м власних описiв, використовува-ли також данi лiтературних джерел [3, 4].
Математична формалiзацiя типолопчно!' схеми зводиться до опису ге-ометрично!' структури даних iз врахуванням розподшу всiеl сукупностi екото-шв мiж окремими асоцiацiями [1, 2].
Результати дослщження. Порiвняно з хвойними та мшаними наса-дженнями, неморальш лiси Укра'нського Розточчя характеризуються склад-нiшою структурою взаемозв,язкiв мiж едифжаторами ценозiв, коли навiть незначна змша екологiчних чинникiв впливае на умови формування породного складу деревостану. Еколопчною своерщшстю найбiльше вирiзняються асощаци Fraxino-Alnetum (сирi грунти) та Potentillo albae-Quercetum (свiжi, бiднi на азот грунти). На тривимiрнiй типологiчнiй схемi (рис.) асоцiацil
