CC BY
13
коративного покриття - це забезпечить оптимальшсть та стшюсть бшьшосл травосумiшей на об'ектах садово-паркового господарства.
Л1тература
1. Абрамашвили Г.Г. Устойчивые газоны для спорта и отдыха / Г.Г. Абрамашвили. -М. : Госстройиздат, 1970. - 102 с.
2. Бельград О.Л. Лесная растительность Юговостока УССР / О. Л. Бельград. - К. : Изд-во Киев. ун-та, 1950. - 264 с.
3. Доусон Р.Б. Создание и содержание газона : пер. с англ. Б.Я. Сигалова. - М. : Мин-комхоз РСФСР, 1957. - 220 с.
4. Коваленко Н.К. Эколого-физиологические исследования газонных трав в связи с их засухоустойчивостью / Н.К. Коваленко // Газоны. - М. : Изд-во "Наука", 1977. - С. 57-58.
5. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2005. - 455 с.
6. Кучерявий В.П. Ф1томелюративна ефективнють рослинного покриву м. Львова / В.П. Кучерявий, В.М. Скробала // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.11. - С. 26-30.
7. Лаптев А. А. Газоны / А. А. Лаптев. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1983. - 176 с.
8. Марутяк С.Б. Формування газошв у зонах штенсивного антропогенного наванта-ження / С.Б. Марутяк // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.5. - С. 326-331. - Сер.: Проблеми урбоекологп та фггомелюраци.
9. Мицик Л.П. Дерновий покрив техногенних територш. / Л.П. Мицик, Ю.В. Лихолат -Дншропетровськ : Вид-во ДДУ, 1997. - 92 с.
10. Хессайон Д.Г. Все о газоне. : пер. с англ. О.И. Романовой. - М. : Изд-во "Кладезь-Букс", 1999. - 128 с.
11. Ochiat T. Present status of turfgrass and its management and associated problems in Japan // Jap. Pest. Inf. - 1991. - № 59. - P. 3-5.
12. Ondrej Jan, Opartna Milada. Trawniki i trawy ozdobne. - Warszawa : Elipsa, 1997. - 128 s.
Гриник Е.Н., Горбенко Н.Е. Экологическая характеристика газо-нообразующих травянистых растений парковой зоны Львова
Наши исследования касаются особенностей использования обычных травосмесей в озеленении парковой зоны Львова, а также установления конкретной приуроченности газонообразующих видов растений к условиям местопроизрастания, их принадлежности, жизненности и декоративности отдельных ценопопуляций.
Ключевые слова: газон, парковая зона, экологические факторы, жизненность ценопопуляций, декоративность.
Hrynyk O.M., Gorbenko N.E. Ecological description of lawning grassy plants of Lviv parkland
Our researches defined the features of the use grassy-mix in planting of greenery of Lviv parkland and also to set concrete depending of lawning grassy plants to the terms of place of growing, their belonging, vitality and decorativeness of separate cenopopulation.
Keywords: lawn, parkland, ecological factors, vitality of cenopopulation, decorativeness.
УДК 630*431:630*11 Доц. А.Д. Кузик, канд. фн.-мат наук -
Львiвський ДУ БЖД; проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЗНАЧЕНИЯ КЛ1МАТОП1В У ПОЖЕЖН1Й БЕЗПЕЦ1 Л1С1В
Розглянуто зв'язок кшматотв з пожежною безпекою лiсiв. Запропоновано що-рiчне обчислення ^матичних показниюв. Проаналiзовано зв'язок термiчного, воло-гюного ^матичних показниюв та показника континентальносп з кшьюстю та пло-щею пожеж у Львiвськiй, Херсонськш, Харювськш, Запорiзькiй та Вшницькш об-
ластях. Найтюшший зв'язок виявлено мiж вологiсним показником та кшьюстю по-жеж. Дещо слабшим е зв'язок мiж термiчним показником та кiлькiстю пожеж. Одержано регресшш залежностi, за допомогою яких можна здiйснювати прогнозування кшькосп пожеж вiдповiдно до змiн ^матичних умов.
Ключов1 слова: тип люу, клiматоп, лiсова пожежа, пожежна небезпека лiсiв.
Кшматоп е одним 1з засоб1в типолопчно! класифшаци л1Ыв. Вш до-повнюе едатоп кшматичними показниками, завершуючи формування цшсно! еколопчно! класифжацшно! системи л1Ыв [1]. На основ! кшматотв та едафо-кшматично! Ытки здшснено районування територи Укра!ни [2]. Найбшьшого застосування кшматопи набули у люорозведенш. Незважаючи на те, що у ба-гатьох дослщженнях в1тчизняних та заруб1жних автор1в вказуеться на залеж-шсть пожежно! небезпеки л1Ыв вщ тишв л1су, робгг, присвячених застосуван-ню кшматопу для визначення пожежно! небезпеки л1Ыв, не виявлено.
Метою дослвдження е анашз впливу кшматошв, зокрема 1х основних показниюв, на пожежну небезпеку л1Ыв.
Кшматопи характеризуються трьома основними показниками: Т - сумою додатшх середньомюячних температур за рш у °С, показником вологос-т кшмату Ж, який обчислюеться за емшричною формулою Ж = Я / Т - 0,0286Т (так званий термоволопсний показник Д.В. Воробйова), де Я - сума опад1в за мюящ з додатною середньомюячною температурою у мм, та А - показником континентальност1, який обчислюеться як р1зниця м1ж найбшьшою та найменшою середньомюячними температурами протягом року в °С. Перш1 два показники, обчислеш на основ1 багатор1чних середньомюячних даних, увшшли до кшматично! Ытки та до об'еднано! едафокшматично! Ытки (Пог-ребняка-Воробйова). За ними здшснюеться районування територш вщповщ-но до географ1чного розташування та висоти н.р.м. Вщмшшсть кшмату зу-мовлюе неоднаков1 умови зростання люових рослин. Ц ж умови впливають на пожежонебезпечш характеристики середовища люу: породний склад, просторову структуру, трав'яний покрив, а також на процеси висушування ль сового горючого матер1алу. Тому можна вважати, що кшматопи формують сприятлив1 (або несприятлив1) умови для виникнення та поширення люово! пожежь Але кшматопи, обчислеш для даних конкретного року, будуть вщр1з-нятися вщ обчислених для багатор1чних середньомюячних значень та вщоб-ражатимуть коливання кшматичних показниюв упродовж року. Процеси глобального потеплшня також вщображатимуть змши кшматошв. У зв'язку з цим у р1зш роки на тому ж м1сщ формуються р1зш кшматопи люу. Оскшьки р1чш коливання здебшьшого перюдичш, то у л1Ывнищш ними переважно нехтують. Проте для виявлення загрози виникнення пожеж1 врахування таких коливань може бути корисними. Вони шформують про встановлення тд-вищених температур повггря та мало! кшькосп опад1в. Тому тд час досль дження впливу кшматотв на пожежну безпеку 1х потр1бно розглядати окре-мо для кожного року.
Для анал1зу впливу кшматошв на пожежну небезпеку використаемо статистичш дат про кшьюсть пожеж Ы, 1х площд для Льв1всько1", Херсонсь-ко!, Харювсько!, Запор1зько! та Вшницько! областей [3-7] та обчислеш на основ! метеоролопчних даних зпдно з [8-9] параметри Т, Ж { А (табл. 1). Для
порiвняння наведено також нормативы значення клiматопiв, обчислеш вщпо-вiдно до середньомiсячних багаторiчних температур та опадiв [10].
Табл. 1. Клiматичнi параметри та дат про лiсовi пожежi
Р1к Т, °С Ж А, °С Ы, шт. га Кл1матопи
Льв1вська область
2000 112,4 2,2 22,1 24 17 3 е
2004 106,1 3,3 24,3 1 4 3 е
2005 99,9 3,4 23,5 11 6 3 ё
2006 107,4 3,3 27,7 4 2 3 е
2007 110,2 3,5 21,8 13 7 4 е
2008 108,1 5,1 19,4 2 4 5 е
2009 106,4 4,1 21,9 12 18 4 е
Норма 95,5 3,5 21,9 4 ё
Херсонська область
2002 141,7 -0,5 29,4 275 455 1 f
2003 123,4 0,3 26,0 224 251 1 е
2004 130,8 2,2 20,4 129 43 3 f
2005 132,4 -0,3 22,6 357 237 1 f
2007 146,0 -1,5 25,5 438 8886 1 f
2008 135,8 -1,1 28,2 250 257 1 f
2009 145,4 -1,2 25,9 256 131 1 f
Норма 121,9 -0,7 24,1 1 е
Харшвська область
2006 116,3 -0,4 32,4 346 43 1 е
2007 122,4 0,1 28 461 99 1 е
2008 120,9 -0,3 28,7 380 1844 1 е
2009 120,6 -0,5 27,7 696 274 1 е
Норма 106,1 0,5 27,4 1 е
Запор1зька область
2007 136,6 -1,7 27 233 162 0 f
2008 130,1 -0,7 29,7 258 263 1 f
2009 132,1 -0,8 29 167 125 0 f
Норма 120,9 -0.4 26,2 1 е
В1нницька область
2002 114,3 2,5 31 2 14 3 е
2003 102,6 1,3 27,1 9 9 2 ё
2005 104,9 0,6 26,2 5 3 1 е
Норма 98,3 2,4 24,1 3 ё
Для Львiвськоl област нормативы показники становлять: температур-ний показник Т0=95,5, показник вологост Ж0=3,5 та показник континенталь-ност А0=21,9. Вiдповiдно до них одержано нормативний кшматоп 4 ё, який зб^аеться з даними Б.Ф. Остапенка, наведеними в [2], вщповщно до яких 4 ё е характерним для област сирого помiрного теплого кшмату - Ростоцького сирого груду. Визначеш протягом наведених рокiв кшматичш показники Т перевищують нормативний показник Т0, а показники вологостi Ж е меншими за Ж0, о^м 2008 та 2009 рр. Показники континентальност А перевищують нормативний показник А0, за винятком 2007 та 2008 рр.
Для Херсонсько! областi нормативнi показники, вiдповiдно, станов-лять: Т0=121,9, Ж0=-0,7, а А0=24,1. Нормативний клiматоп, одержаний за ба-гаторiчними даними, становить 1 е, вiдповiдно до [2] е характерним для сухого вщносно теплого кшмату. Визначенi для зазначених роюв показники Т пе-ревищують нормативний, Ж е нижчими за нормативний, о^м 2002-2005 рр., а показники А е бшьшими за нормативний, за винятком 2004 i 2005 рр.
Харювська область характеризуеться нормативними показниками кшма-топiв Т0=121,9, Ж0=-0,7, а А0=24,1, вiдповiдно до яких клiматоп становить 1 е, що характеризуеться як область сухого вщносно теплого клiмату - суха загрудо-ва область. Показники Т перевищують нормативний, а Ж е нижчими за вщповщ-ний нормативний. Показники континентальносп А е вищими за нормативний.
Запорiзька та Вiнницька област представленi даними трьох рокiв. Властивост клiматичних показникiв для них е подiбними до вiдповiдних у Харювськш областi. За нормативними показниками Запорiзька область, як i Харкiвська, характеризуеться типом 1 е. Вшницька область характеризуеться кшматопом вологого груду 3 ё, який належить до област вологого теплого помiрного клiмату. Ц данi також збiгаються з наведеними у [2].
Для аналiзу зв'язку мiж параметрами визначимо спочатку коефщенти кореляцн мiж клiматичними параметрами та кшьюстю i сумарною площею пожеж окремо для кожно! з областей (табл. 2).
Табл. 2. Коеф^енти кореляцш мiж кл1матичними параметрами
та статистичними даними про пожежi
Область А Гтл Гаа ГТ8 ГЖ8
Вшницька 0.22 -0.45 -0.67 0.92 0.72 0.98
Запор1зька 0.00 -0.05 -0.13 0.49 -0.54 0.38
Харшвська -0.66 0.40 -0.30 -0.23 0.27 -0.11
Льв1вська -0.23 0.39 -0.63 -0.37 0.33 -0.29
Херсонська 0.22 0.52 -0.75 0.04 0.51 -0.44
Оскшьки площд земель, покритих люами, в кожнш з областей е неодна-ковими, тому для перевiрки наявностi зв'язку мiж клiматичними параметрами та даними про пожежi для сукупних даних замiсть N та £ використаемо, вщпо-вiдно, питомi рiчнi кiлькостi та площi пожеж, як визначаються за формулами
Л = N А = А
1^пит ~ ■> °пит ~ ■> А л А л
де Бл - площа земель люового фонду (вiдповiдно до [3] без урахування дина-мiки змiн люистост для Львiвськоl обл. Ал становить 689,8 тис. га, Херсонсько! - 265,1 тис. га, Харювсько! - 419,4 тис. га, Запорiзькоl - 121,9 тис. га i Вш-ницько! - 362,6 тис. га). Одержат значення кореляцш наведено в табл. 3. Ви-дшено значушд коефiцiенти кореляцiй iз рiвнем значущостi 0,05.
Табл. 3. Коеф^енти кореляцш мiж кл1матичними параметрами
Лпит А >->пит
Т 0,78 0,43
Ж -0,84 -0,33
А 0,41 0,02
Оскшьки найбшьший коефщент кореляцп спостершаеться мiж показ-
3 _1
ником вологост кшмату Ж та питомою кшьюстю пожеж Ипит (10- га ), то показник кшматопу Ж найбшьш доцiльно використовувати для прогнозуван-ня кшькосл пожеж. Для об'еднаних даних областей одержано таку емшричну залежшсть:
Nпит = 0,4462е-1;0828Ж . (1)
Графiк залежностi (1) мiж показником Ж та питомою кшьюстю пожеж зображено на рис. 1. Коефщент регреси Я2 дорiвнюе 0,78 i свiдчить про тю-ний зв'язок мiж емпiричними та фактичними значеннями питомо! кiлькостi пожеж, а критерш Фiшера з рiвнем значущостi 0,01 шдтверджуе невипадко-вють такого зв'язку.
-1.0 0.0 1.0 2.0 3.0 4.0 Рис. 1. Залежшсть мiж Ж та Мпит
Проте окремо розглянут дат по Херсонськш област краще апрокси-муються формулою
Nпит = 0,9096е"°'2551Ж . (2)
Для не! коефщент регреси Я дещо менший _ 0,71, а критерш Фшера з дещо вищим рiвнем значущостi 0,05 також шдтверджуе невипадковiсть такого зв'язку. Для Львiвсько! областi через наявшсть значних вiдхилень кшь-костей пожеж за т роки, для яких Ж набував близьких значень (вщ 3,3 до 3,5), вщповщну експоненцшну залежнiсть характеризуе малий коефщент ль нiйно! регресi! 0,21, а критерш Фшера з прийнятним рiвнем значущост не виконуеться. Для iнших областей через невелику кшьюсть даних та малi ко-ефщенти кореляцiй окремо апроксимувати щ величини недоцiльно.
Аналопчно до формули (1) одержано залежшсть мiж iншим киматич-ним параметром Т та питомою кiлькiстю пожеж Nпиm:
Мпит = 4.10-9е0>1438Т . (3)
Графж ще! залежностi зображено на рис. 2, коефщент регресп Я2 ста-новить 0,67, а критерiй Фшера з рiвнем значущостi 0,01 шдтверджуе неви-падковiсть зв'язку мiж цими величинами. Для окремих областей аналопчш до (3) залежност застосовувати недоцшьно через низькi коефщенти регресiй та невиконання критерш Фiшера.
Слабко корелюються, або й зовсiм не корелюються, мiж собою кшма-тичнi показники та плошд, пройденi пожежами. Це, на нашу думку, зумовлене тим, що плошд пожеж залежать не лише вщ клiматичних умов, а й вщ своечас-ностi виявлення та оргашзаци гасiння пожеж. Показники континентальност та статистичнi данi про пожежi також слабко корелюються мiж собою.
Рис. 2. Залежшсть мiж Т та Мпит
Внаслщок дослщження одночасного впливу обох клiматичних пара-метрiв Т та Ж на Ыпит виявлено, що для розглянутого набору даних його найкраще описуе показникова залежшсть
Ыпит = 0,00029 ■ 10599Т0,4641Ж . (4)
Коефщент множинно! регреси Я у цьому випадку становить 0,82, а критерш Фшера з рiвнем значущостi 0,01 шдтверджуе невипадковють зв'язку. Висновки:
1. Через вщхилення середньомюячних температур та опад1в вщ нормативних значень у певному регют, пов'язаних з природними процесами, ктматич-т показники та ктматопи потр1бно визначати для кожного року окремо.
2. На основ! статистичного анатзу ктматичних параметр1в та статистичних даних про пожеж1 виявлено тюний зв'язок м1ж показниками вологост Ж, температури Т та кшьюстю пожеж, що дае змогу здшснювати прогнозуван-ня юлькосп пожеж за передбачуваними ктматичними показниками, як можна обчислити на основ1 довготермшових метеоролопчних прогноз1в.
Л1тература
1. Остапенко Б.Ф. Методический и практический уровень лесоводственной типологии. Лекция 3 / Б.Ф. Остапенко. - Харьков : Изд-во Харьковского сельскохозяйственного ин-та им. В В. Докучаева, 1978. - 67 с.
2. Швиденко А.Й. Лшвництво : пщручник / А.И. Швиденко. - Чершвщ : Вид-во "Рута", 2004. - 304 с.
3. Статистичний щорiчник Украши за 2009 piK. - К. : Держком. статистики Украши, 2009. - 567 с.
4. Статистичний щоpiчник Украши за 2008 рш. - К. : Держком. статистики Украши, 2008. - 567 с.
5. Статистичний щоpiчник Украши за 2007 рш. - К. : Держком. статистики Украши, 2007. - 572 с.
6. Нацюнальна доповщь про стан техногенно'' та природно'1 безпеки в Укра'ш / МНС Украши. - Офшшний веб-сайт. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mns.gov.ua/ content/national_lecture.html.
7. Щорiчнi нацiональнi доповiдi про стан навколишнього природного середовища / Mi-нютерство екологп та природних pесуpсiв Украши. - Офшшний веб-сайт. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.menr.gov.ua/content/article/6004.
8. Довкшля Львiвщини: Статистичний зб. - Львiв : Головне управлшня статистики у Львiвськiй областi, 2009. - 100 с.
9. Погода и климат. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.pogoda.ru.net.
10. Погода в Укра'ш й свт. Прогноз погоды вщ Meteoprog.UA. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.meteoprog.ua.
11. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / В.Е. Гмурман. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 2003. - 479 с.
Кузык А.Д., Кучерявый В.П. Роль климатопов в пожарной безопасности лесов
Рассмотрена связь климатопов с пожарной безопасностью лесов. Предложено ежегодное вычисление климатических показателей. Проанализирована связь термического, влажностного климатических показателей и показателя континентальности с количеством и площадью пожаров во Львовской, Херсонской, Харьковской, Запорожской и Винницкой областях. Тесная связь обнаружена между влажностным показателем и количеством пожаров. Несколько слабее связь между термическим показателем и количеством пожаров. Получены регрессионные зависимости, с помощью которых можно осуществлять прогнозирование количества пожаров в соответствии с изменениями климата.
Ключевые слова: тип леса, климатоп, лесной пожар, пожарная опасность лесов.
Kuzyk A.D., Kucheryavyy V.P. The role of climate-tops in fire safety of the forests
This article considers the relation between climate-tops and forest fire safety. An annual calculation of climatic parameters is proposed. The relations between the heat, humidity climatic and continentally characteristics and the number of fires and fires area in the L'viv, Kherson, Kharkiv, Zaporizhzhya and Vinnitsya regions were analysed. Closest relationship found between moisture index and the number of fires. Weaker is the relationship between thermal index and the number of fires. Obtained regression function, with which you can make forecasting the number of fires under climate change.
Keywords: forest type, climatop, forest fire, forest fire danger.
УДК 504.05:684 Доц. А.В. 1вануса, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв; ст. викл. В.Б. Загорняк, канд. екон. наук - Приватний вищий навчальний заклад "1нститут управлтня природними ресурсами "
ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ МЕБЛЕВОГО ВИРОБНИЦТВА
Представлено основш аспекти формування еколопчно прийнятних напрямiв розвитку меблевого виробництва. Запропоновано основш складовi можливо'1 тран-сформацп наявних технолопчних процеав меблевого виробництва, зпдно з еколо-пчними стандартами та концепщею сталого розвитку.
Ключов1 слова: меблеве виробництво, еколопзащя, матерiальнi ресурси.
