CC BY
66
adventive species there are 16 kenophytes and 29 archeophytes. Hemiapophytes prevail (45 species), evapophytes comprise 43 and the rest are occasional apophytes (32 species). Keywords: synanthropisation of flora, national nature park "Skolivski Beskydy".
УДК 630*431 Доц. А.Д. Кузик, канд. фiз.-мат. наук - Львiвський ДУ БЖД
ОЦ1НЮВАННЯ ПОЖЕЖНО1 НЕБЕЗПЕКИ Л1С1В ЗА УМОВАМИ ПОГОДИ
На основi аналiзу наявних методiв визначення рiвня пожежно! небезпеки за умовами погоди запропоновано використання вологосп люового горючого матерь алу для ощнювання пожежно! небезпеки лiсiв. Запропонований показник перевiрено для умов Малого Полюся та Херсонщини - у серпш 2007 р. та для Малого Полюся -у серпш 2010 р. Волопсть горючого матерiалу краще описуе фiзичний процес вису-шування, враховуе змiну рiвноважноi вологосп, е простим для впровадження у лшв-ничу практику та у дiяльнiсть оперативно-рятувальних служб.
Ключов1 слова: показник пожежно! небезпеки за умовами погоди, волопсть ль сових горючих матерiалiв, висушування лiсових горючих матерiалiв.
Пожежну небезпеку лшв оцшюють здатшстю люового горючого ма-тер1алу до займання та поширенням пожежь Щ властивосл залежать не лише вщ матер1алу, але й вщ погодних умов. Саме висока температура та низька вщносна волопсть повггря протягом тривалого часу за вщсутноси опад1в пе-редують масштабним люовим пожежам. З метою мошторингу та прогнозу -вання пожежно! небезпеки застосовують р1зномаштш шдходи до проблеми ощнювання пожежно! небезпеки за умовами погоди. У багатьох кра!нах Св-ропи та св1ту найчастше використовують канадську систему визначення пожежно! небезпеки, у США - нащональну систему, як е складними та потре-бують велико! кшькоси даних [1]. В Укра!ш, Роси та шших кра!нах ко-лишнього СРСР для ощнювання пожежно! небезпеки за умовами погоди застосовують комплексний показник пожежно! небезпеки В.Г. Нестерова [2] з деякими удосконаленнями, пов'язаними з урахуванням опад1в за минулу до-бу. Цей показник визначаеться для поточно! доби на основ! даних за поперед-ню добу за формулою
п н п = к -п н и-1+ -т),
де: ? - температура (°С), т- точка роси (°С), визначеш о 12 годиш дня, к - ко-ефщент, який враховуе опади попередньо! доби. Подальша модершзащя ко-ефщента к здшснюеться з урахуванням не лише опад1в за минулу добу, але { швидкост виру.
Показник ПН е простим та зручним для виявлення пожежонебезпеч-них погодних сташв та встановлення клаЫв пожежно! небезпеки за умовами погоди. Проте його застосування потребуе врахування мюцевих кшматичних особливостей. З щею метою для окремих регюшв на основ1 статистичних даних встановлюють м1сцев1 шкали, яю забезпечують точшше прогнозування небезпеки за зростанням комплексного показника. Але комплексний показ-ник не завжди своечасно може попередити про загрозу пожежь Вш визна-чаеться на 12 годину дня, коли вже пожежна небезпека сформована. Наприк-
лад, обчислення значень комплексного показника вщповщно до метеороло-пчних даних серпня 2007 р., вщомого наймасштабнiшими за останш десяти-лiття лiсовими пожежами на швдш Украши, показало, що висока пожежна небезпека встановилася лише того дня, коли виникла пожежа [1]. Бшьш до-цiльним та необхщним е завчасне виявлення тенденци до зростання пожеж-но! небезпеки, що дасть змогу своечасного вживання необхщних заходiв. Ос-кiльки останнiми роками метеоролопчш показники визначаються декiлька р^в на добу та е загальнодоступними, здiйснено 1хнш аналiз для даних Херсона та Львова вщ 1 до 31 серпня 2007 р. На Херсонщиш найбшьша пожежа виникла 19 серпня та була повшстю лжвщована наприкiнцi мiсяця. К виник-ненню передувало зростання максимально! швидкост зменшення вщносно! вологостi повггря. Аналогiчно, хоч менш помiтно, вщбувалося зростання швидкостi змiни температури. Подальшi дослiдження показали, що такi показники, як максимальна швидюсть змши вщносно! вологостi повiтря та максимальна швидюсть зростання температури слабо корелюються з комплек-сним показником пожежно! небезпеки. Коефiцiенти кореляцп становлять 0,20 i 0,24, вiдповiдно. Оскiльки швидкiсть змiни вщносно! вологостi е дифе-ренцiальним показником, то И доцшьно використовувати лише для виявлення початку зростання небезпеки. Водночас, визначення рiвня небезпеки потрiб-но здшснювати iншим чином.
Як уже зазначалося ранiше, комплексний показник В.Г. Нестерова не дав можливост передбачити пожежу. Вади ПН пов'язаш з тим (Софронов та ш., 2004), що за його допомогою моделюеться процес випаровування з вшь-но! поверхш води, який тривае до повно! втрати вологи [3]. Пiд час висушу-вання волога повнiстю не втрачаеться. Окрiм того, вiн не мае чггкого фiзич-ного обгрунтування (Зденева, Виноградова, 2009) та потребуе удосконалення [4]. Запропонований авторами шдхщ забезпечуе бiльшу точнiсть, проте мае т ж вади, про яю згадували Софронов та ш., оскiльки як i показник В.Г. Нестерова базуеться на дефщит пружност водяно! пари. Спроби уточнення комплексного показника описано у [3] та [4]. Найповшший огляд шляхiв удосконалення цього показника за допомогою вибору функци щоденного приросту та уточнення коефщента к здшснили в [11] Коган та Глаголев. Модершзащю комплексного показника запропонував i Пономарьов у [5], замшивши метеоролопчш даш нижнього шару атмосфери параметрами, визначеними для поверхш Землi за допомогою радюметра, який використовуеться для дистан-цiйного зондування.
Але всi запропонованi удосконалення не враховують найголовнiшого - висушування горючого матерiалу. Вiдомо (Стiвенс, 1932), що здатшсть ль сового горючого матерiалу до займання залежить вiд його вологост [6], яка зменшуеться шд час висушування. Спроби врахування процесу висушування тд час оцiнювання пожежно! небезпеки здiйснювали деякi дослiдники. Для прогнозування пожежно! небезпеки запропоновано моделi на основi систем рiвнянь висушування i займання лiсових горючих матерiалiв iз застосуван-ням детермiновано-ймовiрнiсного шдходу [7], якi через складнiсть обчислення та значну юльюсть параметрiв вони не мають широкого застосування у ль сiвничiй практицi. Процес висушування частково врахований у канадському
iндексi пожежно! небезпеки FWI. Проте при цьому не враховано змши рiвно-важно! вологостi протягом доби та року. Тому актуальним завданням е ство-рення простiших моделей оцiнювання пожежно! небезпеки, якi базуються на висушуванш горючого матерiалу та можуть бути широко використаними у лiсiвничiй практищ та у дiяльностi оперативно-рятувальних шдроздшв.
Метою роботи е вдосконалення методу ощнювання пожежно! небезпеки за умовами погоди на основi моделi процесу висушування лiсового горючого матерiалу.
Висушування матерiалiв у загальному випадку описуеться системою рiвнянь теплопровщност^ вологопровiдностi та тиску водяно! пари (Ликов, 1968) [8]. Проте у випадку низькотемпературного висушування цей процес можна описати спрощеним рiвнянням сушшня
де: Ж - волопсть матерiалу, %, Жр - рiвноважна вологiсть, %, К - коефщент висушування, год [8, 9]. Коефщент висушування залежить вiд матерiалу та температури. Для невеликих дiапазонiв змiни температури його можна визна-чити за формулою
К = —1—1п Т2 -Т1
/ Ж - Жр л Ж> - Жр )
(2)
одержаною шсля iнтегрування рiвняння (1), де Ж1=Ж (т1) - вологiсть в момент часу т1, а Ж2=Ж (т2) - вологiсть в момент часу т2.
Оскiльки одним iз видiв лiсового горючого матерiалу е деревина, роз-глянемо процес И висушування, який описуеться рiвнянням (1). Це рiвняння мiстить рiвноважну вологiсть Жр, яка залежить вщ температури та вщносно! вологостi повггря. Залежнiсть рiвноважно! вологостi вiд цих метеоролопчних параметрiв вiдповiдно до [10] найкраще описуеться моделлю (Ma1mquist, 1958). Зпдно з нею, рiвноважна волопсть ЖР визначаеться за формулою
Жр =-т-^-100, (3)
р /100 _ 1лг/3 ^ ;
1 + п
V р J
де: р- вiдносна волопсть повггря, %, а коефiцiенти ш8, п та I залежать вщ абсолютно! температури повiтря Т, К та обчислюються за формулами
ш3 = -5,8964-10-7'Т2 - 0,00009736-Т + 0,40221, (4)
п = -2,1825-Ю-6'!2 + 0,018552-Т - 2,6939, (5)
I = 2,0637-10-6'Т2 - 0,0016742-Т + 2,2885. (6)
Температура та вщносна вологiсть повiтря змшюються з часом пiд впливом погодних процеЫв, якi викликанi випадковими явищами та законо-мiрностями, пов'язаними з сезонними та добовими коливаннями. Одночасно з ними вщбуваються змши рiвноважно! вологост^ якi впливають на сушшня. Тому у рiвняннi (1) вважатимемо, що ЖР = Жр(т). У такому випадку диферен-цiальне рiвняння 1-го порядку стае лiнiйним. Проштегруемо (1) на вiдрiзку
[0; т] з початковою умовою ЩР(0)=Щ0, де Щ0 - волопсть на початку висушу-вання. Одержимо розв'язок
( т ^
Щ — Щ(т) = е~Кт к\Щр()еасИ + Щ , (7)
V 0 )
який описуе волопсть матер1алу в кожен момент часу т. Легко довести, що за великих значень т волопсть Щ наближаеться до р1вноважно! вологосп Щ та не залежить вщ початково! вологосп Щ0.
Оскшьки вим1рювання температури та вщносно! вологосп повггря здшснюеться, зазвичай, у певш моменти часу {т1, т2, т3, ..., тп, ...}, то цим значенням часу вщповщають значення р1вноважно! вологосп {Щр (т1), Щр (т2), Щр(т3), ..., Щр(тп), ...}. Позначивши Щ / = Щр (т) та скориставшись властивос-тями лшшносп визначених штеграл1в та формулою правих прямокутниюв для наближеного обчислення штеграл1в, формулу (7) для т= тт, meN, пере-пишемо у вигляд1
т ч
Жт — Щ(тт) = е~Ктт КXЩр, | еКгЖ + Щ0
г=1
т,-1
— е Ктт
X Щр,г(
V г —1
Кт _ еКт
) + Щ0 . (8)
Використання формули (8) для обчислення вологосп для великих за модулем значень тт е ускладненим через велик значення експонент. Тому для практичного застосування замють формул (7) та (8) виведемо рекурентну формулу для обчислення вологосп:
Щт — е
_ п_Ктт.
т
X Щр4
еКтг _ еКтг_1
V г—1
) + Щ0
~Ктт,
Щр,т(
еКтт_еКтт_1
т_1
)+х Щр4
г —1
т _1
~Кт,
Щ т(
еКтт_еКтт_1 | + -
)
еКтг _ еКт_
) + Щ0
X Щр4
еКтг _ еКтг_1
V г—1
) + Щ
Щртт (1 _ е~К(тт_тт_1) ) + -е-Г- Щт_1 — Щр,т (1 _ е~К(тт_тт_1) ) + е~К(т
_Ктт
Таким чином, волопсть в момент часу тт можна обчислювати на осно-в1 р1вноважно! вологосп Щрг т в цей же час та вологосп Щт-1 у попереднш момент часу тт-1 за допомогою формули
Щт —аЩт_1 +(1 _а)Щр,т, (9)
де а — е~К(т(0 < а< 1, оскшьки тт > тт-1).
Застосуемо (9) для моделювання процесу висушування деревини у серпш 2007 р у Херсонськш обл. Саме тод1 тривали значш за масштабами по-жежь Використавши даш Свропейського метеоролопчного товариства [12], змоделюемо за допомогою (9) процес висушування люового горючого мате-р1алу за метеоролопчними даними С1мферополя (найближча метеостанщя до м1сця пожеж на Херсонщиш), а також для Малого Полюся (метеоролопчш даш для Львова). Для пор1вняння з наявними методами виявлення пожежно!
2. Екологiя довкiлля
77
небезпеки визначимо також за формулою (1) значення комплексного показ-ника пожежно! небезпеки за умовами погоди ПН та канадського шдексу пожежно! небезпеки Б'ОД [1] за допомогою [13]. Змоделюемо також висушуван-ня люового горючого матерiалу для Малого Полюся протягом серпня 2010 р., вщомого значними температурами. Обчислюючи ПН та Б^!, враховуватиме-мо опади та не братимемо до уваги вггер, а обчислюючи вологiсть, опади та вггер не враховуватимемо. Результати вологост будемо визначати для кожного моменту вимiрювання метеорологiчних показникiв. Значення ПН та Б'ОД визначатимемо раз на добу о 12 годиш дня. Цi значення будемо порiв-нювати з вологiстю в цей же момент часу та з мшмальною протягом доби волопстю горючого матерiалу. Початкове значення вологостi 1-го серпня в уЫх випадках виберемо рiвним 15 %. Коефщент висушування К=0,079 вiзь-мемо вiдповiдно до [14] для опаду сосни, який займаеться та горить тд час низово! пожежi. Для iнших матерiалiв коефiцiент висушування можна визна-чити за формулою (2), зваживши матерiал двiчi через деякий час, витриму-ючи його за стало! рiвноважно!' вологостi, обчислено! за формулами (3)-(6), а також пiсля повного висушування у сушильнш шафi. Незмiнна рiвноважна вологiсть забезпечуеться витримуванням матерiалу за сталого значення вщ-носно! вологост та температури повiтря. Використовуючи вщповщш значення К, можна моделювати динамiку висушування рiзноманiтних матерiалiв. 30000
25000
20000 15000 10000 5000 0_
25000 20000 15000 10000 5000 0
25000 20000 15000 10000 5000 0
к * х .^-х^'х^-х^^..
• Комплексный показник
----Пвноважна волопсть (х1000)
-----Волопсть (х1000)
.......БМ (х1000)
х Мшшальна волог!сть (хЮОО)
а) Херсонщина, сер пень 2007 р.;
— —---1—. — — — —
I1
1 11 /V ^х^^-ха-х к-ъ-у- х-х- ,, .
; \ V ; <' \ \ л
V ^ 4 , ! 4 ✓ ч
—1 ТТН—1 Т*^—г—|—,—| |-Т~; 1—
б) Мале Полкся, серпень 2007р.;
<4 го "О I^ ОС Оч !
Г) гл о Г^ ОС о-. © —^ С\| Ч© 00 Оч о
ч /ч /
.......
в)Мене Пол '1сся, серпень 2010 р.
Рис. ГрафЫи покатите, ят характеризують пожежну небезпеку за умовами погоди
Графжи вологосл, комплексного показника пожежно! небезпеки за умовами погоди та Б^!, визначенi о 12 год. дня для Херсонщини (08.2007) та
Малого Полюся (08.2007 та 08.2010), мшмально! вологосп протягом доби, а також рiвноважноï вологостi зображенi на рис. 1,а,в.
Лiнiï, якi описують комплексний показник ПН, FWI та волопсть мате-рiалу W12 о 12 год., вказують на зростання небезпеки 19-27 серпня 2007 р. на Херсонщиш шд час масштабних пожеж (ПН та FWI зростають, W12 - спадае). Коефщенти кореляцiï мiж цими показниками наведено у табл. 1.
Табл. 1. Кореляцшна матриця показнишв, яш характеризують _пожежну небезпеку_
Херсонщина, 2007
W12 ПН FWI Wp W ■ '' min
W12 1 -0,96 -0,84 0,53 1,00
ПН -0,96 1 0,88 -0,52 -0,95
FWI -0,84 0,88 1 -0,69 -0,83
Wp 0,53 -0,52 -0,69 1 0,54
W ■ " min 1,00 -0,95 -0,83 0,54 1
Мале Полшся, 2007
W12 1 -0,41 -0,59 0,34 1,00
ПН -0,41 1 0,82 -0,56 -0,44
FWI -0,59 0,82 1 -0,56 -0,59
Wp 0,34 -0,56 -0,56 1 0,41
W ■ min 1,00 -0,44 -0,59 0,41 1
Мале Полшся, 2010
W12 1 -0,59 -0,57 -0,08 0,99
ПН -0,59 1 0,69 -0,43 -0,61
FWI -0,57 0,69 1 -0,45 -0,60
Wp -0,08 -0,43 -0,45 1 0,01
W ■ '' min 0,99 -0,61 -0,60 0,01 1
Табл. 2. Емтричш значення критерю Стьюдента для nepeeipKU гтотези про
eideymmcmb зв'язку мiж показниками, як характеризують пожежну небезпеку
Херсонщина, 2007
W12 ПН FWI Wp W ■ '' min
W12 -17,15 -8,24 3,34 84,04
ПН -17,15 9,80 -3,20 -16,48
FWI -8,24 9,80 -5,16 -8,06
Wp 3,34 -3,20 -5,16 3,42
W ■ min 84,04 -16,48 -8,06 3,42
Мале Полшся, 2007
W12 -2,35 -3,90 1,92 62,88
ПН -2,35 7,61 -3,59 -2,58
FWI -3,90 7,61 -3,65 -3,92
Wp 1,92 -3,59 -3,65 2,40
W ■ min 62,88 -2,58 -3,92 2,40
Мале Полшся, 2010
W12 -3,82 -3,70 -0,43 46,51
ПН -3,82 5,00 -2,53 -4,12
FWI -3,70 5,00 -2,71 -4,01
Wp -0,43 -2,53 -2,71 0,03
W ■ '' min 46,51 -4,12 -4,01 0,03
Найтiснiший зв'язок виявлено мiж мiнiмальною протягом доби та виз-наченою о 12 годиш дня вологiстю горючого матерiалу Wmin та W12. Цiлком зрозумшо, що високi коефщенти кореляци спостер^аються мiж ПН та FWI. Рiвноважна вологiсть Wp краще корелюеться з ПН та FWI, прше (2007 р.), або зовшм не корелюеться (2010 р.) з Wmin та W12. Проте в усiх випадках вщ-значаеться зв'язок мiж Wmin та W12 з ПН та FWI. Перевiрка гiпотези про вщ-сутнiсть зв'язку для рiвня значущост 0,05 та 29 ступенiв свободи вщхи-ляеться для порiвнюваних значень, оскшьки обчислене за формулою та взяте за модулем емшричне значення (табл. 2):
temp = rxy
m (10)
1 - Г 2 1 'xy
де m=n-2 - кiлькiсть ступенiв свободи (m=29 за обсягу вибiрки n=31), пере-вищуе критичне t(0,05; 29)=2.04. Ппотезу пiдтверджено для коефiцiентiв ко-реляцш мiж W12 i Wp (для Малого Полюся, 2007 i 2010 рр.) та Wmin i Wp (Мале Полiсся, 2010 р.).
Висновки. 1. Застосування методу визначення вологост люового горючого матерiалу на основi процесiв сушiння для визначення рiвня пожежно! небезпеки порiвняно з комплексним показником за умовами погоди е бшьш обгрунтованим через точшший опис фiзичних процесiв, вiдносну простоту та здатшсть вказувати на пожежонебезпечний стан. 2. Висок коефiцiенти кореляци вологостi лiсового горючого матерiалу з комплексним показником ПН та канадським FWI, а також одночасне вказування ними на високу i низьку пожежну небезпеку дають шдставу для використання вологост з метою визначення пожежно! небезпеки за умовами погоди. 3. Використовуючи статис-тичш данi про пожежi, можна створювати мiсцевi шкали, за допомогою яких визначати класи пожежно! небезпеки лiсiв за умовами погоди.
Лггература
1. Кузик А.Д. Вплив метеоролопчних фактор1в на ксерофшзацш люового середовища та виникнення пожежi / А. Д. Кузик, В.П. Кучерявий // Зб1рник наукових праць УкрНД1ЛГА. -Сер.: Лювництво i агролюомелюращя. - Х. : УкрНДШГА, 2009. - Вип. 116. - С. 238-244.
2. Нестеров В.Г. Горимость леса и методы её определения / В.Г. Нестеров - М. : Гос-лесбумиздат, 1949. - 76 с.
3. Софронов М.А. Оценка пожарной опасности по условиям погоды с использованием метеопрогнозов / М.А. Софронов, Т.М. Софронова, А.В. Волокитина // Лесное хозяйство. -2004. - № 6. - С. 31-32.
4. Зденева М.Я. Метод среднесрочного прогноза степени пожарной опасности в лесах по метеорологичеким условиям / М.Я. Зденева, М.В. Виноградова // Метеорология и гидрология. - 2009. - № 1. - С. 16-26.
5. Пономарев Е.И. Геоинформационная технология оперативной оценки пожарной опасности в лесах на основе использования спутниковой информации / Е.И. Пономарев // Современные проблемы дистанционного зондирования Земли из космоса. - 2004. - Т. 1. - С. 364-368.
6. Stevens W.R. Stickel on the measurement and interpretation of forest-fire weather in the Western Adirondacks / W.R. Stevens // Monthly Weather Review. - 1932. - January. - P. 25.
7. Барановский Н.В. Информационно-прогностическая система определения вероятности возникновения лесных пожаров / Н.В. Барановский, А.Н. Гришин, Т.П. Лоскутникова // Вычислительные технологии. - 2003. - Т. 8, № 2. - С. 16-26.
8. Лыков А.В. Теория сушки / А.В. Лыков. - М. : Изд-во "Энергия", 1968. - 472 с.
9. Кречетов И.В. Сушка древесины / И.В. Кречетов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1980. - 432 с.
10. Bastias M.V. Evaluation of wood sorption models for high temperatures / Varcia Vidal Bastias, Alain Cloutier // Maderas. Ciencia y Tecnologia. Universidad del Bio-Bio Concepcion, Chile. - 2005. - Vol. 7, numero 003. - PP. 145-158.
11. Коган Р.М. Выбор показателей оценки пожарной опасности растительности для территории Среднего Приамурья / Р.М. Коган, В.А. Глаголев // Региональные проблемы. -Биробиджан : Изд-во Ин-та комплексного анализа региональных проблем, 2009. - № 11. - С. 70-73.
12. Eurometeo. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.eurometeo.com.
13. FWI Calculator // Arthur's Pass Mountaineering, New Zeland. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.softrock.co.nz.
Кузык А.Д. Оценка пожарной опасности лесов по условиям погоды
На основании анализа существующих методов определения уровня пожарной опасности по условиям погоды предложено использование влажности лесного горючего материала для оценки пожарной опасности лесов. Предложенный показатель проверено для условий Малого Полесья и Херсонщины - в августе 2007 г. и для Малого Полесья - в августе 2010 г. Влажность горючего материала лучше описывает физический процесс высушивания, учитывает изменения равновесной влажности, является простым для внедрения в лесоводческую практику и в деятельность оперативно-спасательных служб.
Ключевые слова: показатель пожарной опасности по условиям погоды, влажность лесных горючих материалов, высушивание лесных горючих материалов.
Kuzyk A.D. Forest fire danger assessment on weather conditions
Based on analysis of existing methods of determining the fire danger level on weather conditions for proposed use of forest fuel moisture to assess fire risk of forests. The proposed rate tested for the conditions of Male Polissya and Kherson in August 2007 and for Male Polissya in August 2010. Humidity of flammable material best describes the physical process of drying, also considers change the equilibrium moisture content and is a simple for introduction to forestry and Rescue Service practices
Keywords: fire danger index in terms of weather, forest fuel moisture, drying forest fuel.
УДК 630*228.0 Ст наук. ствроб. О.Г. Василевський, канд. с.-г. наук -
ДП "Втницька лкова науково-доШдна станця" УкрНДШГА
ОЦ1НЮВАННЯ СТАНУ ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ ДУБОВО-ЯЛИНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В П1СЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РУБАНЬ ФОРМУВАННЯ ТА ОЗДОРОВЛЕННЯ Л1С1В
Дослщжено особливосп природного поновлення дуба тсля проведення ру-бань, спрямованих на вилучення ялини iз складу дубово-ялинових деревосташв По-дшля. Встановлено найбшьш перспективы заходи щодо поновлення дуба звичайно-го у таких люостанах.
Ключов1 слова: дубово-ялиновi культури, деревостани, природне поновлення.
Вступ. Важливим чинником шдвищення ефективносп вирощування дубово-ялинових культур е своечасне регулювання участ деревних порщ у склад1 насаджень на р1зних вжових стад1ях !х розвитку. Особливо важливим при цьому е проведення рубань, спрямованих на забезпечення високо! про-дуктивност дуба звичайного, як основно! л1сотв1рно! породи. При цьому за-лишаеться важливим питання природного поновлення дубово! частини таких деревосташв.
