CC BY
1навчальних закладiв фiзичного виховання i спорту / В.1. Воронова, 1.В. Толкунова, А.Р. Гринь. - К. : Олiмп.лiт., 2015. - 139 с.
11. Кулжов Л. В. nCTxi4rn стани / Кулшов Л. В.-СШ.:Штер,2000.-С. 45- 82.
12. Роджерс К. Погляд на психотерашю. Ста-новлення людини / Роджерс К. - М., 1994. - 480 с.
13. Толкунова 1.В. Дослiдження роли психо-логiчного захисту у самоактуалiзацiï квалiфiко-ванix шаxiстiв / 1.В. Толкунова, О.В. Голець, С.В.
Бабш // Науковий часопис Национального педа-rori4Horo унiверситету ÎMeHÎ М.П. Драгоманова. -CepÎH 15. Науково-педагогiчнi проблеми фiзичноï культури (фiзична культура i спорт): 36ipHm науко-вих праць. - К., 2014. - Вип.11 (52). - С. 121-127.
14. Фрейд З. Психолопя несввдомого / Фрейд З. - М., 1989. - 448 с.
Лящ О.П.
Втницький iнститутутверситету «Украта», доцент, кандидат психологгчних наук ЗНАЧЕННЯ ЕМОЦ1ЙНОГО 1НТЕЛЕКТУ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1
THE IMPORTANCE OF EMOTIONAL INTELLIGENCE IN THE EDUCATIONAL PROCESS
Lyasch O., Vinnytsia Institute of University "Ukraine", associate Professor, Candidate of Psychological Sciences
АННОТАЦ1Я
У статп аналiзуeться поняття емоцшного штелекту в навчальному процеа. Робиться акцент на процеа пiдвищення особисто! ефективностi викладачiв By3iB. Представлена модель, що ввдображае вплив су-бкомпонентiв емоцiйного iнтелектy на особистюну резyльтативнiсть викладачiв вищо! школи. ABSTRACT
The article analyzes the concept of emotional intelligence in the educational process. The emphasis is on the process of improving personal effectiveness of the professors. The model, which reflects the impact of subcomponent of emotional intelligence on the personal effectiveness of high school teachers.
Ключовi слова: емоцшний штелект; особиспсна результативнють; саморегулящя; навчальний про-
цес.
Keywords: emotional intelligence; personal performance; self-regulation; educational process.
Розвиток сучасного освггаього середовища, певною мiрою, взаемопов'язаний з питаниями роз-витку емоцiйного iнтелекту як викладачiв, так i сту-дентiв. I це положения закономiрно випливае з щ-лей i трендiв розвитку освiтнього середовища, коли емоцiйна складова процесу навчання стае пошире-ним i ефективним iнструментом при формуванш майбутнього фахiвця, здатного не пльки мислити поза шаблонiв i стандарпв, а й пропонувати новi й орипнальш iдеi. У цьому складному процеа розвитку шдивщуальних i особистих здiбностей кожного студента особливе мiсце займае викладач, який може впливати на студента, використовуючи емо-цшний iнтелект.
Важливiсть емоцiйного iнтелекту для випуск-ника також пiдтверджуеться i запитами роботодав-цiв, для яких недостатньо тiльки теоретичних знань; затребуваний фахiвець, здатний тегрува-тися в колектив i при необхiдностi бути досить гну-чким i ввдкритим для нових знань, навичок, комуш-кацiй. Роботодавцi розумiють, що оволодшня тео-ретичними знаннями - це питання всього лише певного промiжку часу, а ось розвиток навичок ефективноi комушкацп, лiдерських навичок, знання та застосування способiв ведення перегово-рiв та управлiння конфлiктами визначають устш-нiсть фахiвця або його особиспсну ефективнiсть.
Метою нашо'1 статтi е спроба розглянути значення емоцшного штелекту в навчальному процесс
Сучасш дослiдники [1] визначають емоцшний штелект як ва некогнiтивнi здiбностi, знання i ком-петентнiсть, що дають людинi можливiсть успiшно справлятися з рiзними життевими ситуацiями [2]. Р. Бар-Он видшив п'ять сфер компетентности якi мо-жна ототожнити з п'ятьма компонентами емоцш-ного штелекту; кожен iз цих компонента склада-еться з декiлькох субкомпоненпв [3]: пiзнання себе (усввдомлення своiх емоцiй, впевненiсть у соб^ са-моповага, самоактуалiзацiя, особистiсна незалеж-нiсть), навички мiжособистiсного спiлкування (ем-патiя, мiжособистiснi взаемини, соцiальна ввдповь дальнiсть), здатнiсть до адаптацii (виршення проблем, зв'язок iз реальнiстю, гнучисть мис-лення), управлiння стресовими ситуащями (стш-кiсть до стресу, контроль за iмпульсивнiстю), домь нуючий емоцшний стан (гарний настрш, вiдчуття щастя, оптимiзм).
Процес розвитку емоцiйного штелекту мае своi особливостi у кожний вiковий перiод життя, проте основш структурнi елементи емоцiйного ш-телекту починають розвиватися у молодшому шильному вшд, а з вшом у дитини не зникають, а удо-сконалюються упродовж всього шильного навчання, i особливого значення набувають у процесi професшно1' тдготовки, щоб у професiйнiй дiяль-носп бути здатним органiзовувати позитивне спш-кування з новими людьми у нових сощальних умо-вах, включатися у рiзнi соцiальнi зв'язки в процеа практично1' дiяльностi з людьми рiзного вiку, май-нового та социального стану [5].
«БаепйИс^еБеагсИеБ» №5(5), 2016
47
Розвиток емоцшного штелекту у студентський перiод не просто важливий i бажаний, для цього е об'eктивнi передумови [4]. По-перше, в останне де-сятилитя значно вдосконалився iнструментарiй ви-вчення емоцiй завдяки розробцi iнновацiйних мето-дiв дослвдження !х енергетичних аспекпв, впрова-дженню методiв резонансно! томографи мозку. 1снуе ввдповвдний iнструментарiй, який дозволяе дослвджувати i розпiзнавати переживания певних почутпв людиною, И уявлень, мрш; визначати на-ск1льки щ почуття викликають сльозу, гнiв або ра-дiсть. Це розумiния нейрофiзiологiчних механiзмiв функцiонувания емоцiй дае можливють сконцент-рувати увагу на виявленш нових засобiв для подо-лання емоцiйних криз людини чи всього людства.
Дослвдники ще! проблеми зауважують, що останнiм часом мiсце почутпв у ментальному життi людини значно переменшувалося вченими, зали-шаючи емоцп значною мiрою " недослвдженим компонентом" у науковш психологи. Е.Л. Носенко i Н.В. Коврига вважають, що ниш психолопя мае змогу досить авторитетно вщповюти на складнi за-питання щодо появи емоцiй та можливих форм !х сввдомого регулювання [5]. По-друге, у вiтчизиянiй психологи уже юнують певнi теоретичнi традицп
вивчення складно! детермiнацi! психiчно! дiяльно-стi людини, на якi можуть спиратися подальшi дос-ладження з проблеми емоцшного штелекту. Не ди-влячись на те, що, як i кожна особливiсть людини, емоцшний iнтелект у певнiй мiрi передбачений ге-нетично i основа для повного використання потен-цiалу закладаеться у дитинствi, значна к1льк1сть не-обхвдних якостей може бути розвинена у людини [6].
Для того щоб зрозумгги готовнiсть учасник1в навчального процесу до формування емоцiйного ш-телекту, нами було проведено опитування серед студентiв (120 осiб) та викладачiв (24 особи) Вшни-цького шституту унiверситету «Укра!на» та Вiнни-цького шститут економiки Тернопiльського нацiо-нального економiчного унiверситету.
З iнтерпретацi! ввдповщей видно (табл..1.), що викладачi мають значно вищий рiвень сформовано-сп знань про емоцiйний iнтелект та мають кращ навички впливу на емоцшний стан шж студенти. Також ми бачимо, що студенти та викладачi навча-льний процес бшьшою мiрою сприймають як стре-согенний, що в свою чергу ще раз п1дкреслюе необ-хiднiсть вивчення даного феномену.
Таблиця 1.
Питання Вар1амт и в1дпов1дей викладачiв, % Вар1амт и вмиовмей студемтiв, %
1. Чи знайомi Ви з поняттям «емоцшний штелект»? 1. Маю достатнi знаиия про феномен емощйного iнтелекту — 12% 2. Маю поверхневе уявлення — 37% 3. Не маю уявлення про значення цього термiна — 51% 1. Маю достатне уявлення про феномен емоцiйного iнтелекту — 2% 2. Не знаю значення даного термша — 98%
2. Який рiвень стресу Ви в!дчуваете в професiйнiй (навчальнш) дiяльностi (За такою шкалою: 10 балiв - високий, вiд 5 до 9 - середнш, ввд 4 до 1 -низький)? 1. Високий — 32% 2. Середнш — 57% 3. Низький — 11% 1. Високий — 47% 2. Середнш — 50% 3. Низький — 3%
3. Чи володiете Ви способами нейтралiзацi! стресових стаиiв? 1. Володш — 23% 2. Не володш — 10% 3. Володш частково — 67% 1. Володш — 2% 2. Не володш — 98%
4. Яш фактори у професiйнiй (навчальнiй) д1яльносп е для Вас стресогенними ? (в1д самих сильних до менш си- льних)? 1. Авторитарний стиль керiвниц-тва закладу. 2. Невиконання сво!х навчаль-них зобов'язань окремими студентами. 3. Нечгтке виконання посадових обов'язшв окремими сшвробггаиками. 4. Недостатня матерiальна винагорода за виконувану професшну д1яльшсть. 5. Дефiцит вiльного особистого часу з причини велико! заванта-женосп на роботi. 1. Великий обсяг домашньо! самостшно! роботи. 2. Нечптасть, iнодi суперечливють вимог викладачiв. 3. Недостатня матерiальна забезпеченiсть навчального процесу.
5. Як, по-вашому, розвиток емоцшного штелекту може вплинути на полiпшення Вашого емоцiйного стану?
1. Iмовiрно, емоцшний стан мае покращитися — 100%
2. Ц поняття не пов'язаш
1. Напевно, емоцiйний стан мае
покращитися — 82%
2. Ц поняття не пов'язаш — 18%
За результатами таблиц 2, бачимо, що бшь-шiсть викладачiв iнтуïтивно допускають взаемозв'-язок розвитку емоцiйного iнтелекту та щдвищення
Розвиток емоцiйного iнтелекту — не самощль, а нагальна необхвдшсть в умовах професiйноï д!я-льносп будь-якого сучасного фах1вця. Справа в тому, що розвиток емоцшного штелекту нерозри-вно пов'язаний з особистою результативнютю (осо-бистiсною ефективнiстю).
Дослвдники феномену особистiсноï ефектив-ностi [5] розглядають дане поняття як результати-вне досягнення особистiсних цiлей. Компонентами особистюно1 результативностi е: оптимальна постановка i усвiдомлення своïх намiрiв i цiлей, ефекти-вне управлшня особистими ресурсами, адаптивне спiлкування з оточуючими людьми, висока резуль-татившсть професiйноï дiяльностi, ефективна само-регулящя.
Отже, на пiдставi вищесказаного можна ввд-значити, що ефективнiсть розвитку емоцшного ш-телекту залежить не пльки вiд наявностi об'ектив-них факторiв, створення психологiчних умов в освь тньому закладi, наявностi методичного забезпечення (механiзмiв, методичних матерiалiв, технологш, дiагностик та iн.), а й ввд особистiсноï ефективностi учасник1в освггньо-виховного про-цесу та 1'х готовносп до дiяльностi. Тому емоцiйний штелект - це важливий i ефективний шструмент, який може сприяти тдвищенню особистiсноï ефек-тивностi як викладача так i студента.
Список лгтератури
1. Андреева И. Н. Эмоциональный интеллект: исследование феномена / И.Н. Андреева // Вопросы психологии. — 2006. — №3. — С. 78-86.
особиспсно1' ефективносп. В цшому, ввдповщ рес-пондентiв сввдчать про 1'х зацiкавленiсть у тдви-щенш особистiсноï ефективностi, припускають ко-реляцш рiвня емоцiйного iнтелекту з особиспсною ефективнiстю.
Таблиця 2.
2. Гоулман Д. Эмоциональное лидерство: Искусство управления людьми на основе эмоционального интеллекта / Д. Гоулман. — М. : Альпина Бизнес Букс, 2008. - 453 с.
3. Люсин Д. В. Современные представления об эмоциональном интеллекте / Д.Д. Люсин // Социальный интеллект: Теория, измерение, исследования. / Под ред. Д. В. Люсина, Д. В. Ушакова. — М.: Институт психологии РАН, 2004. - 537 с.
4. Назарова О. В. Корреляция типов интеллекта и уровня развития профессиональных компетенций специалистов в вузах / О.В. Назарова // Модель российской образовательной системы. Профессиональные компетенции и проблемы подготовки современного специалиста, всерос. науч.-практ. конф. (2010; Волгоград). Всероссийская научно-практическая конференция, май-июнь 2010 г. — Волгоград; М.: ООО «Глобус», 2010. — С. 186-195.
5. Носенко Е.Л., Коврига Н.В. "Емоцшна ро-зумнють" як детермшанта усшшно! життед1яльно-CTi людини i шляхи ïï операцiоналiзацiï / Е.Л. Носенко, Н.В. Коврига // Вюник Дшпропетровського унту. Педагопка i психолопя, 2000. - Вип.. 6. - С. 37.
6. Bar-On R. The Bar-On Emotional Quotient Inventory (EQ-i): rationale, description and summary of psychometric properties // Glenn Geher (ed.): Measuring emotional intelligence: common ground and controversy. Hauppauge. — N.Y.: Nova Science Publishers, 2004. — Pp. 111-142.
Питання BapiaHTi вщповщей виклaдaчiв, % BapiaiiTii ввдмовщей студентiв, %
1. Що, на Вашу думку, входить в поняття «особиста ефектившсть» викладача (студента)? Усшшшсть в особистш i професшнш дiяльностi Ефективне використання своïх здiбностей в особистому життi та роботi
2. Перелiчiть ознаки особисто! ефективносп i результативносп викладача (студента). Швидкий кар'ерний рiст, рацiональний розподiл робочого часу, можливють особистiсного саморозвитку, за-гальна ерудицiя Висока усшшшсть, можливють працевлаштування пiсля закшчення вузу
3. Чи пов'язаний розвиток емощйного штелекту з тдвищенням особистоï ефективносп викладача (студента)? 1. Пов'язаний — 100% 2. ffi, не пов'язаний — 0% 1. Пов'язаний — 86% 2. ffi, не пов'язаний — 14%
