CC BY
33
Менш вiдомi eгипетськi лабiринти, один з яких знаходився неподалж вiд Ка!ру. Над входом до нього були викарбуваш слова: "Безумство або по-рочшсть, лише сильнi та добрi знаходять тут життя та безсмертя". Лабiринти iснували на Самосi i Лемнось Про них згадуе Плiнiй. Лабiринти були в 1ндп, Кита!, Росп, а саме на Соловецьких островах.
Безумовно лабiринти в парках мали дещо iнше завдання. Лабiринт Будуар Розамунди чашв Генрiха II мав дещо шше призначення. Тшьки монарх по ньому мав змогу пройти до будинку свое! коханки Розамунди Клiффорд. Садовi лабiринти - це дорiжки, якi ведуть до центру i така схема юнуе багато роюв, тому ця древня iсторiя надихае i дотепер створювати в садах лабiринти з тдстрижених кущiв, якi е надзвичайно щкавою прогулянкою, бо лабiринт не тшьки прогулянка, а й пошук центру. Ще в давнину говорили: "Знайдеш вихiд з лабiринту - отримаеш безсмертя" [2].
Що стосуеться наших дшв, то людина дедалi бiльше прагне до спшку-вання з природою, тому частше придшяеться увага озелененню не тiльки приватних, а й мюьких територiй. Швидкий темп життя задае ритм, тд який доводиться пiдлаштовуватися навiть цьому скрупульозному мистецтву, що не терпить постху, тому на свiт народжуються всiлякi його рiзновиди. На жаль, в Укра!ш ще не так багато прикладiв цього надзвичайно красивого виду ладшафтно! архiтектури. Одним iз найвiдомiших об'ектiв е Гурзуфський парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва, заснований ще у 1803 р. герцогом Ршелье. Площа парку - 12 га. На його територп росте бшьше 110 видiв i декоративних форм дерев i чагарникiв. У парку практикуеться художня стрижка рослин.
Ще одним сучасним об'ектом е ушкальний садок iз ф^рними деревами у Житомир^ Бiля костелу святого Яна iз Дуклi з'явився невеличкий садок iз незвичайними деревами. Дерева у парку мають форму кубiв, спiралей, кра-пель та пiрамiд. За словами пращвника костелу, вони виконанi одним iз його прихожан. Так, тотарний садок став окрасою не тшьки святит, а й цшого мюта. У день свого 75-рiччя боташчний сад iм. М.М. Гришка порадував вщ-криттям ново! дiлянки - тотарного мистецтва, на якiй за допомогою стрижки створено рiзноманiтнi форми з хвойних i листяних дерев та кущiв; гравiйного саду, де використано декшька видiв гравшно! i мармурово! вiдсипки й неви-багливi до родючостi та вологостi Грунту й повггря рослини iз зеленим, си-зим, червоним забарвленням листюв.
Нова дшянка у Ботанiчному саду, площею 0,5 га, закладена з метою ознайомлення вiдвiдувачiв з можливостями фнурно! стрижки рiзних видiв та культиварiв дерев та кущiв та створення привабливого мюця вiдпочинку в одному з центральних куточкiв боташчного саду.
Висновки. Сьогоднi однiею з проблем озеленення мюьких територш залишаеться бiднiсть видового складу зеленних насаджень, !х низька декора-тивнiсть, збщнення естетичного вигляду вулиць, площ, зниження саштарно-гiгiенiчного ефекту.
Тому юнуе потреба у виробленш ново! стратеги озеленення, яка поля-гае у створенш не тiльки стiйких насаджень рiзних типiв, але i вiдрiзняються
високою декоратившстю. У цьому напрямi стае особливо актуальною роз-роблення методики використання прийомiв топiарного мистецтва, рiзних способiв формування крон деревних насаджень в озелененш урбанiзованих територiй.
Л1тература
1. Дзиба А. А. Елементи тотарного мистецтва у парках Франци / А. А. Дзиба, А.О. Кузнецова // Науковий вюник НУБШ Укра1ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБЩ Укра1ни. -2012. - № 164, ч. 2. - C. 53.
2. Бальзак Л.М. 1стор1я садово-паркового i тошарного мистецтва / Л.М. Бальзак, В.В. Пушкар. - К. : Вид-во 1н-ту реклами, 2011. - 188 с.
3. Лунц Л.Б. Городское зеленое строительство / Л.Б. Лунц. - М. : Изд-во "Литература по строительству", 1966. - 237 с.
Бут Н.К., Касян И.В. Использование исторического опыта топиар-ного искусства в современном строительстве и ландшафтной архитектуре
Исследовано использование исторического опыта топиарного искусства в практике ландшафтного проектирования. Подан краткий обзор объектов топиарного искусства различных исторических эпох. Указана актуальность материала для исследования истории ландшафтного дизайна, а также исторический опыт исследования данной проблемы.
Ключевые слова: топиари, топиарное искусство, лабиринт, живая изгородь, боскет.
But N.K, Kasyan I.V. Using the historical experience of topiary art in modern construction and landscaping
Using the historical experience of topiary art in the practice of landscape design is examined. The overview of topiary art objects from different historical eras is served. The relevance of the material for the study of the history of landscape design, as well as the historical experience of the study of this problem is determined.
Keywords: topiary, topiary art, maze, hedge, bosquet.
УДК 712.4 Астр. 1.1. Гнатишин1 -НЛТУ Украши, м. Льв1в
В1ДКРИТ1 ПРОСТОРИ СЕРЕДМ1СТЯ САМБОРА
Висвгтлено особливост формування вщкритих просторiв у межах юторичного центру мюта Самбiр. Проаналiзовано функцюнально-просторову структуру та пла-нувальш елементи, закладеш за чашв Середньовiччя. ОбГрунтовано видшення серед-мютя як юторичного ареалу з метою подальшого його збереження та вдосконалення.
Ключовг слова: вщкрцп простори, середмютя, парцелящя.
Самб1р е одним 1з найстар1ших мют Галичини. Його ютор1я сягае в да-леке Середньов1ччя, в перюд якого було закладено перш1 планувальш елементи середмютя. Основш особливосп первинно! мютобуд1вно! композицп та просторово! оргашзацп тих чашв були збережеш. Також цшним юторико-культурним надбанням е пам'ятки архггектури, що являються елементами монументально! та житлово! забудови. Внаслщок високого ступеня збереженос-т та комплексносп архггектурно-мютобуд1вно! спадщини та юторично! зна-чущосл цього населеного пункту, Самб1р внесено до реестру юторичних мют, а тому подальш1 реставрацшш та реновацшш процеси потр1бно базува-ти на дослщженш вщкритих простор1в центрального ядра мюта, щоб максимально зберегти його самобутшсть та неповторнють.
Дослщження вщкритих просторiв середмiстя Самбора, як цшюно! сис-теми, потребуе вивчення юторичних передумов !х формування, аналiзу функ-цюнально! структури та архггектурно-просторово! оргашзацп.
Об'ект, предмет та методи досл1дження. 1сторичним ареалом Самбора вважають територiю в межах оборонних мурiв, що обмежовуеться такими сучасними вулицями: Очових стрiльцiв, 1вана Франка, Музейна, Валова, Ба-чинських. У т часи до мiста вели шють брам i двi хвiртки: Ткацька (пл. Чайковського), Водна (вул. Сагайдачного), Кривава (вул. Б. Хмельницько-го) - тзшше €зу!тська хвiртка, Владича (бшя церкви), Калеча (вул. Котля-ревського), Домiнiканська хвiртка (вул. Бачинських).
Предметом дослщження е вiдкритi простори середмютя Самбора, тоб-то територп, вiльнi вiд забудови. У дослщжент використано картографiчнi матерiали та метод юторичного аналiзу.
Результати та обговорення. Для рацюнального розумiння процесiв формування вщкритих просторiв потрiбно комплексно розглянути !х функщ-ональнi та архггектурт особливостi, адже лише в разi !х взаемодп можна про-аналiзувати просторову органiзацiю середмiстя.
Порiвнюючи планувальну структуру середньовiчних мiст з плануван-ням середмiстя Самбора простежуеться закономiрнiсть використання цшо! низки планувальних елеменпв, характерних для ще! епохи. Це, насамперед, наявнють "центрального ядра" - прямокутна ринкова площа з дерев'яною мюькою ратушею та регулярне планування, яке спираеться на модульну сгтку з кроком 100x100 хелмiнських лжлв (57,6x57,6 м), що визначило розмiри ос-новних елементiв плану середмютя. Мiський ринок (ринкова площа) мав роз-мiри 200x300 лiктiв, а глибина ринкових кварталiв 100 лжлв. Житлова забу-дова розмiщуеться по периметру площг Здебiльшого, це дво- та триповерховi будинки, розмiщення яких сприяе формуванню внутрiшньоквартальних дво-риюв. Розмiри будiвельних парцель становили 20x100 лжпв. Сакральнi спо-руди, разом з !х подвiр'ями, розташованi на однш осi (орiентованiй Зх-Сх), що простягаеться паралельно до довшо! сторони ринково! площi та через один квартал вщ не!. Така парцелящя стала основою для перпендикулярного розвитку вулиць середмiстя, та й мюта загалом [3].
Пiсля пожежi 1498 р. ратуша та iншi дерев'яш споруди згорiли i в цен-трi мiста дозволили зводити лише кам'янищ. Так, у другш половинi XVII ст. на ринковш площi було споруджено цегляну ратушу з 40-метровою вежею, яка, в основному, збережена й дониш. На площi бiля ратушi проводили вiча, тому !! часто називали вiчницею. Також двiчi на тиждень тут проводили торги, куди з'!жджались люди з сусiднiх мiст та сш, а п'ять разiв на рж проводили 14-деннi ярмарки, куди прибували купцi з Кракова, Вщня, Львова, а мiсто розвивалось як важливий торгiвельний центр Галичини. Звiдси i пiшла назва площi Ринок. З гравюр того часу видно, що по периметру площа обсаджена алейними насадженнями та мае регулярну алейно-стежкову мережу, основш ош та центри яко! дош збережеш в плануваннi площi (рис. 1). Також у цен-тральнiй частит мюта збережено автентичш фрагменти мощення -австршську брук^вку [1, 2].
Рис. 1. Органiзацiя просторiв площi Ринок
Самбiр розвивався i як ремiсницький центр. У записах мюького управ-лшня 1394 р. згадуються представники дев'яти ремюничих професш, цехи яких зосереджувались компактно на нижнiх поверхах будiвель вщведено1 1м вулицi. Звiдси тшли назви вулиць Шевська, Ткацька, Рiзницька. Простори цих вулиць досить вузью, а будинки щiльно прилягають мiж собою, форму-ючи внутрiшнi подвiр'я. Це пояснюеться тим, що земля в середмюп була дорогою, а цехiв потрiбно було розмютити якомога бiльше.
На початку XV ст. польсью магнати прагнуть перетворити мюто на форпост окатоличення i вiдводять значнi територп середмiстя тд забудову монастирiв, костелiв та 1х присадибнi дiлянки. Так було закладено монастирi отцiв Домiнiканiв, Бернардинiв, Сзутв, сестер Бригiдок, костел 1вана Хрести-теля та костел Бернардинiв, католицьку церкву Рiздва Пресвято1 Богородицi (рис. 2). Кожна з будiвель мала свое велике подвiр'я, окремi з них були огоро-дженi власними мурами. З часом цi будiвлi були реставрованi та змiнили свое функцюнальне призначення. Примiщення монастирiв використовувались як склади, казарми. Зараз це навчальш заклади, костел отцiв Бернардишв фун-кцiонуе як органний зал, а костел 1вана Хрестителя та церква Рiздва Пресвято1 Богородиц! функцюнують за свош безпосередшм призначенням [1,4].
Житлова забудова середмютя частково зайнята в обслуговуванш та тор-пат, оскiльки нижш поверхи обладнанi пiд магазини, кафе та iншi громадсью заклади, кожен з яких видiляeться рiзнобарв'ям екстер'еру, використанням су-часних елементiв конструкцш та декору. Це створюе певш невiдповiдностi у сприйняттi архiтектурних ансамблiв, оскшьки будiвлi вiзуально членуються i не вiдповiдають своему автентичному образу. Для регулювання цього потрiбно ввести паспорт екстер'еру будiвель i будь-як змiни в 1х виглядi узгоджувати з мiсцевими органами влади. Це ж стосуеться i мощення тротуарiв.
На жаль, не залишилось ведомостей про видовий склад насаджень у межах юторично! забудови, проте основш композицiйнi елементи того пла-нування збереженi i на 1х мющ створено новi насадження у виглядi скверiв та алей, мiських садiв. Пiд час проведення швентаризацп насаджень загального користування в межах юторичних мурiв виявлено, що в них переважають та-кi види, як липа дрiбнолиста, клен гостролистий, ялина колюча, ясен зви-чайний та ш. Найчастiше цi види трапляються в алейних посадках вздовж ву-лиць. На площi Ринок створено бшьш монументальну атмосферу з використанням ту! захщно! та схщно!, ялини колючо!, дуба звичайного, платана за-хiдного, горобини звичайно!, пркокаштана звичайного, самшиту вiчнозеле-ного, барбариса Тунберга та ш.
Для покращення функцiонування вiдкритих просторiв середмiстя до-цiльно було б збiльшити площi насаджень загального користування. Цього можна досягнути, облагородивши церковну площу та сквер бшя не!, а також вщкривши доступ до скверу на схилi за органним залом. Щ три зони рекомендовано об'еднати в суцшьну зелену смугу шляхом знесення малощнно! забудови з боку ринку.
Загалом покращити благоустрш середмiстя можна також шляхом створення додаткових клумб, доповнення рослинами лунок вздовж вулиць, використання контейнерних посадок та вертикальних композицш на лiхтарях та в якост декору архiтектури.
Висновок. З опрацьованих даних чико прослiдковуеться органiзацiя просторiв, закладена ще за часiв Середньовiччя. У межах колишнiх юторич-них мурiв яскраво виражене ядро мюта з добре збереженими планувальними елементами, яю необхiдно максимально зберегти як юторико-культурне над-бання та видшити цю територiю як iсторичний ареал.
Л1тература
1. Машура Г.М. Краезнавчий нарис. Самб1р 1 Самб1рщина / Г.М. Машура, Д.А. Кадш-чанський, А.Г. Кадшчанський, О.П. Козар. - Дрогобич : Вид-во "Коло", 2005. - 264 с.
2. Пархуць Л.В. Територ1альна структура м1ст Бойгавщини у басейш верхнього Дшстра / Л.В. Пархуць // Книга мют Галичини. М1ждисциплшарш дослщження у мютознавст // В1с-ник Державного ушверситету "Льв1вська полггехнжа". - Сер.: Архггектура. - Льв1в : Вид-во ДУ "Льв1вська поштехшка". - 1999. - № 379. - С. 127-132.
3. Рабш Ю.С. Княжий Город Самб1р / Ю.С. Рабш. - Льв1в - Самб1р - Ютика, 1998. - 236 с.
4. Семчишин В. Короткий хронолопчний лггопис м. Самбора / В.В. Семчишин. - Сам-йр, 1992. - 428 с.
Гнатишин И.И. Исследование открытых пространств центра города Самбора в пределах исторической застройки
