CC BY
17
вого мистецтва в процес формування реабшггацшних цен^в важливим е дотримання системи принцитв толерантностi: принципу прюритету, принципу цшсносл i окремосп, принципу вщповщносл, принципу ефективносп, принципу комфорту i контакту.
Отже, дотримуючись принципiв толерантносп, використовуючи поло-ження ДБН, залучаючи вiдвiдувачiв реабiлiтацiйних центрiв до активноï i па-сивноï взаемодiï з природою, можна досягнути певноï рiвноваги, стабiльностi спiввiдношення рiзнобiчних сил, що позитивно впливатиме як на процес ре-абiлiтацiï, так i на збереження i вщновлення природного та антропогенного середовища.
Л1тература
1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://medical-dictionary.thefreedictionary.com/re-habilitation+center
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://kozyavkin.ua/test/kontakty_konsultatsiyi/rea-bilitatsijnyj_tsentr_elita_lviv_480.htm
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mrehain.lviv.ua/
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://sankurort.ua/uk/sanatorium/146/
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.royalrehab.com.au/
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.health.gov.ua/Publ/conf.nsf0/c5a7f7 bed17670a4c2256d95004eaecd? OpenDocument
7. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://document.ua/budinki-i-sporudi. - zakladi-so-cialnogo-zahistu-naselennj a-nor4947 .html
8. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.landimprovement.ru/articles/landscape-architecture/
9. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://ru.wikipedia.org/wiki/Садово-парковое_ис-кусство
Баев А А. Место ландшафтной архитектуры и садово-паркового искусства в концепции создания реабилитационных центров
Рассмотрены способы и средства привлечения ландшафтной архитектуры и садово-паркового искусства в процесс формирования реабилитационных центров. Одним из направлений активизации использования ландшафтной архитектуры и садово-паркового искусства, а следовательно, их восстановления, является привлечение их потенциала в процесс реабилитации населения. Создание новых реабилитационных центров и обновление существующих предполагает системный подход, в концепции функционирования которого важное место занимают ландшафтная архитектура и садово-парковое искусство.
Ключевые слова: ландшафтная архитектура, садово-парковое искусство, реабилитационный центр, концепция.
Bayev AA. Place of landscape architecture and art in the concept of rehabilitation centers
The ways and means of bringing landscape architecture and art into the process of creation of rehabilitation centers are showed. One of the ways of intensification of the use of landscape architecture and art is attracting their potential into the process of population's rehabilitation. Creation of new rehabilitation centers and recovery of existing ones provides a systematic approach, in the concept of its operation of which, landscape architecture and art hold an important place.
Keywords: landscape architecture and art, rehabilitation center, concept.
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет Украши
УДК 712(091)(045) Ст викл. Н.К. Бут;
Mazicmp 1.В. Касян -МАУП, 1нститутРеклами, м. Кшв
ВИКОРИСТАННЯ 1СТОРИЧНОГО ДОСВ1ДУ ТОП1АРНОГО МИСТЕЦТВА В СУЧАСНОМУ БУД1ВНИЦТВ1 ТА ЛАНДШАФТН1Й АРХ1ТЕКТУР1
Дослщжено використання iсторичного досвiду ToniapHoro мистецтва в практи-цi ландшафтного проектування. Подано короткий огляд об'ект1в тошарного мистецтва piзних iстopичних епох. Зазначено актуальшсть мaтеpiaлу для дослщження юто-pi! ландшафтного дизайну, а також юторичний дoсвiд дoслiдження ще! проблеми.
Ключовi слова: тoпiapi, тотарне мистецтво, лaбipинт, жива огорожа, боскет.
Мистецтво ф1гурно! стрижки дерев i чагарниюв □ тотарне мистецтво, переживши багатовжов1 "злети i падшня", не втратило актуальност i, як не дивно, продовжуе бути популярним. Стрижет фшури, бордюри, живоплоти, жив1 стши, формов1 сади мають важливе значення у створенш ландшафпв парюв, сквер1в, зелених зон у мютах, для зовшшнього та внутршнього озеле-нення. За допомогою фкурно! стрижки крон дерев можна створити неповтор-ний шдивщуальний стиль оформлення саду або парку, який буде поеднувати в соб1 стропсть форм i пишшсть природних композицш.
Строп форми (кул^ куби, конуси, спipaлi) використовуються для створення сaдiв або окремих зон саду, оформлених у регулярному стиль Вони можуть бути сформован i на штaмбi.
Мета дослщження полягае в тому, що сьогодш oднiею з проблем озе-ленення мюьких теpитopiй залишаеться бiднiсть видового складу зеленних насаджень, !х низька декоратившсть, збiднення естетичного вигляду вулиць, площ, зниження сaнiтapнo-гiгiенiчнoгo ефекту.
Тому юнуе потреба у виpoбленнi ново! стратеги озеленення, яка полягае у створенш не тшьки стшких насаджень piзних типiв, але як будуть вщ-piзнятися високою декоративнютю. У цьому нaпpямi стае особливо актуальною розроблення методики використання пpийoмiв тошарного мистецтва, piзних спoсoбiв формування крон деревних насаджень в озелененш урбашзо-ваних теpитopiй.
Матер1али i методика досл1дження. Нaйпoпуляpнiший водночас найбшьш практичний елемент тoпiapнoгo мистецтва - стрижена жива огорожа. 1х дiлять на висoкi, середш i бордюри. Нaйсклaднiшi та ефектш oгopoжi бaгaтoяpуснi, що складаються з декшькох пopiд з декоративними листям, з ф^рними акцентами. З рослин, висаджених в огорож^ i бордк^в зводяться не тiльки висoкi зелен стiни, але й спpaвжнi архггектурш споруди: палаци просто неба, заплуташ лaбipинти. Кpiм декоративно!, живоплоти та бордюри виконують iншi функцi!. Зелена стша зi стрижених рослин значно краще за-хищае теpитopiю вщ шуму, вiтpу, пилу, нiж кам'яна огорожа, створюе спри-ятливий мжроктмат у саду [1].
Тoпiapне мистецтво як щкавий компонент ландшафту описували в сво!х працях: Н. Кряжева "Topiary или садовый цирульник", Т. Зыкова "Искусство создания фигурных шедевров", А.В. Клименко "Лaбipинти та боске-
ти як елементи садово-паркового мистецтва", А. Зинде "Семь раз отмерь", С. Чижова "Топиарное искусство". З юторично! частини описували: А.А. Дзиба, А.О. Кузнецова "Елементи тотарного мистецтва у парках Фран-цп", О.С. Горбенко "Формування вуличних дерев обрiзуванням та його ефек-тивнiсть", Ю.С. Тюрiна, М.А. Коровша "Топиарные формы в исторических усадьбах и городской среде". Згадували в книжках: А.В. Сичова, Л.М. Бальзак, Г. Бельц, Р. Пейдж, В. Пушкар, 1.Д. Родiчкiн. Майстрами у сферi тотар-ного мистецтва виступають: Кей Матiй, Октавiан Август, Плiнiй Молодший, Л.Б. Альберт^ Л. Лево, Л. Ленотр, I. Чамберс, Ж. Аддюон, Вiта Секвшл Уест, Кристофер Ллойд та ш.
Мета досл1дження - проаналiзувати юторичний досвiд топiарного мистецтва. Дослiдивши науковi працi, можна зазначити, що топiарi - це деко-ративнi композицп з дерев i чагарникiв, гшки яких спецiально пiдстригають для надання !м щеально! геометрично! форми тварин, будiвель i фантастич-них образiв [1].
Проаналiзувавши науковi працi, термш топiарне мистецтво виявило себе як одна з складових садово-паркового мистецтва, яка займаеться проблемами фарного пiдстригання як дерев, так i кущiв. Це одне з найдавшших мистецтв що виникло в Сгипт та Месопотамп. Одним з взiрцiв цього мистецтва е одне з чудес свиу - сади Семiрамiди, в яких значне мюце займали кущi та дерева тдстрижеш за всiма правилами топiарного мистецтва. Рим, легюни якого завоювали величезш територп, в тому числi Месопотамт i Сгипет, почав активно використовувати тотарне мистецтво в сво!х садах. Про це писав i Плiнiя Старшого, який найбiльш вщомим майстром цього мистецтва вважав Кнея Мапя, садiвника Октавiана Августа.
Дуже цiкавi описи садiв, де широко застосовувалося топiарне мистецтво можна знайти у працях Плшя Молодшого. На землях, якi Рим тдкорив, почали будуватись вiлли мюцево! знап, схожi на тi, про яю писав Плiнiй Молодший. У часи Середньовiччя це мистецтво не було забуте i широко застосовувалося як в монастирських садах, так i в садах феодалiв при замках. На жаль, е дуже мало вщомостей про щ сади [2].
У часи Вщродження продовжувало розвиватися i топiарне мистецтво, яке вийшло зi стiн монастирiв та замкiв. Створювалися новi сади. Яскравим взiрцем цих садiв, де знову розцвшо топiарне мистецтво, була Вшла Ланте (Баньянi), Кастелло Бальзшо (Монтальто дi Павiо), Вiлла Гарцош. Одним з найвiдомiших майстрiв, який займався цим мистецтвом, був Л.Б. Альберт^ В садах, яю вш створював разом з садiвниками, були тотарш форми у виглядi урн, вазошв, тварин та людей. 1де! Вiдродження поширювалися по всiй Свро-пi. Не минули вони i Британськi острови.
Францiя ХУП-ХУШ ст. - це розквгг класицизму i в садово-парковому мистецтвi зокрема. Найбшьш яскравим взiрцем цього стилю е Версаль, ство-рений Л. Лево та Л. Ленотром. У ньому широко застосовувалися стриженi ку-щi зi складними вiзерунками - "партери" [2]. Невдовзi топiарне мистецтво поширилося на землю Великобританп. В садах Герцога БЫнгемського та в
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
садах Тюдорiв широко застосовувалися пiдстриженi партери та iншi елемен-ти топiарного мистецтва.
Золотим вжом топiарного мистецтва було XVII ст. Не менш активни-ми в застосуваннi топiарного мистецтва були голландщ й iмператорська Ро-шя, де садово-паркове мистецтво було на дуже високому рiвнi.
Невдовзi змiнюeться мода на топiарне мистецтво. В XVIII ст. вщомий архиектор i майстер садово-паркового мистецтва I. Чамберс почав висловлю-вати занепокоення тим, що скоро ми не побачимо справжтх дерев та кущiв, а Ж. Аддiсон писав, що вш надае перевагу природним деревам, а не штучно створеним фцурам. В Англп настало нове захоплення - парки, де головною дшовою особою став пейзаж з навколиштми люами та озерами.
Сьогоднi, незважаючи на змiни у поглядах на садово-паркове мистецтво i тотарне зокрема, ттерес до нього не втрачено. Сьогодт iснуе декiлька рiзновидiв цього мистецтва, яке мае назву "Грш арт". Це два види геометрич-них або фантазiйних форм, створених з кущiв, або дерев по шаблону, або просто завдяки певному досвщу. "Новi топiарi" - винахщ американцiв, якi застосовували металевi каркаси, за допомогою яких проводили стрижку. Каркас може бути переносним або стацюнарним. У системi "Грш арт" також зас-тосовують конструкцп торфо-сфагнутовим заповнювачем [3].
Найбшьш вiдомi сади, де яскраво представлено тотарне мистецтво, -це Хiвер Кастл (Англiя). Цей сад мае тривалу iсторiю i пов'язаний з iм'ям Ан-ни Болейн. На початку ХХ ст. його придбав В. Астор. За його вказiвкою тут був створений тисовий лабiринт, а також мюце для розваг, - замок та невеличке село чашв Тюдорiв. Сюсжхерст належить нацiональному фонду Англп. Його створила Вгга Секвiлл Уест. Вони створили декшька кiмнат з живо1 ого-рожi, а також Бiлий сад, виконаний у виглядi тисово1 але1. Iсторiя саду Ле-венс Холл Кендал Кембрiя починаеться в кшщ XVII ст., коли його купив Джеймс Грехем. З огляду на те, що сад юнуе довгий час, у ньому широко представлено рiзноманiтнi взiрцi топiарного мистецтва. Багато дерев мають сво1 назви: "Перука суддi", "Глечики Марокко", "Королева Слизавета з фрейлiнами" та багато шших. Маеток i сад Грейт Джстер належить вiдомому письменнику, автору книг iз садiвництва, Кристоферу Ллойду i був створений ще в XV ст. Основт твори тотарного мистецтва в парку були створет його батьком [2].
До найбшьш вщомих паркiв Англп, де представлено тотарне мистецтво, вiдносяться: Драмонт Касл, заснований в 1490 р., i збер^ свiй вигляд з чашв вiзиту королеви Вжторп в 1842 р. Тут знаходяться найвщом^ в Шот-ландп тераси та квиники. Цiкавими взiрцями топiарного мистецтва е Сион Делаваль Холл, Керк Касл та iншi парки Англп.
Одтею з найважливiших складових тотарного мистецтва е лабiрин-ти. Лабiринти садiв беруть свiй початок з легенди про Лабiринт, в якому цар Мiнос тримав Мiнотавра. Його знайшов вiдомий археолог Артур Еванс. За-лишкiв Мiнотавра вiн не знайшов, та в одному з залiв палацу була фреска, де був зображений Мшотавр, а також величезна кшьюсть юсток людини. Мож-ливо це були жертви Мшотавра.
Менш вiдомi египетськi лабiринти, один з яких знаходився неподалж вiд Ка!ру. Над входом до нього були викарбуваш слова: "Безумство або по-рочшсть, лише сильнi та добрi знаходять тут життя та безсмертя". Лабiринти iснували на Самосi i Лемнось Про них згадуе Плiнiй. Лабiринти були в 1нди, Кита!, Росп, а саме на Соловецьких островах.
Безумовно лабiринти в парках мали дещо iнше завдання. Лабiринт Будуар Розамунди чашв Генрiха II мав дещо шше призначення. Тшьки монарх по ньому мав змогу пройти до будинку свое! коханки Розамунди Клiффорд. Садовi лабiринти - це дорiжки, якi ведуть до центру i така схема юнуе багато роюв, тому ця древня iсторiя надихае i дотепер створювати в садах лабiринти з тдстрижених кущiв, якi е надзвичайно щкавою прогулянкою, бо лабiринт не тшьки прогулянка, а й пошук центру. Ще в давнину говорили: "Знайдеш вихiд з лабiринту - отримаеш безсмертя" [2].
Що стосуеться наших дшв, то людина дедалi бiльше прагне до спшку-вання з природою, тому частше придшяеться увага озелененню не тiльки приватних, а й мюьких територiй. Швидкий темп життя задае ритм, тд який доводиться пiдлаштовуватися навiть цьому скрупульозному мистецтву, що не терпить постху, тому на свiт народжуються всiлякi його рiзновиди. На жаль, в Укра!ш ще не так багато прикладiв цього надзвичайно красивого виду ладшафтно! архиектури. Одним iз найвiдомiших об'ектiв е Гурзуфський парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва, заснований ще у 1803 р. герцогом Ршелье. Площа парку - 12 га. На його територп росте бшьше 110 видiв i декоративних форм дерев i чагарниюв. У парку практикуеться художня стрижка рослин.
Ще одним сучасним об'ектом е ушкальний садок iз фiгурними деревами у Житомир^ Бiля костелу святого Яна iз Дуклi з'явився невеличкий садок iз незвичайними деревами. Дерева у парку мають форму кубiв, спiралей, кра-пель та трамщ. За словами працiвника костелу, вони виконаш одним iз його прихожан. Так, тотарний садок став окрасою не тiльки святинi, а й цшого мiста. У день свого 75^ччя ботанiчний сад iм. М.М. Гришка порадував вщ-криттям ново! дшянки - топiарного мистецтва, на якш за допомогою стрижки створено рiзноманiтнi форми з хвойних i листяних дерев та кущiв; гравiйного саду, де використано декшька видiв гравшно! i мармурово! вщсипки й неви-багливi до родючосп та вологостi Грунту й повпря рослини iз зеленим, си-зим, червоним забарвленням листюв.
Нова дшянка у Ботанiчному саду, площею 0,5 га, закладена з метою ознайомлення вiдвiдувачiв з можливостями фкурно! стрижки рiзних видiв та культиварiв дерев та кущiв та створення привабливого мюця вiдпочинку в одному з центральних куточкiв ботанiчного саду.
Висновки. Сьогодш однiею з проблем озеленення мюьких територш залишаеться бiднiсть видового складу зеленних насаджень, !х низька декора-тивнiсть, збiднення естетичного вигляду вулиць, площ, зниження санiтарно-гтешчного ефекту.
Тому iснуе потреба у виробленш ново! стратегil озеленення, яка поля-гае у створеннi не тшьки стшких насаджень рiзних титв, але i вiдрiзняються
