CC BY
21
□CSD*
International Journal of Endocrinology
Орипнальж досл^ження
/Original Researches/
УДК 616.379-008.64:612.122:612.172:616.12-008.33 DOI: 10.22141/2224-0721.14.4.2018.140185
Перцева Н.О., Мошенець К.1.
ДЗ «Днпропетровськамедична академ/'я Мнстерства охорони здоров'я Укра'ни», м. AHinpo, Укра'на
Значення впливу контролю глкемп
на варiабельнiсть ритму серця та артерiального тиску в пащенпв i3 цукровим дiабетом 1-го типу
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(4):328-333. doi: 10.22141/2224-0721.14.4.2018.140185
Резюме. Актуальнють. Ураження серцево-судинно)' системи при цукровомуд'абет'1 (ЦД) залишаеться про-вдною причиною смертност па^ен^в ¡з даним захворюванням. Мета дослдження: визначити змни варi-абельност ритму серця (ВРС) й артер'ального тиску (АТ) у па^енш ¡з ЦД 1-го типу залежно в 'щ тривалост захворювання i контролю глЫемп. Матер'али та методи. Обстежено 46 па^ен^в. Середнй вкхворих ста-новив 29,40 ± 3,18 року, тривал'ють захворювання — 12,50 ± 1,84 року, ¡ндекс маси тла — 23,10 ± 0,73 кг/м2. Ус паценти перебували на ¡нсултотерапп за базисно-болюсною схемою, добова доза iнсулну становила 45,00 ± 3,76 Од. Паценти були розподленi на дв'1 групи за р'внем НЬА1с: група 1 (n = 2) ¡з НЬА1с < 7,5 % i група 2 (n = 26) ¡з НЬА1с > 7,5 %. Групи були розподленi на п 'щгрупи за вщсутнютю (А) або наявн'ютю (В) ппо-глкемп. Вам пацентам проводилися добовий монторинг електрокардограми за Холтером i монторинг АТ протягом 24 годин паралельно з тривалим монторингом глюкози кров'1. Результати. У па^ен^в ¡з ЦД 1-го типу збльшення тривалост захворювання характеризуеться вропдним зниженням ВРС як за часовими, так i за частотними показниками, а саме спостерiгаються зниження RMSSD, pNN50% i пдвищення LF/HF. Ва-рiабельнiсть добового АТ реалiзуеться переважно за рахунок п 'щвищення добових показниюв дiастолiчного артер'ального тиску. Наявнсть еп'зод/в ппогл'1кемп помгтно впливае як на часовi, так i на спектральнi показ-ники ВРС незалежно вд рiвня HbA1c. Висновки. Епзоди ппогл'1кемп супроводжуються пдвищенням систо-лчного i дiастолiчного артер 'ального тиску i збльшенням частоти серцевих скорочень. Частота виникнення ппоглкемЫних. етзод/в зростае зi збльшенням тривалост ЦД 1-го типу незалежно вд показника HbA1c. Ключовi слова: цукровий дабет 1-го типу; гiпоглiкемiя; вар'абельн'ють ритму серця; вар'абельн'ють артер'ального тиску
Вступ
За даними International Diabetes Federation, у свт налiчуeться 415 млн дорослого населення, що страждае вщ цукрового дiабету (ЦД). При тенденцп, що збертаеться, до 2040 року ыльюсть хворих до-сягне 642 млн людей, з яких на ЦД 1-го типу при-падае вщ 7 до 17 %. Хоча ЦД 1-го типу трапляеться рщше, н1ж ЦД 2-го типу, у свт його щорiчний при-рют становить приблизно 3 % [1].
Збшьшення тривалост життя хворих на ЦД вплинуло на структуру !х смертность Дане захворювання призводить до швалщносп в молодому та середньому вщ внаслщок розвитку i прогресуван-
ня його ускладнень (переважно мжроангюпапя та нефропат1я) [2—4]. Метаболiчнi змши, що форму-ються, сприяють розвитку серцево-судинно! не-достатност в працездатно! категор!! пащенпв. Це становить як медичну, так i сощальну проблему [5]. Смертнють вщ серцево-судинних захворювань у па-щентш i3 ЦД у 2—3 рази вища, нж серед населення загалом [4, 6, 7].
Згщно з рекомендацiями Американсько! дiа-бетично! асощащ! (АДА) до клшчних проявiв ураження серцево-судинно! системи при ЦД 1-го типу вщносять тахжардш спокою, що супроводжуеться подовженням штервалу QT, фiксований серцевий
© «Ммнародний ендокринологiчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Мошенець Катерина lванiвна, асистент кафедри ендокринологи, ВСП «Клiнiка медично!" академи», ДЗ «Днiпропетровська медична академiя МОЗ Укра'ши», вул. Вер-надського, 9, м. Днтро, 49044, Укра!на; e-mail: [email protected]; конт. тел.: +38 (050) 971-94-88
For correspondence: Kateryna Moshenets, PhD, Assistant at the Department of endocrinology, Separated structural subdivision "Clinic of Medical Academy", State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine'; Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone +38 (050) 971-94-88
ритм (синдром денервацГ! серця), зниження толе-paHTHOCTi до фiзичних навантажень, ортостатичну гiпотензiю, безбольову iшемiю мiокapдa [8, 9]. По-довження iнтеpвaлу QT призводить до тдвищення ризику виникнення аритмш [9—11]. Особливо не-безпечними е шлуночковi аритмГ!, якi можуть при-звести до раптово! смерт1 внaслiдок гостро! серцево! недостaтностi — так званий dead-in-bed синдром [12—14]. Клшчне значения aнaлiзу вapiaбельностi серцевого ритму (ВРС) було вперше встановлено на початку 60-х роюв. В фiзiологiчних умовах ре-гуляцiя серцевого ритму е результатом ритм1чно! активносп автоматичних клiтин синусового вузла, модулюючого впливу вегетативно! та центрально! нервових систем, гуморальних та рефлекторних вза-емодiй. Все чaстiше зниження ВРС розглядаеться як потужний предиктор раптово! смерп в пaцiентiв iз серцево-судинною пaтологiею, а також в загальнш популящ! [15]. Робочою групою бвропейського то-вариства кapдiологiв та Швшчноамериканського товариства стимуляци та електрофГзюлогГ! в 1996 рощ були стандартизован! технологи та розроблеш рекомендацГ! з практичного використання показни-к1В ВРС [16, 17].
На СЬОГОДН1 залишаеться невиpiшеною проблема виникнення гiпоглiкемiчних сташв у пaцiентiв Гз ЦД 1-го типу, ЯК1, З1 свого боку, чинять проарит-могенну Д1Ю та пришвидшують розвиток як М1КРО-, так i макросудинних ускладнень ЦД, незважаючи на модифiкaцiю pежимiв iнсулiнотеpaпГi й удоскона-лення фapмaкодинaмiчних властивостей препарапв ГНСУЛ1НУ.
Мета досЛдження: визначити змши ВРС та АТ у пaцiентiв Гз ЦД 1-го типу залежно в1д тривалост1 за-хворювання i контролю гакемп.
Матерiали та методи
На баз1 В1докремленого структурного шдроздГлу «Клш1ка медично! академГ!» ДЗ «Дншропетровська медична академ1я МОЗ Укра!ни» обстежено 46 па-ц1ент1в Гз ЦД 1, Гз них чоловтв було 22 (48 %), ж1-нок — 24 (52 %).
Д1агноз ЦД 1-го типу встановлювався на пщставГ д1агностичних критерив АДА 2016 року та ушфжо-ваного клш1чного протоколу первинно!, екстрено!, вторинно! (спещал1зовано!) та третинно! (високос-пещал1зовано!) медично! допомоги «Цукровий д1а-бет 1 типу у молодих людей та дорослих» № 1021 в1д 29.12.2014.
КритерГ! включення: чолов1ки та ж1нки з ЦД 1-го типу в!д 18 до 40 роив.
КритерГ! виключення: ЦД 2-го типу; д1абетич-ний кетоацидоз на момент включення; вторинний ЦД; шдекс маси т1ла (1МТ) > 40 кг/м2; д1абетична прол1феративна ретинопат1я; д1абетична нефропа-т1я IV та V стадш; д1абетична стопа (II клас за Вагнером i вище); серцева недостатн1сть III та IV стадш за NYHA; гшертошчна хвороба, резистентна форма; вроджеш та набут1 вади серця; перенесен! гострий коронарний синдром, гостре порушення мозкового кровооб1гу та транзиторна ГшемГчна ата-
ка; перiод загострення супутньо! xpoHi4Hoï пато-логщ rocTpi соматичнi захворювання; мiокардит в анамнезу швидкiсть клубочково! фгльтращ! (ШКФ) < 45 мл/хв; онколопчш захворювання до 5 роюв в!д повного курсу терат!; антиретровiрусна терап1я; дiагностованi вiруснi гепатити В та С; ваотшсть.
Перед включениям у досл!дження вс пацieнти пiдписали добровiльну iнформовану згоду, схвалену локальною етичною комiсieю. Середнш вiк пащен-тiв становив 29,40 ± 3,18 року, тривалiсть захворювання - 12,50 ± 1,84 року, 1МТ - 23,10 ± 0,73 кг/м2. Усi пацieнти були на шсулшотераш! за базис-но-болюсною схемою, добова доза iнсулiну — 45,00 ± 3,76 Од. Для верифжащ! й оцiнки контролю визначали рiвень: С-пептиду, HbA1c, креатинiну кров^ альбумiну в ранковiй порщ! сечь C-пептид визначався на iмунохiмiчному електрохемглюмшес-центному автоматичному аналiзаторi COBAS e 411, Roche Diagnostics GmbH & Hitachi, Япошя (2012). Концентрацiю HbA1c, креатинiну кровi та мжро-альбумшу визначали за допомогою автоматичного бiохiмiчного аналiзатора SAPPHIRE 400, Tokio Boeki, Япон1я, 2009. ШКФ розраховувалась за формулою CKD-EPI.
Проводилось тривале монiторувания рiвия глже-мп за допомогою системи CGMS (Continuous Glucose Monitoring System, Medtronic MiniMed, США). Дана система вимiрюe рiвень глюкози кожиi 10 секунд й усереднюе цi данi за 5 хвилин. Межi вимiрювания рiвия глюкози даним методом становлять вщ 2,2 до 22,2 ммоль/л. Гiпоглiкемieю вважався етзод зниження рiвия глюкози кровi менше 3,9 ммоль/л.
Паралельно з тривалим монiторуваниям глюкози кровi проводились добове монiторувания елек-трокардiограми за Холтером та тривале монггору-вання артерiального тиску (АТ) протягом 24 годин на апарат SDM23 (виробник — ТОВ «1КС-Техно», Укра!на) в умовах вiльного рухового режиму. Ви-вчались часовi та спектральш параметри ВРС, якi обчислювались за допомогою програмного забезпе-чення ARNIKA версiя 8.3.9.
Аиалiз часово! областi здiйснювався за допомогою таких показниюв: SDNN, RMSSD, PNN50.
Циркадний профгль оцiнювався за циркадним iндексом, який розраховували як сшввщношення середньо! денно! до середньо! тчно! частоти серце-вих скорочень.
Спектральний аналiз ВРС розраховувався з вико-ристанням алгоритму швидкого перетворення Фур'е зг!дно з рекомендацiями експертiв American College Cardiology та American Heart Association. Ощнюва-лись потужносп чотирьох основних частотних дiа-пазонiв в мс2: високочастотний (HF) — 0,15—0,40 Гц, низькочастотний (LF), спектр дуже низько! частоти (VLF), а також загальна потужшсть спектра, мс2 (TP), обчислювалось вщношенщя низькочастотних компонентiв до високочастотних (LF/HF).
1нтервали вимiрювания АТ у денний час стано-вили 15 хвилин, у ычний час — 30 хвилин 1 раз за годину (згщно з рекомендацiями наукового компоту в галузi добового монiторувания АТ (1990 р.)). За
даними добового мониорування АТ розраховували середнiй систолiчний тиск (САТ), середнiй дiасто-лiчний тиск (ДАТ), середнiй рiвень пульсового тис-ку (ПАТ). Цi показники розраховувались за добу, а також за перюд сну та неспання.
Для виключення оргашчно! патологи, вивчення кардiогемодинамiки та визначення скорочувально! здатност мiокарда проводилось ехокардiографiчне дослiдження за стандартною методикою на апарат PHILLIPS HD3. Пащенти були розподiленi на 2 гру-пи за рiвнем НЬА1с: група 1 (n = 20) з НЬА1с < 7,5 % i група 2 (n = 26) з НЬА1с > 7,5 %. Групи були розпо-долеш на пiдгрупи за вщсутшстю (А) чи наявнiстю (В) ппогакеми.
Статистична обробка матерiалу проводилась за допомогою лiцензiйного пакета прикладних програм Statistica 6.1, серiйний номер AGAR 909 E415822FA. Порiвняння м1ж групами здшснюва-лось за допомогою незалежного t-тесту (для параме-тричних даних) або тесту Манна — У!тш (для непа-раметричних значень). Даш з гаусовим розподшом були виражеш як середне i стандартне вщхилення (M ± m), тодi як даш, нормальнiсть яких не була пщ-тверджена, описувались медiаною та м1жквартиль-ними дiапазонами (Me (25 %; 75 %)).
Вщмшносп вважали статистично значимими при р < 0,05.
Результати
Групи були порiвняннi за вiком, тривалiстю за-хворювання, основними антропометричними ш-дексами, добовою дозою iнсулiну, рiвнем добового АТ, величиною ШКФ i не вг^знялись за частотою ппоглжемп (табл. 1), а також за спектральними i ча-совими характеристиками ВРС.
Пщрахунок результатiв залежно вiд тривалостi ЦД 1-го типу виявив збшьшення LF/HF (r = 0,394; p < 0,05), тдвищення середнього САТ вночi (r = 0,384; p < 0,05) i за добу (r = 0,379; p < 0,05).
Таблиця 1. Загальна характеристика груп пацентв
Показник Група 1, n = 20 Група 2, n = 26
BiK, роки 31,20 ± 2,26 31,90 ± 1,69
Тривалють ЦД 1-го типу, роки 5,70 ± 2,15 13,80 ± 3,16*
1МТ, кг/м2 23,10 ± 1,24 22,80 ± 2,02
HbA1c, % 6,71 (6,5; 7,42) 9,83 (8,7; 11,3)*
ОТ/ОС 0,80 (0,71; 0,89) 0,82 (0,079; 0,084)
С-пептид, нг/мл 0,39 (0,01; 0,61) 0,02 (0,01; 0,12)*
Добова доза ЫсулЫу, Од 36,30 ± 6,15 42,40 ± 11,16*
Гiпоглiкемiя, % 41,7 49,8*
Альбумiнурiя, мг/л 21,7 (20,5; 41,2) 39,4 (25,0; 56,4)*
ШКФ (CKD-EPI), мл/хв/1,73 м2 85,10 ± 3,22 80,70 ± 3,34
Середнiй САТ доб., мм рт.ст. 114,80 ± 3,86 116,30 ± 2,56
Середнiй ДАТ доб., мм рт.ст. 67,40 ± 4,54 72,50 ± 3,27
Середшй ПАТ доб., мм рт.ст. 44,10 ± 2,08 45,20 ± 1,28
ПримТка: * — р < 0,05 при пор'внянш групи 2 '¡з групою 1.
— 1Ч АТ доб. — 1П ДАТ доб.
700 123456789 10 11 121314 15 16171819 20
Рисунок 1. Зм'1ни добових ндек^в ДАТ зi збльшенням тривалост ЦД 1-го типу
Показники ДАТ бшьшою мiрою змшювались iз перебиом захворювання: був установлений прямий позитивний кореляцшний зв'язок м1ж тривалютю ЦД 1-го типу i тдвищенням середнього ДАТ протя-гом доби (г = 0,461; р < 0,05), середнього ДАТ вдень (г = 0,412; р < 0,05), середнього ДАТ вюга (г = 0,542; р < 0,05), а також збшьшенням добових показниюв шдексу площi (1П) ДАТ (г = 0,445; р < 0,05), 1П ДАТ вночi (г = 0,421; р <0,05) i добових показниюв шдек-су часу (1Ч) ДАТ (г = 0,415; р < 0,05), 1Ч ДАТ вют (г = 0,419; р < 0,05) (рис. 1).
Крiм того, збшьшення тривалосп захворювання супроводжувалось попршенням глiкемiчного контролю, що оцiнювали за рiвнем НЬА1с (г = 0,395; р < 0,05).
Наявшсть епiзодiв ппогакеми помiтно впливала як на часов^ так i на спектральш показники ВСР не-залежно вщ рiвня НЬА1с (табл. 2). Частота гшогаке-мiчних епiзодiв зростала зi збiльшенням тривалостi ЦД 1-го типу (г = 0,411; р < 0,05).
На виникнення епiзодiв ппогакеми в групi iз за-довшьним контролем вiрогiдно впливав бшьш низь-кий рiвень С-пептиду: 0,026 ± 0,070 у групi 1В проти 0,163 ± 0,080 у груш 1А (р < 0,05).
Таблиця 2. Кореляц '1я показникв ВРС у пДгрупах '¡з р 'зним гл'кем'чним контролем залежно
вД наявност! ппоглкемп
Показник Група 1А, n = 10 Група 1В, n = 10 Група 2А, n = 12 Група 2В, n = 14
SDNN mc доб. 107,0 (101,5; 122,0) 114,5 (90,5; 123,5) 114,5 (97,5; 132,5) 105,0 (79,0; 119,0)
RMSSD mc доб. 25,0 (23,0; 42,0) 29,0 (25,0; 42,0)* 32,5 (27,0; 45,0) 22,5 (14,0; 36,0)*
pNN50% доб. 5,0 (4,0; 18,0) 7,5 (5,0; 12,0)* 9,5 (7,0; 14,5) 4,0 (1,0; 12,0)*
pNN50% Hi4 7,0 (3,0; 29,0) 11,5 (3,0; 20,0)** 16,5 (11,0; 27,0) 4,0 (0; 14,0)**
TP mc2 доб. 12223,5 (9356,5; 12581,0) 7205,0 (4204,0; 9075,0) 8002,0 (6179,0; 10340,0) 6039,0 (3889,0; 11690,0)
LF mc2 доб. 3021,0 (2177,0; 3407,0) 1715,0 (1178,0; 2167,0) 2459,5 (1885,5; 3704,5) 1526,0 (1030,0; 2930,0)
HF mc2 доб. 1086,5 (332,0; 2129,0) 320,0 (176,0; 829,0)* 734,0 (485,0; 1128,0) 360,0 (152,0; 724,0)*
LF/HF доб. 3,15 (2,20; 4,10) 6,70 (4,50; 6,80)* 3,37 (2,30; 4,40) 4,45 (4,10; 6,70)*
Прим'пка: * — р < 0,05; ** — р < 0,1 при порiвняннi пДгруп о^еТ групи.
У груш 2В порiвняно з групою 2А було виявлено зниження часових показниюв ВРС: RMSSD за добу 22,5 (14,0; 36,0) проти 32,5 (27,0; 45,0), pNN50% за добу 4,0 (1,0; 12,0) проти 9,50 (7,0; 14,50) i добових частотних характеристик ВСР: HF 360,0 (152,0; 724,0) проти 734,0 (485,0; 1128,0) (рис. 2). У груш 2А шдекс LF/HF був вiрогiдно нижчим: 3,37 (2,30; 4,40) проти 4,45 (4,10; 6,70) (p < 0,05). Мошторування АТ виявило вiрогiдно бшьш висою добовi показники 1П ДАТ - 6,89 (3,28; 10,9) проти 5,23 (1,48; 13,84) та 1Ч ДАТ - 6,7 (0,8; 15,6) проти 5,45 (2,31; 13,25) порiвняно з хворими без гшоглжемй (p < 0,05). По-дiбна картина спостерiгаеться в груш 1 (табл. 2).
Обговорення
Отримаш в нашому дослiдженнi данi свщчать, що вже сама наявнiсть ЦД 1-го типу негативно впливае на ВРС. Установлений зв'язок мiж його тривалю-тю та зниженням як частотних, так i спектральних характеристик ВРС, що насамперед пов'язано зi зниженням вегетативного забезпечення серцево'! дь яльностi пiд впливом гшерглжем!!. Данi лггератур-ного пошуку пiдтверджують нашi спостереження. A.K. Silva et al. (2017) встановили, що пащенти з ЦД 1-го типу мали вiрогiдне зниження таких часових показниюв ВРС, як RMSSD, SDNN, PNN50%, по-рiвняно з практично здоровими [18].
Гiпоглiкемiчнi стани призводять до подальшого
прогресування вегетативно! дисфункцп та ще бшь-шого зниження ВРС, а саме таких показниюв, як RMSSD, pNN50% i тдвищення LF/HF. 3i збть-шенням тривалост ЦД 1-го типу збшьшувалась частота гшоглжемш (r = 0,411; p < 0,05) та рiвень HbAlc (r = 0,395; p < 0,05). Подiбнi результати було отри-мано J.K. Limberg et al. (2015), яю показали, що щ показники знижувались ще бшьшою мiрою пщ час епiзодiв гшоглжемй [19]. T.P. Silva et al. (2017) ви-вчали показники спектрального аналiзу ВРС у пащ-енпв iз ЦД 1-го типу. Пащенти з помiрною i тяжкою гшоглiкемiею були старшi, мали бшьшу тривалють дiабету, що корелювало з виражешстю хронiчних ускладнень. Автори спостерiгали бшьш низьку ва-рiабельнiсть серцевого ритму у високочастотнш по-лосi спектрального аналiзу i пiдвищення показника LF/HF [20].
Хоча зi збiльшенням тривалосп захворювання зростали показники як САТ (r = 0,379; p < 0,05), так i ДАТ (r = 0,461; p < 0,05), саме зростання 1П ДАТ та 1Ч ДАТ корелювало з наявшстю гiпоглiкемiчних епiзодiв.
Таким чином, можна стверджувати, що гшога-кемiя негативно впливае на серцево-судинну дiяль-нють як за рахунок зниження часових та спектраль-них показникiв ВРС, так i за рахунок шдвищення ДАТ, що, зi свого боку, ще бшьшою мiрою знижуе вегетативне забезпечення серцево! д1яльность
Група 1
Група 2
LF/HF
LF/HF
pNN50%
pNN50%
RMSSD, мс
RMSSD, мс
10
15
20
25
30
З ппоглiкемieю
Без ппоткемп
10
15
20
25
30
35
Рисунок 2. 1ндекси ВРС у групах '¡з р 'зним глiкемiчним контролем залежно вД наявност гiпоглiкемiчних епiзодiв
0
5
0
5
Висновки
1. Найбшьш вiроriдними критер1ями оцiнки 3míh варiабельностi серцевого ритму в пащенпв Í3 ЦД 1-го типу е визначення RMSSD, pNN50%, LF, HF и LF/HF.
2. Збiльшення тривалосп ЦД 1-го типу мае пря-мий кореляцiйний зв'язок 3Í зниженням ВРС як за часовими, так i за частотними показниками, а саме спостер^аються зниження RMSSD, pNN50% i пщ-вищення LF/HF.
3. Гiпоглiкемiя е провiдним фактором, що призводить до зниження показникiв ВРС, а саме RMSSD, pNN50% i тдвищення LF/HF. Частота ви-никнення гiпоглiкемiчних епiзодiв зростае зi збшь-шенням тривалостi ЦД 1-го типу незалежно вщ по-казника HbA1c.
4. Варiабельнiсть добового АТ у пащенпв iз ЦД 1-го типу реалiзуеться за рахунок змiни ДАТ. Три-валiсть захворювання мае прямий вiрогiдний коре-ляцiйний зв'язок iз пiдвищенням середнього ДАТ протягом доби, а також у перюди сну i неспання, збiльшуеться добовий 1П ДАТ. Епiзоди гшоглжеми супроводжуються шдвищенням САТ i ДАТ та збшь-шенням ЧСС, що пов'язано з активащею симпатоа-дреналово'1 системи.
5. Уа вищеперераховаш факти демонструють необхщшсть зниження частоти гiпоглiкемiчних епiзодiв у пащенпв iз ЦД 1-го типу, оскшьки вплив гшогакемп на ВСР и АТ незалежно вщ глiкемiчно-го контролю i тривалостi захворювання негативно вщображаеться на функцiональному сташ серцево-судинно'1 системи.
Конфлжт штереав. Автори гарантують вiдсутнiсть конфлiкту штереав та власно'1 фшансово! защкавле-ност при виконаннi роботи та написанш статтi.
References
1. International Diabetes Federation. IDF Diabetes Atlas 7th Edition (2015). Available from: https://www.idf. org/e-library/epidemiology-research/diabetes-atlas/13-diabetes-atlas-seventh-edition.html.
2. Martínez-Cerón E, García-Río F. Mortality and Cardiovascular Disease in Type 1 and Type 2 Diabetes. N Engl J Med. 2017 Jul 20;377(3):300. doi: 10.1056/ NEJMc1706292.
3. Sarwar KN, Cliff P, Saravanan P, Khunti K, Niran-tharakumar K, Narendran P. Comorbidities, complications and mortality in people of South Asian ethnicity with type 1 diabetes compared with other ethnic groups: a systematic review. BMJ Open. 2017 Jul 13;7(7):e015005. PMID: 28710207. doi: 10.1136/bmjopen-2016-015005.
4. Rawshani A, Rawshani A, Franzén S, et al. Range of Risk Factor Levels: Control, Mortality, and Cardiovascular Outcomes in Type 1 Diabetes Mellitus. Circulation. 2017Apr 18;135(16):1522-1531. doi: 10.1161/CIRCULA-TIONAHA.116.025961.
5. Carricarte Naranjo C, Sanchez-Rodriguez LM, Brown Martínez M, Estévez Báez M, Machado García A. Permutation entropy analysis of heart rate variability for the assessment of cardiovascular autonomic neuropathy intype 1 diabetes mellitus. Comput Biol Med. 2017 Jul 1;86:90-97. doi: 10.1016/j.compbiomed.2017.05.003.
6. Eckel RH, Hokanson JE. The Prediction of Atherosclerotic Cardiovascular Disease in Type 1 Diabetes Mellitus: Do We Just Stop Here? Circulation. 2016 Mar 15;133(11):1051-3. doi: 10.1161/CIRCULA-TIONAHA.116.021654.
7. Rosano GM, Vitale C, Seferovic P. Heart Failure in Patients with Diabetes Mellitus. Card Fail Rev. 2017 Apr;3(1):52-55. doi: 10.15420/cfr.2016:20:2.
8. American Diabetes Association. Standards of medical care in diabetes--2014. Diabetes Care. 2014 Jan;37 Suppl 1:S14-80. doi: 10.2337/dc14-S014.
9. Laptev DN, Shmushkovich IA. Arrhythmogenic effect of hypoglycemia. Sakharni Diabet. 2012;(1):25-30. (in Russian).
10. Turker Y, Aslantas Y, Aydin Y, et al. Heart rate variability and heart rate recovery in patients with type 1 diabetes mellitus. Acta Cardiol. 2013 Apr;68(2):145-50. doi: 10.2143/AC.68.2.2967271.
11. Galli-Tsinopoulou A, Chatzidimitriou A, Kyrgios I, Rousso I, Varlamis G, Karavanaki K. Children and adolescents with type 1 diabetes mellitus have a sixfold greater risk for prolonged QTc interval. J Pediatr Endocrinol Metab. 2014 Mar;27(3-4):237-43. doi: 10.1515/jpem-2013-0193.
12. Pogorelova AS. Hypoglycemia as a risk factor for sudden death. Meditsinskiy Sovet. 2016;(4):96-99. (in Russian).
13. Gruden G, Giunti S, Barutta F, et al. QTc interval prolongation is independently associated with severe hypoglycemic attacks in type 1 diabetes from the EURO-DIAB IDDM complications study. Diabetes Care. 2012 Jan;35(1):125-7. doi: 10.2337/dc11-1739.
14. Koivikko ML, Tulppo MP, Kiviniemi AM, et al. Au-tonomic cardiac regulation during spontaneous nocturnal hypoglycemia in patients with type 1 diabetes. Diabetes Care. 2012 Jul;35(7):1585-90. doi: 10.2337/dc11-2120.
15. Jaiswal M, Fingerlin TE, Urbina EM, et al. Reduced heart rate variability among youth with type 1 diabetes: the SEARCH CVD study. Diabetes Technol Ther. 2013 Dec;15(12):977-83. doi: 10.1089/dia.2013.0147.
16. Heart rate variability: standards of measurement, physiological interpretation and clinical use. Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Circulation. 1996 Mar 1;93(5):1043-65.
17. Baumert M, Porta A, Vos MA, et al. QT interval variability in body surface ECG: measurement, physiological basis, and clinical value: position statement and consensus guidance endorsed by the European Heart Rhythm Association jointly with the ESC Working Group on Cardiac Cellular Electrophysiology. Europace. 2016 Jun;18(6):925-44. doi: 10.1093/europace/euv405.
18. Silva AKFD, Christofaro DGD, Bernardo AFB, Vanderlei FM, Vanderlei LCM. Sensitivity, Specificity and Predictive Value of Heart Rate Variability Indices in Type 1 Diabetes Mellitus. Arq Bras Cardiol. 2017;108(3):255-262. doi: 10.5935/abc.20170024.
19. Limberg JK, Dube S, Kuijpers M, et al. Effect of hypoxia on heart rate variability and baroreflex sensitivity during hypoglycemia in type 1 diabetes mellitus. ClinAuton Res. 2015;25(4):243-50. doi: 10.1007/s10286-015-0301-2.
20. Silva TP, Rolim LC, Sallum Filho C, Zimmermann LM, Malerbi F, Dib SA. Association between severity of hypoglycemia and loss of heart rate variability in patients with type 1 diabetes mellitus. Diabetes Metab Res Rev. 2017Feb;33(2). doi: 10.1002/dmrr.2830.
OTpuMaHO 06.06.2018 ■
Перцева Н.О., Мошенец Е.И.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины», г. Днепр, Украина
Значение влияния контроля гликемии на вариабельность сердечного ритма и артериального давления у пациентов с сахарным диабетом 1-го типа
Резюме. Актуальность. Поражение сердечно-сосудистой системы при сахарном диабете (СД) остается ведущей причиной смертности пациентов с данным заболеванием. Цель исследования: определить изменения вариабельности сердечного ритма (ВСР) и артериального давления (АД) у пациентов с СД 1-го типа в зависимости от продолжительности заболевания и контроля гликемии. Материалы и методы. Обследовано 46 пациентов. Средний возраст больных составил 29,40 ± 3,18 года, длительность заболевания — 12,50 ± 1,84 года, индекс массы тела — 23,10 ± 0,73 кг/м2. Все пациенты находились на инсулинотерапии по базисно-болюсной схеме, суточная доза инсулина составила 45,00 ± 3,76 Ед. Пациенты были разделены на 2 группы по уровню НЬА1с: группа 1 (п = 20) с НЬА1с < 7,5 % и группа 2 (п = 26) с НЬА1с > 7,5 %. Группы были разделены на подгруппы по отсутствию (А) или наличию (В) гипогликемии. Всем пациентам проводились суточное мониторирование электрокардиограммы по Холтеру и длительное мониториро-вание АД в течение 24 часов параллельно с длительным
мониторированием глюкозы крови. Результаты. У пациентов с СД 1-го типа увеличение продолжительности заболевания характеризуется достоверным снижением ВСР как по часовым, так и по частотным показателям, а именно наблюдаются снижение RMSSD, pNN50% и повышение LF/HF. Вариабельность суточного АД реализуется преимущественно за счет повышения суточных показателей диастолического артериального давления. Наличие эпизодов гипогликемии заметно влияет как на временные, так и на спектральные показатели ВСР вне зависимости от уровня НЬА1с. Выводы. Эпизоды гипогликемии сопровождаются повышением систолического и диастолического артериального давления и увеличением частоты сердечных сокращений. Частота возникновения гипогликемических эпизодов возрастает с увеличением продолжительности СД 1-го типа вне зависимости от показателя НЬА1с.
Ключевые слова: сахарный диабет 1-го типа; гипогликемия; вариабельность сердечного ритма; вариабельность артериального давления
N.O. Pertseva, K.I. Moshenets
State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
The significance of the effect of glycemic control on heart rate and blood pressure variability in patients with type 1 diabetes
Abstract. Background. Cardiovascular diseases in diabetes mellitus remain the leading cause of death of these patients. The purpose was to determine changes in heart rate and blood pressure variability in patients with type 1 diabetes mellitus depending on the duration of the disease and the control of glycemia. Materials and methods. We examined 46 patients. The average age of them was 29.40 ± 3.18 years, duration of the disease — 12.50 ± 1.84 years, body mass index — 23.10 ± 0.73 kg/m2. All patients received insulin therapy on a standard bolus scheme, a daily dose of insulin was 45.00 ± 3.76 units. Patients were divided into 2 groups according to the level of glycated hemoglobin (HbA1c): group 1 (n = 20) with HbA1c < 7.5 %, and group 2 (n = 26) with HbA1c > 7.5 %. The groups were divided into subgroups according to the absence (A) or the presence (B) of hypoglycemia. All patients underwent 24-hour Holter ECG monitoring and 24-hour ambulatory blood pressure monitoring in parallel
with long-term monitoring of blood glucose. Results. It was found that in patients with type 1 diabetes mellitus, an increase in the disease duration is characterized by a significant decrease in heart rate variability, both hour and frequency indices, namely, a decrease in root mean square of the successive differences, pNN50, and an increase in low frequency/ high frequency ratio. The variability of diurnal blood pressure is realized mainly due to an increase in daily diastolic blood pressure. The presence of episodes of hypoglycemia significantly affects both temporal and spectral heart rate variability indices, regardless of HbA1c level. Conclusions. Episodes of hypoglycemia are accompanied by an increase in systolic, diastolic blood pressure and in the heart rate. The incidence of hypoglycemic episodes increases with the duration of type 1 diabetes mellitus, regardless of the HbA1c level. Keywords: type 1 diabetes mellitus; hypoglycemia; heart rate variability; blood pressure variability
