CC BY
16
УДК 616.12-008.318-085.001.73-07:616.127-005.8-036.8:616.379-008.64
ДИНАМ1КА ПОКАЗНИК1В ВАР1АТИВНОСТ1 СЕРЦЕВОГО РИТМУ НА ТЛ1 ЗАСТОСУВАННЯ АЛЬФА-ЛШОСВО1 КИСЛОТИ ТА СУЛЬФАТУ ЦИНКУ У ПОСТ1НФАРКТНИХ ХВОРИХ 13 ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ 2 ТИПУ
Н.В. Алтунша
Нацгональний медичний утверситет \м. О. О. Богомольця, Кигв
Алтунша Наталiя Валеривна
к. мед. наук, асистент кафедри внутршньог медицини № 4
01103 м. Кигв, вул. Пгдвисоцького, 4-А, КМКЛ № 12 (вгддглення тератг)
Тел.: (067) 390-99-93, факс: (044) 501-27-12, E-mail: [email protected]
ВСТУП
СмертнГсть вщ серцево-судинних захворювань, зокрема раптова серцева смерть (РСС), великою мiрою зумовлена появою загрозливих для життя шлуночкових аритмiй. Виникнення останнГх тiсно пов'язане з активнктю вегетативно!' нервово' системи [2]. Так, симпатична активнГсть дестаб^зуе серцевий ритм, тодi як пiдвищення активност1 n. vagus справляе захисний вплив. Зокрема, вагусна стимуляцГя зменшуе частоту викликано'Т реперфузiею фiбриляцГ'' шлуночкiв, а зменшення тонусу n. vagus знижуе чутливкть барорецепторiв, що безпосередньо пов'язано з бтьш частим розвитком аритмiй пкля iнфаркту мiокарда (1М) [3].
При ушкодженому серцi, зокрема у постшфарктних хворих, змiни в активностi аферентних та еферентних волокон автономно''' нервовоТ' системи (НС) i в локальнш невральнш регуляцГ'' сприяють симпато-вагусному дисбалансу зi зниженням варiативностi серцевого ритму (ВСР), створюючи передумови для загрозливих аритмш. 1снують данi, що низьк показники ВСР корелюють iз ризиком РСС навГть бiльшою мiрою, ыж фракцiя викиду, категорiя шлуночкових аритмш та фiзична толерантнiсть [8]. Зниження ж ВСР у дiабетикiв е маркером автономно''' нейропатГ'' серця (АНС) та розглядаеться як предиктор кардюваскулярно'' захворюваносп та смертностi [7]. Особливо вразливою категорiею е хворi на цукровий дiабет (ЦД), що перенесли 1М, через сумацiю негативних впливiв на стан вегетативно''' регуляцГ'' серцево'' дiяльностi, що зумовлюе електричну нестабтьнГсть серця.
ОскГльки домГнуючу роль у розвитку бтьшосп
ускладнень ЦД, зокрема i у формуваннi АНС, вГфграе оксидативний стрес (ОС), зменшення активносп процесу пероксидацГ'' може бути ефективною стратепею впливу на порушення варiативностi серцевого ритму [4, 9].
Мета роботи - вивчити динамку показникГв варiативностi серцевого ритму у хворих на ЦД 2 типу, що перенесли не-Q-IM, на фон застосування альфа-лтоево''' кислоти (АЛК) та сульфату цинку (Zn).
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Обстежено 49 хворих (32 чоловки та 17 жГнок, середнiй вГк - 60,97 ± 1,59 року) Гз ЦД 2 типу, що перенесли не-Q-IM. Загальна клшГчна характеристика обстежених хворих наведена у таблицГ 1. Контрольну групу (КГ) склали 30 практично здорових оаб, спГвставних за вГком та статтю.
КритерГями включення хворих у дослГдження були наступи: 1) ЦД 2 типу у стади компенсацГ'/ субкомпенсацГ'' на пероральнГй цукрознижувальнш терапГ''; 2) перенесений в анамнезГ не-Q-IM; 3) добровГльна Гнформована згода патента на участь у дослщженнк
КритерГями виключення з дослГдження були: 1) наявнГсть у хворого ЦД 1 типу; 2) декомпенсований ЦД 2 типу; 3) вродженГ та набут вади серця; 4) фГбриляцГя/тршотшня передсердь; 5) симптоматична АГ; 6) серцева недостатнГсть III-IV функцГональних клаав; 7) захворювання печГнки та нирок.
На момент обстеження хворГ отримували базисну терапГю: ГнгГбГтор АПФ, p-адреноблокатор, статин, антиагрегант, пероральну ппоглГкемГчну терапГю.
До базисно''' терапГ'' додавали АЛК по 2 капсули 300 мг 1 раз на день та сульфат Zn по 1 таблетц 124 мг (вiдповiдаe 90 мг юыв Zn) 2 рази на день. Тривалiсть лiкування та спостереження за хворими становила 4 мкяцк
Уам включеним у дослщження хворим до початку прийому АЛК з сульфатом Zn та по завершенню лГкування проводили 24-годинне моыторування ЕКГ за допомогою апарата «Кардюсенс К» (Укра'на, 2010). Дослiдження проводили амбулаторно у втьному руховому режимi пацieнта.
Оцiнювали ряд часових та спектральних показникГв ВСР. Зокрема, з часових параметрiв: mRR (мс) - середня тривалiсть кардiоiнтервалiв за дослщжуваний час, SDNNi (мс) - середне значення стандартних вiдхилень величин нормальних NN iнтервалiв, обчислених за 5-хвилинними вiдрiзками всього перiоду запису (аритмiчнi iнтервали з аналiзу виключаються); RMSSD (мс) - квадратний корiнь вщ суми квадратiв рiзниць послiдовних пар iнтервалiв NN, у тому числ! аномальних. Крiм того, аналiзували показник pNN50% - вiдсоток послiдовних iнтервалiв NN, рiзниця мiж якими перевищуе 50 мс. При спектральному аналiзi визначали такi параметри: високочастотнi (HF-High Frequency, мс2) коливання з частотою 0,15-0,40 Гц, як визначають вплив парасимпатично''' нервово' системи; низькочастотнi (LF-Low Frequency, мс2) коливання в дiапазонi частот 0,04-0,15 Гц, як1 вщображають симпатичну систему регуляци кровообiгу; величину VLF (Very Low Frequency, мс2) - потужысть хвиль дуже низько''' частоти (0,0030,04 Гц), як пов'язанi з гуморально-метаболiчними механiзмами регуляци i ULF (Ultra Low Frequency, мс2) - ультранизькочастотн коливання (<0,003 Гц), ям вiдображають активнiсть вищих центрiв регуляцГ'' серцевого ритму. Аналiзували загальну потужнiсть спектру чи повний спектр частот, який характеризуе ВСР (TP-Total Power, мс2), що вказуе на сумарну активысть нейрогуморальних впливГв на серцевий ритм. HF, LF потужносп представлен! як в абсолютних одиницях, так i у нормалГзованих -HFnorm та LFnorm, як! отриман шляхом розрахункiв: LF або HF / (TP - VLF)-100, що дозволяло виключити вплив VLF компоненту. HFnorm% та LFnorm% -вщносы показники, як! вГдображають внесок спектральних компонентГв у вегетативну регуляцГю. За результатами спектрального аналГзу визначали шдекс симпатовагально''' взаемодГ'' LF/HF. HF%, LF%, VLF% та ULF% - вщносы показники, що вГдображають
Таблиця 1
Загальна клМчна характеристика обстежених хворих
Показники Обстежеш хворi (n=49)
Вгк, M+m рокгв 60,97+1,59
Стать: (n, %) чоловгча 32 (65,3%)
жгноча 17 (34,7%)
Давнгсть 1М, M+m рокгв 5,01+0,49
Давнгсть ЦД, M+m рокгв 8,96+0,61
HbA1c, M+m % 8,23+0,26
1ндекс НОМА-IR, M+m 7,29+0,78
Супутня АГ 1-2 ступеню, n (%) 37 (75,5%)
Офгсний САТ, M+m мм рт. ст. 142,13+2,15
Офгсний ДАТ, M+m мм рт. ст. 88,02+2,01
Прим>тка: АГ- артер 'альна гinертензiя, САТ- систол 'чний артер '\альний тиск, ДАТ - д 'юстол 'мний apmepi-альний тиск.
внесок кожного спектрального компонента в спектр нейрогуморальноТ регуляци.
Статистична обробка результат дослщження проведена з використанням параметричних методiв. Дост^рнкть вщмшностей при порiвняннi середых значень визначали за допомогою t-критерiя Стьюдента (р). Значення дослiджуваних показникв представленi у виглядi М±т, де М -середня арифметична величина, т - стандартна помилка. Рiзницю вважали значущою при р <0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
При порiвняннi статистичних показникв ВСР обстежених пацieнтiв з особами КГ виявлен1 достовiрно нижчi значення денних i нiчних БОЫЫ1 (р<0,001), РМББЭ (р<0,001) та рЫЫ50% (р<0,001) у постiнфарктних дiабетичних хворих. Окрiм цього, вiдмiчена тенденцiя до зниження тРР (р<0,1) у денний перюд часу (табл. 2).
Зменшення показника БОЫЫ1 у обстежених хворих свщчить про зниження сумарноТ вегетативноТ
Таблиця 2
Динамiка статистичних показнимв ВСР у обстежених хворих на фон прийому АЛК та _сульфату Zn (М±т)_
Показник Час визна-чення Обстежеш хворi Р
День
тКК, мс 1 872,76±17,62 925,80±28,22
2 893,16±15,74
БРИМ, мс 1 38,43±2,16# 60,52±2,75
2 40,24±2,40
КМББй, мс 1 19,76±2,00# 29,91±2,23
2 23,04±1,99
рЫЫ 50% 1 2,65±0,72# 8,36±1,54
2 4,03±0,83
Н1ч
тКК, мс 1 962,12±20,56 1039,30±31,73
2 984,08±19,50
БРИМ, мс 1 42,59±2,49# 55,61±2,32
2 43,88±2,63
КМББй, мс 1 26,04±2,52# 37,73±2,52
2 29,14±2,43
рЫЫ 50% 1 5,03±0,96# 15,11±2,67
2 6,50±1,09
Прим1тки: 1-показники до л'\кування, 2-показники пкля 4м'ся^влкування; #-p<0,001 пор'1внянозконтрольною групою.
регуляци зi зростанням симпатичних впл^в та зумовлене значним напруженням регуляторних систем, тодi як показник РМББР вщображае зниження активносп парасимпатично''' ланки НС.
Змiна рЫЫ 50% пiдтверджуe симпато-вагусний дисбаланс, а зафксована тенденцiя до зниження показника тРР е свiдченням вищо''' денно''' ЧСС у поспнфарктних пацiентiв iз ЦД 2 типу.
Оскiльки статистичн параметри дають лише загальну орiентовну оцiнку ВСР, для бiльш детально' характеристики були проаналiзованi спектральн1 показники ВСР (табл. 3).
У обстежених хворих вiдмiчалося зниження загально''' спектрально''' потужносл (ТР; р<0,001) зi зменшенням хвиль дуже низько''' частоти (УЬР; р<0,001), низькочастотно''' (ЬР; р<0,001) I високочастотно''' (НР; р<0,001) активностi в уа чaсовi промiжки порiвняно з особами КГ. Також за денними показниками ВСР доа^рно нижчими були ультранизькочастотн коливання (иЬР; р<0,01), вщсоток низькочастотних коливань у загальному спектрi (ЬР%; р<0,01) та ЬРпогт (р<0,01), вiдсоток високочастотних коливань (НР%; р<0,01) та НРпогт (р<0,001). Вищими виявилися внесок ультранизькочастотних коливань (иЬР%; р<0,001) i спiввiдношення симпато-вагусно''' активност1 ЬР/НР (р<0,05). При цьому в активний перюд спостереження показник ЬРпогт% мав тенден^ю до зростання (р<0,1), тодi як НРпогт% - до зниження (р<0,1).
За нiчними параметрами зниження НР% (р<0,05), НРпогт% (р<0,05) та зростання вщсоткового вкладу иЬР% (р<0,01), ЬРпогт% (р<0,05) i спiввiдношення ЬР/НР (р<0,05) було характерно для обстежених па^етчв. Окрiм цього, спостерiгaлися тенденцП' до вищих значень нiчних УЬР% (р<0,1) та ЬРпогт (р<0,2) у хворих на ЦД 2 типу з перенесеним 1М в анамнезГ
Отже, для обстежених хворих характерне зменшення сумарно''' активносп нейрогуморальних впливiв на серцевий ритм iз послабленням як симпатично''' i парасимпатично'Г, так i гуморально-метaболiчно''' регуляци в денний та ычний час. За вщносним вкладом окремих регуляторних ланок серцевого ритму було виявлено зниження учасп симпатично''' та парасимпатично''' шнервацп з1 збiльшенням центральних мехaнiзмiв регуляцГ'' та сталою гуморaльно-метaболiчною aктивнiстю у денний перюд часу. Стввщношення ж регуляторних систем у ычний час характеризувалося зменшенням вкладу лише парасимпатично''' ланки зi зростанням центральних впливiв порiвняно з особами КГ. Як у денний, так i у ычний перiод у постiнфaрктних хворих з ЦД 2 типу вiдмiчaвся дисбаланс вегетативно''' нервовоТ системи з вщносним переважанням симпатично''' регуляци над парасимпатичною.
Таблиця 3
Змiни спектральних показнимв ВСР у обстежених хворих на фон прийому АЛК та сульфату Zn в активний
та шчний перiоди спостереження (М±т)
Показник Час ви-значення День Нiч
Обстежеш хворi (п=49) Контрольна група(п=30) Обстеженi хворi (п=49) Контрольна група(п=30)
ТР, мс2 1 1579,32±137,45### 3743,36±340,77 1981,56±192,07### 3336,27±250,99
2 1798,88±149,22 2169,32±176,94
и1_Р, мс2 1 551,36±52,56## 980,45±133,09 407,44±34,90# 545,73±50,90
2 619,64±59,99 442,20±34,66
иьр, % 1 35,74±1,65### 25,67±2,34 21,42±0,87### 16,37±0,86
2 34,66±1,69 20,75±0,66
У1_Р, мс2 1 700,40±69,88### 1706,82±171,63 950,16±96,27### 1440,36±103,19
2 742,32±71,29 984,32±91,09
У1_Р, % 1 43,97±1,61 45,66±1,04 48,98±2,01 44,29±2,26
2 40,57±1,29 44,68±1,10
1_Р, мс2 1 223,36±24,70### 651,73±62,40 421,88±46,69### 701,91±44,32
2 274,2±26,11 455,28±38,20
1_Р, % 1 13,84±0,79## 17,89±1,35 21,10±1,39 21,53±0,89
2 15,44±0,87 21,12±0,71
НР, мс2 1 99,60±17,30### 357,64±48,87 201,32±24,56### 519,00±75,90
2 170,44±19,12** 269,96±27,53
НР, % 1 6,20±0,69## 9,68±1,03 10,69±1,04# 14,63±1,32
2 9,75±0,81*** 12,59±0,69
ЬРпогт 1 24,81±1,55## 33,00±2,49 45,40±5,66 39,00±2,37
2 26,00±1,47 38,20±1,18
ЬРпогт, % 1 70,20±1,94 65,46±1,82 66,83±2,06# 59,72±2,74
2 62,10±1,59*** 63,08±1,31
HFnorm 1 10,70±1,15### 17,78±1,84 23,20±4,40 26,05±1,99
2 16,27±1,30*** 22,56±1,16
HFnorm, % 1 29,80±1,94 34,54±1,82 33,17±2,06# 40,28±2,74
2 37,90±1,59*** 36,92±1,31
LF/HF 1 2,74±0,26# 1,99±0,16 2,38±0,26# 1,65±0,19
2 1,77±0,13*** 1,80±0,11*
Прим1тка: 1-показники до л'\кування, 2-показники псля 4 мся^в лкування; * - p<0,05, ** - p<0,01, *** - p<0,001 nopie-няно з даними долiкування; # -p<0,05, ## -p<0,01, ### -p<0,001 nopiвнянo з контрольною групою.
Аналiзуючи статистичн показники ВСР у хворих на ЦД 2 типу з перенесеним не^-1М пкля 4-мкячного застосування комплексу АЛК з сульфатом 7п, було виявлено позитивну тенденщю до збтьшення денного РМББЭ (р<0,2), денного та ычного рМЫ50% (р<0,2), що свщчить про зростання вкладу парасимпатичноТ НС в регулящю серцевого ритму (табл. 2).
За спектральними показниками ВСР у денний перюд спостереження вiдбулося достовiрне зростання високочастотноТ активностi НР (р<0,01), НРпогт (р<0,001) зi збiльшенням ТТ вкладу у загальну спектральну потужнiсть НР% (р<0,001). Також було зафiксовано зниження вщсотку низькочастотноТ ЬРпогт% (р<0,001) та зростання високочастотноТ НРпогт% (р<0,001) активност1 у вегетативнш регулящТ серцевого ритму, що знайшло вiдображення в iндексi симпатовагальноТ взаемодп ЬР/НР (р<0,001) в активний перюд часу (табл. 3). Окрiм цього, зафксовано позитивн1 тенденцп до зростання денноТ сумарноТ активност1 нейрогуморальних впливiв на серцевий ритм у виглядi показника ТР (р<0,2) зi збiльшенням участ1 симпатичноТ нервовоТ системи - ЬР, ЬР% (р<0,2), та зменшенням вкладу гуморально-метаболiчних механiзмiв регуляцп - УЬР% (р<0,2). У ычний перiод також вiдмiчалася тенденцiя до зростання тонусу парасимпатичноТ НС - НР, НР%, НРпогт% (р<0,1) та зменшення вкладу симпатичноТ НС - ЬРпогт (р<0,2), ЬРпогт% (р<0,1), що зумовило доа^рне зниження коефiцieнту симпато-парасимпатичного балансу ЬР/ НР (р<0,05).
Отже, отриман данi свiдчать про позитивну динамку показникв ВСР у обстежених хворих на фон застосованого лкування. Зокрема, зростання активностi парасимпатичноТ системи
з нормалiзацieю симпатовагальноТ взаемоди е вагомим результатом комплексно' дГТ АЛК та сульфату Zn.
Аналiз лп"ературних даних показав вiдсутнiсть подiбних експериментальних та кл^чних дослiджень, тому нами проаналiзована iснуюча iнформацiя щодо впливу АЛК i Zn на варiативностi серцевого ритму.
Доведеною багаточисельними дослiдженнями е ефективысть АЛК в лiкуваннi дiабетичноТ периферично' нейропат Значно менше даних щодо ТТ застосування при АНС. Найбтьш вагомими дослiдженнями в цьому напрямку е DEKAN [11] та NATHAN-I [6], в яких АЛК показала свою ефективысть в лкуваны дiабетичноТ АНС, зумовивши достовiрне полiпшення ВСР. При цьому, дози та тривалiсть лкування дещо вiдрiзнялись. Так, дослщження DEKAN передбачало прийом АЛК у дозi 800 мг/добу протягом 4 мкящв, тодi як NATHAN-I - 600 мг/добу з пролонгованим термшом лкування до 4 рокiв.
Щодо Zn, то жодно!' ЫформацП' по застосуванню препара^в Zn при АНС не було знайдено. Однак, щкавими е результати робп; в яких встановлено залежысть мiж концентрацiею Zn та ВСР, станом вегетативно''' НС. Зокрема, в дослщжены Spann та спiвавторiв [10] виявлено, що дефщит Zn у матерi асоцiйований зi зменшенням ВСР у плода та е важливим i новим фактором розвитку АНС у дп"ей. T^qi як Саи!АеИ зi спiвавторами [5] довели, що додавання Zn в дозi 25 мг/добу пщ час ваптносп позитивно впливае на стан вегетативно''' НС народжених дп"ей. Ще одна робота Негериш та спiвавторiв [1], в якiй вивчали ВСР у школярiв в залежностi вщ вмiсту Zn, показала, що дефщит Zn посилюе симпатичну актившсть автономно''' НС. У наших попередых дослщженнях було встановлено,
що для хворих на ЦД 2 типу незалежно вГд наявносп в анамнезГ не-Q-IM характерне зниження концентрацГ'' Zn кровГ, що може бути додатковим фактором формування АНС.
Отже, комплексне призначення АЛК та Zn для лГкування АНС не вщображене в наукових публГкацГях, але позитивний вплив 'х окремого застосування, що мае теоретичне i практичне обгрунтування, дав змогу встановити синерпзм дГГ при комбшацп АЛК та Zn по впливу на параметри вегетативноГ регуляцГГ серця у дГабетичних хворих, якГ перенесли не-Q-IM.
ВИСНОВКИ
Застосування АЛК та сульфату Zn протягом 4 мкящв у хворих на ЦД 2 типу, якГ перенесли IM, позитивно впливае на варГативностГ серцевого ритму, збтьшуючи тонус вегетативно''' нервово' системи та нормалГзуючи симпатовагальну взаемодГю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Негериш А.В., Тымченко С.Л., Казачкина Е.В., Евстафьева Е.В. Вариабельность сердечного ритма школьников 10-11 лет в зависимости от содержания цинка, меди, кальция и стронция в организме // Перинатология и педиатрия. - 2011. - № 3 (47). - С. 53-56.
2. Свтлик Ю.О., Пiдгiрний Я.М., Свтлик Г.В., та ш. ВарГабельнГсть ритму серця у хворих з ГшемГчною хворобою серця: вплив епщурально' анестезГ'' // Медицина неотложных состояний . - 2013. - № 3 (50). - С. 118-124.
3. СкрипникН.В., ГрибВ.А., Д1'душко О.М. Особливосп патогенезу та лГкування дГабетично'' автономно' нейропатГ'' (огляд лГтератури) // ЛГки Укра'ни. -2012. - № 2 (158). - С. 6-14.
4. Balcioglu A.S., Muderrisoglu H. Diabetes and cardiac autonomic neuropathy: Clinical manifestations, cardiovascular consequences, diagnosis and treatment // World J Diabetes. - 2015. - Vol. 6 (1). -P. 80-91.
5. Caulfield L.E., Zavaleta N., Chen P., Lazarte F., Albornoz C., PutnickD.L. et al. Maternal zinc supplementation during pregnancy affects autonomic function of Peruvian children assessed at 54 months of age // J Nutr. - 2011. - Vol. 141 (2). - P. 327-332.
6. Foster T.S. Efficacy and safety of alpha-lipoic acid supplementation in the treatment of symptomatic diabetic neuropathy // Diabetes Educ. - 2007. - Vol. 33. - P. 111-117.
7. Goit R.K., Paudel B.H., Khadka R., Roy R.K., Shrewastwa MK. Mild-to-moderate intensity exercise improves cardiac autonomic drive in type 2 diabetes // J Diabetes Investig. - 2014. - Vol. 5 (6). - P. 722-727.
8. Nikishin A.G., Nurbaev T.A., Khasanov M.S., Abdullaeva S.Y., Yakubbekov N.T. Possibility of the Heart Rate Variability Correction with a High Dose of Omega-3-polyunsaturated Fatty Acids in Patients with Acute Myocardial Infarction and Concomitant Type 2 Diabetes Mellitus // International Journal of BioMedicine. - 2014. - Vol. 4 (3). - P. 138-142.
9. Shah M.S., Brownlee M. Molecular and cellular mechanisms of cardiovascular disorders in diabetes // Circ Res. - 2016. - Vol. 118 (11). - P. 1808-1829.
10.Spann M.N., Smerling J., Gustafsson H., Foss S., Altemus M., Monk C. Deficient maternal zinc intake-but not folate-is associated with lower fetal heart rate variability // Early Hum Dev. - 2015. - Vol. 91 (3). - P. 169-172.
11.Ziegler D., Schatz H., Conrad F., Gries F.A., Ulrich H., Reichel G. Effects of treatment with the antioxidant alpha-lipoic acid on cardiac autonomic neuropathy in NIDDM patients. A 4-month randomized controlled multicenter trial (DEKAN Study). Deutsche Kardiale Autonome Neuropathie // Diabetes Care. - 1997. -Vol. 20. - P. 369-373.
REFERENCES
1. Negerish AV, Tymchenko SL, Kazachkina YeV. [Heart rate variability of children 10-11 years depending on the content of zinc, copper, calcium and strontium in the body]. Perinatologiya i pediatriya. 2011;3(47):53-56. Russian.
2. Svitlyk YuA, Pidgirnyi YaM, Svitlyk GV, Maksimov OV, Lyba ZD, Garbar MO. [Heart rate variability in patients with coronary artery disease: impact of epidural anesthesia]. Meditsyna neotlozhnykh sostoyaniy. 2013;3(50):118-124. Ukrainian.
3. Skrypnyk NV, Gryb VA, Didushko OM. [Features of the pathogenesis and treatment of diabetic autonomic neuropathy (Literature review)]. Liky Ukrainy. 2012;2(158):6-14. Ukrainian.
4. Balcioglu AS, Muderrisoglu H. Diabetes and cardiac autonomic neuropathy: Clinical manifestations, cardiovascular consequences, diagnosis and treatment. World J Diabetes. 2015;6(1):80-91.
5. Caulfield LE, Zavaleta N, Chen P, Lazarte F, Albornoz C, Putnick DL, et al. Maternal zinc supplementation during pregnancy affects autonomic function of Peruvian children assessed at 54 months of age. J Nutr. 2011;141(2):327-332.
6. Foster TS. Efficacy and safety of alpha-lipoic acid supplementation in the treatment of symptomatic diabetic neuropathy. Diabetes Educ. 2007;33:111-117.
7. Goit RK, Paudel BH, Khadka R, Roy RK, Shrewastwa MK. Mild-to-moderate intensity exercise improves cardiac autonomic drive in type 2 diabetes. J Diabetes Investig. 2014;5(6):722-727.
8. Nikishin AG, Nurbaev TA, Khasanov MS, Abdullaeva SY, Yakubbekov NT. Possibility of the Heart Rate Variability Correction with a High Dose of Omega-3-polyunsaturated Fatty Acids in Patients with Acute Myocardial Infarction and Concomitant Type 2 Diabetes Mellitus. International Journal of BioMedicine. 2014;4(3):138-142.
9. Shah MS, Brownlee M. Molecular and cellular mechanisms of cardiovascular disorders in diabetes. Circ Res. 2016;118(11):1808-1829.
10.Spann MN, Smerling J, Gustafsson H, Foss S, Altemus M, Monk C. Deficient maternal zinc intake-but not folate-is associated with lower fetal heart rate variability. Early Hum Dev. 2015;91(3):169-172. 11 .Ziegler D, Schatz H, Conrad F, Gries FA, Ulrich H, Reichel G. Effects of treatment with the antioxidant alpha-lipoic acid on cardiac autonomic neuropathy in NIDDM patients. A 4-month randomized controlled multicenter trial (DEKAN Study). Deutsche Kardiale Autonome Neuropathie. Diabetes Care. 1997;20:369-373.
РЕЗЮМЕ
Динамка показниюв Bapia^BHoeri серцевого ритму на тл застосування альфа-лшосвоТ кислоти та сульфату цинку у постшфарктних хворих i3 цукровим дiaбетoм 2 типу Н.В. Алтунна
Мета роботи - вивчити динамку показникв Bapia^BHoeri серцевого ритму (ВСР) у хворих на ЦД 2 типу, що перенесли не-Q-IM, на фон застосування АЛК та сульфату Zn.
Мaтеpiaли та методи. Обстежено 49 хворих (середнм вк - 60,97±1,59 року) i3 ЦД 2 типу, як1 перенесли не-Q-IM. До базисной' терапи на 4 мiсяцi додавали АЛК 600 мг/добу та сульфат Zn 248 мг/добу. 24-годинне моыторування ЕКГ з ощнкою показникв ВСР проводили до початку лкування та тсля його завершення.
Результати та обговорення. При aнaлiзi статистичних показникв ВСР у хворих на ЦД 2 типу з перенесеним не-Q-IM тсля 4нмсячного застосування комплексу АЛК з сульфатом Zn було
виявлено тенденщю до збтьшення денного RMSSD (р<0,2), денного та ычного pNN50% (р<0,2).
За спектральними показниками ВСР у денний перюд спостереження вщбулось зростання високочастотноТ активносп HF (р<0,01 ), HFnorm (р<0,001) 3i збiльшенням ïï вкладу у загальну спектральну потужнкть HF% (р<0,001). Також було зафiксовано зниження вщсотку низькочастотноТ активносп LFnorm% (р<0,001) та зростання високочастотноТ - HFnorm% (р<0,001), що знайшло вiдображення в шдека симпатовагальноТ взаемоди LF/HF (р<0,001). У нiчний перiод також вiдмiчалося зниження LF/HF (р<0,05).
Висновки. Застосування АЛК та сульфату Zn протягом 4 мкящв у хворих з ЦД 2 типу, як перенесли 1М, позитивно впливае на ВСР, збтьшуючи тонус вегетативно!' нервовоТ системи та нормалiзуючи симпатовагальну взаемодiю.
Ключовi слова: цукровий дiабет 2 типу, постiнфарктний кардiосклероз, варiативностi серцевого ритму, альфа-лтоева кислота, сульфат цинку.
РЕЗЮМЕ
Динамика показателей вариабельности сердечного ритма на фоне применения альфа-липоевой кислоты и сульфата цинка у постинфарктных больных с сахарным диабетом 2 типа
Н.В. Алтунина
Цель работы - изучить динамику показателей вариабельности сердечного ритма (ВСР) у больных СД 2 типа, перенесших не^-ИМ, на фоне применения АЛК и сульфата Zn.
Материалы та методы. Обследованы 49 больных (средний возраст - 60,97±1,59 года) с СД 2 типа и перенесенным не^-ИМ. К базисной терапии пациентов на 4 месяца добавляли АЛК 600 мг/сутки и сульфат Zn 248мг/сутки. 24-часовое мониторирование ЭКГ с оценкой показателей ВСР проводили до начала лечения и по его завершению.
Результаты и обсуждение. При анализе статистических показателей ВСР у больных СД 2 типа с перенесенным не^-ИМ после 4-месячного применения комплекса АЛК с сульфатом Zn была выявлена тенденция к увеличению дневного RMSSD (р<0,2), дневного и ночного pNN50% (р<0,2).
По спектральным показателям ВСР в дневной период наблюдения отмечено увеличение высокочастотной активности HF (р<0,01), HFnorm (р<0,001) с увеличением ее вклада в общую
спектральную мощность HF% (р<0,001). Также было зафиксировано снижение процента низкочастотной активности LFnorm% (р<0,001) и увеличение высокочастотной - HFnorm% (р<0,001), что нашло свое отображение в индексе симпатовагального взаимодействия LF/HF (р<0,001). В ночний период также отмечалось снижение LF/HF (р<0,05).
Выводы. Применение АЛК и сульфата Zn на протяжении 4 месяцев у больных с СД 2 типа, перенесших ИМ, позитивно влияет на вариабельность сердечного ритма, увеличивая тонус вегетативной нервной системы и нормализуя симпатовагальное взаимодействие.
Ключевые слова: сахарный диабет 2 типа, постинфарктный кардиосклероз, вариабельность сердечного ритма, альфа-липоевая кислота, сульфат цинка.
SUMMARY Dynamics of heart rhythm variability with supplementation of alpha-lipoic acid and zinc sulfate in postinfarction patients with type 2 diabetes mellitus
Altunina N
Purpose - to investigate the dynamics of heart rhythm variability (HRV) in patients with type 2 DM who have had non-Q-MI, during treatment with ALA and Zn sulfate.
Materials and methods. 49 patients were examined (mean age 60,97±1,59 years) with type 2 DM who have had non-Q-MI. In addition to basic treatment patients received ALA 600 mg/day and Zn sulfate 248 mg/ day for 4 months. 24-hour ECG monitoring with HRV evaluation was performed before treatment and after its completion.
Results and discussion. Analysis of statistical rates of HRV in patients with type 2 DM who have had non-Q-MI after 4 months of ALA with Zn sulfate supplementation revealed a tendency to increase daytime RMSSD (p<0,2), daytime and nocturnal pNN50% (p<0,2).
Concerning spectral rates of HRV in the daytime period of observation there was increase in high-frequency activity of HF (p<0.01), HFnorm (p<0,001) with increase in its contribution to the total spectral power HF% (p<0,001). It was also recorded a decrease in the percentage of low-frequency LFnorm% (p<0,001) and the growth of high-frequency HFnorm% (p<0,001) activity, which was reflected in sympathovagal interaction ratio LF/HF (p<0,001). In the night time it was also recorded reduction in LF/HF (p<0,05).
Conclusions. The use of ALA and Zn sulfate for 4 months in patients with type 2 DM who have had MI, has a positive effect on heart rhythm variability, increasing the tone of autonomic nervous system and normalizing sympathovagal interaction.
Key words: type 2 diabetes mellitus, postinfarction cardiosclerosis, heart rhythm variability, alpha-lipoic acid, zinc sulfate.
Дата надходження до редакци 25.07.2016 р.
