CC BY
10Л. /. Улич,
кандидат шъсъкогосподарсъких наук, Г. М. Каражбей,
кандидат шъсъкогосподарсъких наук, С. М. Гритв,
кандидат шъсъкогосподарсъких наук, В. М. Матус, науковий ствробтник Украшський ¡нститут експертизи сорпв рослин
УДК 633.11:631.5
Знагенпя та використання Морфолоштяс о^пш^готищ щитко&ог nid гас гфал1фищшног гщпсртщи copmidr na Ú50C
У cmammi викладено результати досл1дження морфолог1чних ознак i 61олог1чних властивостей сор-mie чорнищ щитково'С ixуспадкування, сталост'1 i м1нливост1 nid впливом агроеколог'шнихумов та стресових фактор1в середовища з метою розп1зновоння, опису та iдентифмаци copmie nid час про-xodxeHHi державно'i науково-техн1чно'( експертизи на ВОС, як1 можуть також використовуватися в селекцшному процесс.
Ключов1 слова:
чорниця щиткова, сорт, ¡дентиф1кац1я, однорщшсть, стабшьшсть, вщмшшсть, експертиза сорпв,
raóÍTyc рослини, антоц1анове забарвлення
Вступ. Остаными роками в наций краТы помггно зростае заци кавленють у вирощуваны нових перспективних япдних культур. Це пояснюеться Тхыми цнними господарсько-корисними \ цтю-щими властивостями, яю випдно вщрвняють Тх вщ ¡нших плодово-япдних культур. Кр1м уже вщо-мих арони чорноплщноТ, малини, смородини, суницЬ найбтьшо-го поширення набувае чорниця щиткова, яка подобаеться людям корисними цтющими ягодами та чудовим смаком. Чорниця е до-брим медоносом, кущ1 и досить декоративна в оаннм перюд лис-тя стае червоним \ слугуе чудовою прикрасою саду.
Чорниця швидко стае популярною серед людей, яю намагають-ся вести здоровий споаб життя \ пклуються про власне здоров'я. Бона мае ункальы оздоровч1 та лкувальы властивосп, особливо корисы и ягоди для серцево-судинноТ системи та зору. У нашм краТы чорниця щиткова - вщнос-но новий вид рослин, який прий-шов до нас з американського континенту спочатку в £вропу -Польщу, Франц1ю, Нщерланди, краТни Балти, Бторусь. Ниы вона
поширюеться по всьому св1ту, американсыа бюлоги називають и ягодою XXI столктя. Першими в УкраТы почали впроваджувати \ закладати плантаци ц|еТ культури в ДП Рейлн (КиТвщина) та СП Брус-вяна (Житомирщина). Неабиякого поширення набувае чорниця на присадибних дтянках садтниюв-аматорт.
Чорниця мае певы особливос-т1 та вщмЫносп вщ традицмних в УкраТы плодово-япдних культур, яю полягають в наступному:
- кореневище не мае волосяних корнцт, а обплутано мкори-зою, завдяки спЫснуванню мщел1ю кореневого гриба з коренями рослини вона живиться; гриб, разом з яким в симбюз1 живе чорниця, розще-плюе важкорозчины поживы речовини до простих цукрт, гмдвищуючи при цьому всисну здатысть корння, забезпечую-чи кореневу систему чорниц1 ламном, який стимулюе ростов! процеси;
- рослина краще росте \ розви-ваеться в кислому середовищ1 (рН фунтового розчину < 5,0); Бшарна номенклатура, систематика, уточнения бшомену.
У науково- популярних публка-ц1ях чимало авторш чорницю ототожнюють з лохиною, голубикою, OKpeMÍ з них вважають, що росмська назва «голубика» вщповщае украТнсьюй «чорниця» або «лохина». Трапляються назви «чорниця садова», «чорниця високоросла», «чорниця висока», «чорниця щиткова», «лохина щиткова», «лохина де-ревопод1бна», «лохина садова», «чорничне дерево». У росмсьюй номенклатур! знаходимо - «голубика», «голубика щитковая», «черника щитковая», «голубика высокорослая», «голубика садовая», «голубика американская», «голубика канадская», «ягодник щитковый» [1-4]. Подекуди окультурену лохину називають «великоплщною американською чорницею». Бтьшють авторш зараховуе и до родини брусни-цевих [Vacciniaсвае), а дехто - до верескових (Ericaceae) [1-5]. Де-яю офщмы видання вважають лохину невизначеною групою у систематик видт роду вакцш1ум ('Vaccinium L.) [б]. Таке розмаптя назв часто призводить до плута-нини, непорозумнь ¡ невизначе-hoctí не ттьки серед садшниюв-
ЕКСПЕРТИЗАС0РТ1В РОСЛИН
аматорт, а и серед дипломова-них фахтцт та професюналт.
Вважаемо, визначитися ¡з систематикою та бноменом nifl силу селекцюнерам, яю працюють над створенням сортт цих ви-дт, досвщченим спец1ал1стам-плодвникам, ботанкам разом з перекладачами з англмськоТ мови аграрного профтю та представни-ками офщмних установ. Однак на окремих моментах зупинимося.
По-перше. 3 роайськоТ слово «черника» (Vaccinium myrtillus L., бот.) перекладаеться як «чор-ниця», а «голубика» (Vaccinium uliginosum L., бот.) як «буяхи», «ло-хина» [7].
По-друге. До родин и брусни-цевих належить 20 родт, в УкраТы росте два: чорниця (Vaccinium) i журавлина (Oxycoccus). Р|д Vaccinium мктить близько 100 ви-д1в, в УкраТы росте три: брусниця звичайна (Vaccinium vitis-idaea L.), лохина звичайна (Vaccinium uliginosum L.) i чорниця звичайна ('Vaccinium myrtillus L.) [8]. Отже, за ботаычним визначенням, чорниця звичайна i лохина звичайна належать до одые'Т родини - брус-ницевих (Vacciniaceae), одного роду - вакц1ыум (Vaccinium), але до рвних видт (Vaccinium myrtillus L.) i (Vaccinium uliginosum L.) [8-11] (рис. 1).
Досшдниця Л\л\ана Дмитрова роз'яснюе, що «Вакц1ыум» - це трансштерацт назви роду а на-зви «лохина» i «чорниця» - нерщ-ко використовують для Bcix видт роду Vaccinium. 1нип назви - «лохина висока», «лохина високорос-ла», «чорниця висока», «чорниця високоросла» - це переклад з англмськоТ загальновживаних назв ц?еТ рослини, англмська на-зва чорниць (Blueberry) може перекладатися i як «чорниця», i як «лохина» [3]. Мабуть, з цими твердженнями можна погодитися. Проте визначення чккоТ науковоТ ботаычноТ назви виду потребуе додаткового вивчення й уточнен-
Рис.1.1 - лохина, 2 - чорниця.
1 - стебло лохини; la - кв'тка; 16- ягода.
2 - стебло чорнищ; 2а - кв'тка; 26 - ягода
ня за прийнятими в бюлопчый систематик бномерами. Сьогоды варто послуговуватися назвою з Державного реестру сортт рос-лин, придатних для поширення в УкраТы [12], який е офщмним ви-данням, де визначено ботаычну назву виду як «чорниця щиткова» (Уасстшт тугЫ11и5 I..).
Постановка проблеми. Для акл1матизаци, швидкого \ широкого впровадження чорниц1 щитковоТ в УкраТы велике значения мае дослщження и морфолопчних ознак \ агробюлопчних влас-тивостей, адаптивносп до нових фунтово-кл1матичних умов, при-датносп до вирощування в пев-них агрокл1матичних умовах.
Водночас для занесения сортт до Державного реестру потр1бы даы як про генетично-бюлопчы, господарсько-цны властивосп, так \ про морфолопчы ознаки. Останы використовують для роз-пвнавання, опису та ¡дентифкаци сортт. На вияв морфолопчних ознак мають значний вплив зм1-ни кл1мату, агроеколопчы умови,
абютичы фактори середовища, стреси, лабтьысть рослинно-го оргаызму. Тим часом питания господарсько-цЫних власти-востей, селекцмно-генетичноТ основи, морфолопчних ознак, Тх успадкування \ мнливосп чорни-ц1 щитковоТ як нового для нашоТ краТни виду рослин, практично не дослщжувалися або ж вивчеы не-достатньо. Тому дослщження ц!еТ науковоТ тематики е надзвичайно актуальним.
За розробленими УкраТнським ¡нститутом експертизи сортт рослин методиками, узгодженими з директивами УПОВ, найважливк шими атрибутами сучасних сортв е Тхня новизна та вщмнысть вщ ¡нших генотитв хоча б за одыею ознакою, однорщысть \ стабть-ысть ознак у простор! й чаа [13].
Для розпвнання, ¡дентифкаци та опису сортт чорниц1 щитковоТ за експертизи на ВОС використовують комплекс ¡з тринадцяти морфолопчних ознак, яю можуть успадковуватись сукупно. Проте е ознаки, яким властива значна
М1нлив1сть, залежно вщ умов до-вктля вони можуть виявлятися по-р1зному \ змнюватися. Гене-тично успадковаы морфолопчы ознаки сорту гид впливом агрое-колопчних умов у простор! й чаа, а тим бтьше за ¡нтродукци з одного континенту в ¡нший, можуть змнюватися модифкацмно. Це створюе трудной^ пщ час оцнки й добору !х у селекцмному процеа та дослщження сортт за експертизи на вщмнысть, однорщысть та стабтьысть. Послуговуватися такими ознаками можна лише глибоко дослщивши Тхы прояви. Кр1м ознак, передбачених методикою, варто вивчати також сортов! ознаки ще не описаы, але властив1 для наявних сортв або для щойно створених.
Варто вщрвняти чорницю зви-чайну дикорослу вщ чорницЬ створено! селекцмним способом (див.4стор. обкладинки). Чорниця звичайна (Уасстшт тугШиз 1_.) -це розгалужений кущ заввишки до 40 см ¡з гладенькими гостро-ребристими зеленими пагонами \ тонкими шюрястими листками, краТ в них др1бно-пильчаст1 Квгг-ки - зеленувато-бЫ з рожевим вщтнком на коротких квккоыж-ках, що виходять по одый з лист-кових пазух. Плщ - переважно чорна куляста ягода, але бувае \ яйцепод1бною ¡з сизим нальотом, дтметром 6-12 мм, масою до 0,5 гр. Надземне стебло переходить у кореневище, яке в молодому в?ц| - рожеве з бурими лускопод1бни-ми листками, а в старому - темно-коричневе. В УкраТы чорниця до-сить поширена в Карпатах, Пол1с-а, Захщному Л1состепу [8].
Селекцшш сорти чорниц1 були створеы в минулому стсхтгп в США та Канад1 за участю видт Уасстшт согутЬоБит, Уасстшт апдиз'^окит, Уасстшт азЬе1 та ¡н. [14]. Вони вщзначалися покра-щеними господарсько-цнними ознаками \ властивостями, на-багато вищою, ыж у дикорослоТ
чорниця продуктивною. Згодом нов1 сорти було ¡нтродуковано в чимало краТн свку - Австрал1ю, Нову Зеланд1ю, Польщу, Голлан-д1ю, ЬПмеччину, Австр1ю, Велику Бритаыю, Швец1ю, Даыю, 1тал1ю, Франц1ю та ¡нш1 краТни. Сьогоды у багатьох краТнах площ1 пщ цю культуру поспйно розширюють, вирощування переводять на ¡н-тенсивну основу, створюють вщ-повщну технку для мехаызаци агротехнолопчного процесу, передуем для комбайнового зби-рання. Це забезпечуе задоволен-ня попиту, що поспйно зростае на смачы, корисы \ цтющ1 ягоди ц1 еТ культури, дае значы прибутки фермерам \ власникам плантацм.
У нашм краТы перим селек-ц|йн! сорти ц1 еТ ново! культури пщ назвою чорниця щиткова (Уасстшт тугЫИиБ 1_.) занесен! до Державного реестру сортт рос-лин, придатних для поширення в УкраТы у 2008 р. [15]. Державний реестр е офщмним виданням, тому вважаемо, що зареестро-ваною ботаычною назвою виду рослин варто послуговуватися в науково-популярних виданнях та публкацтх. Заявник \ власник сортт - Штер Богдан-Чикалюк (США), пщтримувач - Дочфне пщ-приемство «Рейлн». Першими в нашм краТы почали вирощувати садивний матертл, впроваджува-ти \ закладати плантаци ц!еТ культури в ДП «Рейлн» (КиТвщина) та СП «Брусвяна» (Житомирщина). Неабиякого поширення набувае чорниця на присадибних дтянках стьського населения, зокрема в господарств1 одного з авторт ц1еТ публкаци росте 14 зареестрова-них сортт.
Мета дослщжень - висвк-лення морфобюлопчних ознак та властивостей сортт чорниц1 щитковоТ, Тх успадкування, сталос-т1 \ мнливосп пщ впливом агро-еколопчних умов та абютичних факторт середовища, яю найдо-стов1рыше характеризують сорто-
в1 властивосп для щентифкаци ге-нотитв за проходження державно! науково-техычноТ експертизи.
Методика та об'екти досл1-джень. Роботу виконували за методиками державного сорто-випробування \ науково-техычноТ експертизи та офщмного опису сортт чорниц1 щитковоТ [13]. Ви-вчалися занесен! в Державний реестр сорти Аманда 718 М, Блустар 701 М, Джоны 716 Л, Керр1 728 С, Чк 725 М та деяю незареестрова-ы сорти.
Результати дослщження та обговорення. Селекцмы сорти чорниц1 щитковоТ вщрвняються вщ чорниц1 дикорослоТ за морфо-лопчними ознаками \ бюлопчни-ми властивостями (табл.1).
Рослина за габ'ипусом. Кущ у селекцмних сортт переважно прямий, заввишки 1,25-1,75 метра, ¡нколи може сягати 2,5 \ бтьше метрт. За формою куща рослини бувають пряморослЬ наптрозлоп \ розлоп. Бтьимсть зареестрованих сорлв можна зараховувати до пряморослих. Сорт Чк 725 М в умовах лкосте-повоТ частини УкраТни мае дещо пониклорослий або натвроз-логий кущ. Пряморосл1 форми в гоподарсько-бюлопчному план1 мають переваги, осктьки дають змогу механ1зувати процес зби-рання ягщ Габ1тус е сортовою ознакою, його визначають вн зуально. ЗначноТ м1нливост1 ц!еТ ознаки в рвних агроеколопчних умовах не спостер1галося, що свщ-чить про и генетичну успадкову-ван1сть. Сортами-еталонами пря-морослоТ форми куща е К/апИое, а нап1врзлогоТ - В1иейа.
1дентифЬ<ац1я листка. Листок е органом фотосинтезу, транс-п1раци та газообмЫу \ впродовж бтьшоТ частини онтогенезу рослин е найважлив1шим \ найпо-м1тн1шим органом, вщзначаеться високою лабтьн1стю. Вщповщно до методики листок щентифку-еться лише за шириною. ВЫ бувае
_ЕКСПЕРТИЗАС0РТ1В РОСЛИН_
Значения та використання морфолопчних ознак чорниц1 щитковоТ гпд час квал1ф1кац1йно'|'експертизи copTÍB на ВОС
Таблиця 1
Стушнь вияву морфолопчних ознак copTÍB чорнищ щитковоТ
О з н а к а Сорти
Аманда 718М Блустар 701М Джонж 716Л Keppi 728С 4ÍK725M
Ступ1ньпрояву
Рослина: за габ1тусом пряма пряма пряма пряма пряма
Листок: за шириною середнш середнш середнш середнш середнш
Квггка: за розм1ром середня середня середня маленька середня
Квггка: ¡нтенсившсть антощанового забарвлення пелюсток середня середня середня середня середня
Ягода: за розмфом маленька маленька велика маленька середня
Недостигла ягода: ¡нтенсившсть зеленого кольору середнш середнш СВ1ТЛИИ СВ1ТЛИИ середнш
Ягода: ¡нтенсившсть нальоту середнш середнш сильний сильний середнш
Ягода: ¡нтенсившсть блакитного забарвлення шюрки (теля видалення нальоту) сильна середня слабка сильна середня
Ягода: солодюсть середня середня сильна сильна середня
Ягода: кислотшсть середня середня слабка середня середня
Рослина: час розпукування бруньок П13НШ раннш раннш середнш середнш
Рослина: початок цвтння П13НШ раннш раннш середнш середнш
Рослина: достигання плодт П13НШ раннш раннш середнш середнш
вузький (еталон Heerma), середый (еталон Ama) ¡ широкий (Berkeley) (рис. 3).
У зареестрованих copTÍB ширина листка, як правило, 2-3 санти-метри. За морфолопчним описом вони належать до середых. Вузький листок вщзначено у copTÍB Keppí 728С, Дароу, Патрют та Блу-голд, а широкий - у copTÍB Блустар 701М, Торро, Спартан.
Листок чутливо реагуе на вплив умов середовища Í може зазна-вати певних змн. Йому властива значна калейдоскоптна p¡3HO-MaHÍTHÍCTb, тому для опису copTÍB варто використовувати додатков1 морфолопчы ознаки, яю ще не описан. До них можна зарахувати наступы.
Листок: за штенсивнктю зеленого кольору - бувае свклий, помфний, темний. У copTÍB Аман-да 718М, Джоны 716Л bíh noMÍp-ний; у Дарроу, Бритте - свклий; у Блустар 701М - темний.
Листок: за розм1ром - може бути малий, середый Í великий. У copTÍB Блустар 701М, Спартан, Торро - листок великий; Keppí 728С, 4ÍK 725 М Í Блуголд - малий.
Листок за антоц'шновим за-барвленням пластинки нижна листк'1в - у фазу формування япд в окремих copTÍB (Торро, Спартан) пластинки вщзначаються буро-
червоним кольором спочатку од-Hie! половини листка, а пот1м ycie'i (рис. 4).
Розшзнавання ознак квггки.
1стотною ознакою рослин е квк-ка, яка розвиваеться з бруньки i е укороченим пагоном, що виконуе репродуктивну функц1ю. Бона е одыею ¡з найсуттев1ших морфолопчних ознак рослин. У китиц1 ниж-Hi квккоыжки довшм, ыж верхн1, завдяки чому квкки розмщують-ся майже на одый площиы. Суц-вктя розмщеы на юнцях пагоыв чи в пазухах листав. КвЬки мають рвномаытну морфолопчну бу-дову, за формою бувають цилн-дричы або глеков1 (глековиды) з бтим чи бто-рожевим вночком
За методикою визначають роз-Mip кв1тки. Бона бувае маленька (сорт-еталон Bluerey), середня (Heerma), велика (Collins). У зареестрованих сорт1в квкки за роз-м1ром здебтьшого середы, лише в сорт1в Keppi 728С i 4iK 725M -маленью.
Час розпускання бруньок i початку цвшння належить до ф1-зюлопчних ознак, як1 корелюють з тривалютю вегетацмного nepio-ду. Останый в свою чергу мае зна-чний вплив на господарсью влас-тивост1 генотитв. Час розпускання бруньок i початку цвтння, як i
тривалють вегетацмного перюду, мае високий стутнь успадковува-ност1. Проте агроеколопчы умови i стресов1 фактори значною м1рою впливають на вияв ц!еТ ознаки. У посушливих умовах i за невщпо-вщносп агротехыки бюлопчним властивостям сортт вони можуть змнюватися. Однак ця обстави-на не впливае на мнливють цих ознак i ранговосп сортт в одна-кових агроеколопчних умовах. За часом розпускання бруньок i початку цвтння сорти чорниц1 щитковоТ бувають дуже раны (сорт еталон Patriot Weymouth), раны (Berkeley), середы (Darrow), ni3Hi (Jersey) i дуже ni3Hi. Сорти Блустар 701 M, Джоны 716 Л, Спартан, Патрют, Блюджей характеризуються раным розпусканням бруньок i початком цвтння, Keppi 728 С i 4iK 725 М - середым, Аманда 718 М - тзым. В умовах полюько! i люостепово! зони УкраТни сорти з раным розпусканням бруньок i
Рис. 3. Листок за шириною
еортовивчення i 20и
та охорона прав на сорта рослин
Рис. 4. Антощанове забарвлення нижних листюв
початком цветня в господарсько-агрономтному плаы мають певы вади - у весняний перюд можуть пошкоджуватися заморозками, для яких в перюд цвтння критичною е температура +1°С. Сорти ¡з середым \ гпзым початком цвтння Керр1 728С, Шк 725М, Аманда 718М, Блюкроп, Нельсон, Елют цвкуть тзыше, коли загроза по-шкодження цвггу низькими температурами менша.
1нтенсивнкть антоцтнового забарвлення пелюсток квггки розглядаеться, як важлива успад-ковувана морфолопчна ознака. Дослщження засвщчують, що ця ознака е сталою, в рвних агроеколопчних умовах не змнюеть-ся, тому и рекомендують викорис-товувати для ¡дентифкаци сортт. 1нтенсивысть антоц1анового за-
Рис. 5. Кв1тка чорнищ
барвлення пелюсток бувае слаб-ка (сорт-еталон Ama), середня (Gretha), сильна (Bluecrop). У за-реестрованих copTÍB Аманда 718 М, Блустар 701 М, Джоны 716 Л, Keppi 728 С, 4¡k 725 М ¡нтенсивысть антоц1анового забарвлення пелюсток середня. Методикою експертизи на ВОС передбачено визначення лише ¡нтенсивносп антоц1анового забарвлення. Зва-жаючи на генетично-бюлопчне значения ц?еТ ознаки, варто ¡ден-тифкувати сорти за ¡нтенсивыстю антоц1анового забарвлення.
Ягоди за розм1ром у чорниц1 щитковоТ бувають маленью (сорт-еталон - Ama), середы (Concord) та велию (Darrow). Занесен! до Реестру сорти Аманда 718 М, Блустар 701 М, Keppi 728 С мають мал1 ягоди, 4¡k 725 М - середы, а Джоны 716 Л - велию. До маленьких за-раховують плоди масою меншою 1,0, до середых - 1,0-2,0, до великих 2,0-3,0 г. Абсолюты величини розм1ру япд не е постмними, вони можуть змнюватися вщ впливу фактор1в довюлля, агротехноло-пй, CTpecÍB. Проте вщносна р1зни-ця ц!еТ ознаки в однакових агро-еколопчних умовах збер1гаеться. Тому и можна використовувати nifl час ¡дентифкаци copTÍB.
1нтенсивнкть зеленого кольо-ру в недостигл1й я год i мае гене-
тичнии контроль, ознака успадко-вуеться. Одна к и вияви залежать в!д погодних та агроеколопчних умов у nepiofl формування ягоди. 1нтенсивысть зеленого кольору в недостиглм ягод1 бувае св1тлою (сорт-еталон Heerma), пом1рною (Ama) ¡ темною (Berkeley). До-слщжуван1 сорти Аманда 718 М, Блустар 701 М ¡ 4¡k 725 М мають середню ¡нтенсивысть зеленого кольору недостиглоТ ягоди, а сорти Джоны 716 Л ¡ Keppi 728 С -свЬлу.
1нтенсившсть нальоту на яго-fli. Восковий нал1т виявлено в япд ycix дослщжуваних copTÍB, але p¡3-ноТ ¡нтенсивност1. B¡h бувае дуже слабкий (сорт-еталон Goldtraube), слабкий, пом1рний (Bluetta), силь-ний (Darrow) ¡ дуже сильний. За-реестрован1 сорти Аманда 718 М, Блустар 701 М ¡ 4¡k 725 М мають середню ¡нтенсивысть нальоту на ягодЬ а сорти Джоны 716 Л ¡ Keppi 728 С - сильну. Успадкову-ваысть ц!еТ ознаки середня, вплив агроеколопчних умов незначний. Ознака може використовуватися для розтзнавання та ¡дентифкаци copTÍB.
1нтенсившсть блакитного забарвлення шюрки на ягод1
(п1сля видалення нальоту) бувае слабкою (сорт-еталон Berkeley), ломаною (Patriot) ¡ темною (Heerma). Плоди в copTÍB Аманда 718 М Í Keppi 728 С мають темну ¡нтенсивысть, Блустар 701 М i Чк 725 М - середню, Джоны 716 Л -слабку. Успадковуваысть висока, вплив умов середовища на прояви ознаки незначний. Tí доцтьно використовувати для опису copTÍB тд час експертизи на ВОС.
Солодккть i кислотнкть ягоди е досить важливими Í сутте-вими генетично-селекцмними ознаками copTÍB чорниц1 щитковоТ з доброю успадковуваыстю. Вияви ознаки залежать вщ погодних умов та агроеколопчних фактор1в, Тх виражеысть характе-ризуеться слабкою, пом1рною чи
ЕКСПЕРТИЗАС0РТ1В РОСЛИН
сильною солодюстю або кислот-ыстю. Сортом-еталоном слабкоТ солодкосп ягоди е Bluetta, noMip-но'Г — Collins, сильно! - Goldtraube, кислотносп - вщповщно Gretha, Darrow, Bluecrop. Дослщжува-Hi сорти мали такий ртень солодкосп: Аманда 718 М, Блустар 701 М i 4iK 725 М - середый, Джоны 716 Л \ Keppi 728 С - силь-ний; ртень кислотности Аманда 718 М, Блустар 701 М, Чис 725 М i Keppi 728 С- середнм, Джоны 716 Л - слабкий. Ознаки мають досить велике господарське значения, осюльки визначають спо-живчу цшысть i напрями використання врожаю.
Час достигання плод ¡в Tic-но корелюе з часом розпускання бруньок та початку цвтння, на-
лежить до фЫолопчних ознак, характеризуеться доброю успад-ковуваыстю. Проте ртень агро-технолопй, умови зовышнього се-редовища ¡ crpecoBÍ фактори зна-чною MÍpoK) впливають на прояв i4¡e'í ознаки. У посушливих умовах та за впливу абютичних факторт час достигання плодт настае ра-ыше, вегетацмний перюд змен-шуеться. Однак це не впливае на мЫливють вщносних показниюв i4¡e'í ознаки ¡ ранговосп сортт в однакових агроеколопчних умовах.
За часом достигання плодт сорти чорниц1 щитковоТ мож-на подтити на групи: дуже ран-н1й (сорт-еталон Bluetta), ранн1й (Bluerey), середн1й (Heerma), п1зн|й (Darrow), дуже гмзый (Elizabeth). У
copTÍB Блюголд, Патрют, Блустар 701 М ¡ Джонн1 716 Л вщзначено раны строки достигання плодт; у 4¡k 725 М ¡ Keppi 728 С - середы; у Блюкроп, Topo, Аманда 718 М -гнзы.
Висновки. Досл1джен'1 морфо-jiosÍ4HÍ ознаки чорниц'1 щитковоХ е успадковуваними, можуть слу-гувати основою для визначення ботан'1чно1 належност'1, розп1зна-вання генотип'1в, опису та 1ден-тифкаца copmie за ix експерти-зи на ВОС. Найб'шьш сталими е ознаки га61тусу куща, штенсив-нкть антоц'шнового забарвлен-ня пелюсток, штенсивнкть на-льоту, час розпускання бруньок, початку цв1тшня, достигання плод'ш.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Босий, О.: email: OBosyy@ifc.org.
2. Босий, О.: О Агросектор, 2003-011 ¡nfo@agrosector. com.ua.
3. Дмитриева, Л. Голубика канадская (черника высокорослая)./ Л. Дмитриева.//Журнал Нескучный Сад. - 2006. - № 5. О 2010 www.blueberry.net.ua.
4. Oagroua.net 2002-2006.
5. Носаль, МАЛекарственные растения и способы их применения в народе. / М. А. Носаль, И.М.Носаль. // Научный центр проблем диалона. - Л., 1991. - С. 117 -119.
6. Садоводство. / Энциклопедия. - Т А-Кайса, Редколлегия. - преде.Бабук В. И.// Кишинев.: Главная редакция Молдавской Советской энциклопедии,1990. -
С. 317-318.
7. Росшсько-УкраТнський словник. - Том 1, 3. -Академт наук УкрашськоТ PCR-1нститут мовознавства
¡м. О. О. Потебш. - К: Наукова думка, 1968. - С. 251, 655.
8. Алексеев, Ю. Е. Лесные травянистые растения. /
Ю. Е. Алексеев. // Биология и охрана: Л 50. Справочник. - М.: Агропромиздат, 1988. - 223 с.
9. Решетняк, В. В. Травник. / В. В. Решетняк,
И. В.Цигура. - Харьков: Прапор, 1993. - С. 216-217.
10. Украшська альськогосподарська енциклопедт / За ред. В.Ф.Пересипюна. - К: Головна редакцт УкрашськоТ РадянськоТ' Енциклопедм, 1972. - Том 3. - С. 473.
11. Сучасний тлумачний словник украТ'нськоТ' мови / За заг. ред. Дубтинського В.В. // Рекомендовано Mimc-терством oceiTH i науки УкраТ'ни. - Офщшна б1блютека. - Вид-во Д, Школа,- 2006. - С. 963.
12. Державний реестр сорпв рослин, придатнихдля по-ширення в УкраМ / Мшагрополкики УкраТ'ни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин. - Ви-тяг станом на 01.03.2010 р. - Видання офщшне. - К.
13. Методика проведения експертизи сорлв на вщмш-HicTb, однорщшеть i стабшьшсть (ВОС) (плодово-япдш та ароматично-смаков1 культури): Офщ. бюл. Охорона прав на сорти рослин. - К: Алефа, 2007. - Вип. 1. - Ч.
14. Чорниця (Vaccinium corymbosum). / ДП «Рейлш». - Буклет. - К: -www.raelin/com.ua.
