CC BY
20В. M. Матус,
науковий cniepoöimHUK Украшський ¡нститут експертизи сорлв рослин
УДК 633.11:631.5
fMopcßoÄOzizni ознаки соняшнику
(iKelianthus annuus L.). Ïiçhb ¿нагенш ma викогшстання
ja експертизи copmifi i zi6pudi& ш $0C
Викладено результати досл1дження окремих морфолог1чних ознак i 61олог1чних властивостей ziöpudie та copmie соняшнику, i'хне агроном'шно-господарське значения, успадкування, сталкть i мшливкть nid впливом агроеколог'шнихумов, стресових факторов середовища та можливкть використання для р03П13навання, опиеу й 1дентиф1каци генотип1в за проходження державно! науково-техн1чно'[ експертизи на ВОС.
Ключов1 слова:
генетичний потенцш, соняшник, урожайшсть, продуктившсть, адаптивш властивост1, пбриди, сорти, ВОС, морфолопчш ознаки, успадкування, мшливкть, ¡дентиф1кац1я, генотипи, абютичш фактори.
1стотне розширення поавних площ \ збтьшення валового зби-рання наання соняшнику в УкраТ-н1 свщчить про його надзвичайно важливу роль не ттьки в агропро-мисловому виробництв1, а й на-родногосподарському комплекс краТни. Нин1 у структур! поавних площ серед олмних культур в1н поадае перше м1сце \ е одыею з небагатьох культур, яка забезпечуе прибутковкть господарювання. Сучасы вггчизняы та зарубш-м п-бриди дають змогу поеднувати в одному генотигп високу продук-тивысть з добрими адаптивними властивостями. За рвними оцЫка-ми внесок нових сортт у загальне гмдвищення р1вня врожайносп ви-рощуваних культур сягае 30^0% з перспективою збтьшення його до 60-80%. Впровадження ско-ростиглих та ультраскоростиглих форм уможливило розширення його поавт у гмвнтних, захщних та гмвычно-захщних регюнах краТни. Природний потенцш сучасних пбридт досить високий, однак ви-користовуеться вн у виробництв1 не повною м1рою. Найбтьш повна \ швидка реалвацт досягнень се-лекци можлива лише за глибокого
вивчення селекц1ино-генетичних морфоагробюлопчних ознак та властивостей нових генотипа \ створення агротехнолопй, яю б вщповщали Тхым властивостям, а також за гмдтримання цих ознак та властивостей на дтянках пбриди-заци \ комерцмного об1гу сортт \ пбридв.
Суть та актуальшсть про-блеми. Для занесения сорту чи пбриду в Реестр, надання йому правовоТ охорони, кр1м державно! експертизи на придатысть до комерцмного об1гу, Конвенцт та вщповщы Акти УПОВ вимагають проведения експертизи сорту на вщповщысть критертм вщмн-носп, однорщносп \ стабтьносп [1, 2]. Державна науково-техычна експертиза Грунтуеться на екс-периментальних польових \ ла-бораторних дослщженнях, оцн-ках морфолопчних, бюлопчних та господарсько-цЫних ознак \ властивостей сортт рослин з до-триманням еколопчних, техно-лопчних принцигмв, вщповщних методик дослщжень та принципу задоволення потреб сусптьства. Зазначеними документами вста-новлено, що сорт розгмзнаеться
та ¡дентифкуеться за його морфо-лопчними ознаками, яю е основою для проведения експертизи на ВОС. Морфолопчы ознаки характеризуют певну особливкть будови окремих оргаыв або рос-линного оргаызму загалом. Кожей генотип мае своТ притаманы ттьки йому морфолопчы ознаки, за якими розгмзнають, ¡дентифку-ють й описують конкретний сорт чи пбрид, вщрвняють нов1 сорти вщ загальновщомих та вах ¡нших, визначають однорщысть сорту чи пбриду.
Рщ соняшнику (НеПагЛЬшБ I.) - однортна рослина з родини айстрових (Asterаceаe), об'еднуе понад 50 видт, бтьимсть з яких багаторты. 3 однортних ви-дт у культур! поширений один -Н. аппииБ [. 1дентифкац1я сортт \ пбридт соняшника за експертизи на ВОС проводиться за 42-ма морфолопчними ознаками, що дае можлив1сть встановити вщ-м1нн1сть нового сорту чи пбриду вщ загальновщомого та вже опи-саного, дослщити його однорщ-н1сть \ стабтьн1сть, а також деяю господарсько-агроном1чн1 влас-тивост1. Визначення морфолопч-
Морфолопчнп ознаки соняшнику [Hehanthus annuus L.). 1хне значения та використання за експертизи сорта i пбрид1в на ВОС
Малий 150-300 см2
Великий 451-600 см2 Рис. 1. Розм1р листка
них маркерних ознак дае змогу найбтьш достовфно \ всебтно оцнити генотип. Кр1м того, для реестраци селекцмного продукту потр1бне щось, що допоможе розрЬнювати сорти й пбриди. Тут також може допомогти використання морфолопчних ознак.
Останым часом у виробництв1 не вщбуваеться ¡статного гмдви-щення врожайносп нових пбри-дт \ сортт портняно з раыше зареестрованими. Тому у науко-в?й л1тератур1 висуваються думки про необхщысть створення нових морфотигпв соняшнику адаптова-них до абютичних факторт, загу-щених посЫв \ змЫ кл1мату [3-5]. Генетично-селекцмною переду-мовою створення нових морфотитв рослин соняшнику е моде-лювання морфолопчних ознак \ бюлопчних властивостей.
Водночас, щоб ефективно ви-користовувати морфолопчы ознаки для ¡дентифкаци геноти-гпв, важливо глибоко достдити питания Тх успадкування, сталосл \ пол1морф1зму, вивчити вплив на них умов довктля, агроеколопч-них та абютичних факторт сере-довища. Кр1м того, у соняшника, портняно з ¡ншими культурами, ще мало ¡дентифковано морфолопчних, фЫолопчних, бюхЫч-них ознак [б] .
3 огляду на викладене вище дослщження морфолопчних ознак соняшнику, Тх успадкування, пол1морф1зму та Тх проявт при експертиз1 на ВОС е досить актульними.
Мета дослщження - вивчен-ня деяких морфоагробюлопчних ознак сортт \ пбридт соняшнику, яю найбтьш повно \ достов1рно характеризують генотипов! влас-тивосп, Тх сталкть \ мнливкть гпд впливом агроеколопчних умов та абютичних факторт середовища, а також можливкть використання гмд час експертизи на ВОС.
Методика дослщжень. Доел ¡дженн я проводили в закладах експертизи сортт рослин упро-довж 2008-2010 рр. за методиками державного сортовипробу-вання, експертизи сортт рослин, опису морфолопчних ознак для визначення вщмнносп, однорщ-носп \ стабтьносп сортт рослин та офщмного опису сортв \ пбри-д1в соняшнику [7, 8].
Результати та обговорення доел¡джень. Важливою морфо-лопчною ознакою у рослин соняшника е наявысть чи вщсутысть антощанового забарвлення п-покотилю у фаз1 його появи та ¡н-тенсивысть забарвлення за появи ам'ядолей \ перших видимих лис-точюв. Бтьимсть сучасних сортв
i пбридт мають антоц1анове забарвлення ппокотилю з пом1рною чи слабкою ¡нтенсивыстю. Лише в окремих з них, таких як ПАЛ-0917, ПР64Ф50 та деяких ¡шних антоц1-анове забарвлення вщеутне, а в пбридв Рюрик, Федот, МН 6320 його ¡нтенсивысть сильна. Успад-ковуваысть ознаки висока, вплив умов довктля та абютичних фак-Topiß незначний. Хоча в окрем1 роки в пбридт НС-Х-6042, НС-Х-6043, Дал1я КС, ЕС Петунт, Каме-няр, MAC 920Л та деяких ¡нших його ¡нтенсивысть забарвлення змнювалася. Ця ознака мае цнне агрономтно-господарське значения. Наявысть сильного антоци анового забарвлення ппокотилю у фаз1 появи сходт евщчить про високу спйюсть до низьких температур, паростки соняшнику з таким забарвленням спроможы витримати короткочасне знижен-ня температури повггря до -5°С [9]. Цю ознаку можна цтком ви-користовувати для ¡дентифкаци сорлв i пбридв за експертизи на ВОС.
Листок за розм1ром бувае малий (площа листковоТ пластинки < 300 см2), середнм (301^50 см2) та великий (> 451 см2) ( рис.1) [10].
Листкова пластинка переваж-но овально-серцепод1бна, ¡з за-гостреною верхткою i зубчасти-ми краями. Bei листки вкрил короткими шорсткими волосками. Нижы супротивы, решта черговК Ктыасть листов у рвних геноти-niß неоднакова: у ранньостиглих
- вщ 23 до 26, середньостиглих
- 28-29, гмзньостиглих - 34-36 i бтьше. Найрозповсюджеышим е середнм розм1р листка. Серед зареестрованих останым часом лише в пбридт Свропа, НС-Х-6044 - листок малий, у Селлор та ОллЫ - середнм, а в ПАЛ-093 -великий. Ознака успадковувана, але великою м1рою залежить вщ агротехнолопй та умов довктля. У значноТ частини пбридт у рвних агроеколопчних умовах спосте-
ЕКСПЕРТИЗАСОРТЕ РОСЛИН
Морфолопчнп ознаки соняшнику [НеНапЬЬиз аппиив 1_.). 1хне значения та використання за експертизи сорт1в \ пбрид1в на ВОС
р|галася змна розм1ру листково! пластинки, особливо в пбридт Селлор, НС-Х-6043, Сорока, Роб1я КС, ПАЛ-035, Ксеыя, Дрофа та ¡н. Стабтьышою е ця ознака в пбри-д1в НБ-Н-6042, Евгга, ОлЫ, Репон, щомаегосподарсько-агрономтне значения. Запасы жири в нааны соняшнику синтезуються з вугле-водт, що утворюються в листках у процеа фотосинтезу. Що больший розм1р листка, а звщси \ пло-ща асимтяци та маса ам'янок на одиницю площ1 листов, то вища олмысть ам'янок рослини. При експертиз1 сортт \ пбридт цю ознаку можна використовувати за портняння велико! ктькосп ге-нотиыв.
Колф листкт соняшника мае досить велике рвномаыття, у р13-них форм коливаеться вщ свгглого до темно-зеленого. За методикою визначаються три ступеы вияв-лення ознаки: свкло-зелений, по-м1рний, темний. Пои/нрно зелений кол1р домнуе портняно з\ свкло-\ темно-зеленими. Найбтьшого поширення набули пбриди \ сор-ти з помфно зеленим забарвлен-ням листов. Сортами-еталонами е пбриди: свкло-зеленого кольору Н 52.9.1.1, пом1рно зеленого - НА 821, темно-зеленого НА 302. До-слщження свщчать, що ознака досить успадковувана, за рвних агроеколопчних умов збер1гае стабтьысть, а тому може вико-ристовуватися для розтзнаван-ня пбридт гпд час експертизи на ВОС та в селекцмному процеа для доборт.
Опушенкть верхтки стебла (останш 5 см) - важлива генетично-селекцмна ознака. На-явна у бтьшосп сорлв \ пбридт з рвним ступенем вияву. У пбри-дт ЕС Венецт, Романс, НС Сумо 2017, МН 6320, Боллт, Роб1я КС верх1вка стебла сильно опушена, у Курсора, НК Октави, Р1М12 - по-м1рно опушена, у ПР64Ф 50, Реп-она та ¡нших - слабко, а в Ларкси та 1оллни - зовам вщсутня опу-
шеысть або дуже слабка. Успад-ковуваысть ознаки добра, вплив факторт середовища незначний. Мае господарське значения -сильна опушеысть стебла пере-шкоджае проникненню збудни-юв ¡нфекцм та та свщчить про спйюсть до посухи [2,9]. Ознаку доцтьно використовувати для ¡дентифкаци пбрид1в \ сорлв за експертизи на ВОС.
Час цвшння е фЫолопчною ознакою, яка корелюе з трива-л1стю вегетацмного перюду. Ц1 ознаки добре успадковуються, але ртень агротехнолопй, умови зовышнього середовища та абю-тичы фактори значно впливають на Тхый прояв. У посушливих умо-вах \ за низьких агротехнолопй цвтння настае раыше, вегетацм-ний перюд зменшуеться. Проте це не впливае на ранговкть пбридт \ сортт за портняння багатьох генотиыв в однакових агроеколопчних умовах.
За настанням часу цвтння п-бриди \ сорти можна подтити на групи: дуже раный - ПР64Е71, Федот, Курсор, НС-Х-6044, ПР64Г46, ПР64Г34; раный - Тунка, Романс, Ларкса, Байзер КЛ, Боллт, Силу-ет, ПАЛ-093; середый - НК Октава, Р1М1 2, Дал1я КС, Дрофа, ЕвЬа; п1зн|й - ЕС Венецт, МН 6320, Хар-ювський 7; дуже гпзнм - Армав1р-ський 3497, [^НА 361. Вегетацмний перюд коливаеться вщ 80 до 130 дыв. Найбтьшого поширення набули пбриди ¡з середым початком цвтння, а за тривалктю вегета-цмного перюду - ранньостипш та середньораны. Для розызнаван-ня та ¡дентифкаци генотиыв час цвтння можна використовувати лише в конкретних агроеколопчних умовах за дослщження \ по-ртняння багатьох пбридт \ сор-т1в. Час цвтння, як \ тривалкть вегетацмного перюду, е важли-вою ознакою в господарсько-агрономтному значены, яка виявляе ртень продуктивное^ та адаптивы властивосп сортт
- стмюсть до посухи, хвороб та ¡нших стресових чинникт. Загаль-новщома агробюлопчна законо-м1рн1сть: збтьшення тривалосл вегетациза сприятливихумов пщ-вищуе потенц1йну продуктивысть генотип1в.
Трубчаст1 кв1тки за кольором та наявнкть антоц1анового за-барвлення. Суцвггтя у соняшника
- багатоквкковий кошик. Основа суцв1ття складаеться з великого квкколожа. Дтметр кошика в ол1йних сорлв 15-20 см, у межеумка - 20-25 см \ в лузальних -40^5 см. КвЬки двох титв: язич-ков1 й трубчасп. Язичков1 розм!-щуються в один або ктька ряд1в по краю кошика. Вони безплщы, велию, жовтК Основна маса кв1т-коложа зайнята трубчастими дво-статевими плодоносними квкка-ми з пл1вчастими прикв1тниками, що закнчуються пщ час достиган-ня шорсткими зубцями. Вночок трубчастих квкок п'ятизубчастий, оранжево-жовтий. У кошику за-кладаеться 800-1500 трубчастих кв1ток. ГПд час ¡дентиф1каци визна-чають Тхн1й кол1р та наявн1сть або вщсутысть антоц1анового забарв-лення приймочки. Сучасы пбриди мають трубчасл квкки оранжевого кольору, в дослщах ¡нших забарвлень не траплялося, хоча, за офщмними описами, у сорту Харювський 7, який е еталоном для визначення ц!еТ ознаки, вони жовт1 [8]. Дослщжуван1 пбриди не мали антоц1анового забарв-лення трубчастих квкок, лише у пбриду НС Сумо 2017 воно на-явне. Ознака стабтьна, генетично детермнована, показник успад-ковуваносл високий, вплив умов середовища незначний, и цтком можна використовувати для ¡ден-тифкаци генотип1в за проведения експертизи на ВОС.
Висота рослин соняшника вщ1-грае важливу роль у розызнаваны генотип1в, проведенн1 ТхньоТ ¡ден-тифкацм за експертизи на ВОС. За висотою пбриди \ сорти значно
Морфолопчнп ознаки соняшнику [Hehanthus annuus L.). 1хне значения та використання за експертизи ссртв i пбрид1в на ВОС
роняться Mix собою, вона коли-ваеться у значних межах: менше 60 см - у дуже низьких (карликов! форми), бтьше 180 см - у дуже ви-соких пбридт i сорлв, у силосних форм - до 3—4 м i бтьше [6]. Су-часы пбриди значно нижчЬ ыж т?, що створювалися раыше. В 1нсти-тут1 рослинництва ¡м. В. Я. Юр'ева започатковано створення низь-корослих пбридт з полЬшеною архтектонкою рослин, виведен-ням пбриду Харювський 49 (1992 piK) з висотою рослин 90-120 см. У PeecTpi переважають середньо-pocni пбриди, висота яких стано-вить 101-140 см. Ознака добре успадковуеться, але агроеколопчы умови, агротехнологм та абютичы фактори можуть и змЫювати. Тому за рвнихагроеколопчнихумов висота в межах генотипу може бути неоднаковою.
Стугпнь прояву ознаки значною м1рою коливаеться впродовж ро-юв i пом1тно Bapiroe в межах одного сорту. За доброго вологозабез-печення i кращого агрофону висота рослин бувае бтьшою, ыж за посушливих умов та низького агрофону. На Якимвськм держсор-тостанцм пбриди ПР64Г46 Курсор, ЕС Петуыя у 2008 р. були низьки-ми, а в 2010 р. - середыми; пбрид 1оллна у 2008 р. був низьким, а в 2010 р. - високим; пбрид Байзер КЛ у 2008 р. був дуже низьким, а в 2010 р. - середым. Дослщжен-ня свщчать, за впливу абютичних факторт i стрес1в кореляцмы генотипы зв'язки за висотою рослин можуть порушуватися, не зб1гатися за рангуванням сорлв з роками, коли були сприятлив1 умови. Незважаючи на коливання висоти залежно вщ умов довктля, ця ознака 36epirae рангову реак-ц1ю i може використовуватись для ¡дентифкацм сорлв у конкретних агроеколопчних умовах гмд час порвняння багатьох сорлв.
Висота рослин за впли-вом на продуктивысть та ¡нш1 господарсько-цны ознаки мае
Рис. 2. Вертикальне положения котика
важливе значения. За генетично зумовлено! висоти рослин най-бтьш сприятливо поеднують-ся морфолопчы ознаки \ вну-тр1шы генетично-фЫолопчы взаемозв'язки, процеси для росту та розвитку рослин, реалвацт по-тенц1алу урожайносл.
Положения котика щодо стебла — це ознака, що характеризуемся великим рвномаыттям. Положения бувае горизонтальне, нахилене, вертикальне (рис.2), натвобернене донизу разом з прямим стеблом, натвобернене донизу разом ¡з стеблом, обернене донизу разом ¡з прямим стеблом, обернене донизу разом з легким викривленням стебла, обернене донизу разом ¡з сильним викривленням стебла, дуже обернене. За-реестроваы пбриди мають рвне положения кошика, але найбтьш поширеними е натвобернене донизу разом ¡з прямим стеблом, натвобернене донизу разом ¡з стеблом, обернене донизу разом ¡з легким викривленням стебла. Трапляються також генотипи ¡з нахиленим та вертикальним положениям кошика (рис. 2)
Ознака мае агрономтно-господарське значения, впливае на адаптац1ю рослин до умов ви-рощування. Вертикальне та на-
твобернене донизу положения кошика сприяе стканню вологи в дощовий перюд, що знижуе Bipo-пдысть ураження його гнилями. Положения кошика - обернене донизу разом ¡з прямим стеблом або з легким викривленням стебла - сприяе збтьшенню продуктивное^ соняшнику в умовах гпдвищеноТ сонячноТ ¡нсоляцм у степовм зон1. Ознака в генетич-ному плаы вивчена недостатньо. С можливкть використання и для ¡дентифкацм генотигпв за експертизи на ВОС.
Розм1р кошика та його форма з боку ам'янок залежить вщ генотипу та умов вирощування. Малий розм1р кошика мае в flia-метр1 до 10,0 см, середый — вщ 10,1 до 20,0 см, великий — понад 20,1 см. Селекцмы генотипи пе-реважно характеризуються середым розм1ром кошика. У пбридт ПР64Ф50 та ЕС fliaropa в1н великий, а у Дрофа, ПР64Г47, Сорока розм1р кошика середый. Найбть-шого поширення набули пбриди за формою злегка i сильно випу-кл\. Пбриди MAC 920Л, ПАЛ-093 мають плескату форму кошика, у пбриду Дрофа форма злегка ви-пукла. Форма кошика також впливае на продуктивысть соняшника. Кращою визнають плескату форму, деформовану використовують меншою м1рою. Кошики, що мають сильно випуклу форму, нако-пичують бтьше вологи на зворт-ньому боцЬ що спричиняе ураження гнилями, а це призводить до зниження врожаю. Ц? ознаки придаты для ¡дентифкацм гено-тигмв.
Галуження. Стебло у соняшнику пряме, виповнене всереди-ы губчастою тканиною, вкрите жорсткими волосинками, здебть-шого нерозгалужене, кругле або ребристее [6]. Пщ час достигання верхня частина його разом з котиком нахиляеться, проте в Mipy дозртання наання воно частково випрямляеться. Рослини односте-
ЕКСПЕРТИЗАСОРИВ РОСЛИН
Морфолопчнп ознаки соняшнику (HeUanthus annuus L.). 1хне значения та використання за експертизи copTÎB i пбрид1в на ВОС
бельы, але подекуди здаты розга-лужуватися, при цьому на бтних плках можуть формуватися суц-вктя (рис. 3). У дослщжуваних п-бридт галуження не було. Ознака генетично успадковувана, вплив генотип-середовищних взаемодм незначний. Ознака цтком може використовуватися для ¡дентиф!-каци генотигмв.
Висновки. Ыпьшкть досл1д-жених морфолог'шних ознак соняшнику е генетично успадко-вуваними (' сталими, мають вели ке господарсько-агроном'мне значения, можуть використо-вуватись для розтзнавання та Юентифкаци генотип1в за ¡х експертизи на ВОС. Деяк'1 з них вЮзначаються неоднозначною реакцию на агроеколог1чн'1 фак-тори (' стресов'1 явища.
Рис. 3. Розгалуженкть соняшнику
Найб'шьш сталими е: антоц'1-анове забарвлення гтокотилю,
кол1р листка, опушення верхшки стебла, кол1р трубчастих KeimoK та наявнкть антоц'шнового забарвлення, галуження стебла. Ознаки розм1ру листка, часу цв[-тшня, висоти рослин, розм1ру ко-шика для розтзнавання та ideH-тифкаца генотип'1в можна вико-ристовувати лише в конкретних агроеколог'шних умовах nid час досл1дження i ренкшгу багатьох ziôpudie i copmie.
До тематики наукових досл1д-жень доц'шьно ввести вивчення морфолог'шних ознак - строка-толиста форма соняшника, ceim-локоричневий кол1р листка, нижн1 листки, що бтють, деградац'ш eepxieKU листково'[ пластинки, стебло зигзагопод1бне, листочки обгортки темнозелени
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Загальне ведения експертизи на вщмшшсть, однорщ-шсть 1 стабшьшсть та розробки гармонвованих опиав нових сорпв рослин. / М1жнародний союз з охорони нових сорпв рослин. //Державна служба з охорони прав на сорти рослин - Офщшний бюлетень. -2006. -№ 1.-4 частина,- С. 8-27.
2. Державний реестр сорпв рослин, придатних для по-ширення в УкраТш (Витяг станом на 01.03.2010 року): Офщшне видання. - К., 2010 - 248 с.
3. Тищенко, В. Н. Селекция и генетика подсолнечника: Селекция и генетика отдельных культур. / В. Н. Тищенко, Н. М. Чекалин, М. Е. Баташова. - OAgromage.com 2000-2011.
4. Задорожна, О. А. Успадкування морфолопчних ознак строкатолистоТ форми соняшника. / О. А. Задорожна,
B. В. Кириченко. - о1гас1ог(а)икг/пе1:.
5. Зшченко, О. I. Рослинництво./ О. I. Зшченко, В. Н. Са-латенко, М. А. Бшоножко. - К: Аграрна осв1та, 2001 —
C. 357-372.
6. Юшюна, Л. Л. Мшлив1сть юльюсних ознак у м1жвидо-вих пбрид1в соняшнику при послщовних зворотних
схрещуваннях. / Л. Л. Юшюна, В. М. Попов, О. А. Задорожна [та ¡и.]. // В1сн. Харювського нацюнального аграрного ушверситету, 2008. - Серт: Бюлопя. -Вип. 1 (13). - С.48-52.
7. Методика проведения квал1ф1кац1йноТ експертизи сорпв техшчних та кормових культур./ Охорона прав на сорти рослин.:Офщшний бюлетень. - К., 2003. -
8. Морфолопчш ознаки сшьськогосподарських культур для визначення в1дмшност1,однор1дност1 та стабшь-ност1 сорт1в рослин. / Охорона прав на сорти рослин.:
^82-90.
9. Васьювська С. В., Жаркова Г. Г. Кращ1 пбриди соняшнику, занесен! до Державного реестру сорпв рослин, придатних для поширення в УкраТш у 2008 рощ. -Copyright О 2002-2009 All rights reserved.
10. Атлас морфобюлопчних ознак соняшнику (Helianthus L.) до методики експертизи пбридт i сорпв на вщмш-HicTb, однорщшсть та стабшьшсть. - К: Алефа, 2004. -70 с.
