О. I. Безручко,
кандидат
сшьськогосподарських наук, О. В. Колесшченко,
Украшський ¡нститут експертизи сорпв рослин
УДК 63:631.52:631.526.3: 633.34
Финок^сорпив рослин Украши: соя культурна (Q[уcine та?(. íMerr.)
Показано господарське значения, напрями використання щнно'( óüiKoeo'i культури - coi, темпи росту ii виробництва за ocmaHHÍ роки у ceimi та в нашш держава, формування и сортових pecypcie в Украш1. Дано повну характеристику нових copmie coi, внесених до Державного реестру copmie рослин, при-датнихдля поширення в Украшу 2011 р., як1 мають ОфЩшний опис.
Ключов1 слова:
соя, сорт, сортов! ресурси, ¡дентиф^ацшш та господарч1 ознаки, bmíct жиру та быка, методика, морфолопя, потенцшний споживач, стшюсть до вилягання, осипання, посухи та хвороб; урожайшсть, хЫчний склад зерна
Вступ. Сьогоды соя - головна бтково-олмна культура земле-робства в п'ятидесяти кражах свЬу. У Н1Й сконцентроваы най-цнынн властивосп всього рос-линного царства. За обсягами виробництва та використання Тй належить перше м1сце у св1т1 як серед високобткових, так \ серед олмних культур. Ця рослина характеризуеться високою адаптацию до умов регюыв, уывер-сальыстю використання (харчо-ве та кормове), збалансоваыстю бтка та функцюнальною збалансоваыстю [1].
Соевий феномен полягае в тому, що в Н1Й за один вегета-цмний перюд синтезуються два врожаТ бтка \ жиру, а також май-же ва оргаычы речовини, яю е в рослинах. Ця культура мае рщюс-ний хЫчний склад, широкий ареал вирощування \ використання, що дае можливкть виробництва бтка, оли та ¡нших продукт в. За важливктю у нарощуваны про-довольчих ресурав, мкцем у свковм торпвлЬ роллю у харчу-ваны населения та годтл1 тварин соя поадае одне з перших м1сць серед культур свкового земле-робства.
За хЫчним складом соя належить до найбтьш цшних, рщюс-них за комплексом ознак рослин. В и насшы метиться: 38^2% бтка, 18-23% жиру, 25-30% вугле-
вод1в, зокрема розчинних цукрт - 9-12% вщ маси наання, крох-малю - 3-9%, клкковини - 3-7%; близько 2% фосфатидт, 4-7% неоргаычних речовин (калм, фосфор, арка, кальцм, залво), також рослина багата на мкро-елементи (мщь, марганець, бор, цинк, алюмнм, барм, хром, кобальт, стронцм), ферменти (уреа-за, лтоксидаза, лтаза, протеаза, катепан, пероксидаза, каталаза, ¡нвертаза, редуктаза, аскорбшаза та ¡н.) \ вггамни (бета-каротин -провкамш А, т1амн (В1), рибоф-лавн (В2), аскорбнова кислота (С), альфа-токоферол - джере-ло вкамну Е, фтохнон (К), бю-тин, гпридоксин, фол1ева кислота, пантотенова кислота, ыкотинова кислота (РР), ¡нокозитол, холн, ыацин, вггамн Д).
Слщ зазначити, що для харчу-вання людей \ годтл1 тварин ре-комендуеться використовувати соев1 продукти, яю пройшли термину обробку - автоклавування, пасирування, обсмаження, варн-ня, екстракц1ю та ¡н. [1, 2].
Соя мае велике майбутне, бо за-довольняе насущы потреби люд-ства у продовольств1 (соева ол1я, шрот, борошно, крупа, соевий бтковий концентрат - складова хл1бопродуктт \ м'ясних виробт), а також у кормовиробництв1 (пта-хтництво, тваринництво зокрема свинарство, молочне скотарство).
3 агрономтного погляду, соя -дуже цЫна культура. Осктьки вона е азот-фксатором, то збага-чуе фунт азотом, покращуе його структуру, е цнним попередни-ком як для зернових озимих, так ¡ ярих культур, картоплЬ кукурудзи та ¡н. [там же].
Походження та поширення. Походить соя з краТн ГПвденно-СхщноТ A3ÍÍ (Китай, 1нд1я, Япоыя). У Кита! вона була вщома ще за б тис. рокт до н. е. В Сврот и ви-рощують з кнця IX ст. У Роси сою здавна вирощують переселен^ на Далекому СходЬ а в европейськм частин1 - з 70-х рокт IX ст.
У св1товому землеробств1 соя дуже важлива культура. СвЬова площа посту становить понад 50 млн га. Найбтьип посты площ1 со! - у США (понад 25 млн га) та в Кита! (до 10 млн га.) Значы посты площ1 вщведеы гмд сою в Я пони, В'етнам1,1ндонезп, Б разил ¡i' [3].
Об'ект та умови доел¡джень. Соя культурна, або щетиниста (2п - 38, 40) - однортна тра-в'яниста рослина, зовы подана до квасолЬ належить до роду, який, за даними F. J. Herman (1962), подтяеться на три гпдроди (subgenus) Leptocyamus, Glycine ¡ Soja. За вщомостями П. М. Жуков-ського, pifl Соя Glycine об'еднуе 10 видт. В СНД культивували лише вид со! культурно!, або щетинисто! ('Glycine max. (L) Me гг.), яка е важ-
Таблиця 1
Показники вимог до проведения експертизи на ВОС
Схема Ывби, м Параметри дтянок, м Юльккть рядкш Юльккть повторень Юльккть рослин для експертизи в одному повторены
0,45 х 0,10 3,0x2,25 5 2 150
ливою стьськогосподарською культурою [4].
Експертизу проводять за умов, що забезпечують нормальний розвиток рослин, як правило, в одному м1сц1 впродовж щонай-менше двох роюв. За потреби експертизу продовжують на трели рк [5].
Сортов! ресурси со'Г в УкраТш формуються вщповщно до Методики проведения експертизи сортт рослин на вщмЫысть, од-норщысть \ стабтьысть (ВОС), яка була впроваджена до випробу-вань у 2003 р. (30 ¡дентифкацм-них ознак) [там же].
Методика розроблена Укра-Тнським ¡нститутом експертизи сортт рослин у ствроб1тництв1 з 1нститутом землеробства УААН (Ткачик С. О., к. с.-г. н., У1ЕСР; Михайлов В. Г., д. с.-г. н., 13, 2003) вщ-повщно до загальних принципт експертизи сортт рослин, реко-мендованих УПОВ.
Методику 2003 р. було моди-фковано у 2009 р. (Ткачик С. О., к. с.-г. н., У1ЕСР; Михайлов В. Г., д. с.-г. н., 13, 2003) з використанням документа 11РОУ ТС/80/6, 1998, етС/80/1, 2006) [б].
У 2011 р. Методику 2009 р. було адаптовано до документа 11РОУ ТС/80/6, 1998, ИТС/вОЛ, 2006 р. В адаптованм до документа 11РОУ Методик 2011 р. доб1р сортт еталонт зроблено авторами Методики 2003 р. (Ткачик С.О., к. с.-г. н., У1ЕСР; Михайлов В. Г., д. с.-г. н., 13, 2003 р.) та врахова-но доповнення \ правки, внесен! Безручко О. I, к. с.-г. н„ У1ЕСР, 2011 [7].
Нова, адаптована до документа 11РОУ Методика, якм надано чин-ысть Наказом № 255-ОД вщ 26 травня 2011 р., передбачае опис 20 морфолопчних ознак, з яких4-яюсы (01-), 9 - юльюсы (ОЫ) та 7 псевдояюсы (РО) [ там же].
Методикою передбачено, що: - експертиза мае тривати два не-
залежы цикли (вегетацмы пе-
рюди), за необхщносп досли дження продовжують до трьох роюв;
- експертизу проводять в одному м1сц1 Якщо ознаки сорту не можна дослщити у визначено-му м1сцЬ сорт пщлягае експер-тиз1 у додатковому;
- експертизу виконують за умов, що забезпечують задовтьний р1ст \ розвиток рослин, а також виявлення характерних ознак сорту. Оптимальну стад1ю роз-витку рослин для оцнки кож-ноТ ознаки зазначено цифрами у друпй колонц1 таблиц! ознак. Стади розвитку позначено номерами й описано у пояснены до таблиц^
- розм1р дтянок планують такий, щоб вилучення рослин або Тх-ых частин для вимфювань \ пщрахункт не шкодило обсте-женням, яю тривають до кнця циклу вирощування (табл. 1);
- морфолопчний опис ¡дентифи кацмних ознак сорту здмсню-еться методом ввуальноТ оцн-ки та за допомогою вим1рю-вань чи гпдрахунюв залежно в1д типу виявлення ознак (яюс-ы - С)!., ктыасы - С)1\1, псевдо-яюсы - РС2);
- рекомендований метод спосте-реження за ознаками зазнача-еться у друпй колонц1 таблиц! ознак:
МС: разове вим1рювання групи рослин або частин рослин (напр шел ад, висота);
МБ: вии/нрювання групи окре-мих, попередньо визначених рослин або частин рослин, на яких упродовж вегетаци здмснюють ус! вим1рювання ктьюсних ознак (наприклад, довжина);
УС: ввуальна разова оцнка групи рослин;
VS: ввуальна оцнка окремих, попередньо визначених рослин або частин рослин;
Додаткову експертизу проводять у pa3¡ перев1рки окремих сумнтних ознак. Тривалкть експертизи продовжують.
Для групування сортт вико-ристовують ознаки, що, як в1до-мо з практики, не вар1юють або дуже слабко вар1юють у межах сорту. Ознаки можуть бути вико-ристаы окремо або в комбнацтх з ¡ншими.
Для групування сортт coi вико-ристовують таю ознаки:
- Рослина: забарвлення, опушения головного стебла (в серед-híй третиы) (ознака 5);
- Квггка: забарвлення (ознака 11);
- Наання: забарвлення рубчика (ознака 17);
- Рослина: час достигання (ознака 20).
Для 4¡tkoT реестраци виявлення ознаки в таблиц! ознак зазначено сорти-еталони, яю необ-хщно виавати поряд ¡з сортами-кандидатами.
Рози/нщення copTÍB систематич-не, без зи/нщення у другому повторены. Сорти-кандидати та под1бы до них сорти рози/нщують на су-мЬкних дтянках. Аналопчно роз-м1щують дтянки, зас1ян1 наанням P¡3hhx poKÍB урожаю, ¡ дтянки еталонних copTÍB.
Методикою встановлено пе-рюди обстеження ознак на гпд-CTaBÍ визначення основних фе-нолопчних фаз розвитку рослин
Уа спостереження на листку ¡ kb¡ti4¡ мають проводитися гмд час повного цвтння.
Yci обстеження на нааны слщ робити гмд час збирання (повна стишсть).
Ринок copiiB рослин УкраТни: соя культурна [Glycine max. (L.) Merr.)
РИНОК COPTIB i НАС1ННЯ
Фази росту \ розвитку рослин соТ (ФР)*, в яю виконують уа вимфювання 'I визначення
Таблиця 2
Код и Фази росту i розвитку рослин
назва опис
1 Ркт паростка С1м'ядол1 повнктю розкрит1 - поява приморд1альних листочюв
2 Початок цвтння ДС** - 50 % рослин щонайменше з одшею розкритою квЬкою; 1С*** - початок цвтння
3 Повне цвтння ДС - 75 % рослин цвЬе; 1С - цв^шня центрального суцвЬтя
4 Юнець цвтння Поява першого бобу (5 мм) у 50 % рослин
5 Середина достигання Поступове достигання: ДС - 50% бобш достигли, насшня сухе, тверде; насшна оболонка досягла характерного забарвлення; 1С - середина достигання бобш, насшня
6 Повна стиглкть ДС — ус1 боби мають вигляд достиглих, насшня сухе, тверде, насшна оболонка досягла характерного забарвлення, за струшування рослини чути характерний шурхЬ стиглого насшня
Прим1тка: *опис ФР зроблено вщповщно до Широкого ушфкованого класифкатора
та 1дентифкацм ознак зернобобових вид1в (1нститут рослинництва ¡м. В.Я. Юр'ева); **ДС - детермшантш сорти; ***1С - ¡ндетермшантш сорти.
1 400
g 300
| 200
.и
1 100
•S
* п
337
109 fifi
П) з
48
6р
15
13
13
10
/>*
J- ^ &
45
Рис. 1. Розподт сорлв олшних та прядивних культур станом на 2011 р.
Морфолопчному описов1 та ви-значенню параметра пщлягають як уся рослина, так \ окрем1 м ор-гани (стебло, листок, квкка, плщ \ наанина) [7].
Виклад основного матер1алу. Державне сортовипробування фунтуеться на проведены формально! експертизи документе Заявки на сорт рослин \ квал1ф1-кацмноТ (технтноТ) експертизи сортт рослин, а саме: на експе-риментальних оцнках морфоло-пчних, бюлопчних \ цнних гос-подарських ознак сортт рослин та визначены ТхньоТ придатносп для використання з дотриманням еколопчних, технолопчних принципе \ прийнятих методик доел¡д-жень [8, 9].
Усього в нашм держав1 група олмних \ прядивних культур на-
48
лтуе 20 культур: соняшник, соя, рЬаки (озимий та ярий), льон (кудряш \ довгунець), рижм поавний, прчиц1 (сарептська, бта, чорна та сарептська озима), рицина, мак снодмний, арамс гпдземний, кунжут ¡ндмський, сур1пиц1 (озима та яра), конопл1 посты, бавовник звичайний, смикавець Тспвний.
У 2011 р. в ц1й гругп зареестро-вано 673 сорти, зокрема соТ - 110 сортт (сорт Георпна у Держав-
10,1%
--^77,196
□ в/тчизням и iноземнi □ CyMiCHi
Рис. 2. Роз под ¡л copTie со'Гза походжен ням (2011 р.)
ному реестр! - пропущений). Це друге м1сце теля соняшнику, кть-юсть сортв якого в Державному реестр! - 337 [10].
Що стосуеться ¡нших олмних \ прядивних культур, то розпо-дт ТхньоТ ктькосп такий: р1пак1в (озимий та ярий) - 131 сорт (вщ-повщно 83 \ 48 сортт), маку - 13, льону низького, кудряша та льону-довгунця - 27 (вщповщно 15 \ 12 сортт), прчиц1 сарептськоТ - 10, а ктыасть сортт ¡нших культур ста-новить 504 сорти. Тобто питома вага сортт соТ в арсенал! ресурав сортт серед олмних \ прядивних культур дорвнюе 16,2 % (рис. 1).
Зокрема, за 2010-2011 рр. за-реестровано 19 нових сортт, що становить 17,4% вщ загальноТ ктькосп зареестрованих сортт, з них вггчизняного походження -11 сортт, ептьного (вггчизняне + ¡ноземне) - п'ять \ три сорти ¡но-земного походження.
Регулярно рееструвалися сорти соТ, починаючи з 1994 р.
Сшд зауважити, що до 2000 р. включно у Державному реестр! сортт рослин, придатних для по-ширення в УкраТы, налтуеться 20 сортт соТ (18,4 %). Решта 89 сортт (81,6 %) внесен! до Реестру починаючи з 2001 р.
При цьому 84 сорти (77,1%) з\ ваеТ зареестрованоТ ктькосп - це сорти вггчизняноТ селекци, 14 -сорти ¡ноземноТ селекци (12,8%), а 11 сортт (10,1%) - це сорти епть-ноТ селекци, тобто виведеы у сгпв-дружносп з ¡ноземними селекцю-нерами [там же] (рис. 2).
Починаючи з 1997 р. ктьюсть зареестрованих та гпдтримуваних сортт була бтьша одиниц1 Най-плщышими за ктыастю зареестрованих сортв соТ е 2005, 2007, 2008 та 2010 рр., коли було зарее-стровано вщповщно 9,13,12 та 18 сортт, що становить 47,7% вщ загальноТ ктькосп зареестрованих сортт (рис. 3).
Вегетацмний перюд сортт соТ, зареестрованих в УкраТы, колива-
РИН0КС0РТ1В i НАС1ННЯ
Ринок copTÍB рослин УкраТни: соя культурна (Glycine max. (L.) Merr.)
еться вщ менше 85 до 130 днт з потенцмною урожайыстю наання 3,0-3,5 т/ra та вмктом протеТну 3840%. За тривалктю вегетацмного перюду Bei сорти со! розподтеы на чотири групп (рис. 4) [ 11]: -скоростигл'1 (скс) - вегетацшний nepiod тривае до 100 diö: Анастаса, Аннушка, Ворскла, Слена, Знахщка, Ксеня, Лариса, Легенда, Либщь, Устя, Фея, Фортуна, Хуторяночка;
- ранньостигл'1 (рс) - вегетацшний nepiod тривае 101-110 diö: Алмаз, Анжелка, Аметист, Аполлон, БтоснЬкка, Бояна, Говерла, Десна, Дюна, Донька, КиТвська 98, КиВн, Лара, Медея, Мер-лн, Монада, Мр1я, ПротеТнка, ПВС 008, Романтика, Святкова, Седмща, Смолянка, Спонсор, CpiÖHa Рута, Суз1р'я, Фаетон, Че-ремош, Ювтейна, Юг 30;
- cepedHbopaHHi (ср) - вегетацшний nepiod тривае 111-120 diö: Антарес, Аркадт одеська, Артемща, Берегиня, Богем1анс, Валюта, Васильювська, Величава, Вежа, Верая, Втана, Геор-пна, Горизонт, Горлиця, Даная, Данко, Дельта, Ельдорадо, Ен-терпрайс, Золотиста, 1ванка, 1зу-мрудна, КиТвська 27, Медкон, Оксана, OpiaHa, Офелт, Особлива, Омега внницька, Подтьська 416, Прикарпатська 96, Равнща, Спринт, Стратепя, Сонячна, Схщна, Скеля, Сяйво, Супра, Смуглянка, Таврт, Фарватер, Харювська зернокормо-ва, Черывецька 9, Шарм, Юг 40, Ятрань;
- середньостигл'1 (сс) - вегетацшний nepiod тривае 121-130 diö: Агат, Анатоливка, Антошка, Витязь 50, BiHHi, Внничанка, Галина, Деймос, 1рина, 1нна, КолбЬ КСБ 938, Маша, Мельпомена, Одеська 150А, Подолянка, Подтьська 1, Полтава, Ср1бна, Фе-мща.
При цьому найменше сортт скоростиглих (13 сорт1в, 11,8%), а найбтьше - середньораных (47
Рис. 3. Динамша реестрацм copTÍB coV за роками
copTÍB, 42,7%). Ктьюсть ранньо-стиглих ¡ середньостиглих copTÍB со! вщповщно дортнюе 30 ¡ 20, що становить вщповщно 27,3 ¡ 18,2%.
"Пшить те, що за перюд з 2006 по 2011 р. ктьюсть зареестрова-них copTÍB со! сягае 50,5% (55 copTÍB) вщ ycíx зареестрованих за перюд з 1981 р.
Сою в нашм краТы вирощують у bcíx трьох зонах: Степ (С), Л1со-степ (Л) та Полкся (П) [ там же].
Щодо зон вирощування copTÍB со!, то розподт Тх такий: -СЛП (37 copTÍB) - Аннушка, Анастаса, Антарес, Аполлон, Бояна, Васильювська, Горлиця, Десна, Слена, Ельдорадо, Знахщ-ка, Золотиста, Ксеня, Легенда, Либщь, Лара, Лариса, ПВС 008, ПротеТнка, Равнща, Святкова, Спонсор, Седмща, Смуглянка, Стратепя, Схщна, Сузф'я, Супра, Фаетон, Фея, Фортуна, Хуторяночка, Харювська зернокормо-ва, Черемош, Юг 30, Ювтейна, Ятрань;
-СЛ (22 сорти) - Агат, Аметист, BÍ-лоснЬкка, Втана, Bíhhí, Ворскла,
18,2%
11,8%
□ скоростиглi □ середньорант U ранньостигni □ середньостигл/
Рис. 4. Розподм copTÍB coY за перюдом достигання станом на 2011 р.
Говерла, Даная, Донька, КСБ 938, Мр1я, Медея, Подтьська 1, Полтава, Романтика, CpiÓHa, CpiÓHa Рута, Спринт, Сонячна, Таврт, Фемща, Черывецька 9;
- ЛД (13 copTÍB) - Анжелка, Величава, Внничанка, Дюна, КиТвська 27, КиТвська 98, Смолянка, Верая, Мед1сон, Особлива, Маша, Полтава, Подтьська 1;
Мерлш, Монада, Дельта, Ен-терпрайс, 1ванка, Омега b¡-нницька, Подтьська 416, Фарватер, Шарм, КолбЬ Мельпомена;
- С (23 сорти) - Анатоливна, Антошка, Аркадт одеська, Артеми да, Берегиня, Богем1анс, Валюта, Деймос, Вежа, Витязь 50, Галина, Горизонт, Георпна, Данко, 1зумрудна, 1рина, 1нна, Оксана, OpiaHa, Офелт, Прикарпатська 96, Сяйво, Юг 40;
- Д (2 сорти) - Устя, Подолянка.
Отже, унтерсальними сортами з ycix зареестрованих copTÍB coi на 2011 р., тобто сортами, урожай-ысть яких вища за нацюнальы стандарти у bcíx трьох зонах вирощування в УкраТы (Степ, Л1со-степ, Полкся), е 37 copTÍB (33,7%); 22 сорти (20%) рекомендовано вирощувати у Степу та Л1состе-пу, по 13 copTÍB - у Л1состепу та Л1состепу-Пол1са (по 11,8%), 23 сорти (20,9%) - у Степу, a для зони Полкся рекомендовано лише два сорти, що становить 1,8% вщ за-гальноТ юлькосп зареестрованих copTÍB.
Сорт - один з важливих засобт у пщвищены продуктивное^ сть-ськогосподарських культур. За ра-хунок copTÍB рослин з Тхыми нови-ми властивостями можна значно компенсувати негативний вплив на очкуваний урожай фунтово-кл1матичних умов вирощування, використання недосконало! техы-ки, дефщит мЫеральних добрив ¡ 3aco6¡B захисту рослин тощо.
Для розв'язання проблем ви-робництва coi в державЬ збере-ження сортових pecypcÍB ц!еТ куль-тури та завоювання нею и/нсця (ролi) головного протеТнового району Свропи наша краТна в oco6¡ Державно! служби з охорони прав на сорти рослин разом з УкраТн-ським ¡нститутом експертизи copTÍB рослин BHpiLuye питания щодо наукового гпдфунтя формування сортових pecypcÍB ц!еТ надзвичай-но цнноТ культури з подальшим вивченням Тх придатносп до по-ширення в УкраТы.
ОПИС НОВИХ COPTIB COI, ЗАПРОПОНОВАНИХ
ПОТЕНЦ1ЙНИМ СПОЖИВАЧАМ
У 2011 р. ПЩ УРОЖАЙ 2012 р.
Антарес. Заявник: Селекцмно-генетичний ¡нститут - Нацюналь-ний центр нааннезнавства та сор-товивчення НацюнальноТ академи аграрних наук УкраТни. Зона по-ширення: Степ, Лкостеп, Полкся.
1дентифкацшн'1 ознаки. Росли-ни сорту з наявним антоц1ановим забарвленням ппокотиля, арим опушенням, параметрами висоти в!д середньоТ до високоТ, мають ¡ндетермнантний тип росту, се-редый стугпнь завивання стебла, нагпвстиснуту форму куща, середы час початку цвтння та до-стигання з вщеутым опаданиям листя.
Стебло з середньою ктьюстю вузлт, нефаецмоване, середньоТ товщини.
Листок - темно-зеленого ко-льору 3¡ слабким ступенем пу-
50
хирчастостК Середый листочок за розм1ром - середый, клинопо-д1бний, мае заокруглену форму BepxÍBKH.
Забарвлення кв1тки-ф1олетове. B¡6 мае середы параметри довжи-ни та ширини, серповидну форму. Забарвлення бобу-евкле.
Наанина - округло-випуклоТ форми з основним жовтим забарвленням оболонки. Рубчик наанини евкло-коричневого ко-льору, лнмноТ форми з наявним b¡4kom на ньому. Малюнок (смуж-ки) навколо рубчика - вщеутый.
Maca 1000 зерен - середня.
Господарч'1 показники. Напрям використання - зерновий.
Середня врожайысть за роки випробування (2008-2010) у зоы
Полкся - 1,74 т/га з bmíctom в1д-повщно: жиру - 18,5; 18,8; 19,1% та бтка -40,0; 40,2; 38,0%.
Висота прикртлення нижнього бобу у межах 12-19 см. Maca 1000 наанин - 102,5-153,0 г.
Сорт середньостмкий до виля-гання, слйкий до осипання та по-сухи.
Богем1анс. Заявник: Семенсес Прогрейн IHK. Зона поширення: Степ, Полкся.
1дентифкацшн'1 ознаки. Рос-лини сорту з вщеутым антоц1а-новим забарвленням ппокотиля, жовто-коричневим опушенням, середньоТ висоти, мають промЬк-ний тип росту, вщеутый або дуже слабкий CTynÍHb завивання стебла, промЬкну форму куща, середньо-раный час початку цвтння та раный час достигання з вщеутым опаданиям листя.
Стебло з малою ктьюстю вуз-лт, нефасц1йоване, середньоТ товщини.
Листок - n0M¡pH0 зеленого кольору з вщеутньою або дуже слабкою з пухирчаспстю. Серед-híй листочок за розм1ром - серед-н\\л, овальний, мае заокруглену форму BepxÍBKH.
Забарвлення kbítkh - фюлетове.
B¡6 середньоТ довжини, вузь-кий, прямо!' форми. Забарвлення бобу - евкло-коричневе.
Нас1нина - округло-випуклоТ форми з основним евкло-корич-невим забарвленням оболонки.
Рубчик наанини жовтого кольору, лнмноТ форми з вщеутым b¡4kom на ньому. Малюнок (смуж-ки) навколо рубчика - наявний.
Maca 1000 зерен - середня.
Господарч'1 показники. Напрям використання - зерновий.
Середня врожайысть за роки випробування (2007-2009) у зоы Степу-2,03 т/га, Полкся -1,99 т/га, з yMÍCTOM вщповщно: жиру - 20,9; 22,1% та бтка - 38,2; 35,2%.
Висота прикртлення нижнього бобу у межах 10-13 см. Сорт спй-кий до посухи, осипання та виля-гання.
Вежа. Заявник: 1нститут кормт НацюнальноТ академи аграрних наук УкраТни. Зона поширення: Лкостеп, Полкся.
1дентифкацшн'1 ознаки. Ппо-котиль у рослин сорту з наявним антоц1ановим забарвленням. Висота рослин - в межах вщ низькоТ до середньоТ (51-70 см).
Рослини мають детермнант-ний тип росту, жовто-коричневе опушення, CTynÍHb завивання стебла - вщеутый або дуже слабкий, форма куща натвстиснута, час початку цвтння ¡ достигання - у межах вщ дуже раннього до ран-нього з наявним опаданиям листя.
Стебло нефаецмоване, тонке (менше 7,0 мм), мае середню ктьюстю вузлт (10-15 шт.). Листок пом1рно зеленого кольору з по-м1рним ступенем пухирчастосп. Середн1й листочок - середн1й за розм1ром, овальний ¡з загостре-ною формою верх1вки.
Кв1тка мае ф1олетове забарвлення вночка.
B¡6 - св1тло-коричневого кольору, мае серповидну форму, середню довжину (40,1-50,0 мм), вузький (менше 9,0 мм).
Насшина-овально-видовжено! форми з основним жовтим за-барвленням оболонки ¡ темно-коричневим забарвленням рубчика.
Рубчик наанини клинопод1б-ноТ форми, без B¡4Ka на ньому та з малюнком (смужками) навколо нього.
Maca 1000 зерен - середня (131-190 г).
Господарч'1 показники. Напрям використання - зерновий. Середня врожайысть за роки випро-бування в зоы Степу - 1,94 т/га з yMÍCTOM жиру 20,2%, бтка -39,8%.
Висота прикртлення нижньо-го бобу - 11,5 см. Maca 1000 на-cíhhh -169,6 г.
Сорт спйкий до вилягання, оси-пання, посухи та проти ураження хворобами.
Bíhhí. Заявник: 1нститут кормт Нацюнально! академи аграрних наук УкраТни.
Зона поширення: Степ, /licocren.
1дентифкацшн'1 ознаки. Ппо-котиль у рослин сорту з наявним антоц1ановим забарвленням. Висота рослин - у межах вщ низькоТ до середньо! (51-70 см).
Рослини маютьдетермнантний тип росту, жовто-коричневе опушения, ступшь завивання стебла-вщсутый або дуже слабкий, на-твстиснута форма куща, час початку цвтння ¡ час достигання -в межах в1д дуже раннього до раннього з наявним опаданиям листя.
Стебло нефасцмоване, тон-ке (менше 7,0 мм), мае середню юльюсть вузлт (10-15 шт.). Листок пом1рно зеленого кольору з по-м1рним ступенем пухирчастосп. Середый листочок середый за розм1ром, овальний ¡з загостре-ною формою верхтки.
КвЬка мае фюлетове забарвлен-ня в1ночка. B¡6 свкло-коричневого кольору, мае серповидну форму, середньо! довжини (40,1-50,0 мм) i вузький (менше 9,0 мм).
Рубчик наанини клиновидно! форми, без B¡4Ka на ньому та з малюнком (смужками) навколо нього.
Maca 1000 зерен - середня (131-190 г).
Господарч'1 показники. Напрям використання - зерновий. Середня врожайысть за роки випробу-вання у зоы Степу - 1,85 т/га, Л'\-состепу - 2,20 т/га, з умктом в1д-повщно: жиру 19,1 ¡ 21,0%, бтка -40,5 i 39,2%.
Висота прикртлення нижнього бобу -10,8-12,9 см. Maca 1000 на-cíhhh -138,6-141,7 г.
Сорт спйкий до вилягання, оси-пання, посухи та ураження хворобами.
Георпна. Заявник: Буковин-ський ¡нститут агропромислового виробництва Нацюнально! акаде-мм аграрних наук Укра!ни.
Зона поширення: Степ.
1дентифкацшн'1 ознаки. Рослини сорту з вщсутым антоц1ановим забарвленням ппокотиля, жовто-коричневим опушенням, середньо! висоти, мають промЬкний тип росту, слабке завивання стебла, натвстиснуту форму куща, середый час початку цвтння та середньоызый час достигання з наявним опаданиям листя.
Стебло з середньою ктьюстю вузлт, нефасцмоване, тонке.
Листок - n0M¡pH0 зеленого кольору з помфним ступенем пухирчастосп. Середый листочок за розм1ром - середый, овальний, мае заокруглену форму вер-
xíbkh.
Забарвлення kbítkh - бте. Ь\6 -середньо! довжини, вузький, мае слабкоз1гнуту форму верхтки. Забарвлення бобу-коричневе.
Наанина - овально! форми з основним жовто-зеленим забарвленням оболонки. Рубчик наанини - чорного кольору, овально! форми з вщсутым b¡4kom на ньому. Малюнок (смужки) навколо рубчика - наявний.
Maca 1000 зерен - середня.
íocnodapni показники. Напрям використання - зерновий.
Середня врожайысть за роки випробування у зоы Степу - 1,81 т/га з yMÍCTOM жиру -18,4% та бтка-42,9%.
Висота прикртлення нижнього бобу -13,5 см.
Сорт спйкий до вилягання, оси-пання та ураження хворобами, се-редньоспйкий до посухи.
Данко. Заявник: Селекцмно-генетичний ¡нститут - Нацюналь-ний центр нааннезнавства та сор-товивчення Нацюнально! академи аграрних наук Украпни.
Зона поширення: Степ.
1дентифкацшн'1 ознаки. Ппо-котиль у рослин сорту з наявним антоц1ановим забарвленням. Рослини сорту мають висоту вщ середньо! до високо! (91-110 см), промЬкний тип росту, жовто-коричневе опушення, слабкий ступнь завивання стебла, наыв-стиснуту форму куща, час початку цвтння ¡ достигання - середньо-раный з наявним опаданиям листя.
Стебло - нефасцмоване, тонке (менше 7,0 мм), мае середню юльюсть вузлт (10-15 шт.). Листок - n0M¡pH0 зеленого кольору з пом1рним ступенем пухирчастос-t¡. Середнм листочок середый за розм1ром, овально! форми ¡з заго-стреною формою верхтки.
КвЬка мае фюлетове забарвлення вночка.
b¡6 - свкло-коричневого кольору, мае слабкоз1гнуту форму, середы показники довжини (40,150,0 мм), вузький (менше 9,0 мм).
Наанина-овал ьно-видовжено! форми з основним жовтим забарвленням оболонки та частково чорним забарвленням рубчика.
Рубчик наанини -лнмно! форми з наявним b¡4kom та вщсутым малюнком навколо нього.
Maca 1000 зерен - середня (131-190 г).
Господарч'1 показники. Напрям використання - зерновий. Серед-
ня врожайысть за роки випро-бування у зоы Степу - 2,44 т/га, з умытом жиру - 19,6% та бтка -41,6%.
Висота прикртлення нижнього бобу - 14,1 см. Maca 1000 наанин
Сорт спйкий до вилягання, оси-пання, посухи та ураження хворобами.
Десна. Заявники: Семен-сес Прогрейн IHK, Товариство з обмеженою вщповщальыстю «Науково-дослщний ¡нститут со!». Зона поширення: Степ, Лкостеп, Полкся.
1дентифкацшн'1 ознаки. Рос-лини сорту з наявним антоц1а-новим забарвленням ппокотиля, жовто-коричневим опушениям, з параметри висоти - вщ низькоТ до середньоТ. Мають промЬкний тип росту, вщсутый або дуже слабкий стутнь завивания стебла, промЬк-ну форму куща, раный час початку цвтння та середньораный час достигання з наявним опаданиям листя.
Стебло - з середньою ктьюстю вузлт, нефасцмоване, тонке.
Листок - noMÍpHoro зеленого кольору з пом1рним ступенем пу-хирчастосп. Середый листочок за розм1ром - середый, овальний, мае загострену форму верхтки.
Забарвлення kbítkh -фюлетове.
B¡6 - середньоТ довжини, вузь-кий, слабоз1гнутоТ форми. Забарвлення бобу- свкло-коричневе.
Наанина - овально! форми з основним жовтим забарвленням оболонки.
Рубчик наанини також жовто-го кольору, лнмноТ форми з B¡fl-сутым b¡4kom на ньому. Малюнок (смужки) навколо рубчика - наяв-ний.
Maca 1000 зерен - середня.
Господарч'1 показники. Напрям використання - зерновий.
Середня врожайысть за роки випробування (2008-2010) у зоы
Полкся - 2,18 т/га,' з умктом в1д-
52
повщно: жиру - 20,7; 21,0; 21,2% та бтка - 39,9; 38,8; 37,3%.
Висота прикртлення нижнього бобу - в межах 9-12 см. Maca 1000 наанин - 147,5-189,5 г.
Сорт спйкий до вилягання, оси-пання та посухи.
Либщь. Заявники: Семен-сес Прогрейн IHK, Товариство з обмеженою вщповщальыстю «Науково-дослщний ¡нститут со!». Зона поширення: Степ, Л1состеп, Полкся.
1дентифкацшн'1 ознаки. Росли-ни сорту з наявним антоц1ановим забарвленням ппокотиля, жовто-коричневим опушенням, середньоТ висоти, мають промЬкний тип росту, вщсутый або дуже слабкий CTynÍHb завивання стебла, наыв-стиснуту форму куща, час початку цвтння та достигання - раны з наявним опаданиям листя.
Стебло - з середньою ктьюстю вузлт, нефасцмоване, середньоТ товщини.
Листок - noMÍpHoro зеленого кольору з пом1рним ступенем пу-хирчастосп. Середый листочок за розм1ром - середый, овальний, мае заокруглену форму верхтки.
Забарвлення kbítkh - фюлетове.
B¡6 - середньоТ довжини, вузь-кий, мае слабоз1гнуту форму. Забарвлення бобу-свкле.
Наанина - овально!' форми з основним жовтим забарвленням оболонки.
Рубчик наанини - чорного кольору, лнмноТ форми з наявним b¡4kom на ньому. Малюнок (смужки) навколо рубчика - вщсутый.
Maca 1000 зерен - середня.
Господарч'1 показники. Напрям використання - зерновий.
Середня врожайысть за роки випробування (2008-2010) у зоы
Полкся - 2,30 т/га,' з умктом вщ-повщно: жиру - 20,3; 20,8; 21,8% та бтка-40,0; 39,2; 36,6%.
Висота прикртлення нижнього бобу - в межах 11-12 см. Maca 1000 наанин - 157,2-180,8 г.
Спйкий до вилягання, осипан-ня, посухи.
Лариса. Заявники: 1нститут польовництва та овочтництва, м. Hob¡ Сад, 1П «НС СЕМЕ Укра-Тна».
Зона поширення: Степ, Л1со-степ, Полкся.
1дентифкац'шн'1 ознаки. Рос-лини сорту з вщсутым антоц1а-новим забарвленням ппокотиля, жовто-коричневим опушенням, параметри висоти - вщ низькоТ до середньоТ, мають ¡ндетермнант-ний тип росту, вщсутне або дуже слабке завивання стебла, стиснуту форму куща, час початку цвтння - раный, час достигання - вщ дуже раннього до раннього з наявним опаданиям листя.
Стебло з середньою ктьюстю вузлт, нефасцмоване, тонке.
Листок - n0M¡pH0 зеленого кольору 3¡ слабкою пухирчаспстю. Середый листочок за розмфом -середый, овальний, мае заокруглену форму верхтки.
Забарвлення kbítkh - бте. B¡6 -середньоТ довжини, вузький, слабкоз1гнутоТ форми. Забарвлення бобу-свкле.
Наанина - овально!' форми з основним жовтим забарвленням оболонки.
Рубчик наанини - чорного кольору, клинопод1бноТ форми з наявним b¡4kom на ньому. Малюнок (смужки) навколо рубчика - наяв-ний.
Наання за масою 1000 зерен -др1бне.
Господарч'1 показники. Напрям використання - зерновий.
Середня врожайысть за роки випробування (2008-2010) у зоы
Полкся - 2,13 т/га,' з умктом вщ-повщно: жиру - 20,8; 21,2; 21,9% та бтка - 39,9; 38,3; 37,1%.
Висота прикртлення нижнього бобу - в межах 9-14 см. Maca 1000 наанин - 149,0-201,4 г.
Спйкий до вилягання та осипан-ня. Середньоспйкий до посухи.
ПВС - 00,8. Заявник: Оркл О Сщс 1нк.
Зона поширення: Степ, /11со-степ, Полкся.
1дентифкацшн'1 ознаки. Росли-ни сорту з вщеутым антоц1ановим забарвленням ппокотиля, арим опушениям, середньоТ висоти, ма-ють промЬкний тип росту, слабке завивания стебла, промЬкну форму куща, час початку цвтння \ до-стигання - раный з наявним опаданиям листя.
Стебло - з середньою ктьюстю вузлт, нефаецмоване, тонке.
Листок - пом1рно зеленого ко-льору з пом1рною пухирчаспстю. Середнм листочок за розмфом - середнм, овальний, мае заокру-глену форму верхтки.
Забарвлення квкки - бте.
Ь\6 - середньоТ довжини, вузь-кий,слабкоз1гнутоТформи. Забарвлення бобу- евкло-коричневе.
Наанина - округло-випуклоТ форми з основним жовтим забарвленням оболонки. Рубчик наанини - жовтого кольору, п\-нмноТ форми з вщеутым втком на ньому. Малюнок (смужки) на-вколо рубчика - вщеутнм.
Наання за масою 1000 зерен -середне.
Господарч'1 показники. Напрям використання - зерновий. Серед-ня врожайысть за роки випробу-вання у зоы Степу - 2,22 т/га, Л\-состепу - 2,36, Полкся - 2,16 т/га, з умктом вщповщно: жиру 20,3%, 21,4% 1 21,6% та бтка - 38,4%, 37,9% 1 35,4%.
Висота прикртлення нижнього бобу -10,8-14,1 см.
Стмкий до вилягання, осипання, посухи та ураження хворобами.
Смуглянка. Заявник: При-ватне пщприемство «Наукова селекцмно-наанницька ф1рма «Соевий вк».
Зона поширення: Степ, Л1со-степ, Полкся.
1дентифкацшн'1 ознаки. Рос-лини сорту з вщеуп-нм антоц1а-новим забарвленням ппокотиля,
жовто-коричневим опушенням, bhcokí, мають ¡ндетермнантний тип росту, середнм ступнь завивания стебла, промЬкну форму куща, середньораннм час початку цвтння ¡ достигання з наявним опаданиям листя.
Стебло - з середньою ктьюстю вузлт, нефаецмоване, тонке.
Листок - n0M¡pH0 зеленого кольору з пом1рним ступенем пу-хирчастосп. Середнм листочок за розм1ром - середнм, клино-под1бний, мае загострену форму верхтки.
Забарвлення kbítkh - бте.
B¡6 - середньоТ довжини, вузь-кий, мае слабкоз1гнуту форму. Забарвлення бобу - темно-корич-неве.
Наанина - овально! форми з основним жовто-зеленим забарвленням оболонки. Рубчик наанини - евкло-коричневого кольору, ЛНМНОТ форМИ 3 B¡flCyTH¡M BÍ4KOM на ньому. Малюнок (смужки) на-вколо рубчика - наявний.
Maca 1000 зерен - середня.
Господарч'1 показники. Напрям використання - зерновий.
Середня врожайысть за роки випробування (2008-2010) у зон
Полкся - 2,15 т/га,' з умктом в1д-повщно: жиру - 20,4; 20,6; 20,8% та бтка - 39,0; 38,8; 36,7%.
Висота прикртлення нижнього бобу - в межах 13-22 см. Maca 1000 наанин -121,9-167,8 г.
Сорт середньостмкий до посухи, осипання ¡ вилягання.
Суз1р'я. Заявник: Нацюнальний науковий центр «1нститут земле-робства Нацюнально! академи аграрних наук УкраТни».
Зона поширення: Степ, Л1со-степ, Полкся.
1дентифкац'шн'1 ознаки. Росли-ни сорту з вщеутым антоц1ановим забарвленням ппокотиля, жовто-коричневим опушенням, середньоТ висоти, мають детермнант-ний тип росту, вщеутне або дуже слабке завивання стебла, стиснуту
форму куща, раннм час початку цвтння та достигання з наявним опаданиям листя.
Стебло - з середньою ктьюстю вузлт, нефаецмоване, тонке.
Листок - n0M¡pH0 зеленого кольору з пом1рним ступенем пу-хирчастосп. Середнм листочок за розм1ром - малий, клинопод1б-ний, мае загострену форму вер-
xíbkh.
Забарвлення kbítkh - фюлето-ве.
B¡6 - середньоТ довжини, вузь-кий, мае слабкоз1гнуту форму вер-xíbkh. Забарвлення бобу - корич-неве.
Наанина - овально!' форми з основним жовтим забарвленням оболонки.
Рубчик наанини - також евкло-коричневого кольору, лнмноТ форми з вщеутым b¡4kom на ньому. Малюнок (смужки) навколо рубчика - наявний.
Maca 1000 зерен - середня.
Господарч'1 показники. Напрям використання - зерновий.
Середня врожайысть за роки випробування (2008-2010) у 30h¡
Полкся - 2,05 т/га, з умктом вщ-повщно: жиру - 19,4; 19,9; 20,6% та бтка-41,0; 39,7; 37,5%.
Висота прикртлення нижнього бобу - в межах 10-14 см. Maca 1000 наанин - 134,5-165,6 г.
Сорт спйкий до вилягання, осипання та середньостмкий до посухи.
Ср1бна Рута. Заявник: Приват-не пщприемство «Наукова селек-цмно-наанницька ф1рма «Соевий
bík».
Зона поширення: Степ, Л1со-степ, Полкся.
1дентифкац'шн'1 ознаки. Росли-ни сорту з вщеутым антоц1ановим забарвленням ппокотиля, арим опушенням, середньоТ висоти, мають детермнантний тип росту, середнм стутнь завивання стебла, наптстиснуту форму куща, середньораннм час початку цвтння та
достигання з наявним опаданиям листя.
Стебло - з середньою юльюстю вузлт, нефасцмоване, мае серед-ню товщину.
Листок - n0M¡pH0 зеленого ко-льору 3¡ слабким ступенем пу-хирчастосп. Середнм листочок за розм1ром - середнм, широко -яйцепод1бний, мае заокруглену форму верхтки.
Забарвлення kbítkh - бте.
B¡б - середньо! довжини, вузь-кий, мае слабкоз1гнуту форму.
Забарвлення бобу - cipe.
Наанина - округл о-в и пукл о! форми з основним жовтим за-барвленням оболонки. Рубчик наанини також жовтого кольору, лнмно! форми з наявним втком на ньому. Малюнок (смужки) на-вколо рубчика - вщсутнм.
Maca 1000 зерен - середня.
Господарч'1 показники. Напрям використання - зерновий. Середня врожайысть за роки випро-бування (2008-2010) у 30H¡ Степу
ся -1,92 т/га з умктом вщповщно: жиру - 20,0; 20,4; 20,6% та бтка -38,8; 38,9; 36,5%.
Висота прикртлення нижньо-го бобу - в межах 9-13 см. Maca 1000 наанин -130,1-155,8 г.
Сорт середньостмкий до виля-гання та стмкий до посухи й оси-пання.
Сяйво. Заявник: Селекцмно-генетичний ¡нститут - Нацюналь-ний центр нааннезнавства та сор-товивчення Нацюнально! академи аграрних наук УкраТни.
Зона поширення: Степ.
1дентифкацшн'1 ознаки. Ппо-котиль у рослин сорту з наявним антоц1ановим забарвленням. Рос-лини сорту з промЬкним типом росту та слабким ступенем завивания, мають середню висоту (7190 см), жовто-коричневе опушения та промЬкну форму куща. Час початку цвтння - середнм, а час достигання - середньотзнм з наявним опаданиям листя.
Стебло - нефасцмоване, середньоТ товщини (7,0-12,0 мм) з середньою ктьюстю вузлт (10-15 шт.). Листок пом1рно зеленого кольору з пом1рним ступенем пу-хирчастосп. Середнм листочок - середнм за розмфом, овально! форми ¡з заокругленою формою верхтки.
КвЬка мае фюлетове забарвлення bíh04k3.
B¡6 - свгмо-коричневого кольору, мае пряму форму, невелику довжину (менше 40 мм), вузький (менше 9 мм).
Наанина - овально! форми з основним жовтим забарвленням оболонки.
Рубчик наанини темно-коричневого кольору, овально! форми з наявним b¡4kom на ньому та без малюнка (смужок) навколо нього.
Наання за масою 1000 зерен -середне (131-190 г).
Господарч'1 показники. Напрям використання - зерновий. Середня врожайысть за роки випро-бування у зоы Степу - 2,41 т/га з yMÍCTOM жиру - 20,4% та бтка -39,4%.
Висота прикртлення нижнього бобу - 17,2 см. Maca 1000 наанин
Сорт стмкий до вилягання, оси-пання, посухи та ураження хворобами.
Спонсор. Заявник: Свралк Се-манс.
Зона поширення: Степ, Л1со-степ, Полкся.
1дентифкацшн'1 ознаки. Ппоко-тильурослин сорту без антоц1ано-вого забарвлення. Висота рослин -у межах вщ середньо! до висо-ко! (91-110 см). Рослини мають промЬкний тип росту, жовто-коричневе опушення, середнм стутнь завивання стебла, натв-стиснуту форму куща, середньотзнм час початку цвтння ¡ середнм час достигання з наявним опаданиям листя.
Стебло нефасцмоване, середньо! товщини (7,0-12,0 мм) з се-
редньою ктьюстю вузлт (10-15 шт.). Листок зеленого кольору вщ noMÍpHo! до темно! ¡нтенсивносп його вияву та ступенем пухирчас-toctí - вщ вщсутньо! або дуже слаб-ко!до слабко!. Середнм листочок-великий за розм1ром, овальний ¡з загостреною формою верхтки.
КвЬка мае бте забарвлення b¡-ночка.
B¡6 - темно-коричневого кольору, прямий за формою, короткий за довжиною (менше 40,0 мм) ¡ вузький (менше 9,0 мм).
Наанина - округл о-в и пукл о! форми з основним жовтим забарвленням оболонки ¡ темно-коричневим забарвленням рубчика.
Рубчик наанини - овально! форми без B¡4Ka на ньому
Maca 1000 зерен - середня (131-190 г).
Господарч'1 показники. Напрям використання -зерновий. Середня врожайысть за роки випробу-вання (2008-2010) у зоы Степу -2,02т/га,Л1состепу-2,18, Пол1сся-2,18 т/га з ум1стом вщповщно: жиру - 20,7; 21,0; 21,2% та бтка -39,9; 38,8; 37,3%.
Висота прикртлення нижнього бобу - у межах 9-12 см.
Maca 1000 наанин - 147,5189,5 г.
Сорт стмкий до вилягання, оси-пання та посухи.
Фортуна. Заявники: 1нститут польовництва та овочтництва, м. Hob¡ Сад, 1П «НС СЕМЕ УКРА1НА».
Зона поширення: Степ, Л1со-степ, Полкся.
1дентифкац'шн'1 ознаки. Рослини сорту з наявним антоц1ановим забарвленням ппокотиля, арим опушенням, з параметрами висоти - вщ середньо! до високо!, мають промЬкний тип росту, вщсутне або дуже слабке завивання стебла, на-твстиснуту форму куща, середнм час початку цвтння ¡ достигання з наявним опаданиям листя.
Стебло - з середньою юльюстю вузлт, нефасцмоване, тонке.
Листок - n0M¡pH0 зеленого ко-льору 3¡ слабкою пухирчаспстю. Середый листочок за розмфом - середый, овальний, мае заокру-глену форму верхтки.
Забарвлення kbítkh - фюлетове.
Ь\6 - середньоТ довжини, вузь-кий, слабкоз1гнутоТ форми. Забарвлення бобу - свкле.
Наанина - овально! форми з основним жовтим забарвленням оболонки.
Рубчик наанини- свшю-корич-невого кольору, лнмноТ форми з вщсутым b¡4kom на ньому. Малю-нок (смужки) навколо рубчика -наявний.
Наання за масою 1000 зерен -середне.
Господарч'1 показники. Напрям використання - зерновий.
Середня врожайысть за роки випробування (2008-2010) у зон
Полкся - 2,26 т/га,' з умктом вщ-повщно: жиру - 19,3; 19,5; 19,8% та бтка -40,8; 39,8; 37,7%.
Висота прикртлення нижнього бобу - в межах 12-18 см. Maca 1000 наанин - 126,9-168,3 г.
Сорт спйкий до вилягання та осипання ¡ середньоспйкий до посухи.
Хуторяночка. Заявники: 1нсти-тут KopMÍB Нацюнально! академи аграрних наук УкраТни.
Зона поширення: Степ, Л1со-степ, Полкся.
1дентифкац'шн'1 ознаки. Росли-ни сорту з наявним антоц1ановим забарвленням ппокотиля, арим опушенням, мають середню ви-соту, промЬкний тип росту, слаб-кий стутнь завивання стебла, промЬкну форму куща, серед-ньораный час початку цвтння та достигання з наявним опаданиям листя.
Стебло - з середньою ктьюстю вузлт, нефасцмоване, тонке.
Листок - n0M¡pH0 зеленого кольору з пом1рним ступенем пу-хирчастосп. Середый листочок за розм1ром - середый, клино-под1бний, мае загострену форму верхтки.
Забарвлення kbítkh - фюлетове.
B¡6 мае середы параметри довжини та ширини, серповидну форму. Забарвлення бобу - свкле.
Наанина - округл о-в и пуклоТ форми з основним жовтим забарвленням оболонки. Рубчик наанини - свкло-коричневого кольору, лнмноТ форми з наявним b¡4kom на ньому. Малюнок (смужки) навколо рубчика - в1д-сутый.
Maca 1000 зерен - середня.
Господарч'1 показники. Напрям використання - зерновий. Середня врожайысть за роки випробування (2008-2010) у зоы Степу -2,09 т/га, Л1состепу - 2,25 т/га, По-л1сся - 1,96 т/га, з yMÍCTOM вщпо-вщно: жиру - 19,2; 19,5; 20,6% та бтка-40,0; 39,1; 36,9%.
Висота прикртлення нижнього бобу - в межах 11-16 см. Maca 1000 наанин -134,5-151,7 г.
Сорт спйкий до вилягання, осипання та посухи.
Черемош. Заявники: Семен-сес Прогрейн IHK, Товариство з обмеженою вщповщальыстю «Науково-дослщний ¡нститут со!».
Зона поширення: Степ, Л1со-степ, Полкся.
1дентифкацшн'1 ознаки. Росли-ни сорту з наявним антоц1ановим забарвленням ппокотиля, жовто-коричневим опушенням, мають середню висоту, промЬкний тип росту, вщсутый або дуже слаб-кий ступшь завивання стебла, на-твстиснуту форму куща, раный час початку цвтння ¡ достигання з наявним опаданиям листя.
Стебло - з середньою ктьюстю вузлт, нефасцмоване, тонке.
Листок - noMÍpHoro зеленого кольору з пом1рним ступенем пу-хирчастосп. Середый листочок за розм1ром - середый, клинопод1б-ний, мае загострену форму вер-
xíbkh.
Забарвлення kbítkh - фюлетове.
B¡6 - короткий та вузький, слаб-коз1гнутоТ форми. Забарвлення бобу - свкло-коричневе.
Наанина-овально-видовженоТ форми з основним свкло-корич-невим забарвленням оболонки.
Рубчик наанини - також свггло-коричневого кольору, л1н1йноТ форми з вщсутым b¡4kom на ньому. Малюнок (смужки) навколо рубчика -наявний.
Maca 1000 зерен - середня.
Господарч'1 показники. Напрям використання - зерновий. Середня врожайысть за роки випробування (2008-2010) у зоы Степу -2,26 т/га, Лкостепу- 2,25 т/га, По-л1сся - 2,15 т/га, з умктом вщпо-вщно: жиру - 19,7; 20,5; 20,6% та бтка - 39,8; 38,9; 38,4%.
Висота прикртлення нижнього бобу у межах 10-12 см. Maca 1000 наанин -164,1-187,5 г.
Сорт спйкий до вилягання, осипання та посухи.
Висновки. Потенц'шний спо-живач, користуючись Державним реестром copmie рослин, придат-них для поширення в УкраЫ та Каталогом copmie рослин, при-датних для поширення в УкраЫ, може добирати сорти coiy2011 р., щоб отримати урожай 2012 р. за пер'юдом ixHbdi стиглост'1 для рёних зон вирощування. У добо-pi сорту основними показниками е: урожайнкть, скоростиглкть, час достигання, ст'шккть до розтрккування боб'ш i висипання зерна, вилягання, ураження хворобами, посухост'шккть.
В
1. Танчик, С. П. Технолопя виробництва продукцм рос-линництва. / С. П. Танчик, М. Я. Дмитришак,
Д. М. Ал1мов [та ¡н.]. // Соя. - К.: Видавничий Д1м «Слово», 2009. - С. 462-469.
2. Бабич, А. О. Сучасне виробництво 1 використання сок ХЫчний склад./А. О. Бабич. - КиТв: Урожай, 1993. — С.66-73, 403-404.
3. Каленська, С. М. Рослинництво: Соя. / С. М. Каленська, О. Я. Шевчук, М. Я Дмитришак [та ¡н.]. - К.: НУБШ, 2005. - С. 206-211.
4. Соя. Рослинництво. Лабораторно-практичш заняття. / За ред. М. А. Бобро, С. П. Танчика, Д. М. Ал1мова. - К.: Урожай, 2001. - С. 107-110.
5. Методика проведения експертизи державного сорто-випробування сорпв рослин зернових, круп'яних та зернобобових культур (соя, ВОС-тест). Охорона прав на сорти рослин. / Мшагрополкики Украши, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Украш-ський ¡нститут експертизи сорпв рослин. - К.: Алефа,
6. Методика проведения експертизи сорпв рослин на вщмшшсть, однорщшсть 1 стабшьшсть (ВОС) (еф1роо-лшш, л1карсью, зернобобов1, кормов^ овочев1 види): Охорона прав на сорти рослин. / Мшагрополкики Украши, Державна служба з охорони прав на сорти
рослин, Украшський ¡нститут експертизи сорлв рос-
7. Наказ Украшського ¡нституту експертизи сорпв рослин «Про затвердження Методик проведения експертизи на вщмшшсть, однорщшсть 1 стабшьшсть» в1д 26.05.2011 р. № 255.
8. Кер1вництво з проведения формально! експертизи документа Заявки на сорт рослин 1 квал1ф1кацшно! (техшчноТ) експертизи сорт1в рослин. / Мшагропо-л1тики Украши, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Украшський ¡нститут експертизи сорпв
9. Правове регулювання охорони сорпв рослин. / За ред. В. В. Вовкодава // Мшагропол1тики Украши, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Украшський ¡нститут експертизи сорпв рослин. - К.: Алефа, 2003. - 268 с.
10. Державний реестр сорпв рослин, придатних для по-ширення в УкраТш (витяг станом на 15. 04. 2011 р.). -К.: Алефа, 2011. - С. 86-129.
11. Каталог сорпв рослин, придатних для поширення в УкраТш у 2011 р. (соя). / Охорона прав на сорти рос-
327-336.4 ^ '