CC BY
13ринок СОРТ1В
Безручко О.1.,
кандидат сльськогосподарських наук,
Колесн1ченко О.В.
Укранський нститут експертизи сорлв рослин Лазоренко Т.М.
Укранська лабораторiя якостi та безпеки продукци АПК
УДК 63:631.52:631.526.3:633.34(477)
Яотовненш ринку сортв:
соя культурна {фусте тщ. ((.)
МетИ)
Показано напрями використання щнно1 блковоI культури со1, темпи росту и виробництва у свт за останн1 роки, можливсть / необх'днсть зробити цю культуру в нашш держав1 стра-тег1чною, а також шляхи та перспективи формування сортових ресурсе со1 Дана повна характеристика нових сорт1в о внесених до Державного реестру сорт1в рослин, придатних для поширення в Украш1 у 2013 роц1
Ключовi слова:
соя культурна, сорти соТ, сортс^ ресурси соТ, щентифкацмний опис, господарчi ознаки соТ,
потенцмы споживачi соТ.
Вступ. Соя культурна поадае одне з головних мкць серед б1лково-ол1йних культур св1ту та мае широкий спектр застосу-вання (харчовий, кормовий, тех-н1чний, медичний). Зважаючи на все це, соя визначена орга-н1зац1ею ЮНЕСКО як стратепчна харчова культура.
Вона незр1внянна за темпами росту виробництва. Завдя-ки багатому та р1зноман1тному х1м1чному складов!. За останн1 60 роюв виробництво |Т в свт зросло майже у 9 раз1в, тод1 як пшениц1 - 4,6 раза, кукурудзи -4,3, рису - 3,4 I ячменю - в 4,2 раза [1, 2].
За господарчою характеристикою соя належить до най-цныших I р1дюсних за х1м1чним складом рослин. В ТТ нас1нн1 м1ститься: 38-42% бшка, 18-23 жиру, 25-30 вуглевод1в, зокре-ма розчинних цукр1в - 9-12 маси наання, крохмалю - 3-9 кл1тковини - 3-7 близько 2% фосфатид1в, 4-7 неорган1чних речовин (кал1й, фосфор, с1рка, кальц1й, зал1зо), мкроелемен-т1в (м1дь, марганець, бор, цинк, алюмшм, бар1й, хром, кобальт, стронц1й), фермент1в (уреаза, л1поксидаза, лтаза, протеаза, катепс1н, пероксидаза, каталаза,
нвертаза, редуктаза, аскорбша-за та ¡н.) та в1там1н (В - каротин-пров1там1н А, т1ам1н (В1), рибоф-лав1н (В2), аскорб1нова кислота (С), альфа-токоферон - джере-ло в1там1ну Е, ф1лох1нон (К), бю-тин, тридоксин, фол1ева, пен-татенова, нкотинова кислоти (РР), 1нокозитол, хол1н, ыацин, в1там1н Д).
Соя - перспективна ол1йна культура. Вона задовольняе най-насущн1ш1 потреби людства у продовольств1 (ол1я, шрот, бо-рошно, крупа, соевий бтковий концентрат, складов! до хл1бо-продукт1в I м'ясних вироб1в) та кормовиробництв1 (тваринни-цтво, птах1вництво, свинарство, молочне скотарство).
Походження та поширення. Походить соя з краТн Швденно-СхщноТ Азп (Китай, 1нд1я, Япон1я). У КитаТ в1дома з 6 тисячол1ття до н. е. В £вроп1 ТТ вирощують з юнця Х1Х стол1ття. У Росп сою здавна вирощують переселенц1 на Далекому Сход1, в европей-сьюй частин1 - з 70-тих роюв Х1Х стол1ття.
У св1товому землеробств1 пло-щ1 пос1ву становлять понад 50 млн га. Найб1льш1 з них у США (понад 25 млн га) та КитаТ (до 10 млн га). Значн поавы площ1
займае соя в Японп, В'етнам1, 1н-донезп та Бразилп [3].
В УкраТы соя вирощуеться на незначних площах - 108 тис. га (2002 р.). У перспектив! площ1 поаву соТ в УкраТы мають зрос-ти до 0,5-0,7 млн га.
Середня св1това врожайысть нас1ння - 1,8 т/га. Урожайысть соТ в наш1й краТн у 2002 р. становила 1,22 т/га, у кращих господарствах вона сягала 2,0-2,5 т/га.
З агроном1чноТ точки зору соя також дуже ц1нна культура. Вона, являючись фксатором азоту з пов1тря, збагачуе фунт азотом, покращуе його структуру, е важливим попередником для озимих I ярих зернових культур, картопл1, кукурудзи тощо [2].
У краТнах Сходу, а зараз уже I в нашм краТы, соя мае велике значення як харчова культура. Протягом уаеТ ¡сторп людства зм1нювались напрями використання соТ. Зараз видшяють основы чотири напрями використання:
- удосконалення промисловоI переробки соI (соевий шрот, повножирова ол1я);
- використання соевого б'лка у тваринництв1 (комбкорми та шроти для в1дгод1вл1 птиц1, свиней, великоТ рогатоТ худо-
РИНОК СОРТ1В
Поповнення ринку copTÍB: соя культурна (Glycine max. (L.) Merrill.)
би, овець i KÍ3, кролiв, хутря-них 3BipiB i риби);
- перероблення та вживання соевого харчового блка (зерно, недозрше зерно; coeBi олiя, борошно, крупа, кава, проростки, соус, молоко, вершки, окара, сир «То-фу», м'ясо);
- застосування в медицин (народна, офщмна) [1, 2].
Отже, соя - культура, на яку в нашм кратн наразi звертають увагу та ставляться до нет як до однот з найбшьш економiчно вигiдних культур.
Мета дослщжень - проана-лiзувати Технiчну анкету та ре-зультати польових досшджень сортiв-кандидатiв сот культурнот, наданих Заявником, визначити подiбнi сорти та порiвняти опис сорту-кандидата з описами вах зaгaльновiдомих сортiв, якi зна-ходяться в Баз^ звертаючи увагу, в першу чергу, на ознаки, що ви-значають вiдмiннiсть. За умови, якщо сорт-кандидат чiтко вщ-рiзняeться вiд зaгaльновiдомих сортiв, то за результатами ана-лiтичних дослiджень тдготувати позитивне рiшення щодо його в^повщност [4].
Об'ект та мiсце проведення дослщжень. Соя культурна, або щетиниста (2n -38, 40) - одно-рiчнa трав'яниста рослина, зовы подiбнa на квасолю, нале-жить до роду, який за даними F.J. Herman (1962) подшяеть-ся на три тдроди (subgenus) Leptocyamus, Glycine i Soja. За свщченнями П.М. Жуковського, рiд соя Glycine об'еднуе 10 видiв. В СНД культивують лише вид сот культурнот або щетинистот (Glycine max. (L) Merr.), яка e важ-ливою сiльськогосподaрською культурою [5].
Експертизу на ВОС та ПСП проводять за умов, що забез-печують нормальний розвиток рослин, як правило, в одному мкц протягом щонайменше
двох poKÍB. За потреби, експертизу продовжують третiй piK.
Дослiдження щодо визначен-ня eidMiHHoemi, однор1дност1 та стаб'льност'1 copmie col культурноl (ВОС), рекомендованих Експертною радою УкраТнського iнституту експертизи сор^в рослин за результатами квал^ка-цiйноТ' експертизи для внесення до Реестру сор^в, придатних для поширення в Укра'ы, проводи-лися на досшдному полi Бшо-церювськоТ' держсортостанцп [6].
Польовi дослiдження при-датностi сортiв для поширення в УкраТы (ПСП) здiйснювалися Закладами експертизи зпдно з Т'хньою спецiалiзацiею. 1хым завданням було спостереження та опис визначених для со''' культурно'' показниюв вiдповiдно графiка та вимог до Методики ПСП досшджувано''' культури [7], затверджених в трьох ^матич-них зонах (Степ, Лкостеп, Полк-ся) на наступних 16-ти закладах експертизи, в тому числк
- Степ (С) - фкшя У1ЕСР Ды-пропетровський ОДЦЕСР; Кiлiйська, Долинська, Костян-тинiвська та Первомайська лабораторп (5 закладiв);
- Л'состеп (Л) - Вовчанська, Кельменецька та Черкаська лабораторп; фшп У1ЕСР Bi-нницький, Полтавський, Сумський i Хмельницький ОДЦЕСР (7 затеяв);
- Пол'сся (П) - фшп У1ЕСР Волин-ський i Львiвський ОДЦЕСР; Андрушiвська та Городенюв-ська лабораторiТ' (4 заклади). Формування сортових ре-
cypciB сшьськогосподарських культур, зокрема i со'' культурно'', в Укра'ы здмснюеться вщповщ-но до Методик проведення експертизи на вщмнысть, одно-рiднiсть i стабшьысть (ВОС) [6] та придатност сортiв для поширення (ПСП) [7] в процес державно' науково-техычно''' екс-
пертизи УкраТнським нститутом експертизи сортiв рослин.
Методика ВОС-тесту сот культурнот зазнавала змн. Так, до Методики сот культурнот (ВОС) 2003 р. [8] внесен правки у 2009 р., а в
2011 р. вона була адаптована до докумен^в UPOV.
В адаптоваый Методик ви-користано документи UPOV TG/80/6 (1998), ^/80/1 (2006). Добiр сортiв-еталонiв зроблено авторами Методики 2003 р.: Тка-чик С.О., канд. с.-г. наук, У1ЕСР; Михайлов В.Г., док. с.-г. наук, 13 НААН, 2003 [6]. Слушн доповне-ння та правки внесено Безручко О.1., канд. с.-г. наук, У1ЕСР.
Новм, адаптованiй до доку-ментiв UPOV, Методицi [6], на-дано чинностi в 2012 р. (наказ ДержавноТ служби вiд 10 кв^ня
2012 р. за № 1464). В адаптова-нiй Методик передбачено опис 20 морфологiчних ознак, з яких 2 - яюсы (QL), 9 - кiлькiснi ^^ та 9 - псевдоякiснi (PQ).
Новою Методикою передбачено, що:
- експертиза мае тривати два незалежн цикли (вегетацмы перiоди), за необхщност до-слiдження продовжують на третм рiк;
- експертизу проводять у одному мкцк Якщо ознаки сорту не можна обстежити у визна-ченому мкц^ сорт тдлягае експертизi у додатковому;
- експертизу виконують за умов, що забезпечують задовiльний рiст i розвиток рослин та до-статне виявлення характер-них ознак сорту. Оптимальну стад^ розвитку рослин для оцнки кожнот ознаки вказа-но цифрами у друпй колонцi Таблицi ознак i описано у пояснены до нет;
- розмiр дшянок планують та-кий, щоб вилучення рослин або 'т'хых частин для вимiрю-вань i пiдрахункiв не шкодило б обстеженням, як тривають
Поповнення ринку copTiB: соя культурна (Glycine max. (L.) Merrill.)
Роки
Рис. 1. Динамка реестрацм сорлв соУ культурно'' (Державний реестр сорлв рослин придатних для поширення в УкраYнi у 2013 роц (станом на 24.04.2013), шт.
до юнця циклу вирощування. Для експертизи на вщмннкть сорти групують за найвщ-мiннiшими морфологiчними ознаками кожного сорту, яю, як вщомо з практики, не варiюють або дуже слабко вар^ють у межах сорту. Ц ознаки можуть бути викорис-танi окремо або у комбна^ях з iншими. Для групування сор^в соТ культурно!' рекомендовано таю ознаки:
- Рослина: забарвлення опу-шення головного стебла (в се-реднiй третинi) (ознака 5);
- КвЬка: забарвлення (ознака 11);
- Наання: забарвлення рубчика (ознака 17);
- Рослина: час достигання (ознака 20) [6].
Виклад основного матер1а-
лу. Державне сортовипробуван-ня фунтуеться на експеримен-тальних оцнках морфологiчних, бiологiчних i цшних господар-ських ознаках сортiв рослин, визначення Т'хньоТ' придатностi для використання з дотриман-ням екологiчних, технолопчних принципiв та прийнятих Методик дослщжень [6, 7].
Державний реестр сор™ рос-лин придатних для поширення в УкраТы на 2013 рк, за перiод 1981-2012 рр. (22 роки) мае в перелку 130 сор™ со!' культур-
но'' (рис. 1). При цьому основна юльюсть сор™ у Державному реестрi 2013 р. - це сорти селек-цп 1997-2012 рр. (122 сорти, що складае 94,8%) [9].
Всього група олмних i пря-дивних культур в нашм державi нараховуе 20: соняшник одно-рiчний, соя культурна, рiпаки (озимий та ярий), льон (кудряш i довгунець), рижiй посiвний, гiрчиця (сарептська, бша, чор-на та озима), рицина звичайна, мак снотворний, арахк тдзем-ний, кунжут iндiйський, суртиця (озима та яра), коноплi поавы, бавовник звичайний i смика-вець к™ний.
У 2013 р. група олмних i пря-дивних культур нараховувала 842 сорти, зокрема со' - 130 сор™ (15,4%). Це друге мкце пкля соняшнику, юльюсть сор™ якого в Державному реестрi -451 (53,6%).
Що стосуеться шших олмних i прядивних культур, то розпо-дiл 'хньо''' кiлькостi наступний: ртак озимий - 123 сорти та ри пак ярий - 48 сор™ (вщповщно 14,6%, i 5,7%); льон-кудряш - 15 та льон-довгунець - 12 сор™ (вщповщно 1,8 i 1,4%), гiрчиця сарептська (яра) - 11 та гiрчиця бша - 10 сортiв (вiдповiдно 1,3 та 1,2%).
Сор™ Ыших культур цiеТ' гру-пи, кiлькiсть яких в Реестрi ста-
новить менше 10, дорiвнюе 42, а саме: по 7 сор™ риж^ поавно-го та конопель поавних, 6 сортiв маку снотворного, 5 сор™ кунжуту Ыдмського, по чотири сорти рицини звичайно''' та прчиц сарептсько''' озимо'', по два сорти бавовнику звичайного, сми-кавцю 'стивного (чуфа), сурiпицi звичайно'' яро'', по одному сорту арахку пiдземного, прчиц чор-но''' та сурiпицi звичайно'' озимо'''.
Тобто, питома вага сор™ н-ших груп олiйних i прядивних культур, кiлькiсть яких в Реестрi 2013 р. менше 10, становить 5,0% (рис. 2).
Кшьюсть сортiв со'' культурно'' до 2000 р. включно у Державному реестрi сортiв рослин, придатних для поширення в Укра'ы, нараховували 19 (14,6%). Решта -111 сор™ (85,4%), внесен до Реестру, починаючи з 2001 р. При цьому в Реестрi налiчуеться 93 сорти (71,5%) в^чизняно' селек-цп, 19 - ноземно''' (14,6%); решта 18 сор™ (13,9%) - сумкно''' се-лекцп, виведенi у спiвдружностi з шоземними селекцiонерами, у тому числi: 4 сорти в^чизняно-iноземного походження, а 14 -ноземно-в^чизняного (рис. 3). З ноземних заявникiв найбть-шу юльюсть сор™ со' культурно'' зарееструвала Сербiя (4 сорти одноосiбно та 14 сор™ у снв-дружност з Укра'ною).
За тривалiстю вегетацмного перiоду сорти со' розподiленi на чотири групи:
- скоростигл1 (скс): Адамос, Александрит, Анастаая, Аннушка, Антрацит, Бшявка, Вшьшанка, Ворскла, Галi (уль-трараннм), £лена, Знахiдка, Княжна, Ксеня, Лариса, Легенда, Либ^ь, Меркур, ОАС Валлас, ОАС Чемпюн, Танаiс, Терек, Устя, Фаворит, Фея, Фортуна, Хорол, Хуторяночка (27 сор™);
- ранньостигл1 (рс): Алмаз, Аметист, Анжелка, Антарес,
Поповнення ринку copTiB: соя культурна (Glycine max. (L.) Merrill.)
IСоняшник I Соя
Ртак озимий I Ртакярий Льон кудряш Льон довгунець Прчиця сарептська (яра) Прчиця б1ла 1нин
Рис. 2. Частка со'Г культурно!' в rpyni олiйних i прядивних, %.
Аполон, Бтосыжка, Бояна, Говерла, Десна, Дiона, Донька, ЕС Ментор, КиВш, КиТвська 98, Коннор, Кубань, Лара, Луна, Мальвiна, Медея, Мерлш, Монадо, Марiя, ПВС 008, По-дяка, ПротеТнка, Романтика, Святкова, Седмща, Смолянка, Спонсор, Срiбна Рута, Сузiр'я, Фаетон, Хортиця, Черемош, Ювiлейна, Юг 30 (38 сорт'в); середньоранн1 (ср): Аркадiя одеська, Артемща, Берегиня, Богемiанс, Валюта, Василь-кiвська, Вежа, Верая, Витязь 50, Вiлaнa, Георгiна, Горлиця, Даная, Данко, Деймос, Дельта, Ельдорадо, Ентерпрайс, Золотиста, 1ванка, 1зумрудна, КиТвська 27, Корсар, Крктша, Ме-дiсон, Оксана, Омега вшниць-ка, Орiaнa, Особлива, Офелiя, Подтьська 416, Поема, При-карпатська 96, Равнща, Скеля, Смуглянка, Сонячна, Спринт, Стратепя, Сяйво, Тaврiя, Фарватер, Черывецька 9, Шарм, Юг 40, Ятрань (46 сор^в); середньостигл'1 (сс): Агат, Анатолпвка, Антошка, Витязь 50, Вшничанка, Вiннi, Галина, 1рина, КолбЬ КСБ 938, Маша, Мельпомена, Морaвiя, Одеська 150А, Подiльськa 1, Подо-
Вггчизняы 1ноземы Вггчизняы + ¡ноземы 1ноземы + вггчизняы
Рис. 3. Розподт сорт1в со'Г за походженням, %.
лянка, Полтава, Срiбнa, Феми да (19 сортiв).
При цьому найменше сор-тiв середньостиглих (19 сор^в, 14,6%), а найбтьше середньо-рaннiх (46 сортiв, 35,4%). К1ль-кiсть ранньостиглих i скорости-глих сортiв соТ вiдповiдно дорiв-нюе 38 i 27, що становить вщпо-вiдно 29,2 та 20,8% (рис 4).
Найбтьшу юльюсть сортiв соТ культурноТ у Державному рее-стрi 2013 року зареестровано Заявниками за такими роками: 2010 р. - 19 сор^в, 2011 - 15, 2008 - 12, 2007 - 11, 2005 - 9, 2001 - 8, 2009 р. - 7 сор^в; по 6 сор^в зареестровано в 2003, 2004 та 2013 рр. (всього 99 сор-^в, що становить 76,2% вщ за-гальноТ юлькост сор^в).
По 5 i менше сортiв за роками зареестровано Заявниками ре-
50
40
Скоростигж (скс) Ранньостштн (рс) Середньораны (ср) Середньостигл1 (сс)
Рис. 4. Розпод1л сорлв со'Г за пер1одом достигання, %.
шти сортiв соТ: по одному сорту -6 роюв (1981, 1986, 1987, 1992, 1995 та 1996 рр.); два сорти - 3 роки (1990, 1997 та 1999 рр.); три сорти - 2 роки (2000 та 2002 рр.), чотири сорти - 2 роки (1998 та 2012 рр.), 5 сор^в - 1 рк (2006 р.), що вщповщно становить 31 сорт або 23,8%.
Сою культурну вирощують у вах трьох зонах УкраТни (рис. 5): Степ (С), Лiсостеп (Л) та Полкся (П).
Розподт сор^в соТ щодо зон вирощування наступний (рис. 5): - СЛП: Адамос, Александрит, Анастаая, Аннушка, Антарес, Аполон, Бояна, Васильювська, Горлиця, Десна, £лена, ЕС Ментор, Ельдорадо, Знахщка, Золотиста, Княжна, КрктЫа, Ксеня, Коннор, Корсар, Кубань, Лара, Лариса, Легенда,
CL О
U
J3 5
30
20
10
СЛП СЛ СП лп с л
Зони
Рис. 5. Розподт сорлв со'Г за зонами вирощування, шт.
Поповнення ринку copTiB: соя культурна (Glycine max. (L.) Merrill.)
Либщь, Луна, Меркур, ОАС Валлас, ОАС Чемпюн, ПВС 008, Проте'нка, Равнща, Свят-кова, Седмща, Смуглянка, Спонсор, Стратегiя, Сузiр'я, Терек, Фаворит, Фаетон, Фея, Фортуна, Хорол, Хортиця, Ху-торяночка, Черемош, Ювшей-на, Юг 30, Ятрань (50 сор™);
- СЛ: Агат; Алмаз, Аметист, Бто-сыжка, Вiлана, Вны, Ворскла, Говерла, Даная, Донька, КСБ 938, Медея, Моравiя, Мрiя, Одеська 150А, Подшьська 1, Полтава, Романтика, Сонячна, Спринт, Срiбна, Срiбна Рута, Таврiя, Фемiда, Чернiвецька 9 (25 сор™);
- СП: Мальвiна, Медкон (2 сор-ти);
- ЛП: Анжелка, Верая, Вшьшан-ка, Вiнничaнкa, Дюна, Ки'вська 27, Ки'вська 98, Маша, Особлива, Смолянка (10 сор™);
- С: Анатолпвна, Антошка, Антрацит, Аркaдiя одеська, Артемiдa, Берегиня, Бшявка, Богемiaнс, Валюта, Вежа, Витязь 50, Галина, Гал^ Георгiнa, Данко, Деймос, 1зумрудна, 1на, 1рина, Оксана, Орiaнa, Офелiя, Подяка, Прикарпатська 96, Сяйво, Юг 40 (26 сор™);
- Л: Дельта, Ентерпрайс, 1ванка, КиВн, Колбi, Мельпомена, Мерлiн, Монада, Омега вн-ницька, Подiльськa 416, Поема, Скеля, Фарватер, Шарм (14 сор™);
- П: Подолянка, Тана'с, Устя (3 сорти).
Отже, придатними для вах зон вирощування сортами, з уах сортiв со' культурно' 2013 року реестрацм, тобто, сортами урожайнкть яких вище на-цiонaльних стaндaртiв по всiх трьох зонах вирощування Укра-'ни (Степ, Лкостеп, Полiсся), наявними е 50 сор™ (38,5%); 26 сортiв (20%) рекомендовано вирощувати у Степу; Степу та Лкостепу - 25 сор™ (19,5%), 14 сорлв - у Лкостепу (10,8%),
Лiсостепу та Полка - 10 (7,8%), 3 сорти (2,3%) - у Полка, а для зон Степу i Полкся рекомендовано лише 2 сорти, що стано-вить 1,5% в^д загально'' юлькост зареестрованих сор™.
HoBi сорти coï культурно!' Державного реестру 2013 р.
Сорт - важливий зааб у тд-вищенн продуктивностi аль-ськогосподарських культур. За рахунок сор™ рослин з новими властивостями можна значно компенсувати негативний вплив на очкуваний урожай фунтово-1ктматичних умов вирощування, використання недосконало'' технiки, дефiциту мнеральних добрив i засобiв захисту рослин тощо.
Вирiшенням проблеми нау-ково' основи формування та збереження сортових ресурав со'' культурно' наша держава виршуе в особi Державно' ве-теринарно' та фiтосанiтарноï служби разом з Укра'нським iнститутом експертизи сор™ рослин.
За результатами державного сортовипробування до Державного реестру сор™ рослин при-датних для поширення в Укра'н у 2013 роц внесено шкть сор™ со'' культурно', з них: два сорти -в^чизняного походження, один -поземного, а три - сумкного (Сербiя, Укра'на).
Адамос. Заявники: Бшявська Людмила Григорiвна, Фермер-ське господарство «Грига». Зони поширення: Степ, Лкостеп, Полкся.
дентиф'кацшний опис. Ппо-котиль на час появи приморди альних листочюв у рослин сорту з наявним анто^ановим забарв-ленням.
Рослини сорту з середым часом початку i цвтння, i дости-гання, i наявним опадання листя пкля достигання.
На перюд середини достигання бобiв: рослини промiжно-
го типу росту з натвстиснутою формою куща мають висоту вщ середньо'' до високо'' з наявним опушенням арого забарвлення та вщсутым або дуже слабким завиванням стебла; стебло -тонке з вщсутньою фасщацкю та середньою юлькктю вузлiв.
Листок пiд час повного цвтння помiрно зеленого кольору зi слабкою пухирчaстiстю; серед-нм листочок на цей час - серед-нього розмiру, овально'' форми iз заокругленою формою вер-хiвки.
Квiткa - фiолетового кольору. Бiб - свiтло-коричневого кольору, мае слабко-зкнуту форму, середнi розмiри довжини i ши-рини.
Нaсiнинa на час повно' сти-глостi - овально'-видовжено''' форми з основним жовтим за-барвленням оболонки та св^ло-коричневим рубчика. Рубчик ли нiйноТ форми з наявними вiчком на ньому та малюнком (смужка-ми) навколо нього.
Маса 1000 зерен - середня (131-190 г).
Господарч1 показники. Сорт скоростиглий та високопро-дуктивний (8 бaлiв) iз середнiм умiстом олп (сл). Середня вро-жaйнiсть за роки випробування (2010-2012 рр.) у зонах вирощування становила: Степ - 1,99 т/га, Лкостеп - 2,33, Полкся -1,97 т/га. Вмкт олп досягав вщ-повщно: 21,3%, 22,2 та 21,9%, а вмкт бшка - 39,6%, 39,4 i 38,6%.
Рослини сорту мають висоту 60,3-74,0 см iз висотою прикри плення нижнього бобу у межах 9,2-12,0 см. Маса 1000 наанин -165,7-178,8 г.
Сорт високостмкий до хвороб (пероноспороз, аскохтоз, бакте-рюз, септорюз та фузaрiоз) - по 9 бaлiв, вилягання (7,5-8,7 бала), осипання (8,2-9,0 бaлiв) та засухи (7,5-8,7 бала).
Александрит. Заявники: Би лявська Людмила Григорiвнa,
РИНОК СОРТ1В
Поповнення ринку сортю: соя культурна (Glycine max. (L.) Merrill.)
Фермерське господарство «Грига». Зони поширення: Степ, Лко-степ, Полкся.
1дентиф'кацшний опис. Ппо-котиль у рослин сорту на час появи приморд1альних листоч-юв 1з наявним антоц1ановим за-барвленням.
Рослини сорту з середым часом початку I цвтння, I дости-гання, I наявним опаданням лис-тя пкля достигання.
На пер1од середини достигання боб1в: рослини пром1жно-го типу росту з натвстиснутою формою куща мають середню висоту з наявним опушенням арого забарвлення та слабким завиванням стебла; стебло се-редньоТ товщини з вщсутньою фасц1ац1ею та середньою юльюстю вузл1в.
Листок п1д час повного цв1-т1ння пом1рно зеленого кольо-ру з1 слабкою пухирчастктю; середнм листочок на цей час -середнього розм1ру, широко-яйцевидноТ форми 1з заокругле-ною формою верх1вки.
Кв1тка - ф1олетового кольору. Б1б - св1тлого (п1сочного) кольору, мае слабко-з1гнуту форму, середню довжину, вузький.
Насшина на час повноТ сти-глост1 - овальноТ форми з осно-вним жовтим забарвленням оболонки та св1тло-коричневим рубчика. Рубчик л1н1йноТ форми з наявним в1чком на ньому та в1дсутн1м малюнком (смужками) навколо нього.
Маса 1000 зерен - середня (131-190 г).
Господарч1 показники. Сорт скоростиглий та високопро-дуктивний (8 бал1в) 1з середым ум1стом олп. Середня врожай-нкть за роки випробування (2010-2012 рр.) у зонах виро-щування становила: Степ - 1,99 т/га, Лкостеп - 2,24, Полкся -1,94 т/га. Вм1ст олИ досягав в1д-пов1дно: 19,3%, 20,2 та 18,8%, а вм1ст б1лка - 39,5%, 39,1 I 39,0%.
Рослини сорту мають висоту 65,5-72,7 см 1з висотою прикр1-плення нижнього бобу у межах 10,1-12,0 см. Маса 1000 насшин -151,0-72,1 г.
Сорт високостмкий до хвороб (пероноспороз, аскох1тоз, бакте-р1оз, септор1оз та фузарюз) - по 9 бал1в, вилягання (7,5-8,6 бала), осипання (8,6-8,7 бал1в) та засухи (7,6-8,8 бала).
ЕС Ментор. Заявник: £вралк Семанс. Зони поширення: Степ, Лкостеп, Полкся.
1дентиф'кацшний опис. Ппо-котиль на час появи приморд1а-льних листочюв у рослин сорту з наявним антоц1ановим забарвленням.
Рослини сорту з середньо-ранн1м часом початку I цвтння, I достигання, I наявним опаданням листя пкля достигання.
На перюд середини достигання боб1в: рослини пром1жно-го типу росту з натвстиснутою формою куща мають висоту в1д середньоТ до високоТ з наявним опушенням арого забарвлення та в1дсутн1м або дуже слабким завиванням стебла; стебло -тонке з вщсутньою фасц1ацкю та середньою юльюстю вузл1в.
Листок п1д час повного цв1-т1ння св1тлозеленого кольору з1 слабкою пухирчастктю; серед-н1й листочок на цей час - середнього розм1ру, клиновидноТ форми 1з заокругленою формою верх1вки.
Кв1тка - фюлетового кольору. Б1б - св1тлого (пкочного) кольору, мае слабко-з1гнуту форму, короткий I вузький.
Насшина на час повноТ сти-глост - округло-випуклоТ форми з основним жовтим забарвленням I оболонки, I рубчика. Рубчик л1н1йноТ форми з в1д-сутшми I в1чком на ньому, I малюнком (смужками) навколо нього.
Насшня за масою 1000 зерен -др1бне (менше 130 г).
Господарч1 показники. Сорт ранньостиглий та високопро-дуктивний (9 балiв) i3 середым умктом олп. Середня врожай-нкть за роки випробування (2010-2012 рр.) у зонах виро-щування становила: Степ - 1,97 т/га, Лкостеп - 2,25 Полкся -2,49 т/га. Вмкт олп сягав вщ-повiдно: 19,7%, 20,5 та 20,0%, а вмкт бшка - 40,7%, 40,4 i 39,6%.
Рослини сорту мають висоту 68,7-77,3 см з висотою прикри плення нижнього бобу у межах 12,2-16,5 см. Маса 1000 насшин -148,4-200,1 г.
Сорт високостмкий до хвороб (пероноспороз, аскохтоз, бакте-рюз, септорiоз та фузарiоз) - по 9 балiв, вилягання (8,6-9,0 бала), осипання (8,6-9,0 бала) та засухи (7,8-9,0 бала).
Крктша. Заявник: 1нститут польовництва та овочiвництва, м. Новi Сад (Сербiя), 1П «НС СЕМЕ-УКРА1НА». Зони поширення: Степ, Лкостеп, Полкся.
дентиф'кацшний опис. Ппо-котиль на час появи примор-дiальних листочкiв у рослин сорту з наявним антощановим забарвленням.
Рослини сорту з дуже раным часом початку i цвiтiння, i достигання, i наявним опаданням листя пкля достигання.
На перюд середини достигання бобiв: рослини шдетер-мшантного типу росту з натв-стиснутою формою куща, мають висоту вiд середньоТ до високоТ з наявним опушенням жовто-коричневого забарвлення та слабким завиванням стебла; стебло - тонке з вщсутньою фас-^ацкю та середньою юльюстю вузлiв.
Листок тд час повного цвтн-ня помiрно-зеленого кольору зi слабкою пухирчастiстю; серед-нiй листочок на цей час - середнього розмiру, клиновидноТ форми iз заокругленою формою верхiвки.
Поповнення ринку copTiB: соя культурна (Glycine max. (L.) Merrill.)
Кв^ка - фюлетового кольору. Бiб - свiтло-коричневого кольору, мае слабко-зкнуту форму, короткий та вузький.
Наанина на час повно'' сти-глостi - округло-випукло'' фор-ми з основним жовтим забарв-ленням i оболонки, i рубчика. Рубчик лнмно'' форми з вщсут-ым вiчком на ньому та наявним малюнком (смужками) навколо нього.
Наання за масою 1000 зерен -середне (131-190 г).
Господарч1 показники. Сорт середньораный, високопро-дуктивний (9 балiв) iз середнiм умiстом олп. Середня врожай-нiсть за роки випробування (2010-2012 рр.) у зонах вирощування становила: Степ - 1,89 т/га, Лкостеп - 2,37, Полкся - 2,28 т/га. Вмкт олп досягав вщповщно: 22,4%, 20,7 та 20,9%, а вмкт бш-ка - 39,1%, 39,0 i 38,3%.
Рослини сорту мають висоту 91,9-105,2 см з висотою прикри плення нижнього бобу у межах 15,5-19,7 см. Маса 1000 наанин -134,5-160,3 г.
Сорт високостмкий до хвороб (пероноспороз, аскохтоз, бакте-рюз, септорюз та фузарюз) - по 9 бала, вилягання (7,2-8,8 бала), осипання (8,8-9,0 бала) та засухи (7,6-8,6 бала).
Фаворит. Заявник: 1нститут польовництва та овочiвництва, м. Новi Сад (Сербiя), 1П «НС СЕМЕ-УКРАНА». Зони поширення: Степ, Лкостеп, Полкся.
дентиф'кацшний опис. Ппо-котиль на час появи примор-дiальних листочюв у рослин сорту з наявним антощановим забарвленням.
Рослини сорту з дуже раным часом початку i цвтння, i до-стигання, i наявним опаданням листя пкля достигання.
На перюд середини достигання бобiв: рослини ндетер-мiнантного типу росту з наыв-стиснутою формою куща, мають
висоту вiд середньо'' до високо'' з наявним опушенням жовто-коричневого забарвлення та вщсутым або дуже слабким за-виванням стебла; стебло - середньо'' товщини з вiдсутньою фасщацкю та середньою юль-кiстю вузлiв.
Листок пiд час повного цвтння помiрно-зеленого кольору зi слабкою пухирчастiстю; серед-нiй листочок на цей час - малого розмiру, клиновидно' форми та загостреною формою верхiв-ки.
Квiтка - фюлетового кольору. Бiб - свiтлого (пкочного) кольору, мае слабко-зiгнуту форму та середы параметри i довжини, i ширини.
Наанина на час повно'' стиглос-т - округло-випукло'' форми з основним жовтим забарвленням оболонки та темно-коричневим забарвленням рубчика. Рубчик лнмно'' форми з наявними ви чком на ньому та малюнком (смужками) навколо нього.
Наання за масою 1000 зерен -середне (131-190 г).
Господарч1 показники. Сорт скоростиглий та високопро-дуктивний (9 балiв), iз середым вмктом олп. Середня врожай-нкть за роки випробування (2010-2012 рр.) у зонах вирощування становила: Степ - 1,99 т/га, Лкостеп - 2,31 Полкся - 2,40 т/га. Вмкт олп досягав вщповщно: 20,1%, 21,0 та 20,6%, а вмкт бш-ка - 41,3%, 40,6 i 40,0%.
Рослини сорту мають висоту 76,6-89,2 см з висотою прикри плення нижнього бобу у межах 11,2-14,6 см. Маса 1000 наанин -143,6-177,1 г.
Сорт високостмкий до хвороб (пероноспороз, аскохтоз, бакте-рюз, септорюз та фузарюз) - по 9,0 балiв, вилягання (8,7-9,0 ба-лiв), осипання (8,2-8,8 бала) та засухи (7,2-8,8 бала).
Хортиця. Заявник: 1нститут польовництва та овочiвництва,
м. Новi Сад (Сербiя), 1П «НС СЕМЕ-УКРАША». Зони поширення: Степ, Лкостеп, Полкся.
дентиф'кацшний опис. Ппо-котиль на час появи примор-дiальних листочюв у рослин сорту з наявним анто^ановим забарвленням.
Рослини сорту з вщ дуже ран-нього до раннього часу початку i цвтння, i достигання, i наявним опадання листя пкля достигання.
На перюд середини достигання бобiв: рослини ндетерми нантного типу росту зi стиснутою формою куща мають висоту вщ середньо'' до високо'' з наявним опушенням жовто-коричневого забарвлення та вщсутым або дуже слабким завиванням стебла; стебло - тонке з в^сутньою фасщацкю та середньою юлькктю вузлiв.
Листок тд час повного цви лння помiрно-зеленого кольору з в^сутньою або дуже слабкою пухирчастктю; серед-ый листочок на цей час - се-реднього розмiру, клиновидно'' форми iз загостреною формою верхiвки.
Квiтка - фiолетового кольору. Бiб - свiтлого (пiсочного) кольору, мае слабко-зкнуту форму, середнiй за довжиною та вузь-кий за шириною.
Наанина на час повно'' сти-глостi - округло-випукло'' форми з основним жовтим забарвленням i оболонки, i рубчика. Рубчик лнмно'' форми з в^сутыми вiчком на ньому i малюнком (смужками) навколо нього.
Наання за маса 1000 зерен -середне (131-190 г).
Господарч1 показники. Сорт ранньостиглий та високопро-дуктивний (9 балiв) iз середым умктом олп. Середня врожай-нкть за роки випробування (2010-2012 рр.) у зонах вирощування становила: Степ -2,09 т/га, Лкостеп - 2,50, По-
Поповнення ринку сорнв: соя культурна (Glycine max. (L.) Merrill.)
лкся - 2,57 т/га. Вмкт олп досягав вiдповiдно: 20,6%, 20,8 та 20,4%, а вмкт бтка - 40,3 c%, 39,6 i 39,2 %.
Рослини сорту мають висоту 79,6-94,5 см iз висотою прикри плення нижнього бобу у межах 12,2-18,7 см. Маса 1000 наанин -144,5-172,9 г.
Сорт високостмкий до хвороб (пероноспороз, аскохтоз, бакте-рiоз, септорiоз та фузарiоз) - по 9 балiв, вилягання (8,6-8,9 бала), осипання (8,3-9,0 бала) та засухи (7,9-9,0 бала).
Висновок. Сорт - один 1з важ-ливих засоб1в тдвищення про-дуктивност1 сшьськогосподар-ських культур. Вдало п1д1бран1 господарством сорти (два-три) значно компенсують негатив-ний вплив на оч1куваний урожай фунтово-кл1матичних умов вирощування, використання недосконалоТ техн1ки, деф1цит м1неральних добрив I засоб1в захисту рослин тощо. Тому для кожного конкретного випадку вирощування сшьськогосподар-ських культур, в тому чист I соТ
культурно'', необхщно вiдiбрати сорти, якi б задовольняли спо-живача тими чи ншими вимо-гами.
Державний реестр сор^в рослин, придатних до поширення в УкраТы дае потенцмному спо-живачевi можливiсть вибору сор^в соТ для рiзних зон вирощування, орiентуючись на основы показники: урожайнiсть, час достигання; стмкост до вилягання, осипання, посухи та ура-ження хворобами.
ВИКОРИСТАНА ЛiTEPATУPA
1. Матушкин В.А. Соя - ценная пищевая культура / В.А. Матушкин, И.А. Панченко, Е.Н. Машкова, Л.И. Гарбуз. - Харьков, 2001, - 51 с.
2. Бабич А.О. Сучасне виробництво i використання соТ. - К.: Урожай, 1993. - С.: 8-25, 85-91, 292-353.
3. Каленська С.М. та н. Рослинництво / С.М. Кален-ська, О.Я Шевчук, М.Я Дмитришин: Соя. - К.: НАУ, 2005. - С. 206-211.
4. Керiвництво з проведення формально' експертизи докуменлв Заявки на сорт рослин i квалiфiкацiйноТ (техычноТ) експертизи сорпв рослин. - КиТв, 2007. -119 с.
5. Соя. Рослинництво. Лабораторно-практичн занят-тя / За ред. М.А. Бобро, С.П. Танчика, Д.М. Алтова. - К.: «Урожай» , 2001. - С. 107-110.
6. Методика проведення експертизи сорпв соТ куль-турноТ (Glycine max (L.) Merr.) на вщмнысть, одно-рщысть i стабтьысть, затверджена наказом Дер-жавноТ служби вщ 10 квiтня 2012 року за № 1464 i розмщеноТ на вебсайтi http://sops.gov.ua/uploads/ files/documents/Metodiki/45.pdf.
7. Методика квалiфiкацiйноТ (техычноТ) експертизи сорпв рослин з визначення показникiв придат-ностi до поширення в УкраТы (зерновi, круп'янi та зернобобовi види). Випуск другий. (Видання друге, виправлене i доповнене). - КиТв. - 2012. - С. 19-21, 23, 48, або Вебсайт http://sops.gov.ua/uploads/files/ documents/Metodiki/PSP/2.pdf.
8. Методика проведення експертизи державного сортовипробування сорпв рослин зернових, круп'яних та зернобобових культур (соя, ВОС-тест). Охорона прав нас сорти рослин / М-во аграрноТ полкики, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський шститут експертизи сорпв рослин. - Випуск другий. - К.: Алефа, 2003, частина 3. - С. 121-133, 212-217.
9. Державний реестр сорпв рослин придатних для поширення в УкраТы у 2013 роц (витяг): Стьсько-господарськ олмы та прядивы. Вебсайт http://vet. gov.ua/sites/default/files/ReestrEU-2013-07-09.pdf. С. 145-228.
