CC BY
11ЕКСПЕРТИЗА С0РТ1В РОСЛИН
Костенко Н.П., кандидат сль- УДК 631.524.526.32(477)
ськогосподарських наук Стадн1ченко О.А.
Укранський iнститут експертизи copTiB рослин
Значения сорт1в-еталошв для проведения квалфЬщшно! експертщи
Здшснено анал1з низки м1жнародних та нацюнальних нормативно-правових документ'^, як1 розкривають единий пдхд до науково-методичного проведення експертизи нових сорт1в рослин з визначенням критерив однор1дност1 / стаб1льност1. Дотримання единих методич-них тдход'в сприяе гармон1зованому опису сорт1в на мжнародному р1вн1 Розглянуто кри-тер'Идо сорт1в з еталонними ознаками стосовно положень мжнародних та нацюнальних нормативно-правових документ1в. Колекщя сорт1в з еталонними ознаками формуеться з колекци загальнов1домих сорт1в, що мають стабльн1 ознаки, прояв яких допомагае 1дентиф1-кувати у процеа морфолог1чного опису сорт-кандидат. Розкрито вимоги до формування та використання колекцш сорт1в з еталонними ознаками, а саме: наявнють зразка насння для п1дтримання й використання; офцшний опис; визначення марковано1 еталонно1 ознаки для сорту в1дпов1дного ботанчного таксона.
Ключовi слова:
колекщя сорлв-еталоыв, загальновщомий сорт, сорт-кандидат, морфолопчний опис ознаки, квалiфiкацiйна експертиза сорту, однорщысть, вщмнысть: щентифка^я, фенотип.
Постановка проблеми. Колекци загальновщомих сор^в рослин е матеpiальним та нте-лектуальним надбанням Укра-Тни, як використовуються у державнм науково-техычнм e^nep™3i сор^в рослин, селек-цмному процеа та формуванн нацюнальних сортових ресурав, а також забезпечуе стабкшза^ю й збшьшення обсяпв виробни-цтва продукцп рослинництва, як основу продовольчоТ безпеки держави.
Кoлекцiя з латинськоТ мови collection означае «збирання»: сукупысть будь-яких пpедметiв: рослин або тварин, як утворю-ють нерозривну едысть (колек-цiя фауни i флори - заповщник). Кoлекцiя загальнoвiдoмих сор^в - набip copтiв (описи сор^в, i в pазi потреби, живий рослинний матеpiал), вiдмiнних один вщ одного за фенотипом, сформо-ваний за певним принципом для експертизи на ВОС-тест, ви-ршення наукових, cелекцiйних та практичних завдань [1].
Вона формуеться ¡з сорт1в, як1 в1дпов1дають критер1ям: визнан1 иРОЧ мають описову характеристику в любому джерел1 в1д-критого або закритого друку, знаходяться в будь-якому пе-релку, що включае генетичн ресурси, колекци старих сорт1в тощо I забезпечують наявн1сть живого матер1алу. Загальнов1-дом1сть не обмежуеться нацю-нальними або географ1чними кордонами.
Колекц1я сорт1в-еталон1в (сорт1в з еталонними ознаками) формуеться 1з загальнов1домих сорт1в, як мають хоча б одну яскраво виражену щентифка-ц1йну ознаку чи ступ1нь ТТ про-яву I можуть виступати в якост1 еталона з1 ступеня прояву ц1еТ ознаки. Використовуеться ко-лекц1я при опис1 ¡дентифкацм-них ознак нових сорт1в рослин в державн1й експертиз1 [2].
Науков1 установи, заклади експертизи державно'' системи охорони прав на сорти рослин проводять комплекс польових
i лабораторних дослщжень з формування колекцм загально-вiдомих сортiв з подальшим ви-дiленням колекцiй спецiального призначення (колещя сортiв з еталонними ознаками, робоча, навчальна, ознакова та ЫшО. До колекцм сортiв-еталонiв вклю-чають сорти зi стабiльним сту-пенем виявлення ознак, яю е невщ'емною частиною методологи квалiфiкацiйноT експертизи для визначення критерив охо-роноздатност сортiв-кандидатiв. Аналiз ряду мiжнародних та ви тчизняних нормативно-правових документiв дае можливiсть на-уково використовувати методич-нi вимоги з видiлення, вивчення, формування, пщтримання та використання сор^в з еталонними ознаками й забезпечувати яюсне проведення квалiфiкацiйноT' експертизи пщ час визначення охо-роноздатностi.
Метою аналiтичних досли джень е вивчення основних вимог до сор^в з еталонними ознаками, адаптування мiж-
народних методик проведення експертизи сор^в рослин на ВОС-тест i вiдповiдно до мiж-народних розроблення нацю-нальних нормативно-правових докумен^в. Сорти з еталон-ними ознаками сприятимуть об'ективнм та доа^рнм оцш-цi ступенiв виявлення морфоло-гiчних ознак у польових умовах за проведення квалiфiкацiйноT експертизи сор^в-кандида^в ботанiчних таксонiв.
Об'ектом дослiджень е ^ен-тифiкацiйнi морфологiчнi озна-ки сор^в-еталоыв, якi вико-ристовуються у квалiфiкацiйнiй експертизi для визначення критерий вiдмiнностi, однорiдностi i стабшьносд з метою подаль-шот реестрацп сортiв та прав на них, використання мкцевих та складних регюнальних наборiв сортiв-еталонiв.
Методи дослiджень - по-льовi, лабораторнi, аналiтичнi, документальн узагальнення та реалiзацiя результатiв морфоло-гiчного опису з порiвняльного аналiзу iдентифiкацiйних ознак сорту.
Результати аналiтичних до-слiджень. Процес формування колекцiT загальновiдомих сор-тiв i видiлення сор^в-еталоыв потребуе вдосконалення меха-нiзму його методичного, зако-нодавчого, науково-технiчного, оргаызацмного, технолопчно-го, фiнансового та ншого забез-печення.
Використання сортiв з ета-лонними ознаками, якi включено до Таблиц ознак Методик проведення експертизи на ВОС нових сорлв ботанiчних таксо-нiв базуються вiдповiдно до по-ложень мiжнародних технiчних документiв UPOV: Мiжнародна конвенщя з охорони нових сор-^в рослин вiд 02 грудня 1961 р., переглянута в м. Женева 10 листопада 1972 р., 23 жовтня 1978 р., 19 березня 1991 р; TG/1/3 «За-
гальний вступ з експертизи на в^мшысть, однор^ысть i стабiльнiсть та розроблення гармоызованих описiв нових сор^в рослин»; TGP/3 «Загаль-новiдомi сорти»; TGP/4 «Склад та пiдтримання колекщй сор-лв»; TGP/5 «Досвiд i спiвпраця з проведення експертизи на ВОС»; TGP/7 «Розроблення методик»; TGP/7/3 «Розроблення керiвництв з експертизи»; TGP/9/1 «Загальнi процедури з визначення в^мшносл, офщм-на експертиза». З нацiональних документiв: положення «Про передачу зразюв генофонду з Нацюнального банку генетич-них ресурсiв рослин Укратни» та «Про реестрацiю колекщй зразкiв генофонду рослин у На-цiональному центрi генетичних ресурсiв рослин Укратни» далi Методики...[3-11].
За результатами моыторин-гу нормативно-правовоТ, методично!' та джерелознавчот бази морфологiчних опиав сортiв рослин iснуе колекцiя загально-вiдомих сортiв (живий насiнний або садивний матерiал у польових пол^онах робочот колекцп та неживий - описи морфоло-гiчних ознак). У документ TGP/4 [8] вказано, що колекцiя загаль-новiдомих сорлв не складаеться раз i назавжди, а потребуе без-перервного поновлення та пщ-тримання. Спочатку складають списки з перелiком загально-вщомих сортiв для визначення наявностi зразка та розповсю-дженостi сорту.
Спещалкт протягом трьох рокiв вивчае у польових i ла-бораторних умовах зiбрану ко-лекцiю загальновiдомих сорлв з даного виду рослин i видiляе сорти, що несуть хоча б одну еталонну градащю ^ентифка-цiйних ознак, зазначених в Ме-тодицi з експертизи сортiв рослин на вщмшысть, однорiднiсть та стабшьысть. Закладають до-
слiд по типу колекщйних дшя-нок в одному повторены. Тех-нологiя вирощування загально-прийнята для зони досшджень. Фенологiчнi спостереження та бiометричнi вимiрювання про-водять у конкретну фазу росту та розвитку рослин, зазначених у Методик даного виду. За проведення досшджень на дтянках колекцп загальновiдомих сортiв фахiвець веде необх^ну пер-винну документацiю: поавы ви домостi, польовий журнал, журнал зi статистичною обробкою юльюсних ознак, звiт за результатами дослщжень i фототеку iдентифiкацiйних ознак сорлв-еталонiв даного виду. Пкля трирiчного термiну встанов-люють в^пов^ысть коду про-яву ознаки визначеного сорту-еталона за щорiчним порiвнян-ням тотожностi коду прояву на живих рослинах i фотознiмках. Якщо встановлено, що зазна-чений сорт-еталон мае рiзний код прояву за роками вивчен-ня, i ця рiзниця перевищуе одну градацiю, наприклад 3 i 7 чи 2 i 4, такий сорт виключаеться з перелiку сортiв-еталонiв, а по-шук нового еталона продовжу-еться серед нових надходжень загальновщомих сорлв. За результатами перевiрки склада-ють уточнений перелiк сорлв-еталонiв i виносять його до розгляду комiсiT на затверджен-ня з наступним включенням сорлв-еталоыв до Методики проведення експертизи даного виду рослин на ВОС-тест. Види лен сорти-еталони заносять до МiжнародноT бази методичного забезпечення експертизи на в^мшысть, однор^ысть i ста-бшьысть (ВОС-тест) для бота-нiчних таксоыв, за Тхньою мор-фологiчною кодовою формулою проводять систематичний аналiз в науково-методичному полi Укратни та кратн-учасниць UPOV.
ГЕНОФОНД СОРТУ
Складання перелку сорлв
f ^ - робота ^—' УкраТ'нського 1нституту експертизи сорт1в рослин ( З&р )
Вивчення
1
^ Поповнення > ^ Формування ^
^ Виключення > ^Затвердження^
^^ - робота експертного органу /—N - cyмicнa робота ф
Використання
^ Вiдтвopeння ^
Рис. 1. Етапи роботи 3i створення колекцш загальновiдомих сорлв.
На рис. 1 схематично наведено етапи роботи з формування, колекцп загальновщомих сортiв з наступним видiленням сорлв з еталонними ознаками за вiзуаль-ною оцiнкою та монiторингом прояву щентифкацмних ознак.
Першим i головним крите-рieм щодо сорту-еталона зпд-но з методичними вимогами е наявнiсть зразка насiння, як прямого генетичного носiя сорту, та його морфолопчноТ кодово'Г формули.
Сорти з еталонними ознаками мають бути загальновщомими, широко розповсюдженими та наявними (зразки наання або садивного матерiалу) для вклю-чення |'х до Методик... Науковi установи, заклади експертизи та селекцюнери, якi здмсню-ють експертизу на ВОС, повинн мати можливiсть видiлити рос-линний матерiал сорлв з еталонними ознаками за високим, середым або низьким ступенем Т'х прояву з колекцп загальнови домих сортiв. Кожному ступеню прояву присвоюеться вщповщ-ний числовий код, саме з кодiв формуеться морфолопчна кодо-ва формула сорту рослини.
Якщо сорт з еталонними ознаками не е широко розповсю-дженим, вiн може бути реко-мендованим тiльки у pазi, коли вн единий з iндивiдyальним ступенем прояву певноТ ознаки.
Другим критеркм до сорту-еталона с стабтьнкть ступе-ня виявлення ознаки сорту за р1зних погодно-кл1матичних умов. Коефщкнт вартбель-носл морфолопчноТ ознаки с досить актуальним.
Iдeнтифiкацiю сор^в здмсню-ють методом опису морфоло-гiчних ознак (якicних, кiлькicних i пceвдoякicних), cтyпiнь прояву яких контролюеться генотипом. Сорт з oднiею еталонною чи кiлькoма ознаками, видiлeний з колекцп загальновщомих сор-тiв, мае демонструвати ч^кий cтyпiнь прояву ознаки / ознак. Будь-яке коливання ступеня прояву ознаки сорту-еталона, за яким його вобрали, може ускладнити гармоыза^ю опи-ав сорту-кандидата на мiж-народному piвнi. Якщо сорт з еталонними ознаками мае тен-денщю до таких коливань, це е свщченням взаемoдiТ' cпeцифiч-ного генотипу сорту з погодно-клiматичними умовами.
Використовують якicнi ознаки з вивченим генетичним контролем (контролюються одним-трьома генами), прояв яких е стабшьним. Кiлькicними яв-ляються таю ознаки, що контролюються багатьма генами та мiнливicть Т'хнього прояву знаходиться у межах коливань мiж граничними min i max про-явiв. Ваpiабeльнicть кiлькicних ознак залежить вщ таких факто-piв як мкце дocлiдy, мiнливicть пoгoднo-клiматичних умов, що ускладнюе мoжливicть точно визначати однорщнкть сорту. Для визначення вщмнност copтiв дiaпaзoн (cтyпeнiв) прояву ознак у колекцп сорлв може становити бшьше (VG, середня
VS) або менше (MG, середня MS) нiж два коди.
Питання стабшьност прояву, успадкування та мнливост мор-фологiчних ознак залишають-ся недостатньо досшдженими. Такi морфологiчнi ознаки сорлв пшеницi, як антоцiанове забарв-лення колеоптиля, антоцiанове забарвлення вушок прапорце-вого листка, восковий нал^ на пiхвi прапорцевого листка, восковий нал^ колоса, восковий нал^ на верхньому мiжвузлi со-ломини, виповнення соломини, наявысть остюкiв або зубщв нижнiх квiткових лусок, колiр колоса, забарвлення зернiвки у фенолi та тип розвитку е досить сталими, у рiзних агроеколопч-них умовах не змнюються, Tхнiй генетичний контроль вивчений. Щшьысть колоса, висота рос-лини, довжина колоса, довжина зубщв або остюкiв на верхiвцi колоса, форма i ширина плеча нижньоТ колосковоТ луски, зер-нiвка за довжиною i шириною та iншi являються кiлькiсними ознаками, прояв яких iстотно залежить в^ агроекологiчних, абiотичних чинникiв.
Встановлено стабшьний прояв якiсних морфологiчних ознак сорлв кукурудзи: зигзагоподiб-нiсть стебла, антощанове забарвлення колоскових лусок i пилякiв волотi, антоцiанове забарвлення шовку качана, антоцiанове забарвлення пов^ряних коре-нiв стебла, антощанове забарвлення пiхви листка, анто^анове забарвлення мiжвузлiв стебла, iнтенсивнiсть жовтого кольору зерывки, тип зернiвки качана та анто^анове забарвлення лусок стрижня качана. Наступи юль-кiснi ознаки: хвиляатсть краю листково| пластинки, положення листковоТ пластинки у простора час цвiтiння волотi, час виявлення шовку качана, щшьысть роз-ташування колоскiв, довжина рослини, довжина головноТ вiсi
Таблиця 1 Характеристика ознаки у сорлв-еталожв
Таблиця 2
Характеристика сорту-еталона Beta та сорту-кандидата «Х»
за ознакою
Ознака Ступеж прояву ознаки Коди Сорти-еталони
Листок: короткий 3 Alpha
за дов- середнш 5 Beta
жиною довгий 7 Gamma
Ознака Ступеж виявлення ознаки КраТна А КраТна В
Коди Довжина, см Коди Довжина, см
Листок: за довжиною короткий 3 5 3 5
середнш 5 10 5 10
довгий 7 15 7 15
волотi, дiаметр i форма качана та iншi змiнюються пiд упливом чинниюв довкiлля й агротехно-логiй вирощування.
Сучаснi методи електрофорезу бiлкiв i ферментiв, молекулярно-генетичних маркерiв хромосом е досить високочутливими та точними, широко використову-ються для сортовоТ iдентифiкацiT рослин.
За проведення щентифкацп кiлькiсних ознак сорту-кандида-та у польових умовах впливають також погодно-^матичы умо-ви. У такому випадку залучення сор^в з еталонними ознаками е необхщним. На прикладi ви-значення довжини листка про-демонструемо перевагу, яку мають сорти-еталони над ре-альними вимiрами. Так, у табл. 1 i 2 порiвнюються результати вимiрювання довжини листка сорту-кандидата «Х» до сор^в-еталонiв у краТнах А та В.
Використовуючи вiдповiдну шкалу сор^в-еталоыв, довжи-на вимiряного листка сорту-еталона Beta та сорту-кандидата «Х» у краТ'ы А становить 10 см, у краТ'ы В, вщпов^но - 15 см. За ступенем прояву ознаки сорт-еталон Beta мае середню довжи-ну листка. На цм пiдставi вважа-еться, що сорт-кандидат «Х» теж мае ступнь прояву ознаки «се-редый» в краТнах А i В. Тому для юльюсних ознак е дуже актуаль-ним встановлення кореляцп зми ни параметрiв сорту-кандидата та сорту-еталона в однакових еколопчних градiентах.
Таким чином, якщо в Методиках... використовувалися ре-
альнi вимiри ознаки без сор^в-еталонiв, тодi за описом сорт-кандидат «Х», дослiджений у краTнi А, мав «середый» листок за довжиною (код 5), а в краты В - «довгий» (код 7). Це показуе, що опис сорту-кандидата «Х» у рiзних мiсцевостях, без поправки на коефщент вaрiaбельнос-т умов дослiджень, погодно-клiматичних умов та сор^в-еталонiв, може ввести експерта в оману.
Також не допускаеться, щоб у рiзних кратнах чи погодно-клiматичних умовах для опиав сортiв-кaндидaтiв експерти ви-користовували один i той же на-бiр сортiв-етaлонiв, наданих для Методик..., осюльки це може ввести в оману та нав^ь спри-чинити неправильну нтерпре-тaцiю ознаки.
Наступним критерieм до сортiв з еталонними ознаками, виходячи з Методичних вимог, е iлюстрацiя ступенiв прояву ознаки.
Нaбiр сортiв-етaлонiв для певнот ознаки мае надавати iнформaцiю про ступеы про-яву ознаки, що охоплюються Методиками... Отже, для бтьш нiж одного ступеня прояву од-нiеT i тiеT ж морфолопчнот ознаки слiд надавати сорти-еталони щодо:
- кiлькiсних ознак: зi шкалою кодiв виявлення «1-9» для, принаймы, трьох ступенiв прояву (наприклад, (3), (5) та (7)), хоча, у виключних ви-падках, можуть бути прийнят сорти-еталони тшьки для двох ступенiв прояву;
- юльюсних ознак: зi шкалою кодiв прояву «1-5»/»1-4»/»1-3» для, принаймы, двох ступе-нiв прояву;
- псевдояюсних ознак: форму-вати та надавати такий нaбiр сортiв-етaлонiв, який би охо-плював рiзнi ступеы прояву у межах одыет ознаки.
Четвертий критерш - мМ-
мiзацiя кiлькостi сорлв-етало-нiв.
З практичних причин реко-мендуеться вибирати для Методик. повний нaбiр сор^в-етaлонiв таким чином, щоб ус бaжaнi ознаки та ступенi прояву охоплювалися мiнiмaльною за-гальною юльюстю сортiв з еталонними ознаками. Це означае, що кожний сорт-еталон мае ви-користовуватися не для одыеТ, а деюлькох морфологiчних ознак.
П'ятий критерш - домовле-нiсть зацiкавлених експертiв щодо набору сорлв-еталошв.
Нaбiр сортiв-етaлонiв, за-пропонований експертом для розробки Методик., мае бути пщготовлений уама зацкавле-ними експертами. Якщо один чи бшьше експер^в вважають, що певнi сорти з еталонними ознаками не тдходять до пев-них погодно-клiмaтичних умов, варто п^брати iншi. Важливо, щоб нaбiр сортiв з еталонними ознаками для окремот ознаки був пiдiбрaний одним експертом, що гарантуватиме вщобра-ження одыет й шт ж шкали за кодами прояву градацм. Сорти-еталони, зaпропоновaнi iншими експертами для ^ет ж ознаки, що вщображають ту ж саму шкалу,
Ознака НЕ Hi Важливо для МЬкнародноТ
ПОЗНАЧЕНА гармоызацп опиав сорлв?
Так ПОЗНАЧЕНА 31рочкою ознака
Рис. 2. Прийняття ршення щодо потреби залучення сортiв-еталонiв для визначення ознаки.
мають бути загальновiдомими, широко розповсюдженими та наявними (зразки наання або садивного матерiалу).
Шостий критерш - прийняття ршення про доцГльшсть сорлв-еталошв для визначення ознаки.
Сорти-еталони, наведен в Методиках., допомагають точно з'ясувати ступеы виявлення ознаки та е необхщними щодо двох аспек^в:
- (a) iлюстрацiï до ознаки;
- (б) забезпечення визначення вщповщного ступеня прояву ознаки кожного сорту, що е важливим для розробки узго-джених опиав сорту у мiжнa-родному масштаба Позначка плюс (+) в Методиках. указуе на те, що до ^еТ морфолопчноТ ознаки пкля Та-блицi ознак надано пояснення або шюстрацп. Усi краТни-члени UPOV завжди долучають до Ме-
тодик. з експертизи на ВОС-тест щентифковаы ознаки, по-знaченi зiрочкою (*), як таю, що е важливими для мiжнaродноï гармоызацп описiв сорту, за винятком випадюв, коли виявлення попередньоТ ознаки або репональы умови довкiлля це унеможливлюють.
Визначення потреби сор^в-етaлонiв для опису морфолопчно!' ознаки:
- ознака не е важливою для мiжнaродноï гармоызацп опиав сорту (ознака без зiрочки)
i сорти-еталони не потрiбно залучати;
- ознака е важливою для м1ж-народноТ гармоызацп опиав сорту (ознака iз зiрочкою), але не залежить вiд впливу погодно-^матичних умов (наприклад, якiснi ознаки), тодi немае необхiдностi залучати сорти-еталони;
- ознака е важливою для м1ж-
народноТ гармоызацп опиав сорту (ознака 1з з1рочкою) i залежить в1д впливу погодно-кл!матичних умов (61льш1сть к1льк1сних та псевдояюсних ознак), або сорти еталони по-тр16н1 для iлюстрaцiï ознаки, тод1 залучають сорти-еталони, що схематично продемон-стровано на рис. 2.
Випадки, коли виникае потреба у п1дготовц1 набор!в сор^в-етaлонiв для р!зних регiонiв на-веденi на рис. 3.
Склады набори сорлв-еталошв.
Р1зы групи сорт1в за типом розвитку одного ботaнiчного таксона можуть бути використаы в Методиках., якщо вони розпо-дiленi на основ! ознак, придатних для проведення квaлiфiкaцiйноï експертизи на вщмЫысть, або розробляють в1дпов1дну процедуру, що гарантуе достов1рн1сть розгляду на в1дм1нн1сть уах за-гaльновiдомих сорт1В.
Групи або типи сорлв (напри-клад, озимi та ярi) створюють тiльки тод^ коли сорт чiтко нале-жить до вщповщноТ групи, якщо ы, вживають iншi заходи, коли вс зaгaльновiдомi сорти розгля-дають на в^мнысть. Отже, якщо сорти-еталони у Методиках... охоплюють тiльки групу або тип всередин виду, у Методиках. мае бути пояснення, як ознаки чи яка нша пiдстaвa, гарантують в^мнысть усiх сортiв одного типу вщ усiх сортiв iнших титв.
Регiональнi набори сорлв-еталонiв.
Методики UPOV мають охо-плювати ва краТни, регiони та фунтово-^матичы умови, де здмснюеться експертиза на ВОС-тест настшьки, нaскiльки це можливо. В них наводяться загальн набори сорлв з еталон-ними ознаками для покращення гaрмонiзaцiT описiв сорту. Проте адапта^я сортiв до деяких родiв та видiв на регiонaльному рiвнi
Рис 3. Рег1ональн1 набори сорлв-еталотв.
може означати, що гaрмонiзaцiя опиав сорту на зaгaльнiй осно-вi може бути недоречною, тому створення уыверсального набору сортiв-етaлонiв е також недо-речним.
У таких випадках репональна гармоызащя спрощуеться ство-ренням регюнальних нaборiв сортiв-етaлонiв як показано на рис. 3. Створюються репональы набори сорлв, коли може бути встановлений взаемозв'язок мiж рiзними репональними наборами сортiв-етaлонiв.
У випадках, коли вщповщна Технiчнa робоча група (TWP) погоджуеться розробити регю-нальн набори сортiв-етaлонiв, то визначае (формуе) списки ре-гiонiв та заявниюв сортiв. Про це вказуеться у Методиках... Склад-нi набори сорлв-еталоыв, представлено у табл. 3 i 4.
Для деяких ознак сорти-еталони не нaведенi в Таблиц ознак, тому Тх необхщно скласти.
Нaвiть, коли клiтинa або рядок ознаки «сорту-еталона» незапо-внен (тобто, немае уыверсаль-них сорлв для будь-якоТ ознаки), то користувaчi мають можливiсть заповнити вiдповiдними сортами з Тх еталонними ознаками.
Репональш набори сорлв-еталонiв рiзних титв розви-тку одного ботанiчного таксона створюються:
- якщо, за допомогою одного набору сорлв з еталонними ознаками, неможливо описа-ти ва типи сорлв (наприклад, озимi та ярi), якi включенi до одних Методик. Вони можуть бути розподшеы для створення рiзних нaборiв сорлв-еталоыв;
- якщо рiзнi набори сор^в-етaлонiв передбачаються для рiзних типiв сортiв, включених до одних Методик... 1х роз-мiщують так само в колону Тaблицi ознак. Два набори сорлв з еталонними ознаками
Таблиця 3 Складання Ha6opiB сортiв-еталонiв для регюну А
Сорти-еталони Ознаки
1 2 3 4 5 n
Сорт A 3 1 3 3
Сорт B 5 2 7 1 1
Сорт C 7 3 5 9 2
Сорт D 4 4
ii
(наприклад, озимого та ярого типу розвитку) вщокремлю-ються крапкою з комою, а також вщм^кою, передба-ченою для кожного набору, наприклад, лтерою «(w)» для озимих титв сортiв, лiтерою «(s)» - для ярих.
Таблиця 4 Складання Ha6opiB сорлв-еталожв для регiону B
Сорти-еталони Ознаки
1 2 3 4 5 n
Сорт I 3 4 5 1
Сорт II 5 2 3 1 2
Сорт III 7 1 7 9 3
Сорт IV 3 4
ii
Висновки. Формування, гмд-тримання та використання колек-цiй сор^в з еталонними ознаками - невщ'емна складова квалiфiка-цiйнoT експертизи на ВОС-тест.
Дотримання мiжнаpoдних та нацioнальних нормативно-правових дoкументiв щодо сор-
т1в з еталонними ознаками, використання МiжнаpoднoT бази методичного забезпечення, адаптування мiжнаpoдних Методик. стосовно проведення ква-лiфiкацiйнoT експертизи copтiв рослин на ВОС-тест сприятимуть гармоызованому опису сор^в краТн-учасниюв UPOV й оптими заци Тхнього застосування.
Науково-методичний пщхщ включення copтiв-еталoнiв до Методик. забезпечить удоско-налення проведення квалiфiка-цмноТ експертизи та об'ективысть pезультатiв проведення польових досшджень copтiв-кандидатiв бoтанiчних таксоыв на однорд нicть i стабшьысть.
1.
2.
Мала енциклoпедiя з експертизи сорлв рослин i охорони прав селекцюнера. Дoвiдникoве видання / К.М. Кривицький, Н.В. Лещук та ¡н. - КиТв: ПП Ви-давництво Фенiкc, 2011. - С. 26. Правила з приймання колекци сорлв рослин з еталонними ознаками методичною комюею. Наказ ДержавноТ служби з охорони прав на сорти рослин 21.01.20l0 № 37 Офщмний бюлетень Охорона прав на сорти рослин. - К.: Алефа, 2010. - Вип. № 1, ч 1. - С. 83-88.
3. TGP/7 (TGP/7/3). Development of Test Guidelines / Adopted by the Council at its forty-fifth ordinary session on October 20, 2011 // URL: http://www.upov. int/edocs/tgpdocts/en/tgp_7_3.pdf: p. 9-20, 77-85 (дата звернення 9.04.2013). М^народна конвенцт з охорони нових сортт рослин. Офщмний переклад / Охорона прав на сорти рослин: Оф. бюл. - К: Алефа, 2006. С. 5-9, 24-29.
TG/1/3 «Загальне введення до експертизи на вир^-няльнють, однорщысть i стабтьысть та розробка гармоызованих опиав нових сортт рослин» / Охорона прав на сорти рослин: Оф. бюл. - К: Алефа, 2006. - Вип. № 1, ч 4. - С. 3-28. TGP/3 «Загальнoв¡дoм¡ сорти» Роздт TGP/3.2. Розробка та пояснення стосовно загальновщомих сортт. URL: http://www.upov.int/edocs/tgpdocts/en/ tgp_3_2.pdf: p. 6.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА 7.
4.
5.
TGP/4 «Склад та тдтримання колекци сортт» / Охорона прав на сорти рослин: Оф. бюл. - К: Алефа, 2009. - Вип. № 3, ч 2. - 16 с.
8. TGP/5 «Experience and cooperation in DUS TESTING» / Section 1 Model Administrative Agreement for International Cooperation in the Testing of Varieties
/ Adopted by the Council at its forty-fifth ordinary session on October 20, 2008 // URL: http:// www.upov. int/edocs/tgpdocts/en/tgp_5_1.pdf: P. 6 (дата звер-нення 9.04 2013).
9. TG/9/1 «Examining Distinctness» / Section 4: Observation of characteristics / Adopted by the Council at its forty-fifth ordinary session on April 11, 2008 // URL: http:// www.upov.int/edocs/tgpdocts/en/ tgp_9_1.pdf: Р. 16-22 (дата звернення 9.04.2013).
10. Положення «Про передачу зразюв генофонду з Нацюнального банку генетичних ресурав УкраТ-ни» // 1нститут рослинництва iм. В.Я. Юр'ева НААН, Нацюнальний центр генетичних ресурав рослин УкраТни - Х: 2006. - 16 с.
11. Положення «Про реестра^ю колекци зразюв генофонду рослин у Нацюнальному центp¡ генетичних ресурав УкраТни» // 1нститут рослинництва iм. В.Я. Юр'ева НААН, Нацюнальний центр генетичних ресурав рослин УкраТни - Х: 2006. - 9 с.
