CC BY
9
ОБГОВОРЮ6МО ПРОБЛЕМУ
Наталш ПАНАСЮК
ЗМ1СТОВНИЙ АСПЕКТ ЕК0Н0М1ЧН01 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТШХ 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В
V статто розкриваеться зжстовний аспект еконошчноI подготовки майбутна ¡нженеров-педагогое у ВНЗ. Бирошальним складником ща подготовки £ сучасш педагогпт технологи. £с застосуеання переконус, що майбутш тженери-педагоги розвивають логочне шиспення не лише для реатзацй змосту техшчноТ подготовки, а й адаптують його до професшного аналогу фтансово-економчних процеаву сустлъство.
Вивчення психолого-педагопчних доспщжень \ практика переконують, що на штрпттення проблемы формування готов но сп майбутшх 1 нжен ер 1 в - пед аго пр, до профеайно1 д1я.гтьносп сприяе вивчення питань еконошчно! освгги в модульно-шзнавальному, модульно-технолопчномута модульно-розв ивальному аспектах.
Шзш питания формування здатносп студент до майбутньо1 професшжн д1яльносп розглядали в сво!х працях О. АОдуллша, Б. Ананьев, Ю. Бабанський, Н. Божко, В. Загвязшський, О. Касьянова, Н. Кузьм на. Ю. Кулюткш, В. Кушшр, Г. Нагорна, О. Островська, Т. Панасенко, В. Сластьонш, Л. Сшрш, М. Степшський, Г. Сухобська, А. Уман та ¡ной науковщ.
Методика формування економчних знань у студента техшчню: ВНЗ сприяе забезпеченню оптимальних оргашзацшно-псдагопчних умов навчання з питань професшно1 д1яльносп, сгеорюе умови для пщвищення ро.т моделювання як утр, ер сально го ¡нструментарш виршення проблеми з модульно-розвивальних засад. Вивчення психолого-педагопчно! лператури (А. Вербицький, О. Горстко, Л. Шчуговська, А. Нгамчук, I. Теплицький, I. Смолюк, О. Падалка, В. Штофф та ¡н.) показуе, що оволодшня навичками моделювання професшно! майстерносп студенпв пов'язане з формуванням екожмчних знань через елементи дослщницько1 д1яльносп, ¡з розумовим розвитком, виявомтеорчих зд1бностей та ш.
Встановлено, що иодолання суперечносп об'ективною необхщшстю гадготовки майбутшх ¡нженер1в-педагопв до професшноК д1яльносп засобами моделювання, з одного боку, [ вщсутшстю науково-обГрунтованоГ педагопчноГ технологи формування готовносп студент до реалгзацп економ1чно1 дальность з другого, пфедбачае реал1защю науково-методичних завдань дослщження. Це сприяе необхщносп комп'ютфного вивчення питань формування економ1чно[ готов но сп майбутшх 1 н жен ер 1 в - пед а го пр, до педагопчно1 д1яльносп засобами моделювання та розробкивщповщних комп'ютфних технологш.
Мета стагп полягае у висвггленш зшстовного аспекту педагопчно! технологи формування у майбутшх ¡нженф1в-педагопв техшчних ВНЗ еконимчних знань, яю необхщш 1М у професшно1 д1яльносп.
У ход1 дослщження застосовувалися р1зш методи, зокрема метод оцшки. Вш мае певну сукупшсть додаткових обмежувальних фактор ¡в, наявшсть яких не дае можливосп розглядати товари як щентичш. До таких фактор ¡в вщносяться: ргзш краши иоходження ощнюваних та щентачних товар1в; р1зш ф1рми - виробники пор1внюваних товар1в; проектування, дослщно-конструкторсью робота, здшснеш в Украшь
Метод ощнки за щною угоди з од нор ¡дни ми товарами базуеться на тих же принципах, що \ попфедшй. При тому обов'язковою умовою е те, щоб митна вартпсть пор1внюваних товар1в була визначена за першим методом. Р1зниця у двох вказаних методах полягае у пор1внянш понять «щентичш» й «однорщш» товари. Однорщними вважаються товари, яы не од на ков 1 за вима показниками, але мають схож1 характеристики. При визначенш однорщносп товар ¡в.
зокрема, враховуються наступш характеристики: призначення; яюсть, наявшсть товарного знаку 1 репутащя на ринку, кра!на походження; вщомосп про виробника, що будуть покладеш в основу визначення ждабного товару. Найскладшшими ознаками для ощнки та пор1вняння е яюсть [ репутащя товару на ринку Украши.
Наступний метод - це визначання митно! вартосп на основ1 вщшмання вартосп. Митна ощнка за цим методом базуетъся на щш одинищ товару, за якою ощнюються товари (щентичш або однорщш), що продаються найбшьшою парпею на територн Украши не тзшше 90 днш з дата ввезення товар ¡в, яи ощнюються, учаснику угоди, котрий не е взаемопов'язаним з продавцем особою.
Митна вар'псть на шдстав1 вщрахування вартосп визначаеться за формулою:
МВ -ЦГ-(ВК+НП+ВГМ СМП-ВД),
де МВ - митна вар'псть товару;
ЦТ- цша одинищ товару;
ВК - витрати на виплату комкшних винагород;
НП-звичайш надбавки наприбуток;
ВП - загальш витрати у зв'язку з продажем на митнш територн Украши товар1в того ж класу;
СМП - суми митних платежт, що шдлягають сплати в Укра!ш в зв'язку з ввезенням чи продажем товар1в;
ВД-витрати на навантаження, розвантаження, страхування.
За методом визначення митно! вартосп шляхом додавання вартосп розглядаються витрати на виробництво ввезених товар ¡в \ на цш ос нов 1 розраховуеться 1х варткть. Митна вар'псть на основ 1 вказаного методу розраховуеться за формулою:
МВ =ВВ +ВД+НП+ВПЛШ+ ЧП,
де МВ - митна варт1сть товару;
ВВ - вар'псть MaTepia.ii¡в та витрат, витраченнх виробником у зв'язку з виробницгвом ощнюваних товар1в;
ВД - витрати на навантаження, розвантаження, транспортування, страхування до мкця перетину мнтного кордону Украши;
Л1П - лшснзшш й ¡нш1 платеж! за використання об'екпв ¡нтелектуально! власносп, яю покупець повинен сплатити як умову продажу товар!в, що ощнюються;
ЧП - частина прибутку вщ будь-якого подальшого перепродажу, передач! чи використання ощнюваних товар1в на територн Украши, що прямо чи поб1чно накопичуеться у продавца.
Резервний метод застосовуеться у раз1, коли вс1 перераховаш вище методи не можуть бути використаш. За основу для розрахунку береться свггова щна на товари, що ввозяться (як правило, Сфжова щна, щна на свтвому ринку). Декларащя розраховуе митну вар'псть на гад став 1 шформацп, яка подаеться йому митним органом. При визначенш митно! вартосп за резфвним методом не може використовуватись: 1) щна товар1в на внутршньому ринку краши-експортера; 2) щна товар1в, що поставляються з краш и-екс портер а до третпх кра!н; 3) щна товар ¡в украшського походження на внутршньому ринку Украши; 4) щна, довшьно встановлена чи досторнрно не шдтверджена. С випадки, коли митна вар'псть товар!в визначаеться залежно вщ умов поставки при експорп та ¡мпорт! товар1в.
Проблема визначення митно! вартосп товар ¡в потребуе додаткового регулювання на законодавчому р1вш, зокрема, перелж метод1в такого визначення мае бути значно розширений. Облжова варпсть ¡мпортного товару складаеться з фактурно! вартосп, витрат в швалкт з доставки товару, сплачених митного збору, мита, акцизного збору.
Щодо ¡мпортних товар1в, яы реал1зуються за готку, до облжово! вартосп включаються товарна нацшка в су\ц торгово! надбавки га д присмства-1мпортера, податку на додану вар'псть на торгову нацшку. 1мпортш товари, стосовно яких при розмитненш були застосоваш пшьги з ПДВ I яи надал1 використовуються не з первкно визначеною метою, оподатковуються ПДВ за ставкою 20%, враховуючи !х варпсть з урахуванням ПДВ, але не нижче митно! вартосп, перераховано! за курсом НБУ на дату надання вантажно! митно! декларацп.
Найбшьш безпечш форми розрахунив при ¡мпорп товар1в - це документарне шкасо (без гаранта) та документарний акредитив. Аналггачний облж ¡мпоргних операщй необхщно будувати у розр1з1 краш-постачальниюв, номер1в контракт та за постачальниками.
Характерною особливктю ¡мпортних операщй е й те, що пщприемства уах форм власносп мають право на початок кожного мкяця проводите доощнку залипшв товар ¡в ¡мпортованих (ввезених) на митну територпо Украши, до ново! вартосп з урахуванням попиту I пропозицн на них, але не вищу за !х митну варпсть (включаючи мито, митш збори, акцизний зШр, ПДВ, сплачеш при розмитнеш товар1в) в ¡ноземнш валкт, перерахованш у нащональну валюту за курсом НБУ на дату доощнки. Суми доощнок вщносять на попов нення оборотних кошта, не вважаються прибутком \ не оподатковуюгься податком на прибуток.
На пщприемство ¡мпортоваш товари, продукщя, матер1али надходять двома шляхами: 1) спочатку вщбуваеться отримання товар1в, а по'пм оплата за них; 2) здшснюеться передоплата, а гатм ввозиться продукщя.
Розглянемо порядок здшснення розрахунив при отриманш передоплата, тобто авансу за товари, матер1али, що ¡мпоргуюгься. Опфащю з ¡мпоргування товар1в роз1б'емо на ылька еташв: 1) кугавля валюта; 2) перерахування авансу в валю-п нерезидентов!, сплата митних платежт; 3) надходження товар1в, що ¡мпоргуються; 4) перерахунок балансово! вартосп валюта у податковому оО.шку. пффахунок за курсом НБУ на дату балансу в бухгалтфському облжу, 5) остаточний розрахунок з нерезидентом.
Зустр1чна торпвля - це зовшшньоторговельш операцн, при здшснент яких в документах (угодах або контрактах) фпссуються тверд1 зобов'язання експортер1в та ¡мпортер1в здшснити повний або частково збалансований обмш товарами. В останньому випадку р1зниця у вартосп покриваеться грошовими платежами.
Резиденти [ нфезиденти мають право бути власниками валютних щнностей, що знаходяться на тфиторн Украши. Вони також мають право здшснювата валютш операцн з урахуванням об межень, встановлених чинними документами валютного законодавста.
Торпвля шоземною валютою на тфиторп Украши резидентами I нфезидентами -юридичними особами - здшснюеться через уповноважеш банки. Для валютних операщй використовуються валютш (обмшш) курси ¡ноземних валют, виражеш у валкт Украши. курси валютних щнностей в ¡ноземних валютах, а також у розрахункових одинипях. Зазначеш курси встановлюються НБУ за погодженням з КабшетомМ1шстр1в Украши.
Реалпащя основних напрямюв реформ 1 радикальних змш в економпц нашо! краши та механ1змах и управлшня зумовлюе сощальне замовлення на фах1вщв з високим р1внем еконошчннх знань 1 вмшь, що дасть 1мзмогу фамотно й ефективно вести професшну д1яльшсть. Це сощальне замовлення, що реа.шзуеться ВНЗ, повинно буги педагопчно ¡нтфпретоване: розроблена модель економчно1 освгги, визначена п мета I завдання, побудована структура зм1сту й обраш засоби I методи, за допомогою яких 1х можна ефективно реал1зувата.
Вдосконалення екопомчио! освгги студен™ ВНЗ зумовлюе виСир дощльноГ технологи навчання, за допомогою якоГ можна здшснити висунуп завдання. Застосування сучасних технолопй навчання дае змогу за певних педагопчних умов значно гадвищита ефектавшсть скономчно1 освгги майбутшх ¡нженер1в-педагопв. Для обГрунтування цих умов ми використали ¡де! системного шдходу до способу завдання мети, визначення структури змкту економчно! освгги, побудови дидактичних процеав. Виявилось, що педагог, озброений рацюнально обраною технолопею навчання, виконуе роль кер1вно1 ланки вае! системи економчно1 освгги. Таким чином, з'являеться можлив1сть шдпорядкувати вс1 шип ланки \ визначити функщональну структуру системи.
Для визначення впливу педагопчних технолопй на яисть функщонування системи виникае необхщшсть розробки способу завдання мети екожмчно! освгги. Найбшьш прийнятаим виявився споаб, при якому мета задаеться д1агпостнчпо. Головна мета економчно! освгги в умовах застосування педагопчних технолопй диференщюеться, утворюючи основш блоки профами ще! освгги: еконошчш знания та вмшня, морально-скономчш якосп 1 вщносини, ор гаш защ й но - екон омч на Д1яльн1сть. При цьому кожен з блоыв вщповщно диффенщюеться за висхпдними р1внями засвоення: вщ вихщних знань 1 ум1нь. якостей 1 досвщу орган¡загт,1 йно-еконоМ1Чно! д1я.пьносп до д1агностуючих ознак, за якими ощнюеться ступ1нь ¡х засвоення.
_ОБГОВОРЮеМО ПРОБЛЕМУ_
Грунтуючись на цьому, ми дшшли висновку, що побудова педагопчно1 технологи економчно1 освети студент можлива за реал1зацп наступних вимог до способу завдання мети - в их ¡дно! ланки системи тако1 освгги: iepapxi4HicTb, диффенцшовашсть, однозначшсть на заданому piBHi засвоення, вим1рювашсть - параметрична ощнка якосп засвоення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Чабанова Н. В., Василенко Ю. А. Бухгалтерский фшансовий о от к. - К.: Акадешя, 2002. - 672 с.
2. Чернящук Н. Л. Технолопя формування еконоипчних знань у майбутшх шженер1в-педагопв / Навч. поабник. - Луцьк: Твердыня, 2007. -152 с.
3. Юровський Б. Е. Бухгалтерский об.щк та оподаткування операцш в шоземнш валкт И Консультант бухгалтера. - 2002. -№ 51. - С. 67-78.
4. Павлюк I. М. Рекомендацн з оргаизацп i ведения бухгалтерського об.тику бартерних, експортно-¡мпсртннх i валютннх операщй на гадприемствах i в оргашзащях Украши. - К., 2002.
5. Падалка О. С., HiciimyK А. С., Смолюк I. О., Шпак О. Т. Педагопчш технолоп!. - К., 1995. - 254 с.
Вжтор СИДОРЕНКО, Андр1Й МАЛИХ1Н
ПРОФЕСШНА КОМПЕТЕНТШСТЬ ЯК КРИТ ЕРШ ПРОФЕСШНОГО СТАНОВЛЕНИЯ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА
На ocHoei огияду псш,опого-педагог1ч,но1 nlmepamypu коыпетеннтшсть представлена як ятсна характеристика ступеня овоподшня особистютю своею професшною д1яльшстю.
У Нацюнальнш доктрин! розвитку осв1ти [10] зазначаеться, що головним завданням вищо1 школи е професшна гадготовка студент, формування спещал1спв ¡з вищою освггою, здатних до творчосп, прийнятгя оптимальных pinieHb. Саме тому особливоК актуальносп набувае проблема профеайного становления майбутнього вчителя, спроможного вир1шувати складш завдання навчання i виховання зростаючих фомадян Украши.
Процес профеайного становления особистосп охоплюе псрюд з початку формування и фаховнх штсрссш до завфшения професшного життя. BiH вмшуе в себе певш стад» кожназ яких характеризуемся спещк}мчними психоф1зюлопчними i сощально-психолопчними особлив остями, що забезпечують ycniuiHe здшснення професшно! д1яльносп. Головною рисою понятгя "професшне становления» е щось, що вже виникло, але ще не набрало завершального вигляду, певно1 форми. Близьким за зм1стом до нього е поняття «професшний розвитою>, основна суть якого - закожмрш змши особистосп пщ час здшснення нею профеайно! д1яльносп. BiH характеризуемся юльисно-яисними та структурними пфетвореннями, що забезпечують нормальне функщонування людини як суб'екта пращ. 1дентиф1кащя особистосп з профеаею пфедбачае таке злится життя профеаонала з його д1яльшстю, при якому иабуп ним типов! риси починають проявлятися у Bcix шших сффах життедшлыюсп i визначають його ставлення до навколишньо! дшсносп. Tarai точки зору дотримувалися вщом1 психологи К. Абульханова-Славська, Л. Анциффова, Л. Божов1ч, М. Пнзбург, В. Петровський та ¡и.
Теор1я профеайного становления особистосп дае можлишсть розробити технолопю i методику професшного становления майбутнього вчителя. Заснована на комплексному пщход1 до ироблеми розвитку професшно1 культури особистосп засобами педагопки, психологи, естетики та ¡нших наук, де вони сшвпорядковаш, взаемопов'язаш, скоординоваш в рамках одного предмета, одше! теори, мети i завдання, вона сприяе розробщ системи погляд1в, уявлень та щей, спрямованих на тлумачення складних парадигм профеайного становления майбутнього педагога. В цьому випадку теор1я профеайного становления разом ¡з дослщженням завдань, компонент, метод1в i принцитв формування особистосп перетворюеться в Teopiro, що реал1зуе принцип гумашзму в професшнш шдготовщ вчителя. Бшыжи актуальносп в зв'язку з цим набувае визначення критфив ефективносп профеайного становления майбутнього вчителя.
Мета статт1 - охарактфизувати професшну компетенппсть як один ¡з важпивих критерп'в професшного становления майбутнього вчителя.
Однозначного, загальноприйнятого визначення критфш професшного становления не ¡снуе i ия проблема в науковш jiiiejjai^pi вир1шуеться неоднозначно. Навпъ поняття «критерш»
