CC BY
60
УДК 378.937
Микола П1ЧКУР
ФОРМУВАННЯ ПР0ФЕС1ЙН01 КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ХУДОЖНИКА-ДИЗАЙНЕРА: СУТЬ, ПРИНЦИПИ Й ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ
У cmammi розглянуто суть поняття «професшна культура майбутнього художника-дизайнера», проаналиовано особливост! функцюнування й взаемоди в цш культур! проектно-виробничо!, сощокультурноТ, навчально-освтньоI тдсистем, на основi чого визначено принципа й систему завдань професШноI тдготовки, сформульовано педагог1чш у моей формуеання щеТ штегрально! якостi в cmydenmie вищих навчальних samadie, яга готують фахлвщв-дизайнер!в.
В статье рассмотрена суть понятия «профессиональная культура будущего художника-дизайнера», проанализированы особенности функционирования и взаимодействия в этой культуре проектно-производственной, социокультурной, учебно-образовательной подсистем, на основе чего определены принципы и система заданий профессиональной подготовки, сформулированы педагогические условия формирования этого интегрального качества у студентов высших учебных заведений, которые готовят специалистов-дизайнеров.
In the article the essence of concept «professional culture of the future artist-designer» is considered; features of functioning and interaction in this culture project-production, sociocultural, educational subsystems are analysed on the basis of what principles and system of tasks of training are defined; pedagogical conditions of formation of this integral quality at students of higher educational institutions which prepare experts-designers are formulated.
Peanii суспшьно-економчних вщносин i споживацыа запита громадян у XXI сто л ¡та дедшп бшьше створювата сприятлив1 перспективы для розвитку дизайн-осв1ти й решпзацп iü мо жл ив остей у формування професшно! культури майбутнього художника-дизайнера. Тому потреба у фах1вцях-дизайнерах ¡з кожним днем зростае. У зв'язку ¡з цим кшьюсть aöiTypieHriE. охочих вступите до вищих навчальних заклад1в, яы готують таких спещашспв, невпинно зростае. Попит на здобуття цього фаху серед сучасно1 молод1 ставить навчалып заклади р1зного профшю перед необхщшстю вщкриватп художш вщдшення, а також збшыпувати Haöip студента. Про це свщчпть те, гцо, наприклад, у ВИЗ Украши иол1техшчного, будшельного. ¡нженерного й нав1ть иедагопчного профшю сформувався вщповщний досвщ пщготовки майбуттпх художниыв-дизайнер1в. Разом ¡з там, через свою об'ективну складшсть феномен професшно! культури майбутнього художника-дизайнера в цшсному випицц дотепер предметно не розглядався, бо за своею природою це поняття перебувае на стаку галузей наукового знания: фшософн, психологи, педагопки, мистецгвознавства. Така р1знопланов1сть вказуе на Mi ждисцип.ш нарний характер дослщження процесу формування фаховоГ культури художника-дизайнера. Отже, основною метою д1яльносп вищих навчальних заклад1в, KOTpi гоьують фах1вщв-дизайнер1в, е яисна гадготовка майбутшх сиещалкт, спрямована на формування ixHboi професшно1 культури i передбачае реалпацпо належним чином науково-об1рунтовано1 системи педагопчних умов.
Виявлення окремих аспекпв процесу формування професшно! культури дизайнера знайшло вщображення в дослщженнях методолога i фшософа Р. Щедровицького, теоретиыв pociftcbKoro дизайну О. Гешсаретського, В. Глазичева, В. Сидоренка В. Пузанова, а також педагопв Н. Вальково1, Н. Воронова, Б. Клуб ¡ков а, Т. Матвеево1, Т. Третьяково!, О. Устшова та ¡н. Цим питаниям присвячеш публ1кацп низки фах1вщв у сфер1 дизайн-освгги Украши -О. Боднара, Ю. Божка, О. Бойчука, В. Даниленка, В. Мироненка, О. Соболева, М. Яковлева та ¡н. Однак, незважаючи на деяи сироби дослщження цього феномена, слщ зазначити, що питания про суть, принципи й педагопчш умови формування професшно! культури дизайнера
не виршене в иедагопчнш наущ однозначно. Зокрема, вщсутш сиещальш робота, у яких би означена проблема була розглянута всеб1чно. У бшыпосп доешджень профеайна культура дизайнера лише вписана в контекст ¡нших, не менш актуальних проблем, пов'язаних ¡з профеайним становлениям фах1вця-дизайнфа. Також дониш не отримала належного виртгення проблема формування професшно! культури й в осрптн1Й практищ, у якш мають мсце суперечносп мж технократичними тенденщями в систем! вищо! освгги й характером д1яльност1 дизайнера; мж змстом професшно1 шдгстовки й педагопчними умовами його реал1заци, що, зрештою, вступае в суперечшсть ¡з потребами суспшьства у фах1вцях високого класу.
Мета стати - визначита, суть, принципи й педагопчш умови формування професшно 1 культури майбутнього художника-дизайнера у ВНЗ.
Для реалпацп мети необхщио виршита низку взаемодоиовнюючих завдань. По-перше, слщ ураховувати новий погляд на перспективу розвитку сучасного художнього дизайну. Подруге, ч1тко визначити стратепю пщготовки художниив-дизайнф¡в, яка полягае в тому, що майбутш фах1вц1 повинш сформувати вщповщш знания, умшня й навички в конкретнш галуз1 дизайну й набути досрлду творчо! практично! д1я.гтьносп, зокрема, навчитися створювати таю дизайн-проекти, у яких максимально враховано запити суспшьства, техшку безпеки, умови ринково1 економ1ки й художню естетику довкшля. Осюльки художшй дизайн е поеднанням багатьох галузей мистеитва, а також математичних, еконошчних, природничих 1 суспшьних наук, то основним завданням пщготовки майбутшх художниыв-дизайнф1в е формування Гхнього естетичного смаку.
Окреслеш завдання загалом регламентують формування професшно1 культури майбутнього художника-дизайнера, у структур! яко! чшьне мкце посщають особиспсш я кости а саме:
• вщповщальшсгь 1 здатшсть працювати для суспшьства (наприклад, у пронес! створення якого-небудь побутового предмету для суспшьних потреб, окр1м зовшшнього вигляду, необхщно ще й ураховувати його економчшсгь, безпеку й зручшсть користування ним людьми р1зного В1ку, еколопчш характеристики тощо);
• володшня еконошчними знаниями й усвщомлення потреб ринку, розумшня психологи споживач1в, умшия розрахувати соб1варт1сть [ варттсть виробу на час його реалтацп (для споживач1в важливим е те, як ¡з найменшими витратами задовольнити сво1 запити);
• володшня сум1жними галузями знань (художники-дизайнери повинш волод1ти Грунтов ними знаниями з архтектури, ф1зики, екологп, етики, естетики тощо, бути людьми з новаторським, творчим типом мислення, мати розвинутий спектр зд1бностей (з одного боку, треба, щоб дизайнер усшшно засвоГв технолопчну складову обрано1 спещашзаци й методику проектування, а з ¡ншого - вш иовинний бута добре вихованою людиною й мати розвинуте лопчне й образне мислення, знати найнов1ни досягнення ¡нформатики, сформовану мотив ащю на пщвищеиня якосп проектованих вироб1в I иолшшення !х конкурентноздатносп на ринку);
• сформовашсть умшь дослщження наявного матер1алу та методична озброешсть розв'язання актуальних для дизайнера проблем (на сучасному еташ розвитку суспшьства чимало людей мають доступ до мережп 1нтфнет, може отримати необхщш знания, що дае змогу визначити стиль проекту, р1вень новизни, модел1 образного мислення, допомагае у пошуку нових июсоСпв виршення професшно1 проблеми).
Термш «професшна культура», що набув широкого поширення у впчизнянш педагогщ 80-х рр. XX стор1ччя, у бшьшосп педагопчних дослщжень розглядаеться як специф1чна яисть фах1вця, в якому розкривасться иредметаий зшст особиспсно! культури, яка визначаеться специфжою професп, професшио1 д1яльносп й професшного сшвтовариста. Отже, змктове наиовнення поияття «професшна культура» конкретизуеться в контексп шл або ¡ншо! професп, а його визначення як атрибутивно!' якосп певжн професпшо! групи людей е результатом розиодшу пращ, що викликала вщособлення иевних вид ¡в спещально! д1яльносп (Н. 1саева, 1.1саев, Е. Кл1мов, Н. В алькова та ¡н.).
Оскшьки професшна культура мае особиспсну спрямоватстк то бшышстю дослщшшв (Н. Бакланова, I. Зязюн, Н. Кузьмша, О. Рудницька та ¡н.) у межах системного пщходу вона вивчаеться: 1) як сукупшсть щнностей-регулятор1в д1яльносп; 2) як пфедумова, мета, спос10 та
шструмент професппю! д1яльносп; 3) як концентроване вираження особистосп профеаонала. Тому ирофесшну культуру художника-дизайнфа ми штфиретуемо як специф1чну систему, що функщонуе на основ! ттсно! взаемоди трьох гадсистем: проектно-виробничо!, соцюкультурно! й навчально-осв1тньо1.
Проектно-виробнича сфера д1я.пьносп виробляе в студента необхщний р1вень знань 1 вмшь у га л уз 1 в1зуально-образотворчих (графжа, креслення, моделювання) та лопко-семантичних засоб1в (символжа, стшшащя, семютика), образного й лопчного моделювання (евристика, ¡нту!щя, асощащя, ана.шз. лопка твору), а також виховуе ставлення студента до норм обмеження ироектних дш [ (естетичш запита, матф1альш ресурси суспшьства, досвщ, фудищя, емшричш знания), розвивае профеайиу компетенщю (ирофесшш та м1жпредметш знания) й формуе навики оргашзацшно-управлшсько! д!яльносп (професшна [ моральна етака, основиуправлшня, наукова оргашзащя пращ тощо).
Сощокультурна сфера д!яльносп дизайнера складаеться з характфистак шзнавально!, конструктивно!', ц,1 ншсно-ор 1 ентащйно 1 й комушкативно! д!яльносп. Сконцентрована на засвоенш майбутшми дизайнфами щнностей матер1ально1 й духовно! культури в ироцеп газнавально! д1яльносп (канони, об'екти, зразки, методолопя й т. ¡и.); репродуктившй 1 продуктивны дшльносп в межах конструктивно! дшльносп (передача I використання зразюв, розвиток знания, нов1 знания ще!, концепци). У процей решпзацп ще! сфери Д1яльнисп закладаються щншсш й культурно-етичш норми (естетичш й етичш принципи, установки, ¡нтфеси, еталоии, норми етаки й тощо), а комушкатавна д1яльшсть розвивае нефор мальш I формальш сиособи сгалкування (пфеваги, особиспсна I професшна диспозищя, творч1 I професшш зв'язки).
Навчально-освггня сффа д1яльносп сирямована на розвиток художшх зд1бностей, необхщного р1вня спещальних I професшних знань, формування внутршшх можливостей професшного зростання, щлеспрямованосп, творчого самовизначення, самоосв1ти й самовдосконалення. Отже, професшна культура е продуктом 1 результатом професшно! Д1яльнссп дизайнера, його компетентносп, а також його творчого потенти ялу, здятносп до самовдосконалення.
Формування професшно! культури здшснюеться у двох напрямах. По-пфше, воно спрямоване на розвиток професшно! ¡ндивщуальносп («суб'ективащю»), тобто «матер1ал1зандю» в проекп комплексу спещальних знань, умшь [ навичок. Не менш важливим е другий напрям - формування особистосп («професшна сощашзащя»), тобто залучення майбутнього дизайнфа до сощокультурного досвщу ирофеси й суспшьства загалом, вироблення в нього комплексу якостей, яи сприяють розвитку професшно! самосвщомосп, суспшьно! й творчо! активность Сдшстъ «сощал1защ!» I «суб'ективаци» означае гармоншне поеднання особиспсного й ¡ндивщуального розвитку майбутнього дизайнфа.
Побудова модел1 фахшця. його професшно! культури е, на наш погляд, гадсумком пр о ектн о-ор 1 ентов ян о го доспщження, яке передбачае одночасне використання психолопчного, дидактико-методичного й пр оф ее ¡йн о-сп еци ф ¡ч но го погляд ¡в на феномен професшно! культури майбутнього художника-дизайнера й дае змогу розглядати його особиспсш характеристики кр1зь призму професшно! д1яльносп. Профеая дизайнера е ушкальною, осильки иоеднуе в а основш види людсько! д1яльносп: шзнавальна, конструктивна, щ ни ¡сн о-ор [ ентащ йн а, естетачна, комушкативна, економ1чна, еколопчна та ¡и., яи за м1рою розвитку иодшяються на вщносно самостшш сфери професшно! пращ дизайнфа. Тому до майбутнього художника-дизайнера висовуються пщвшцеш вимоги щодо його ¡ндивщуального професшного «почфку» та вщповщносп високим культурно-професшним вимогам фаху, котрий можна розглядати як стрижневу базу розкриття комплексу професшних характеристик, сощальних механ1зм1в, умов, засобш формування й розвитку фахово! культури дизайнфа.
Будь-яка профес1Йня школа у процес1 вирштення педагопчних завдань оспираеться на систему прпнцип1в, побудованих вщповщно до вимог ирофеси' випускниюв, власними традищями й можливостями. Основними принципами формування професшно! культури майОутшх художниыв-дизайнф1в у ВНЗ е принцип сощально! ор1ентованосп; принцип штеграцп техшчно!, природничо-науково!, гуман1тарно!, економчно! й художньо! осв1ти, який забезпечуе студентов! фундаментальшеть та ун1вфситетський характф осв1ти, глибину й
стшысть знань, ддатшсть до самонавчання; принцип едносп загальнонацюнальноГ й регюнально1 складових, котрий иолягае в збереженш, розвитку й збагаченш майбутшх худ ожнн ив - д изайн ср ¡в нащональними й шсцевими традищями; принцип креатив ного пщходу до внр1шсння завдань професшжн спрямованосп, що передбачае постшне «занурення» студента у стан творчосп, розвивае його мпелення - фундаментальну яюсть професшно! культури.
Реал1защя означених принцип ¡в неможлива без визначення системи завдань, яы иотр1бно реа.шзувати у процеа фаховоГ пщготовки майбутшх художншав-дизайнер1в, розробки й обфунтування комплексу педагопчних умов, необхщних для 1х виршення.
Завдання, яы необхщно виршита в процеа формування профеайно1 культури майбутшх студента - дизайнер¡в, можна сформулювати, виходячи з вимог державного оевггнього стандарту й об'еднати IX у три фупи: творч1, професшпо-зор[анова111 й науково-теоретичш.
Творч1 завдання спрямоваш на розвиток умшь ухвалювати оптимальне р1шення в нсстандартних ситуащях професшно1 д1яльносп, формувати 1фитичне ставлення до результата своеГ пращ, толерантне ставлення до думки ¡нших фах1вщв ¡з приводу свое! творчосп, розумшня необхщносп постшного самовдосконалення як фах1вця-дизайнера.
Професшно-зор1ентоваш завдання спрямоваш на всеб1чне I фунтовне засвоення майбутшм фах1вцем уйе! системи професшних дизайнфських \ ¡нженфних знань, метод ¡в дизайнерського проектування, розвиток навичок рефлексн в систем д1яльносп, формування навичок розумшня й штерпретацп дизайнерських щей у реальних умовах виробничо! д1яльносп, виходячи з ф шансов их [ техшчних можливостей.
Н ауков о -те орети1I н [ завдання сприяють розвитку в студент защкавленого й поважного ставлення до дизайнфсьюМ' науки й методологи проектжн творчосп в контексп ¡сторичного й актуального ¡снування дизайнфсько1 про феей, самостшносп у виршенш завдань проектноК д1яЛЬНОСП, пошуку нових Пр1ШОМ1Е 113Д1ЙСНСННЯ.
Водночас слщ вщзначити, що фупа професшних завдань, зазвичай у процеа пщготовки, передуе фут творчих. Проте система формування художника-дизайнфа передбачае домшування творчих завдань. При цьому ми жодною \ирою не розриваемо й не протиставляемо щ фупи одна однш, а лише акцентуемо на мехашзм1 формування повнощнного дизайнера-професюнала: його формування иочинаеться з ще1 творчосп, до яко! поступово у процей розгортання проблематизацп й розширення горизонту знания й розумшня долучаються компоненти ще1 професшно го служшня.
Виходячи з окреслених завдань, процес формування фахово! культури майбутнього художника-дизайнера може бути уешшним при створенш таких педагопчних умов:
1. 1нтефац1я загальнооевтих, загальнопрофесшних 1 спещальних навчальних дисциплш, яка здшснюеться на основ1 методу «проектного навчання». Його застосування дае змогу гад час фаховоГ гадготовки майбутнього художника-дизайнфа акцентувати на квязшрофесшну д1яльшсть як «створення образу» (у нашому випадку дизайнфського), газнання цього образу в контексп створення (в процеа проектно! д1яльносп) та формування особистосп, яка вщиовщальна за своГ творшня. У робота над проектом можуть працювати викладач1 ргзних навчальних дисциплш (техшчних, гумаштарних, е коном чних та спещальних), а мжпредметн1 знания ¡нтефуються зарахунок сгальних об'екта вивчення;
2. 1шщювання рефлексн як мехашзму навчально-проектно! д1яльносп студенев. Рефлекая сприяе формуванню у ф ах ¡еще таких важливих особиспсних [ професшних якостей, як само епш петь, вщповщалынсть за ухвалеш ршення, комушкатившеть, здатшеть побачити сво1 досягнення й помилки у вщтворенш р1зних думок, здатшеть пфеносити знания, умшня. навички, систему розумових дш, у нов1, нестандарта! умови, умння комб1нувата, синтезувати ран1ше засвоеш способи дшльносп в новв дае змогу будувата поведшку, адекватну сощальним нормам 1 вимогам про феей':
3. Комплексна реалпащя в процеа ирофеййно1 пщготовки майбутшх художншав-дизайнер1в культуролопчного й синергетачного гадход1в. При цьому ми виходимо з того, що культуролопчний пщхщ буде продуктившшим, якщо вш решйзуетъея в едносп ¡з синергетичним. Для цього ¡снуе низка причин. По-иерше, сама дизайн-д1яльшсть е невщ'емною частиною, феноменом культури, тому и розвиток може бута забезпечений тшьки в
сощокультурних межах. По-друге, художник-дизайнер - це не тшьки суб'ект культурного саморозвитку, але й транслятор культурних зразюв, що можливо лише за умови сформованосп в нього особиспсно-творчого ставлення до навколишнього свпу, що дае змогу вщтворювати засвоеш зразки культури й створювати hobí форми. Тому для ефективного формування ирофесшно! культури майбутнього художника-дизайнера у ВНЗ необхщна иобудова тако! ocBÍTHboi системи, характерними ознаками якоГ е нелшшшсть, незавфшешсть i вщверттсть, суб'ектшсть, вщносна пфедбачешсть результата ocbíth;
4. Взаемозв'язок теоретично! й практично! гадготовки майбутнього художник-дизайнера на принципах контекстного навчання, коли за допомогою в cid системи дидактичних форм оргашзацн навчально! д1яльносп, методíe i 3aco6ÍB моделюеться мжпредметиий i сощальний 3míct майбутньо1 ирофесшно1 д1яльносп фах1вця, а засвоення ним теоретичних i практичних знань накладено на канву uicí д1яльносп.
Професшна культура майбутнього художника-дизайнера розум1еться нами як системне особиспсне новоутворення, для якого характфна едшсть професшних знань, практичних умшь i навичок, сощально значущих якостей oco6hctoctí. Поеднання цих складниюв функцюнуе на P¡bhí трьох взаемозв'язаних структурних компонента: проектно-виробничого, сощокультурного й иавчальио-ocBÍTHboro.
Формування ирофес1Йно1 культури у iipoueci фахово! гадготовки майбутнього художника-дизайнера повинне фунтуватися на принципах сощально! ор1ентованостт, штефаци техшчноГ, природничо-науково1, екожмчноГ, гумаштарно! й художньо! ocbíth, едносп загально-нащонального й репонального складниюв, креативного гадходу до виршення навчальних завдань професпшо! спрямованосп.
Педагопчними умовами ycniiinioro формування професшноГ культури майбутнього художника-дизайнера е: ¡нтефащя загальноосвтнх, загальнопрофесшних i сиещальних навчальних дисциилш; ¡шщювання рефлекси як мехашзму навчально-проектжн д1яльносп студент; реал1защя в освггньому процеп культуролопчного й синфгетичного пщход1в; взаемозв'язок теоретично! й практично! тдготовки майбугшх ф axip, щр,-дизайнерiр, на принципах контекстного навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Даниленко В. Я. Дизайн : гадручник / В. Я. Даннленко - X.: ХДАДМ, 2003. -320 с.
2. Матвеева Т. В. Формирование профессиональной культуры дизайнеров средствами композиции в образовательном процессе вуза: автореф. дне. на соискание научн. степени канд. пед. наук: 13.00.08 / Т. В. Матвеева. - Орел, 2007. - 20 с.
3. Соболев О. В. Штегратця дизайну i маркетингу в сучасйй проектнш культура: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мистецтвознавства: 05.01.03/ О. В. Соболев. -Х.,2004. -20 с.
4. Третьякова Т. А. Формирование профессиональной культуры будущих инженеров ландшафтного дизайна: автореф. дне. на соискание научн. степени канд. пед. наук: 13.00.08 / Т. А. Третьякова. -Саратов, 2008. -21 с.
УДК 78:371.1:004
Ярослава ТОПОРШСЬКА
МОЖАИВОСТI ВИКОРИСТАННЯ КОМГГЮТЕРНИХ ТЕХНОАОГ1Й У ПРОФЕС1ЙН1Й П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗЫКИ
У статгт розглядасться проблема едосконалення тдготовки майбутнього ечшпеля музики до еикористання комп'ютернш технологш у профеашш дгялъностг, з'ясоеано IX дидактико-психологгчш особливост1. Проанатзовано практичный, досв1д тдготовки вчшпелш музики до еикористання комп "ютерних технологш та засегдчено наявшеть в означенш гапузг суперечностей, що перешкоджаютъ розе 'язанню актуальноГ пробпеми. Увагу зосереджено на висетлент методжних
