ЗМІСТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПРИСЯЖНОГО ТА СУДУ ПРИСЯЖНИХ Текст научной статьи по специальности «Право»

JURIDICAL SCIENCES

ЗМ1СТ АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПРИСЯЖНОГО ТА СУДУ

ПРИСЯЖНИХ

Онуфрieв В.М.

здобувач кафедри адмШстративного та господарського права Запор1зького нацюнального унгверситету

CONTENTS OF ADMINISTRATIVE AND LEGAL THE STATUS OF THE JURY AND THE JURY

Onufriev V.

applicant of the Department of Administrative and Commercial Law

Zaporizhia National University

Анотащя

У статп дослщжено HayKOBi Teopiï та положения нормативно-правових акпв, що визначають змют адмшстративно-правового статусу присяжного та його елементи. Обгрунтована необхвдшсть вщокрем-лення адмiнiстративно-правового статусу присяжного як шдиввдуального суб'екта та адмшютративно-правовий статус суду присяжних як колективного суб'екта. Запропоновано систематизацш елеменлв ад-мiнiстративно-правового статусу присяжного за трьома блоками: цiльовий блок: мета, завдання, функцiï та принципи; структурно -оргашзацшний блок: порядок набуття статусу присяжного та увшьнення вiд ви-конання його функцiй; замiна на запасних присяжних; припинення виконання функцш присяжного; порядок взаемодiï iз суддями, iншими присяжними, територiальними управлшнями Державноï судово1 адмшь страцiï Украши, працiвниками апарату суду, правоохоронними органами, сторонами та 1'х представниками, експертами, засобами масово1' iнформацiï, журналiстами, роботодавцями за основним мiсцем роботи; контроль та нагляд за дiяльнiстю присяжних; гарантiï матерiального забезпечення, безпековi гарантiï; порядок захисту прав присяжного; компетенцшний блок: права, обов'язки, у тому чи^ адмiнiстративна вщповь дальшсть. Визначено адмiнiстративно-правовий статус присяжного як встановлеш матерiальними та про-цесуальними нормами мету, завдання, функцiï, принципи, права, обов'язки, вщповщальшсть присяжного, порядок набуття, змши та припинення цього статусу, правила взаемодп з шшими суб'ектами в публiчно-правових ввдносинах. Запропоновано проект Закону Украши «Про суд присяжних» доповнити статтю 1 положеннями, що конкретизували б мету, завдання та принципи дiяльностi присяжних.

Abstract

The article examines the scientific theories and provisions of regulations that determine the content of the administrative and legal status of the jury and its elements. The necessity of separating the administrative-legal status of a jury as an individual subject and the administrative-legal status of a jury as a collective subject is substantiated. The systematization of the elements of the administrative and legal status of the jury in three blocks is proposed: the target block: purpose, tasks, functions and principles; structural and organizational block: the procedure for acquiring the status of a jury and dismissal from performing its functions; replacement by spare jurors; termination of the functions of a juror; the procedure for interaction with judges, other jurors, territorial departments of the State Judicial Administration of Ukraine, court staff, law enforcement agencies, parties and their representatives, experts, the media, journalists, employers at the main place of work; control and supervision over the activities of juries; material security guarantees, security guarantees; the procedure for protecting the rights of the jury; competence unit: rights, responsibilities, including administrative liability. The administrative and legal status of a juror is defined as the purpose, tasks, functions, principles, rights, duties, responsibilities of a juror, the procedure for acquiring, changing and terminating this status, rules of interaction with other subjects in public law relations established by material and procedural norms. . It is proposed that the draft Law of Ukraine "On the Jury" be supplemented with Article 1 provisions that would specify the purpose, objectives and principles of the jury.

Ключов1 слова: присяжш, адмшютративно-правовий статус, права, обов'язки, публiчно-правовi вщ-носини.

Keywords: jurors, administrative and legal status, rights, responsibilities, public relations.

Актуальшсть. У Стратеги розвитку системи правосуддя та конституцшного судочинства на 2021-2023 роки, Проектах Закошв Украши «Про суд присяжних» та «Про внесення змш до Закону Украши «Про судоустрш i статус суддав» щодо удосконалення порядку формування списку прися-

жних» воображений один i3 напрямiв сучасно1 ре-форми системи судочинства, а саме зб№шення Ki-лькосп присяжних та посилення впливу суду присяжних на правосуддя [1; 2; 3].

Водночас, реалiзувати так плани можливо лише через тдвищення рiвня довiри потенцшних

присяжних до системи судоустрою, чггких визначе-них на законодавчому рiвнi !х прав та обов'язшв, гарантiй незалежностi, безпеки та матер!ально! ви-нагороди. Коло суспiльних вщносин, з якими пов'язана дiяльнiсть присяжних щодо нарахування та отримання виплат за !х роботу; збереження !х ро-бочого мiсця; забезпечення захисту як учаснишв судочинства, зобов'язання подавати декларацп, пе-редбаченi антикорупцiйним законодавством; при-тягнення до адмшстративно! вщповщальносп за порушення вимог фiнансового контролю; оскар-ження рiшень органiв публ!чно! влади щодо неви-плачених сум чи не законного притягнення до адмь шстративно! вiдповiдальностi пiдлягають адмшют-ративно-правовому регулюванню.

Водночас представники Державно! судово! ад-мшютрацп Укра!ни наголошують на оргашзацшно-правових проблемах, що пов'язанi iз збiльшенням кiлькостi присяжних: 1) додаткове ютотне наванта-ження на Державний бюджет в частиш оплати ви-нагороди присяжних; 2) не облаштовашсть примь щень судiв де вiдсутнi шмнати для вщпочинку та обговорення судового процесу присяжними; 3) вщ-сутнiсть коштiв необхщних для забезпечення пра-цiвниками апаралв судiв присутностi збшьшено! кiлькостi присяжних в судових зааданнях; 4) велик! вщсташ м!ж кандидатами у присяжш та тери-торiальними управлшнями Державно! судово! ад-мiнiстрацi! Укра!ни, судами; 5) вщсутшсть в Державному реeстрi виборщв уах необхщних даних для перевiрки кандидатiв у присяжш та внесення !х до списков присяжних [4]. Як свщчить практика апарати суд!в не справляються !з як1сним шформа-цшним та оргашзацшним забезпеченням поточно! кшькосл присяжних, про що свщчать факти не-спроможносп формування списков присяжних, за-тягування розгляду справ, част! випадки складення присяжними повноважень з себе.

З боку присяжних юнують також проблеми ор-гашзацшно-правового характеру. Так, Асощащя присяжних Укратни фжсуе наступнi проблеми, що заважають реа. мзацм концепцп суду присяжних в Укратнк 1) органи мюцевого самовряду-вання, як1 затверджують списки присяжних, стика-ються !з браком заяв з боку громадян, як! бажають стати присяжними; 2) громадяни не знають сво!х можливостей щодо безпосереднього здшснення правосуддя, у них вщсутня шформащя щодо гаран-тш, прав, обов'язшв, та вщповщальносп присяжних; 3) громадсьш оргашзацп не проявляють акти-вшсть в реал!заци ще! форми безпосереднього здш-снення народовладдя; 4) вщсутня ефективна методика попередньо! просвии громадян, що ви-явили бажання увшти до списков присяжних; 5) ни-зька мотиващя присяжних; 6) через недол1ки про-цедури вщбору присяжних потрапляння до !х списков також родич! судд!в та пращвнишв апаралв суд!в [5].

Зазначеш обставини, що створюють негативш умови для удосконалення шституту присяжних та його реал!зацп в судовш практищ, виникають через не достатнш р!вень оргашзацшного, шформацш-

ного забезпечення та недолши правового регулю-вання у адмiнiстративнiй сферi. Це свщчить про не-обхiднiсть поглибленого наукового вивчення змь сту адмiнiстративно-правового статусу присяжного.

Стан наукового дослiдження. Категори, змiст та структура правового статусу та адмшстра-тивно-правового статусу рiзних суб'eктiв адмшст-ративного права були предметом наукових досль джень таких вчених як В.Б. Авер'янов, А.М. Авто-ргов, Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В. М. Гаращук , I. П. Голосшченко, М.1. Горбач, О.М. Гумш, А.П. Даниленко, О.В. Дьяченко, О.В. Дяченко, H.I. Золо-тарьова, В.В. Зуй, Л.В. Коваль, А.М. Подоляка, £.В. Пряхiн, М.Ф. Стахурський та iншi.

Особливостi шституту присяжних, !х прав, обов'язк1в, гарантш дiяльностi вивчали у сво!х роботах так1 вчеш як I.P. Волоско, А.Б. Войнарович, А.Б. Гринишин, В.М. Щерба, О.О. Юхно, Н.М. Ах-тирська, Д.В. Берчук, В.В. Городовенко, Л.Р. Шува-льська та шш^ Проте вченi не достатньо дослщжу-вали структуру адмiнiстративно-правового статусу присяжного та суду присяжних.

Мета та завдання. Основною метою ще! статп е з'ясування змюту адмiнiстративно-правового статусу присяжного та його елементи. Для до-сягнення поставлено! мети потребують вирiшення наступш завдання: висвiтлення наукових пiдходiв до структури правового статусу та адмшютрати-вно-правового статусу; з'ясування елементiв, що визначають структуру статусу присяжних; форму-лювання пропозицiй перспективного удосконалення правового регулювання адмшютративно-правового статусу присяжного.

Основний змкт. У чинному законодавсга вь дсутня конкретизацiя елеменпв складу адмiнiстра-тивно-правового статусу присяжного у одному нормативно-правовому актi. Ц положення моза!чно вiдображенi у матерiальних та процесуальних нормах, закршлених в значнiй кiлькостi нормативно-правових актах. Визначити коло пошуку ввдповщ-них правових норм дозволяють науковi концепцi! структури правового та адмшстративно -правового статусу рiзних суб'ектiв.

Вчеш, так1 як I. Й. Магновський, виокремлю-ють у структурi правового статусу таю найб№ш важливi елементи: правовi норми та вiдносини, сво-боди, права, обов'язки, гарантi!, законш iнтереси; правосуб'ектнiсть, юридичну вiдповiдальнiсть [6, с. 64; 7, с. 20]. Розширили цей перелж В.М. Мано-хiн, який запропонував включити до правового статусу завдання, основш функци, права й обов'язки [8, с. 97-99], а О. В. Петришин - юридичш держа-вно-владш повноваження [9, с. 41]. Таким чином, розглядаючи поняття та змют правового статусу присяжних необх1дно виходити з того, що його елементи доречно подiлити на двi групи: 1) основнi: норми права, визначеш законодавством права, обов'язки, гарант, юридична вiдповiдальнiсть; 2) додатковi: сусшльш вщносини, свободи, законнi ш-тереси; правосуб'ектшсть, завдання та функцi!.

Таи представники адмшютративно-правово! науки як Ю.П. Битяк, В. М. Гаращук, О.В. Дьяченко

вважають, що адмшстративно-правовий статус особи включае: 1) ny6ni4Hi суб'ективш права та юридичнi обов'язки; 2) обсяг i характер право-суб'ектностц 3) адмiнiстративнy вiдповiдальнiсть; 4) у деяких випадках - дисциплiнарнy вщповщаль-нiсть посадових осiб пyблiчноl адмшстрацй [10, с. 148-152]. В цьому векторi науково! думки вислов-люють свою позицш i А. М. Подоляка, який вва-жае, що адмшстративно-правовий статус склада-еться i3 прав та обов'язк1в, правозастосування та особливосп юридично! вiдповiдальностi суб'екта права [11, с. 13] та А. М. Авторгов, який до елемен-пв адмшстративно-правового статусу особи ввдно-сить !! правосyб'ектнiсть, права та обов'язки, юри-дичну вiдповiдальнiсть [12, с. 10-11]. Iншi наyковцi розширюють коло елементiв адмiнiстративно-правового статусу та, до сукупносп правових елемен-тiв адмiнiстративного-правового статусу сyб'ектiв адмшстративного права включають ще й правове становище суб'екта права, що вщображае його вза-емини з сустльством i державою [13]. Не погоджу-еться з цими вченим М.1. Горбач, який обгрунтовуе свою позищю тем, що правове становище за сво!м змiстом е правами, свободами та обов'язками [14, c. 39]. Погоджуючись iз М.1 Горбачем, приходимо до промiжного висновку, що термш «правове становище» не е обов'язковим та визнаним б№шютю вчених елементом категорп адмiнiстративно - пра-вовий статус.

М.1. Горбач виокремлюе основнi та додатковi елементи адмшютративно-правового статусу. Вiн вважае, що права та обов'язки е основними компле-ксними елементами адмшстративно - правового статусу, осшльки вказують на його цшсну скла-дову, без жодного з них вш не може юнувати. До-датковими елементами М.1. Горбач вважае можуть бути правосуб'ектшсть, правове становище, повно-важення, компетенщю, завдання, функци, мiсце i роль, призначення, iндивiдyальнi особливостi, гро-мадянство, проте не всi вони мають стабiльний характер [14, c. 38].

О.М. Гyмiн та £.В. Пряхiн, вiдносячи до стру-ктури адмiнiстративно-правового статусу право-сyб'ектнiсть, права, обов'язки та юридичну ввдпо-вщальшсть, застерiгають, що цi елементи повинш бути визначенi нормами адмiнiстративного права та реалiзyватися у взаемовiдносинах з органами пу-блiчно! влади, осшльки адмiнiстративно-правовi вь дносини iснyють тшьки там, де один iз суб'екпв е суб'ектом владних повноважень. Також цi вченi на-голошують, що для нащонального законодавства залишаеться проблемним те, що у нормативно-пра-вових актах в основному йдеться не окремо про права та обов'язки, а про «повноваження» [15, c. 36]. Зпдно доввдково! лiтератyри повноваження — це зааб впливу суб'екта на правову поведiнкy об'е-кпв [16]. Аналогом термiнy «повноваження» е «компетенщя».

Так1 наyковцi як Д.П. Калаянов, С.М. Остюче-нко, А.А. Аносенков, вважають, що «компетенщя це сукупшсть юридично встановлених повноважень, прав та обов'язшв певного державного ор-

гану (органу мкцевого самоврядування) або поса-дово! особи, як визначають його мiсце в системi державних органiв; сукупнiсть (перелiк) прав та обов'язшв чи сукупшсть повноважень або прав; компетенщя - це сукупшсть владних повноважень з вказiвкою шдвщомчостц компетенщя окреслюе коло та змют правового впливу, який може здшс-нюватися складними адмiнiстративними системами на п чи iншi об'екти управлiння» [17].

1нший шдхщ до структури адмшютративно-правового статусу виявляють Ю.П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук, Голосшченко I. П., О.В. Дяченко, Н.1. Золотарьова, В.В. Зуй, Л.В. Коваль, М.Ф. Cтахурський та iншi, яш виокремлюють загальний та спецiальний адмшстративно-правовий статус громадян, який залежить ввд сощально! ролi iндивiдуального суб'екта. О. Морошко як представник ще! групи вчених вважае, що «адмшстративно-правовий статус громадянина е складним юридичним утворенням, яке мiстить в собi чотири елементи: перша частина прав i обов'язк1в е правовим статусом особи, друга -статус громадянина, третя - сощальний статус (правовi статуси вiйськовослужбовцiв, учнiв, робочих, пенсiонерiв i т. п.), четверта - особливий статус (сукупнiсть прав i обов'язк1в, яких особа набувае по своему бажанню: мисливця-любителя, водiя-любителя i т. п.)» [18, с. 12]. Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук, О.В. Дяченко, В.В. Зуй, Л.В. Коваль, 1.П. Голосшченко, М.Ф. Стахурський, Н.1. Золотарьова доводять, що адмшстративно-правовий статус громадянина подшяеться на зальний i спецiальний [19, с. 24; 20, с. 46; 21]. Таким чином, М.1. Горбач, шдсумовуе, що найб№ш поширеною в юридичнш науцi е думка, що спещальний адмiнiстративно-правовий статус характерний для певних груп громадян i закршлюе особливiсть !х правового положения у сферi державного управлiння [14, а 37].

На наш погляд, ус акценти у цьому питаннi ро-зставляе В.Б. Авер'янов, оск1льки цей вчений вка-зав на необхвдшсть розрiзнення двох самостiйних понять: правовий статус у широкому розумiннi та правовий статус у вузькому розумшш як сшввщно-шення цiлого та частини [22, а 156-162]. На думку В.Б. Авер'янова головними складовими елементами правового статусу органу державно! влади е компетенщя, тобто права та обов'язки, а додатко-вими важливими елементами е завдання, функцп, характер взаемоввдносин з шшими органами, мюце в iерархiчнiй структурi органiв виконавчо! влади тощо. Водночас В.Б. Авер'янов шдтримуе теорiю, що адмшютративно -правовий статус складаеться з трьох блоков елементiв: цiльовий блок, структурно-органiзацiйний блок, компетенцiйний блок. [22, а 156-162, 247].

Слщ зауважити, що грунтовний та системний тдходи до змiсту адмiнiстративно-правового статусу як до адмшстративно-правово! категорп В.Б. Авер'янова, тдтримують й iншi вченi. Так, Дани-ленко А.П., спираючись на зазначену вище концеп-цiю сформулював власне визначення адмшстрати-

вно-правового статусу оргашв мюцевого самовря-дування як «зовшшнш вираз !х дояльносп, що скла-даеться з щльового блоку (мета, завдання, функцп та принципи дтяльносп), структурно-оргашзацш-ного блоку (порядок створення, реоргашзацп, лж-вщаци, оргашзацшна побудова, лшшно! та функць онально! шдпорядкованосп, порядок взаемоди та координацп) та компетенцшного блоку (права та обов'язки)». На думку А.П. Даниленко щльовий блок розкривае призначення (основну мету) д!яль-носп органу мюцевого самоврядування, визначае основш принципи (загально-правов! та спещальш) функцюнування. Структурно-оргашзацшний блок адмшстративно-правового статусу органу мюцевого самоврядування, вважае А.П. Даниленко, включае два елементи: структурний, що визначае структуру органу, схему оргашзацшного шдпоряд-кування структурних одиниць, схему розпод!лу фу-нкцюнальних та посадових обов'язк1в, а також та оргашзацшний, який розкривае порядок реал!заци процедур щодо створення, реоргашзацп, лгамдаци, а також реал!заци процедур внутршньо! та зовшш-ньо! взаемоди тощо. Компетенцшний блок включае права та обов'язки органу мюцевого самоврядування [23, с. 189]. Наведена наукова концепция, на наш погляд найгрунтовшше систематизуе елементи адмшстративно-правового статусу. Застосовуючи аналопю та спираючись на правов! норми, що ви-значають статус суду присяжних та присяжного, вважаемо, що необхщно вщокремлювати адмшст-ративно-правовий статус присяжного та суду при-сяжних, останнш слщ розглядати як колепальний орган.

Висновки: Шд адмшютративно-правовим статусом присяжного слщ розумти встановлеш матер!альними та процесуальними нормами мету, завдання, функци, принципи, права, обов'язки, вщповвдальшсть присяжного, порядок набуття, змши та припинення цього статусу, правила взаемоди з !ншими суб'ектами в публ!чно-правових вщносинах.

Пропонуемо Проект Закону Укра!ни «Про суд присяжних» доповнити положеннями, як1 б визна-чали зазначеш елементи !х адмшстративно-право-вого статусу, а в першу чергу в ст. 1 конкретизували мету, завдання та принципи д!яльносп присяжних. Основна мета шституту присяжних визначена Кон-ститущею Укра!ни, зпдно 124 стал яко!, народ без-посередньо бере участь у здшсненш правосуддя через присяжних [24]. Стаття 1 Закону Украши «Про судоустрш та статус судд!в» визначае також цю мету: судову владу реал1зовують у визначених законом випадках, присяжш шляхом здшснення правосуддя у рамках ввдповщних судових процедур. Тобто шститут присяжних це основний споаб на-родовладдя у сфер! правосуддя. На наш погляд, основна мета присяжного - це участь у постановленш справедливого судового ршення в судовому про-цеа через представлення публ1чного штересу народу Украши у правосуддя

Список лггератури

1. Про Стратегш розвитку системи правосуддя та конституцшного судочинства на 2021-2023 роки. Указ Президента Украши в1д 11 червня 2021 року № 231/2021. Урядовий кур'ер вад 15.06.2021. № 113

2. Проект Закону про внесення змш до Закону Укра!ни «Про судоустрш i статус судд1в» щодо удосконалення порядку формування списку присяжних. № 2709 вад 02.01.2020. URL: http://w1 .c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3 5 11=67834

3. Проект Закону Украши «Про суд присяжних» 3843 ввд 14.07.2020. URL: http://w1 .c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3 5 11=69465

4. ДСА буде наполягати на збереженш чинно! системи формування списку присяжних. URL: https://sud.ua/ru/news/publication/161097-dsa-bude-napolyagati-na-zberezhenni-chinnoyi-sistemi-formuvannya-spisku-prisyazhnikh

5. Саханенко С.А. Присяжний - це почесно, вiдповiдально i складно. URL: https://uplan.org.ua/analytics/prysiazhnyi-tse-pochesno-vidpovidalno-i-skladno/

6. Щерба В.М. Поняття та загальна характеристика правового статусу присяжного. Економжа та митно-правовi вiдносини. № 5б 2018. С. 62-68. URL: http://sciencehub.org.ua/wp-content/uploads/2018/10/10.-%D0%A9%D0%B5%D1%80%D0%B 1%D0%B0.pdf

7. Магновський 1.Й. Конституцiйно-правовий статус особи (И громадянськ права i свободи). Право Укра!ни. 2002. No 7. С. 18-22

8. Манохин В.М. Служба и служащий в Российской Федерации: правовое регулирование. Москва.: Юристъ, 1997. 295 с.

9. Петришин А.В. Государственная служба. Историко-теоретические предпосылки, сравнительно-правовой и логико-понятийный анализ: моногр. Харшв: Факт, 1998. 168 с.

10. Адмшстративне право Укра!ни: шдручник / Ю.П. Битяк, В. М. Гаращук, О.В. Дьяченко [та ш. ]; Юрiнком 1нтер, 2006. 544 с.

11. Подоляка А. М. Адмшютративно-правовий статус Державно! автомобшьно! шспекцп МВС Ук-ра!ни: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Харшв, 2004. 19 с.

12. Авторгов А.М. Адмшстративно-правовий статус державного виконавця: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Ки!в, 2008. 17 с.

13. Пда £., Бшозьоров А. Теорiя держави та права. Ки!в: ФОП О.С. Лшкан. 2011. 576 с.

14. Горбач М.1. Класифiкацiя елементiв адмiнiстративно-правового статусу суб'екпв адмiнiстративного права. Вiсник пештенщарно! асоцiацi!' Укра!ни. 2017. № 2. С. 29-41

15. Гумш О., Пряхш £. Адмшстративно-правовий статус особи: поняття та структура. Львiв: Наше право No5. 2014. С. 35-37.

16. Вшьна енциклопедiя. Вiкiпедiя. Повноваження 2016. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/8F

17. Калаянов Д.П., Остюченко С.М., Аносенков А.А. Правова регламентация адмiнiстративного затримання правопорушник1в мiлiцiею Укра!ни. Вид. 2-е, доп. Одеса: Одеський ш-т внутр. справ. 2002. 42 с.

18. Морошко О. Змют поняття адмшстративно-правового статусу громадянина. Держава i право: збiрник наукових праць. Юридичнi i полiтичнi науки. Випуск 11. Кшв.: 1н-т держави i права iм. В. М. Корецького НАН Украши, 2004. С. 230-235

19. Битяк Ю. П., Богуцький В. В., Гаращук В. М., Дяченко О. В., Зуй В. В. Адмшютративне право Укра1ни. Харшв: Право, 2004. 310 с.

20. Коваль Л. В. Адмшютративне право

Украши. Курс лекцш. 1998. Ки!в.: Основи. 310 с.

21. Адмшютративне право Украши: основш поняття: навч. поабник. Голосшченко I. П., Стахурський М. Ф. Золотарьова Н. I., Кшв, 2005. С. 233

22. Виконавча влада i адмшютративне право Укр!ани. За заг. Ред. В.Б. Аверянова. Кшв: Видавничий дiм «1н-Юре. 2002. 668 с.

23. Даниленко А.П. Поняття та структура адмшютративно-правового статусу оргашв мюцевого самоврядування: теоретико-правовий аспект. Право i сyспiльство. № 6. 2013. С. 187-190. URL:

http://www.pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2013/6_20 13/41.pdf

24. Конститyцiя Укра!ни вiд 28 червня 1996 року. Ввдомосп Верховно! Ради Укра!ни. 1996. № 30. Ст. 141.

ЗАХОДИ АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ

Самойленко Ю.С.

астрант кафедри адмiнiстративного права, процесу та адмтктративно'1 дiяльностi Дтпропетровського державного утверситету внутрiшнiх справ

MEASURES OF ADMINISTRATIVE AND LEGAL RESPONSIBILITY FOR VIOLATION OF THE LEGISLATION TO ENSURE THE PROTECTION OF PERSONAL DATA

Samoilenko Ju.

graduate student of the Department of Administrative Law, process and administrative activities Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs

Анотащя

В статп дослвджено особливосп застосування заходiв адмшютративно-правово1' вщповвдальносп за порушення законодавства Украши щодо забезпечення захисту персональних даних. Здшснено аналiз сис-теми адмшютративно-правових норм, спрямованих на встановлення ефективних заходiв адмiнiстративноi вiдповiдальностi за порушення законодавства у сферi захисту персональних даних, виокремлено !х вади, з'ясовано аналiз науково! думки щодо 1х удосконалення та вироблено окремi авторсьш науковi позицii щодо систематизацii змш до законодавства.

Зокрема запропоновано та обгрунтовано наступнi пропозицii щодо удосконалення законодавства: в Закош «Про Уповноваженого з прав людини» визначити його повноваження щодо права складати прото-коли про притягнення до адмшютративно1 вiдповiдальностi та направляти !х до суду, а також приймати участь у розглядi таких справ та оскаржувати рiшення суду у встановленому законом порядку у випадку виявлення порушень прав i свобод людини i громадянина за яке передбачено адмшютративну ввдповща-льнiсть; доповнити ст. 288-39 КУпАП нормою яка б встановлювала вiдповiдальнiсть за неповiдомлення або несвоечасне повiдомлення суб'екта персональних даних про його права у зв'язку iз включенням його персональних даних до бази персональних даних, мету збору цих даних та оаб, яким щ данi передаються; внести наступш змiни до ст. 188-39 КУпАП - санкщю за порушення, передбачене ч. 1 доповнити попере-дженням, штрафнi санкцii ч.1-5 зменшити принаймнi у двiчi, встановивши фшсоваш штрафнi санкцii, на-приклад «у розмiрi ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян» та iн.

Abstract

The article examines the peculiarities of the application of measures of administrative and legal liability for violations of the legislation of Ukraine to ensure the protection of personal data. An analysis of the system of administrative and legal norms aimed at establishing effective measures of administrative liability for violations of legislation in the field of personal data protection, highlights their shortcomings, clarifies the analysis of scientific opinion on their improvement and developed some author's scientific positions on systematization of changes to legislation.